Сценарій заходу для молодших школярів



Скачати 162.42 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір162.42 Kb.
Посвята в читачі
(Сценарій заходу для молодших школярів)

Бібліотекар: Добрий день, любі друзі! Я рада вітати вас в бібліотеці. Кожного разу, коли ви потрапляєте в незнайоме місце, вам хочеться довідатись про щось нове і цікаве. В подорожі вас супроводжує гід. Тож тут, в бібліотеці, вашим гідом буду я - бібліотекар… Вас чекають зустрічі з мешканцями нашого чудового Читай-міста. А наприкінці подорожі Королева Книга посвятить вас у читачі.



У книжковім Читай-місті
Всюди тут самі полиці,
Більші, менші - непорожні,
Книги на полиці кожній!
У твердій, м'якій оправі,
Кольорові всі, яскраві…
В цій ось - вірші,
В іншій - казка…

Вибирай собі, будь ласка!
Читачеві треба знати
Як книжечки вибирати,
Де цікавої шукати,
Щоб швиденько прочитати.
Тож швиденько вирушаймо
Читай-місто пізнавати!

(Бібліотекар демонструє книжки-абетки)

Веселе місто Алфавіт.
Йому сьогодні наш привіт!
У ньому літери живуть,
А з нього йде далека путь.
Нас тут Барвінок зустрічає,
Сьогодні з вами він пограє.

(Входить Барвінок).


Барвінок:

Привіт вам, любі малюки!
Читати хочете книжки?
Давайте спершу, любі діти,
Пограємо у Алфавіті.
Живуть тут літери в словах,
А кожне слово - звір чи птах,
Травиця, чи барвистий цвіт.
Отже, в похід
За мною вслід!

Тук-тук-тук, ток-ток-ток-


Вибиває молоток…
Швидко цвяхи заб'єте.
Схожий він на букву ... (Те).

Коліщатко гумове


До палички приб'ю.
Порадую бабусю -
Змайструю букву ... (Ю).

Веселе місто Алфавіт.
В нім кожне слово - цілий світ.
В нім кожна літера жива -
Із них складаються слова.
Ви розпізнати їх зуміли?
Запам'ятали? Зрозуміли?
А я перевіряти буду!
За описом впізнайте букву:

Плоскогубці розійшлися,


Розсміялись: ха - ха - ха!
Ці веселі плоскогубці
Схожі з літерою ... (Ха).

Підняли ми букву Р


І поставили отак.
Що ми маємо тепер?
(М'який знак)

Ну, а зараз, малюки,


Виправляйте помилки:

Ходить Капля біля річки,
Витягає жаб з водички.
(Чапля).

Я іменини відзначаю:


З'їв Порт і випив кухоль чаю.
(Торт).

Витяг я Коржа з води.


Корж колючий - відійди!
(Йорж).

Я вночі забравсь на гірку


І побачив в небі Дірку.
(Зірку).

Барвінок:


Як гарно всі відповідали,
Всі літери мої впізнали.
Отож, до зустрічі в книжках.

Я зубам зробив зарядку,


З'ївши Білу шоколадку.
(Цілу).

Пригріло сонечко як слід -


І на Дніпрі розтанув Дід.
(Лід).

Ми з братом лісники від роду:


Пиляєм Палкою колоду.
(Пилкою).

Лисичка знає назубок


Смачненьку казку "Колосок".
(Колобок).

В підручниках і читанках.


Бажає вам щасливих літ
Веселе місто Алфавіт!

Бібліотекар: Дякуємо Барвінку за чудову гру. (Барвінок виходить). На нас чекає зустріч з книжковим Гномом, який живе у цій шафі.



Ти знаєш, у нашому домі,
У шафі книжковій давно
Живе мій добрий знайомий
-Старенький книжковий гном.
Він дуже багато знає.
Прислухайся! Чуєш? Завжди

Клопочеться гном у шафі,
Читає розумні книжки.
Шепоче щось нишком в куточку
І чистить у шафі шибки.
І в довгі засніжені ночі
Нашіптує дітям казки.

- Добрий день, шановний! (З'являється Гном).


Цього разу ти теж розповідатимеш нам казки?

Гном: Добрий день! Ні, сьогодні я розповім вам про те, що дізнався з мудрих старих книг. Ось уявіть собі, що давно-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. "Сторінками" найдавніших книжок були камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Далі люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й випалювали на вогні. Та хіба на глиняних сторінках багато напишеш? До того ж ці книжки були важкі та незручні. З часом люди навчилися робити зручні й легкі книжки - з тонкої козячої або телячої шкіри, пергаменту. Але ці книжки були дорогі. На виготовлення однієї книги потрібні були шкури з цілої череди телят. У далекій Африці писали на папірусі - стеблах болотяної рослини. Але через кілька років такі "книги"-сувої ламалися і розсипалися. Справжній папір, що на ньому пишуть зараз, люди навчилися робити дві тисячі років тому у Китаї. Тоді й почали у багатьох країнах писати книги на папері, саме писати, бо книги тоді були рукописними. Минуло ще багато часу, поки з'явилися перші друковані книжки. А зараз їх дуже багато і деякі з них живуть у нашій бібліотеці.

Бібліотекар: Скільки книг прийшло з книгарні!

Книги різні, книги гарні.


От краса, якби ти зміг
Прочитати, друже, їх!
Читачі стоять юрбою,
Шарудять по сторінках.
(З'являється зажурена Книга)

Мила Книга, що з тобою?


Чом ти дивишся з журбою
І тріпочеш у руках?

Книга:


Лячно книгам: хто їх візьме?
Читачі бувають різні.
Той у книжку, от порода!
Запихає бутерброда…
Той, - чи є бруднулі гірші? -
Залива чорнилом вірші…
Бідні ви прозаїки.

Бідні ви поети!
Не відомо, у які
Попадем лабети…
Недарма в бібліотеці
Книги ледь зажурені:
Хоч би не потрапити
В руки мацапурині.

Гном: Не журися, Книжечко! Я впевнений, що до нас прийшли чемні, охайні діти. Вони стануть справжніми читачами, які шанують книгу, тому що розуміють твою корисність.

Книжка:

Дуже я потрібна всім -
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.

Завжди можу стати в пригоді.
Моїх вам порад не злічить.
І кажуть про мене в народі:
"Мовчить, а сто дурнів навчить".

Гном: А які ще прислів'я про книгу ви, діти, знаєте? ("Книга - міст у світ знань", "Прочитав добру книгу - зустрівся з другом", "Книга вчить, як на світі жить". "Хто багато читає, той багато знає" та інші).


Ви справді розумні дітки. Рушайте далі по нашому Читай-місту. До зустрічі!
(Книжка і Гном виходять).

Бібліотекар: До побачення, мудрий Гном! До зустрічі, Книжко! Що ж далі чекає нас в нашій подорожі? Вулиця Барвиста! (З'являється Фарба).

Сім братів-малярів
В королівстві кольорів:
Кожен кольором керує
В королівстві королює.

Фарба:


Ти навчився вже читати
Складно, плавно, як і слід.
"Добре, синку", - каже мати.
"Гарний хлопець", - хвалить дід.
Ти бібліотеку маєш,
Подивися, скільки книг!..

Залюбки щодня читаєш -
Прочитати всіх не встиг.
І малюнки ти повинен
Розглядати кожний раз…
Бо для кого ж ці картинки
Намальовані? Для вас!

Добрий день, любі діти! Подивіться, які гарні малюнки в дитячих книжках! Вони допомагають вам зрозуміти зміст, вибрати книжки для читання. Відгадайте-но, скількома кольорами керує мій пензлик:



Любить Пензлик мій до свята
Собі чубчик фарбувати.
Він у райдугу пірнає
Кожний колір називає:
Голубий - як у краплині.
А наступний колір - синій.
Синій колір - ніби річка.

Це червоний, жар неначе,
Це оранжевий, гарячий.
Жовтий - як пшениця в полі.
Мов трава - зелений колір.
Фіолетовий - як нічка.
Скільки всього кольорів
Назвав Пензлик дітворі?

Правильно, сім кольорів веселки. І всі вони можуть ожити не лише в ілюстраціях до книги, але й у ваших малюнках. Малюйте своїх улюблених літературних героїв і ваші малюнки прикрасять бібліотечні книжкові виставки.


А тепер спробуйте відгадати книгу за ілюстрацією. (Ілюстрована вікторина)1.
До зустрічі в книгах, малюки! (Виходить).

Бібліотекар: До зустрічі, господиня Фарба! З вулиці Барвистої ми потрапляємо до провулку Чомусиків.



Книжка - добрий, мудрий друг,
Книжка знає все навкруг -
Що, до чого, завдяки, як
І про що писав Маршак.
З нею взнаєш сто країн
І сягнеш морських глибин.

Долетиш за мить одну
В міжпланетну глибину.
Друг твій, книжка, відповість,
Що верблюд в пустині їсть,
Скільки літ живуть кити, -
З неї все узнаєш ти!

Дійсно, в книжках можна знайти відповіді на всі запитання. Книжка може Незнайка перетворити на Знайка. Якщо, звичайно, читати уважно. (З'являється Незнайко).

Незнайко:

Хто це вигадав про мене:
"Не читав Незнайко книг?!
"Я читаю їх щоденно,
"Проковтнуть" чимало встиг.
Без затримки, без зупинки.
Прочитав я всі книжки -
Від картинки до картинки,
Ну а потім - навпаки!
Все я знаю про Мазая,
Про старого дивака,

Він же завжди у трамваї
"Зайцем" їздить без квитка.
Змій Горинич був слугою,
Бармалей у морі жив,
А із Бабою-Ягою
Буратіно подружив.
Без затримки, без зупинки
Прочитав я всі книжки -
Від картинки до картинки,
Ну а потім - навпаки.

Бібліотекар: Ти книжки читаєш як той вітер: в одно вухо влітає, в друге - вилітає.


Незнайко: Який такий вітер?
Бібліотекар: А ось послухай.

На вікні лежала книжка.
Вітерець підкрався нишком,
Сторінки попогортав.
Каже: - Вже я прочитав!-
А про що ж ця книжка? -
Хитро

З гірки свиснув Шпак до
Вітра.-
Та… вона, - Вітрець шумить, -
З мене вивітрилась вмить!
Хай цей вірш запам'ятає,
Хто отак книжки читає!

Незнайко:



Зовсім я не так читаю!
І тому багато знаю.
Ви переконайтесь, діти,
Знаю я усе на світі!
Знаю: діти вчаться в полі,

а комбайн працює в школі!
Знаю: нас стрижуть в лікарні,
а лікують в перукарні!
А книжки беруть в аптеці,
ліки - у бібліотеці!

Бібліотекар:


Сумніваюсь я, однак…
Може це не зовсім так?
(Звертається до дітей, діти відповідають)

Може діти вчаться (в школі),


а комбайн працює (в полі),
а лікуються (в лікарні),
а стрижуться (в перукарні),
ліки всі беруть (в аптеці),
а книжки - (в бібліотеці)?

(Звертається до Незнайка):


Ти книжки читати вмій
(Можна з передишкою).
Ти не знатимеш біди,
Як подружиш з книжкою.

Незнайко:


Зрозумів я: щоб багато знати,
Треба більш уважно все читати!
Ви, малята, це запам'ятайте
І з книжками світ весь відкривайте!
(Прощається з дітьми, виходить)

Бібліотекар:



Якщо всі ви чемні,
допитливі діти,
запрошую васна казкову орбіту!
Там чесні - в пошані,
в повазі - хоробрі,
покарані - злі,
нагороджені - добрі.

Там дійсність і мрія -
володарі слова,що сяє,
мов знайденащастя підкова.
Там дружба квітує,
як мак серед літа.
Вчить правдою жити
Казкова орбіта.

Ми опинились в нашій "Оселі казок". Тут володарює Добра Чарівниця.

Добра чарівниця:

В мене є чарівна скриня.
Я тій скрині господиня.
Скриня те в собі ховає,
Що в казках допомагає.
Там перо лежить Жар-птиці -
Жаром грає та іскриться,
В скрині гребінь є із рогу,

Що лежить там довго-довго…
Ще у скрині є намисто
Самоцвітне, променисте.
Там речей чарівних стільки!..
Та не пам'ятаю, звідки
І з якої кожна казки.
Підкажіть мені, будь ласка!

(Предметна вікторина "З яких казок чарівні речі": годинник для Попелюшки, чарівна паличка для Чарівниці, парасольки - чорна і барвиста для Оле-Лукойє, волосина з бороди для Хоттабича, червона квіточка для Насті, квіточка - семицвіточка для Жені та інші).

Молодці, діти!
Розкажу цікаву казку,
Я їх знаю цілу в'язку,
Розповім вам казку завтра,
І сьогодні, і позавтра.
Певно, будете ви раді
Казочок моїх громаді!

Бібліотекар: Дякуємо тобі, Чарівнице! Діти обов'язково прочитають всі твої казки.


(Чарівниця виходить. З'являється Зайченя.)
Зайчисько, ти з якої казки прибіг?

Зайченя: Я не з казки, а з лісу.


Пристрибав уранці лис,
Каже: "Вас чекає ліс!"
Передав усім привіт,
Кличе діток у похід.

Бібліотекар:


Ми не можемо, Зайчисько,
Раптом так піти до лісу.

Зайченя:
Можна вчитись на галявах


Все уважно роздивитись,
Й завдяки книжкам цікавим
Можна в лісі опинитись.
(Показує на поличку з книжками про природу.)

Візьмем повні клунки
Лісових дарунків.
Прочитайте про квіточки
У зеленому ярочку
І про зайця книжку цю

Гостроносий і малий,


Сірий, тихий і незлий.
Вдень ховається. Вночі
Йде шукать собі харчі.
Весь із тонких голочок
Як він зветься? (Їжачок)

У біленькім кожушку,
Про комах і птахів
Є книжки для дітлахів.
А хто в цих книжках проживає,
Впізнає той, хто загадки вгадає.

Я руда, низького росту,


хитра я і довгохвоста,
На курей я дуже ласа -
в них таке смачненьке м'ясо…
Вовку-брату я сестриця,а зовуть мене (Лисиця)

З "і" - лежу я на дивані,


З "и" - пливу я в океані.
(Кіт - Кит)

Як багато в світі див -
Не передивиться:
То хвостом рудим сліди
Заміта лисиця,
То, як блискавка, олень
Промайне між сосен,

То об короїдів пень
Дятел гострить носа.
Стільки див є у природі!
Завітайте при нагоді,
Прочитайте ці книжки.
Тож, бувайте, малюки! (Вибігає).

Бібліотекар: До побачення, Зайчику! Дуже мені сподобалось, діти, як ви відгадували загадки. До речі, в бібліотеці є цілий острів загадок та жартівливих запитань. Туди ми зараз і потрапимо.

Я почну, а ви встигайте,


Разом всі відповідайте.

Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте, хто це? (Мама).

Живе спокійно, не спішить,
Вона ніколи не біжить,
Під панцирем без страху
Гуляє (Черепаха)

Я на сонці сонцем сяю.
Родичів багато маю.
Гарбузову господиню
Усі знають. Хто я? (Диня)

А про те, в якому місці найменше хліба їдять; скільки картоплин у горщик влізе; скільки горобець зробить кроків за сім років, ми дізнаємося іншим разом.


Але, відпливаючи з острова загадок, спробуємо відгадати ще одну:

Він веселий і незлобний
Цей хороший дивачок.
З ним господар - хлопчик Робін
І товариш - П'ятачок.

До прогулянки він ласий,
Є на мед чутливий нюх.
Зветься плюшевий балясник,
Цей ведмедик (Вінні-Пух)

(З'являється Вінні-Пух).
Вінні-Пух:

Славно бути ведмедем. Ура!
Слава Пухові! Тричі - ура!
Не страшні мені буря і град,
Ні тумани, ані зорепад,
Ні холодні дощі проливні,
Тільки б меду побільше на носик мені.
Крізь хурделицю-злюку, найглибший замет

Я сміливо піду хоч куди уперед,
Все вперед та вперед, та вперед, -Тільки лапки гарненько
вмочіть мені в мед.
Хай живе Вінні-Пух! Гей, ура!
Слава Пухові! Тричі ура!
Добре він попоїв, трам-тара…

Бібліотекар: Ох, і вихваляєш ти себе!
Вінні-Пух: А що, хіба я не молодець? В голові моїй тирса, а я пишу вірші. І дуже гарно їх читаю. А ви, діти, можете розповісти мені які-небудь віршики, хоч маленькі?

Бібліотекар: Звичайно, можуть. Хто найсміливіший, запрошую!


(Діти читають вірші напам'ять, Вінні-Пух їх хвалить, потім прощається і виходить).
Ось так віршованими сходинками ми дійшли до того місця, де призначила нам зустріч Королева Книга.
Королева Книга: Добрий день, мої маленькі друзі! Сьогодні ви станете читачами цієї чудової бібліотеки і зможете прочитати багато-багато книг. А, значить, станете розумнішими, добрішими, кмітливішими.

Як краплин у Дніпрі,
Як зірок угорі,
Як листви на гіллі,
Стільки книг на землі!
Є великі й малі,
Є легкі і важкі.

На полицях, в столі -
Наші друзі книжки.
Книга завжди вас вчить
До мрії шляхи долати.
В сумну і щасливу мить
Вона ваш друг і порадник.

А щоб сталося таїнство посвяти в читачі, ми повинні скласти три магічних слова. Я загадаю вам казкові загадки, а той, хто відгадає загадку, візьме картку з літерою, з якої починається слово-відгадка, і стане поруч зі мною. Так ми складемо перше магічне слово. (Підходить до столу, де вільно лежать картки з літерами, що складуть слово "бібліотека", загадує загадки).

Б

- Мав солом'яний бочок
В нашій казочці (бичок)

І

- Не просив би у тата човник і весельце,
Не потрапив би до відьми (Івасик-Телесик)

Б

- Самий злий з усіх людей -
Це казковий (Бармалей)

Л

- Пазуристий він, гривастий,
В казках діє африканських.
Рявкне - ох і лютий рев…
Відгадали? Так, це (Лев).

І

- Богатир він, побиван
Хлопець на ім'я (Іван)

О

- Тільки сядеш на пеньок відпочити трохиІ зітхнеш.
Аж тут побачиш старенького (Оха)

Т

- Дзвонив ведмідь, мартишки, слон.
А назва казки - ("Телефон")

Е

- Як метелики кружляють,
Духм'яний пилок збирають.
Дюймовочку зустрічали,
Крильця їй подарували (Ельфи).

К

- Всіх він любить незрадливо,
Хто б до нього не ходив.
Догадались? Це ж наш Гена,
Це наш Гена - (Крокодил)

А

- Він під деревом сидить,
Добрий лікар (Айболить)

Прочитаймо разом слово "бібліотека".
Друге магічне слово зашифровано у чарівному сувої. Якщо ми правильно впишемо літери в клітинки горизонталі, по вертикалі з'явиться потрібне слово.

 

 

 

1

Ч

И

П

П

О

Л

І

Н

О

 

 

2

Л

И

С

И

Ц

Я

 

 

 

 

3

П

'

Я

Т

А

Ч

О

К

 

 

 

 

4

К

О

З

А

-

Д

Е

Р

Е

З

А

 

 

 

 

5

Ч

Е

Б

У

Р

А

Ш

К

А

1. Багатьом був невідомий,
Нині з кожним подружив.
З казки в кожного удома
Хлопчик-цибулинка жив.
Дуже просто, мелодійно
Він зоветься (Чипполіно)

2. Прийшла вона із довгим віником


На бесіду із півником.
Схопила півня на обід
І замела мітлою слід. (Лисиця)

3. Вінні-Пуха він дружок,


Цей рожевий (П'ятачок)

4. За три копи куплена,


Півбока луплена. (Коза-дереза)

5. Він не тигр і не комашка,


Не котисько і не пташка,
Він знімається в кіно
І відомий всім давно.
Упізнать його неважко.
А зоветься. (Чебурашка)

Отже, друге магічне слово - "читач".


І, нарешті, третє слово ви знайдете, якщо відповісте на моє запитання: "Що за біла нивка невеличка, де розсипана пшеничка. Очками її зберем, а думкою - розімнем. Нумо білу нивку обробляти - будемо усе на світі знати!" Правильно, це - книга. Отже, магічні слова - "бібліотека", "читач", "книга" (читає разом з дітьми).

Ми їх разом прочитали.


Всі ви читачами стали! (Виходить)

Бібліотекар: Але перш ніж ви підійдете до стелажів, щоб вибрати собі книгу, я хочу відкрити вам книжчину мрію.



Під стінкою, у шафі -
Прислухайся мерщій.
Все "охи" чути й "ахи".
Це хто ж зітхає в ній?
Та це старенька книжка.
Пожовклі сторінки
Пилком припали трішки,
А в ній - живі казки.

Їй нудно на полиці
Стрічати ночі й дні,
У шафі, як в темниці,
Задушній та тісній.
Їй хочеться відчути
Тепло долонь твоїх ...
Є в книжки мрія:
бути Відкритою для всіх.

Тож допоможіть книзі здійснити свою мрію, візьміть її, прочитайте, зрозумійте.
Отож, читачу, поспішай
Зібрати мудрий урожай!

А    зараз мої друзі маленькі, давайте  з вами дамо обіцянку і будемо її дотримуватися. Я буду говорити , а ви повторюйте за мною:

Сьогодні, в день посвяти в читачі, дамо урочисту обіцянку:

-     цінувати книгу - джерело знань;

-     берегти книги, охайно з ними поводитися;

-     не робити на книгах поміток, не малювати, сторінки не загортати:

-    своєчасно повертати книги до бібліотеки.

Учням 1 класу книга вручає посвідчення читача.



Бібліотекар : На цьому  наше свято закінчено. Дякуємо за увагу!


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка