Сімейний кодекс України



Скачати 69.99 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір69.99 Kb.

УРОК 16


ТЕМА: Сімейний кодекс України.

Мета: формувати правову свідомість; розвивати навички аналізу та порівняння

Перебіг уроку


І. Організаційний момент. Перевірка домашнього завдання (5 хв)

ІІ. Основна частина

2.1. Вправа «Сімейний кодекс»(15 хв.)

Шлюб є юридично оформленим добровільним, вільним і рівноправним союзом чоловіка та жінки, що породжує у них взаємні права і обов’язки спрямовані на створення сім’ї, народження і виховання дітей.

Знання Сімейного кодексу дає можливість громадянам зрозуміти, що сім’я є первинним і основним осередком суспільства, її складають особи, які мають взаємні та рівноправні права та обов’язки. Кожна сім’я створюється на підставі шлюбу та кровного споріднення, усиновлення та інших прав, що не заперечує закон і моральні засади суспільства. Кодекс дає зрозуміти вагомість шлюбу та його складові які особи мають виконувати. Наприклад: піклування батьків про дітей і навпаки; піклування дієздатних членів сім’ї про недієздатних; піклування і повага гідності інших людей.



Сімейний кодекс визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові обов’язки подружжя, права і обов’язки батьків та дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів.

Регулювання сімейних відносин здійснюється цим кодексом з метою:



  • зміцнення сім’ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;

  • утвердження почуття обов’язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім’ї:

  • побудова сімейних відносин на почуттях взаємної любові та поваги, підтримки;

  • забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Закони, що регулюють сімейні відносини, в кожній країні відображають культурні традиції , звичаї народу.

Зараз, ми розглянемо зарубіжне законодавство стосовно питнь шлюбу та сім’ї на прикладі окремих країн.

Вчитель об’єднує клас у групи, кожна отримує роздатковий матеріал ( див. додатки). Завдання: ознайомитись з інформацією, та спробувати визначити закони яких країн відображені у матеріалах. Варіанти країн пропонуються: Алжир, Польща, Україна, Туреччина. На виконання завдання 5 хвилин.

Обговорення.

Головною передумовою щодо вступу у вінчальний шлюб в Давній Русі був шлюбний вік 13 – 14 років. Але інколи ця умова порушувалася: княгиня Верхуслава Всеволодовна, коли її видавали заміж була восьмирічною. Іван III Васильович стараннями тверського князя Бориса Олександровича був, говорячи мовою «Слово о полку Ігореві», «опутан красною девицею» ще раніше, у п’ять років. Подібні шлюби переслідували політичну мету. Заборонялися шлюби з іновірцями, з родичами.

В умовах буржуазного суспільства сім’я починає набувати рис рівноправності, але свобода шлюбу в значній мірі обмежувалася національними та релігійними забобонами.

Діючі в нашій країні Основи законодавства про шлюб і сім’ю спеціально підкреслюють умови вступу у шлюб, визнаючи його дійсним або недійсним.

Обговорення: назвати відомі умови вступу у нас в країні.



2.2.Інформаційне повідомлення вчителя (15 хв)

Головною передумовою є обопільна згода майбутнього подружжя на укладення шлюбу, його реєстрацію. Інакше один із подружжя може через суд оголосити шлюб недійсним. Проте згода не є ще достатньою підставою для визнання шлюбу дійсним.

Другою умовою вступу в шлюб є досягнення шлюбного віку.В україні шлюбний вік визначений: для дівчат – 17, для юнаків – 18 років.У разі, коли молоді люди вступають в інтимні стосунки й чекають на дитину, місцеві органи влади мають право реєструвати шлюб між особами, котрі не досягли шлюбного віку. Третя важлива умова-дотримання принципу моногамії (одношлюбності). Не допускається шлюб між особами, з яких хоча б одна вже перебуває в шлюбі.Доки не розірваний попередній, вступ в новий шлюб не дозволяється. Більш того, відступ від цього принципу вважається в нас злочином і переслідується відповідними статтями криминального кодексу.

Четвертою умовою є недопущення кровозмішування. Не допускається шлюб між родичами по прямій лінії (батьки-діти, рідні брати-сестри) а також між тими, хто усиновлював і тими, кого усиновлювали. Закон у цьому випадку виходить з міркувань морального і генетичного факторів. В шлюбах між особами, що знаходяться в родинних стосунках, існує ймовірність того, що може відбутись співпадання патологічних генів, а це викликає появу у потомства тієї чи іншої спадкової хвороби. Саме це є генетичною основою законодавчих заборон шлюбів між близькими родичами.

П’ятою умовою є психічне здоров’я партнерів (дієздатність).

Закон вимагає державної реєстрації шлюбу. Це встановлюється не лише з огляду на державні та суспільні інтереси, а й для охорони майнових та особистих прав подружжя і дітей. Тільки зареєстрований шлюб породжує права і обов’язки подружжя, які визнаються і охороняються законом.Тільки зареєстрований шлюб дає право на отрмання пенсії чи спадщини після смерті одного з подружжя іншому партнеру.

Шлюб може бути визнаний недійсним у випадку його реєстрації без наміру створення сім’ї (отримання різних “прав” і пільг). При цьому визнання шлюбу недійсним не впливає на права дітей, що народилися в такому шлюбі. Недійсним може бути визнаний шлюб з неповнолітнім, якому був знижений шлюбний вік.

Свобода шлюбу означає і допустимість його розриву. Основи законодавства не дозволяють чоловікові без згоди дружини піднімати питання про розлучення під час її вагітності і протягом року після народження дитини. В сучасній правовій структурі розв’язання питання про розрив шлюбу практично повністю залежить від волі самих розлучених. Суд, виходячи із закону,робить спробу примирити подружжя, зберегти сім’ю і, тільки коли є впевненість що це неможливо, що сім’я розпалася, тільки тоді розриває шлюб. При винесенні рішення про розрив шлюбу суд вживає заходів до захисту інтересів неповнолітніх дітей і непрацездатного партнера.

Законодавство надає право подружжю: право спільно вирішувати питання виховання дітей; право на вільний вибір занять і професії; право на вільний вибір місця проживання; право на спільну власність на нажите майно, володіння, користування і розпорядження ним.

2.3.Мозговий штурм (15 хв)

Наша розмова стосується шлюбного законодавства, а давайте звернемо увагу на питання щодо моральної психологічної готовності до шлюбу. Дайте відповідь на питання:



  • Що є головним під час підготовки до шлюбу – емоції чи розум?

  • Який час потрібен, щоб краще взнати свого обранця і переконатися у правильності свого вибору?

  • Чи можуть бути якісь поради щодо того, які знання необхідні для того, щоб вступити у шлюб? Чи є важливою юридично-правова підготовка молоді до шлюбу, сім’ї.

ДОДАТОК

1. Витяг з цивільного кодексу

Стаття 88. Мінімальний вік для вступу у шлюб становить 17 років для чоловіків та 15 років для жінок. Одначе, у виняткових випадках суддя може дати дозвіл на шлюб жінці, якій виповнилося щонайменше 14 років, та чоловіку, якому виповнилося щонайменше 15 років. Перед тим, як винести рішення, суд повинен вислухати батьків або опікунів.

Стаття 152. Чоловік є головою подружжя. Чоловік вирішує, де буде жити сім’я, та відповідає за неї або надає відповідне утримання для дружини та дітей.

Стаття 154. Чоловік є представником подружжя. Який спосіб би не обрало подружжя для управління своїм майном, саме чоловік відповідає за його збереження.

Примітка: Стаття 10 Конституції країни: «Усі особи є рівними перед законом, без дискримінації, незалежно від мови, раси, кольору шкіри, статі, політичних поглядів, філософських вірувань, релігії або секти, або будь – яких інших подібних ознак».


  1. Витяг з кодексу сім’ї 1984 року

Стаття 8. Дозволяється одружуватись більш ніж з однією жінкою , у межах країни, якщо забезпечується справедливість та вимога рівності, а також якщо попередні та наступні дружини належним чином сповіщені…

Стаття 11. Одруження жінки оформлюється її опікуном, який може бути її батьком або кимось з її близьких родичів ( чоловічої статі).

Стаття 30. …Не можна бути одночасно одруженим на двох сестрах, рідних або тільки за батьком або матір’ю, або з жінкою та її тіткою з боку матері або батька.

Стаття 39. Дружина повинна слухатися свого чоловіка та визнавати його положення голови сім’ї, народжувати дітей, якщо вона здатна, доглядати за дітьми та поважати батьків свого чоловіка та його близьких родичів.



  1. Витяг з сімейного кодексу

Стаття 23. Шлюбний вік для чоловіків 18, для жінок 17 років. У виняткових випадках ці строки можуть бути зменшеними на один рік місцевими органами влади.

Стаття 24. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Шлюб руйнується на вільній згоді чоловіка та жінки.

Стаття 25. Жінка та чоловік можуть перебувати одночасно лише в одному шлюбі і мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього.


  1. Витяг з кодексу сім’ї та опікунства

Стаття 88. Дитина, яка за припущенням є дитиною чоловіка матері, повинна носити прізвище чоловіка. Якщо дружина залишила собі попереднє прізвище або додала прізвище чоловіка до попереднього, дитина повинна носити прізвище чоловіка, за винятком того випадку, коли подружжя при реестрації шлюбу зазначило, що діти, народжені у даному шлюбі, будуть носити прізвище дружини.

У тих випадках, коли шлюб було зареєстровано після народження дитини, до прізвища дитини застосовується наведене вище правило. Якщо на час одруження батьків дитині виповнилося 13 або більше років, для зміни прізвища потребується її згода.


Підказка для вчителя


Додаток 1 – Польща

Додаток 2 – Алжир



Додаток 3 – Україна

Додаток 4- Туреччина


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка