Соціальна екологія лекційний курс



Сторінка30/37
Дата конвертації15.04.2016
Розмір2.27 Mb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   37

6. Канцерогенна дія факторів середовища на людський організм


Канцерогеном називають хімічну сполуку або фізичний агент, які здатні викликати розвиток новоутворень (доброякісні та злоякісні пухлини) при дії на живу тканину або сприяти їх виникненню. Виділяють канцерогени абіогенного та біогенного походження.

До абіогенних відносяться хімічні сполуки (бензидин, азбест, вінілхлорид, миш’як, сажі, смоли, важкі метали тощо), іонізуюча радіація. Серед даної групи онкогенних чинників найбільшу небезпеку становлять хімічні канцерогенні речовини, які потрапляють до організму людини різними шляхами: через повітря (наприклад, при вдиханні пилу із “синього” і “коричневого” азбесту, який містить над гострі мікро голочки, що легко проникають у тканину альвеол, спричинюючи різні пошкодження аж до раку легень), травний канал (у тому числі з водою та харчовими продуктами, до яких потрапляють різні хімічні сполуки внаслідок агропромислового забруднення ґрунтів), через забруднення шкіри (ще у 1775 р. П. Потт описав рак сажотрусів, який виникає внаслідок потрапляння на шкіру канцерогенних продуктів горіння палива). Виділяють антропогенні (техногенні) та природні (вулканічна діяльність) джерела утворення абіогенних канцерогенів.

Біогенні канцерогени можуть утворювати мікроорганізми, нижчі і вищі рослини, теплокровні тварини і людина. Виділяють три джерела походження даних канцерогенів: 1) утворення продуктів метаболізму, бластогенних та інших продуктів розпаду рослин; 2) синтез із попередників сполук, що зумовлюють розвиток пухлин у тих чи інших мікроорганізмів; 3) синтез канцерогенів внаслідок геохімічної діяльності живих організмів.

Прикладом першого джерела походження біогенних мікроорганізмів можуть служити продукти метаболізму нижчих грибів та рослин (афлактоксини, карагінін), нірозолідинові алкалоїди тощо.

Друге джерело — синтез ароматичного вуглеводню бензпірену, який виявлено у окремих квіткових рослинах, хлорелі та бактеріях, утворення нітросполук у деяких рослинах внаслідок внесення в ґрунт великих доз добрив чи зберігання рослинних продуктів, що містять нітрати (нітрити).

Прикладом третього джерела є діяльність літотрофних мікроорганізмів, які руйнують гірські породи та мінерали і призводять до збільшення в середовищі кадмію, кобальту, миш’яку та інших елементів.

Відомо, що процеси поглинання канцерогенів та фізіологічні бар’єри накопичення залежать від ступеня забруднення середовища та багатьох чинників, досліджуваних фізіологами.

Накопичення канцерогенів у рибах, молюсках тощо визначає можливість їх поширення по харчових ланцюгах тварин і людини. Це означає, що в індустріально розвинутих зі значним забрудненням навколишнього середовища відходами промисловості, пестицидами, нітратами, радіонуклідами захворюваність на злоякісні пухлини щороку зростає.

Кількість хворих на злоякісні пухлини в Україні на кінець 1992 р. складала 697 тис. 680 осіб (169,8 на 10 тис. населення). Кількість хворих на рак збільшується на 1,5% — 4% за рік залежно від регіональних особливостей.

Профілактика онкозахворювань полягає в покращенні внутрішнього і зовнішнього середовища людини з метою виключення чи зменшення впливу на організм несприятливого чинника чи групи чинників та збільшення опірності до дії канцерогенів різної природи чи зниження чутливості до них.



Питання для самоконтролю

1. У чому полягає актуальність розвитку нової галузі екології — екології людини?

2. Предмет досліджень та основні завдання екології людини?

3. Що таке гігієнічне нормування?

4. Дайте визначення, що таке ГДК, ГДД, ГДР, МНД?

5. Що таке “здоров’я” людини, які екологічні причини на нього впливають?

6. Дайте визначення, що таке “забруднювач”.

7. Як впливають на організм людини споживання забрудненої важкими металами води?

8. Що спричинює виникнення таких захворювань, як ендемічний зоб, флюороз, карієс?

9. Особливості дії на організм іонізуючої радіації?

10. У чому полягає канцерогенна дія факторів середовища на людський організм?

Література

1. Вопросы социоэкологии / Материалы первой всесоюзной конференции “Проблемы социальной экологии”. — Львов, 1986. — 352 с.

2. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології: Навч. Посібник. — 2–ге вид,, стереотип. — К.: МАУП, 2000. — 240 с.

3. Микитюк О.М., Злотін О.З., Бровдій В.М. та ін. Екологія людини: Посібник для студентів педагогічних вузів. — Х.: РВП “Оригінал”, 1997. — 224 с.

4. Никитин Д.П., Новиков Ю.В. Окружающая среда и человек: Учеб. Пособ. Для студ. вузов. — М.: Высшая школа, 1986. — 415 с.

5. Основи соціоекології: Навч. посібник / Г.О. Бачинський, Н.В. Беренда, В.Д. Бондаренко та ін.; за ред Г.О. Бачинського. — К.: Вища школа, 1995. — 238 с.

6. Основы экологии и экологическая безопасность: Учебное пособие / Под ред. В.В. Шкарина, И.Ф. Колпащиковой. — Н. Новгород: Изд–во Нижегородской медицинской академии, 1998. — 172 с.

7. Хижняк М.І., Нагорна А.И. Здоров’я людини та екологія. — К.: Здоров’я, 1995. — 232 с.



Тема 12. Технологічні аспекти соціоекології

1. Науково-технічний прогрес і соціоекологічна криза


Соціоекологічна криза являє собою порушення рівноваги між природними умовами і впливом людини на навколишнє середовище. Вона означає порушення єдності природного і суспільного компонентів навколишнього середовища і показує рівень загрози стабільності функціонування як біосфери, так і суспільства, ставлячи під питання саме існування людства.

Найбільш часто згадуються три форми виявлення екологічної кризи: забруднення, порушення рівноваги, деструкція.

Забруднення є нижча степінь порушення екологічної рівноваги.

Порушення рівноваги означає значне зменшення можливостей екосистеми і біосфери до саморегуляції, а для встановлення цієї рівноваги потрібне втручання людини.

Деструкція означає таку стадію порушення екосистеми, при якій відновлення її функцій стає майже неможливим. Ці форми екологічної кризи проявляються різними способами в окремих географічних районах і країнах.

В якості достовірних ознак соціоекологічної кризи є виникнення проблем голоду, демографічного вибуху, вичерпності природних ресурсів, забруднення природного середовища тощо. Тому сучасна людина стоїть перед найважливішим випробуванням за всю історію свого розвитку: як перебороти кризу людства, викликану обмеженістю запасів природних ресурсів, як побороти енергетичну кризу, істотне забруднення навколишнього середовища, демографічний вибух, бідність.

Забруднення, порушення екологічної рівноваги безпосередньо загрожують життю на нашій планеті та ведуть до знищення навколишньої природи. Ми забруднюємо повітря і воду, живемо в умовах шуму і бруду, якого би не потерпіла жодна тварина. В той же час реклама і політики говорять нам, що ми ніколи не жили так добре. Але повернемось до реальності.

Інтенсивне забруднення середовища розпочалось з розвитком капіталізму. З винаходом парової машини промисловість стає найбільшим джерелом забруднення, оскільки різко зростає споживання палива. Особливо негативно впливали на довкілля комплекс галузей металургії і залізничний транспорт. Різке зростання інградієнтів-забруднювачів довкілля, істотна зміна якісного складу забруднювачів починається на початку ХХ ст. з появою двигунів внутрішнього згорання, з початком використання теплових електростанцій і розвитком хімії.

Якщо раніше у викидах переважали оксиди вуглецю, сажа, попіл, сірчаний ангідрид, а також відходи харчової промисловості (жири, кров, сироватка і т. д.), то тепер почали викидатись значні кількості оксидів азоту, сполук свинцю, ртуті, аміаку, сірководню, альдегіди, вуглеводні і т. д. Почали з’являтись гори залишкових відходів, терикони, білі содові озера, зросла кількість смітників.

Особливо різка інтенсифікація руйнування довкілля розпочалася після Другої світової війни з розвитком НТР. Техногенна діяльність набула планетарного (глобального) масштабу.

У ХХ ст. видобуто з надр землі більше корисних копалин, ніж за всю історію цивілізації, розпочинаючи від палеоліту. При цьому більше половини залізної руди, 2/3 нафти, газу, солей, фосфоритів, ¾ бокситів, майже 100 % урану видобуто за останні 30 років. При цьому для потреб людства використовується 2-5 % видобутої природної речовини, решта йде у відходи.

Щорічно на планеті у результаті спалювання в атмосферу поступає 20 млрд. т. оксиду вуглецю. У ріки скидається 160 км куб. промислових стоків. В грунт вноситься більше 500 млн. т. мінеральних добрив і приблизно 3 млн. т. отрутохімікатів. З’явилась більша кількість органічних забруднювачів, які є дуже стійкими і одночасно сильно канцерогенними (хлоровуглеці, діоксини, поліциклічні вуглеводні і т. д.). Сьогодні лише в Україні ведеться спостереження в ході моніторингу за вмістом (ГДК, ГДВ) більш ніж 2 тис. різноманітних забруднювачів (в інших країнах значно більше).

Наслідком соціоекологічної кризи є занепад духовності, низький рівень екологічної культури, спад морального рівня. Тому в ХХІ столітті особлива роль в подоланні дисгармонії належить молоді, яка з новим способом мислення і дій, з новим поглядом на свою роль в житті суспільства і біосфери, повинна включитись в процес гармонізації стосунків суспільства і природи.

1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   37


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка