Соціальна екологія лекційний курс



Сторінка22/37
Дата конвертації15.04.2016
Розмір2.27 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   37

4. Заходи для раціонального використання ресурсів надр. Роль інженерної геології в розробці наукових основ експлуатації надр.


У зв′язку з широкомасштабним руйнуванням господарською діяльностю геологічного середовища все більш актуальною стає проблема його раціонального використання. Вона полягає, з одного боку, у максимально повному вилученні і використанні мінеральної сировини при видобутку, збагаченні та переробці корисних копалин, а з другого – у зведенні до мінімуму шкоди, яку завдають ці процеси навколишньому середовищу. Максимально повне використання мінеральної сировини може бути досягнуто застосуванням нових прогресивних технологій, які дозволятимуть комплекно використовувати родовища корисних копалин, максимально повно добувати з вміщуючих порід і покривних товщ корисні речовини і, допоміжні компоненти. Ефективне використання корисних копалин можливе за умов максимально повної утилізації залишкової породи, шлаків, шламів та інших відходів гірничо-добувної та переробної промисловості для потреб будівництва, сільського господарства тощо.

Що стосується мінімізації шкоди, яку заподіює господарська діяльність геологічному і всьому навколишньому середовищу, то вона можлива за умов підвищення загальної виробничої культури і суворого виконання всіх природоохоронних правил та норм.

Зокрема, на місці та в околицях ведення геологорозвідувальних та гірничовидобувних робіт слід уникати засмічення території побутовими та виробничими відходами, крім місць, спеціально відведених для нагромадження їх; здійснювати повний збір відходів буріння по кожному виду окремо; обов′язково засипати розвідувальні гірські виробки; оснащувати транспортні засоби гумовими гусеницями та пневмокатками, які завдають значно меншої шкоди грунтово-рослинному покриву; скидати у водойми шахтні та бурові води лише після повного очищення їх; переходити до безвибухових методів проходження гірських виробок; застосовувати мікробіологічні препарати для очищення грунтів від забруднень нафтопродуктами тощо.

Необхідно здійснювати рекультивацію земель на місці відпрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин.Це поняття охоплює весь комплекс робіт, спрямованих на відновлення родючості й народногосподарської цінності порушених земель. У вузькому розумінні рекультивація – це відновлення шару грунту, попередньо знятого з ділянок, де передбачається його механічне руйнування або сильне забруднення. Для того щоб уникнути осідання земель над підземними виробками при видобутку корисних копалин закритим способом, необхідно заповнювати їх після відпрацювання відходами видобутку мінеральної сировини (пустою породою). Ці заходи, крім основного ефекту, допомагають також запобігати додатковому забрудненню навколишнього середовища звалищами відпрацьованої гірської породи.

Щоб уникнути руйнування геологічного середовища при будівництві, необхідно обов′язково виконувати весь комплекс інженерно-геологічних розвідувань, щоб, залежно від конкретних інженерно-геологічних умов, правильно визначити характер фундаменту, висотність та інші особливості проектованих будівель та споруд. Адже, навантаження на гірські породи не повинні перевищувати межу їхньої міцності та деформаційної стійкості. Особливо слід якнайповніше враховувати інженерно-геологічні умови при будівництві будівель та споруд у місцевостях з нерівною земною поверхнею, на просадочних й карстових породах тощо, щоб не викликати такі шкідливі геодинамічні процеси, як зсуви, обвали, просадки, карстово-провальні явища.

На сучасній стадії розвитку стосунків між людським суспільством та навколишнім середовищем, в умовах порушеної динамічної рівноваги глобальної соціоекосистеми, взаємодії суспільства та геологічного середовища неможливо оптимізувати, не беручи до уваги наслідків антропогенного впливу на інші середовища, без комплексного вивчення соціоекосистем як цілісних об′єктів. Тому науковий підрозділ геології, що вивчає взаємозв′язки людського суспільства і геологічного середовища, повинен виступати одночасно як галузевий підрозділ соціоекології. В наш час такою спільною галуззю геологічної науки стала інженерна геологія. До найбільш актуальних завдань сучасної інженерної геології відноситься крім інших і розробка наукових основ охорони та раціонального використання геологічного середовища з урахуванням необхідності збережень динамічної рівноваги соціоекосистем.



Питання для самоконтролю

1. Що таке літосфера?

2 .Яка будова земної кори під континентами? Під океанами?

3. Що таке тектонічні дислокації?

4. Наведіть приклади горизонтальнтх та вертикальних тектонічних рухів?

5 .Назвіть біогенні корисні копалини?

6. Що таке мінеральна сировина?

7. Дайте визначення геологічного середовища.

8. Назвіть причини нераціонального використання ресурсів надр.

9. Назвіть найважливіші заходи для раціонального використання ресурсів надр.

10.Що вивчає інженерна геологія?

Література

1. Аникеев В.А. и др. Технологические аспекты охраны окружающей среды. Л.: Гидрометеоиздат, 1982, С. 171-178, 209-214.

2. Глазовская М.А. Геохимия природных и техногенных ландшафтов СССР. .М.: Высшая школа, 1988. – 328с.

3. Миланова Е.В., Рябчиков А.М. Изпользование природных ресурсов и охрана природы. – М.: Высшая школа, 1986, с.218-224.

4. Основи екологічних знань ( Ред. Л.П.Царик ).-Тернопіль: Тернопіль.-1994.- 173с.

5. Основи соціоекології ( Ред. Г.О.Бачинський ).-Київ: Вища школа.-1995.-238с

6. Сергеев Е.М. Инженерная геология. – М.: Из-во МГУ, 1982.

7. Энциклопедический словарь юного географа-краеведа. Сост. Г.В. Карпов.-М.: Педагогика.-1981. – 384с.



Тема 10. Людина і біосфера

1. Біосфера та її роль у житті людей, основні підходи до розв’язання проблеми взаємовідносин суспільства і природи


Середовищем проживання та життєзабезпечення людини є планетарне утворення – біосфера, яка розташовується на земній поверхні, формується, функціонує та розвивається завдяки взаємообумовленості та взаємодії Сонця, Землі, Місяця та їх інтегральної енергії. Згідно з поглядами В.І. Вернадського, біосфера є природною сферою, що займає простір, який включає атмосферу (до озонового шару), гідросферу та літосферу, а також живу речовину: мікроорганізми, гриби, рослинний та тваринний світ. Характеристикою біосфери є постійний кругообіг енергії та речовин, який виник у процесах їх переміщення з одного організаційного рівня на інший. При цьому спостерігається безперервна трансформація енергії без утворення речовинних відходів.

У сучасній глобальній соціоекосистемі фіксують глобальні, швидкоплинні зміни у довкіллі, які загрожують цілісності біосфери і виживанню людства. Все більше спостерігаються ознаки змін клімату, складу повітря, руйнуванню озоносфери, порушення віковічних глобальних циклів (вуглецевого, водного, кисневого), посилення спустошення, деградації всіх природних систем. Це обумовлено тим, що зростання суспільних потреб збільшує об’єми забруднюючих речовин (канцерогенів, мутагенів, токсинів тощо), які викидаються у природну сферу, порушуючи закони саморегуляції біосфери, і які природа вже не здатна трансформувати до небезпечних. Тому, дуже важливого значення набуває оптимізація відношень людства з природою, в основі якої лежить пошук шляхів знешкодження негативних наслідків антропогенних змін природи.

У науковій літературі існує три різних підходи до розв’язання проблеми суперечності між людиною і природою на сучасному етапі і у перспективі. Один з них орієнтований на абсолютне підкорення природи людському суспільству з метою задоволення всезростаючих потреб людей без врахування природних закономірностей. Цей безапеляційний підхід вже привів до сучасної соціоекологічної кризи. Інший альтернативний напрям проголошує доцільність повного і свідомого підкорення людини природі. Однак такий підхід також не вирішує проблеми взаємовідносин суспільства з природним середовищем, оскільки передбачає відмову від інтенсивного природокористування, що призведе до загибелі від голодної смерті мільярдів людей.

Третій погляд на вирішення даної проблеми є найбільш конструктивним. Він передбачає гармонізацію взаємовідносин людського суспільства і природного довкілля. У даному контексті особливого значення набувають біологічні науки, які є фундаментом сучасної екології. Це обумовлено перш за все тим, що без виявлення та вивчення закономірностей функціонування природних екосистем, кругообігу речовин у біосфері, без дослідження впливу антропогенних факторів на природні екосистеми, на різні види тварин, рослин і окремі організми не можливо вирішити питання охорони живої природи, раціонального використання і поновлення біологічних ресурсів та прийняти науково і логічно обґрунтовані рішення щодо реалізації планів розвитку цивілізації.


1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   37


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка