Славлю Полтавщину музикою вічною! (супроводжується презентацією) Форма проведення



Скачати 127.74 Kb.
Дата конвертації02.05.2016
Розмір127.74 Kb.
Славлю Полтавщину музикою вічною!

(супроводжується презентацією)


Форма проведення: музично-літературний журнал, присвячений видатним композиторам Полтавщини.

Категорія учасників: учні 9-11 класів та студенти педагогічних навчальних закладів.

Мета: ознайомити студентів та учнів із постатями видатних композиторів Полтавщини; поглибити знання про їх життя та творчість; сформувати розуміння значущості творчості митців для розвитку світової культури; виховувати любов до музики, рідного краю.

Обладнання: мультимедійна презентація з ілюстративним, відео- та аудіо-матеріалами, мультимедійний проектор, екран, колонки, музичні інструменти (рояль, скрипки, бандури).

Хід заходу

Читець.

Моя Полтавщино прекрасна!

Тобі б калиною цвісти...

Неначе зірка непогасна,

Ти нам освітлюєш світи!

Де б не були, куди шляхами

Ми б не пішли по чужині,

Ти, наче серце наше, з нами,

Ти – наші думи і пісні.

М. Бойко
(Виконується пісня «Це мій рідний край», муз. В. Куртяка, сл. В. Кришенка)
Ведучий 1. Доброго дня, дорогі друзі. Раді вітати вас на вечорі музики рідної Полтавщини.

Щедра полтавська земля завжди була багата не лише ваговитим колосом, а й талановитими митцями. Свою мистецьку діяльність починав на полтавській сцені співак Іван Козловський, дитячі та юнацькі роки провела на Полтавщині співачка Діана Петриненко, полтавську путівку в мистецтво отримала співачка Раїса Кириченко.



(На екрані фото вищезгаданих співаків)
Ведучий 2. Тут народились, жили і творили філософ Григорій Сковорода, класик української літератури Іван Котляревський. Ця земля дала світу генія літератури Миколу Гоголя, стала життєдайним джерелом творчості Панаса Мирного, Василя Верховинця, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Євгена Гребінки.
(На екрані фото вищезгаданих митців)
Ведучий 1. Мальовнича Полтавщина – батьківщина багатьох талановитих композиторів. Микола Лисенко, Ісаак Дунаєвський, Михайло Калачевський, Георгій і Платон Майбороди, Володимир Верменич, Олександр Білаш... Один лиш неповний перелік цих імен багато про що говорить поціновувачам музичного мистецтва.

(На екрані фото вищезгаданих композиторів)
Ведучий 2. Запрошуємо вас перегорнути сторінки музично-літературного журналу «Славлю Полтавщину музикою вічною!»

I сторінка. Микола Лисенко
Ведучий 1. Розгортаємо першу сторінку.

(на екрані портрет і напис – М. Лисенко)

Читець.

Він од народу набирався сили

В натхненній праці, боротьбі палкій,

Коли творив щоденний подвиг свій

Во ім’я тих, що сіяли й косили.

М. Рильський

Ведучий 3. З села Гриньки Глобинського району на весь світ полинула слава талановитого композитора Миколи Віталійовича Лисенка – засновника української класичної музики.

Ведучий 4. Навчався Микола Віталійович у Київському університеті, згодом – у Лейпцизькій консерваторії та в Петербурзі. Протягом усього життя композитор дбайливо збирав, записував, обробляв і пропагував українські народні пісні. І завжди включав ці пісні до своїх творів.

Ведучий 3. Лисенко створив близько 20 творів для музичного театру. Серед них є опера «Наталка Полтавка», що побудована на українських народних піснях та мелодіях – «Віють вітри», «Ой під вишнею», «Сонце низенько» та інші.
(На екрані відеофрагмент з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка» – пісня Петра «Сонце низенько»)
Ведучий 4. Також композитор написав три дитячі опери: «Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна». Але вершиною творчості є опера «Тарас Бульба».

Ведучий 3. Микола Віталійович не тільки створював музику, але й виступав як піаніст і диригент, займався педагогічною працею. Він започаткував або розвинув усі музичні жанри. Педагогічною діяльністю Микола Лисенко заклав підвалини вищої спеціальної музичної освіти в Україні.



II сторінка. Михайло Калачевський
Ведучий 1. Перегорнемо другу сторінку журналу.
(На екрані портрет і напис – М. Калачевський)

Читець.

Колись давно в Рокитному

Жив композитор видатний,

Створив симфонію він «Українську»

І парк чудовий посадив.

Ведучий 2. У XIX столітті в селі Попівка Кременчуцького повіту, тепер Онуфріївського району Кіровоградської області, ріс допитливий хлопчик Мишко. А у нас на Полтавщині, у селі Рокитному, жив його дідусь Михайло.

Ведучий 1. Любив хлопчина відпочивати в діда. Той возив його до міста Кременчука слухати духовий оркестр, запрошував до своєї садиби музикантів. А ще запала в душу Мишкові проста і щира народна пісня.

Ведучий 2. А потім була Лейпцизька консерваторія, після закінчення якої Михайло Миколайович Калачевський переїздить до Кременчука, де працює адвокатом, дбає про розвиток культури та освіти. Про музику не забуває. Організовує концерти, музичні вечори, суспільно-мистецькі акції.

Ведучий 1. Найвидатнішим твором композитора стала «Українська симфонія», що побудована на основі народних мелодій. Український дебют відбувся саме в Кременчуці 1905 р.

Ведучий 2. У селі Рокитному Калачевський спорудив маєток, що вражав довершеністю архітектурних форм. А ще заклав унікальний парк, де зростали десятки різновидів дерев і кущів. Та через історичні негаразди була пограбована і спалена садиба Калачевських, захаращено парк, зруйновано склеп, де був похований великий композитор. Могилу творця «Української симфонії» було надовго загублено.

Ведучий 1. Минув час. Нащадки знайшли місце поховання композитора, встановили надгробну плиту у вигляді кришки роялю. Парк цей нещодавно оновлено і присвоєно йому ім’я господаря.
(На екрані фото краєвидів парку та могили М. Калачевського)
Ведучий 2.

Спасибі людям, що зростили парк!

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять оті берізки білі!

Ведучий 1. З метою увічнення пам’яті видатного земляка, талановитого композитора Кременчуцькій дитячій музичній школі № 3 у 2008 році було присвоєно ім’я Михайла Миколайовича Калачевського.

Ведучий 2. Буяє сад Калачевського, і бринить народна пісня та любов до рідного краю в шедеврах композитора. Найпопулярнішим твором у репертуарі виконавців-інструменталістів є п’єса «Романс».
(Ансамбль скрипалів виконує «Романс» М. Калачевського)

III сторінка. Іcаак Дунаєвський




Ведучий 3. Наступна сторінка журналу.
(На екрані портрет і напис – І. Дунаєвський)
Ведучий 4. Хто з людей старшого або середнього покоління не знає життєрадісного маршу з кінофільму «Веселі хлоп’ята» композитора Ісаака Дунаєвського, класика радянської пісні та оперети, «лохвицького Моцарта», як ще його називають. «Марш веселих хлоп’ят» буквально «прокрокував» по всій країні, обійшов увесь світ і став однією з перших міжнародних молодіжних пісень того часу.
(На екрані фрагмент фільму «Веселі хлоп’ята» –

«Марш веселих хлоп’ят» І. Дунаєвського)
Ведучий 3. Творчість композитора дуже різноманітна, але найбільше він написав пісень, музики до кінофільмів, оперет. Твори Ісаака Дунаєвського часто виходили за рамки екрана і жили самостійно.

Ведучий 4. Музика Дунаєвського просякнута радісним настроєм, світлом, оптимізмом. Саме тому така популярна й довговічна.
(На екрані фрагмент документального фільму про І. Дунаєвського)
Ведучий 3. Чимало кінофільмів із музикою І. Дунаєвського стали видатними творами кіномистецтва: «Веселі хлоп’ята», «Цирк», «Багата наречена», «Воротар», «Волга-Волга», «Світлий шлях», «Кубанські козаки», «Діти капітана Гранта».

Ведучий 4. Мужність і рішучість, героїзм і сила, оптимізм і витривалість – саме ці риси надихнули композитора на створення чудової музики до кінофільму «Діти капітана Гранта».
(Звучить увертюра до фільму «Діти капітана Гранта». На екрані фрагменти фільму)

IV сторінка. Георгій та Платон Майбороди
Ведучий 1. Перегортаємо четверту сторінку нашого журналу.
(На екрані портрети і написи – Георгій та Платон Майбороди)
Читець.

Пелехівський вітре мій високий,

Пружно-синій в заводях, як дим,

Чародій в мелодіях і в соках,

Як і ті, що виросли під ним.

Ті, що стали людям на приміті

Ритмами і сурмами в світи,

Лисенкові учні знамениті,

Два хороші хлопці – два брати.

А. Малишко

Ведучий 2. Музична творчість двох братів – ціла епоха становлення й розвитку українського мистецтва. Однаково талановиті, кожен із них знайшов свою стежину. Георгія вважають оперним та симфонічним композитором. Проте в нього також є чудові обробки українських народних пісень, зворушливі романси, на яких позначились кращі традиції української лірики.

Ведучий 1. Платон же кохався в пісні. Молодь 60-70-х років того століття особливо любила співати «Київський вальс», «Білі каштани», «Стежину», «Ми підем, де трави похилі». І сьогодні всі їх знають, особливо «Пісню про рушник» та «Вчителько моя». Над піснями Платона Майбороди – не владний час, хоча у перших слухачів уже посивіли скроні.

В
Г. Майборода
едучий 2.
Зростали брати в чарівному пісенному краї на Полтавщині, у барвінковій Пелехівщині, у родині сільського садівника, щедрого, роботящого Іларіона Майбороди. Назавжди запам’яталися пісні батька про дідів-чумаків, уперше почуті від мами ніжні колискові.

Ведучий 1. Закінчивши Кременчуцький індустріальний технікум, Георгій Майборода працює техніком на Запорізькому алюмінієвому комбінаті, але не забуває про музику. Вона вабить його все дужче. Згодом здобуває професійні музичні знання в Київському музичному училищі та консерваторії.

Ведучий 2. Приклад старшого брата спонукав до визрівання в Платона твердого рішення й самому стати композитором.

Ведучий 1. Скільки пісень присвятив композитор місту Києву, оспівав його каштани, зелені схили, хвилі Дніпра-Славути! Ось хоча б «Київський вальс», який уже більше півстоліття є музичним символом столиці.
(Ансамбль скрипалів виконує «Київський вальс» П. Майбороди)
Ведучий 2. Більшість пісень Платона Майбороди мають свої біографії. Вони писалися до фільмів, вистав, для певних виконавців.

У
П. Майборода


1958 році знімався фільм «Літа молодії». У ньому є епізод, де герої фільму – юнак і дівчина – їдуть у Київ вступати до театрального інституту. Хлопець розгортає рушник, у який мати загорнула йому в дорогу нехитрий сніданок, і пригощає свою супутницю. Так, в Україні є такий поетичний звичай: у далеку дорогу мати дає сину вишиваний рушник на щастя, на долю.
(На екрані фрагмент фільму «Літа молодії»)
Ведучий 1. Режисер запропонував композитору музично оформити цей епізод – створити пісню про рушник. Ця ідея сподобалася Платону Майбороді. Пісня народилася за один день.
(Виконується «Пісня про рушник» П. Майбороди)
Ведучий 2. Пісні Платона та Георгія Майбородів не випадково стали супутниками життя людських поколінь. Люди часто співають їх, забуваючи авторів, називають народними. Та, мабуть, це і є найкращим спомином про митців, що простелили свою композиторську долю рушником незабутніх мелодій.
(Студентський академічний хор виконує пісню «Друзі хороші мої»

П. Майбороди)

V сторінка. Олександр Білаш




Ведучий 3. П’ята сторінка журналу присвячена Олександру Білашу.
(На екрані портрет і напис – Олександр Білаш)

Читець.

Переді мною клавіші лежать

У строгому порядку – чорні й білі,

Хлоп’ята-пальці весело біжать,

У сад мелодій рвати звуки спілі...

Ведучий 4. Ця дотепна й жартівлива строфа належить нашому знаменитому землякові-сучасникові, чудовому композитору Олександрові Білашу, якому, за висловом поета Бориса Олійника, «пощастило народитися в акваторії, означеній такими творчими вершинами, як М. Лисенко, М. Калачевський, брати Майбороди, з одного боку, І. Котляревський, М. Гоголь, П. Мирний та О. Гончар – з іншого»...

Ведучий 3.

Я – син. Я – мамине крило.

Гільце, що в світ широкий проросло.

Я народився вдачею веселий,

Таким і виріс, так мені й рости.

Я хлопець звідти, де співають села,

Де танцями розгойдані мости.

Я з тих країв, де люди люблять сонце,

І сміх такий, що шкіру пробива,

Де жайвір в полі служить охоронцем.

Лелека у дворі гніздо звива.

Ведучий 4. Ось так писав О. Білаш про рідну серцю Полтавщину – материнський край, де стоїть сповита чебрецем гора Пивиха, де серед квітучих садів розкинулось мальовниче селище Градизьк.
(На екрані фрагмент документального фільму «Два кольори долі

О. Білаша»)

Ведучий 3.

Біжить по стежці хлопчик білочубий,

– Послухай, мамо, пташечка співа.

Всміхнулась мати: – «Ні, послухай, любий,

Не пташка то співа – твоя душа.»

Не чує син, і далі по стежині

Поніс ту пісню в поле між жита.

А мати вслід: «Тобі судилось, сину,

Пісні співати все своє життя.»
Ведучий 4. Не маючи початкової музичної освіти, матеріальної підтримки, спочатку О. Білаш закінчив музичне училище в Житомирі, а потім дібрався-таки до Києва – до консерваторії. За неповні десять років Білаш зміг піднестися від сільського музики-слухача до досвідченого митця, композитора. Досягнути такого рівня здатна тільки унікальна людина.

Ведучий 3. Олександр Білаш – автор симфонічних творів, опер та музики до тридцяти художніх кінострічок.

Композитор співпрацював з яскравим сузір’ям поетів: Михайлом Ткачем, Дмитром Павличком, Борисом Олійником, Андрієм Малишком, Іваном Драчем. Понад триста пісень у вагомому доробку композитора-пісняра Олександра Білаша, серед яких «Пісня про Україну», «Лелеченьки», «Ясени», «Два кольори» та інші, що принесли йому велику й невмирущу славу.


(На екрані фрагмент документального фільму

«Два кольори долі О. Білаша» – закінчення)

Ведучий 4.

Яка б не гріла груди позолота –

Серед своїх найвищих нагород

Вважаю пісню, вигойдану в нотах,

Що заспівав її народ.
(Виконується пісня «Два кольори» О. Білаша)

VI сторінка. Володимир Верменич
Ведучий 1. І остання сторінка нашого журналу.
(На екрані портрет і напис – Володимир Верменич)
Ведучий 2. Немає, напевно, в Україні людини, яка б не знала пісні «Чорнобривці». Адже без цих невибагливих квітів, що немов увібрали в себе всю палітру жовто-помаранчевих кольорів з безліччю найнеймовірніших відтінків, український сільський краєвид уявити просто неможливо. Пісня ж давно стала символом України, бо оспівує не стільки ці сонячні квіти, скільки синівську тугу за батьківщиною, неоплатний борг найріднішій на землі людині та одвічне материнське чекання.
(Виконується пісня «Чорнобривці» В. Верменича)
Ведучий 1. Народився ж автор «Чорнобривців», Володимир Верменич, у селі Бориси нині Глобинського району Полтавської області. Неподалік від нього мала батьківщина братів Майбородів та Олександра Білаша.

Ведучий 2. Батько майбутнього композитора добре розумівся на музиці, був непоганим гітаристом. Саме він навчив грати братів Майбородів: Георгія – на мандоліні, а Платона – на балалайці. Свідки тих часів згадували імпровізовані концерти в хаті Верменичів. Слухав і запам’ятовував ці пісні п’ятирічний Володя. У крамниці маленький Володя купив балалайку і підібрав на ній пісню «По дорозі жук, жук». Так доля звела ще в ранньому дитинстві трьох майбутніх композиторів, які пізніше своїми творами прославлять рідний край.

Ведучий 1. Хлопчика все більше захоплювала музика. Свою першу пісню Володя Верменич написав у 4 класі. Закінчивши музичне училище, вступає до Київської консерваторії.

Ведучий 2. Першою піснею «Зіронька донецька» на вірші Миколи Чернявського Володимир Верменич утвердився як відомий композитор, бо вона відразу знайшла дорогу до слухачів. А далі одна за одною, мов птахи, злітали хори та пісні композитора.
(На екрані відеофрагменти спогадів хормейстера

А. Авдієвського та інтерв’ю В. Верменича)
Ведучий 1. Володимир Верменич – автор вокальних, хорових творів, пісень для дітей.
(Виконується пісня «Іде весна» В. Верменича на бандурі)
Ведучий 2. Багатьом творам Володимира Верменича судилася щаслива доля, довге життя, але ж пісні «Чорнобривці», «На калині мене мати колихала», «Підкручу я чорні вуса», «Польова царівна» стали дійсно народними. І назвав їх «своїми» наш народ, тож яка може бути вища оцінка й відзнака!
(Вокальний ансамбль виконує пісню «Польова царівна» В. Верменича)
Ведучий 1.

Яка краса! Усе життя

В акорди перелить,

З високих дум і почуття

Нове життя творить!

Ведучий 2.

Нести любов, будити гнів,

Творити чудеса...

О, віщий спів, натхненний спів!

Яка в ньому краса!

Ведучий 3.

Хай серце, болю повне вщерть,

Розірветься... Нехай!

Висока честь: прийняти смерть

За любий, рідний край!

Ведучий 4.

Висока честь: усі скарби

Зложити на вівтар, –

І жити в пам’яті юрби

Як лицар і кобзар!

Читець.

Серед братів, серед сестер,

Де пісня гомонить,

Співець почив, але не вмер,



І вічно буде жить.

М. Вороний

Ведучий 1. Дорогі друзі, хай музика полтавського краю завжди живе у вашому серці. Дякуємо за увагу.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка