Смілянський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15» Смілянської міської ради Черкаської області



Скачати 486.95 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації30.04.2016
Розмір486.95 Kb.
  1   2   3   4
Смілянський навчально-виховний комплексd:\робоча\картинки\textures\hortica.jpg

«Дошкільний навчальний заклад -

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15»

Смілянської міської ради Черкаської області

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ
БОЙОВІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА


Викладач предмету «Захист Вітчизни»

Шевчук Віктор Володимирович
c:\users\admin\desktop\ми-українці.png

Сміла – 2015

ЗМІСТ




Передмова: Обґрунтування актуальності проекту

Ст. 3



Основні завдання проекту

4



Характеристика проекту

5



Очікувані результати

6



План проектної діяльності

6



Напрями бойового козацького виховання

7



Форми бойового козацького виховання

8



Методи бойового козацького виховання:







  • Козачата та лелі (учні 1-4 класів)

8




  • Джури та дани (учні 5-8 класів)

9




  • Молоді козаки та берегині (учні 9-11 класів)

14



Перспективний план роботи за проектом

18



Функціональні обов’язки педагогічних працівників

19



Навчальний план школи козацько-лицарського виховання

22



Заключне слово

24



Список рекомендованої літератури

26



Додатки

31



«Козацтво стало найдосконалішою формою вияву генетично закодованих здібностей і можливостей нашого народу.»

Б. Сущинський.
ПЕРЕДМОВА

Обґрунтування актуальності проекту
Від сивої давнини традиційні українські бойові мистецтва і їхні народні школи були невід’ємною складовою частиною соціально-політичного і духовного життя України. Їхнє значення неможливо переоцінити, адже величезною мірою саме завдяки високій воїнській культурі наших предків ми зараз існуємо як незалежний народ. Україна століттями виборювали своє право на існування у незліченних битвах з агресорами, і то не з якимись там незграбами і невдахами. Усі ці вороги становили, кожен у свій історичний час, найгрізнішу воєнну силу. І щоб протистояти їм, українці повинні були повсякчас підтримувати на належному рівні свою боєздатність. До числа найголовніших засобів забезпечення їхньої ратної майстерності якраз і входили різноманітні народні бойові (воїнські) мистецтва, масові ігрові змагання, ритуальні поєдинки ряджених на святах і весіллях, методи і системи навчання молоді воєнному ремеслу, тощо. Усе це допомагало гартувати патріотичний дух і здійснювати фізично-технічну підготовку народу, який в будь-який момент був готовий згуртуватися в народне ополчення. А вже на цій основі формувалися, у свою чергу, бойова культура і духовність професійних і напівпрофесійних вояків.

Практичне значення традиційних українських бойових мистецтв залишається актуальним і в наші дні. Бо ж, як показують сучасні війни, за допомогою самих лише танків, «розумних» ракет та інших найвищих технологій одержати перемогу не так-то й легко, а часто і взагалі неможливо. Кінцевий успіх тут і досі великою мірою залежить від психологічного і фахового вишколу окремо взятого солдата. Отож немає поки що у всьому світі такої армії, де б не провадилася індивідуальна політично-виховна робота і не вивчалися тактика і прийоми рукопашного бою.

Окрім суто воєнних моментів, бойові мистецтва в різних народів завжди розглядалися як один із вельми ефективних засобів духовного розвитку особи. Будь-яка раса, будь-яка нація тримається не на політичних, виробничих чи ще якихось подібних підвалинах, а на тих не вимірюваних ніякими фізичними приладами генетично-енергетичних вібраціях, прояв яких має назву «Козацько-лицарське виховання».

Війна, битва, танок, гра, змагання, обряд, ритуал, видовище, вистава, а також менталітет, бойовий дух, звитяжне збудження і напруження – усе це і дещо інше з’єднане воєдино в унікальному явищі української культури, як бойове мистецтво козаків.


Мета проекту.

На засадах козацької бойової спадщини виховувати фізично здорового, ментально, розумово здібного, духовно розвиненого громадянина України.


Основна ідея роботи за проектом.

Впровадити у навчально-виховний процес школи елементи бойового мистецтва українських козаків. А саме:



  1. Загартовування організму та його фізичне вдосконалення.

  2. Духовний гарт та напрацювання ціннісних орієнтирів.

  3. Вивчення обрядових та тренувальних пісень.

  4. Ознайомлення з елементами українських бойових танців.

  5. Набуття навичок та умінь із української народної боротьби.

  6. Ознайомлення із елементами козацьких бойових єдиноборств.

  7. Опанування навичками володіння козацькою зброєю.



ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ.

Пізнавальні:

  • дати поняття про Україну як історично сформовану державу з багатою історичною спадщиною;

  • сформувати систему елементарних знань про бойові мистецтва українського народу, їх вплив на формування особистості;

  • формувати у дітей цілісні уявлення та систему знань про звичаєве право українського народу та його квінтесенцію – кодекс лицарської честі (Додаток 1);

  • сформувати у школярів мотиваційну основу здорового способу життя;

  • вивчення і пропаганда бойових традицій українського козацтва, впровадження козацьких надбань в освітній процес навчального закладу.

Розвивальні:

  • розвивати первинні ціннісні орієнтири в сучасному суспільному житті на базі бойових козацьких традицій, лицарських карбів (Додаток 2);

  • розвивати прагнення до фізичної і духовної досконалості, бажання безперервного самовдосконалення і розвитку;

  • розвивати усвідомлення свого «Я» (фізичного, психічного, соціального) в суспільстві, активний пошук свого місця серед інших людей.

Виховні. Виховувати:

  • соціально-активну творчу особистість, здатну дбайливо ставитися до історичного минулого і відповідально до майбутнього Батьківщини;

  • патріотизм, готовність до боротьби, активну життєву позицію;

  • любов до свого народу, України, відчуття себе її часткою;

  • повагу до державної та народної символіки, рідної землі, природи, мови, культури, традицій, народу, батьків, родини;

  • впевненість у своєму власному «Я», віру у свої сили і здібності;

  • високі лицарські якості, шляхетність, моральні чесноти, почуття милосердя (Додаток 1);

  • прагнення фізичної досконалості, силу волі і силу духу.



ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТУ


  1. За кінцевим результатом: практико-орієнтований.

  2. За змістом: комплексний.

  3. За кількістю учасників: груповий.

  4. За тривалістю: довготривалий.

  5. За ступенем самостійності: частково-пошуковий.

  6. За характером контактів: відкритий.


База реалізації проекту: Смілянський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15»

Смілянської міської ради Черкаської області.


Учасники проекту: педколектив, вихователі, батьки, діти, представники дитячо-юнацької козацької організації «Смілянські джури», козаки Смілянської сотні ім. Василя Бурки Українського вільного козацтва.

Співучасники проекту: вузькі спеціалісти, психолог, вихователь-методист дошкільного закладу.
Термін реалізації проекту: 1 рік

Вся робота за проектом проводиться по п’яти напрямках:



  1. Робота з дітьми.

  2. Робота з батьками.

  3. Співпраця з представниками влади різних рівнів.

  4. Співпраця з патріотичними громадськими організаціями.

  5. Співпраця із спеціалізованими силовими організаціями.


ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

В процесі реалізації проекту учень школи повинен:

  • стати фізично і духовно розвиненою особою з високим рівнем відчуття патріотизму, вірності Батьківщині і готовності встати на захист України;

  • на базі козацьких бойових традицій оволодіти міцними знаннями, уміннями і навиками, здібністю до саморозвитку та самовдосконалення;

  • бути активним представником і яскравим взірцем здорового козацького способу життя;

  • якісно засвоїти спадщину української козацької бойової культури з метою її поширення в середовищі патріотично налаштованої молоді;

  • стати активним прихильником і пропагандистом опанування молоддю елементів українського козацького бойового мистецтва.


ПЛАН ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



Етапи проекту

ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГА

ДІЯЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ

I

Постановка проблеми


Формулює мету, показує проблему, активізуючи тим мотиваційні процеси поведінки дитини

Входять в проблему, зацікавлюються нею, визначають цілі

II

Обговорення проблеми, визначення

завдань


Залучає до пошуку, вирішення проблеми, занурюючи дітей в ігрову, сюжетну ситуацію

Переймаються завданнями, висловлюють думки, планують діяльність, складають схеми, об'єднуються в групи , тощо.

III

Робота над проектом

Поетапна діяльність над проектом

Шукають рішення проблеми, збирають інформацію, проводять спостереження і досліди, вибирають необхідні матеріали, проводять дидактичні та інші ігри.

IV

Презентація продукту діяльності

Допомагає організувати презентацію виконаної роботи.

Продукт діяльності готують до презентації та презентують його (свято, виставка).

V

Постановка нової проблеми

Створює ситуацію, яка викликає зацікавленість в пошуку відповідей на нову проблему

Визначають нову проблему і готуються до пошуку інформації.


Напрями БОЙОВОГО КОЗАЦЬКОГО ВИХОВАННЯ
Цілісна особистість сучасного козака-лицаря формується на основі бойових козацьких традицій і реалізується за такими напрямками діяльності:
Культура фізичного виховання.

Працюючи в цьому напрямку, у кожного юного козака формується міцне здоров’я, загартовується тіло і дух, навчається уміння досягати перемог.



Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину. Практично відроджується військово-спортивне мистецтво наших пращурів: верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацької зброї, орієнтування на місцевості, подолання природних перешкод, кермування човном під веслами та вітрилами, різних видів боротьби та протиборств, в т.ч. бойового гопака, козацького багатоборства.
Духовна культура.

Козацькому роду – нема переводу. В процесі реалізації завдань цього напрямку роботи виховуємо в юних козаків родинні цінності, повагу до свого роду, бажання примножувати його славу Добром, Правдою, Красою.

Організовуємо дослідження кожним молодим козаком, класними роями славної історії українського козацтва – від його зародження до зміцнення в епоху П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи.

Організовуємо вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності, високого військового мистецтва отаманів С.Наливайко, І.Сірка, Т.Федоровича, І.Богуна, М.Кривоноса, П.Орлика, П.Полуботка, П.Калнишевського, І.Гонти, М.Залізняка, а також отаманів визвольних змагань 1917-1924 років.

Допомагаємо відроджувати козацькі мистецькі традиції кобзарства, лірництва, гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, різьбярства, художнього розпису, художньої вишивки, іконопису. Допомагаємо вивчати і застосувати на практиці козацькі знання: народної медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії.

Проводимо кваліфікаційні конкурси, олімпіади, змагання з різних напрямків розвитку здібностей учнів.


Культура предметної діяльності.

Допомагаємо відроджувати ремесла і промисли: бондарство, гончарство, бджільництво, ковальство, лимарство, чинбарство, стельмахування.

Основними завданнями цього напрямку роботи з юними козаками є формування в них любові до рідної природи, готовності і уміння берегти і примножувати її багатства, красу. Разом з козачатами вивчаємо екологічне становище в регіоні та беремо участь у заходах з метою його покращання.
Соціальна культура.

Працюємо над тим, щоб зміцнення національної держави, поглиблення згуртованості нації стало смислом життя кожного громадянина України.

Козацька наша слава не вмре, не поляже – глибоко пізнаємо історію українського козацтва, досягнуті ним національні пріоритети – ідейні, політичні, військові, наукові, культурні і державотворчі.

Поширюємо серед учнів та молоді знання про козацькі бойові мистецтва, про вміння козаків перемагати у боротьбі з ворогами.


ФОРМИ БОЙОВОГО КОЗАЦЬКОГО ВИХОВАННЯ
У роботі з реалізації проекту використовуються такі основні форми роботи:

1. Робота в школі: а) класна, б) позакласна.

2. Позашкільна робота.

Класна робота з проводиться за рахунок варіативної частини навчального плану.

Позакласна робота проводиться за рахунок годин гуртків.

Позашкільна робота з козацько-лицарського виховання проводиться


у формі діяльності дитячо-юнацької організації «Смілянські джури» під патронатом Смілянської сотні ім. Василя Бурки УВК.
МЕТОДИ БОЙОВОГО КОЗАЦЬКОГО ВИХОВАННЯ
КОЗАЧАТА ТА ЛЕЛІ

(учні 1-4 класів)
Для школярів початкової школи проект передбачає первинне опанування перших двох основних елементів бойових козацьких традицій. А саме:


  1. Загартовування організму та його фізичне вдосконалення.

Учні беруть участь у бесідах про значення занять фізичними вправами для зміцнення свого здоров’я, про те, як готуватися до праці й захисту Батьківщини. Виконують вправи основного комплексу гімнастики; учаться шикуватися, марширувати, танцювати і співати; займаються рухливими іграми, пізнають правила козацьких ігор та елементи козацької етики; учаться погоджено колективно діяти. Проводять нескладні спортивні змагання у військово-спортивній грі «Джура»; займаються у секції загальної фізичної підготовки, спортивних секціях школи і позашкільних установ. Опановують елементарні туристські навички і беруть участь у змаганні «Козацьке таборування». В процесі уроків і позакласних заходів учні знайомляться з прикладами з життя, праці й боротьби козаків за зміцнення і захист України. На уроках праці засвоюють найпростіші вміння та навички самообслуговування і побутової праці (догляд за одягом, взуттям, користування посудом); вчаться шити, вишивати; вивчають правила техніки безпеки в роботі з ручним інструментом.


  1. Духовний гарт та напрацювання ціннісних орієнтирів.

Учні беруть участь у бесідах про Україну, про повагу до всіх національностей. Зустрічаються з ветеранами війни і праці. Учаться відповідальності за доручену справу, стараються не підвести свій клас, рій. Вчаться діяти і працювати спільно, виявляють взаємну вимогливість і повагу один до одного. Дістають перші уявлення про гуманні відносини людей у суспільстві, читають і обговорюють оповідання про доброту, доброзичливість, справедливість. У міру своїх сил проводять волонтерську роботу. Уважно ставляться до батьків, допомагають їм у домашніх справах. Учаться складати розпорядок дня і неухильно його виконувати, правильно використовувати свій вільний час. Учаться додержувати порядку, дисципліни, організованості в школі, вдома, в громадських місцях. Засвоюють правила ввічливості, точності, акуратності, охайності. Учаться долати труднощі у процесі засвоєння нових знань, виконання домашніх завдань, трудових і громадських доручень, не втрачати надії при невдачах. Прагнуть переборювати свої примхи, впертість, капризи, лінощі, поєднувати особисті інтереси з інтересами, справами колективу. Учаться розуміти справжній зміст понять «можна» ї «не можна», «треба» і «не хочу», виконувати важку, нецікаву, але потрібну роботу. Дістають початкові уявлення про моральні відносини членів сім’ї, беруть участь у бесідах про сім’ю, про мам і тат, бабусь та дідусів, дбайливо ставляться до своїх батьків і членів сім’ї. Учаться не обходити погані вчинки товаришів, брати посильну участь в удосконаленні дійсності. Беруть участь у загальношкільному святкуванні знаменних дат; готують трудові подарунки до цих свят, допомагають в оформленні шкільного будинку, беруть участь у парадах козацьких військ, проводять збори, розучують пісні й вірші, слухають і читають розповіді про історію народних свят і червоних дат календаря, про традиції, пов’язані з ними в сучасному житті, слухають розповіді учасників подій, воїнів, трудівників, поздоровляють з святами своїх батьків, вручають їм пам’ятні подарунки-саморобки, тематичні малюнки.
ДЖУРИ ТА ДАНИ

(учні 5 – 8 класів)
Джури і дани 5-8 класів – це вже базовий теоретично підготовлений і практично закріплений контингент дітей, для яких проект передбачає більш розширений спектр методологій ознайомлення і опанування елементами бойових козацьких традицій.


  1. Загартовування організму та його фізичне вдосконалення.

Розширюють свої уявлення про значення фізичної культури, спорту, туризму в житті, праці та захисту Батьківщини. Організовують і проводять змагання та свята спорту й туризму, бесіди про фізичний розвиток і загартування організму. Додержують режиму дня, харчування та сну, правил особистої гігієни та громадської санітарії; роблять ранкову гімнастику, проводять за гартувальні процедури. Займаються спортом в прагнуть одержати спортивні розряди. Закріплюють навички правильних постав, дихання, рухів; учаться виконувати гімнастичні, акробатичні, стройові й танцювальні вправи, освоюють техніку бігу, стрибків, метання, техніку пересування на лижах, техніку ігрових видів спорту. Здійснюють походи вихідного дня та багатоденні походи по рідному краю. Навчаються орієнтуватися на місцевості, розбивати бівуак, готувати їжу; учаться надавати першу медичну допомогу. Організовують і проводять козацькі таборування. Організовують конкурси та гру «Сокіл»(«Джура») і беруть в них участь. Допомагають в організації, підготовці та проведенні різних спортивних заходів, у проведенні рухливих ігор з молодшими школярами.


  1. Духовний гарт та напрацювання ціннісних орієнтирів.

Знайомляться з конкретними прикладами високоморальних відносин людей; учаться на ділі бути вірними своєму слову, обіцянкам, зобов’язанням. Розширюють свої знання про Україну, про її героїв, учаться наслідувати їх приклад. Набувають уміння наказати товаришеві і підкоритися йому в трудових справах, громадській роботі, вчаться правильно реагувати на зауваження та оцінки громадської думки загону, класу. Поглиблюють уявлення про гуманні відносини людей у суспільстві. Вчаться робити добрі вчинки і справи «по секрету». Привчаються оцінювати свої вчинки і вчинки товаришів по совісті і справедливості. Виконують доручення колективу на совість. Закріплюють навички ввічливого поводження з молодшими і старшими, уміння уважно слухати, ввічливо слухати, відповідати, не перебивати інших під час розмови, не гарячитися, відстоюючи свою точку зору. Учаться протистояти аморальним вчинкам ровесників, відвертати товариша від негідних дій та вчинку. Виступають на захист справедливості, захищають слабших, молодших за віком, учаться приймати самостійні рішення в складних умовах, у громадській роботі, колективних іграх. Розширюють та закріплюють позитивний досвід, знання та уявлення про моральний ідеал сім’ї, про значення для дітей і батьків міцної, дружньої, щасливої сім’ї, про сімейні ролі чоловіка й жінки, про наступність поколінь; чуйне ставляться до рідних і близьких. Учаться самокритичності, об'єктивності в оцінці заслуг і недоліків товаришів та своїх особистих.


  1. Вивчення обрядових та тренувальних пісень.

Вивчають напам’ять вірші, уривки з прозових та драматичних творів. Працюють у гуртках художнього читання, в шкільних оркестрах, у різних колективах художньої самодіяльності; беруть участь у художніх виставках, у загальношкільних конкурсах на краще виконання пісень і танців; ройових пісні, вірша, оповідання; виступають у спектаклях лялькового та тіньового театрів. Ознайомлюються із історією козацької пісні.

Засобом підняття лицарського духу в козаків були героїчні пісні, де оспівувались та славились подвиги героїв. Тому пісням надавалося надзвичайно великого значення, вважалося, що пісні здатні приносити перемогу воїнам у бою. Професійні співці, виконавці героїчних пісень, були невід’ємним елементом військової культури усіх народів. Армії постійно супроводжували співці-скальди, барди, менестрелі, трубадури, кобзарі, які надихали воїнів на подвиги героїчними піснями. Вони були організовані в окремі співацькі братства на зразок ремісничих цехів. Часто співцями ставали самі воїни. Недарма на народній картині ідеальний воїн «Козак-Мамай» завжди зображений з кобзою в руках. Багато козаків, які через рани або старість не могли воювати, брали в руки кобзу і йшли будити народ до боротьби. Адже не секрет, що саме кобзарі під час народних повстань своїми піснями поширювали вісті про них по всій Україні. Багато українських полководців, знаючи вплив героїчної пісні на дух війська, нерідко самі складали бойові пісні для своїх воїнів. Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Іван Мазепа. Максим Залізняк та багато інших козацьких воєначальників також прекрасно грали на кобзі та були авторами пісень. Героїка українських пісень вражала чужинців. Козак не піддається долі, а з нею бореться, бо українська пісня зродилася під свист куль, під брязкіт шабель у часі довгих воєн, що століттями кипіли від Карпат аж поза Дніпро. Пісня підносила не лише дух людини, а й у поєднанні з іншими вправами слугувала важливим засобом вироблення загальної витривалості організму. Старовинні дослідники та очевидці відзначають, що танці відбуваються обов’язково зі співами. Навіть такі фізичні вправи, як відтискання від підлоги, присідання чи підтягування на перекладині потрібно виконувати зі співом, щоб дихання добре було. Тобто, виконання пісні під час тренування надзвичайно ускладнює вправи і разом з тим дуже ефективно тренує дихальний апарат і витривалість воїна, що має важливе значення в бою. А крім того, сама по собі, пісня є дуже ефективним засобом психофізичного впливу на організм людини. Тобто, саме пісня виконує магічну, медитативну функцію, яка дозволяла досягти бажаного психофізичного ефекту на свідомість воїна та включити приховані резервні можливості організму. А у поєднанні з бойовим танцем пісня давала змогу козакам досягти такого особливого стану свідомості, коли їх сили, в буквальному розумінні слова подесятерились. Тому, поєднуючи бойові вправи і танці з піснями, наші предки чудово знали, що роблять. І не дивно, що іноземці, описуючи побут козаків, зазначали, що вони цілими днями тільки співають і танцюють, а потім дивувалися їх надлюдській силі, витривалості і неймовірним подвигам в бою. А козаки ж танцювали в повному озброєнні, з шаблею в кожній руці.



  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка