Сценарій загальносистемного заходу в рамках комплексної програми національного та патріотичного виховання



Скачати 97.06 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір97.06 Kb.
М. Кушнерчук, пров. методист

Надвірнянської центральної

районної бібліотеки

Україна понад усе!
(сценарій загальносистемного заходу в рамках комплексної програми національного та патріотичного виховання)
Сцена: синьо-жовтий та червоно-чорний прапори, тризуб, кетяги калини, вишивані рушники, книжкова виставка «Торкнімся серцем власної історії».

На журнальному столику – підсвічник зі свічками, іконка Божої Матері.

Мультимедійний екран, на якому крутиться весь час слайд-шоу світлин – Майдан, Небесна Сотня, АТО, воїни-односельчани.
Голос з-за куліс: В часи молитви і творіння

І мертвим і живим – уклін.

Не забувай свого коріння,

А головне – вставай з колін!


Виходять діти в українських строях.


  1. Україна – то не звук і не просто слово;

  2. Україна – серця стук, солов»їна мова:

  3. Україна – то земля, вкрита стиглим житом

Що так сонячно сія під небом відкритим:

4.Україна – то Дніпро, повен грай-водою:

5.Україна – то добро, творене тобою:

6. Україна – то отця мудрі настанови:

7. Україна – то серця, сповнені любов»ю:

8.Україна – то дитя на руках у мами:

9. То одвічні відкриття брам у світлі храми:

10.Україна – це ти і я, усі ми довкола

Осяяні з висоти світлим Божим словом.
Входить Україна.
Україна. Я- Україна. Щедра земля під високим волошковим небом. Густі ліси,гірські вершини, розлогі степи, сині ріки та озера. Калина край вікна, похилена в зажурі верба, жовтогарячі соняшники на струнких стеблах. І серед цієї краси, серед цього розмаїття народилося найкраще в моєму житті – ось ці діти, моє майбутнє.
Діти:


  1. Ми – діти України. Ми спадкоємці твоїх історичних традицій.

  2. Ми – твоя надія, віра у краще світле майбутнє:

  3. Це нам творити подальшу історію:

  4. Це нам шукати шляхів до порозуміння, братерської любові та духовного єднання.

  5. Укріїно! Ти і досі йдеш дорогою незалежності.

  6. Ми знаємо, що цей шлях складний і тернистий

  7. Ми маємо продовжити справу, за яку вмерли мільйони.

  8. Маємо пам»яятати князів Київської Русі, славне військо запорізьке, воїнів УПА.


Україна. Вони – голос нашого минулого, його відлуння, наша совість і правда. І сьогодні вони через відгомін років повертаються до нас: молоді, вродливі, відважні воїни УПА. Ідуть з вірою у вільну, незалежну, соборну державу.

Вже повстанці України взяли кріси в руки,

Здобувають Україну козаків правнуки.

Що за військо іде, що за пісня лине,

Що за прапор на вітрі лопоче:

То повстанці-орли попід лісом пішли,

То їх пісня так серце лоскоче.
Звучить пісня «Десь там далеко на Волині».
До зали входять молоді воїни УПА з прапорами і марширують кругом залу, потім виходять на сцену.
1 солдат. Сіло сонце за Карпати, важкий для нас судився час,

В борні прийдеться нам сконати, хоч кожен хоче жити з нас.

2 солдат. Ми будем за Вкраїну воювати, в чужі краї не несемо ми смерть

Батьків, сестер ми будем захищати, у цьому наша сила й честь.

3 солдат. Зімкнутись треба нам стіною, стояти твердо до кінця,

Лиш тільки спільною боротьбою своє врятуємо життя.

4 солдат. За кров, за знущання, кохання, за муку, розпуку, братів.

За грабіж, пожари, мов кара, ми – помста, відплата і гнів.

5 солдат. Без скарги, без слова готові іти ми у темряву, ад

За честь України, родину, за Божі закони і лад.

6 солдат. Наша правда свята, вона сонцем горить

На наших повстанських знаменах

Лиш для неї клянемось до смерті ми жить

Із шляхів тих ніколи не звернемо!

7 солдат. Змилосердься, наш Боже, поможи нам у цьому бою,

Щоб від катів ми захистили Україну свою.

8 солдат. Ми – відгомін минулого, проте живемо в пам»яті українського народу. Маємо гідну зміну, котра присягається захищати і боронити рідну Україну.
Воїни ступають два кроки назад, виходять малі козачата під звуки пісні «Червона калина».


  1. Живи, Україно, живи для краси,

  2. Для сили, для правди, для волі

  3. Шуми, Україно, як рідні ліси

  4. Як вітер в широкому полі

  5. До суду тебе не скують ланцюги,

  6. І руки не скрутять ворожі

  7. Стоять твої вірні сини навкруги

  8. З шаблями в руках насторожі

  9. Стоять, присягають тобі на шаблях

  10. І жити, і вмерти з тобою

  11. І радні прапори в кривавих боях

Разом: Ніколи не вкрити ганьбою.
Пісня «О, Україно, о, люба ненько…»
Ведуча. Україна… Скільки світанків і заходів сонця зустрічала ця чудова щедра земля. Здавалося б, українці мали б бути заможними і щасливими, тим більше, що завжди відзначались працьовитістю та лагідністю вдачі. Україна мала б стати раєм на землі, а натомість протягом століть почорніла з горя. Вона не раз піднімалася з колін. Побита, скалічена, в ранах, але нездоланна. Ось знову Україна плаче, чому?
Україна (одягнена в чорний одяг). Подивіться на мене – я знову в жалобі, в скорботі. Серце обливається кров»ю за вбитими на Майдані та в зоні АТО.
Ведуча. Така недалека, а вже історія… Історія, що творилась на наших очах, у наших душах і серцях, на нашій рідній землі. Там на Майдані люди поливали своєю кров»ю бруківку, боролись за наше майбутнє. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. На цю боротьбу людей підняли найкращі, молоді. Їхній вчинок – то велика жертовна любов.
Ведуча. Сотні наших краян відстоювали право на краще життя на Майдані. Три місяці стояв Майдан – під осіннім дощами і мокрими снігами, під дзвонами храмів на Різдво Христове і морозами на благословенне Водохрестя. За ці три місяці Україна прожила цілу епоху.
Ведуча. Усі телеканали світу обійшли кадри, де 20-річний Сергій Нігоян, вірменин, який народився і виріс в Україні, читає на барикаді Шевченкове: «Борітеся – поборете, вам Бог помагає…». На Шевченкове слово влада відповіла кулею. Сергій став першою жертвою, а потім були інші, сотні…
Ведуча. Їх нарекли Небесною Сотнею – тих, кого жорстоко розстріляли на Майдані. Найстаршому було 83 роки, наймолодшому – лише 17. Серед героїв Небесної Сотні – наш земляк, ланчинець Василь Шеремета. Ми їх оплакували, ховали всією країною під звуки сумної лемківської пісні-балади «Пливе кача…». Знаємо, пам»ятаємо їхні імена, хоч і не були особисто знайомі.
Читець Майдан… З героями іде прощання…

Тисячі людей зібрались у цю мить.

Для когось на землі вона переостання,

А хтось в землі сирій вже міцно спить…

Вже не побачить батько, не зустріне мати…

Живого сина в світі більше вже нема…

Прийшли у путь останню проводжати

Своїх героїв…вічна їм честь і хвала…

Н. Гурій. Прощання з героями
Читець.

«Що не кажіть, а ми були щасливі»,-

Сказав один із тих юнців завзятих

Яких вписали у Небесну Сотню

Пером гвинтівки і чорнилом крови

«Що не кажіть, а ми були щасливі

(яке печальне і трагічне щастя!!!)

Не з сторінок історії козацтва

Війнуло духом волі і братерства

«Ми поріднились з хлопцями з-під Крутів

Приречені на молодість одвічну!»…

Він ще мабуть зустрів кохання перше

Любити вмів так палко не зрадливо

А над труною плакали дівчата

І мати… Мати голосила німо

(в кайдани жаху закував хтось голос!)

І лиш вуста здригалися в нестямі

Та так кричали що серця лиш чули

.безперестанно:

Сину…


Сину…

Сину-у-у!!!


О. Букатюк «Що не кажіть…»
Ведуча. Наші односельчани теж були на Майдані. Не з примусу, а за велінням душі і серця вони пройшли через пекло палаючих шин, крижану купіль водометів. Запрошую до слова______________________________.
Ведуча. Небесна Сотня молиться за Україну. Ми молимося за них, а вони сподіваються, що нам вистачить віри. Віри в себе. І пам»яті про ті Небесні Сотні, якими українська земля пожертвувала за право бути.
Пісня «Небесну Сотню, господи, прийми…». Сл. І музика П. Табакова.
Ведуча. 2014 рік – найтяжчий для України часу незалежності. У боротьбі за краще європейське майбутнє наш народ наштовхнувся на російську агресію. Росія анексувала Крим, а зараз веде неоголошену війну на Сході України. АТО - продовження бійні. На сьогодні там загинуло сотні наших вояків, тисячі поранено.
Виходять солдати і читець.
Читець.

Здрастуй, братику!

Здрастуй, воїне!-

Трохи зморений, трохи стомлений.

Трохи зламаний, але відданий,

Із землею своєю споріднений!

Ти недужий – та не приречений,

Трохи вітром війни попечений.

Ти залишив краї омріяні,-

І тебе ледь від смерті звільнено…

Тож тримайся, мій брате! Радістю

Новий день ще пробудить паростки,

Оживе ця земля, бо судилося –

Вона ж кров»ю синів освятилася!

Твоє серце, до краплі віддане,

Буде з нею, із нами споріднене,

Твої руки цілую спечені –

Ти не кинутий! Не приречений!

Поцілую і шрами зболені…

Любий братику! Мудрий воїне!

Поскоріше видужуй – зранений,

Але, вірю я, не доламаний…


(О. Стасюк)
Читець виходить.
Солдат 1. Як далі жити нам, комбат,

Коли у грудях – дерть,

Коли й в душі страшний безлад?
Комбат. Забути слово – смерть!
Солдат 2. Як дальше бути нам, комбат,

Там – в тихім, мирнім світі,

Коли і спогад невпопад…?
Комбат. Дивитись в очі дітям!
Солдат 3. Сміятись потім. Як, комбат,

Бо в снах вмираєш знову,

Коли із неба просто град?
Комбат. «Війна» - забути слово!
Солдат 4. А йти як будемо, комбат

Коли вже й до порога

Заледве нас веде медбрат?
Комбат. Молитись щиро Богу!
Солдат 5. Як з болем житимем, комбат,

Хто дасть нам знову сили.

Скажи мені, як брату брат…
Комбат. Любов до України!
Пісня на сл. Петра Грицюка, муз. Н. Чайківської «Молитва захисника»
Ведуча. В зоні АТО воюють наші земляки__________________________, а вдома їх чекають матері, родина, односельчани. Низько кланяємось матерям, які виростили таких мужніх синів і даруємо вірш Іванни Цимбалюк
Читець.

Божевільно стискала в жмені цей злощасний запах війни.

Син пішов, а вона, як сонце, цілувала його сліди.

А вона молитвою в небі, чи в бою, чи у бліндажі

Біля нього, навколо нього, коли серце вже на межі.

І коли натомлені ноги, автомат намуляв плече,

То вона, як колись малому, дула й тихо питала:ще?

І гоїла, мліла, вірила материнська її душа.

Кожен ранок від болю падала й поверталась до сина жива.

І просила у Бога сили, просто вірила: зможе, вистоїть…

Аж допоки ворожа куля біля серця самого блиснула.

Мати падала і вмирала міліон-міліон разів.

Кров по венах її гуляла, материнський будила гнів.

Мов прикладом у скроні била й стугоніла на цілий світ.

…Єдність ворога зупинила

Жага волі і Заповіт.


Пісня «Біля тополі», присвячена нашим героям у виконанні польського гурту «Еней» (мультимедійно)
Ведуча. Кожного дня, щогодини Україна, завдячуючи сміливим хлопцям, нашим захисникам, патріотам, серед яких є і наші славні земляки, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Тож молімося за них, аби живими і здоровими повернулись додому.
Читець.

Зорі моляться, просять прощення.

Геть начорно моя земля…

Повертайтесь живими, хлопчики.

Наша віра –ваша броня.
Вже й без голосу… ви там з каменю?

Ви там з попелу і води?

Ваші рани цілують ангели,

Вберігаючи від біди.


Повертайтесь живими, хлопчики.

Ваші сім»ї – ваша броня.

Тим чужинцям не буде прощення…

Це довіку наша земля.


(Іванна Цимбалюк)
Ведуча. В залі присутні наші односельчани – воїни АТО _________. Привітаємо їх оплесками. Запрошуємо до слова____________.
Ведуча. Ніщо так не об»єднає людей як біда. Сьогодні вона на всіх одна. Хтось бере в руки зброю і йде захищати рідну землю, хтось допомагає матеріально, хтось підтримує морально.
Ведуча. Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про наших героїв писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах служіння Україні виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої із терористами, російськими найманцями, протиставили свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до України. І за це їм наша вдячність і низький уклін.
Ведуча. Ми закликаємо вас сьогодні згадати усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам»ять про них згуртує нас, живих, дасть нам силу і волю, мудрість і наснагу для зміцнення нашої держави на нашій власній землі. У жалобі схилім голови і вшануймо їх пам»ять хвилиною мовчання.
Хвилина мовчання.
Входить ведуча і Україна, а ще учасники дійства.
Ведуча до України: Не плач, моя Україно, а радуйся. Минули дні, коли ти йшла у рваній свиті за руку з Тарасом на панщину. Затупилися мечі загарбників, розпалися лати, і коні їхні згинули. Проросло зерно віками в душі нащадків сіяне. Козацький дух не зарівняла в землю Катерина, він феніксом злетів до блакитних небес ХХІ століття. Не питимеш, ненько, більше чай, з полину зварений халатно. Діти твої талантами обдаровані і не тільки з хрестом і мечем хрещені, але й Майданом переможуть нахабство молодшого брата, що пропустив урок історії. Радуйся, моя Україно, ти народила дітей, гідних майбутнього. Їх Бог вбереже.
(О. Пилип»як. «Не плач, моя Україно»)
Всі співають духовний гімн «Боже великий, єдиний».
Ведуча. Слава Україні!

Всі: Героям слава!

Україна: Україна…

Всі: Понад усе!
Використана література:


  1. Ми надія, твоя, Україно: сценарій /Волосівська сільська бібліотека-філія. – 2015. – 7 с.

  2. Семенюк Г. На варті наших душ – Небесна Сотня: сценарій вечора-реквієма/ Г. Семенюк // Бібліотека-філія с. Поточище Городенківського р-ну. – 2015. – 10 с.

  3. Запалімо серця для України: збірник поезій і новел Текст . – Надвірна. – ТОВ «Надвірнянська друкарня».- 2015. – 100 с.

  4. Букатюк О. Мадонна Майдану: збірка поезій Текст / Олександр Букатюк // Івано-Франківськ: сімик.- 2014. -123 с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка