Сценарій випускного вечора



Скачати 141.45 Kb.
Дата конвертації02.05.2016
Розмір141.45 Kb.
Сценарій випускного вечора

Звучить фонограма пісні про вчительку

1. Директор школи. Доброго вечора вам шановні друзі!

2. Доброго і гарного вечора!

3. Доброго і щасливого, бо ним закінчуються шкільні роки і ним же починаються стежки в

доросле життя для наших випускників.

4. Мелодіє, птахом злітай,

Серця молоді окриляй

Ми - юність Петриківського краю і

Запрошуємо на останній шкільний бал!

5. Зійдіть з дороги кривди і печалі,

Зійдіть з путі невпевненість і сум.

Випускникам дорогу заквітчаймо

На щастя, долю, на добро й красу!

6 .Ідіть красиві, сильні, юні, гожі,

Ідіть в життя, що сповнене чудес,

Ідіть, і хай вам доля допоможе,

І мамина молитва до небес.

(Під мелодію виходять випускники до святкового залу) Випускники

1. Чудовий літній вечір...

2. Вечір, наповнений мріями, сподіваннями і надіями.

3. Наші серця наповнює радість і любов до життя.

4. І так хочеться поділитися своєю радістю зі всіма навкруги.

5. Бо сьогодні - Випускний вечір.

6. Схилімо чоло аж до землі -

Ідуть на свято всі учителі

Стрічаймо дружно, бо люди ті,

В роботі своїй для нас - святі.

Оркестре, грай-но їм пісню щиру!

(Вихід учителів)

1. Дозвольте урочисту частину випускного вечора розпочати.

2. Вшануймо Гімн держави

(Звучить Гімн)

І ведучий. До нас на свято завітали почесні гості. Сьогодні, як ніколи, нам з вершини літ дуже хотілося б заглянути в рік 1997. 10 років тому ми були маленькими, чарівними першокласниками, які тільки но переступили поріг рідної школи. Так, дитинство - безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати в ній лише один раз. Згодом стежка до цієї країни заростає дорослими турботами та проблемами.

2 ведучий. І скільки б ми не шукали цю країну на карті - даремно! Лише приємні, щемливі

спогади та мрії мають чарівну здатність повернути нас у дитинство. Сьогодні до нас завітали

нинішні господарі країни Дитинства, та її господиня казкова Фея.

(Звучить мелодія „В гостях у казки". На сцені Фея з чарівною паличкою (танець з казковими

героями).

Фея. Країна дитинства - країна казкова

І часто дорослих вона вабить знову

І часто дорослі літають у мріях

Вернутись в дитинство живе в них надія.

Із казкою, любі, не розлучайтесь,

В далеке дитинство щораз повертайтесь.

Вам казка чарівна підкаже пораду,

В ній знайдете завжди утіху й розраду.

(Підходять Буратіно і Мальвіна)

Мальвіна. Друже юний, Буратіно,

Скільки в нас було пригод!

Незважаючи на страхи,

Ти чомусь смішив народ.

Ти завжди такий веселий –

Любиш жарти, пісню, сміх,

Тут у нас на випускному,

Розкажи секрет для всіх.

Буратіно. А чому мені, Мальвіно,

Не сміятись, не радіти?

Процвіта театр у тата,

Люблять нас дорослі й діти.

Ключик золотий знайшовся

Татусеві - тату Карлу,

Та тепер я знаю точно:

В казці я живу не марно.

Мальвіна. Ну що ж лишилося зробити?

Присутнім висновок - простий

Випускникам всім побажати

Знайти свій ключик золотий!

Буратіно. Відкрити ним замок на щастя.

Всім опинитися в палаці,

Роботу мати і достаток,

Як ми в своїй чудовій казці.

Мальвіна. Всім юнакам я побажаю,

Щоб між шкільних своїх подружок Чарівних, ніжних і коханих

Знайшли своїх ви Попелюшок.

Буратіно. Дівчатам - юним випускницям

Бажаю всім зустріть колись

Свого найкращого із принців,

Щоб мрії всі збулись.

Фея. Повірте у свою Жар-птицю

І казка ваша хай здійсниться!

(Фонограма „Птиця щастя")

Буратіно. Ой, а що за скринька чарівна?

А може ключ мій її відкрити допоможе?

(Відкривають скриньку).

Фея. Це ж історичний момент.

Тут - перший вам дорослий документ,

Зароблений трудом, не так, задаром,

Він вам здавався недосяжним даром,

Та ось якась година ще пройде

І цей момент у вічність відійде.

Буратіно. Дивись, та тут ще й золота шматок попався. І срібло є! А що вже балів? Але ж я вмію рахувати тільки до п"яти.

Мальвіна. Тож скриньку ми передамо директору, Нехай він сам тут розбереться, А ми вже краще представимо наших друзів.

Фея. Так саме до друзів Мальвіни й Буратіно Можна віднести:

1.

2.


3.

4.


5.

Тому, що герої казки „Золотий ключик" шукали таємний скарб, який знаходився за ще таємнішими дверима. Так і наші медалісти йшли до цього дня, долаючи тернистий шлях

науки, бороли труднощі і невдачі. І з усіх ...................виходили переможцями. їхнім скарбом є Золоті і Срібні медалі. А право вручити їх надається нашим почесним гостям.

(Вручення атестатів, медалей).

Пісня:

1 .


2.

З.


4.

5.


(Мелодія. Вибігають малі джентльмени)

1. Добрий вечір випускники та випускниці!

2. Вчительки та вчителі!

1. Мами та татусі!

2. Діди та бабусі!

1. досить, досить, зупинися. Ми ж для цього сьогодні тут.

2. Ми готові прийняти естафету від наших випускників.

1. Джентльмени! Чи підходимо ми на вашу роль?

2. Ми обіцяємо, що будемо багато їсти, займатися спортом, вивчимо правила хорошого

тону, навчимося ходити на дискотеки, гуляти з дівчатами, одним словом - будемо

такими як ви!

1. Як хто?

2. Як , , , ,

Бо це справжні джентльмени, чи не так сер?

(Виходять 11 класи).

Джентльмени-випускники

1. Я бачу: джентльмени - це достойна для нас заміна.

2. Так, сер. Я думаю, що плечі цих джентльменів достойні, щоб на них перекласти

атрибути.(Перекладають на їхні плечі білі шарфи).

Малі джентльмени.

1. Дякуємо за довіру, сер.

2. Джентльмени, можливо і нам, щось варто подарувати нашим старшим колегам.

3. О, так, сер, я думаю, що їм згодяться ось такі біленькі хустинки.

4. А для чого їм хустинки? Що, їм немає чим витирати носа?

І. Та, що ви, сер. Це щоб було чим помахати рідним, коли будуть від"їджати вчитись у

великі міста.

Джентльмени-випускники

1. Які знайомі ці хустинки (розглядає). Чи не так, сер?

2. Саме так, це ними витирали нам носики і оченята наші перші шкільні матусі.

3. Світлана Олексіївна! Тетяна Іванівна! - підійдіть до нас. Ми раді відчувати Вас поперед

собою на цій сцені.

4. Ми завжди раді бачити Вас, бо саме Ви ввели нас у казкову країну знань.

(Звучить мелодія „Не повторяется такое никогда")

Слово першим вчителям.

1. Вчителів в житті було багато,

Та одну не зможемо забуть,-

Ту, що заміняла маму й тата,

Ту, що проводжала нас у путь. .

2. Вчителько моя, найкраща в світі! Вчитись нас навчила й працювати,

У навчанні - з книжкою дружити,

У житті - порядним, чесним стать. 1. Досі сняться очі, мов зірниці,

В тих очах - безмежна доброта. Вам не гріх і в пояс поклонитись, Вчителько ви наша золота!

2. Шановні наші перші вчителі! Ми пам"ятаємо все: цікаві уроки, веселі перерви. Ми вдячні вам за ті перші кроки, які ви допомогли нам зробити в безмежний світ знань.

(КВІТИ ПерШИМ ВЧИТеЛЯМ)

Вручають атестати джентльменам

(Червона шапочка під мелодію із фільма танцює на сцені)

Червона шапочка. Який дивний казковий ліс!

Ведуча. Це не ліс - це ти потрапила на випускний бал!

Червона шапочка. Кого ж тут будуть випускати, чи не вовка із клітки? Ні-ні, я страшенно

боюсь.


Ведуча. Сьогодні випускають скоріше ягнят. Сьогодні випускний бал для твоїх

шанувальників.

Червона шапочка. Для вас? (запитує у випускників)

О! Та я бачу тут

1.

2.


3.

4.


5.

Вони мої друзі, бо теж як і я люблять своїх рідних, поважають старших, веселі, завзяті, правдиві. А що вже красиві! (Випускники виходять на сцену)

1 ведучий. У народі кажуть: „Письменник живе у своїх книжках, художник - у картинах,

скульптор - у створених ним скульптурах, а вчитель - у думках і справах учнів".

2 ведучий. Із року в рік вчитель продовжує себе своїх учнях. Його думки, почуття, щедро

віддані дітям, працюють на майбутнє. Образ улюбленого вчителя, доброго й водночас

вимогливого, вихованці пам2ятають все своє життя.

3 ведучий. В хвилини радості й дитячої печалі

Учитель був нам вірний помічник.

Його ми руку дружно відчували,-

Він поруч був - наш класний керівник.

4 ведучий. Ну, а наша класна мама

І сьогодні поряд з нами. Більш не буде говорити, Що не хочемо ми вчити. Що не так ми говорили, Що не те ми утворили, На перервах що курили, І вікно знову розбили. Вам останнє слово в залі Надається для порад. Хоч прощаємось ми з вами, Та згадаємо стократ.

5 ведучий. Слово для завжди мудрих порад надається нашим класним керівникам, і ми

запрошуємо їх на сцену - Людмила Василівна! Ніні Михайлівна!

(Виступ класних керівників).

6 ведучий. Серед яскравого та неповторного сузір"я наших шкільних вчителів

найяскравішими зірками сяють для нас класні керівники.

7 ведучий. На сцені зараз справжнє зіркове скупчення талантів. І зараз настає зіркова мить

нашого вечора.

8 ведучий. Серед всього присутнього народу

Вручаємо зіркову нагороду. Ви серед всіх зірок шкільних Були найяскравішими для нас усіх.

9 ведучий. Щедрість душі своєї, доброту серця віддали ви нам.

А сьогодні ми вручаємо вам серця наших класів.

Бо і не висловить словами

Безмежну вдячність нашим класним мамам.

(Вручення атестатів).

(Звучить мелодія Укр.нар.пісня - на сцені Котигорошко з булавою).

Котигорошко. А - ну, сміливі, спритні, кмітливі, як наші славні предки, до мене!

(На сцену виходять випускники).

Котигорошко. Хороших хлопців вибрано. З цього часу ви справжнісінькі козаки. Чи охота у

вас є?


Випускники. Так, козацька кров у нас б"є!

Котигорошко. А чи готові ви битися?

Випускники. Готові! До загину!

Котигорошко. А за кого?

Випускники. За Україну!

Котигорошко. Ото вже молодці.

Ну, добрі люди,

Хай щастя Вам буде.

І до того літ примного

На любов і згоду.

Випускники. Хай не буде переводу козацькому роду.

(Під мелодію Карлсон виходить на сцену)

Карлсон. Привіт громадо! До вас прилетів витівник і жартівник всіх .часів і народів - Карлсон (кланяється) - Собственной персоной. Это я - мужчина в полном рассвете сил! Карлсоне, ти вчасно. Саме тут у нас і не вистачало своїх бешкетників. Карлсон. А от і ні. Таких бешкетників, як я - ніде нема. Але я прилітаю до наймиліших діточок, таких як

1.


2.

3.


4.

5.


(Виходять названі випускники).

Ведучий 1. Учитель має бути мудрецем,

Читцем, співцем та ще й поетом.

Уміти малювати олівцем,

Із слів скупих створить портрети.

Ведучий 2. Учитель має знати свій урок

І дати відповідь на наше запитання.

Він вчить життю за кроком крок, Роз"язувати всі важкі завдання.

Ведучий 3. Працю вчителя не зміряєш ніяк,

Результат її ти не побачиш,

А дітей він вчить не абияк -

Зазираючи в глибини душ дитячих.

Ведучий 4. Усе було за 11 років у школі:

Підказки, жарти, спогади сумні -

Все в даль спливло, і нині в дружнім колі

Згадаймо ті щасливі й незабутні дні!

1 клас - букви вчи, палички рахуй, ото морока!

2 клас - таблиця навіть сниться!

3 клас - ділення в стовпчик , відмінки!

4 клас - перший випускний і перше кохання!

5 клас - нові предмети, вчителі! Та я в 5 класі разів 40 попадався на прогулах.

- А чому?

- Мабуть ще не вмів гуляти!

6 -7 клас - Ми стали розумніші, а задачі. Мама з татом гірко плачуть.

- Бо вчиться з нами , нема в них сили далі! 8 клас - за ним 9 - так, дорослішали ми , хлоп"ята!

10 клас - О! Які ми були витівники. Любили різні розіграші, смішинки. Якось грались у хованки, так дехто, так ховався, що знаходився тільки в кінці семестру.

- Так є про що згадати! Стільки нас тестували, опитували, екзаменували, запитували,

запитували, запитували!

-1 ніхто з нас не задумувався, що поряд завжди був вчитель.

- Іноді зморений, сумний, дуже серйозний.

- Іноді веселий, добрий. Такий близький і дорогий.

- Як ми кричали „Ура", коли учитель раптово захворів.

- Як ми шуміли, коли він, можливо пригадуючи свій біль, чи якусь проблему задумувався, біля

вікна з надломленим куском крейди.

- скільки листочків облетіло з дерев, скільки розтопило сонце сніжинок за той час, який Ви

Вчителю віддали нам.

- Недаремно говорять: „ Учителем не стають - ним народжуються!"

Ведучий 1. (Марина Павлівна.)

Зазирнувши у майбутнє,

Можемо тоді збагнути:

0 шановний наш директор!

Вас ніколи не забути!

Через кілька років, як почуєте Ви

Сміх дитячий і гамір навколо,

Подивіться в вікно — ви впізнаєте нас,

Ми дітей приведемо до вашої школи/

Ведучий 2. Це правда, що директору все видно, Нічого не сховається від неї.

До того ж ще команда є солідна:

Чотири аж заступники у неї.

Ведучий 3.(Н.І.., В.В., Л.В., В.С.,)

І їм головне — порядок в школі,

А все що інше — суєта,

Були б у класах, коридорах

І дисципліна, й чистота.

То вчителя на курси терміново,

То знову хтось уроки прогуляв, Змінився розклад на сьогодні знову,

А ввечері в нас свято — повний зал!

Ведучий 4. (Л.П., Св.А.)

На ваші уроки чудові

Приходили ми залюбки,

Вчительці рідної мови

Свої довіряли думки.

Ви завжди нас розуміли

І всі помилки вибачали.

І весь час так палко хотіли,

Щоб грамотно всі ми писали.

Ведучий 5. І наші сердечні вітання

Сьогодні лунають для вас,

О вчителько рідної мови,

Ми з святом вітаємо вас!

Ведучий 6.(Л.В.)

И снова к сочинению, а может к изложению Готовимся ми ночи напролет.

По образу Печорина, по образу Онегина

Учитель нам задание дает. Напрасньі все старання, Нет сил усвоить знання,

Слипаются устальїе глаза.

И, видно, в наказание, во сне Татьяна Ларина Приходит к нам с кошмаром до утра.

Ведучий 7. Учитель мой! Я пред тобою преклоняюсь,

Твоим талантом, мудростью всегда я восхищаюсь!

Ведучий 8. (Г.М.)

Із математикою були у нас проблеми, Низьких балів мали тьму,

Не лізли в голови ті теореми,

Й неправильно ми брали похідну.

Прийде із часом каяття,

Коли урок подасть життя.

Ведучий 9. Хто рахуватиме відсотки

З валюти, в банку що лежить, Кому свої чотири сотки

На п 'ять ділянок треба розділить. Коли на узбережжі чи у горах

Ти віллу схочеш збудувать,

То теорему Піфагора

Все ж доведеться пригадать.

Ведучий 10. Учителю! Спасибі, що навчили Нас множити, ділити, додавати.

Лиш залишилося, щоб ми зуміли Всі ці знання в житті застосувати

Ведучий 11. (Л.М.)

Історії вчила нас мудра людина,

Із нею цікава нам кожна година.

Із вчителем творчо ми всі працювали, Всі дати, події і наслідки знали

Але щоб історію легко нам вчити, Машину часу потрібно створити,

У різні століття подорожувати,

А вчитель лиш буде усім керувати.

Ведучий 12. (Н.М.)

Географія — наука всім потрібна і корисна. Державна атестація — була фінальна пісня.

Щоб ми добре клімат знали,

Щоб ніде не заблукали.

По усіх морях пропливли,

Усі гори підкорили.

Дізнались, звідки землетрус,

Де Еверест, Казбек, Ельбрус.

Ведучий 13. (Р.М.)

Ми б призначили побачення Тільки фізиці одній,

Це тому, що вчить нас вчитель

Просто дуже дорогий. Привітати хочем вас,

І здоров'я побажати.

І дізнатись, що наш клас Фізиками мріє стати.

Ведучий 14. (Л.О.,Л.А.)

Біології та хімії нас старанно вчили,

І був учитель наш розумний, добрий, милий.

Та хоч урок завжди нове несе —

Перерва нам миліша над усе.

Ми вам бажаємо терпіння,

Спасибі за знання та вміння.

Ведучий 15. З англійським майже ми на "ти",

З Нелегко нам було цей шлях пройти.

З перекладами добре ми справлялися,

З канадцями охоче спілкувалися. Ведучий 16. (С.В.,Н.О.)

Щоб у цім світі все устигати,

Треба потужну енергію мати,

Силу, здоров'я, мускулатуру.

Тут нас врятує лише фізкультура!

І вчителі так усіх тренували,

Що на змаганнях перемагали.

Ольга з Оксаною так заряджає, Енергії на все життя вистачає!

Ведучий 17. (І.В.)

На уроках ваших ми навчились малювати, Фарби готувати, стіл гостям накрити.

Хлопчиків любили смачно пригощати,

Звісно, це нам може у пригоді стати.

Ведучий 18. Нам дитинство тепер лиш насниться,

Бо про нього забути вже час,

А шалена романтика юності

Вже обійми розкрила для нас.

Ведучий 19. Мрії про майбутнє світлі маєм.

Хай вони здійсняться неодмінно.

Час не повернем, та разом заспіваєм

І прощання ми на мить зупиним.

(Звучить пісня „О любви"- І.Білик)

(Голос за кадром)

Давайте пригадаємо п"єсу Моріса Метерлінка „Синій птах" . Зовні сюжет дуже простий: діти дроворуба

Тіль-тіль і Метіль, прокинувшись у Різдвяну ніч у своїй хатині, спостерігали святкові вогні в багатому

будинку навпроти. В цей час до них завітала фея, яка запропонувала дітям вирушити на пошуки Синього

Птаха щастя. Діти мандрували різними фантастичними країнами, вони неодмінно хотіли його знайти. Та

наприкінці вони все ж зрозуміли. Коли зустріли Велику Радість материнської любові, що найбільше

щастя на землі - це мати маму, родину.

(Інсценівка)

У чарівному саду під наглядом долі живуть земні радощі. Це велика радість бути справедливим, це

радість бути добрим, радість закінченої праці, радість мислити, радість розуміти, радість бачити

прекрасне. Але серед них є найголовніша і неповторна - Радість материнської любові. А от і вона сама.

Радість материнської любові. Впізнали мене діти?

Тіль-тіль. Ви дуже схожі на мою маму: такі ж очі, губи, руки...

Мітіль. Тільки наша мама так гарно не одягається. Ми дуже живемо бідно.

Тіль-тіль. Я й не знав, що моя мама може так багато вбиратися! А з чого зіткана твоя сукня? З шовку. Із

срібла чи перлів?

РМЛ. Моє вбрання зіткано з ваших дитячих поцілунків, ласки, допомоги. Всі мами багаті, якщо вони

люблять своїх дітей, а діти люблять їх. Немає бідних матерів, ні некрасивих, ні старих... їх любов є

найчудовішою з усіх радостей. Коли вони сумують, досить їм поцілувати дитину, або дитині поцілувати

їх - і всі сльози, що наверталися їм на очі, перетворюються на зорі.

Т. Ми так хочемо лишитися тут, зі своєю мамою.

М. Тут вона така красива, лагідна. А вдома - змучена, знервована.

РМЛ.Маленькі мої! Треба подивитися уважніше, розплющити очі. Ви прийшли сюди, щоб навчитися

бачити мене. Коли ви дивитесь на мене там, на землі. Розумієте? У кожної дитини є одна - єдина мама.

Найпрекрасніша з усіх, навіть коли змучена важкою працею. Треба тільки добре знати її і вміти на неї

дивитись.

Тіль-тіль. То ми все зрозуміли А ви? (запитує у випускників)

Мітіль. Ну що ти Тіль-тіль, наші

і так є хорошими, слухняними дітками. Вони люблять і поважають батьків. Вдома вони помічники для матусь і татова гордість.(Виходять названі випускники).

1. Дорогі наші батьки!

2. Я хочу, щоб ви повернулися на 17 років назад.

1.Тоді на ваших руках лежали рожеві чи блакитні згорточки, кліпали оченятами, а ви - молоді та

вродливі, торкалися теплої дитячої щічки.

2.У вас було багато радощів: перший зубчик. Перший крок, перше слово.

1. А було і так, що здавалося, - не було виходу, коли сиділи довгими ночами біля ліжечка хворої дитини і

шепотіли: „Господи, допоможи!"

2. Господь почув ваші молитви. Ми здорові, вже такі дорослі, а сьогодні хочемо вклонитися вам за те,

що носили нас під серцем.

1. Дякуючи вам , ми бачимо сонце і зорі, чуємо спів птахів.

2. Так, це все наші найрідніші люди.

3. Вони всіх нас , як пташенят зростили.

Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили.

І крила для польоту нам дали.

4.І небо, і зірки для нас відкрили,

Красу і силу дітям віддали,

І що могли для нас усе зробили,

Спасибі дорогі наші батьки.

5.Тато й мамо -лебеді мого дитинства

Кохані, рідні, найдорожчі і найближчі.

Я вдячна вам , що вчили жити без презирства,

Заклали в душу й серце почуття найвищі. б. Мої рідненькі вам низький уклін.

За ваші пильні і ласакаві очі,

За той казковий й неповторний часу плин,

За ті недоспані в турботах ночі.

(Звучить пісня про маму).

Ведучий. Дорогі батьки! Ну ось і все! Ми все сказали

І ви нам - також взаємно.

Колись дітей ми ваших взяли –

Тепер назад їх віддаєм.

Погляньте ви на юну парость:

В них - ви, але і часка нас.



Хай вітер їм наповнить парус,

У добру путь! У добрий час.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка