Словнику практичного психолога



Скачати 100.94 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір100.94 Kb.
Особливості проведення корекційно-відновлювальних, розвивальних, тренінгових занять

В “Словнику практичного психолога” дається таке визначення психологічної корекції:

Психологічна корекція розуміється як діяльність по виправленню (коректуванню) тих особливостей психічного розвитку, які у прийнятій системі критеріїв не відповідають “оптимальній” моделі.

Бондар І.В. визначає психокорекцію як вид психологічної допомоги, сутність якої полягає у використанні спрямованих впливів на певні психічні властивості, процеси, структури з метою забезпечення оптимального функціонування і розвитку особистості.

Психокорекція – це цілеспрямований вплив психічними засобами (вербальної і невербальної комунікації) на психіку людини. Психокорекція – не всякий вплив, а лише такий, який здійснюється особою, яка отримала спеціальну теоретичну і практичну підготовку.

Психологічна корекція – метод комплексного психологічного впливу на мету, мотиви та структуру поведінки суб’єкта, а також на розвиток певних психічних функцій: пам’яті, уваги, мислення. Головним завданням є навчання та тренінг, засвоєння нових навичок поведінки, спілкування, мислення, уваги, запам’ятовування тощо.

В процесі психологічної корекції метою є досягнення компенсації порушень., що є, розвиток особистості і покращення функціонування психічних процесів, допомога в розв'язанні внутрішньоособнстісннх конфліктів.

Одним із важливих принципів корекційної роботи є конфеденціальність: все, що розповідає дитина психологу не може бути повідомлене педагогам і навіть батькам дитини. Якщо інформація стосується здоров'я дитини (вагітність, венеричне захворювання, нарковжнвання, прагнення до самогубства) необхідно разом з підлітком прийти на консультацію до лікаря відповідного профілю і, по-можливості, переконати його розповісти про те, що сталося, батькам.

В залежності від віку дитини, бажане укладання угоди про мету корекційної роботи і методи перевірки її досягнення. Важливим моментом є встановлення певного довірливо-ділового стилю спілкування з дитиною, який відрізняється від системи стосунків "учитель-учень", "дитина-батько". "Психолог-дитина" - рівність партнерів, більша свобода творчого самовираження.

Психокорекційна робота включає індивідуальну та групову психологічну корекцію, психотренінг, консультативну роботу із сім’єю, які в результаті компенсують наявні порушення у розвитку особистості за рахунок поліпшення функціонування в психічних процесів та вирішення внутрішньо особистісних проблем.

Індивідуальна робота проводиться протягом 1 години, але може варіюватися в залежності від віку, індивідуальних особливостей, складності проблеми. Необхідно, щоб кожне заняття було позитивно завершене: дитина впоралася з проблемою або її частиною, навчилася чомусь новому. Неможна припиняти заняття, якщо дитина відчуває себе засмученою, розгубленою, відчуває приступ гніву або горя.

Індивідуальна психокорекційна робота проводиться в самому простому варіанті під час діагностики: дитина заохочується при правильному виконанні завдань, з нею разом виробляється оптимальна стратегія навчання, робляться спроби корекції самооцінки.



Групова форма проведення корекційних заходів часто зустрічається при роботі з дітьми з низьким рівнем готовності до навчання в школі. Існує безліч методів і теоретичних підходів, які описують процес групової психокорекційної роботи. При проведенні групової психокорекції бажано дотримуватися таких принципів:

  1. Відносна однорідність групи за віком

  2. Оптимальна чисельність групи 5-10 осіб

  3. Бажана закритість групи (одні і ті ж учасники працюють на всіх заняттях), але можливі і відкриті групи зі зміною учасників

Для ведення групової корекційної роботи бажане приміщення, в якому всі учасники групи могли б вільно пересуватися, сидіти і бачити один одного.

Підлітки, які відносяться до категорії "важковиховувані" потребують групової психокорекції. При поглибленому патопсихологічному обстеженні необхідно визначити структуру внутрішньоособистісного конфлікту, неадекватну самооцінку і стереотип поведінки, особливості рівня домагань, специфіку ціннісно-мотнваційної сфери особистості і т. п., В залежності від цього плануються цілі роботи групи. Шкільний психолог може проводити корекцію лише на поведінковому рівні. Задачами групи може бути нормалізація стосунків підлітка з вчителями, батьками, однолітками, формування адекватних форм спілкування. В структуру занять входять вправи на групову спрацьованість, подолання ситуацій фрустрації, рольові ігри, групове обговорення. Це дозволяє покращити соціальну орієнтованість підлітка, сприяє формуванню відповідальності, навичок самоконтролю.

Психотренінг - це комплекс вправ, які спрямовані на розвиток психічних процесів. Можна застосовувати для покращення успішності. Заняття можуть проводитись індивідуально або в малих групах (3-6 осіб). Тривалість занять 30-45 хв.. Діти від б до 10 років.

Тренінги, які підвищують здатність до соціальної адаптації.


Рекомендовані корекційні заняття.

1. Проведення до початку навчального року розвиваючих і корекційинх занять з дітьми, що вступають до школи, які мають недостатній рівень готовності до шкільного навчання та дітей з труднощами адаптації:

- розвиток пізнавальних процесів;

- розвиток уваги, самоконтролю, саморегуляції,

- формування навчальної мотивації;

- подолання тривожності, страхів, невпевненості в собі

2. Профілактика дезадаптації учнів 4-5 кл.:


  • корекція труднощів навчання і поведінки
    -корекція пізнавальної сфери

  • корекція підвищеної тривожності, невпевненості, агресивності

  • розвиток навичок спілкування

3. Корекційна робота з підлітками:

  • тренінги спілкування

  • тренінг впевненості в собі

- як протистояти натиску однолітків

- ігри і заняття, що розвивають інтелектуальні і творчі здібності старшокласників

4. Індивідуальна і групова корекційна робота з дітьми групи ризику:

- емоційно-вольової сфери (саморегуляція, подолання імпульсивності і неуважності, тривожності)

- порушень пізнавальної сфери

- корекція в залежності від причин дезадаптації:

* низький рівень розвитку моральних уявлень і соціально-схвалених навичок (педагогічна занедбаність)

* особливості вищої нервової діяльності (емоційна нестійкість, імпульсивність, акцентуації)

* невмілі виховні впливи (ситуативна важковиховуваність)

* негативні новоутворення особистості (власне важковнховуваність).

Метою психологічної корекції є виправлення у дитини тих відхилень у психологічному розвитку, які вона має, з метою досягнення психологічної повноцінності.

Процес психокорекції вчені, як правило, ділять на три частини:

1. Встановлення довірливих стосунків, збір інформації відносно існуючого стану,

2. Керування рухом особистості, яка є учасником корекційної роботи, від існуючого до бажаного стану за допомогою спеціальних засобів (методик).

3. Перевірка отриманого результату на відповідність меті корекційної роботи.

Рушійною силою в корекції є в першу чергу особистість дорослого (психолога, вчителя, батьків), які виконують корекційну роботу. Саме ті особистісні якості, якими вони наділені і які розвивають в собі, рівень їх професійної кваліфікації визначає ступінь ефективності самої корекції. Чим більша значущість дорослого для дитини, тим вищий ступінь ефекту від корекції, яка проводиться. Крім того, психологам і педагогам необхідно знаходити такі оптимальні засоби і форми роботи, які більше всього відповідали і виявленому відхиленню, і індивідуальним можливостям, психологічним особливостям самої дитини.



Отже психологічну корекцію можна розглядати в широкому та вузькому розумінні цього поняття. У широкому значенні – вплив, спрямований на виявлення та корекцію вад у психофізичному розвитку, які має дитина. У вузькому розумінні психолого-педагогічну корекцію розглядають як метод психологічного впливу для оптимізації розвитку психічних процесів і функцій та гармонізація розвитку особистісних якостей. Психологічна корекція має бути глибше сконцентрована не на зовнішніх проявах відхилення у розвитку, а на істинних джерелах, які породжують ці відхилення. Ефективність психологічної корекції значною мірою залежить від аналізу психічної причини відхилень.

Принципи проведення психологічної корекції:


  1. Принцип комплексності, який розглядається як єдиний комплекс психолого-педагогічного впливу. Ефективність психологічної корекції значною мірою залежить від урахування психологічних та педагогічних факторів у розвитку дитини.

  2. Принцип єдності діагностики та корекції: перш ніж вирішувати чи потрібна дитині психологічна корекція, необхідно виявити особливості її психічного розвитку, рівень сформованості певних психічних новоутворень, відповідність рівня різних умінь, знань та навичок, особистісних та між особистісних зв’язків віковим періодам.

  3. Принцип особистісного підходу – це підхід до дитини як до цілісної особистості, з урахуванням усієї її складності та всіх індивідуальних особливостей.

  4. Принцип діяльнісногого підходу: особистість виявляється і формується у процесі діяльності, корекційну роботу слід проводити з урахуванням провідного виду діяльності дитини.

  5. Ієрархічний принцип психологічної корекції: цілеспрямоване формування психологічних новоутворень, характерних для певного віку.

  6. Каузальний принцип: усунення причин та джерел відхилень у психічному розвитку дитини.

Основними завданнями у процесі проведення корекційної роботи є:

  • допомогти дитині пізнати себе, навчити її бачити світ таким яким його бачать інші, адаптувати учня до соціального оточення;

  • обрати оптимальний режим, інтелектуальних, емоційних, фізичних навантажень;

  • розвивати пізнавальну та емоційно-вольову сферу дитини.

При проведенні корекційної роботи необхідно дотримуватися наступних правил:

  • психолог або вчитель повинні бути доброзичливо налаштованим на дитину, ставитися до неї з повагою та розумінням;

  • бути терплячим, уважним, чуйним, витриманим;

  • ретельно продумувати кожне заняття для того, щоб воно проходило для дитини легко, цікаво і було спрямоване не тільки на оволодіння певними навчальними навичками, а й розвиток психічних функцій, формування позитивних рис характеру, акуратність, дисциплінованість, розвиток вольових якостей;

  • при підготовці та проведенні занять враховувати індивідуально-психологічні особливості дитини;

  • систематично розвивати установку на успіх, при цьому не завищуючи і не занижуючи самооцінку дитини;

  • при втраті інтересу дитиною до будь-якого виду роботи переходити на наступний, не треба заставляти її працювати через силу;

  • перехід від легких завдань до більш складних не повинен бути помітним для дитини протягом всього заняття, і лише під час підведення підсумків необхідно підкреслити позитивні результати її діяльності, м’яко вказуючи на недоліки;

  • необхідно підводити підсумки кожного заняття, відмічаючи позитивні результати, вказуючи на недоліки, підсумки підводяться у доброзичливій формі, з повагою;

  • виявляти та враховувати позитивні сторони та розумові можливості дитини, на яких можливо будувати вплив;

  • підказки дорослого повинні бути непрямими, а типу “Поміркуй”, “Ти все сказав?”, “Будь уважним” і т.п.

Під час роботи групи корекції необхідно дотримуватися таких принципів:

  1. Індивідуальний підхід до кожної дитини

  2. Позитивне налаштування на початок занять, налаштування дітей на робочий лад, залучення їх уваги, пробудження цікавості до майбутньої роботи.

  3. Схвалення успіхів кожного, тактовна допомога, розвиток віри у власні сили

  4. Формування навичок самоконтролю

  5. Включення в заняття ігрових вправ для підвищення емоційної і розумової активності дітей

  6. Побудова занять з урахуванням їх постійного ускладнення

  7. Яскрава наочність.

Бітянова М.Р. пропонує свій погляд на організацію корекційно-розвивальної роботи. Розвивальна діяльність шкільного психолога орієнтована на створення соціально-психологічних умов для цілісного психологічного розвитку школярів, а психокорекцій на розв'язання в процесі такого розвитку конкретних проблем навчання, поведінки або психічного самопочуття. Вибір конкретної форми визначається результатами психодіагностики. Перша форма в більшій мірі орієнтована на "психологічно благополучних школярів", рівень розвитку і актуальний стан яких дозволяє їм розв'язувати достатньо складні психологічні задачі. Друга форма дозволяє працювати з психологічними проблемами, які виявлені в навчанні, поведінці, спілкуванні або

внутрішньому психологічному стані школярів. Вона орієнтована на роботу з групою "психологічно неблагополучних" школярів.

Корекційно-розвивальна робота - основний напрямок роботи шкільного психолога з дітьми і підлітками. Діагностика слугує основою для її правильної організації, інші форми - доповнюють або замінюють її при необхідності.

Головний принцип - цілісність, тобто зміст корекційно-розвивальної роботи повинен забезпечувати цілісний вплив на особистість школяра, в усьому різноманітті її пізнавальних, мотиваційних, емоційних і інших проявах. Один із напрямків має бути пріоритетним, наприклад, розвиток когнітивних процесів, але під час проведення цих занять повинна підвищуватися самооцінка, формуватися вольові якості і т. д..

Участь в заняттях добровільна.

Необхідно дотримуватися послідовності і наступності в формах і методах корекцшно-розвивальної роботи.

Розвивальна робота в шкільній практиці орієнтована на пізнавальну, емоційно-особнстісну., соціальну сфери і самосвідомість дітей.

Форма організації - організація психологічно розвиваючого середовища - різні види взаємодії психолога і школярів (тренінгові, розвивальні, навчальні зустрічі педагога і школярів - педагог використовує на заняттях розвивальні технологи в виховному процесі).

Психолог і педагог розробляють спільну програму психолого-педагогічиої підтримки дітей на перших етапах адаптації до школи,, яку вчитель реалізує в процесі навчального і позаурочного часу.

Навчашьна психодіагностика - самопізнання і саморозвиток підлітків і старшокласників в процесі спільного з психологом аналізу даних різних пснходіагностнчннх процедур.



Враховуючи рівень кваліфікації і завантаженість шкільного психолога в його обов'язки повинна входити, перш за все, розвнвальна робота і такі види корекційної, які пов'язані з розв'язанням проблем адаптації школярів і труднощів в їх пізнавальній сфері.. За розв'язання інших проблем - емоцшно-оеобиетіених, наприклад, психолог може братися лише при наявності в нього достатніх професійних навичок.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка