Спорт Марійчин А. А. Науковий керівник



Скачати 66.46 Kb.
Дата конвертації14.09.2017
Розмір66.46 Kb.


Спорт
Марійчин А. А.

Науковий керівник: Ковальчук В. І., старший викладач

Національний університет фізичного виховання і спорту України
Емоційно-вольова саморегуляція в спортивній діяльності
Анотація. У даній роботі проводиться дослідження існуючих методів психологічної саморегуляції, що використовуються в умовах спортивної діяльності з метою досягнення спортивних результатів та якісного своєчасного відновлення спортсменів після високих фізичних та психічно виснажливих навантажень змагальної та тренувальної діяльності.

Ключові слова: емоційно-вольова саморегуляція, релаксація, візуалізація, самонавіювання.
Вступ. У сучасних умовах спортивної діяльності спортсмени піддаються значним психологічним навантаженням, що може викликати зниження працездатності та продуктивності тренувальної та змагальної діяльності. Ефективність результатів значною мірою залежать від уміння регулювати свою поведінку, стримувати почуття, контролювати настрій, у всіх ситуація, що виникають під час спортивної діяльності, вміння раціонально та в правильний момент (під час змагань) проявити свої здібності та вміння.

Не викликає сумніву, що вміння шляхом саморегуляції зняти емоційну напругу, придушити почуття страху і невпевненості, сконцентрувати увагу і мобілізувати всі сили для досягнення результату – є надзвичайно важливою проблемою психологічної підготовки спортсмена в умовах сучасного спорту.



Мета та завдання роботи: дослідження існуючих методів психологічної саморегуляції, що використовуються в умовах спортивної діяльності, для досягнення спортивних результатів та якісного, своєчасного відновлення спортсменів після високих фізичних та психічно виснажливих навантажень змагальної та тренувальної діяльності.

Матеріали і методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних літератури.

Результати дослідження. На спортсменів щодня впливають різні фактори, що, у свою чергу, може призвести до появи втоми, перевтоми, виникненню різних негативних емоційних станів, до розладів спортивної діяльності.

Основною метою емоційно-вольової саморегуляції є формування особливих психічних станів, сприяючих найбільш оптимальному використанню спортсменами своїх внутрішніх можливостей, розкриття його творчого потенціалу, більш широкого та ефективного прояву його спортивних якостей і здібностей. Це досягається за рахунок спеціальних центрально-мозкових перебудов, в результаті чого створюється така інтегративна діяльність організму, яка концентровано і найбільш раціонально спрямовує всі його можливості на вирішення конкретних завдань спортивної діяльності.

Використання прийомів логіки. Дуже часто ситуація вимагає, щоб спортсмен умів холоднокровно розібратися в ній. При цьому можна спочатку переконати себе в нераціональності наявного психічного стану, неадекватної нервової напруги, а потім – в доцільності іншого стилю діяльності та поведінки. У процесі логічного осмислення ситуації й усунення пов'язаних з нею негативних емоцій можна користуватися кількома прийомами. Знімати нервову напругу можна, що називається, поговоривши із самим собою, переконавши себе в несерйозності переживань. Психічна захист у цьому випадку будується на самопереконанні в тому, що важкі положення виховують вміння навіть з невдачі витягати максимум користі. Важливо чітко проаналізувати, що сталося, де допущені помилки, і відразу ж уявити собі, яка може бути користь для майбутньої діяльності, покращенню результативності.

Дуже важливим є прийом індивідуально значущого самопереконання типу "Я найдосвідченіший", "Я все можу", і т.д. Ці самопереконання треба обов'язково тренувати, постійно використовуючи їх як стимул у подоланні важких ситуацій, що виникають у щоденній практиці спортивної діяльності.

Використання самонаказів. Досвідчений спортсмен може добре управляти собою за допомогою внутрішніх самонаказів типу: "Треба!", "Сміливіше!", "Терпи!", "Працюй!" і т.д. Важливо систематично тренувати «подолання себе» за допомогою таких самонаказів. У кінцевому підсумку повинен виробитися свого роду органічний зв'язок між внутрішньою мовою і дією. Самонаказ при цьому знаходить додаткову силу, стає свого роду пусковим стимулом. Слід зазначити, що дуже зручно об'єднувати самонакази з формулами самопереконання. Наприклад: "Я нічого не боюся! Вперед!" або "Я впораюся! Сміливіше!" і т.д.

Використання образів. Особам з художнім типом мислення допомагає прийом, заснований на "грі в кого-небудь". Наприклад, спортсмен, що виконує важку і напружену роботу в тренувальній діяльності, може уявити себе в образі літературного чи кіногероя. Уміння подумки уявити собі образ для наслідування, увійти в потрібну роль допомагає знайти свій стиль поведінки, оптимально мобілізувати сили.

Цілеспрямоване подання ситуацій. Умінню налаштуватися або зняти нервову напругу допомагає використання уяви. У кожної людини є в пам'яті ситуації, в яких він відчував спокій, умиротворення, розслаблення. В одних – це пляж, приємне відчуття відпочинку на теплому піску після купання, в інших – гори, чисте повітря, блакитне небо, снігові вершини. Таких ситуацій може бути дуже багато, але вибрати треба найбільш значущу, здатну викликати потрібні емоційні переживання.

Способи відволікання. Можуть бути стани, коли до активних методів саморегуляції вдаватися важко. Нерідко це буває пов'язано з вираженою втомою, почуттям спустошення, розпачу. У таких випадках зняти вантаж психічного напруження можна за допомогою різних засобів відволікання. Це може бути книга, музика, улюблений фільм і т.д.

Свідоме керування м'язовим тонусом. М'язовий тонус – один з показників емоційного стану. Як правило, нераціональне нервово-психічне напруження поєднується з непотрібним напругою мускулатури, а це в свою чергу, ще більше збільшує нервове навантаження. Велике значення при цьому має вміння довільно керувати м'язовим тонусом, наприклад, обличчя людини. Варто насупитися, прийняти сумний вираз обличчя, як стане дійсно сумно. І навпаки, посмішка здатна зробити диво. Уміння посміхнутися навіть у важкій ситуації, прибрати непотрібну скутість, психічну напруженість, підвищує здатність спортсмена до кращої реалізації своїх можливостей.

Дихання як засіб саморегуляції. Уміння правильно дихати є основою успіху в оволодінні методами саморегуляції. Нижче буде докладніше освячені методи дихальної гімнастики. Але хотілося б зазначити, що найпростіші дихальні прийоми можуть успішно використовуватися спортсменами в ситуаціях, коли необхідно швидко узяти себе в руки, заспокоїтися або, навпаки, підняти свій тонус до старту.

Важливе значення для регуляції психічного стану має ритм дихання. Заспокійливий ритм полягає в тому, що кожен видих робиться вдвічі довше вдиху. Добре показує себе такий прийом, як дихання на рахунок. Цей прийом полягає в тому, що необхідно дихати на рахунок. У ситуації, коли необхідно заспокоїтися: на рахунок 1,2,3,4 робиться вдих, потім на рахунок 1,2,3,4 – видих, потім на рахунок 1,2,3,4,5 робиться вдих і на рахунок 1,2,3,4,5 – видих і так вдих і видих подовжуються до 12. Відбувається штучна затримка дихання, що мимоволі призводить до певного зняття емоційної напруги. Навпаки, в ситуації, коли необхідно підняти свій тонус, активізуватися, надходять зворотним чином. Починають робити вдихи і видихи з 12 і поступово вкорочують їх до 4. Дихання частішає, напруга зростає.

Інший прийом – затримка дихання. У ряді випадків для того, щоб зняти гостру нервову напругу, можна зробити глибокий вдих і затримати дихання на 20-30 с. Наступний за цим видих і подальший повторний глибокий вдих компенсаторний будуть сприяти стабілізації стану.



Кожен із запропонованих методів саморегуляції, природно, може бути заглиблений і розширений. Тому спочатку необхідно вибрати ті з них, які краще відповідають характеру та темпераменту, здаються найбільш зручними для систематичного застосування. Критерієм відбору повинні бути власні індивідуальні особливості. Крім того, необхідно враховувати, що методи саморегуляції можуть розрізнятися за спрямованістю. В одному випадку вони допоможуть зняти нервову напругу, розслабитися, відновити працездатність, в іншому – будуть сприяти мобілізації, входженню в особливий психічний стан, найбільш адекватний вимогам змагальної діяльності.

Висновки. Таким чином, можливість самостійно активно змінювати процеси, що відбуваються у власному організмі, і управляти ними має важливе значення в сучасному спорті. Шляхом саморегуляції можна на короткий час стосовно до ситуації активізувати або загальмувати психічні процеси, переходити від виснажливої тренувальної та змагальної діяльності до якісного відновлення. За допомогою різних форм саморегуляції можна впливати як на пізнавальні, так і на мотиваційні процеси; підвищувати дієвість мотивів і установок (наприклад, при роботі з високими навантаженнями, які супроводжуються відчуттями монотонності і сильним стомленням у видах спорту на витривалість). Це важливо для мобілізації організму в екстремальних умовах змагальної діяльності, своєчасному переходу до відновлення, демонстрації найвищих результатів.

Перспективи подальших досліджень. У процесі спортивної діяльності у спортсменів дуже часто виникають такі ситуації, в яких необхідно регулювати свій стан, у зв'язку з цим, оволодіння спортсменами прийомами і методами емоційно-вольової саморегуляції є вельми актуальним завданням сучасного дня, а перспективи дослідження в цьому напрямку вимагають інтеграції знань з різних галузей науки, як от психологія, фізіологія, фізичне виховання і спорт та інші. Тому вирішення цього питання залишається відкритим.
Список використаної літератури:

  1. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. – К.: Олимпийская литература, 2004. – 808 с.

  2. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч посібни. – К-.: МАУП, 2000. – 256 с.

  3. Моросанова В. И. Саморегуляция и индивидуальность человека / Ин-т психологии РАН; Психологический ин-т РАО. – М.: Наука, 2010. – 519 с.

  4. Линдеман Х.Л. Аутогенная тренировка. / Х.Л. Линдеман – М.: Издательство Попурри, 2000. – 192 с.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка