Сільське господарство Республіки Ісландія



Скачати 68.14 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір68.14 Kb.
Сільське господарство Республіки Ісландія

(інформаційна довідка)
Незважаючи на те, що територія Ісландія є вулканічно і геологічно активною та складається переважно з плато, покритих піщаними полями, горами та льодовиками - загальна площа країни становить 103 тис. км2, з них: 14,3% - озера і льодовики, 62,7% – арктична тундра, 23% території вкрито рослинністю, лише 0,7% від площі поверхні Ісландії орні землі, країна має унікальні умови для виробництва корисних і екологічно-чистих продуктів харчування (м'ясо, молочні продукти, овочі).

У країні обробляються всі землі, які можуть бути використані у сільськогосподарських цілях. На них припадає лише майже 1% території країни. Як і у більшості Скандинавських країн, у сільському господарстві Ісландії зайнято майже 5% населення і ця частка продовжує скорочуватися. Валова продукція сільського господарства становить лише 5,9% від ВВП.

Економіка Ісландії належить до скандинавського типу соціально-ринкової економіки та значною мірою залежить від рибної промисловості, яка забезпечує 40% експортних надходжень, більше, ніж 12% від ВВП та у якій зайнято 5% населення.

Структура ВВП Ісландії: сфера послуг – 71,2%, промисловість – 22,9%, сільське господарство – 5,9%.

Структура ВВП за сферами діяльності у 2014 р.: сфера послуг – 73%, промисловість – 22,2%, сільське господарство – 4,8%. До 1940 р., 32% працездатного населення Ісландії були зайняті у сільському господарстві. На початку дев'яностих років, відсоток знизився до 5%.


Джерело: http://www.statice.is/




Фермерські господарства

Ісландські фермери мають відносно великі холдинги, які включають у середньому 30-50 га сінокосів, а загальний розмір ферм становить сотні гектарів. Більшість ісландських фермерів живуть на своїй землі і займаються фермерством протягом кількох поколінь, хоча і не належать до групи населення з високим рівнем доходу.

Ісландія відома в усьому світі високим рівнем економічного розвитку, соціальною стабільністю та інноваційними технологіями, які, серед іншого, все частіше використовуються ісландськими фермерами, поряд з постійним і суворим контролем якості виробництва.

Виробництво продуктів харчування побудоване на основі екологічності і якості. Прохолодний клімат і північні широти створили певні переваги для сільського господарства, зокрема відсутність комах-шкідників виключає необхідність використовувати агрохімікати і гербіциди.

В Ісландії введено заборону на використання антибіотиків у якості кормових добавок і гормонів у якості стимуляторів росту, у той час, як використання пестицидів і гербіцидів досить обмежене. Ісландія має суворі правила, що стосуються обробки та зберігання м'яса. Через існуючий ризик зараження, імпорт м'яса заборонений.

Перехід до органічного сільського господарства в Ісландії не наскільки популярний, як у деяких інших європейських країнах у зв'язку з тим, що вітчизняні продукти достатньо захищені жорсткими вимогами щодо якості.

9/10 доходів фермери отримують від тваринництва і більше половини цієї цифри - від продажу молока.

Кожна ферма розташована окремо та ізольовано - особливість ісландської сільської місцевості. Найбільш важлива продукція ферм - сіно.



Тваринництво

До середини 19 ст. основні галузі господарства - м'ясо-хутряне тваринництво і рибальство розвивалися вкрай повільно. Після Другої Світової війни у сільському господарстві, поряд із традиційним вівчарством, розвивається молочне тваринництво; ці галузі задовольняють внутрішні потреби і дають продукцію на експорт.

Останніми роками у сільському господарстві Ісландії переважає спеціалізація виробництва. Все більше фермерів використовують органічні методи у сільському господарстві. З часів Другої Світової війни ісландське сільське господарство повністю механізовано.

На сьогодні, у сільськогосподарському секторі Ісландії переважає галузь тваринництва, зокрема розведення великої рогатої худоби, овець, домашньої птиці. Сільське господарство орієнтується на м'ясохутряне вівчарство і молочне тваринництво. Баранина – головна м'ясна їжа в Ісландії і навіть предмет експорту, разом із вовною і шкірою овець. На фермах розводять і багато інших видів тварин - кіз, свиней, норок, чорно-бурих лисиць, ісландських поні (вони широко використовуються для кінного туризму).

Значного поширення набуло птахівництво, зокрема вирощування курей, качок і індиків. Зростання споживання м’яса птиці пов’язане зі стрімкою популярністю фаст-фудів і ресторанів східної кухні. Делікатесом вважаються яйця кайри – птаха, що населяє скелі вздовж берегів Ісландії.


Майже 2000 фермерів займаються вівчарством. Відповідно до існуючої у Ісландії традиції, з травня до осені вівці можуть вільно випасатися у гірських районах, харчуючись багатою і поживною рослинністю. Фермери збирають свої стада восени. Процес може тривати понад тиждень. Увесь цей час фермери залишаються у гірських хатинах, розташованих по всій гірській місцевості.

Природні та економічні переваги в Ісландії створили відмінні умови для розведення норки: витрати на виробництво нижчі, ніж у країнах-конкурентах, що зумовлено низькою вартістю води та електроенергії і низьким корпоративним податком у розмірі 20%. Наразі у Ісландії діють 24 норкових ферми, власники яких співпрацюють задля поліпшення та вдосконалення розвитку галузі. Так, існує мережа підтримки фермерів Ісландії, а також відбувається постійний обмін знаннями з фермерами з інших скандинавських країнах.

Крім того, у Ісландії застосовуються європейські норми і стандарти утримання тварин, а також існують строгі правила, що регулюють ввезення тварин на територію Ісландії: норки перебувають шість місяців на карантині перш, ніж їх передають селекціонерам.
Рослинництво

Сільськогосподарські землі переважно використовуються під луги і пасовища. На оброблюваних 1 тис. га вирощують кормові трави і картоплю. 1/5 земель орна, більша їх частина використовується під посіви зернових. Так, збір врожаю пшениці за останні 20 років зріс більш ніж у 20 разів. Основними сільськогосподарськими культурами є картопля та інші коренеплоди. Вирощування інших сільськогосподарських культур, таких як ячмінь і овес, різко зросло в останні 10 років. В Ісландії також вирощують ріпу, капусту, цибулю-порей, цвітну капусту, ревінь, дикі ягоди.

На Півдні Ісландії розташовано багато теплиць і оранжерей. Набуло розвитку парникове господарство, зокрема вирощування огірків та помідорів у автоматизованих теплицях із підігрівомза рахунок геотермальної енергії та з використанням штучного освітлення, задля забезпечення належного рівня освітлення протягом зимового періоду. Крім того, у теплицях вирощують банани та виноград, однак не у промислових масштабах.



З огляду на географічне розташування та кліматичні умови, активний сезон зростання становить лише 4 - 5 місяців.

Задля забезпечення населення широким асортиментом протягом року, овочі та фрукти також імпортуються.





Вплив зміни клімату на сільське господарство Ісландії

Середньорічне підвищення температури на 1.2ºС з 1961-1990 рр. значною мірою вплинуло на сільське господарство Ісландії. Довгострокові дослідження показали, що внаслідок підвищення температури на 1ºC, виробництво сіна збільшилося на 11%. Потепління призвело до збільшення вирощування ячменю протягом останніх двох десятиліть.

Згідно з припущеннями вчених, у разі, якщо до 2050 року середня температура збільшиться на 1,5ºC, збільшиться і кількість опадів на 7,5%, у результаті чого, виробництво сіна на одиницю площі може збільшитися до 64%, частково через прямий вплив підвищення концентрації вуглекислого газу (CO2).

У короткостроковій перспективі, зростання концентрації СО2 може стимулювати фотосинтез, що призведе до збільшення виробництва біомаси з таких культур, як пшениця, ячмінь, жито, картопля і рис, а зростання кількості шкідників і хвороб, у результаті теплішого і вологішого клімату, збільшить використання пестицидів.

Збільшення середньої літньої температури на 1,5 С також створить можливість для вирощування нових культур, у тому числі вівсу, жита, а урожай картоплі, ріпи, моркви та інших овочів, вирощених на відкритому повітрі в Ісландії зростатиме.

Вплив потепління на тваринництво буде, в основному позитивним: час для випасу худоби збільшиться.


Структура зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією

Країна забезпечує себе м'ясом, свіжими овочами та молочними продуктами, але імпортує зернові та інші види продовольства.

Економіка Ісландії є досить експортно-орієнтованою. Морепродукти та риба складають 40% експорту.


Джерело: http://bit.ly/1U15syH


Джерело: http://bit.ly/1U164Ex
У 2014 р. продукти харчування становили 11,2% у структурі імпорту Ісландії. Більшість імпортованої сільськогосподарської продукції підлягає високим тарифам, а імпорт деяких продуктів, зокрема сирого м'яса, досить обмежене у зв'язку з посиленими вимогами до якості.

Ключові партнери по експорту у 2014 р. - Нідерланди, Великобританія, Іспанія, Німеччина, Франція, США, Норвегія, Росія, Нігерія, Бельгія, Данія.



Ключові партнери по імпорту у 2014 р. - Норвегія, США, Німеччина, Данія, Китай, Нідерланди, Великобританія, Бразилія, Швеція, Італія, Франція.



Джерело: http://bit.ly/1Iohcqe
Держава, виділяючи субсидії і обмежуючи імпорт, надає підтримку 6 тис. ферм, 80% яких належать приватним особам. Державна політика у сфері розвитку сільського господарства спрямована на підтримку фермерів шляхом надання консультацій, сприяння розвитку досліджень та інновацій, розведення та збереження місцевих порід тварин, збереження лісів та ґрунтів.

Асоціацією фермерів Ісландії (Farmers Association of Iceland) визначені цілі та пріоритети розвитку сільського господарства, які передбачають зростання кількості фермерських господарств, зростання обсягів зовнішньої торгівлі, розширення асортименту продукції сільського господарства, контроль та якість продукції, покращення умов утримання тварин, збільшення доходів від фермерських господарств.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка