Сільська бібліотека на етапі розвитку суспільства знань



Сторінка1/10
Дата конвертації01.05.2016
Розмір1.79 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




СІЛЬСЬКА БІБЛІОТЕКА НА ЕТАПІ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ





Рівненська державна обласна бібліотека


СІЛЬСЬКА БІБЛІОТЕКА НА ЕТАПІ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ

Збірник статей та повідомлень



Рівне, 2008

ББК 78.38 (4 Укр- 4 Ров)

С 368
Сільська бібліотека на етапі розвитку суспільства знань: Збірник статей та повідомлень / Рівнен. держ. обл. б-ка ; відп. ред. Р.М. Щербан, уклад. та ред. Л.Г. Сахнюк. – Рівне. : 2008. – с.
Видання містить статті та повідомлення Міжнародної науково-практичної конференції „Сільська бібліотека на етапі розвитку суспільства знань”, яка відбулась 29-30 вересня 2008 року у м. Рівному.

У статтях розкривається роль та значення сільської бібліотеки як інформаційного та культурного центра для сільської громади. Висвітлюються напрямки діяльності та головні тенденції розвитку сільської бібліотеки на сучасному етапі.



Збірник буде корисним для бібліотечних працівників, викладачів та студентів бібліотечних спеціальностей.
Відповідальний за випуск:

Ярощук Валентина Петрівна, директор Рівненської державної обласної бібліотеки, кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України
Рецензент:

Ясьмо Василь Дмитрович, кандидат педагогічних наук, професор Рівненського державного гуманітарного університету
Відповідальний редактор:

Щербан Раїса Миколаївна, заступник директора Рівненської державної обласної бібліотеки з наукової роботи


Укладач та редактор:

Сахнюк Людмила Гордіївна, зав. редакційно-видавничим відділом Рівненської державної обласної бібліотеки
Коректор - З.М. Тирак, головний бібліотекар редакційно-видавничого відділу Рівненської державної обласної бібліотеки

ISBN © Рівненська державна обласна бібліотека


Міжнародна науково-практична конференція
Сільська бібліотека

на етапі розвитку суспільства знань”
29 – 30 вересня 2008 року
ОРГАНІЗАТОРИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації

Рівненська державна обласна бібліотека

Рівненське обласне відділення Української Бібліотечної Асоціації

Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Теми пленарного засідання:


  • бібліотека в контексті соціокультурного розвитку села;

  • менеджмент сільської бібліотеки;

  • стратегія розвитку сільських бібліотек в умовах інформатизації суспільства;

  • бібліотека в системі збереження історичної пам’яті громади;

  • сільська бібліотека в системі соціалізації особистості;

  • бібліотечно-інформаційне обслуговування людей з особливими потребам.


Тема „круглого столу”: Проблеми та сучасні завдання сільських

бібліотек в умовах розвитку суспільства знань.


  • Підведення підсумків конференції, прийняття рекомендацій.



м. Рівне - 2008

Вітання учасникам

Міжнародної науково-практичної конференції

«Сільська бібліотека на етапі розвитку суспільства знань»

(Рівне, 29-30 вересня 2008 року)
Від імені Президії Української бібліотечної асоціації щиро вітаю організаторів і учасників конференції «Сільська бібліотека на етапі розвитку суспільства знань».

Віддаючи належне подвижницькій праці сільських бібліотекарів та зусиллям усіх партнерів, які опікають і підтримують сільську книгозбірню, ми констатуємо той факт, що сільська бібліотека - найслабкіша ланка бібліотечної галузі. Кардинальні зміни в соціально-економічному розвитку держави і світу ставлять перед сільською бібліотекою завдання:

- надавати необмежений доступ до інформації та виконувати функції центрів освіти;

- бути лідерами у наданні всім громадянам доступу до нових інформаційних технологій і навчанні їх використання;

- у світі, що постійно змінюється, забезпечувати нерозривний зв’язок із минулим і майбутнім окремої особи, громади, нації, цивілізації;

- надавати доступ до результатів наукових досліджень з проблем охорони здоров’я, економіки, навколишнього середовища та ін., що важливо для покращення умов життя;

- допомагати формуванню конкурентоспроможних працівників, реалізуючи програми інформаційної грамотності для дорослих і дітей, навчати їх шукати, оцінювати та використовувати інформацію, потрібну їм для роботи, здоров’я, освіти та інших потреб;

- гарантувати обмін інформацією через територіальні, мовні, політичні та інші бар’єри, що сприятиме розвитку конкурентоздатного бізнесу на селі;

- сприяти діалогу та обміну ідеями з метою покращення діяльності місцевої громади і закладів культури;

- співпрацювати з іншими організаціями для задоволення місцевих, національних потреб, допомагати вирішувати проблеми, пов’язані з грамотністю, безробіттям, бідністю та браком ресурсів;

- завдяки різноманітності своїх фондів і програм допомагати пізнати історію та традиції національних і світових культур, що сприятиме взаєморозумінню й допомагатиме вирішенню проблем і конфліктів;

Для того, щоб сільські книгозбірні у повному обсязі виконували такі функції, бібліотекарі повинні бути відкритими для нових способів дій, нових підходів, які підвищать якість обслуговування читачів.

Рекомендації конференції та напрацювання учасників будуть використані УБА для просування інтересів бібліотек перед владними структурами країни.

Нам необхідно об’єднатися навколо вирішення питань фінансування бібліотечних установ, доступності інформації і ресурсів, розвитку бібліотечного сервісу, розробки та впровадження державної підтримки сільської бібліотеки. Тільки разом ми можемо довести суспільству, що українська бібліотека - символ демократії і скарбниця духовності, яка є доступною для кожної людини в найвіддаленішому місці країни.

Щиро бажаємо Вам плідної роботи на конференції, щастя, здоров’я, творчих успіхів.
Валентина Пашкова,

президент Української бібліотечної асоціації,

кандидат педагогічних наук, доцент,

Заслужений працівник культури України

Шановні учасники конференції!


У нашому краї збережено багатовікові народні традиції, сформоване сучасне культурне і мистецьке середовище, у якому достойне місце посідають бібліотеки. Це дозволило Рівненщині стати одним із визнаних культурних центрів України.

Соціальні і економічні перетворення, що відбуваються в суспільстві, поставили перед нами надзвичайно важливе завдання: модернізацію системи соціально-культурного забезпечення на принципово нових засадах.

Саме тому, починаючи із 2002 року, в області здійснено ряд експериментів, розроблено кілька нових моделей соціально-культурного обслуговування населення, насамперед у сільській місцевості.

Перш за все на території 353 сільських рад створено культурно-дозвіллєві комплекси. Це надало можливість налагодити цілісну систему обслуговування сільського населення закладами культури, освіти, спорту, молодіжних організацій, забезпечило координацію діяльності установ з боку місцевих органів самоврядування.

Одне з ключових місць в роботі цих поліфункціональних об’єднань посіли бібліотеки. Здійснено реорганізацію системи бібліотечного обслуговування населення шляхом об'єднання публічних і шкільних бібліотек в сільській місцевості з підпорядкуванням їх галузі культури.

Створена в області форма бібліотечного обслуговування населення витримала випробовування часом і підтвердила доцільність утримання однієї бібліотеки в невеликому сільському населеному пункті. Крім раціонального використання бюджетних коштів за цей період поліпшилась матеріально-технічна база бібліотек. 77 книгозбірень переведені в просторі і опалювальні приміщення; збагатились бібліотечні фонди, розширився асортимент книг, ресурси бібліотек стали доступними для усіх членів територіальної громади.

Участь обласних книгозбірень як методичних центрів у організації роботи публічно-шкільних бібліотек зумовила створення ними вперше в Україні типового електронного каталогу шкільної бібліотеки. На базі навчальних закладів м. Березно реалізовано проект “Корпорація медіа-центрів”.

Бібліотеки області одними із перших в Україні запровадили сучасні новітні технології. У даний час в області комп’ютеризовано обласні, центральні районні і міські бібліотеки. Розпочато комп’ютеризацію сільських книгозбірень. В дев’яти центральних районних та міських бібліотеках користувачам безкоштовно надається доступ до Інтернет-ресурсів.

Діяльність бібліотек сприяє розвитку демократизації суспільства. Книгозбірні забезпечують прозорість рішень органів місцевої влади через центри регіональної інформації, що діють в кожній бібліотеці.

Особливої уваги заслуговують обласні бібліотеки, що працюють не лише над накопиченням документів та інформаційних ресурсів, але й активно створюють власні інформаційні продукти. На сайті державної обласної бібліотеки постійно діє віртуальна довідка, підтримується інформаційний портал "Рівненщина”, для людей із вадами зору організовано центр “Окуляр”. Для вивчення іноземних мов та країнознавства відкрито центр “Вікно в Америку”. Створено міжвідомче регіональне об’єднання для аналітичної обробки документів та формування єдиного регіонального інформаційного простору, розпочато роботу по створенню бази даних з історії Волині “Консорціум „Історична Волинь”, до якого входять обласні універсальні наукові бібліотеки, музеї та архівні установи Волинської, Житомирської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької областей. Два роки поспіль у бібліотеці діє центр інформування населення з питань Євроінтеграції та Північно-Атлантичного Блоку. Рівненська бібліотека для юнацтва створила електронну базу даних “Молодь Рівненщини”.

Бібліотечні установи намагаються створити максимально комфортні умови для задоволення читацьких запитів, для чого запроваджують в практику додаткові бібліотечні послуги. Від їх реалізації впродовж минулого року отримано 553,2 тис. грн., у т.ч. сільськими книгозбірнями – 186,5 тис. грн. За 7 місяців поточного року відповідно 427,6 і 133.9 тис. грн. Усі кошти спрямовано на організацію бібліотечного обслуговування населення.

Однак практичні ініціативи потребують наукового підґрунтя, детального вивчення, широкого розповсюдження, чому сприятиме проведення сьогоднішньої науково-практичної конференції.

Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек вітаю Вас із святом, шановні бібліотечні працівники, користувачі бібліотек. Бажаю плідної роботи, подальших звершень задля розвитку нашої спільної справи на благо та процвітання Української держави.

Я.М. Мельник

начальник управління культури і туризму

Рівненської облдержадміністрації

БІБЛІОТЕКА В КОНТЕКСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ СЕЛА

Хомяк С.Б.,

заступник начальника управління культури

і туризму Рівненської облдержадміністрації
Система бібліотечного обслуговування сільських мешканців Рівненщини
Важливим і найбільш демократичним елементом інформаційної інфраструктури країни є публічні бібліотеки.

Для значної частини населення, перш за все для сільських мешканців України, бібліотеки є найдоступнішим, а в багатьох випадках - єдиним засобом отримання необхідної інформації.

На початку 2000 років у бібліотечній мережі області максимально глибоко проявились наслідки економічної кризи, які суттєво впливали на якість і повноту надання споживачам бібліотечних послуг. Дещо менше кризові явища зачепили шкільні бібліотеки у сільській місцевості. Тут спостерігалась інша тенденція - необхідність впровадження нових навчальних дисциплін спонукала керівників навчальних закладів шукати внутрішні фінансові і кадрові резерви для модернізації учбового процесу. Тому у шкільних книгозбірнях в багатьох випадках працювали педагоги, які були довантажені на 0,5 ставки бібліотекаря навчального закладу. Учні і вчителі таких навчальних закладів не могли отримувати кваліфіковане бібліотечне та інформаційне обслуговування.

Для забезпечення максимального доступу усіх верств населення Рівненщини до книги та інформації, раціонального використання бюджетних коштів розпорядженням голови облдержадміністрації від 22.07.2002 року №431 „Про реорганізацію бібліотечної мережі області” в порядку експерименту терміном на три роки проведено об’єднання публічних і шкільних бібліотек в сільській місцевості з підпорядкуванням відділам культури райдержадміністрацій. Новостворені публічно-шкільні бібліотеки взяли на себе функції як шкільної, так і публічної книгозбірні.

Школи, як і бібліотеки на Рівненщині, є спільною комунальною власністю територіальних громад району і фінансуються з районних бюджетів, тому кооперація бібліотечної сфери не тільки розширила доступ до наявних інформаційних масивів, сприяла поліпшенню ефективності бібліотечних послуг, але й унеможливила децентралізацію бібліотечної мережі, яка у багатьох регіонах України призводить до її руйнації.

Впродовж 2002-2003 років було впорядковано мережу бібліотечних закладів. Зараз функціонує 576 публічно-шкільних бібліотек. До реорганізації в обох системах налічувалося 1154 книгозбірні (586 шкільних та 568 публічних), шкільні бібліотеки не припинили свого існування, а стали структурними підрозділами бібліотек-філіалів.

Обласними методичними центрами розроблено регламентуючі документи публічно-шкільних бібліотек з урахуванням законодавчих та регулюючих актів, що діють в обох галузях.

Централізовані системи публічно-шкільних бібліотек є юридичними особами і працюють на основі статутів. Публічно-шкільні бібліотеки-філіали діють на основі положення. Плани роботи, режим роботи, графіки відпусток працівників, організаційні питання їх діяльності в обов’язковому порядку погоджуються з директорами шкіл. Плани роботи шкільних бібліотек є складовою частиною планів навчально-виховної роботи навчального закладу.

Ефективне використання бюджетних коштів дозволило перевести переважну більшість фахівців на повні ставки посадових окладів. Відсоток повної зайнятості складає 79,1% проти 30% у 2002 році. Ліквідовано практику роботи на 0,25% ставки посадового окладу.

Суттєво збільшилась питома вага спеціалістів і складає 90,4%, у тому числі в сільській місцевості 95,7% (загалом по Україні відповідно 75% і 34%) Школа отримала фахівця бібліотечної справи, що володіє методикою інформаційного забезпечення навчального процесу, дозвіллєвих потреб споживачів.

У процесі об’єднання бібліотек упорядковано бібліотечні фонди шкіл, здійснено їх переінвентаризацію, заведено необхідні облікові документи, що суттєво вплинуло на стан збереження і використання літератури. Покращився якісний та кількісний склад бібліотечних фондів. Забезпечено максимальний доступ усіх членів територіальної громади до наявних на території населеного пункту інформаційних ресурсів. Лише у минулому році до централізованих систем публічно-шкільних бібліотек надійшло від 7000 до 12000 прим. книг універсального змісту. Сільська бібліотека отримала у середньому до 310 примірників нової літератури (крім підручників).

Зважаючи, що в бібліотечній галузі пріоритетним напрямком роботи є інформатизація, у даний час здійснюється комп’ютеризація центральних районних і сільських публічно-шкільних бібліотек, що дозволяє здійснити адаптацію існуючих електронних ресурсів до потреб навчального процесу. Уже комп’ютеризовано центральні районні бібліотеки, відкрито 7 Інтернет-центрів. Комп’ютерну техніку отримали 26 публічно-шкільних бібліотек-філіалів, з яких 16 - мають доступ до мережі Інтернет і створили свої веб-сторінки.

Простежується тенденція до поліпшення технічного стану приміщень, у яких розміщені бібліотеки. Виникла можливість облаштувати робоче місце бібліотекаря в комфортних, опалюваних шкільних відділеннях бібліотек–філій. 89 публічно-шкільних книгозбірень, що мали незадовільні умови роботи, переведені повністю в приміщення навчальних закладів. Як результат - в області потребують капітального ремонту тільки 4 бібліотеки (0,6%), не опалюються - лише 2 (0,3%). В ряді областей останній показник сягає до 60%.

Провідним методичним центром для публічно-шкільних бібліотек стала державна обласна бібліотека, яка є однією з найпрогресивніших в Україні, співпрацює з багатьма бібліотечними організаціями в країні та за кордоном. Завдяки її науковим розробкам публічно-шкільні бібліотеки області першими в державі отримали можливість надавати користувачам електронні каталоги підручників, базу даних книг та описів періодичних видань.

Управління культури облдержадміністрації, державна обласна бібліотека як методичний центр систематично здійснюють моніторинг діяльності сільських бібліотек в умовах об’єднання. Практикою доведено, що публічно-шкільні бібліотеки - найбільш оптимальні і економічно вигідні установи для невеликих населених пунктів в сучасних економічних умовах. Постановою Колегії Міністерства культури і туризму України від 30.11.2006 № 11/3 «Про моделі бібліотечного обслуговування населення у сільській місцевості з урахуванням сучасної економічної та соціокультурної ситуації» експеримент визнано таким, що відбувся і рекомендовано продовження роботи об’єднаних публічно-шкільних бібліотек.
Щербан Р. М.,

заст. директора

Рівненської державної обласної

бібліотеки з наукової роботи
Сільська бібліотека в період змін
Подано аналіз організації та розвитку сільської бібліотеки в нових соціально-економічних умовах. Формування бібліотечних фондів з державного та місцевого бюджетів, надання доступу до ресурсів мережі Інтернет, задоволення запитів сільської громади.
Стрімке впровадження в бібліотечну практику нових інформаційних технологій змінює уяву про бібліотеку. Дефініція бібліотеки і її головні функції відносяться сьогодні до ключових положень не лише бібліотекознавства, але й до інформаційних наук. Безумовно сутність функцій бібліотеки визначають її зміст, її ціль, принципи, критерії ефективності, технології, оцінку якості роботи. Історично змінювалися підходи до сутності бібліотек: бібліотека-читальня, бібліотека–книжкове зібрання, бібліотека-багатоелементна структура: п’яти, семи а можливо і більше. Концептуальна модель бібліотеки в сучасному бібліотекознавстві розглядається в теорії Ю.М. Столярова, В.В. Скворцова і В.П. Лєонова, Я.Л Шрайберга. Як відмічає Я.Л. Шрайберг в доповіді „Сучасні тенденції розвитку бібліотечно-інформаційних технологій” [6], сьогодні необхідно переглянути традиційну концепцію бібліотек; адже бібліотека не тільки загальнодоступний інформаційний центр, Інтернет-центр, науковий заклад і т.д., бібліотека - активний учасник перетворення суспільства, його просування до інформаційного суспільства.

У багатьох великих, в тому числі і обласних бібліотеках читачі приходять не лише за традиційними документами, а за повнотекстовими електронними копіями документів, за інформацією. Бібліотеку відвідують он-лайнові користувачі, які використовують її послуги.

Як об’єкт, який має соціальну природу, бібліотека не існує поза загальнокультурними і соціальними контекстами. В ній закономірно мають відображатися характерні для розвитку суспільства особливості. Протягом десятиліть бібліотекознавство створювало різноманітні концепції бібліотек: бібліопсихологічна (Н.А. Рубакин), інформаційна (В.В. Скворцов, В.П. Полянов), комунікативна (А.В. Соколов), а також багаточисельні моделі бібліотек (бібліотека як загальноосвітній інститут, бібліотека як соціальний інститут). [3]

Зміна суспільних, соціально-економічних відносин в Україні, безумовно, не може не позначитись на формуванні моделі сільської бібліотеки. Отже віддзеркалюючи ці відносини, мають змінюватися і стереотипи організації функціонування бібліотек. Та протягом десятиліть сільські бібліотеки України продовжують працювати за старими нормами і правилами. Не переглядалися прийняті ще у 80-х роках минулого тисячоліття „Типові штати...”, які регламентують введення штатних одиниць в сільську бібліотеку-філіал відповідно до кількості читачів і книговидач, і є основою для встановлення посадових окладів бібліотечним працівникам. Застарілі нормативи, якими керуються бібліотеки в своїй роботі, в сучасних умовах породжують приписки основних показників, а отже є підставою до викривлення даних державної статистичної звітності: кількості читачів і книговидачі. Позитивним явищем в розвитку бібліотечної галузі за роки незалежності України є прийняття мінімальних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в України (Постанова Кабінету Міністрів № 510 від 30.05.1997 р.), що сприяє врегулюванню та збереженню мережі бібліотек на селі, уникненню їх закриття.

Відсутність цілеспрямованого державного фінансування на поповнення бібліотечних фондів сільських бібліотек призвела до глибокої їх кризи. Надходження, які здійснюються за рахунок Державних Програм: «Забезпечення розвитку функціонування української мови», «Українська книга” є незначними. Основна кількість примірників залишається в обласних, центральних районних бібліотеках, а в бібліотеки-філіали надходить не більше десятка книг. Основним же джерелом фінансування сільських бібліотек в Україні є місцеві бюджети та альтернативні джерела фінансування: платна діяльність, спонсорська допомога бібліотекам.

За статистичними даними у 2006 році на формування фондів сільських бібліотек України з бюджету виділено 4млн. 112 тис. грн. Найбільші кошти – від 380 до 310 тис. грн. - відповідно у Харківській, Чернігівській, Львівській областях. [1] В Запорізький, Кіровоградський, Житомирській, Криму ця сума складала лише 54.6-32.2 тис. грн. Зважаючи на відмінність мережі сільських бібліотек у різних областях: від 388 у Запорізький області до 1153 у Львівський області, кожна бібліотека отримала з бюджету відповідно від 141.5 грн. до 29.5 грн. В Україні спостерігається динаміка росту коштів від платної діяльності, які надходять до сільських бібліотек і можуть використовуватись на формування фондів. Проте в більшій половині областей їх обсяг в 2006 році складав від 1.1 тис. грн. в Тернопільський до 73.0 тис. грн. в Одеській області. Відповідно кожна сільська бібліотека на Тернопільщині в середньому отримала від платної діяльності 1.3 грн., в Одеській - 84.0 грн.

Зважаючи на те, що вартість однієї книги невпинно дорожчає і становить в середньому 30-100 грн., фонди сільської бібліотеки за рахунок коштів з місцевого бюджету та платної діяльності можуть оновитися лише на декілька книг.

В Рівненській області в 2006 році на поповнення фондів з місцевих бюджетів для сільських бібліотек виділено 259.4 тис. грн. В 2007 році -490.5 тис. грн.1 Найбільша сума коштів на поповнення інформаційних ресурсів бібліотек виділена в Сарненському районі (90 тис. грн.), м. Рівне (57 тис. грн.), Володимирецькому (46 тис. грн.). Березнівському (39,9 тис. грн.), Костопільському (37 тис. грн.), Рівненському (33 тис. грн.), Дубровицькому (30 тис. грн.) районах. Незначні кошти на придбання книг виділяються з місцевих бюджетів у Корецькому, Рокитнівському районах. З року в рік традиційно не виділяються фінанси в Демидівському, Острозькому, Радивилівському, Гощанському районах.

Помітне збільшення надходжень до сільських бібліотек від платної діяльності. Якщо в 2006 р. від платної діяльності в Рівненській області залучено 126.7 тис. грн. (це найбільше в Україні), то в 2007 році - 231.6 тис. грн. В окремих районах: Сарненському - 29.1 тис. грн., Рівненському - 26.4 тис. грн, Березнівському та Костопільському - від 17.6 до 17.5 тис. грн.

Кожна сільська бібліотека в цих районах від платної діяльності отримала відповідно від 832 грн. до 625 грн. Частина асигнувань була використана на придбання літератури. Значно кращі показники (порівняно з даними інших регіонів держави) надходження коштів з місцевих бюджетів та від платної діяльності в частині районів Рівненської області дещо поліпшують ситуацію з формування фондів сільських бібліотек. Та виділених асигнувань недостатньо, щоб суттєво вплинути на оновлення інформаційних ресурсів.

Через недостатнє фінансування протягом останніх 15 років та мізерні надходження нової літератури повільно відбувається оновлення фондів сільських бібліотек, тому 80% – це книги 70-80-х років видання минулого століття, з них 53% (на Рівненщині) - книги російською мовою, які практично не запитуються. Придбані на початку 90-х років в незначній кількості (примірників і назв) книги зносилися і підлягають вилученню.

Катастрофічно не вистачає дитячих книг, довідників, словників, енциклопедій українською мовою, вартість яких є досить високою. Отримана в 2007 році за державною програмою в Рівненській області дитяча література в кількості 4.2 тис. прим., майже не потрапила до сільських бібліотек за причини недостатньої кількості примірників однієї назви.

Таким чином, слабка документально-ресурсна база сільської бібліотеки нівелює головну її інформаційну функцію і не сприяє наданню якісних послуг, задоволенню запитів читачів. Більшість сільських бібліотек виконують скоріше не властиву їм функцію книгосховищ в кожному населеному пункті.

Заповненню лакун в інформаційно-документальних ресурсах бібліотек допомогло б використання інформації з мережі Інтернет.

За результатами статистичного вивчення використання Інтернет-технологій у бібліотеках України, проведеного в 2007 році НБУВ, „стан бібліотечної інтернетизації все ще є досить низьким, освоїла ринок Інтернету лише кожна сота бібліотека” [5]. Майже не впроваджуються нові інформаційні технології в практику шкільних бібліотек України, найповільніше вони впроваджуються в сільських бібліотеках. Винятком є Рівненська область, де спостерігається найбільша в Україні забезпеченість бібліотечним Інтернет-сервісом.

Станом на 1.01 2008 р. в області комп’ютеризовано 24 (4.8%) сільські публічно-шкільні бібліотеки, 10 (1.9% ) з них підключені до мережі Інтернет, 10 мають домашні сторінки, у 9-ти сайти розміщені в мережі Інтернет. В бібліотеках сіл Городище та Балашівка Березнівського району створено медіа-центри. Традиційні книги, періодику медіа-центрів доповнюють документи на електронних носіях (CD і DVD-диски): навчальні та навчально-допоміжні документи, в т.ч. електронні енциклопедії, словники; мультимедійні уроки, віртуальні музеї, аудіо-, відеоматеріали для створення учнівських робіт; електронні повнотекстові бази даних, електронні каталоги. Сучасні комп’ютери, принтери, сканери, мультимедійні пристрої, телевізори, цифрові фотоапарати, швидкісний Інтернет, якими оснащені медіа-центри, сприяють творчому розвитку дітей, запровадженню інноваційних освітніх технологій в навчально-виховний процес, підвищенню професійного рівня педагогів.

Зміна суспільних відносин в Україні позначилась на інфраструктурі сільського населення. За даними статистичної звітності [4] на 1.01.2007 року в Рівненській області проживало 607.1 тис. чол., що на 74.6 тис. менше ніж в 1990 році. Приблизно половина – це люди працездатного віку, більшість з яких працює у великих містах. І ще 50% складають діти і пенсіонери. Співвідношення цих груп населення в області різне. У Здолбунівському, Гощанському, Дубенському Корецькому районах група людей, молодших за працездатний вік, складає 18.2-19.5%, старших за працездатний вік відповідно 30.3-27.6%. У північних - Рокитнівському, Володимирецькому, Березнівському, Сарненському районах - показник молодших за працездатний вік людей складає відповідно 30.3-26.0%, а пенсіонерів тут проживає від 14.5 до 18.7%. У багатьох сільських населених пунктах відбулося зменшення кількості жителів, в середньому до 500-600 чол. В загальноосвітніх школах там навчаються від 50 до 150 учнів. Спостерігається тенденція до їхнього зменшення, і зважаючи на демографічну ситуацію вона буде зберігатися.

Змінюються інтереси та запити мешканців сільського населення. Соціологічні опитування 1231 респондентів, проведені Рівненською державною обласною бібліотекою в Острозькому, Сарненському районах засвідчили, що оптимальним джерелом задоволення інформаційних потреб дорослого населення є радіо і телебачення (38%) респондентів, передплата періодичних видань - 27%. І лише 25.6% респондентів – одна четверта опитаних, або - 256 чол. на кожну тис. задовольняють свої інформаційні потреби ресурсами бібліотек. Головними читачами в сільський місцевості є діти та юнацтво. Не відвідують або відвідують дуже рідко бібліотеку люди середнього віку та пенсіонери. За результатами міні-дослідження, проведеного в 2008 р. у Костопільському районі, 36.5 % респондентів (а це більше ніж третина опитаних) не влаштовує робота бібліотек-філіалів. Серед причин, які стримують респондентів відвідувати бібліотеку, є відсутність нової літератури, холод у приміщенні, брак часу для читання, „не цікавлять книги”, слабка матеріально-технічна база бібліотек.

На сучасному етапі модель сільської бібліотеки, побудована ще в минулому тисячолітті і регламентована старими нормативами, потребує змін і розвитку. Організація роботи бібліотеки має будуватися відповідно до запитів громади і управлятися нею через бібліотечні ради та систематичні звіти бібліотеки перед громадою про проведену роботу. В основі оцінки якості діяльності сільських бібліотек має бути суспільна думка, а отже робота будуватися відповідно до запитів громади.

Прикладом організації такої роботи є бібліотеки Данії. Їх девіз «Бібліотека повинна бути цікава для суспільства завжди» [8]. Датські діти починають відвідувати бібліотеку одразу, як тільки навчаються ходити. Для них в публічних бібліотеках створюються комфортні умови – куточки та кімнати, обладнані всім необхідним для інтелектуального розвитку та самовдосконалення: спеціальні дитячі стелажі, столи, стільці, м’які куточки. Зібрано багато різноманітної дитячої літератури, фонд фільмів на DVD, музичних творів на дисках, іграшки, і, що головне, дитячі комп'ютерні читальні зали з Інтернетом. Політика держави спрямована на надання соціальних послуг через бібліотечні заклади. Бібліотеки виступають центрами інформації, в кожній з них організовано доступ до електронних каталогів та загальнодержавних баз даних з різноманітних аспектів життєдіяльності людини. Вивчаються проблеми громади з метою пошуку можливостей задоволення потреб. Так в одній з сільських бібліотек люди похилого віку виявили бажання навчитися працювати на комп’ютерній техніці, користовуватися Інтернетом та мобільним телефоном. Таку ініціативу було підтримано громадською організацією людей похилого віку та місцевою громадою. Навчання проводив тренер, який щотижня приїздив в село. Завдяки хорошій рекламі цю ідею підтримали громади в інших населених пунктах острова Борнгольма.

Бібліотеки тут фінансуються за рахунок державного та місцевого бюджетів - в основному на придбання інформаційних ресурсів. За умови підтримки громадою проектів бібліотек залучаються додаткові кошти на розвиток матеріально-технічної бази установ, комп’ютеризацію бібліотечних процесів. Громадою визначається зручний режим роботи бібліотеки. Для продовження робочого часу при наявності одного штатного працівника запрошуються волонтери з активу бібліотеки. В Данії, звісно, для розвитку бібліотечної галузі, придбання літератури також необхідне збільшення коштів. Та з метою забезпечення необхідною літературою кожного мешканця в країні працює державна програма книгообміну. Вибрана читачем бібліотеки в Зведеному електронному каталозі книга може бути доставлена протягом 3-х днів в найбільш віддалений населений пункт. В Польщі діє програма „e-buc” – електронний автобус, який оснащений 4 ноутбуками, виходом в Інтернет. Це забезпечує доступ до інформації жителів віддалених населених пунктів, оволодіння ними комп’ютерною грамотністю. Як в Данії, так і в Польщі основою організації роботи в нових умовах є систематичне навчання бібліотечних працівників через підготовку тренерів для бібліотек різного рівня, що й забезпечує динамічний розвиток бібліотек, надання якісних послуг населенню.

В сільських книгозбірнях України працює 15.6 тис. бібліотечних працівників, стаж роботи більшості з яких перевищує 20 років, що вимагає серйозної роботи для підвищення їх кваліфікації, оволодіння ними хорошими менеджерськими якостями, новими підходами до організації роботи сучасної бібліотеки.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка