Середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №158 м. Києва свято „посвята в читачі”



Скачати 134.75 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір134.75 Kb.
Середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №158 м. Києва

СВЯТО

ПОСВЯТА В ЧИТАЧІ”




Провела в 1 – А класі

Вчитель Шевчук Ольга

Святославівна


Лютий 2014 рік
Звучить музика. Діти співають пісню «Перший дзвоник»

Вчитель:

Дорогі першокласники! Ось ви і навчились букви писати і книжку свою першу читати. Сьогодні у нас свято «Посвячення в читачі».

Дорогі всі діти наші!

В нас сьогодні книжки свято!

Разом будем відзначати,

Книгу – друга шанувати.

Діти в книгах ви зможете прочитати багато цікавих казок, оповідань, віршів. Познайомитесь з видатними письменниками і поетами.

200 років тому народився великий український поет і художник Тарас Григорович Шевченко. Послухаємо його вірші.



Діти:

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав…
…Світає.

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Меж ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа.

Розмовляють з полем…


Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє.

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпочуться качаточка

Поміж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє з дітками своїми.
Вчитель:

Діти, сьогодні ми завітали з вами до чарівної країни знань і мудрості. А як вона називається, ми дізнаємось разом з допитливим хлопчиком Дмитриком, якого все цікавить і все він хоче знати.


Інсценізація (тато сидить читає газету)
Хлопчик: Тату, а чому трава зелена? А чому сонце світить? Чому іде дощ? А чому буває вітер?

Тато:

Ой, як багато запитань! Я і не зможу на всі відразу відповісти. Але є в нашому місті чудовий будинок і живуть у ньому мудрі чарівники, які дадуть відповіді на всі твої «чому». Захочеш, вони поведуть тебе в далекі мандри. В інші світи, разом із ними ти зможеш побувати на всіх планетах. А захочеш – опустишся на дно океану, вони розкриють перед тобою чарівний світ природи. Знають вони і казок багато. А звуть цих добрих чарівників – книги. Хочеш ми і підемо до них у гості?



Хлопчик: Ура!!! Я познайомлюся з чарівниками.

Тато:Ось дивись, це і є царство чарівників, що називається «Книжкове царство – мудре государство».

Хлопчик: (читає біб-лі-о-те-ка) А що означає слово «Бібліотека»?

Тато: Слово «бібліотека» складається з двох слів, «бібліо» – книга, «тека» - сховище, а разом – сховище для книг. Проте, книги тут не тільки зберігаються, а й видають додому.

Хлопчик: А мені дадуть книгу?

Тато: Дадуть, якщо у тебе є папка, щоб у неї покласти книги.

Хлопчик: А навіщо мені папка. Я можу нести їх у руках?

Тато: А якщо дощ або сніг? Від цього книга зіпсується і не зможе ніколи розповісти хорошу історію.

Хлопчик: Ой, як багато книг!
Королева книги:

Добрий день, мої маленькі друзі. Я – Королева книги. Рада вітати вас у своєму володінні. Надіюсь, що у вас, діти, є велике бажання ближче познайомитись зі мною і всіма жителями нашого книжкового царства. А їх у нас багато. Це герої книжок: барон Мюнхаузен і капітан Немо, Мушкетери і старий Хоттабич, і добрий Буратіно, і Колобок, і Івасик Телесик…

Куди б не пішли, скрізь з вами будуть друзі – книги. Розкриєш першу ліпшу сторінку – опинишся у казковій країні…
(Фрагмент з мультфільму «Вовка в три дев’ятому царстві»)
Королева Книги:

Сьогодні і ви, діти, станете читачами нашого бібліотечного царства. Але перш ніж стати читачами, ви повинні пройти іспит. До нас на свято завітали казкові герої. Відгадайте. Хто це?


(Звучить пісня про Незнайку, з’являється Знайко і Незнайко)

Незнайко: Зачекай, Знайко! Куди це ти так поспішаєш?

Знайко: Я іду в бібліотеку.

Незнайко: Куди? Куди? В білібілітеку?

Знайко: Не в білібілітеку. А в бібліотеку.

Незнайко: А! Знаю, знаю. Ти ідеш в білу аптеку.

Знайко: Запам’ятай, Незнайко. В біб-лі-о-те-ку!

Незнайко: А що воно за дивне слово таке біб-лі-о-те-ка?

Знайко: А ти запитай у дітей.

Незнайко: Любі, дітки, скажіть мені, що означає слово «бібліотека»?

(відповіді дітей)Слово «бібліотека» складається з двох слів, «бібліо» - книга», «тека» - сховище, а разом – сховище для книг.



Незнайко: О, тепер я знаю. Бібліотека – це місце, де ховають книги.. Закопують їх у землю, щоб ніхто їх не знайшов. Ще й соломкою притрушують.

Знайко:

Та ні. Незнайко, книг ніхто не закопує. Їх зберігають на спеціальних полицях. Що називаються стелажами. І книги тут не тільки зберігають, а й видають дітям, щоб читали.



Незнайко: А навіщо їх читати?

Знайко: А ти запитай у дітей.

Незнайко: Дітки, мені соромно, але ще раз підкажіть: навіщо треба читати книги? (відповідь дітей)

Знайко: Зрозумів тепер, Незнайко?

Незнайко:

Ой, зрозумів, ще й як зрозумів. Я тепер ніколи не розлучатимуся з книгою. Куди б не йшов. Завжди буду брати з собою. Читатиму в автобусі, і в тролейбусі. І коли буду обідати. А на ніч кластиму під подушку. Ох і розумним я буду!



Знайко: Та ти що, Незнайку. Серйозно це говориш?

Незнайко: Серйозно! А ще я можу битися нею з хлопцями, кататимуся на ній з гірки, нею можна в футбол пограти.

Знайко: Ой, Незнайку. Хіба можна таке робити?

Незнайко: А чому не можна? Всі так роблять. Правда ж, діти? Ви теж так робите?

(Чути стогін, шкутильгаючи, виходить книжка)



Королева Книги:

Що трапилося, книжечко? Хто тебе образив?



Книжка:

Ой, я втекла від хлопчика, який мене весь час бив, кидав і зовсім не беріг.



(Вбігає хлопчик)

Хлопчик:

А, ось де ти, книжечко моя дорогоцінна. Я тебе шукаю скрізь, а ти тут. Я ж тобі нічого поганого не зробив, тільки вдарив тобою декілька разів свого сусіда по парті та вчора забув тебе на дворі. А вночі пішов дощ. Ранком я пішов тебе шукати, і ось де ти.



Книжка:

Я подерта, я потерта,

кутики загнуті.

Сторінки пом’яті.

Люди скажуть: «Ой, чия ти?

Як тепер тебе читати?

Скільки ми читали книг,

а не бачили таких».

Я терпіть не маю сили,

От подалась в світ блукати,

Долі кращої шукати.
Королева Книга: О, та ти, як та дівчинка у віршику.

Хлопчик: Яка дівчинка? Я з нею незнайомий.

Королева Книга: А ось послухай.

Учениця:

Книжка скаржилась Мар’яні:



Звідкіля це на мені

Плями жирні та масні?

Подивися – от сторінка,

Намальована хатинка.

Під хатинкою маля

І написано – це я.

А за дві сторінки далі –

різні звірі небувалі,

Сині, жовті та рябі.

Що наснилося тобі?

Люди кажуть: «Ой чия ти?»

Як тебе тепер читати?

Скільки ми читали книг

Та не бачили таких».


Учениця: (а я знаю інший віршик)

Мама Ірочці в книгарні

Книжечки купила гарні.

В них чого тільки немає.

Іра з втіхи аж співає.

День минув –

І книги плачуть,

Бо постаріли неначе.

Іра їх як оглядала

Часто в ротик пальчик клала.

Став папір такий брудний,

Хоч бери його і мий.


Книжка: Королево, я не хочу повертатись до цього хлопчиська. Заберіть мене до себе у бібліотеку.

Королева книга:

Добре, ми тебе полікуємо у книжковій лікарні. А потім ти разом з усіма книжечками стоятимеш на чистій полиці і читатимуть тебе хороші, добрі дітки. Які не залишатимуть тебе під дощем.



Хлопчик: А я буду без книжки? Я ж її дуже люблю.

Королева Книг:

Ну, якщо дуже-дуже любиш, то перш за все вилікуєш її.


(Виходить книжковий лікар із сумкою з червоним хрестом)

Книжковий лікар:

Є в новому домі двері заповітні,

Ще не всім відомі та до всіх привітні.

В книжковій лікарні, у новім будинку

Я щодня працюю не одну годинку.

Хто навчитись хоче книжку лікувати,

Приходьте, будь ласка, буду вас навчати.
Я – лікар книжковий, я книги лікую,

Я хворі сторінки їм ремонтую.

Мої пацієнти – брудні і з дірками.

Кому з вас погано – ходімо із нами!

Я дам вам сорочку з паперу і клею.

Щоб книгу зцілити – в лікарні усе є!


1-ша книжка:

Діти, я хочу звернутися до кожного хлопчика, до кожної дівчинки.

Я – Книга – товариш твій,

Користуватись мною вмій.

Я чиста, гарна і приємна,

Тож, друже, будь зі мною чемним.


2-га книжка:

Погані звички забувай.

Мене не рви, не ображай.

І пальці, прошу, не слини,

Коли гортаєш сторінки.
Разом:

Я, друже, твій надійний друг,

Та тільки для чистеньких рук.
Королева книга:

Діти, книжка – це ваше обличчя. Коли книжка чистенька, охайна, то говорять, що у неї добрий господар. То ж будьте добрими господарями для своїх книг.

Забирайте, лікарю, книжку у лікарню.

А ти, хлопчику, прочитай і запам’ятай правила поводження з книгою.

(Королева вручає правила. Хлопчик читає і коментує).


  1. Беріть книги чистими руками. (А я їх ніколи не мив)

  2. Не перегинайте книжки, бо від цього випадають сторінки. (Звертається до дітей. ) А ви теж перегинаєте книжки, як і я?

  3. Не кладіть у книжку олівців та інших предметів, бо від цього вона рветься. (Ніколи б не подумав)




  1. Не загинайте сторінки, користуйтеся закладками. (А в мене їх немає)

  2. Не читайте книги під час їжі. (А коли ж?)




  1. Щоб книга чи підручник довше служили вам, обгорніть їх.

(У мене ж жодна книжка не обгорнута)

Королева Книга:

Чи запам’ятали ці правила ви, любі діти? А ти, хлопчику?



Хлопчик:

Я все зрозумів, обов’язково виправлюсь. Можна я побіжу в книжчину лікарню і полікую свою книжечку? До побачення.


Незнайко: Тепер і я все зрозумів. І тепер буду берегти книгу. Братиму її завжди чистими руками, обгортатиму в чистий папір. Я навіть про книгу вірш склав.

Ось послухай:



У Знайка під подушкою лежить книжка з пампушкою. Правда ж здорово!
Знайко: Здорово та не дуже. Давай краще, Незнайко, дітей послухаємо, вони, напевне, знають кращі вірші, ніж ти.

Діти:

1.Ось чекайте, підросту лиш –

Прочитаю 100 книжок:

Про моря і океани,

Про пустелі, де пісок,

Про найвищі в світі гори

І про степові простори.

Хочу зразу вам сказати:

Що навчився вже читати!
2.Коли умієш сам читати –

Не треба мамі докучать,

До бабусі теж не треба йти:

«Ну, прочитай, мовляв, хоч ти!»

Сестру упрошувать не треба,

Щоб прочитала щось для тебе.

Ані благати, ні чекати,

А просто взяти й прочитати.


3. Про Пушкіна і Андерсена знаю,

Бо мама їх казки мені читає.

Малюнки в книжках люблю я розглядати

І вже сама навчилася читати.

Скажу вам про секретну мрію:

Я скоро теж книжки писать зумію.


4. В день народження до друга

Доведеться тобі йти,

То казок чудову книгу,

Принеси в дарунок ти!

5. Книги дружать з дітворою.

Полюби їх у житті –

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.


6.Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброго навчать –

Працювати і учитись.

І Вітчизну шанувать.


Незнайко:

Ого! Скільки віршів вони знають. Розумні дуже, все знають. Але ми вас ще перевіримо. Ось загадаємо загадки: подивимось, чи зумієте відгадати.

(По черзі загадують загадки про книгу, а діти відгадують)

Знайко:

Дуже я потрібна всім:

І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу. (Книга)
Незнайко:

Говорить вона беззучно,

Але зрозуміло і не скучно.

Розмовляй з нею частіше,

Будеш вчетверо розумніший. (Книга)
Незнайко: Треба ж, відгадали. Скажи, Знайку, звідки діти все це знають?

Знайко: Бо дуже багато читають. Знаєш такі прислів’я: «Хто багато читає, той багато знає», «З книгою жити – з добром дружити». А ти знаєш прислів’я про книги?

Незнайко: Ні! А я зараз запитаю дітей.


  • Діти, назвіть прислів’я про книги.

(Відповіді дітей)


  • Навчання сонце , а книга – віконце.

  • Книга вчить, як на світі жить.

  • Книгу читай, розуму набирай.

  • З книгою подружишся, розуму наберешся.

  • Книгу читати – усе знати.

  • Книги – міст у світ знань.

  • Книга добру навчить, від дурного відверне.

  • Книга – ключ до знань.

  • Книга – джерело знань.

  • Одна книга тисячі людей навчає.

  • Розум без книги, як птах без крил.

  • Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

  • Книга допоможе у труді, виручить у біді.

  • Знання – сонце, книга – вікно.

Незнайко:

Ну, тепер я запишуся до бібліотеки, щоб теж усе знати. Пішли, Знайко, допоможеш мені вибрати книгу. До побачення, діти! (Виходять)


(Чується стук у двері)

Королева: Хто це стукає до нас?
Лисичка (заходить): Я – чарівна листоноша. Принесла вам листи і телеграми.
Королева: Листи, телеграми? Цікаво, цікаво! Хто ж це нам надіслав?
Лисичка (Відкриває конверт і дістає листа, читає)

Лист:


«Любі першокласники! Вітаю всіх вас із Днем читача. Бажаю успіхів у навчанні. Будьте гарними читачами. Бережіть книги!

Ваш Колобок


  • Своє вітання передають й інші мешканці Книжкового королівства, а хто вони – спробуйте відгадати.


Королева: Читай, Лисичко, а дітки нехай відгадують від кого ці послання.

Лисичка (читає телеграми):

  1. «Надсилаю телеграму і дуже вас благаю: заспокойте діда й бабу, нехай вони не плачуть. Знесу я їм яйце, не просте, а золоте.» (Курочка Ряба)

  2. «Вибачте, прийти не зможу. З’їв семеро козенят, болить живіт»?

І хто це так любить козенят? (Вовк із казки «Семеро козенят»)


  1. «Ніяк не витягнемо ріпку. Тому прибути не зможемо». (Дід та баба з казки «Ріпка»)




  1. «Треба тепер тісто замісити та пироги спекти». (Півник з казки «Колосок»)




  1. «Надсилаю телеграму, зі святом вітаю і дуже благаю: знайдіть мій кришталевий черевичок» (Попелюшка з казки Шарля Перро)




  1. «Вітаю, прийти не зможу, ключик золотий шукаю» (Буратіно)




  1. «Прийти не зможу, бо шукаю рукавичку. Загубив, коли йшов лісом» (Дід із казки «Рукавичка»)




  1. «Вітаю всіх малят, не прийду, бо лікую звірят» (Айболить)

  2. «Заховавшись у корзині,

Їду на ведмежій спині,

Дивлюсь, щоб волохатий,

Пиріжки не зміг узяти». (Маша із казки «Маша та Ведмідь»)


  1. Чемних діток я вітаю,

Забіяк попереджаю:

Слухайтесь, бо буде так:

Як ущипну, буде знак. (Рак з казки «Коза-Дереза»).
Королева:

Дякуємо Лисичко – сестричко за листи та телеграми.

Молодці, діти. Ви дуже розумні, кмітливі і добрі. І тому я надаю вам право користуватися книгами з мого книжкового королівства, а для цього посвячую вас у читачі. Давайте урочисто пообіцяємо.

(Читає обіцянку, а діти повторюють).


Стаючи читачем шкільної бібліотеки, обіцяю:

  1. Цінувати книгу – джерело знань. (обіцяю)

  2. Намагатися завжди і у всьому бути схожими на кращих героїв книг. (обіцяю)

  3. Берегти книги, охайно з ними поводитись. (обіцяю)

  4. Бути активним читачем. (обіцяю)

  5. Все життя не розлучатися з дорогим другом – книгою. (обіцяю)

Вчитель:

Ось ви і стали справжніми читачами шкільної бібліотеки. Ласкаво прошу всіх вас, любі першокласники, у чарівний світ книги. Бажаю вам прочитати найкращі книги, багато хорошого з них узяти для себе, порозумнішати і ніколи не розлучатись із книгою.

Сьогодні на нашому святі присутня господарка книжкового королівства - Наталія Миколаївна – наш шкільний бібліотекар.
Бібліотекар:

Шановні першокласники! Від імені учительського і учнівського колективів школи вітаю вас з посвяченням в читачі. Ми дуже раді, що наша шкільна бібліотека поповнилась новими читачами. З сьогоднішнього дня, ви стаєте постійними користувачами бібліотеки, тому я кожному учневі 1 – А класу приготувала читацькі формуляри .

Ви, дорогі діти, піднялися ще на одну сходинку на шляху до знань. Нехай цей шлях буде для вас радісним і цікавим. У добру щасливу путь у Королівство книг.
Королева Книг:

Діти, віднині ви є читачами бібліотеки. Щиросердно вітаю вас і на згадку я дарую вам цікаву книгу-розмальовку з віршами видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка.

(Вручити дітям посвідчення «Юного читача» та пам’ятні книги)
(Діти співають пісню на мотив «Маленька країна»)

У кожній хаті, в кожнім домі

Друзі твої живуть.

Їх кожен із вас, напевно, знає,

Бо їх книжками звуть.

Є в них мудрість і наука,

Є туга в них і сміх.

І той щасливий, хто за друга,

Власне, тримає їх.

Приспів:


Дивний книжковий світ

Мрій і думок політ,

Нині казкові всі герої

Шлють вам палкий привіт.

Радо вітають вас

У цей чудовий час.

Хоч Новий рік уже позаду

Та казка спішить до нас.



Вчитель:

Вчіться діти!

Мудра книжка

Допоможе вам багато взнати

З того, що колись другими

І посіяно й пожато.


«… учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,



Й свого не цурайтесь.»

Цими словами Тараса Григоровича Шевченка я хочу закінчити наше свято.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка