Секція 13. Педагогічні науки Під-секція Теорія, практика і методи навчання



Скачати 93.64 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір93.64 Kb.


Секція 13. Педагогічні науки
Під-секція 6. Теорія, практика і методи навчання


Подлевська Н. В.,

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри слов’янської філології

Хмельницького національного університету,


Україна

ПРОФЕСІЙНА МАЙСТЕРНІСТЬ УЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА В УМОВАХ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Анотація. Стаття присвячена розгляду питання професійної майстерності учителя-філолога в умовах профільного навчання української мови; визначаються складники професійної компетентності учителя-філолога; звертається увага на вимоги, що висуваються до учителя-філолога та на фактори реалізації цих вимог щодо формування професійної майстерності учителя-філолога у профільних (філологічних) класах.

Ключові слова / Keywords: професійна майстерність учителя-філолога / professional skills of teacher-philologist, профільне навчання української мови / specialized training of Ukrainian language, компетенції учителя-філолога / competences of teacher-philologist, учні старшої школи / high school students.

У сучасній освіті постає нова проблема – формування у навчальному закладі такого вчителя української мови, який є ініціатором і реалізатором нових змін в освіті та науці, оскільки його діяльність підпорядкована впровадженню і здійсненню основних завдань сучасної системи освіти, а також здійсненню навчально-методичного забезпечення навчання базових навчальних предметів старшої школи відповідно до профільного рівня. Тому можемо говорити про нове значення основних аспектів професійної діяльності учителя-філолога.

Робота у профільному (філологічному) класі спонукає учителя української мови формувати інтелектуальну, високоосвічену, самодостатню учнівську особистість з критичним мисленням, інноваційною діяльністю, мовознавчим світоглядом, творчими здібностями, ґрунтовною життєвою позицією на основі національно-патріотичних цінностей, здатну до самореалізації у майбутній професійній філологічній діяльності.

Однак для вирішення нових завдань профільного навчання освітньої галузі «Мови і літератури» учитель-філолог має бути висококомпетентним спеціалістом, котрий досяг ціннісних орієнтирів і творчості у професійній діяльності, здатен на високому рівні забезпечувати інтелектуальний розвиток старшокласників, формувати їх філологічне мислення, виховувати кращі національно-патріотичні й морально-етичні якості особистості, створювати умови для майбутньої реалізації філологічних здібностей учнів.

Сучасний учитель-філолог має досягнути високого рівня професіоналізму не лише у своїй фаховій діяльності, але й у взаємодії з учнями, колегами, батьками, тобто реалізуватися як педагог. Тому і вчитель-філолог, і учень-старшокласник в умовах профільного навчання повинні прагнути до самовдосконалення, самоорганізації, самотворчості.

Мета статті: звернути увагу педагогічної громадськості на основні компетенції професійності учителя-філолога в умовах профільного навчання української мови старшокласників.

Питання педагогічної компетентності досліджували: В. Адольф, Ю. Варданян, О. Дубасенюк, Е. Зеєр, І. Зязюн, І. Колесникова, Н. Кузьміна, Н. Лобанова, А. Маркова, Л. Мітіна, Е. Рогов, Є. Сахарчук, В. Сєриков, В. Синенко, А. Щербаков, В. Ягупов та ін.

Розвиток наукової і навчально-методичної системи профільного навчання відбувається через вивчення, теоретичне узагальнення, опис, моделювання і експериментальне впровадження в новітню освіту моделі неперервного професійного зростання учителя української мови через підвищення кваліфікації, самоосвіти, удосконалення наукової діяльності у співпраці із старшокласниками (майбутніми філологами) як науковими дослідниками.



Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу 1. Метою профільного навчання є: забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя; виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Таким чином, профільне навчання спрямоване на: набуття старшокласниками навичок самостійної дослідницько-пошукової та науково-практичної діяльності; розвиток інтелектуальних, творчих, моральних, соціальних якостей старшокласників; прагнення до саморозвитку, самоосвіти та самореалізації. Профіль навчання має забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів; підготовку до майбутньої професійної діяльності 1.

Основними завдання профільного навчання є: створення умов для розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи у процесі їхньої загальноосвітньої підготовки; забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією; формування соціальної,комунікативної, інформаційної, технічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності; забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю 3.

Зважаючи на основні завдання профільного навчання, учитель повинен орієнтуватися на особливості вивчення профільних загальноосвітніх предметів, тобто: більш глибоке і повне опанування понять, законів, теорій, правил, передбачених стандартом освіти; дотримання системного викладу навчального матеріалу і його логічного впорядкування; широке використання знань із споріднених і суміжних предметів; застосування інтерактивних методів навчання, організація пошуково-дослідницької [5].

Отже, ефективність реалізації завдань профільної філологічної освіти залежить від належної системи підготовки як учителя-філолога нового типу: суперпрофесіонала, новатора, науковця, здатного створити для себе й школярів належний інноваційний освітній простір, так і від учня-дослідника – творчого, креативного, самоосвіченого, здатного до майбутньої самореалізації як філолога.

Таким чином, фахова майстерність учителя-філолога формується та вдосконалюється у процесі постійного саморозвитку і залежить від знань, умінь, навичок, професійних здібностей, що допомагають творчо, майстерно і якісно виконувати педагогічні завдання в умовах профільного навчання, забезпечувати високий рівень самоорганізації професійної діяльності відповідно до сучасних інноваційних аспектів мовного навчання.

Тому головним завданням сучасного вчителя української мови в умовах профільного навчання стає розробка і впровадження інноваційної наукової і навчально-методичної системи, що забезпечує розвиток педагогічної майстерності вчителя-філолога протягом усього його життя.

Вважаємо, що говорити про професійну майстерність учителя можна тоді, коли він поєднує у собі риси, вміння і навички: теоретика і практика, учителя і вихователя, науковця і дослідника, мислителя і просвітителя, лідера і новатора, гуманіста і патріота. Такі складники утворюють модель безперервної педагогічної освіти й самоосвіти учителя, розвиває найвагоміші засадничі науково-теоретичні та практично-зорієнтовані аспекти розвитку професіоналізму і майстерності учителя-філолога в сучасній профільній школі, формує систему характерних етапів професійного зростання філолога в умовах профільного навчання української мови.

Профільне навчання в старшій школі спонукає до: розвитку педагогічної майстерності учителя української мови, формування і підвищення професійної компетентності, вироблення індивідуально-творчого стилю професійної діяльності, самореалізації і самовдосконалення, що триває протягом усього життя; застосування найбільш раціональних методів та прийомів, що зумовлюються професійним досвідом, потенціалом особистості професіонала; самонавчання, самоосвіти, професійного розвитку індивідуальних освітніх спрямувань, системного процесу поповнення та оновлення професійно значущих знань, стимулювання пізнавальної активності як учителя, так і учня. Ефективність реалізації системи профільного навчання здійснюється на засадах сучасних освітніх технологій, а також новітніх методичних підходів. Також необхідно звернути увагу на умови ефективності наукової і навчально-методичної системи розвитку педагогічної майстерності учителя української мови в умовах профільного навчання. Це означає, що треба враховувати: вимоги суспільства й освіти до професійної підготовки учителя-філолога як майстра своєї справи, модернізацію мовно-літературної освітньої галузі та нормативно-правової бази, зокрема умови реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі; інноваційну модернізацію розвитку професійної майстерності учителя української мови в умовах сучасних мовно-літературних вимог; умови для розвитку творчого наукового потенціалу педагогічної майстерності словесника; наявність індивідуальних особливостей розвитку професійної майстерності учителя-філолога з урахуванням його запитів, фахових та особистісних потреб, професійного й соціального досвіду, стилю мислення і самоосвіти; створення інноваційного науково-методичного супроводу професійного навчання й формування педагогічної майстерності учителя-філолога в науково-методичному, інформаційно-комунікаційному, психолого-мотиваційному напрямах; моніторингові досліджень рівня знань, умінь і навичок старшокласників в умовах профільного (філологічного) навчання.

Таким чином, для реалізації профільного навчання у старшій школі учитель-філолог повинен: володіти знаннями щодо основних нормативних документів: закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепцію профільного навчання в старшій школі, Національну доктрину розвитку освіти в Україні, Статут загальноосвітнього закладу, де працює, а також основи особистісно орієнтованої педагогіки, індивідуально-гуманістичного підходу та способи їх реалізації у шкільній практиці; мати навички наукової реалізації змісту предметів профільного рівня, системи організації факультативів та спецкурсів; володіти методикою організації проектної, науково-дослідницької, пошукової діяльності учнів, уміти керувати дослідницько-пошуковою діяльністю старшокласників; застосовувати як традиційні форми, методи й засоби навчання, так і інноваційні, зокрема, новітні інформаційні технології, елементи модульного, дистанційного навчання; розробляти індивідуальні освітні програми; формувати філологічне логічне мислення старшокласників під час викладання профільних дисциплін, виходячи з потреб і здібностей учнів; уміти реалізовувати засоби діагностики, корекції і контролю особистісного та колективного розвитку; стимулювали саморозвиток старшокласників, виробляли навички самоорганізації; формувати у старшокласників інтелектуальну, комунікативну, пізнавальну, інформаційну, дослідницьку компетенції; профорієнтаційно сприяти фаховому самовизначенню старшокласників.



Отже, учитель-філолог профільної школи повинен бути не лише спеціалістом високого рівня, але й уміти забезпечувати особистісну і загальну орієнтацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісних та інтерактивних компонентів змісту. Він зобов’язаний володіти вмінням формувати здібності і компетентності старшокласників, необхідні для продовження навчання у вищому навчальному закладі на філологічній спеціальності. Профілізація навчання висуває особливі (підвищені) вимоги до професійної підготовки учителя, його педагогічної компетентності, комунікабельності, ерудиції, загальної культури.

Література

1. Аніскіна Н. О. Організація профільного навчання в сучасній школі / Н. О. Аніскіна. – X. : Основа, 2003.

2. Горошкіна О. М. Лінгводидактичні засади навчання української мови в старших класах природничо-математичного профілю / О. М. Горошкіна: Монографія. – Луганськ : Альма-матер, 2004.

3. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник МОН України. – 2013. – №24. – С. 3–15.



4. Мацько Л. І. Українська мова: 10-12 класи (профіль - українська філологія): Навч.-метод, посіб. / Л. І. Мацько, О. М. Семеног. – К., Глухів : РВВ ГДПУ, 2008.

5. Подлевська Н. В. Організаційно-педагогічні засади навчання української мови у профільній школі / Н. В. Подлевська // Наука и образование XXI века: Теория, практика, инновации / Nauka I Utworzenie XXI Stulecia: Teoria, Praktyka, Innowacje» 29-30.11.2013, Ополе, Польша. – С.24-28.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка