«Спасіння нашого краю в нашому слові»



Скачати 287.72 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір287.72 Kb.


Анкетні дані

Автор роботи: Вірста Галина Василівна

Місце роботи: Перегінська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Досвід роботи: педагогічний стаж 22 роки, учитель української мови і літератури вищої категорії, педагогічне звання “старший учитель”.

Контактні дані: тел. (096) 7136611, e-mail: galinavirsta14@rambler.ru

Адреса закладу: 77662 , e-mail: Перегінська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Рожнятівської державної адміністрації Івано – Франківської області Peregscool1@gmail.com



Матеріали

до ІV Всеукраїнського конкурсу

"Творчий вчитель - обдарований учень"

з номінації «Авторський розвивальний навчальний урок та системи уроків, проект учителя - предметника; факультативи» за темою



«Спасіння нашого краю в нашому слові».

П. Куліш
Автор.

Вірста Галина Василівна,

учитель вищої категорії, «старший учитель»

Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Рожнятівської державної адміністрації

Івано – Франківської області



Анотація

Вони непомітні на перший погляд, проте оточують нас повсюди. Це – мовні помилки.

Ми пропонуємо вашій увазі дослідницько-пошуковий проект під назвою «Спасіння нашого краю в нашому слові», який створений з метою удосконалення загальної культури учнів: ми повинні дотримуватися не тільки орфографічної та пунктуаційної грамотності, а й стилістичної чи граматичної.

Актуальність цієї теми полягає в тому, що сьогодні реклама є невід’ємним атрибутом суспільства. Чим краща реклама, тим привабливішим є товар для людини. Якщо її створено якісно й цікаво, то покупець вважає, що товар теж якісний і найкращий. Однак, як показало дослідження, наша реклама має один великий недолік – мовні помилки. Вони звучать з ефіру радіо та телебачення, «кричать» з афіш та оголошень на вулицях і в громадському транспорті. Таким чином впливають на розвиток української мови.

Висока культура мовлення повинна бути основою мови рекламної продукції, а значить, і рекламіста, як людини, що є прикладом для мовного наслідування. Зрештою, кожна освічена людина має дотримуватися культури своєї мови та не допускати мовних помилок.

Тому проект допоможе ствердити думку про те, що ми небайдужі до всього, що нас оточує, промовляє з великих рекламних щитів, оголошень, вивісок, що ми знаємо правила й помічаємо «мовний бруд» навколо себе й ні в якому разі не допустимо подібних помилок у своєму мовленні, на вивісках та рекламах, якщо в майбутньому долучимося до їх виготовлення. А також дана робота сприятиме у підготовці до ЗНО .

Мета роботи – розглянути основні аспекти мовної реклами, проаналізувати помилки й неточності, що траплялися на шляху «мовної експедиції». Заодно покращити знання з культури власного мовлення, підготуватись до ЗНО.

Завдання групи учнів-старшокласників, яка відправилася вулицями села, району та обласного центру, полягало в тому, щоб дослідити, наскільки наше середовище є чистим у мовному плані. Виявилося, що не все гаразд.

Матеріали, зібрані учасниками проекту, стали інформаційною презентацією. Зібрані матеріали були вивчені та досліджені. Дороговказом у роботі стали правопис, словники та довідники, Інтернет – ресурси.




Відділ освіти

Рожнятівської державної адміністрації

Івано – Франківської області

Районний методичний центр

Перегінська ЗОШ І –ІІІступенів №1





«Спасіння

нашого краю в нашому слові.»

П. Куліш





Перегінське

2015

Технологічний паспорт проекту

Проект «Спасіння нашого краю в нашому слові.»

П. Куліш

Автор проекту: Вірста Г. В., учитель Перегінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1.

Учасники: учитель словесності, учні 9-А класу.

База реалізації проекту: Перегінська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1.

Тип проекту:


  • за характером контактів: внутрішній (серед дітей однієї вікової групи(класу);




  • за предметною галуззю: українська мова;




  • за кількістю учасників: груповий;

  • за формою представлення результатів: презентація;




  • за тривалістю: довготривалий (перший та другий семестри);




  • за провідною діяльністю: комбінований  (дослідницько-пошуковий,

інформаційний), життєтворчий;


  • за кінцевим результатом: практико-орієнтованим;



  • за ступенем самостійності: експериментально-дослідницький;


Термін реалізації проекту: 20014-2015 навчальний рік.

Актуальність проблеми

Реформування освіти у відповідності із Законом України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічної переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його життєвих компетентностей.

Навчальна діяльність на уроках повинна дати учню не лише суму знань, умінь та навичок, а й сформувати його компетентність як загальну здатність, яка базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях.

Сучасна освітня парадигма спрямована на становлення особистості з високим інтелектуальним потенціалом, здатної вчитися і працювати в умовах постійного розширення інформаційного простору, що значною мірою залежить від того, чи вміють школярі самостійно знаходити, переосмислювати, об'єктивно оцінювати інформацію та практично її застосовувати. Формування загальної культури учнів неможливе без розвитку в них навичок грамотного письма. Роль рідної української мови як важливого чинника консолідації нації суттєво зростає в нових умовах творення української державності.

На сьогодні в теорії і практиці стоїть питання про грамотність, адже це одна із складових загальної культури людини. Тому ми повинні дотримуватися не тільки орфографічної та пунктуаційної грамотності, а й стилістичної чи граматичної. Адже не у всіх випускників розвинені навіть орфографічні навички. Тим більше учні слабо підготовлені до узагальнення отриманої інформації, не всі вміють грамотно будувати речення чи словосполучення. А успіх людини у різних життєвих ситуаціях, її взаємовідносини з іншими залежать від уміння спілкуватися. Під час спілкування важливо вміти слухати, чути і розуміти те, що говорить співрозмовник. А для цього, найперше, потрібно навчитися говорити відповідно до норм українського мовлення, використовуючи при цьому усі багатства мови – синоніми, порівняння, фразеологізми, крилаті вислови, форми мовленнєвого етикету. Зрештою, кожна освічена людина має дотримуватися культури своєї мови та не допускати мовних помилок.

Висока культура мовлення повинна бути основою мови не тільки кожного учня та кожного українця зокрема, а й основою рекламної продукції, а значить, і рекламіста, як людини, що є прикладом для мовного наслідування.

Адже сьогодні реклама є невід’ємним атрибутом суспільства. Чим краща реклама, тим привабливішим є товар для людини. Якщо її створено якісно й цікаво, то покупець вважає, що товар теж якісний і найкращий. Однак, як показало дослідження, наша реклама має один великий недолік – мовні помилки.

Вони звучать з ефіру радіо та телебачення, «кричать» з афіш та оголошень на вулицях і в громадському транспорті. Таким чином впливають на розвиток української мови.



Тому проект допоможе ствердити думку про те, що ми небайдужі до всього, що нас оточує, промовляє з великих рекламних щитів, оголошень, вивісок, що ми знаємо правила й помічаємо «мовний бруд» навколо себе й ні в якому разі не допустимо подібних помилок у своєму мовленні, на вивісках та рекламах, якщо в майбутньому долучимося до їх виготовлення.

Мета проекту:

  • дослідити мовне середовище місцевості, де ми мешкаємо; виявити помилки в рекламаних текстах, вивісках, білбордах, обґрунтувати неправильне написання; удосконалити мовно-літературну грамотність в умовах особистісно зорієнтованого навчання;

  • розвивати «мовну» пильність: учитися помічати «мовний бруд» та уникати його у власному усному та писемному мовленні;

  • виховувати національносвідомого та небайдужого громадянина України.

Основні завдання:

  • привернути увагу до мовного середовища, яке нас оточує;

  • учитися виявляти «мовне сміття» на оголошеннях, вивісках, білбордах Івано-Франківщини та впорядкувати матеріал;

  • дослідити помилки та пояснити причини їх появи в нашому житті;

  • удосконалити грамотність та культуру мовлення учнів;

  • формувати в учнів практичні уміння і навички з мовної грамотності;

  • вчити школярів користуватися всіма багатствами мовних засобів;

  • формувати уміння і навички зв’язного усного і писемного мовлення;



  • забезпечити засвоєння учнями орфографічних та граматичних норм української літературної мови;

  • забезпечити підготовку випускників до ЗНО.

Ключове питання.

«Мовне сміття» оточує нас повсюди. Як уникати його у своєму мовленні?

Очікувані результати:

  • виявлення творчих здібностей учнів;

  • вироблення навиків дослідницької діяльності, вміння самореалізації і самовдосконалення та взаємонавчання учнів;

  • сприяння виникненню бажання слідкувати за правильністю та культурою власного мовлення як учителів школи, так і учнів;

  • покращення мовно-літературної грамотності учнів;

  • підвищення якості освіти, підготовка до ЗНО та державної підсумкової атестації;

  • компетентний випускник, адаптований до соціуму;

  • підвищення рівня національної свідомості особистості до рідного слова як громадянина України.

Зміст проекту

  1. Міні-проект «Орфографічні помилки»

  2. Міні-проект «Пунктуаційні помилки».

  3. Міні-проект «Лексичні помилки».

  4. Міні-проект «Граматичні та стилістичні помилки».

Кінцевий продукт проекту:

  • Мультимедійна презентація проекту на загальношкільному святі до Міжнародного дня рідної мови. А також елементи презентації можна використовувати на уроках з відповідних тем, на заняттях з культури мовлення, на факультативі з української мови, при підготовці до ЗНО.

  • Друкована збірка матеріалів проекту.

  • Дидактичний матеріал із культури мовлення.

Етапи роботи над проектом:

І. Підготовчий етап

1. Визначення теми, аналіз проблеми, постановка мети.

2. Визначення актуальності вибраної теми.

3. Пошук та обговорення з учасниками оптимального способу дослідження мети проекту.


ІІ. Етап планування

1. Побудова алгоритму діяльності, складання паспорту проекту та ознайомлення з ним учасників.

2. Формування груп за напрямками проектної діяльності.

3. Визначення джерел інформації, способів їх збирання.

4. Розподіл обов’язків між членами команди:

1група – орфографічні помилки;

2 група – пунктуаційні помилки;

3 група – лексичні;

4 група – граматичні та стилістичні помилки.

ІІІ. Етап реалізації проекту (дослідження)

1. Проведення дослідницької роботи.



  • Акція «Полювання на помилку»

( Учні знаходять та фотографують помилки на плакатах, стендах, афішах, білбордах, рекламних вивісках).




  • Робота з мовним матеріалом.

  • Робота зі словниками, довідниками, правописом.

2. Систематизація та класифікація зібраної інформації.

3. Аналіз помилок й неточностей, що траплялися на шляху «мовної експедиції».

4. Вибір способу презентації продукту.

5. Оформлення результатів дослідження та підготовка до підсумкового звіту.

7. Створення презентації про найбільш уживані помилки тієї місцевості, де ми мешкаємо .

8. Робота над виготовленням друкованої збірки матеріалів проекту.



ІV. Етап презентації

  1. Визначення дати і місця проведення презентації.

  2. Складання сценарію захисту.

  3. Підготовка приміщення.

  4. Стендова інформація про захід.

  5. Проведення учнівської конференції-презентації «Спасіння нашого краю в нашому слові.» П. Куліш.

ІV. Етап оцінювання

  1. Оцінювання в групах.

  2. Оцінювання громадськості.

  3. Аналіз моніторингових досліджень (зіставлення показників учителя і координаторів міні-проектів).

V. Етап життєдіяльності проекту

  1. Надати доступ учням, учителям школи та громадськості до кінцевих продуктів проекту.

  2. Реалізація набутих знань особистістю в житті.


Ресурси


Науково-методичні

Матеріально-технічні

1.Абашина Н.С. Розвиток ключових життєвих компетенцій через метод проектів // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник / Керівник авторського колективу – директор ліцею міжнародних відносин № 51 С.М. Шевцова. Науковий керівник і редактор – канд. істор. наук І.Г. Єрмаков. – К.: “Департамент”, 2003. – с.257- 258.

2. Інтернет-ресурси .

3.Мариновська О. Школа векторного проект-дизайну. Науково-методичний посібник. Івано-Франківськ: Гостинець, 2008.- 140 с.

4.Мультимедійна презентація «Як успішно виконати роботу над проектом».

5.Нищета В.А. Технологія життєтворчих проектів на уроках української мови та літератури: [Навчальний посібник]/ В.А.Нищета.- Х.: Основа, 2009.- 153 с.


1.Матеріально-технічні засоби: ноутбук, принтер, папір, фарба для принтера.

2.Спонсорські кошти.






Зміст проекту

Орфографічні помилки

1. Будь ласка чи будь - ласка?

Чомусь серед українців, неначе вірус, поширилася хибна форма написання слова "будь ласка" . Воно так часто трапляється з помилкою, що люди звикають до цього і самі починають так писати.


Правило відповідно до українського правопису:

Відповідно до українського правопису усталене словосполучення (фразема) "будь ласка" в українській мові пишеться окремо, без дефіса, та виділяється з обох боків комами (оскільки вставне слово).



Через дефіс пишуться частки «казна-, хтозна-, будь-, небудь, бо-, но-, -то, -от, -таки» (де-небудь, хтозна-який, як-от, пиши-но).

Але! У сполученні "будь ласка", що пишеться окремо, "будь" не є часткою, а окремим словом. Тому «будь ласка» завжди потрібно писати окремо.

Наприклад: Люди, будь ласка, пишіть грамотно!

Лексичне значення. Ввічлива форма звертання до кого-небудь з якимсь проханням.

2. Орфограма «Чергування голосних» вивчається в 5 класі, тому соромно повинно бути тим рекламодавцям, хто не знає цих правил: «брови – брів», «слово – слів», «коло – кіл».

Таким чином, треба писати прислівник «ввечері» із буквою «е».



Лексичне значення слова «ввечері» - вечірньою порою, у вечірній час.

3. Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї ( а не після, як на білборді).

Після приголосних звуків б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р: б'єф, комп'ютер, п'єдестал, інтерв'ю, прем'єр.

4. Правопис слів через дефіс.

Через дефіс пишуться складні іменники з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: віце-президент, екс-чемпіон, лейб-медик, максі-спідниця, міні-футбол.

Таким чином, міні-екскаватор потрібно писати через дефіс, а не так, як на вивісці.

5. Правопис слів іншомовного походження.

Слова іншомовного походження вживаються в усіх галузях науки, техніки, політики, культури та мистецтва. Тому потрібно знати їх правильне написання. Оскільки I, y (а також u німецького дифтонга eu) в позиції між двома голосними (в іноземній мові) у загальних назвах звичайно не передаються окремим знаком, н-д: буєр, конвеєр, параноя, секвоя та ін.., тож і слово «феєрверк» пишемо без «й».



6. Вживання великої літери.

Наступне правило знають навіть діти молодших класів.

З великої букви пишеться перше слово в реченні. 1. Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці. (М. Коцюбинський.) (ЮЩУК І. П. Практикум з правопису української мови.— 4-те вид.— К.: Освіта, 2000.— 254 с.)

Тому правильно: «Прохання! Не ставати у взутті на килимок».



7. Вживання великої та малої літер.

З малої літери пишуться присвійні прикметники, утворені від власних назв за допомогою суфіксів -івськ- (-ївськ-), -инськ- (-їнськ-), якщо вони не входять до складу іншої власної назви: бальзаківські традиції, франківські сонети,



пушкінські рукописи, шевченківський стиль, шевченківські традиції (але: Шевченківська премія), езопівська мова, київські вулиці (але: Київська область), петриківський розпис, опішнянська декоративна кераміка.

Таким чином, слово «в українському», яке походить від власної назви «Україна», потрібно писати з малої літери.



8-9. Правопис складних слів.

Разом пишуться усі складноскорочені слова й похідні від них, а також складноскорочені з першими частинами авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, моно-, мого-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото- .

Отже, слово «суперподвійний» та «автогриль» напишемо разом.

10. Правопис прикладок.

Якщо узгоджуваний іменник, що має атрибутивне (означальне) значення, виступає в ролі прикладки в постпозиції, він приєднується до пояснюваного іменника дефісом: вовк-жаднюга, дівчина-красуня, хлопець-богатир.

Отже, слово «ресторан-автогриль» потрібно писати через дефіс.

11. Назви будинків відпочинку, пансіонатів, санаторіїв, дитячих таборів, готелів, кемпінгів, ресторанів, кав'ярень тощо пишуться в лапках і з великої літери: будинок відпочинку «Зоря», пансіонат «Здоров'я».

Отже, правильно буде: «Ресторан – автогриль «Мисливець» та Готель «Десятка».



12. Подвоєння у словах іншомовного походження.

Подвоєння зберігається у власних іншомовних іменах і назвах, хоча не завжди вимовляються як подовжені звуки: Діккенс, Руссо, Уеллс, Голландія, Марокко, Міссурі, Андорра, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Яффа; Бетті, Мюллер, Шиллер.

Тому правопис таких назв треба запам’ятовувати , звіряти за орфографічним словником, іншими довідниками.

Примітка. Подвоєні приголосні зберігаються й в усіх похідних словах: андоррський (Андорра), марокканець (Марокко), яффський (Яффа).

Оскільки Голландія – слово іншомовного походження, то писатимемо з подвоєнням.



13. Спрощення в групах приголосних.

Дуже прикро було побачити грубу помилку на Івано-Франківському залізничному вокзалі у слові «учасників».

При словотворенні та словозміні в українській мові часто виникає збіг кількох приголосних звуків, що утруднює їх вимову. У процесі мовлення відбувається спрощення, тобто один із приголосних випадає. У переважній більшості слів це спрощення передається на письмі.

Наприклад.

жди - жн: тиждень - тижня, тижневий;

здн - зн: виїздити - виїзний;

стн - сн: честь - чесний, користь - корисний, якість -якісний;

стл - сл: щастя - щасливий, стелити - слати;

скн - сн: тріск - тріснути, блиск - блиснути;

зкн - зн: бризкати - бризнути.

Виняток становлять слова: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять, в яких літера т зберігається.

Не відбувається спрощення у групі приголосних -стн-, в яких т зберігається, у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст чи -нт: аванпост – аванпостний, баласт – баластний, компост – компостний, контраст – контрастний, форпост – форпостний; студент – студентський.

Отже, слово «учасників» без «т», а слово «в’їзні» пишемо без «д» .

14. Правопис складних слів.

Перша частина складного слова (яке пишеться разом або через де­фіс), коли далі йде слово з такою ж другою частиною: авіа- та автомоторобудування, кіно- та фотодокументи, відео- та ау-діозаписи, максі- та міні-мода.

Таким чином, правильно: фото- та відеозйомка.

15. Правила переносу слів.

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами:



гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник, Хар-ків.

При цьому (згідно з новим правописом) не бажано переносити так: зас-нув, вис-туп, прик-лад, зай-менник, оскільки відірвали одну букву від кореня. Краще так: за-снув, ви-ступ, при-клад, за-йменник.

Отже, слово «викликано» краще перенести «ви – кликано».
Пунктуаційні помилки

1. Як правильно писати адресу?

Часто на рекламних щитах можна побачити речення без жодного розділового знака.

Так, вважаємо прикрою помилкою, коли після назви вулиці не ставлять коми, а далі пишуть номер будинку.

Як правильно писати адресу?

У чому вони полягають, і що повинно бути вказано на конверті в обов’язковому порядку:



  • ім’я, по батькові, прізвище

  • вулиця, номер будинку, квартири

  • назва населеного пункту (для міжнародної кореспонденції-країна)

  • індекс

Наприклад,

вул. Шевченка, будинок 25, квартира 72.

м. Івано – Франківськ

Україна


Індекс 176543.

Таким чином, після назви вулиці потрібно ставити кому: смт. Ворохта, вул. Говерлянська, 21 та смт. Брошнів–Осада, вул. 22 Січня, 108.



2. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

Частини безсполучникового складного речення можуть відділятися одна від одної комою, крапкою з комою, двокрапкою та тире.

Тире ставиться, якщо між висловленими реченнями маємо причинно-наслідковий зв’язок (Тепловоз на станції чмихнув дуже — у лісі покотилася луна).

Отже, у реченні «Зранку придбав – ввечері грієшся.» потрібно ставити тире між частинами складного речення.



3. Вставні слова та словосполучення — це слова та сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до повідомлюваного (Може, ви чули, як пахне земля?).

Виділяють кілька груп вставних слів та словосполучень за значенням:



  1. ті, які виражають упевненість або невпевненість у вірогідності повідомлення (напевно, дійсно, справді, авжеж, безперечно, без сумніву, можливо, мабуть, здається, може, очевидно, треба думати);

2) ті, які виражають почуття мовця (на щастя, на жаль, як на зло, нівроку, соромно сказати, навдивовижу);

3) ті, які виражають увічливість або використовуються для пожвавлення бесіди (пробачте, майте на увазі, вибачте, будь ласка, дозвольте, вірте, чуєте, знаєте, даруйте на слові, між нами кажучи);

4) ті, які вказують на джерело інформації (кажуть, як кажуть, мовляв, на мою думку, гадаю, по-моєму);



5) ті, які вказують на послідовність викладу думок, забезпечують зв’язність тексту (по-перше, по-друге, до речі, з одного боку, з другого боку, крім того, отже, між іншим, зрештою, нарешті, таким чином).

Вставні конструкції не є членами речення, тобто не відповідають на жодне питання в реченні: Коні, кажуть, сліпнуть у шахтах — вставне слово. Кажуть люди, кажуть, що я файна дівка — присудок.



У реченні вставні слова виділяються комами.

Тож вставне слово «будь ласка» потрібно виділити комами з двох сторін: «Зачиняйте, будь ласка, двері».



4. Узагальнювальні слова і розділові знаки при них.

Якщо в реченні є узагальнювальне слово, то перед однорідними членами ставиться двокрапка. (Рядом з колесом лежали на полиці Миколині книжки: граматка, часловець та товстий псалтир (І. Не чуй-Левинький).)

Отже, у реченні «Візи Шенген: Англія…» після узагальнювального слова «Візи Шенген» потрібно поставити двокрапку.

5. Розділові знаки при однорідних членах речення.

Однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією - вони пояснюють той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функцію. (Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі (Збан.)



Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома. (Учіть дітей бачити, мислити, відкривати, дивуватися (Сух.).)

Таким чином, у реченні «Продовження, доставка, ануляція коридору» після слова «доставка» теж потрібно ставити кому.



Лексичні помилки

  1. Приймати участь чи брати участь?

Напевно, вам неодноразово доводилося чути вираз "я приймаю участь ". Чи правильно в цьому випадку ми висловлюємося? Ні, тут є помилка.

"Прийняти" ми можемо книгу зі столу, "Прийняти документи", або ж "Прийняти, ухвалити рішення". А от коли йдеться про вашу участь у будь-яких акціях, слід говорити "беру участь", "братиму участь".

Дієслово приймати буде слушне там, де воно має значення «одержувати, перебирати» («Месники дужі приймуть мою зброю». — Леся Українка), «брати» («Ну, нема часу балакати, — приймай гроші». — Словник Б. Грінченка), «зачислювати до установи, закладу, організації» («Приймали там мене в селі до комсомольських лав». — М. Нагнибіда), «давати комусь притулок, пригощати» («Прийняв його Бородай на зиму за харч та одежу». — Панас Мирний), «уважати за когось» («То ви мене приймаєте за вітрогонку?» — І. Нечуй-Левицький).

Негаразд буде по-українському сказати прийняти пропозицію; треба — схвалити пропозицію, якщо присутні на зборах поставились до запропонованого прихильно, й ухвалити пропозицію, якщо пропозиція стала резолюцією зборів. Узагалі, замість вислову прийняти постанову краще користуватись тільки дієсловом ухвалити або постановити: «Учора на зборах ухвалили колгоспники відправити в Ленінград вагон кавунів та динь» (О. Донченко).

Отже, у даній рекламі потрібно написати не «приймають участь», а «беруть участь».

А приймати пропозицію — ухвалювати пропозицію.



  1. З любих номерів - з будь-яких номерів.

Дуже часто ми чуємо вислів «у любому випадку». А напевно, забуваємо, що любий – це той, який викликає любов до себе, дорогий, близький серцю; те саме, що коханий.

Отже, треба написати в даній рекламі «з будь-яких номерів», а вживане «з любих…» у значенні «будь- які» є русизмом.


3. Пліт.

Звернемось до словника.

Якщо взяти «Новий тлумачний словник української мови» у трьох томах, укладений В. Яременко та О. Сліпушко, виданий 2007 року, то знаходимо лексичне значення слова «пліт»:

1. ПЛІТ. Скріплені в один або декілька рядів колоди для сплаву або для переправи на них по воді.

2. ПЛІТ. Огорожа, плетена з хворосту. (Там білий домичок стоїть. Наокруга [навколо] густенький пліт (Степан Руданський)

  3. ЖИВИЙ ПЛІТ — те саме, що живопліт. 

Як бачимо, у даній вивісці слово «пліт» написано у невластивому йому значенні. Отже, потрібно написати слово «паркан».
4. Відкривати чи відчиняти? Закривати чи зачиняти?

Часто ці слова вважають за синоніми і кажуть: “Відкрий двері” — замість відчини. Або навпаки: “У нашому мікрорайоні відчинили новий магазин” — замість правильного відкрили. Українською мовою відчиняти можна, крім дверей, вікна, кватирку, хату, ворота, браму, цебто те, що потребує певного фізичного зусилля рук людини. “Хто стукає, тому й відчиняють” (присл.). Коли йдеться про початок функціонування якогось закладу чи установи, усунення того, що закриває когось чи щось, або про виявлення раніше не поміченого, то слід вживати відкривати, відкрити. “В океані рідного народу відкривай духовні острови” (Василь Симоненко). Це дієслово входить також до складу фразеологізмів: відкрити душу (серце); відкрити карти, відкрити Америку і т. п.

Відповідно до цього користуємося і лексемами зачиняти, закривати. Зачини вікно, двері. Клуб закрито на ремонт. Переносно: за закритими дверима.

Отже, на всіх даних вивісках слово «закривайте» вжите у невластивому йому значенні. Адже треба було написати «зачиняйте».

Якщо мовиться про книжку або зошит, то потрібно казати: розгорнути, а не розкрити (відкрити), згорнути, а не закрити. “Я розгорнула книжку і прочитала епіграф” (Леся Українка); “Книжку згорнув, сховав у свою шаховку” (Борис Грінченко).

5. ЕКСКАВА́ТОР, а, чол. Самохідна машина для розробки, переміщення ґрунтів, гірських порід, корисних копалин і різних сипких та кускових матеріалів. За годину роботи екскаватор може навантажити залізничний ешелон.

Отже, дане слово «ескаватор» на вивісці вжите у невластивому йому значенні.

(Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 460.)

6. На даному оголошенні ми бачимо абревіатуру ПМЖ, що означає «постоянное место жительства». Як бачимо, це русизм.

Отже, українською ПМП ЄС, тобто постійне місце проживання в ЄС.



Граматичні помилки

1. Українська мова має безліч особливостей, і слово, яке є не просто доречніше, а правильно вибране, формує мовну культуру спілкування. Адже неправильно вживане слово може не тільки виставити мовця невігласом, а й повністю змінити значення сказаного.

Трапляються й мовні каламбури, з яких можемо прочитати, що участь у конкурсі беруть не конкурсанти, а власні роботи. Вважаємо, що коментарі тут зайві.

Беруть участь конкурсанти із власними роботами.

2. «Правила поведінки пасажирів на залізничному транспорті.»

У даному реченні прийменник «на» вжито замість прийменника «у», що спотворює зміст речення, тобто пасажир знаходиться зверху на транспорті, а не в ньому.

Тож правильно: «Правила поведінки пасажирів у залізничному транспорті».

3. Слід уникати ненормативних форм або заміняти дієприкметники та дієприслівники іменниками із прийменниками, дієсловами, наприклад:

Оточуюче середовище довкілля, або навколишнє середовище

Керуючий відділом керівник відділу

Подорожуючий подорожній; той, хто подорожує.

Отже, правильно: «Медичне страхування для тих, хто подорожує за кордоном.»

Стилістичні помилки

1. Чергування У — В

Із вживанням прийменників у наших творців реклами також біда. Пам’ятаємо, що задля милозвучності української мови існують правила про чергування прийменників «у» - «в», «з» - «із» - «зі».

Для досягнення милозвучності мови ненаголошений у на початку слова, а також прийменник у чергуються з в.

У вживаємо з метою уникнення збігу приголосних, важких для вимови:

- незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед звукосполученнями зв, св, дв, тв, гв, хв і под. Наприклад: Сидимо у вагоні. Таким чином, правильно: « Прохання! Не ставати у взутті на килимок.»

- на початку речення також ставиться голосний «у», якщо наступний звук – приголосний: «У Берестівській ветеринарній лікарні», «у програмі свята». Отже, «учитель».



ВИСНОВОК

Таким чином, дане дослідження показує, що в рекламних текстах часто трапляються помилки.

Висока культура мовлення повинна бути основою мови рекламної продукції, а значить і рекламіста, як людини, що є прикладом для мовного наслідування. Кожна освічена людина має дотримуватися культури своєї мови та не допускати мовних помилок.

Добре, що суспільство почало звертати увагу на помилки. Людям набридло слухати та читати безграмотні тексти, забруднені мовним сміттям.

Універсального рецепту, який дозволив би уникати помилок, на жаль, не існує. Але хочемо порадити всім, хто причетний до створення реклами: користуйтеся словниками – і наше довкілля буде набагато чистішим у мовному плані!


ДЖЕРЕЛА ВИКОРИСТАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
1.Абашина Н.С. Розвиток ключових життєвих компетенцій через метод проектів //Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник/Керівник авторського колективу – директор ліцею міжнародних відносин № 51 С.М. Шевцова. Науковий керівник і редактор – канд. істор. наук І.Г. Єрмаков. – К.: “Департамент”, 2003. – с.257- 258.

2. Інтернет-ресурси :

http://mova.kreschatic.kiev.ua/index.html

http://ukr-mova.in.ua/library/antusurzhuk/

http://www.lnu.edu.ua/lknp/mova/sur/surjuk40.htm



http://subject.com.ua/textbook/mova/5klas_3/48.html

3.Мариновська О. Школа векторного проект-дизайну. Науково-методичний посібник. Івано-Франківськ: Гостинець, 2008.- 140 с.

4.Мультимедійна презентація «Як успішно виконати роботу над проектом».

5.Нищета В.А. Технологія життєтворчих проектів на уроках української мови та літератури: [Навчальний посібник]/ В.А.Нищета. — Х.: Основа, 2009. — 153с.



6.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 460.

7.Український правопис/АН України, Ін-т мовознавства ім.О. О. Потебні; Інститут української мови – 4-те вид., випр.. й доп. – К.: Наук. Думка, 1993. – 240с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка