Шукаємо обдарованість Відбір пакету методик діагностики творчого потенціалу учнів



Скачати 425.64 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації10.09.2017
Розмір425.64 Kb.
1   2   3

АНКЕТА

щодо визначення здібностей учнів

(за методикою американських вчених Хаана і Кафа)
I. Інтелектуальні здібності

1.Учень засвоює нові знання, швидко і легко все опановує.

2.Використовує знання в практичних повсякденних ситуаціях.

3.Добре міркує, не плутається в думках. Вміло встановлює зв'язок між подіями, між причиною і наслідком.

4.Швидко запам'ятовує прочитане або почуте, не витрачає багато часу на повторення того, що потрібно запам'ятати.

5.Знає багато про такі події, про які його однолітки не знають, не здогадуються.

6.Має великий запас слів, легко користується новими словами, вільно висловлюється.

7.Любить читати нові книги, які читають не однолітки, а діти, старші на рік чи два, дорослі.

8.Вирішує складні задачі, що потребують розумових зусиль.

9.Задає дуже багато запитань.

10.Випереджає однолітків у навчанні на рік чи два.

11.Оригінально мислить і пропонує нестандартні відповіді, рішення.

12.Дуже спостережливий, добре сприймає інформацію, швидко реагує на все нове.
II. Художні здібності

1. У своїх малюнках зображує різнотипні предмети, ситуації, людей.

2. Серйозно ставиться до творів мистецтва, замислюється і стає дуже серйозним, коли чує нову музику, бачить гарну картину.

3. Оригінальний у виборі сюжету (робить незвичайні композиції з квітів, малюнків, марок тощо).

4. Завжди готовий використати будь-який матеріал для виготовлення іграшок, картин, малюнків тощо.

5. У вільний час багато малює, створює композиції, що мають художнє значення (наприклад, прикраси для дому).

6. Використовує малюнок або ліплення, щоб висловити свої почуття і настрій.

7. Цікавиться творами мистецтва. Може дати власну оцінку й намагається відтворити те, що йому сподобалося.

8. Любить працювати з пластиліном і глиною, клеєм, щоб відтворювати речі в трьох вимірах.
III. Музичний талант

1. Добре відчуває ритм і мелодію, прислуховується до них.

2. Добре співає.

3. У гру на інструменті, у пісню чи танець вкладає багато енергії та почуттів.

4. Любить музичні записи, прагне піти на концерт або туди, де можна послухати музику.

5. Любить співати разом з іншими, щоб виходило злагоджено й добре.

6. У співі або музиці виявляє власні почуття і стан.
IV. Здібності до занять науковою працею

1. Після занять любить читати науково-популярні книги та журнали.

2. Не впадає у відчай, коли його задуми та проекти не підтримують вчителі або батьки.

3. Намагається зрозуміти причини й сенс подій.

4. Проводить багато часу над створенням проектів, конструюванням.

5. Любить обговорювати наукові події, винаходи, часто замислюється над цим.


V. Літературна обдарованість

1. Може вільно побудувати розповіді, починаючи від зав'язки сюжету й закінчуючи розв'язкою конфлікту.

2. Придумує щось нове й незвичайне, коли розповідає про що-небудь знайомим.

3. Під час розповіді виділяє головне, найхарактерніше.

4. Розповідаючи про щось, вміє дотримуватися одного сюжету, не втрачає головної думки.

5. Любить писати оповідання та вірші.

6. Своїх героїв в оповіданнях зображує майстерно, передає почуття, настрій, характер.

7. Вибирає для своїх оповідань ті слова, які добре передають емоції, почуття.


VI. Артистичний талант

1. Легко входить у роль іншої людини, персонажа тощо.

2. Цікавиться акторською грою.

3. Виразно змінює тональність голосу, коли зображує героїв.

4. Розуміє та вміє передати конфлікти, ситуації, може розіграти будь-яку драматичну сцену.

5. Передає почуття через міміку, жести, рухи.

6. Прагне викликати емоційну реакцію в інших людей, коли про що-небудь із захопленням розповідає.

7. Дуже легко драматизує, передає почуття, емоційні переживання.


VII. Технічні здібності

1. Добре вміє майструвати, займатися різними ремеслами.

2. У світ його уподобань входить конструювання машин, приладів, моделей.

3. Може читати нескладні креслення механізмів, використовувати старі деталі для створення нових виробів, іграшок, приладів.

4. Визначає причини несправності приладів.

5. Любить робити креслення механізмів.

6. Читає журнали та статті про машини, механізми.
VIII. Здібності до спорту

1. Енергійний, потребує якомога більше фізичних рухів, щоб бути щасливим.

2. Любить брати участь у спортивних іграх і змаганнях.

3. Постійно досягає успіхів у якомусь виді спортивної діяльності (гри).

4. Бігає швидше за інших.

МЕТОДИКА

"НЕІСНУЮЧА ТВАРИНА"
Тест “Неіснуюча тварина” належить до проективних тестів. Виконуючи малюнок, людина через рухи руки, що малює малюнок, виявляє певний зміст своїх думок, своєї психіки. Звичайно, це відображення не показує всю складність психічного світу особи, але деякі прояви її виявляє. Цей тест рекомендується використовувати в поєднанні з іншими тестами та методиками.

Інструкція: Розслабтесь, прислухайтесь до своєї інтуїції, дайте волю своїй фантазії та вигадайте і намалюйте неіснуючу тварину і назвіть її неіснуючим ім’ям.

“Відпустіть” свою руку, дозвольте їй малювати ніби самій по собі. Малюнок виконується на окремому аркуші матового паперу, бажано олівцем середньої м’якості.



Інтерпретація

Розміщення малюнка. У нормі малюнок розміщується посередині вертикально розташованого аркуша. Розміщення малюнка ближче до верхнього краю (чим ближче, тим більше виявлена якість) говорить про високу самооцінку, незадоволеність своїм місцем в суспільстві, недостатнє визнання оточуючими, прагнення до самоствердження. Розміщення малюнка в нижній частині – зворотна характеристика: невпевненість в собі, низька самооцінка, пригніченість, нерішучість, незацікавленість в своєму місці в суспільстві, у визнанні, відсутність бажання самостверджуватися в соціумі.

Інтерпретація деталей малюнка. При розгляді окремих деталей малюнка загальний підхід до інтерпретації такий: певна якість більш виявлена, якщо: ця деталь вималювана особливо ретельно; цих деталей декілька; ця деталь збільшена в розмірах відносно інших.

Якщо певної деталі на малюнку немає, її зображення не досить виразне, деталь мала за розміром – дана якість відсутня або слабо виявлена.



Голова (або деталь, що її заміняє). Положення: голова повернена вправо (відносно того, хто малює) – прагнення до діяльності, майже все, що планується, – здійснюється, або, принаймні, починає здійснюватися (хоч, можливо, і не доводиться до кінця). Людина активно прагне реалізації своїх планів.

Голова повернена вліво – прагнення швидше міркувати, ніж щось робити. Це не людина дії: лише незначна частина її задумів реалізується або хоча б починає реалізовуватися. Часто такій людині притаманні страх перед активними діями і нерішучість.

Положення “анфас” – зображення “дивиться” на глядача – трактується як егоцентризм, перебільшена увага досліджуваного до власного “я”, своїх проблем.

Окремі деталі голови, що відповідають органам чуття (вуха, рот, очі).



Вуха – зацікавленість інформації щодо власного “я”, в оцінці себе людина переважно орієнтована на думки і оцінки оточуючих.

Рот. Відкритий рот в поєднанні з язиком, без промальовування губ, інтерпретується як велика мовна активність (балакучість). Наявність губ – як чуттєвість. Відкритий рот без промальовування язика і губ, особливо заштрихований, – легкість виникнення недовіри, страхів. Рот з зубами – словесна агресивність (людина огризається, задирається, є грубіяном у відповідь на звертання). Закритий рот круглої форми – боязкість, тривожність.

Очі – це символ властивого людині переживання страху, який часто не усвідомлюється людиною. Про це говорить різке промальовування райдужки, сильний нахил олівця при виконанні малюнка очей. Якщо зображені вії – людина демонстративна, любить бути в центрі уваги, “працює на публіку”, зацікавлена в тому, щоб оточуючі були в захопленні від її зовнішності, манери одягатися, людина надає занадто великого значення враженню, яке вона справляє на оточуючих. У чоловіків це часто є проявом жіночих рис у характері.

Непропорційно збільшений розмір голови – показник того, що людина цінує інтелект, ерудицію в собі та інших.

Роги, особливо зображені у вигляді гострих кутів, – агресія. Якщо роги поєднуються зі щетиною, панцирем, – агресія носить захисний характер. Якщо ж вони зображені разом з нігтями, голками, іншими знаряддями нападу, – агресія носить спонтанний наступальний характер.

Грива, шерсть, подоба зачіски – чуттєвість, підкреслення своєї статті, орієнтація на свою сексуальну роль. Про розвинену сексуальність, аж до фіксації на проблемах сексу, говорить наявність на малюнкові деталей, що стосуються статевих ознак: вимені, грудей, особливо при людиноподібній фігурі (іноді людина не наважується їх зображувати, орієнтуючись на етичні норми пристойності – непристойності, в такому випадку можна запитати, чи хотілось людині їх малювати).

Пір’я – прояв бажання до самовиправдання, до демонстративності.

Несуча, опорна частина фігури тварини (ноги, лапи, іноді – постамент). Масивність цієї частини тіла свідчить про ґрунтовність, обдуманість, переважання раціонального над емоційним при ухваленні рішень, формуванні думки, висновків; взагалі опора на істотні положення і значущу інформацію. Слабка вираженість або відсутність опорної частини фігури свідчать про поверховість думок, легковажність у висновках, іноді імпульсивність в ухваленні рішень. Характер з’єднання ніг з корпусом – точне, ретельне, або недбале, ноги слабко з'єднані чи зовсім не з'єднані з корпусом – свідчить про наявність, або, навпаки, відсутність контролю за міркуваннями, висновками, рішеннями. Однотипність чи односпрямованість форми ніг, лап, будь-яких елементів опорної частини – стандартність, банальність думок, рішень. Різноманітність у формі і положенні цих деталей – оригінальність, нестандартність думок, суджень, самостійність, творче начало (виявляється в незвичній формі цих елементів).

Частини, що є виступаючими з фігури. Можуть бути функціональними чи такими, що прикрашають тварину (крила, додаткові ноги, щупальця, деталі панцира), – свідчать про прагнення до охоплення різних галузей людської діяльності, впевненість у собі, допитливість, про бажання брати участь у якомога більшому числі справ інших людей, про завоювання собі місця під сонцем, іноді – про нерозбірливий вчинок оточуючих. Деталі, що прикрашають (бантики, завиті кучері, квіточки, парасольки), вказують на демонстративність, на бажання привернути увагу оточуючих, манірність.

Хвости. Виявляють ставлення до власних дій, рішень, висновків, до своєї словесної продукції. Позитивне або негативне забарвлення цього ставлення виражене положенням хвоста (або хвостів): вгору – впевненість, позитив, бадьорість; вниз – незадоволеність, сумнів у власній правоті, жалкування щодо зробленого, сказаного, розкаяння.

Хвости повернені вправо – це оцінка своїх дій і поведінки. Хвости вліво – ставлення до своїх думок, рішень, до втрачених можливостей, до власної нерішучості.



Контури фігури. Звертається увага на наявність чи відсутність виступів (шипів, панцирів, голок), промальованість контуру, наявність плям, затемнень. Якщо на малюнку багато гострих кутів – це прояви агресивності. Затемненість, зафарбовування контурної лінії – наявність страху і тривоги. Про підозрілість, побоювання свідчить наявність щитів, заслонів, подвоєння лінії контуру.

Недбалість, неакуратність, стереотипність ліній говорить про відповідні якості людини. Наявність виправлень, перемальовувань можуть свідчити про те, що людина не приймає себе такою, яка вона є.



Загальна енергія. Оцінюється кількість зображених деталей – зображена тільки необхідна кількість щоб дати уявлення про вигадану неіснуючу тварину (голова, тіло, кінцівки; або тіло, хвіст, крила), чи має місце щедре зображення не тільки необхідних, але й ускладнювальних конструкцій додаткових деталей. Чим більше складових частин і елементів, тим вища енергія. Якщо мало, тільки необхідні, – відсутність енергії, втома, можливе хронічне захворювання. Про це також свідчить характер лінії – слабка павутиноподібна лінія. Жирна з натиском лінія свідчить про наявність тривожності, особливо, якщо це різко продавлені лінії, видимі навіть на зворотному боці листа – це різка тривожність. Важливо звернути увагу на те, яка деталь так намальована, – це допоможе зрозуміти, з чим пов’язана тривога.

Загальна оцінка тварини. Тварини діляться на тих, що загрожують; тих, що бояться, та нейтральних. Тварина є уособленням людини, виявляє ставлення до себе, свого “я”, уявлення про своє становище у світі, свою значущість або її відсутність, тобто тварина представляє того, хто малює, в залежності від характеру того, на кого схожа людина (подібні до лева, бегемота, птаха, равлика, мурах, білого собаки, зайця, комашки, слона і т. ін.).

Схожість намальованої тварини людині, починаючи з постави тварини на дві лапи, замість чотирьох і закінчуючи “одяганням” тварини в людський одяг (штани, спідниці, плаття), включаючи схожість морди на обличчя, ніг і лап – на руки, свідчить про емоційну незрілість, “дитячість” в характері і поведінці відповідно до ступеня “олюднення” тварини.

Механізм схожий на алегоричне значення тварин і їх характерів у казках, притчах.

Рівень агресивності виявляється кількістю, характером (гострі чи тупі) кутів на малюнку. Особливо вагомі при цьому прямі знаряддя агресії – кігті, зуби, дзьоби.

Якщо загальний контур фігури близький до кола (особливо нічим не заповненого), то це символізує прагнення до замкнутості, потайливості, закритості внутрішнього світу, небажання розкриватися перед іншими, або ж небажання здійснювати це дослідження. Такі малюнки дають, зазвичай, мало даних для аналізу.

Якщо на малюнку в тіло тварини вмонтовані механічні частини (танкові гусениці, пропелер, електролампа замість ока, антени), це може свідчити про наявність у людини шизоїдного радикала (більш докладну інформацію щодо цієї особливості можуть дати дослідження акцентуацій характеру за відповідними методиками).

Творчі можливості виявляються кількістю елементів, що поєднані у фігурі: про банальність, відсутність креативності свідчать варіанти, коли зображена існуюча істота (людина, кінь, собака, риба), до якої приєднується певна деталь, взята від іншого створіння (кішка з крилами, риба з пір’ям, собака з плавниками). Творче начало, креативність переважає при зображенні фігури, що складається з багатьох елементів, що притаманні різним істотам.

В назві можуть бути поєднання змістовних частин (“заєць, що літає”, “бегемот”, “мухожер” і т. п.). Інший варіант – словотворення з книжно-науковим, іноді латинським суфіксом або закінченням (“ратолетиус” і т. п.). Перше свідчить про раціональність, конкретність при орієнтуванні й адаптації; друге – про демонстративність, спрямовану головним чином на показ власного розуму, ерудиції, знань. Зустрічаються назви як набір літер без жодного смислу (“лялие”, “лиошана”, “гратекер” тощо), що свідчать про легковажне ставлення до оточуючих, ігнорування сигналів небезпеки, наявність в оточуючому світі критеріїв в основі мислення, перевагу естетичних елементів у емоційних думках над раціональними.

Спостерігаються іронічно-гумористичні назви (“риночурка”, “пузиренд” і т. п.) – це відповідає іронічно-поблажливому ставленню до оточуючих. Про інфантильність, дитячість свідчать назви, що мають елементи, які повторюються (“тру-тру”, “лю-лю”, “кус-кус” і т. ін.). Схильність до фантазування виявляється звичайно подовженими назвами (“аберосинотиклирон”, “гулобарниклета-миешиния” тощо).
ТЕСТ

"НЕ ПРОҐАВ ВУНДЕРКІНДА!"
Кожна дитина має свої, лише їй притаманні риси, які розпізнаються в ранньому віці, тому обов'язок батьків - виявити та розвинути приховані здібності та задатки. У цьому може допомогти такий тест.
1.Ваша дитина навчилася рано, до шестирічного віку читати:


  • самостійно - 7 балів;

  • за допомогою когось - 5 балів.

2.Читає багато книг, причому досить швидко - 2 бали.

3.Сама або за допомогою когось зацікавилася словниками та енциклопедіями - 2 бали.

4.Легко навчилася читати, але відчуває труднощі під час читання - 1 бал.

5.Займається, за звичай, за зачиненими дверима, а друзів має старших за себе - 2 бали.

6.Розмовляє зі старшими на рівних - 2 бали.

7.Ставить багато різних каверзних запитань, інколи заганяючи дорослих у глухий кут - 2 бали.

8.Має готові відповіді навіть на несподівані запитання - 1 бал.

9.Іноді неуважна, але завжди вміє робити цікаві повідомлення (скажімо, після перегляду кінофільму, телепередачі чи спостереження за чим-небудь) - 2 бали.

10.Із задоволенням вступає в бесіду про навколишній світ, дає власну оцінку суспільним явищам - 1 бал.

11.Одноманітні справи (миття посуду, легкі навчальні вправи, які не потребують особливих зусиль) викликають нудьгу - 1 бал.

12.Чутлива до несправедливості, навіть якщо це не стосується її особисто - 2 бали.

13.Має багатий словниковий запас і вміло застосовує під час спілкування різні терміни - 2 бали.

14.Любить складні ігри ( шахи та ін.), які вимагають кмітливості - 1 бал.

15.У ранньому віці цікавиться тим, що вивчають старшокласники - 1 бал.

16.Любить різні заняття, причому хоче робити все самостійно - 2 бали.

17.Її цікавить Всесвіт, вона цікавиться питаннями давньої історії - 2 бали.

18.У школі навчається без особливих зусиль, швидко схоплює матеріал та має власну думку з багатьох питань - 2 бали.

19.Має розвинуте почуття сприймання музики, образотворчого мистецтва, навколишнього світу і в усьому знаходить гармонію - 2 бали.


Ось і весь тест "вундеркінда", якщо він таким є. А це залежить від того, скільки балів він отримає під час підрахунку. Потрібно врахувати, що об'єктивність тестування залежить від чітких відповідей на запитання.

Якщо ви набрали від 10 до 13 - це свідчить про те, що дитина має певні здібності, а тому вам необхідно потурбуватися про те, щоб організувати її навчання та спрямовувати розвиток її здібностей.


МЕТОДИКА

"ЛОГІЧНІ ЗАДАЧІ" (О. ЗАК)
Методика дає змогу встановити ступінь розвитку теоретичного способу роз­в'язування задач у цілому, зробити висновок про особливості формування у дити­ни такого інтелектуального вміння, як міркування, тобто визначити як дитина мо­же робити висновки на основі тих умов, які пропонуються їй як вихідні, без залу­чення інших міркувань, пов'язаних із ситуативним, а не змістовим боком умов.

Методика може використовуватися як індивідуально, так і фронтально. Орієнтовний час роботи - 30-35 хв.



Мета. Визначити рівень сформованості теоретичного аналізу та внутрішнього плану дій у молодших школярів.

Методику можна застосовувати у скороченому вapiaнтi. У цьому разі час на розв'язання задач скорочується до 15-20 хв. Iнструкцiю змінюють відповідно до нового варіанту.



Iнструкцiя. «Ви маєте аркуші з умовами 13 задач. Подивіться на них. Перші чотири задачі пpocтi; для їх розв'язання достатньо прочитати умову, подумати й у відповіді написати iм'я тільки однієї людини, тієї, яка на вашу думку: найвеселіша, найсильніша або найспритніша з тих, про кого йдеться у задачі.

Тепер подивіться на задачу 5. У ній використовуються штучні слова, безглузді буквосполучення. Вони замінюють звичайні слова, такі як веселіше, скоріше, сильніше i та. iн. У задачі 6 штучні слова замінюють звичайні імена людей, а у задачі 7 вони замінюють будь-що. Коли ви будете розв'язувати ці шість задач, то можете "про себе" замість безглуздих слів підставляти зрозумілі, звичайні слова. Але у відповідях задач 6 та 7 слід писати безглузде слово, що замінює iм'я людини.

Далi йде задача 8. Ця задача "казкова ", бо вона містить незвичайну розповідь про відомих тварин. Цю задачу слід розв'язувати, користуючись тільки тими відомостями про тварин, що даються в умовах задачі.

У задачах 9 та 10 у відповіді слід писати єдине iм'я, а в задачі 11 - хто як вважає за правильне: або одне iм'я, або два. У задачі 12 обов'язково писати у відповіді два iмeнi, а в останній задачі - 13 - три iмeнi, навіть якщо одне з імен повторюється».


Скорочений вapiaнт логічних задач

    1. Толя веселіший за Катю. Катя веселіша за Антона. Хто найвеселіший?

    2. Сашко сильніший за Віру. Віра сильніша за Лізу. Хто найслабший?

    3. Мишко темніший за Миколку. Мишко світліший за Вовчика. Хто найтемніший?

    4. Віра важча за Катю. Віра легша за Олю. Хто найлегший?

    5. Катя менша за Лізу. Ліза менша за Олену. Хто менше за всіх?

    6. Іван слабший за Сергія. Толя сильніший за Сергія. Хто найслабший?

    7. Мирон розумніший за Назара. Назар розумніший за Гришка. Хто найрозумніший?

    8. Кінь нижчий за муху. Кінь вищий за жирафа. Хто найвищий?

    9. Петренко на 68 років молодший за Бенюка. Петренко на 2 роки старший за Мазура. Хто наймолодший?

    10. Bipa трохи темнiша за Олесю. Bipa трохи темнiша за Катю. Хто найсвiтлiший?

    11. Петрик повiльнiший за Миколку. Вовчик спритніший за Петрика. Хто найспритніший?

    12. Олеся темніша за Лізу й молодша за Олю. Олеся світліша за Олю й старша за Лізу. Хто найтемніший і наймолодший?

    13. Софійка веселіша за Христинку. Христинка легша за Світланку. Світланка сильніша за Софійку. Софійка важча за Світланку. Світланка сумніша за Христинку. Христинка слабша за Софійку. Хто найвеселіший, найлегший і найсильніший?

Правильні відповіді:



  1. Толя

  2. Ліза

  3. Вовчик

  4. Катя

  5. Катя

  6. Сергій

  7. Мирон

  8. Муха

  9. Мазур

  10. Олеся

  11. Миколка й Вовчик

  12. Оля й Ліза

  13. Софійка, Христинка, Світлана


Оцінювання й інтерпретування результатів

Рівні розвитку вміння зрозуміти навчальну задачу:

Високий – правильно розв’язано 7 і більше задач

Середній – від 4 до 6

Низький – менше ніж 4

Рівні розвитку вміння планувати свої дії:

Високий – правильно розв’язано усі 13 задач

Середній – не розв’язані останні 2 (тобто 12 та 13)

Низький – менше ніж 5 задач

Розв’язано тільки задачі 1 та 2 – дитина вміє працювати усно тільки в мінімальному ступені.

Розв’язано тільки першу задачу – не вміє планувати власні дії, важко навіть замінити усно дане відношення величин на зворотне, наприклад, відношення «більше» на відношення «менше».

Рівні розвитку вміння аналізувати умови задачі:

Високий – правильно розв’язано 11 і більше задач, у тому числі задачі з 5-ї по 11-у.

Середній – задачі з 5-ї по 11-у розв’язано частково (половина й більше)

Низький – задачі з 5-ї по 11-у не розв’язано (дитина не вміє відокремити структуру спільності задачі, її логічні зв’язки).

МЕТОДИКА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ Е. Ф. ЗАМБАЦЯВІЧЕНЕ
Методику сконструйовано на основі деяких методик тесту інтелекту за Р. Амтхауером, який містить 9 субтестів, що використовуються для вимірювання мовленнєвих, математичних здібностей, просторової уяви та пам’яті й розрахований на групове використання для дітей від 12 років і старше.

Для молодших школярів було розроблено 4 субтести, які складаються з 40 вербальних завдань, підібраних з урахуванням програмного матеріалу початкових класів.


І субтест

До складу першого субтесту входять завдання, що вимагають від випробовуваних диференціювати суттєві ознаки предметів або явищ від несуттєвих, другорядних. За наслідками виконання деяких завдань субтесту можна судити про запас знань випробовуваного.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка