Система післядипломної педагогічної освіти як індикатор якості регіональних освітніх послуг європейського виміру



Скачати 165.77 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір165.77 Kb.
УДК 378.14

Система післядипломної педагогічної освіти як індикатор якості регіональних освітніх послуг європейського виміру


                                                Василенко Н.В., професор кафедри методології

                 та управління освітою Вінницького ОІПОПП,

                                                     д.пед.наук, доцент
  Анотація: Виявлено основні тенденції оновлення правових, традиційних підходів до розвитку освіти в Україні. Обґрунтовано сучасні підходи їх вирішення в системі післядипломної освіти.

Ключові слова: законодавча база, розвиток освіти в Україні, концепція, профільне навчання

Аннотация: Выявлены основные тенденции обновления правовых, традиционных подходов к развитию образования в Украине. Обоснованно современные подходы их решения в системе последипломного образования.

Ключевые слова: законодательная база, развитие образования в Украине, концепция, профильное обучение.

Abstract: The main tendencies update legal, traditional approaches to education development in Ukraine. Grounded modern approaches for their solution in post-graduate education.

Keywords: legal framework, the development of education in Ukraine, concept, specialized education.
Постановка проблеми. МОН бачить своє завдання в тому, щоб надалі працювати над вирішенням проблем,  пов’язаних з низькою якістю освіти, малоефективним управлінським апаратом, корупційними практиками в управлінському та навчальному процесах, відірваністю вищої освіти від науки, низьким рівнем оплати праці освітян та науковців, необхідністю скорочення мережі навчальних закладів, недостатнім зв’язком освіти і з ринком праці (Звіт МОН за 100 днів роботи). 

З цього приводу хотілось би розглянути в який спосіб МОН має розв’язувати ці питання та окреслити практичні кроки розвитку освіти в Україні, зокрема в умовах впровадження профільного навчання в старшій школі навчального закладу, та окреслити завдання навчальних закладів післядипломної освіти. Це є метою даної публікації.



Аналіз вирішення поставленої проблеми. Міністерство МОН України запропонувало низку документів. Один з них новий проект Концепції профільного навчання в старшій школі (далі профільна Концепція), який ними ж був не прийнятий у вересні цього року.[2] Прикро, але ми мусімо відмітити, що МОН України щодо профільного навчання ні є дієвим тактиком.

На нашу думку, цим МОН України показало, що воно не впевнено у своїх діях та відвинуло вирішення проблеми профільного навчання на невизначений термін. В сучасних умовах розвитку освіти в Україні – це не припустимо. Люба Концепція завжди визначає стратегію та специфіку дій. На наш погляд, Концепція профільного навчання в старшої школі (проект 2014 р.), далеко не нова, як і питання, яке розглядається. Можна відмітити, що вона посилила концептуальні засади попередніх концепцій профільного навчання в старшій школі (1993, 2009, 2013років) і внесла, навіть, деякі уточнення щодо право вибору варіантів профільного навчання самім навчальним закладом. Взагалі для користі справи, на нашу думку, Концепцію (новий проект 2014 року) можна взяти за основу підготовчої роботи близької перспективи розвитку профільної освіти 2014-2018 рр. (2018-2019 н. р. ІІ ступень ЗНЗ завершує навчання за новими програми). Розглянемо це питання покрокове.



Крок І. Концептуально МОН 2019-2020 н. рік визначено роком впровадження профільного навчання в старшої школі всіх типів ЗНЗ.

На жаль, кожне нове керівництво МОН намагається внести своє бачення проблеми, цім самим погіршують умови впровадження профільного навчання в старшій школі. Ні жодна попередня профільна Концепція, зокрема і новий проект ( 2014 р.), не зазначили: частку, насамперед держави в питаннях, хоча б, поетапного фінансування щодо: іншого механізму оплати праці педагогів, зокрема і системи заохочування, (навчальне навантаження, зокрема і в умовах дистанційного та індивідуального навчання), керівників ЗНЗ (особливі умови їх атестації та атестації навчального закладу при умові забезпечення високих результатів якості освіти), матеріально-технічної бази сучасного навчального закладу, зокрема і дистанційного навчання; гарантій перманентної підготовки педагогів та їх керівників до профільного навчання в умовах післядипломної освіти. Також хотілося відчути (а не просто прочитати в тексті профільної Концепції) роль МОН, обласних та міських департаментів у створенні сучасних умов науково-методичного супроводу профільного навчання в старшої школі .



Крок ІІ. Створення законодавчої бази розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, зокрема і профільного навчання. Привертаємо увагу, всіх зацікавлених в обговоренні цього питання до чинної бази розвитку освіти 11-річної школи, визначеним Законом України «Про освіту», ( від 10.07.2010 р. №2442), зміни якого знайшли своє відображення в Базовому компоненті дошкільної освіті (наказ МОН від 22.05.2012 № 615); Державному стандарті початкової загальної освіти (Постанова КМУ від 20 квітня 2011 р. № 462 ), Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (Постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392), Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (Указ Президента 2013 р.) та ін., які закріпили європейський вимір освіти в умовах компетентнісного підходу та впровадження профільного навчання в старшої школі всіх типів ЗНЗ.

Законодавча база унормована теоретично щодо підготовчого переходу до європейського змісту, зокрема і профільного навчання в ЗНЗ, підтвердженням цього є Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.[4]

Концепція профільного навчання (проект) враховувала європейський досвід розвитку освіти, який зазначив, що сучасна освіта є профільної та відображає специфіку розвитку кожної конкретної держави. Зміст профільної освіти навчального закладу зазначається типовими навчальними планами, які також мають інваріативні та варіативні складники. Інваріативна складова визначає фіксовану кількість обов’язкових навчальних предметів, як варіант в європейських школах вона має від 3– 8 предметів.



У Концепції профільного навчання в старшої школі (проект 2014 року) пропонується 10 обов’язкових фіксованих предметів, які мають забезпечити якісний профільний рівень навчання учнів 10-11 класів. Ефективність цього рішення покаже практика.

Варіативна складова визначає широкий спектр спецкурсів, факультативів, гуртків, що забезпечує та пропонує навчальний заклад для вибору учням та їх батькам, яка складається з обов’язкової та вибіркової частини, право вибору яких, в основному, надається навчальному закладу.



Держава має гарантувати наявність варіативної складової у кожному навчальному закладі, гарантом цього повинен стати МОН України.

Механізми не відображена у профільній Концепції взагалі.

Крок ІІІ. Профільне навчання має задовольняти потреби громади, учнів та батьків, навчальний заклад має надавати ним освітню послугу (за рахунок бюджетних, позабюджетних та інших коштів), які передбачають обов’язково зміни потреби ринку держави.

Ця теза ніяк не відображена у профільній Концепції взагалі. Вона дозволяє осучаснити принциповий підхід для освітньої шкільний системи впровадження профільного навчання, але тільки на ближню перспективу на період до 2019 року. Профільна Концепція не забезпечує перспективу розвитку профільної школи на майбутнє та передбачає іншого стратегічного документу.

Крок ІV. На часі обговорення проекту Концепції розвитку освіти на період 2015-2025 років. Документ буде схвалений після процедури громадського обговорення.[1]

Виклад основного матеріалу. Проект Концепції розвитку освіти на період 2015-2025 років передбачає нову структуру, 12-річний термін навчання (за схемою 6+3+3). [1] Але без вирішення вище названих питань зміни в якості освіти не відбудуться. Цю думку підтверджують результати дослідження, якими Фокус та ТСН (2014 року) визначили 50 кращих шкіл України, які всі мають профільне спрямування. Навчальні заклади, які працюють за рівнями профільного та поглибленого навчання мають ціннісну місію та вищий рівень якості освіти, які забезпечують рівний доступ до якісної освіти. Але більшість педагогічної та батьківської громади проглядають впровадження профільного навчання, насамперед, як продовження школи на один рік. Тому відразу відчувається їхня негативна думка.

   Враховуючі оновлення змісту проекту Концепції розвитку освіти на період 2015-2025 років (далі Концепція), вона передбачає відповідальність за право вибору навчального закладу варіанту профільного навчання. Цей процес потребує і час (для кожного ЗНЗ вин різний), і професійні знання, і управлінські вміння та особистісні якості всіх учасників профільного процесу. Це особливе мистецтво, результат якого залежить від якісного виконання кожного учасника своєї ролі, це колективна творча праця. Тоді і буде всім цікаво, не обтяжливо і корисно. Як це досягнути є справою кожного члену педагогічного колективу. А саме головне, все це передбачає нового вчителя, який має працювати в сучасної школі уже з 2015-2016 року, якого ніхто не навчає, не готує. Вчитель не усвідомлює нової власної ролі та сучасної ролі іншого учня. Проект Концепції передбачає такі основні напрями розвитку освіти в Україні [1]:

приведення структури освіти у відповідність у відповідність із типовими європейськими нормами загальну тривалість навчання в школі (12 років) та тривалість навчального року.

Перехід з одного рівня освіти на інший має здійснюватися лише із застосуванням зовнішнього незалежного оцінювання. Результати ЗНО при переході з І на ІІ ступінь освіти будуть враховуватися лише для моніторингу якості, з ІІ на ІІІ ступінь – для диференціації подальшої освітньої траєкторії: професійна школа, професійний ліцей, академічний ліцей, гімназія тощо. Концепція пропонує передбачити з 2017 року повний перехід старшої школи на профільну підготовку, включаючи створення нових типів навчальних закладів ІІІ ступеня;

реформування системи підготовки та перепідготовки педагогічних, управлінських кадрів в освітньому секторі та забезпечення високих соціальних стандартів для працівників освітньої сфери. Концепція пропонує запровадити нові програми підготовки адміністраторів з питань менеджменту і лідерства в педагогічних вишах;

розроблення норм, стандартів, процедур атестації педагогічних працівників;

запровадження стажування педагогічних працівників в навчальних закладах поза місцем постійної роботи.

Також буде демонополізовано та урізноманітнено систему післядипломної педагогічної освіти, запроваджений ваучер професійного розвитку учителя, забезпечивши цим самостійний вибір місця підвищення кваліфікації.
   Упродовж 2015-2020 років пропонується запровадити комплекс заходів, спрямованих на системне заохочення наукової та професійної активності викладачів, їх міжнародної та внутрішньої академічної мобільності, розширення практик творчих відпусток та стажування, у т.ч. за кордоном;  запропоновано змінити систему оплати праці вчителів та керівників шкіл, відмовившись від «поурочної» оплати праці вчителів, перейти на оплату повного робочого дня вчителя, здійснити поетапний перехід до нової системи оплати праці вчителів, яка міститиме стимулюючу складову.

    Проект Концепції передбачає реорганізацію системи управління, фінансування та менеджменту освіти шляхом децентралізації, дерегуляції, запровадження інституційної, академічної та фінансової автономії навчальних закладів, дотримання принципу відповідальності навчальних закладів за результати освітньої та виховної діяльності. [1]

Але Концепція розвитку освіти на 2015-2025 роки все більш примушує замислиться про те, що несе нам ця концепція. Було б дивно, якби зміни, які пронизують сьогодні все наше життя, не торкнулися системи післядипломної освіти. А саме підготовка вчителя та його підвищення кваліфікації в системі ППО. Розвиток сучасної освіти в Україні на сьогодні представляє в основному традиційну, за думкою науковців, и вона торкається чотирьох аспектів: ролей учителя і учня, навчальних програм, системи оцінки та педагогіки. Сформувати такі нові ролі є науково-методичним мобільним завданням ІППО. Чомусь МОН знову не бачить ролі у вирішенні цього питання навчальних закладів ППО. На цьому етапі тільки вони готові вирішити їх професійно. Зберегти найкращі традиції системи післядипломної освіти педагогічних та керівних кадрів має бути головним завданням МОН України.

Зміни в найзагальнішому вигляді виглядають наступним чином.



Роль учителя. Учитель більше не є «мудрецем на сцені» і єдиним джерелом знань в класі. Він, скоріше, підштовхує учнів до пошуку знань. Вчителі сьогодні - лише тренери та наставники, які направляють своїх учнів до нових відкриттів в їх пізнавальної подорожі.

  Роль учня. Учні також стали більш відкритими в сучасній освіті. Вони більше не є пасивними слухачами, чия роль обмежується споживанням того, що їм пропонують інші. Сьогоднішні школярі та студенти беруть активну участь у створенні та спільному використанні знань.



Навчальний план. У традиційній системі навчання існував єдиний рецепт для всіх, який спирався на одні й ті ж підручники і методички. Сучасні програми більш різноманітні, диференційовані і мають безліч найрізноманітніших джерел.

Педагогіка. Педагогіка є дзеркалом, в якому відображаються перераховані вище зміни. Навчання сьогодні будується не навколо фігури вчителя, а навколо фігури учня. Омани і помилки вважаються здоровими ознаками процесу навчання, а погану поведінку розглядається як «можливість для розвитку і часто коригується за допомогою зусиль групи».

Оцінка. Тепер оцінка – це не порожній запізнілий показник. На сьогоднішній день частіше використовується нормативне оцінювання діяльності учнів, завдання якого - слідкувати за результатами день у день, а не оцінювати рівень знань дітей постфактум.

    Втім, не все можна застосувати до нашої дійсності. Так, якщо говорити про останній пункт, який стосується емоційного та соціального розвитку, то для нас це не новинка. Багато років навчання і виховання йшло рука об руку в освіті Україні, що було його безсумнівним гідністю. Мабуть, в ситуації, коли на місце старих істин і методів приходять нові, нам залишається побоюватися одного - як би у вирі подій і гонитві за тим, чого у нас ще немає, ми випадково не втратили б того, що завжди було нашою гордістю (за матеріалами Educational Technology and Mobile Learning). [6]

Усвідомлення тези, що «в найближчі 10-20 років навчання поступово переходитиме в он - лайн, і вчитися доведеться все життя», передбачає багато змін.

Олена Туліна пропонує десять головних змін в освіті майбутнього, які повинні забезпечити навчальні заклади, зокрема і ІППО [7]:



1. ШКІЛЬНА ПАРТА - В МИНУЛОМУ

2.БУМ МІНІ-ШКІЛ І ДОМАШНІХ УЧНІВ

3.ВУЗИ втратять монополію НА ЗНАННЯ

4. Навчальні «ІНДПОШИВ» І НОВІ ФОРМАТИ

5.ОЦЕНОК БІЛЬШЕ НЕ БУДЕ

6.УЧІТЬСЯ БУДЕМО В РЕЖИМІ "24/7"

7. ЗАЛИШАТЬСЯ ЕЛІТНІ ВУЗИ

8.УЧІТЕЛЯ змінять роль на наставників

9.В НАВЧАННЯ ПРИЙДУТЬ НОВІ IT-рішення

10.ОХОТА за талантом

МАЙБУТНЄ: ВУЗИ випускатимуть ДИЗАЙНЕРІВ ГМО

      Майбутнє: вузи  випускатимуть дизайнерів ГМО. В найближчі п'ять-сім років найбільш затребуваними стануть такі напрями підготовки, як работотехніка, штучний інтелект, 3D-проектування, доповнена і віртуальна реальність, хмарні технології, біоінформатика та IT в медицині, IT в освіті тощо. Це показало опитування студентів, топ-менеджерів і аналітиків, проведене Head Hunter і рядом інших компаній. У зв'язку з цим в найближчому майбутньому з'являться такі нові професії, як, наприклад, інженер 3D-друку, архітектор віртуальної реальності, дизайнер онлайн-курсів і навіть дизайнер ГМО. Такий прогноз розвитку освіти навів нас до наступної думки. [8]

Як би не ставилися ми до підготовки та перепідготовки керівних і педагогічних кадрів для середньої школи у системі післядипломної освіти, вони повинні здійснюватися мобільно, враховуючи перспективи розвитку світової освіти до 2030 року.

До підтвердження думки привожу матеріали дослідження. У розпорядженні «Комерсант» виявилися результати дослідження «Перспективи розвитку освіти до 2030 року», підготовленого експертами Всесвітнього саміту з інновацій у сфері освіти. Автори роботи дійшли до висновку, що в найближчі роки «систему освіти очікують кардинальні зміни». Так, держкошти перестануть бути головним джерелом фінансування освітнього процесу, а англійська мова перетвориться на міжнародну мову освіти подібно середньовічної латині. Викладачам при цьому доведеться відмовитися від традиційної ролі лектора – вони стануть наставниками, які будуть допомагати молоді самостійно шукати необхідну інформацію. Дослідження спирається на результати опитування, яке проводилося з 3 червня по 30 червня 2014 серед учасників Всесвітнього саміту з інновацій у сфері освіти (WISE). Це впливове міжнародне співтовариство експертів, учасники якого ставлять метою просування нових підходів у сфері освіти. В опитуванні брали участь 650 експертів WISE, що представляють освітній сектор, НКО, державні відомства і великі компанії. Опитані зійшлися в думці, що вже в найближчі роки звичну систему освіти «очікують кардинальні зміни».[5]

Так, більшість експертів вважають «вичерпав себе» традиційний підхід, коли для всіх учнів передбачений стандартний навчальний план. 83% учасників опитування впевнені, що процес навчання стане більш індивідуалізованим. На їх думку, повністю зміниться і роль учителя-лектора. Оскільки вчитель не може зрівнятися з інтернет-енциклопедіями, в найближчі роки він трансформується в наставника, «організатора навчання». «Бібліотекар не зобов'язаний знати вміст всіх книг, – каже професор Американського університету Джон Махаффі. Так і вчителі –вони будуть з'ясовувати ваші потреби, інтереси і цілі і допомагати вам в їх реалізації». «Аудиторні заняття перетворяться на загальні обговорення, під час яких учні зможуть обмінюватися ідеями та думками під керівництвом досвідченого організатора», – каже колишній прем'єр-міністр Австралії Джулія Гіллард. Зміниться і сама школа – в освіті стануть активно використовувати онлайн-ресурси та технології мережевого спілкування. «Місцеві та глобальні соціальні» мережі навчання дозволять об'єднати учнів, вчителів та репетиторів, онлайн-контент з джерелами знань і навіть роботодавців», – упевнений ад'юнкт-професор Міжнародної бізнес-школи Хульта професор Язар Джаррар. [6]

Роль шкіл полягатиме в забезпеченні якості, контролі дотримання стандартів та організації процесу навчання, зокрема і профільного навчання.

Крім того, експерти відзначають, що у традиційної школи є важлива цінність –вона не просто дає знання, але і допомагає в спілкуванні. Всі опитані погодилися з обов'язковістю безпосереднього контакту для комплексного освіти. Але освітній заклад майбутнього перетвориться на «особистісний простір, в якому процес навчання ведеться самими учнями», упевнений професор Школи освіти, комунікацій та мовознавства при університеті Ньюкасла (Великобританія) Сугата Мітра. Очікується, що англійська мова стане міжнародною мовою освіти подібно середньовічної латині. «Можливо, що з посиленням впливу Китаю на міжнародній арені китайська мова стане конкурентом, – каже лінгвіст і філософ Ноам Хомскій. Але це може відбутися тільки в далекому майбутньому, а поки домінувати буде англійська мова». 70% опитаних вважають, що державні кошти перестануть бути головним джерелом фінансування освіти – старша школа і вузи будуть фінансуватися приватними компаніями або сім'ями. [8]

Навчальні плани будуть складатися з урахуванням здатності до працевлаштування, що, побоюються експерти, неминуче «поставить під сумнів необхідність вивчення деяких дисциплін». «Я згоден з думкою, що ключовими змінами в освіті стануть індивідуалізація, зміна основного джерела знань і компетенцій з учителя на онлайн-простір, - заявив «Комерсант» директор Інституту освітньої політики" Еврика "Олександр Адамскій. При цьому найважливішими результатами освіти неминуче стануть особисті навички, а академічні знання відійдуть на другий план». Експерт упевнений, що глобальні міжнародні тенденції зустрічатимуть серйозний опір: «Ми бачимо тотальну централізацію управління і ресурсного забезпечення – аж до уніфікації підручників та освітніх программ». «У сучасному світі знято основне обмеження для освіти, яке було актуальним ще 20-25 років тому, – доступ до інформації, – прокоментували» видання дослідження в МОН. Сьогодні трансляція жорстко зафіксованого обсягу знань за підручниками йде в минуле. [5]

Таким чином, ми маємо можливість у системі післядипломної освіти сфокусуватися на іншій задачі для педагогів: навчити їх, як цією інформацією користуватися. Завдання педагога в такій ситуації – забезпечити правильне формування уявлення щодо навчання особистості за відповідними галузями знань .

Література:


  1. Концепція розвитку освіти на 2015-2025 роки (проект). – Ел.доступ: http://mon.gov.ua/ua/messages/39066-mon-proponue-na-gromadske-obgovorennya-proekt-kontseptsiyi-rozvitku-osviti-ukrayini-na-period-20152025-rokiv

  2. Новий проект Концепції профільного навчання в старшій школі. – Ел.доступ: http://mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1390288033/1402388614/

  3. Перевернутый класс как организация личностно-ориентированного подхода в образовании.- Санкт-Петербург, 2013. Ел.доступ: https://prezi.com/ghqzf6hryi9n/presentation/ Источник: Usergeneratededucation.

4. Указ президента України № 344/2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року». Ел.доступ: http://www.president.gov.ua/documents/15828.html


5.   Комерсант. Перспективи розвитку освіти до 2030 року: результати

дослідження.– Ел.доступ: http://otherreferats.allbest.ru/journalism/00040706_1.html

6. Educational Technology and Mobile Learning: матеріали. – Ел.доступ: http://www.educatorstechnology.com/

7. Туліна О. Керівник та керівна діяльність: поняття, сутність, структура та функції. – Ел.доступ: http://kds.org.ua/presentation/kerivnik-ta-kerivna-diyalnist-ponyattya-sutnist-struktura-ta-funktsii


8. Хомській Ноам. 10 способів маніпулювання людьми за допомогою ЗМІ. – Ел.доступ: http://vk.com/public42879122






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка