Солодкі страви



Скачати 181.6 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір181.6 Kb.
Державний професійно-технічний навчальний заклад

«Яготинський центр професійно-технічної освіти»


Методична розробка уроку-ділової гри на тему: «Солодкі страви»



Підготував викладач вищої категорії

Лапада Володимир Миколайович

Яготин - 2015


ЗНАЧЕННЯ І МІСЦЕ ДІЛОВИХ ІГОР У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

  1. Ділові ігри в навчанні

Науково-технічний прогрес у народному господарстві, нові методи господарювання, перехід до ринкових відносин посилають вимоги до професійної підготовки спеціалістів в усіх ланках виробництва. Одним з найбільш ефективних методів підготовки су­часних спеціалістів є ділові ігри та уроки з конкретними вироб­ничими ситуаціями. Їх проведення дає змогу поєднувати знання і вміння, перетворювати знання в дії.

Ділові ігри, розроблені на конкретних ситуаціях, вводять учнів у сферу виробничої діяльності, виробляють у них здатність критично оцінювати діюче виробництво, знаходити шляхи його удос­коналення, є стимулом активізації самостійної роботи учнів з набуття професійних навичок і знань. Придбані під час підготовки і проведення ділової гри професійні навички і знання допомагають молодому спеціалістові уникати помилок в роботі, які виникають на початку самостійної діяльності.

Місце ігрової ситуації у навчальному процесі не повинно бути довільним. Воно зумовлюється чітко визначеними дидактичними рам­ками і методичними завданнями і повинно сприяти поглибленню знань, перетворенню їх у навчально-професійні вміння, тренувати набуті навички. Таким чином, метод повинен бути спрямованим на досягнення кінцевої мети – високого рівня оволодіння навчальним матеріалом.

Оскільки ігрова ситуація динамічно розвивається, всі учасники-функціонери повинні уважно спостерігати за зміною ситуації, швидко оцінювати та аналізувати її. Завдяки цьому забезпечується неослабна протягом усієї гри зацікавленість, активність учнів.

Сюжетна канва ігрової ситуації вимагає наявності в учнів чималого запасу знань з відповідних тем, розділу програми. Ігровий метод відкриває великі можливості для повторення, зак­ріплення, поглиблення знань. І що особливо важливо, дає змогу тренувати у комплексному застосуванні цих знань у виробничих ситуаціях, моделювати професійну діяльність майбутнього спеціа­ліста. На відміну від звичайних занять, на яких учень повинен знати матеріал в обмежених рамках, під час гри він має використа­ти матеріал усієї теми, а також суміжних дисциплін. Крім того, слід зазначити, ігровий метод стимулює учнів на пошук творчого вирішення навчальних завдань шляхом самостійного конструювання відповідної основи дії, тобто він орієнтується на найвищий рівень оволодіння знаннями. Колективна праця під час гри потребує вміння спілкуватися. Конкретно, професійно пояснювати свої судження. Колективна діяльність та її гласність піднімають дух змагання, посилюють творчі потенціальні можливості кожного учня, про які викладач раніше і не підозрював.

Ділові ігри вирішують питання якості знань і з точки зору оцінки правильності та повноти розв'язання ситуації перш за все самими учасниками гри, коли від правиль­ного рішення одного залежить можливість правильного вирішення питань іншими. Виникає ланцюжок взаємного контролю, необхідного для розвитку сюжету ділової гри.

Викладач повинен тільки при необхідності уточнювати рішення учасників. Таким чином забезпечується висока психологічна корекція контролю, який, залишаючись малопомітним, здійснюється самими учнями.

Всебічне обговорення включених у гру питань теми, часом найнесподіваніших, дає змогу учням впевнитися в їх значенні і важ­ливості, посилює мотиваційну основу навчання.

З психолого-педагогічних позицій ігровий метод навчання виконує ще ще й виховну функцію. Саме в ньому відкриваються умови і мож­ливості в активній дії кожного.

Особливістю ділових ігор є специфічне місце викладача, який, виконуючи о6ов’язки ведучого, сам бере активну участь у ко­лективній дії як старший товариш учнів. Це принципово важливо, оскільки створює невимушене оточення, знімає скованість. Умови колективної дії виховують відповідальність, самодисципліну, вміння підпорядковувати свою думку інтересам справи, досягненню загальної мети.

Урок ділової гри вимагає серйозної методичної та органі­заційної підготовки. Успіх уроку залежить від ряду факторів: організаційних, методичних, психологічних, технічних тощо. Із загального обсягу питань хотілося б виділити:

- вдалий вибір теми гри з урахуванням її актуальності, дис­кусійних можливостей в рамках загальної мети, яку ставить керівник;

- підбір учасників, розподіл їх на підгрупи, відділи з урахуванням знань учнів, їх працездатності, загального мікроклі­мату групи;

- побудову структурно-логічної схеми гри;

- глибоке вивчання учнями матеріалу;

- чітку розробку завдань кожній службі, відділу, підгрупі;

- підготовку сценарію гри з урахуванням ускладнених ситуа­цій;

- відпрацювання з кожною службою виступів, внесення коректив у структурно-логічну схему гри, режисури гри;

- попереднє рішення організаційних та методичних моментів гри;

- аналіз гри, її оцінку.

Проведення ділових ігор має відбуватися після поглибленого вивчення матеріалу не тільки на теоретичних і лабораторно-практичних заняттях, але й на виробництві, заняттях гуртків, зус­трічах з виробничниками тощо.

2.Загальні методичні рекомендації щодо проведення ділових ігор

Ділові ігри приводяться у навчальному кабінеті або лаборато­рії. Комплексна гра вимагає більшої аудиторії. Це може бути читальна або ак­това зала. Столи, за якими розміщують заплановані служби, ставляться таким чином, щоб було добре видно і чути учасників гри. Столи по­винні бути по можливості оснащені мікрофонами, лічильною технікою, довідниками, технічною і додатковою літературою. Кожен стіл поз­начають відповідною табличкою з назвою служби. Для проведення гри можна також використовувати ТЗН. Місце ведучого повинно бути десь у центрі, оскільки він є сполучним ланцюгом. Ведучим може бути або сам викладач, або добре підготовлений учень. Якщо сценарій добре підготовлений і продуманий, можна бути певним, що гра пройде ус­пішно.

Гра закінчена. Перед тим, як здійсните її аналіз, викладач дає змогу виступити присутнім на ній виробничниками. Після цього викладач розбирає гру за елементами й відзначає сильні і слабкі служби, помилки з діяльності окремих «посадових осіб». Якщо темою гри передбачено дві групи або чітко визначено опонентів, можливе застосування системи балів. В останньому випадку роботу учасників оцінюють за п’ятибальною системою. При розробці гри викладач оцінює кожну «посадову особу».

У навчальному процесі при підготовці спеціалістів масових професій ділові ігри тільки починають своє життя, і відношення до них може бути різним. Тому хочу викласти деякі міркування до цього.

Проводити ділові ігри можна при наявності добре підготовленого контингенту учнів. Ігри повинні вводитись у розклад занять. Це полегшує їх проведення. Сценарій гри, як відомо, розробляють не на один випадок. При творчому підході він може бути використаним для інших груп. Необхідно тільки продумати введення додаткових виробничих ситуацій. Ділові ігри можна рекомендувати проводити не тільки зі спецдисциплін, а й із загальноосвітніх предметів. У методкабінеті училища необхідно створити методичний фонд ділових ігор.

Цьому виду занять не можна навчитися за сценарієм, інструкці­ями. Для їх проведення необхідні майстерність, знання, енергія, ентузіазм і творчий підхід до роботи викладача і учнів.


3.Навчально-методична карта ділової гри на тему: «Солодкі страви»

Навчально-методична карта уроку №

Група Дата

Предмет: «Кулінарія» Тема: «Солодкі страви»

Тип уроку: урок систематизації знань, вмінь, навичок учнів.

Вид занять: ділова гра.

Мета уроку:

а) навчальна: закріпити теоретичні знання учнів з теми «Солодкі страви» шляхом вироблення навичок підбору страв, розрахунку сиро­вини та складання технологічних схем приготування страв до «Дня ласуна»;

б) виховна: виховувати в учнів творче ставлення до вивчення курсу згідно з вимогами до молодого спеціаліста, бережливе ставлення до сировини шляхом точного розрахунку та раціонального її викорис­тання;

в) розвиваюча: розвинути в учнів самостійність, уміння приймати рішення залежно від виробничих умов, логічне мислення і пам'ять шляхом складання технологічних схем нових страв, визначення їх якісних характеристик.



Міжпредметні зв’язки:

1.Забезпечуючі.

1.1. Кулінарія.

Тема: Первинна обробка овочів і плодів. Зміни, що відбуваються при кулінарній обробці продуктів.

1.2.Товарознавство продовольчих товарів.

Тема: Плоди та овочі.

1.3.Фізіологія харчування.

Тема:Травлення. Санітарні вимоги до кулінарної обробки продуктів.

1.4.Торгівельні обчислення.

Тема: Скорочені прийоми розрахунків.

1.5.Організація підприємств громадського харчування.

Тема: Правила відпущення солодких страв.



Забезпечення заняття

1. Технічні засоби навчання: комп’ютер, калькулятор, кодоскоп, кодокарти.

2. Роздатковий матеріал.

2.1. Склад і функції учасників гри.

2.2 Бланки бухгалтерських документів: меню, план-меню, калькуля­ційні картки, наряд-замовлення, накладна, бланки заявок на посуд, технологічні карти.

2.3. Програма розрахунку сировини для страв у меню.

2.4. Збірник рецептур страв та кулінарних рецептів.

2.5. Посуд для відпущення солодких страв.



Блок-схема ділової гри

1 етап.


Скласти план-меню для проведення «Дня ласуна» на технологічні картки страв.

2 етап.


Виконати всі розрахунки відповідно до плану-меню.

3 етап.


Оформити калькуляційні картки та загальну розрахункову відомість, на основі якої скласти заявку на одержання сиро­вини.

4 етап.


Скласти технологічні карти страв відповідно до плану-меню.

5 етап.


Підвести підсумки роботи з підготовки і проведення «Дня ласуна» на базі кафе.
Хід ділової гри

1. Організаційний момент:

Прийняття від чергового рапорту про готовність групи до занять – 2 хв.

2. Вхід до гри:

Викладач пояснює тему та мету ділової гри, призначає учнів на посаду директора кафе, визначає його функціональні обов’язки – 4-5 хв.

3. Процес гри.

3.1. Директорові кафе призначити керівників структурних під­розділів виробництва – 2 хв.

3.2. Директорові кафе провести оперативну нараду і дати завдання керівникам творчих підрозділів – 5 хв.

3.3. Завідувачу виробництвом ознайомити кухарів з планом-меню і на­цілити на підготовчі роботи для виконання завдань за планом-меню – 5 хв.

3.4. Бухгалтеру на основі заявок кухарів-бригадирів скласти роз­рахункову відомість і оформити калькуляційні картки страв з ура­хуванням реалізації їх у залі та на виставці-продажу.

3.5. Техніку-технологу забезпечити виконання завдань зі складання технологічних схем приготування страв за планом-меню – 45 хв.

3.6. Комірнику оформити передачу з комори сировини відповідно до заявки – 6-7 хв.

3.7. Директорові кафе провести заключну оперативну нараду, на якій прийняти звіти керівників структурних підрозділів про ви­конання завдань і дати оцінку їх роботи – 7-10 хв.

4. Підведення підсумків – 10-15 хв.

Завідувачу виробництвом /практичний робітник ресторану/, викладачу кулінарії і викладачу бухгалтерського обліку підвести підсумки і проаналізувати роботу учнів, дати оцінку діям кожного учня і кін­цевих результатів гри.

5. Домашнє завдання: повторити тему «Солодкі страви»


4. Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення ділової гри

Перший етап

Тема «Солодкі страви» у курсі «Кулінарія» вивчається на другому курсі.

Для її вивчення відведено 12 годин. Ділову гру за цією темою доцільно провести після закінчення вивчення теми і відроблен­ня лабораторно-практичних занять. Програмний матеріал рекоменду­ється розподілити таким чином:

І. Значення і класифікація солодких страв. Відпуск натураль­них плодів і ягід. Компоти – 2 год.

2. Приготування і відпуск жельованих солодких страв – 2 год.

3. Гарячі і заморожені солодкі страви – 2 год. Лабораторно-практичні заняття – 4 год.

4. Приготування і відпуск солодких страв – 2 год. Урок уза­гальнення і систематизації знань.

Для проведення ділової гри необхідно здійснити певну підготовчу роботу.

4.1. Підготовчий етап з проведення ділової гри – один з найбільш важливих і включає:

- ознайомлення учнів з завданнями і методикою гри, її сце­нарієм;

- розподіл складу і функцій учасників гри;

- розподіл обов'язків між учасниками;

- підготовка плакатного, роздавального, інформаційного матеріалів;

- інструктаж керівників творчих груп і виконання учнями прак­тичних рішень з урахуванням досвіду роботи підприємств громадсь­кого харчування.

4.1.1. Формування творчих груп.

У діловій грі бере участь навчальна група в кількості 30 осіб, їх доцільно поділити на такі підрозділи:

- адміністративно-господарський директор, адміністратор, бух­галтер, комірник;

- виробничий завідувач виробництвом, технік-технолог, 4 бри­гадири з приготування страв відповідно до завдання. 0бов’язки між учасниками гри розподіляють таким чином:

керівник гри /викладач-консультант/ розробляє сценарій гри, її структуру, вихідні дані і час проведення гри поетапно, організує облік ре­зультатів, дає оцінку роботи кожного учасника.

Директора підприємства кафе призначають зі складу найбільш сильних учнів, які мають добре виражені організаторські здіб­ності. Він здійснює загальне керівництво підготовкою і про­веденням організаційних заходів до «Дня ласуна». Завідувач виробництвом складає план-меню, розподіляє завдання між брига­дами, організовує отримання сировини з комори, здійснює оперативне керівництво через кухарів-бригадирів за ходом виконання завдан­ня.

Технік-технолог бере участь у складанні плану-меню, роз­робці і оформленні технологічної карти фірмової солодкої страви, контролює своєчасне оформлення технологічних карт і технологічних схем страв за планом-меню. Кухар-бригадир чітко розподіляє обов’язки між членами бригади за формулою: кожна страва на одного члена бригади для розрахунку сировини, складання технологічної карти приготування даної страви. Він несе відповідальність за дотри­мання правил приготування названої солодкої страви, слідкує за відповід­ністю вимогам її якісної характеристики.

Члени бригади (4-5 осіб у кожній) чітко і своєчасно ви­конують завдання бригадира. Бухгалтер виробництва складає зведену відомість на одержання сировини. Калькулятор і заступник бухгалтера виконують калькуляцію страв за меню. Адміністратор забезпечує рекламу проведення «Дня ласуна», відповідає за підготовку програми, оформлення залу. Офіціант відповідає за підбір і одержання посуду та білизни обслуговування залу і столів. Комірник складає і оформляє документацію на видачу сировини із комори, забезпечує повне виконання заявки завідувача вироб­ництва з урахуванням кондиції сировини.

4.1.2. Ознайомлення учнів зі сценарієм

Підготовчий етап ділової гри здійснюється в позаурочний час. За місяць до початку гри формують творчі структурні підрозділи, розподіляють обов’язки з урахуванням рівня знань учнів, їх органі­заційних здібностей. Структурні підрозділи необхідно підбирати за можливостю рівнозначними за рівнем знань та працездатністю /особли­во склад бригад/. Бажано, щоб учні брали участь у розподілі ро­лей. За викладачем залишається право на призначення директора, завідувача виробництвом, техніка /інженера/-технолога. Керівникам творчих підрозділів рекомендується ознайомити з досвідом практичної роботи відповідних працівників в одному з кращих кафе міста або на базовому підприємстві. Усі учні самостійно виконують завдання за допомогою рекомен­дованої та додаткової літератури /підручники з кулінарії та бухгалтерського обліку, журнали тощо/.

Паралельно з теоретичним вивченням теми «Солодкі страви» і виконанням лабораторно-практичних занять викладач проводить консультації, на яких закріпляються навички розрахунку сировини, вирішення виробничих ситуацій, складання технологічних карт.

Тим часом творчі групи відповідно до завдання готують роздавальний матеріал /складання кодокарт, підготовка матеріалу для оформлення залу, виготовлення та оформлення фірмової страви тощо/, а також збирають та узагальнюють досвід роботи підпри­ємств міста із проведення «Дня ласуна».



4.1.3. Порядок проведення гри

Проводити гру слід у кабінеті кулінарії, якщо дозволяють умови, або в актовій залі. Учасників гри роз­міщують на робочих місцях у відповідності до структурних під­розділів. На кожному робочому місці ставлять табличку з поз­наченням служби: директор, бухгалтер, адміністратор, комірник, завідувач виробництвом, технік-технолог, бригада 1, 2, 3, 4. Усі робочі місця забезпечують необхідними матеріалами. Зал-аудиторію оформлять рекламою, підготовленою за раніше виданим завданням. Проводять гру разом з викладачем калькуляції та обліку упродовж 4 академічних годин. Гру починають з розміщення учасників на робочих місцях.



4.2. Методичні вказівки до процесу гри

4.2.1. Організаційний момент:

викладач відмічає відсутніх, приймає рапорт про готовність учнів до проведення ділової гри.



4.2.2. Вхід в гру:

викладач роз’яснює тему і мету гри, наголошуючи на тому, які задачі необхідно розв'язувати практичним робітникам на вироб­ництві в нових умовах господарювання при розширенні асортимен­ту страв, різкому підвищенні їх якості, покращанні рівня об­слуговування. У розв’язанні цих завдань учні будуть брати участь найближчим часом. Від того, наскільки глибоко і творчо учні засвоять навчальний матеріал, буде залежати якість їх праці у майбутньому.



4.2.3. Проведення гри:

директор підприємства на оперативній нараді доповідає, що за завданням адміністрації кафе доручено провести «День ласуна». Далі він нагадує про місце і значення солодких страв у харчуванні, підкреслює, яке значення у покращанні об­слуговування населення та у виконанні плану товарообігу мають такі заходи, нагадує, що основними відвідувачами цього свята є діти та їхні батьки. Далі директор націлює колектив на необхідність високої якості роботи, повідомляє, що в «День ласуна» передбачається реалізація солодких страв в залі на виставці-продажу. Потім він розподіляє завдання між структурними підрозділами.

Адміністратору:

- продумати святкову програму для маленьких споживачів;

- підготувати і здати текст оголошення в пресу і на радіо;

- оформити оголошення-рекламу біля входу до кафе /текст, художник, час/ ;

- продумати елементи оформлення торгового залу і виставки-продажу;

- оформити меню;

- підібрати посуд для відпущення страв.

Комірнику:

- забезпечити сировиною і продуктами приготування страв за заявкою завідувача виробництва, враховуючи, що в комору надійшли швидко- заморожені плоди та ягоди; оформити документи на передачу сировини з комори на виробництво.

Бухгалтеру:

- оформити зведену відомість і калькуляційні картки на страви за меню.

Завідувачу виробництвом:

- скласти план-меню і меню з урахуванням реалізації страв у залі і на виставці-продажу;

- забезпечити своєчасне і якісне приготування і оформлення страв;

- оформити одержання сировини з комори.

Техніку-технологу:

- забезпечити працівників виробництва нормативно-технічною документацією;

- забезпечити правильне і чітке оформлення технологічних карт страв за меню;

- продумати варіант оформлення страв на виставку-продаж;

- підібрати посуд для оформлення страв на виставку-продаж.


Другий етап
Завідувач виробництвом знайомить робітників виробництва з меню і планом-меню на «День ласуна». Видає завдання кухарям-бригадирам: бригаді №-1 підготувати для реалізації в торговому залі:

- чорнослив зі збитими вершками;

- компот із заморожених слив;

- грінки з фруктами;

- пудинг манний з консервованими фруктами.

Бригаді №2 підготувати для реалізації в торговому залі:

- кисіль із замороженої суниці;

- мус манний із замороженої червоної смородини /порічки/;

- суфле яблучне;

- пудинг сухарний з яблучним соусом .

Бригаді №3 приготувати на виставку-продаж:

- самбук яблучний;

- мус журавлиновий на желатині;

- желе багатошарове;

- яблука в тісті смажені;

Бригаді №-4 приготувати на виставку-продаж:

- крем ванільний;

- желе лимонне;

- шарлотку з яблуками;

- десерт фірмовий.

Видати бланки для розрахунку сировини, збірники рецептур страв і кулінарних виробів. Визначити час на розрахунок сировини за планом-меню – 20 хв. Проконтролювати хід розрахунків, зібра­ти від бригад заявки на сировину і здати їх бухгалтеру.
Третій етап

Бухгалтеру одержати заявки на сировину від бригадирів, скласти зведену розрахункову відомість. Калькулятору і заступ­нику бухгалтера оформити калькуляційні карти з урахуванням реалізації страв в торговому залі за першою націночною категорією, а для виставки-продажу – за другою. Дані розрахунки використати для оформлення меню і для заявки-замовлення в комору завідувачем виробництвом.


Четвертий етап

Технік-технолог видає такі завдання кухарям-бригадирам:

- скласти технологічні карти за затвердженою формою /форму продемонструвати через кодопроектор/;

- скласти технологічні схеми приготування страв /зразок продемонструвати через кодоскоп/;

- розробити варіант оформлення страв;

- підібрати посуд для оформлення і відпущення страв для реалі­зації через торговий зал і виставку-продаж;

- визначити час роботи за завданням;

Під час роботи технолог контролює її самостійність, своєчасність, перевіряє правильність виконання завдань у міру їх закінчення.

Після того, як усі бригади виконали завдання, заввиробництвом і технолог перевіряють і оцінюють якість виконання завдання.
П’ятий етап

Директор ресторану проводить підсумкову оперативну нараду, на якій заслуховує звіти керівників структурних підрозділів про виконання завдань:

- комірника (про забезпечення замовлення сировиною);

- бухгалтера (про своєчасність і правильність оформлення облікової документації);

- техніка-технолога (про розробку фірмової страви);

- заввиробництвом (про якість виконання технологічних карт і схем);

- адміністратора (про готовність програми залу і реклами до «Дня ласуна»).

4.3. Методичні рекомендації до проведення заключного етапу гри.

Заключний етап проведення гри включає в себе:

- оформлення підсумкових матеріалів і висновків;

- розбір і аналіз роботи керівників структурних підрозділів;

- оцінку результатів гри.

4.3.1. Для оформлення підсумкових матеріалів керівники творчих підрозділів здають керівникам гри /керівникам/ наступні документи. Директор:

- комплекс заходів щодо підготовки до «Дня ласуна» із зазначенням відповідальних, термінів виконання роботи, оцінки виконаних робіт . Адміністратор:

- тексти оголошень для радіо і преси;

- тексти і малюнок реклами на захід «День ласуна»;

- титульну сторінку для меню;

- ескіз оформлення виставки-продажу;

- варіант оформлення святкового столу в торговому залі;

- розрахункову відомість на сировину;

- калькуляційні карти /за технологічними картками, складеними в бригадах/.

Комірник:

- оформлену накладну на передачу сировини з комори на виробництво згідно з заявками.

Завідувач виробництвом:

- оформлене меню;

- план-меню;

- заявку на одержання сировини з комори;

- заявку на одержання посуду для оформлення страв на виставці-продажу.

Технік-технолог:

- технологічну карту фірмової страви;

- зразок оформлення фірмової страви.

Кухарі-бригадири:

- технологічні карти страв за завданням;

- технологічні схеми страв за меню;

- заявки на одержання посуду для відпуску страв у торго­вому залі та на виставці-продажу.

4.3.2. Аналіз практичної діяльності

Викладач пропонує зробити аналіз завідувачу виробництвом, запро­шеному на урок. У своєму аналізі він має зупинитися на таких моментах:

- своєчасності і необхідності подібних заходів у роботі виробництв;

- послідовності та своєчасності виконання завдань і вирішенні виробничих ситуацій;

- ступені прогресивності організаційно-технологічних заходів, обґрунтуванні меню, використанні техніки, сучасності та раціональності запропонованих варіантів оформлення страв;

- гармонійності, ерудиції, об'єктивності керівників структурних підрозділів;

- здібностях в організації роботи членів структурних під­розділів /особливо директора, завідувача виробництвом/;

- відзначенні працездатності, творчого вирішення питань, ініціативі та активності окремих учасників гри.


4.3.3. Керівник гри підводить підсумки, узагальнює і оцінює роботу всіх учасників.

Підсумок

Ретельно продумана, добре підготовлена і чітко організова­на ділова гра сприяє активізації навчального процесу, розши­рює кругозір учнів, закріплює їх теоретичні знання, одержані і на уроках, і під час практики, розвиває творчу активність учнів.






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка