Схвалено вченою радою Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України



Скачати 153.69 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір153.69 Kb.
Схвалено вченою радою Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України

(протокол № 1 від 21 січня 2016 року)

Інструктивно-методичні матеріали

для проведення експертизи електронних версій

проектів підручників, поданих на конкурсний відбір проектів підручників для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів
Згідно з Положенням про конкурсний відбір проектів підручників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 25 грудня 2015 року № 1361 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 січня 2016 року за № 59/28189, та наказу Міністерства освіти і науки України від 05 лютого 2016 року № 78 «Про проведення конкурсного відбору проектів підручників для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів» (далі – Конкурс) експертизі підлягають проекти підручників для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з певного навчального предмета, що подані на Конкурс.

Кожен експерт здійснює експертизу не більше двох поданих на Конкурс електронних версій проектів підручників з певного навчального предмета відповідно до цих інструктивно-методичних матеріалів.

За наявності конфлікту інтересів між авторами та видавництвами поданих на Конкурс проектів підручників експерти впродовж трьох робочих днів з дня початку експертизи (до 11 березня 2016 року) повинні письмово повідомити про такий факт до Інституту модернізації змісту освіти (далі – ІМЗО) за адресою: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 36, тел./факс (044) 248-21-61, електронна адреса: vidbir.2016@gmail.com.


  1. Реєстрація експертів

Для перегляду електронних версій проектів підручників кожен експерт до 01 березня2016 року повинен зареєструватися в Репозитарії цифрового навчального контенту (далі — Репозитарій) за адресою ua.lokando.com. Експерти реєструються за звичайною процедурою реєстрації користувачів (інструкцію див. на сторінці ІНСТРУКЦІЇ на порталі Репозитарію).

Увага! У полі «Назва закладу» експерт має вказати слово «експерт».

Експерти матимуть змогу переглядати й завантажувати всі об’єкти, доступні звичайним зареєстрованим користувачам. Коли розпочнеться експертиза, експертам додатково будуть доступні ті електронні версії проектів підручників, експертизу якого(яких) вони здійснюють. Доступ буде відкрито з 09 березня 2016 року.

Для доступу до проектів конкурсних підручників експерт має виконати такі дії.

1. Зайти на сайт Репозитарію (ua.lokando.com), вказавши свої логін і пароль.

2. Натиснути кнопку «ТЕМАТИЧНІ НАБОРИ» ліворуч, щоб відкрити перелік тематичних наборів. У верхній частині переліку має з’явитися призначений йому набір з іменем КОНКУРС. ПРЕДМЕТ. 8 КЛАС.

3. Виділити набір мишею і натиснути кнопку «ЗАСТОСУВАТИ». Панель закриється, критерій пошуку буде встановлено (на кнопці панелі «ТЕМАТИЧНІ НАБОРИ» відобразиться назва набору КОНКУРС. ПРЕДМЕТ. 8 КЛАС).

4. Натиснути кнопку «ШУКАТИ».

5. У результатах пошуку відобразиться підручник(підручники), експертизу якого(яких) експерт здійснюватиме.

6. Детальну інструкцію щодо завантаження і перегляду конкурсних підручників буде опубліковано на сторінці КОНКУРС 2016 до 09 березня 2016 року.

Увага! Якщо експерт у належний час (починаючи з 09 березня 2016 року) не побачить потрібних йому проектів підручників, він має написати електронного листа на адресу: osvita@outlook.com.


  1. Здійснення експертизи

Згідно вищезгаданих наказів Міністерства освіти і науки України експертиза електронних версій проектів підручників, поданих на Конкурс триватиме з 09 по 22 березня 2016 року.

Експерту слід урахувати, що підручник – основне навчальне видання із систематизованим викладом змісту навчального предмета,що відповідає навчальній програмі й офіційно затверджене як таке.

Метою цієї експертизи є виявлення відповідності параметрів проекту підручника (рукопису або оригінал-макету) психолого-педагогічним критеріям, що засвідчує можливість використання підручника у навчальному процесі і доцільність надання йому грифу «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

Експертизі підлягають такі параметри проекту підручника:



  1. Відповідність проекту підручника навчальній програмі.

Ознайомитися з навчальними програмами з усіх навчальних предметів можна на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України:

1) навчальні програми для 5-9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/;

2) навчальні програми для 8-9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів:

http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1384763942/.

Оцінюючи проект підручника щодо відповідності його навчальній програмі, експерт має врахувати право на авторське представлення послідовності викладу навчального матеріалу в проекті підручника, уведення додаткових питань, що сприяють розкриттю сутності поняття, передбаченого навчальною програмою тощо.

Слід ураховувати, що авторське бачення відповідності навчальній програмі має бути обґрунтованим і не призводити до перевантаження навчального змісту.

Критерії експертизи:



  • повнота і вичерпна реалізація в підручнику предметного змісту, визначеного навчальною програмою;

  • відповідність обсягу підручника кількості навчальних годин, відведених на вивчення предмета;

  • логічна послідовність і систематизованість викладу основних змістових питань, дотримання принципів доступності, наочності та ін.

Невідповідність змісту проекту підручника навчальній програмі може бути підставою для відхилення підручника.

  1. Відповідність проекту підручника цілям і завданням освіти (сучасній освітній парадигмі)

Проект підручника має бути спрямований на досягнення цілей і завдань освіти, задовольняти потреби всіх своїх користувачів: для учнів бути цікавою й ефективною навчальною книгою; для вчителів стати основою розгортання навчального процесу, побудови власної методичної системи; для батьків бути зрозумілим порадником у наданні допомоги своїм дітям у навчанні..

Критерії експертизи:



  • реалізація ідей особистісно орієнтованого підходу в проекті підручника (у змісті підручників особистісно орієнтований підхід має реалізуватися через різнорівневе представлення елементів знань і способів виконання навчальних дій; розгляд можливих способів виконання одного й того самого прийому обчислення чи розв’язування задачі; забезпечення поля для вибору учнем завдань відповідно до свого рівня навчальних можливостей тощо);

  • компетентнісна орієнтованість змісту підручника (компетентнісний підхід має бути реалізовано як у змісті завдань, так і в методичному апараті підручника, передбачаючи формування не лише знань, а й способів діяльності,здатності застосовувати вивчене у різноманітних навчальних і життєвих ситуаціях,висловлювати власні судження, обґрунтовуючи їх, здійснювати логічні міркування,оцінювальні дії, формулювати висновки тощо. Підручник має сприяти формуванню в учнів крім предметної також ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математичної, соціальної, гендерної, громадянської, загальнокультурної, підприємницької і здоров’язбережувальної);

  • реалізація діяльнісного підходу в проекті підручника (діяльнісний підхід у змісті підручника може бути реалізований через систему завдань, проблемних ситуацій, що спонукають до активної діяльності кожного учня на уроці й водночас до свідомої самостійної роботи, до застосування на практиці здобутих знань, до колективної діяльності та самоосвіти).

  1. Аналіз структурних компонентів проекту підручника

Нова філософія шкільної освіти передбачає використання підручників нового покоління, які водночас із традиційними дидактичними функціями (інформативною, трансформаційною, мотиваційною, систематизувальною, інтегративною, самоконтролю, розвивальною, виховною тощо) виконували б ще й нові (функцію розвитку самостійної пізнавальної діяльності учнів в інформаційному просторі; функцію розвитку ключових і предметних компетентностей).

Сучасний підручник – складний комплекс, що складається з текстового і позатекстового структурних компонентів, які добираються і розташовуються в окремих темах відповідно до особливостей навчального матеріалу (див. таблицю).


Структура шкільного підручника


Компонент

Складники компонента


Текстовий

Основний текст

Додатковий текст

Пояснювальний текст





За змістом:

вступний;


інформаційний;

заключний.



За характером:

опис;


оповідання;

пояснення;

проблемний виклад; узагальнення.

1.Документи


2.Науково-популярні тексти

3.Художні тексти


Посторінковий словник.


Пояснення у дужках всередині основного тексту.

Підписи до ілюстрацій.

Дані про подані документи та їх авторів.

Винесення


Позатекс-товий


Ілюстрації

Методичний апарат

Апарат орієнтування


Зображувальні:

малюнки;


репродукції;

фотоілюстрації;

документальні зображення;
Умовно-графічні:

графіки;


карти;

картосхеми, плани;

схеми, креслення,

1.Запитання і завдання:


  • відтворювальні;

  • перетворювальні;

  • творчо-образні;

  • проблемні.

2. Текстові таблиці:

  • порівняльні

  • узагальнювальні;

  • конкретизувальні;

  • ілюструвальні.

3. Опорні схеми (структурно-логічні).

4. Плани-схеми, пам’ятки-алгоритми.

5. Завдання для самоконтролю

1.Загальний зміст


2.Рубрикація і тематичні символи

3.Сигнали-символи (піктограми)

4.Виділення в тексті (курсивом, жирним шрифтом тощо)

5. Словники і покажчики: понять, дат, імен

6.Глосарій

7. Колонтитули, шмуцтитули

8. Бібліографія

9. Довідники





Критерії експертизи:

    1. Відповідність тексту та ілюстрацій підручника основним психолого-педагогічним вимогам

  • побудова й структура текстів (виділення головного, доцільність поділу на параграфи, пункти їх послідовність і зв’язки між ними, чіткість формулювання висновків, правил і визначень, цілісність викладу);

  • стиль текстів (поєднання ознак наукового і науково-популярного стилів; наявність предметно орієнтованого, інструментально орієнтованого, ціннісно орієнтованого компонентів змісту; уникнення стереотипів і мови ворожнечі; відповідність вимогам гендерного підходу; наявна діалогічність текстів);

  • співвідношення й взаємозв’язок основного, додаткового й пояснювального текстів(раціональний розподіл тексту на основний і додатковий;

  • мова текстів (має бути лаконічною, точною і зрозумілою для учнів, позбавленою будь-яких дискримінаційних смислів, відповідати нормам української літературної мови й слугувати зразком для мови учня (у підручниках для шкіл з навчанням мовами національних меншин – вимогам мов національних меншин));

  • доступність викладу (відповідність складності й обсягу матеріалу можливостям засвоєння його учнями підліткового віку на належному рівні й за встановлений час (не більше 5±2 нових одиниць матеріалу, не більше 4% суб’єктивно незнайомих слів, у тому числі й наукових термінів); відповідність ступеня абстрактності викладу матеріалу віковим психологічним особливостям учнів; доцільність використання аналогії для пояснення складних процесів, наявність прикладів для пояснення абстрактних понять, достатність і вичерпність наведених пояснень, вказівок тощо; доцільність обраних конструкцій речень для розуміння тексту (оптимальною кількістю для розуміння і сприйняття учнями середніх класів є 10-15 слів у реченні);

  • науковість змісту (відповідність змісту підручників новітнім досягненням сучасної науки, встановленим у ній положенням; вірогідність усіх наведених фактів та понять; повнота розкриття сутності різноманітних об’єктів вивчення їх у взаємозв’язках і розвитку; трансформація й точність вираження наукових понять і уявлень в означеннях і термінах, прийнятих у науці; забезпечення у підручнику системності й цілісності знань, відображення еволюції наукових ідей, ролі діячів науки, насамперед вітчизняних учених, у розвитку відповідної галузі науки);

  • наявність елементів змісту й вимог, що призводять до перевантаження учнів (недоцільність уведення окремих тем, понять; дублювання, передчасні завдання щодо розуміння й пояснення тощо);

  • дидактична доцільність використання ілюстративного матеріалу (оптимальне співвідношення образотворчих і умовно-графічних матеріалів, малюнків або документальних фотографій, методична доцільність розміщення їх у книжці;наявність завдань, спрямованих на роботу учнів з ілюстративним матеріалом; роль ілюстративного матеріалу в реалізації провідних функцій підручника (розвивальна спрямованість наочних зображень, інформаційність, естетичне виконання, національний колорит); дидактично обґрунтований зв'язок наочних зображень з текстом та іншими структурними компонентами підручника;відповідність ілюстрацій віковим особливостям школярів;якість виконання ілюстративного матеріалу, художнє оформлення, формат, обсяг, поєднання кольорів, естетичне сприйняття проекту підручника).




    1. Повнота реалізації можливостей методичного апарату в забезпеченні організації навчально-пізнавальної діяльності учнів

  • ефективність апарату засвоєння знань (наявність різних типів навчальних завдань і вправ – пропедевтичні, ввідні, пробні, тренувальні, творчі;питома вага серед них творчих, розвивальних;розташування їх у підручнику з урахуванням основних етапів процесу навчання – сприймання навчального матеріалу, усвідомлення й осмислення його (розуміння, закріплення, застосування на практиці);

  • доцільність використання пам’яток, алгоритмів, зразків виконання завдань тощо;

  • наявність засобів мотивації, стимулювання пізнавального інтересу, розвитку інтелектуальної, зокрема творчої, діяльності учнів, оволодіння учнями прийомами розумової діяльності (індукція, дедукція, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо),

  • наявність засобів організації різних видів діяльності і комунікації між учасниками освітнього процесу, завдань для організації групової, навчально-дослідної та проектної діяльності учнів;

  • наявність засобів диференціації, індивідуалізації та персоналізації навчальної діяльності учнів відповідно до їхніх пізнавальних можливостей.




    1. Доцільність і ефективність апарату орієнтування в підручнику

  • наявність компонентів апарату орієнтування –змісту, вступного звернення до читача; словника, покажчика, шмуцтитулів, довідників тощо;

  • раціональність рубрикацій,

  • доцільність використання сигналів-символів;однотипність їх і наступність у використанні елементів апарату орієнтування

  • інструментальність вступного звернення до читача, доцільність його;




    1. Забезпечення виховної, розвивальної та здоров’язбережувальної функцій

  • зміст підручника сприяє формуванню патріотизму, любові і поваги до Батьківщини, свого народу, його мови, державних, національних, родинних цінностей, толерантному ставленню кожної людини, незалежно від її статі, етнічної, релігійної, культурної приналежності чи інших ознак, навчає міжнаціонального і міжконфесійного діалогу; виховує особистість, готову до ефективної міжкультурної взаємодії в нових історичних реаліях, чутливу до людської інакшості та нетерпиму до проявів расизму, ксенофобії й нетерпимості до людських відмінностей. Експерт має проаналізувати в підручниках наявність елементів полікультурного виховання, як одного з пріоритетних напрямів у підготовці особистості в умовах європейської інтеграції.

  • зміст підручника виховує характер, сприяє розвитку особистості, створенню умов для самовизначення і соціалізації учня на основі соціокультурних, духовно-моральних цінностей і прийнятих у суспільстві правил і норм поведінки в інтересах людини, родини, суспільства і держави;

  • навчає раціонального природокористування, дотримання безпечних норм життєдіяльності.


3.5. Відповідність гендерному підходу в освіті

Текстові та позатекстові (ілюстрації, методичний апарат, апарат орієнтування) матеріали підручника позбавлені гендерних стереотипів, андроцентризму, дискримінацій за ознакою статі (сексизмів), що виявляється у:



  • паритетності представлення осіб обох статей – рівномірному співвідношенні жіночих і чоловічих образів;

  • відсутності сегрегації й поляризації за ознакою статі – навмисного розділення осіб обох статей шляхом приписування їм принципово різних форм соціальної активності, зображення їх як протилежностей, що протиставляються одна одній та начебто не мають між собою спільних рис і якостей, спільної діяльності;

  • відсутності тенденції прив’язувати різні форми активності або пасивність зображуваних людських образів до статі (як правило, активність – до чоловічої, пасивність – до жіночої);

  • відсутності стереотипних гендерних сценаріїв, що прив’язують жіночі образи передусім до приватної сфери (сім’ї, господарства, піклування про дітей), а чоловічі – до інших, масштабніших форм соціальної активності, зображенні осіб обох статей (і дітей, і дорослих) у різноманітних (за змістом та масштабом) ролях і видах діяльності;

  • зображенні людини загалом і загальнолюдських цінностей як через образ чоловіка (що наразі домінує), так і через образ жінки.


3. Оформлення результатів експертизи

Експерт письмово оформлює результати проведеної ним експертизи у вигляді розгорнутої рецензії, що завершується одним із варіантів висновку:

про доцільність надання підручнику грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»;

про необхідність доопрацювання проекту підручника;

про відхилення проекту підручника.

На останній сторінці рецензії та висновку експерт ставить свій підпис і дату заповнення. Результати експертизи й перевірки мають бути засвідчені підписом керівника закладу, у якому працює експерт, і печаткою цього закладу (за наявності).

Експерти до 24 березня 2016 року передають свої експертні висновки на папері та в електронному вигляді (pdf-формат) до ІМЗО (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 36, електронна адреса: vidbir.2016@gmail.com) та в електронному вигляді (pdf-формат) в Репозитарій (lokando@outlook.com).

Учасники Конкурсу мають право впродовж десяти робочих днів з моменту оприлюднення експертних висновків доопрацювати проекти підручників відповідно до результатів експертизи і подати їх до ІМЗО у термін, визначений наказом МОН України про проведення Конкурсу. Експерти, які здійснювали експертизу електронних версій проектів підручників, після подання доопрацьованих їх варіантів з 13 по 15 квітня 2016 року перевіряють ступінь доопрацювання проектів підручників відповідно до результатів експертизи у строк, визначений наказом МОН України про проведення Конкурсу.

Кожен експерт письмово оформлює результати проведеної ним перевірки у вигляді довідки про стан доопрацювання проекту підручника, що завершується одним із варіантів висновку:

про доцільність надання підручнику грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»;

про відхилення проекту підручника.

На останній сторінці довідки експерт ставить дату заповнення та свій підпис, який засвідчує підпис керівника закладу, у якому працює експерт,і печаткою цього закладу (за наявності).



Експерти до 18 квітня 2016 року передають свої довідки про стан доопрацювання проекту підручника на папері та в електронному вигляді (pdf-формат) до ІМЗО (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 36, електронна адреса: vidbir.2016@gmail.com) та в електронному вигляді (pdf-формат) в Репозитарій (lokando@outlook.com).

Для відправлення експертного висновку або довідки про стан доопрацювання проекту підручника в електронному вигляді необхідно врахувати, що кожному із зазначених документів має відповідати один файл. Назва файлу – це прізвище експерта (наприклад: Ткаченко.pdf). У темі електронного листа необхідно вказати назву підручника (наприклад: Геометрія. 8 клас).

Увага! Експертні висновки на електронні версії проектів підручників та довідки про стан доопрацювання проектів підручників будуть оприлюднені на офіційному веб-сайті МОН України, веб-сайті ІМЗО та в Репозитарії.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка