Сценарій випускного ранку початкової школи «Чотири роки разом, як приємно»




Скачати 365.04 Kb.
Дата конвертації02.05.2016
Розмір365.04 Kb.
Сценарій випускного ранку початкової школи

«Чотири роки разом, як приємно»

Вчитель початкових класів

Піркавець Н.І.

Вед. Доброго ранку ! Доброго дня!

Доброго вчора, сьогодні, щодня.

Хай не псується годинник на вежі.

Хай буде все на землі, як належить.



Вед. В ласкавому травневому повітрі

Бузковий запах ллється і бринить.

Тож на шкільному нашому подвір’ї

Останній дзвоник скоро продзвенить.



Вед. Це сльози і радість, свято і прощання.

Для когось він лунає в перший раз.

Для когось справді буде він останній,

А вас покличе у наступний клас!



Вед. Дозвольте, дорогі діти й шановні гості розпочати наше традиційне шкільне свято – свято прощання з початковою школою і переходу до середніх класів. Це – перехід на нову сходинку в системі освіти, отже дуже важлива, визначна подія в житті. І недарма це свято ми відзначаємо весною, коли природа розквітає, все набирається живого дихання.

Вед. Вітаємо всіх зі святом! Нехай цей день, цей випускний бал запам’ятається вам і стане приємним спогадом у майбутньому!
Каждый вечер – вечер наступает вдруг,

Если делать нечего тебе, мой друг,

Если ты от жизни от своей устал,

То мы приглашаем на выпускной бал.

Здесь сияют улыбки, и веселье кругом.

Смех, веселье и шутки ты услышишь горой.

Здесь девчонки танцуют,

Сегодня здесь полный зал,

Расскажут вам тут стихи, даже если устал.

Заходи и увидишь наш выпускной бал.


Вед. В зал запрошуються учні випуску 2011 року.

Всі. А разом – ми учні 4 класу. Чотири роки ми жили і навчалися у місті «Золотинки» під девізом «Жити, творити, перемагати».

Отже ми: завзяті дружні і бадьорі,

Один за всіх і всі за одного,

Любимо жити у рідній школі,

Отож – це дім для кожного,

Тут ми навчались і зростали

Несли у світ тепло сердець,

Коли б ви, любі друзі, знали.

Не школа – це, а знань дворець.

Вед. За чистим полем, за сосновим лісом, за далекою дорогою, поблизу річки є казкове село. А в тім селі – диво – школа.
Пісня «Чудо – школа»

Чудо –школа – места лучше нет!

Чудо –школа – мы не знаем бед!

Чудо - школа, кто здесь пробыл час,

Чудо –школа, не забудет нас.

Припев:


Чудо школа (2 р.)

Тут расскажут всё толково,

И научат и покажут,

Чудо школа!

Наше счастье постоянно!

В школе учимся с друзьями!

Чудо – школа (3 р.)
Вед. А зараз ви, шановні випускники, одержите дипломи про закінчення початкової школи. Це ваш перший документ, можна сказати реліквія, яка залишається у пам’яті кожного з вас за перші 4 роки навчання. Дипломи вручає директор школи Госало Л.А. та спікер учнівської ради Ковтун А.

Учень. Директору без завучів, ох як важко – учбовий процес і виховний вони організовують і ми сподіваємось, що порозуміємось. А з комп’ютером домовимось, щоб розклад уроків нам подобався: фізкультура, праця, малювання, фізкультура…

Вед. Як швидко пролетіли роки, неначе дні.

Ви так рости спішили, як трави навесні.

Із вчителем ділили ви і радість і печаль.

Ви так рости спішили.

Тепер прощатись жаль.

Терпляча, добра, мила

За кроком крок щодня.

І вас вона навчила, дала міцні знання.

Не скажеш: «Стійте, роки! Дитинство, постривай!»

У школі початковій звучать слова «Прощай!»



Вед. Ты помнишь, было вокруг

Море цветов и звуков,

Из тёплых маминых рук

Учитель взял твою руку.

Он вёл тебя в 1 – ый класс.

Торжественно и почтительно,

Твоя рука и сейчас

В руке твоего учителя.



Вед. У каждого в жизни один только раз

Бывает свой первый класс, свой памятный класс.

И первая книга, и первый урок,

И первый пронзительный школьный звонок,

И первый учитель – кто двери открыл,

Дорогу и в сердце, и в жизнь проложил.



Вед. Спозаранок заплела косицы,

Тонкие тетради собрала…

Спит весь дом, а девочке не спится

У неё, у маленькой – дела!

Первый луч позолотил окошко,

Осень листья, у крыльца метёт,

Девочка в горячие ладошки

Ранец первоклассника берёт.

Здравствуй, школа, здравствуй, путь – дорога,

И впервые за свои 6 лет

С радостной, светлой тревогой

Девочка проходит по земле.



Вед. Слово першій вчительці.
Діти. Промчались вихрем переменки, уроки, дневники, оценки…

Мы, наконец, дождались срока – звонка с последнего урока

Он стал последним в этом классе и с учителем родным.

Поэтому сказать ей тёплые слова хотим.



Діти. Учителько, перша, рідна,

Ну як тобі не дякувати в цей час,

За те, що розум, щирість, вміння –

Все віддавала ти для нас.

Пробач за все нас вчителько – матусю,

Що іноді ми неслухняними були.

Та ми ж тебе любили до безтями,

Любили так, як тільки вміли ви.

Ми сьогодні вже йдемо від вас,

По стежині шкільній в 5 клас,

Не сумуйте за нами, рідненька.

Ми завжди пам’ятатимем вас.

Знов покличе вересень, щоб іти навчатись

А до вас малесенькі діти прийдуть знов,

Дуже – дуже шкода нам з вами розлучатися

Та у серці нашому лишиться любов.

Ми до вас не раз іще будемо повертатися,

Із сльозами й радістю прийдемо до вас.

Бо у школі довго нам, довго ще навчатись,

Хоч і кажуть: «Швидко так пролітає час».


Пісня

Мы помним тот звонок весёлый,

Что прозвенел нам в первый раз.

Когда вошли с цветами в школу,

В свой самый лучший 1 класс.

Папе, маме, бабушке все я рассказала,

Как мы шли под музыку

Со школьного майдана.

Как потом мы в классе хорошо сидели

Как на Наталью Ивановну мальчики глядели.

И как на уроке хором отвечали,

Как мы наши парты путали вначале.

Как писали палочки, рисовали вазу.

И стихи про птичку выучили сразу.

Рады мама с бабушкой,

Папа мой доволен.

И самой мне нравится

В нашей классной школе.



Вед. Слово надається голові класного колективу Дзюбенко Карині.

Шановна Наталя Іванівна!

Ви часто говорили, що ми повинні стати колективом, а не зграйкою людей. І що в житті найголовніше бути людиною з великої літери. Я можу чесно сказати, що наш клас колектив. Ми всі будемо пам’ятати це не тільки наступні сім років навчання, а й все життя.
Вірш «Ти – людина»

Все життя ми будемо дотримуватись норм морального кодексу, який ми бачили щодня на стенді кабінету і надіємось, що він організує наше майбутнє



Вед. В 1959 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла Декларацію прав дитини.

Вед. Декларація – це просто

Оголошення всіх прав,

Є права і в дітей звичайно,

Треба, щоб усяк їх знав.



Вед. Знайте ж, що усі ви рівні

Від народження в правах.

І людина змалку вільна,

Наче в небі синім птах…



Вед. Знайте, змалечку всіх діток

Треба вчить, оберігать,

І ніхто у всьому світі,

Їх не сміє ображать.



Вед. Треба діткам всього світу

Не сваритись, а дружить,

І по правилах хороших

По закону треба жить!



Вед. Слово надається батькам випускників.

Может, просто стало нам привычно, но не видеть этого нельзя!

У Натальи Ивановны обычно вечером усталые глаза.

Мы – то знаем, что это такое детворы неугомонный рой,

Туту с одним – то не найдешь покоя, а не то, что с этакой семьёй.

Тот смешлив, а этот смотрит косо, там драчун уж затевает бой!

А вопросы – тысяча вопросов и ответов требует любой.

Сколько нужно ласки и заботы, всем помочь и каждого понять,

Благодарна и трудна работа научить читать, писать, считать!

Не тревожно на работе маме, веселы ребячьи голоса,

Ведь всегда следят за малышами добрые усталые глаза.

Благодарны Вам, конечно все мы.

Трудно даже слово подобрать.

И сегодня, в этот праздник яркий,

Хочется спасибо вам сказать!

А ще мі хочемо привітати з одержанням першого документу дітей і сказати такі слова:

Доле де ти? Відгукнися.

Нашим дітям посміхнися!

Дай їм вдачу, добру, не ледачу!

Дай їм щастя, чистого як у Божого причастя

Та здоров’ячка на всі літечка.

Вед. Для батьків сьогодні свято незвичайне, вони не просто батьки, а батьки випускників, а це – перший випускний у житті їхніх дітей.

Вед. Кожна людина ніби тоненькою ниточкою зв’язана з іншими людьми. У кожного є багато родичів. Тих, які жили колись і тих, які є сьогодні. Тато і мама - двоє найрідніших для нас людей. Вони передають нам життєву мудрість, з ними ми ділимось радощами і смутком.

Учень. Рід. Родина, сім’я,

Серед них – маленька Я.

Мов перлинка – намистинка,

Я – дівчатко – українка!

Родовід – моя родина,

Я ж її мала краплина.

Люблю всю родину Я,

Разом ми – одна сім’я!

Бо козацького я роду,

Рідну землю люблю зроду.

Маму, тата й брата поважаю,

Їм здоров’ячка бажаю!

І бабусю, й дідуся –

Всіх люблю й цілую я!



Учень. Мама, зірка світанкова,

Промінь сонця у вікні,

Задушевно твоє слово назавжди живе в мені.

І сьогодні в наше свято

Руки ми цілуєм вам,

Вам на доброту

Святим, рідним матерям.

Хай у косах не срібляться

Нитки горя і біди.

Ми до вашої світлиці будем прилітать завжди.



(Діти разом: Нашим мадоннам любов і повага)
У нашей мамы праздник

И мы ей поздравляем.

Хорошие отметки

Немедленно предъявим.

Посуду сами вымоем,

И в доме приберём,

И маме поздравление веселое споем.

Хотим, чтоб мама в отпуск ходила только летом.

Чтоб стала депутатом Верховного Совета.

Чтоб наша мама счастливо и весело жила,

И чтобы всех других она прекраснее была!

Хотим, чтоб улыбалось

Ей счастье в каждом деле.

Чтоб папа помогал ей,

А дети поумнели.

А мы уж постараемся

Ее не огорчать.

И будем лишь двенадцати

Все время получать.

Учень. Можно вышить маме платок,

Можно вырастить цветок

Можно дом нарисовать,

Речку голубую…

А ещё расцеловать

Маму дорогую!

(Дарують квіти мамі)
Учень. Татусю, таточку, як хороше з тобою,

Коли у настрої веселому, повір,

Здається, небо нижче над землею,

Що скоро з ненькою дістанемо до зір.

Я виросту і стану «леді». Татко,

Онуків славних в хату приведу

І всю любов віддам їм до останку,

І до колін твоїх я припаду.



Учень. Шанування батьків – один із найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей.

Учень. Найдорожчі у світі люди – рідні батьки. Вони завжди простять, зрозуміють, вислухають.

Учень. Поки живі батьки – ми всі щасливі, поки живі батьки – кожен із нас залишається дитиною і в 20, і в 30, і в 40 років.

Вед. Спочатку батьківські очі дивляться на нас з любов’ю, потім – з гордістю, а далі – з надією. Зростають діти – старіють батьки, це – неминуче, це – невблаганність часу.

Вед. Три нещастя є у людини: старість, смерть і неслухняність діти, старість – неминуча, смерть – невблаганна, неслухняні діти – сором для батьків. Я переконана, що серед нас немає недобрих дітей. Тут зібралися дружні родини. Ваші батьки – мама і тато, це батьки ваших батьків - дідусь і бабуся.

Вед. Ми до батьків звернутись хочемо,

Сьогодні свято і у вас,

Та кілька настанов проща вальних

Прийміть, шановні, ви від нас.

Попереду ще 7 років, коли потрібні ще дітям і увага і тепло. Мужайтеся, бо час невпинний, проблем таких ще не було.

А вечорами – час, щоб вчить уроки,

Пропустити футбол і серіал,

Вам формули присняться і в лінію зошит,

Підручники, циркуль і новий пенал.

Так буде з дня у день…

Така вже перспектива

У тих хто народив

Доньку або сина.

Не раз вам буде боляче до сліз

За порвані штанці й роздертий ніс.

Чим далі, тим краще – науки підуть,

Домашні завдання учням задають.

Якщо пояснити не вмієте ви,

Нема в тім проблеми, нема в тім біди:

У бібліотеці чи в Інтернеті

Все, що потрібно для учня, знайдете.
Учень. Бабуся…


Стану храбрым лётчиком
Стала бабушка

Старой, больной,

От ходьбы она

Устает.


Храбрым летчиком

Стану скоро я,

Посажу ее

В самолет.

Не тряхну ее,

Не качну ее,

Отдохнет она наконец.

Скажет бабушка:

«Ай да внучек мой,

Ай да летчик мой! Молодец!»


Бабушка на пенсии
У бабушки нашей счастливые годы –

Бабуля ушла на заслуженный отдых.

Не надо теперь на работу ходить,

Пора отдыхать, за здоровьем следить!

Вот только в квартире она убирает.

Погладит, сготовит, потом постирает.

Когда же все в доме сверкает, блестит.

Тогда за здоровьем бабуля следит!

Как много внимания требуют внуки!

До ночи бабуля не ведает скуки,

Когда всех уложит, угомонит,

Тогда за здоровьем бабуля следит!

Родители внуков приходят с работы,

И бабушка их окружает заботой.

Какой – то усталый у бабушки вид,

А вроде на пенсии, дома сидит.


Бабушка дома

У мамы – работа,

У папы – работа,

У них для меня-

Остается суббота,

А бабушка дома – всегда!

Она не ругает меня никогда!

Усадит, накормит:

«Да ты не спеши!

Ну что там стряслось у тебя, расскажи?»

Я говорю, а бабушка

Не перебивает,

По крупинкам гречку

Сидит – перебирает…

Нам хорошо вот так, вдвоем,

И дом без бабушки не дом.


Моя бабушка
Со мной бабушка моя,

И значит, главный в доме – я,

Шкафы мне можно открывать,

Цветы кефиром поливать,

Играть подушкой в футбол

И полотенцем чистить пол.

Могу я есть руками торт,

Нарочно хлопать дверью!

А с мамой это не пройдет.

Я уже проверил.


Мы с бабулей очень дружим
Мы с бабулей очень дружим.

Мы друг другу помогаем.

Мне она… готовит ужин,

Для неё я … всё съедаю.

Я ее вожу за ручку.

Не всегда поймет прохожий,

То ли бабушка мне внучка,

То ли я ребенок все же.

Кто кого ведет в «Молочный»?

Кто кого в «Игрушки» тащит?

Мы живем семьею прочной,

Дружим дружбой настоящей!

Говорят нам папа с мамой:

- Рядом вы с утра до ночи.

Только спать ложиться рано

Что – то бабушка не хочет.

Не желает мерить лужи

И песок считает грязным!

В остальном – мы очень дружим,

Несмотря на возраст разный.



Мне грустно
Мне грустно: папе на меня нажаловалась мама.

…конечно, я не слушался и вел себя упрямо,

Но можно было шлепнуть и даже накричать…

Сама ж меня учила не ябедничать.


Вед. Глазами нужно нам другими

Взглянуть на бабушек наших дней –

Не шутки, а гимны

Мы сказывать должны о ней.

Не зря, трудясь почти полвека,

Один научный институт

Предположил, что человеком

Мужчину сделал, тёщин труд.

С такой согласны все,

Ведь бабушка – это микроясли,

А также микро детский сад.

На ней одной, как мост на сваях,

Любая держится семья.

Она и кухня домовая,

И курсы кройки и шитья.

Для зятя – счётная машинка,

Для дочки – повар и завхоз.

Для внуков – бабушка Арина,

А если надо – Дед Мороз!

На всё она находит силы:

Связать для зятя шарф красивый,

Достать на праздник кур парных.

И это всё без прогрессивок,

Без отпускных, без выходных.

Ее уму, ее талантам

Земля хвалу воздать должна,

Не на китах, не на атлантах –

На бабушках держится она.

Насчёт других планет – неясно,

Одно сегодня ясно нам,

Что если бабушки есть на Марсе,

То жизнь, конечно, есть и там!


Учень. Я до дідуся іду по науку:

Діду, дідуню, навчи в світі жить!

Він на голову кладе свою руку,

Голос сріблястим струмочком біжить.



Учень. Чи мороз, чи віє хуга я нічого не боюсь

Це тому що маю друга

Мій найкращий друг дідусь

Ми йдемо гуляти разом і в кіно і в магазин

До морозива я ласий

А мультфільми любить він

З таким хорошим другом не нудно вдвох ніде

З таким хорошим другом ніхто не пропаде

Учень. Лижі ми купили добрі

Першим став на них дідусь

Ми обоє з ним хоробрі –

Я кататися навчусь

То ж я виросту, а поки

В нас такі веселі дні

Що здається менше років

Дідусеві ніж мені


Вед. Дорогі наші мами! У вас теж є мами – це наші бабусі.

Приїжджайте частіше до дому,

Щоб не мучила совість потому.

Ні грошей не привозьте, ні слави

Будьте з рідними ніжні й ласкаві.

Пригадайте дитинства стежинки

Поцілуйте батьківські сивинки

Зачерпніть води із джерельця

Прихиліться серцем до серця

Бо не вічні ні батько, ні мати

Завтра можете їх не застати

Щоб не мучила совість по тому

Приїжджайте частіше додому
Учень. За тиждень до проведення свята нам було дано завдання взяти у мами і тата інтерв’ю. Вони теж колись були маленькими дівчатками і хлопчиками, а бабусі називали їх так:

У них були улюблені іграшки дитинства:


А зараз, діти. Я буду читати початок речення, а ви його закінчіть:

  1. Дочка моєї мами (сестра).

  2. Найбільше в нашій хаті свято, коли приходить з роботи (тато).

  3. Своїх онуків розуму навчає старенький (дідусь).

  4. Найбільше пестить і голубить свою дитину (мати).

  5. Батькам на втіху росте здоровий розумній їхній (син)

  6. Твою матусю «донечка» кличе твоя (бабуся).

19 травня в усьому світі відзначається День науки та 19 річниця союзу дитячих організацій. І це чудово, що ваше прощання з початковою ланкою навчання відбувається у цьому ж місяці. Давайте разом з вами проведемо іспит для учнів – глядачів і перевіримо, чи зможуть вони змінити вас.

Щоб усі вас поважали, щоб любили і пишались,

Не багато, і не мало – треба знати 10 правил!



(Королева Наук читає)

Перше. Як прокинувся – вставай, ліні волі… (не давай)

Друге. Квіточку роса умила, а тебе умиє… (мило)

Третє. Але ти не поспішай, подивись спочатку,

Чи нічого не забув, чи в портфелі все… (в порядку)



Четверте. І дивись – не забарись,

В школу швидко… (мчись)



П’яте. В школі, в класі не брудни, сміття бачиш… (підніми)

Шосте. Не носи в кишені жуйки,

Крейду, яблука і булки,

Кнопки, цвяхи, сірники, а носи… (носовички)

Сьоме. Будь охайним завжди сам, уникай дірок і… (плям)

Восьме. Дома близьким не груби, менших захищай… (завжди)

Дев’яте. Скільки в небі світить ясних зірок,

Стільки в щоденнику повинно бути… (хороших оцінок)



Десяте. Щоб тобою всі товариші пишались,

Перехожі озирались,

Так роби, щоб люди звикли –

Ти в усьому завжди… (приклад)

Молодці, малята, витримали іспит.

Вед. Ви всі, учні початкових класів, живете в цікавому світі Доброград. Де свої закони, правила і навіть свій гімн. Учні 4 класу пропонують всім вам разом заспівати гімн Доброграду.

Вед. З вересня місяця у вас почнеться шкільне життя з новими вчителями, які радо зустрінуть5 клас, це – Заскока Н.А., Линник А.М., Мацько О.О., Диска Н.І., Диский С.Я., Швець В.Ф., Доннік Н.І. та Лагуткіна Т.І.

Усім вам треба буде багато читати, працювати з додатковою літературою в бібліотеці, щоб одержати багато інформації.



Учень. Ось і закінчився ще один навчальний рік.

Я вже майже в 5 класі. А ось і нові підручники.. «Математика» (гортає). Які тут складні приклади і задачі, дроби, проценти. «Література». Які відомі і улюблені письменники та поети: Микола Сингаївський, Олександр Олесь, Марійка Підгірянка… «Англійська мова» Як цікаво! Невже і я зможу розуміти ці слова і тексти?

А що важливіше – математика, література, історія?

В якій книжці я зможу знайти те, що найважливіше для мене?


(З’являється Птаха Щастя.)
Птаха Щастя кожного із вас

Прилетіла в цей казковий час.

Вибере мене, вибери мене,

Нехай щастя вас не обмине.

Щастя! Його де знайти?

Ти птахом барвистим до нас прилети.

Де ти, щаслива мить –

То птаха танцює, крилами дзвенить.


Птаха Щастя. Привіт,

Учень. Доброго дня! Ой, а хто ви?

Птаха Щастя. Я – Птаха Щастя. Я хочу допомогти тобі знайти найголовніше у твоєму житті.

Учень. Допоможи мені швидше. Пташко, а то я зовсім заплуталась. Наша вчителька Наталя Іванівна говорить, що найголовніше – це знання, освіта. Вчитель фізкультури - що здоров’я найважливіше. Мама вважає – що відчути в собі талант і займатися улюбленою справою. Тато говорить, що найважливіше – мати гроші, а все інше можна купити. А бабуся стверджує – найголовніше мати добре серці, допомагати людям.

Хто з них правий, я не знаю.



Птаха Щастя. Ти знаєш що є багато дверей, які ведуть у різні царства: Знань, здоров’я, творчості, багатства, слави, добродійності.

Люди шукають у цих царствах своє щастя.



Учень. Як багато дверей! Можна заплутатись.

Птаха Щастя. Люди шукають його все життя.

Хоча життя - це вже щастя.

Складові щастя – це складові одного великого дому!

Учень. А ім’я йому – Батьківщина; рідна ненька Україна.

Разом. Хліборобський Павлопільський наш край!
Вед. Україна – це наша земля, рідний край, наша країна, із своєю історією, обрядами, традиціями та звичаями, чарівною піснею і мудрими людьми, мальовничою природою. З давніх – давен наш український народ над усе ціную хліб, сіль і честь. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість. А честь – то людська гідність. Хліб - оберіг сім’ї, родина – основа людського життя. Оберегом наших родин є хліб на рушнику, верба і калина, солов’їна пісня на світанку, задушевна і мрійлива народна пісня.

Вед. На першій лінійці у вашому діти, житті ви посадили перед школою калину, яка ще маленька, але скоро буде радувати і милувати око жителям школи та всього села.

Калина. Я калина, оспівана в сотнях пісень.

Лікувальною силою відома серед людей.

Я – символ краси молодої дівчини,

А ще кажуть, що без калини нема України.

А що ви, знаєте цікавого про калину?

Діти. На нашій планеті росте понад 200 видів калини, а в Україні найбільше поширена калина цілолиста.

Це високий гіллястий кущ заввишки 2 – 4 метри з сірою корою. Плоди калини дають червону фарбу, а кора – чорно – зелену.

Калина – це символ рідної землі, батьківської хати. Калина – це символ України та символ дівочої краси. Також калина вважається «весільним деревцем».

З плодів калини готують начинку для пирогів, киселі, мармелад, наливки та вина.

Калина – лікарська рослина. Свіжі ягоди з медом вживають при кашлі, серцевих захворюваннях.

Вона регулює тиск крові. Соком калини вмиваються, щоб обличчя рум’янилось.



Калина. Калина – лікувальна рослина.

Я хочу вам, діти роздати рецепти від різних недуг.



Учень. Ми – діти України. України – незалежної держави, яка живе за законами Конституції.

Кожна людина має право на:



  • Освіту

  • Життя

  • Відпочинок і дозвілля

  • Проживання в сім’ї разом з батьками

  • Особливий захист і допомогу держави

  • Користування різними інформаційними джерелами

  • Гуманне ставлення

  • Охорону здоров’я

Учень. Я хочу жить, я маю право

Я маю право на права

Я маю право на журнал, газету, комікс і книжки.

Я маю право жить в добрі

Я хочу їздить в табори.

Я маю право. Я – дитина.



Вед. Шкільна країна Доброград в якій налічується 41 учень, які дотримуються таких заповідей:

  1. Я – людина, я мушу дбати, щоб цвіла земля.

  2. Сторінки роду свого знати і свято оберігати

  3. Моя рідна школа – святиня моя.

  4. Я шаную, поважаю вчителя свого.

  5. Людей буду я любити й ласку їм чинити.

  6. Любов і милосердя хай запанують у душі моїй.

  7. Я буду гідна нащадкам роду свого і матері – України.

Вед. Дуже багато мрій приходить у дитячі серця. Одна з них – якби я був президентом (Діти зачитують твори)

Вед. Как только вырасту

Всего –всего сильнее хочу я, чтобы дети

Повсюду были счастливы, на всем огромном свете.

Чтоб ни войны, ни голода никто нигде не знал,

Чтоб каждый день для каждого, как праздник, наступал.

И песню надо детям – захочется ведь петь им – одну для всех, как солнце!

Пусть песня та несется навстречу небу чистому и радостному дню…

Ее, как только вырасту, я сам и сочиню.



Вед. Кожен клас має звіт про свої таланти.

Є в нас гарні співаки, є і музиканти.

Є спортсмени, є знавці, є і інші фахівці.

Вед. Гей, артисти, починайте, і танцюйте, і співайте.

Наші гості хай спочинуть, проведуть.

Ви не гайте ні хвилини, розпочніть вже виступ ваш.

Школи ми любимо, з цього й почнемо

Розповідь нашу про країну, де дружно живемо.

Школа наша – маленька країна,

Росте й мужніє в ній кожана дитина.

Тут учні знаходять для серця відраду,

Знання і підтримку, ще й добру пораду!

В стінах цих кипить робота

І нам збрехати не дадуть,

Що у вчителів важкі турботи,

Щоб ми знання могли здобудь.

Всі вчителі у школі в нас майстри – просто вищий клас!

За невміння не карають, а терпляче помагають.

Скільки всяких дисциплін, і уроків, і гуртків.

Нам цікаво тут навчатись, всім приємно спілкуватись,

На екскурсію – всі разом, на змагання усім класом.

Свята, конкурси, забави ми у школі готували.

Усі ми – учні не байдужі, цікаво жити любим дуже.

Показує ж в усьому клас наш 4 клас.
Разрешите начать наш рассказ про веселый и дружный наш класс.

Как отлично мы в классе живем, занимаемся песни поём.



Припев:

И пусть всем так повезет, каждый друга в нашем классе пусть найдёт,

Классовода, как у нас, чтоб мила была, добра, ну просто «класс»!

Учень. Наш веселый, дружный класс

Для наших дорогих гостей

Вам поведает сейчас

О школьном дне глазами детей…


В полдевятого утра в класс заходит детвора.

Вот опять звенит звонок, начинается урок.

Дети все затихли вмиг, пишут ручкой, чуть шурша.

Вдруг опоздавший ученик в класс заходит не спеша.


Пісня «Иван Васильевич…»

Вдруг, как в сказке, скрипнула дверь, всё мне ясно стало теперь:

На урок я опять опоздал, не хотел, но снова соврал:

Что будильник меня вновь подвёл, лифт застрял, и автобус ушёл,

А потом я так быстро бежал, но опять на урок опоздал.
Перший урок – читання.

(Пісня на мотив «Я на солнышке лежу»).

Я на чтение сижу, долго в книгу я гляжу,

Всё сижу и гляжу, смысла в ней не нахожу.

Мне бы комикс почитать, поиграть и помечтать,

Ну а я здесь сижу и в учебник все гляжу.

Вот по книгам все давно сняли лучше бы кино.

Я отлично бы был, все б по телику учил.


Перерва.

(Пісня на мотив «Погоня»).

И вот перемена, волнуется класс.

Чем повар сегодня порадует нас?

Нам каши не надо, пюре не хотим.

Давайте нам кексов, пирожных давайте,

А то вас съедим! (Двічі)


Другий урок – математика.

(Пісня на мотив «Голубой вагон»).

Медленно минуты уплывают вдаль,

Из трубы в трубу вода течёт.

У меня задача не решается –

Ох, уж этот мне водопровод.

Медленно – медленно наш урок тянется.

Двойку поставят мне, ведь решенья нет.

Каждому – каждому в лучшее верится,

Может, подскажет мне кто – нибудь ответ.

У доски стою я полчаса,

Умножаю и делю опять.

А в трубе вода все не кончается,

Ничего я не могу понять.

Если в одной трубе вся вода кончится,

Будет в другой трубе вся вода опять.

Понял одно лишь я, что великим гением

И математиком мне уже не стать!
Перемена.

Усталость забыта, уроку конец.

Ребята сорвались с цепи, наконец.

Не стой на дороге, а то пропадешь,

Несутся, (4 рази)

И их не уймешь.


Третій урок – українська мова.

(Пісня на мотив «Чунга – чанга»).

На уроці знову я сиджу,

Від вікна очей не відводжу.

Там хлоп’ята всі ганяють м’яч.

А мені твердять: «Пиши», хто плач.

Надоїли вже відмінки, надоїли вже особи,

Надоїв уже прислівник, дієслово.

Надоїло вже навчатись,

Хочу спортом я займатись.

Ох, скоріш би закінчити школу!

Надоїло літери писать… Надоїло.

Мені би м’яча поганять.

Я тихенько ручкою стук – стук,

Орфограми, правила учу. Але не хочу!



Перерва.

Прошло три урока, пора нам опять,

Откинув тетрадки, идти отдыхать.

Кричать и носиться мы не устаем.

У нас перемена, (Двічі)

Нам все нипочем!!! (Двічі)




Новини.

  • А чи чули новину: вчитель фізкультури тепер кожного ранку робить пробіжку… на новому скутері.

  • А я чула, що вчитель математики, розповідаючи про перетин двох прямих, голосно закричала: « Тихо! Точку перетину бачите? Так ось, коли приходять на «стрілку», не розмовляють!» подальша розповідь учителя відбулася в повній тиші.

  • Класовод 1 – го класу знову недобре почувається, а бібліотекар відмовилась її заміняти, сказала, що краще всі суботи до кінця року відпрацює.

  • Вчитель малювання працює за новими технологіями: тепер їй не потрібно вимазувати фарбою руки, ламати нігті, вона ж користується ксероксом. Ксерокс якраз для тих, хто любить малювати!


Учень. Промчались вихрем переменки, уроки, дневники, оценки…

Мы, наконец, дождались срока - звонка с последнего урока.


Є у класі в нас справжні спортсмени

Зі спортом дружимо завжди,

І не тому, що в нас є гени,

А Леонід Федорович у нас такий.

Він навчив нас спорт любити,

З фізкультурою дружити,

Про хвороби забувати і здоровими зростати.

Учень. Бути спортивним – висока мета

Кожного – хто у школі зроста.

Бути здоровим, красивим та дужим,

Уважним до друзів.

Якщо хочеш бути сильним

І смішливим, друже,

Фізкультурою займайся!

Грай, плавай, обливайся

І не будь байдужим!

Кожен день за розпорядком

Всі ми робимо зарядку.
Пісня «Любо, братцы, любо»
Вед. Але ви не подумайте, що вони весь час розв’язують задачі, вчилися читати та писати. Вони навчилися виконувати правила учнів. З них виросли зразкові санітари, старости, квітникарі, танцюристи, співаки. А що вам найбільше подобається в школі?

Діти. Звісно перерви і прогулянки в групі!

Діти. А я згадую чергування вереск чергових: «Запрошую всіх на перерву» - та в шию всіх, в шию, та з класу.

Учень. Меня дежурить выбрали

Дежурю в первый раз

Бумажки убирала я

Проветривала класс

Я доску нашу вытерла

Достала новый мел

За чистотой следили я

Шуметь никто не смел

Я целый день работала

Устала под конец

Сказала мне учительница

Ну что за молодец

Какие парты чистые

Как чисто на полу

Все. Зато сама дежурная в чернилах и в мелу.
Вед. А що найбільше люблять діти в школі, і на що чекають? (На перерву) Зараз у нас буде весела перерва.

Зіграти хочеться мені

Разом з вами в так чи ні

Я вже питання задаю

Готуйте відповідь свою

Відповідай коли мастак

Єдиним словом «ні» чи «так».


  • Чи вміє плавати гусак?

Ну, що на це ти скажеш? (так)

  • А крокодили на сосні

Свої будують гнізда? (ні)

  • Коли розсердиться їжак

Слона він може з’їсти (ні)

  • А під кінець скажіть мені

Цікава гра у «так» чи «ні»? (так)
Учень. А як закохувались у хлопців зі старших класів.

Учень. А як ми чекали вихідних!

Вед. Та годі вам, годі! А то ваші батьки та гості подумають, що ви навчилися, а розважалися.

Всі. Ні, ми навчилися найголовнішому – Дружбі!

У нас з’явилося багато друзів. Це директор, завучі, вчителі, кухарі, бібліотекар, тех.. працівник, завгосп.



Вед. Приготуйте фотоплівки, зараз дружно весь цей клас.

Вам розкаже про таланти і для себе і для вас.



Вед. А зараз учні 4 класу передадуть естафету дітям, які 01.09.11 р. прийдуть у 1 клас.

Привітати хочем вас із приходом в 1 клас

Як старші школярі вам даєм такий наказ.

Просим всі запам’ятайте:

Про науки пам’ятайте,

Не лініться, не пустуйте,

Не втрачайте голови.

А вам батькам бажаємо, щоб не знали ви біди,

Щоб отримувать зарплату своєчасно ви могли

Адже школі треба гроші на ремонт та на книжки.

Ще й залишити потрібно на картоплю та ріжки.

Не забудьте: діти – квіти, їх плекать повинні ви,

Щоб в майбутньому хоч хліба в старості вам піднесли.
Слова нольовичків

Дит. Садок. Приймаючи естафету, ми клянемось:

Буду в школі вчитись читати,

Гарно писати і рахувати,

Буду в альбомі своїм малювати,

Твори писати і вірші вивчати.

(клянемось)

Обіцяю не лінитись,

Добросовісно трудитись,

Педагогів поважати

І оцінки гарні мати.

(клянемось)

Книги й зошити любити,

Берегти і не губити,

Акуратним завжди бути

І нічого не забути

(клянемось)

На уроках не жувати,

Не дрімати і не спати.

І домашні всі завдання

На «відмінно» готувати.

(клянемось)

Буду вчитися відмінно

І поводитись сумлінно,

Щоб батьки могли радіти,

Що такі в них гарні діти.

(клянемось)

(На сцену вибігає Лінь ловить учня, іще одного, пригортає до себе. Один притулився.

Вед. Погляньте, друзі, подивіться!

Це справді? Чи мені це сниться?

Весь люд трудитися іде –

Лінь ледаря кудись веде.



Лінь. Фу, от вже ледарю невмілий,

Стоїть, немов закам’янілий.

(До дітей)

Як вас навчити, як навчити?

Навіщо в школу вам ходити?

Давайте будемо лежати,

Не вчитися, а ні читати.

Ну, навіщо вам письмо, задачі?

Ви ж всі такі, як я, ледачі! (Ні!)

Не треба вам ніщо робити -

Ледачим добре в світі жити! (Ні)

Ледар. Не хочу я задач робити,

Та як без їжі буду жити?

Я хочу куряче крильце!

Ти, Лінь, сама подбай про це!

Я до навчання неохочий,

А борщ і ковбасу я хочу.



Лінь. Ха – ха! Я, діти, теж ледача,

Така природна в мене вдача.

Ви можете весь день кричати,

А я піду, мабуть, поспати! (Лягають спати).



Вед. Що з вами? Може, захворіли?

А може, їм щось поробили?

Це ж ледарі! Що тут дивитись?

Вони не хочуть в школі вчитись.

А ні читати ні писати

Бо звикли лиш ледарювати

Потрібно нам їх звідси гнати

Бо ще розліняться малята

Геть звідси.
Вед. Давайте трошки послухаємо смішинок про життя школярів.

Футболіст
Грали на подвір’ї хлопчики в футбол,

Петрик, як ударив і відразу – «гол».

М’яч в чужу квартиру тільки зашумів.

Пауза у хлопців, Петрик занімів.

Йде дідусь Кирило і несе м’яча.


  • Чий це, признавайтесь!.., - та гравці мовчать.

  • А вікно розбилось? – зважився Андрій.

Дід - ціле,

  • Ціле? Значить, мій!


Про Юру і фізкультуру
Щось із Юрою не те:

Щось наш Юра не росте…

Він у нас такий тоненький,

Хворобливий і худенький,

Мов заморене курча, -

Одноліткам до плеча…

Та чи знаєте ви те,

Чом наш Юра не росте?

Подивіться: він з дружками

Мчить по вулиці з книжками.



  • Звідкіля біжиш ти, Юро?

  • Я тікаю з фізкультури.

Мы бежим быстрее ветра!

Кто ответит, почему?

Ваня прыгнул на 2 метра!

Кто ответит, почему?

Оля плавает, как рыбка!

Кто ответит, почему?

На губах у нас улыбка!

Кто ответит, почему?

Может «мостик» сделать Шура!

По канату лезу я.

Потому, что с физкультурой

Мы давние друзья!
Сценка «Что всего милее»
Под берёзою в тиши

Собралися малыши.

Малышам сказал Сергей:

- Самый трудный первый день,

Самый трудный первый класс,

Потому что в первый раз.

- Мне нравится школа, - Наташа сказала, -

Всю жизнь я о школе, ребята, мечтала.

- Учитель мне нравится, - Женя сказал, -

Он строгий, каких я ещё не видал.

- А мне, - чуть подумав, промолвила Лена, -

Мне нравится больше всего перемена.

- Пе – ре – ме – на?

- Что всего милее?

- Что всего милее?

- В хлебе – горбушка.

- В капусте – кочерыжка.

- В молоке – пенка.

- А в школе – переменка!
Вед. Нещодавно на одній з виховних годин класу було проведено анкетування, через яке визначили номінантів конкурсу «най, най, най» за 4 роки навчання. Зараз відбудеться нагородження. Яке проведе спікер країни Доброград Ковтун Альона.


  1. Найрозумніша – Дзюбенко Карина

  2. Найвихованіша – Кулініч Карина

  3. Найспортивніший – Дубницький Славко

  4. Найзакоханіша - Здор Настя

  5. Найпрацьовитіший – Козачок Микола

  6. Найдобріший – Грипась Максим

  7. Найбалакучіша – Ісаєва Юля

  8. Найдружніша – Гуленко Наташа

  9. Найакуратніша – Руденко Марина


Учень. А я скоро заспіваю для рідних і для вас

Можливо колись я потраплю у «шанс»


Учень. Ой казала мені мама

Танцювати вчись, як Яма

Вибивати на паркеті

У зірковому дуеті

Танцював я тренувався

Й без чобіт тепер зостався

Тренувався та дарма

Могилевської ж нема


Учень. С ким я маю танцювати?

Може краще вже співати

У зірковому дуеті заспіваю на проекті

Так співав я тренувався

Що без голосу зостався

Тренувався та дарма

Могилевської ж нема
Учень. Кондратюк з нею співає

Явно він того не знає

Що я маю голосочок

Що бринить немов струмочок

Переможу на майдані

Усі співи полум’яні

Може в шанс я попаду

І Могилевську там знайду



Учень. Й мій зірковий час настане

І ім’я відомим стане

Затанцюєм на паркеті

Заспіваєм на концерті:

І Кузьма і Могилевська

Вуд, Козловський і Валевська

Табаков і Керичук

І я хлопець – весельчук


Вед. Після 9 місяців навчання ви всі ждете з нетерпінням що? (канікул)

А яка пора року скоро почнеться? (літо)

Відпочивають взагалі діти, які цілий рік працювали, старались і стали розумнішими. А ви розумні дітки? Зараз перевіримо.

Треба книжки вам читати? Так

Треба вам вночі співати? Ні

У їдальні веселитись? Ні

На перерві не носитись? Так

Дарувати дівчатам квіти? Так

У портфель води налити? Ні

На уроках сидіти тихо? Так

Підтримувати друга, якщо в нього лихо? Так

Батьків треба поважати? Так

В класі м’ячик поганяти? Ні

Брудне взуття нести в школу? Ні

А зошит кидати додолу? Ні

Любити школу треба дітям? Так

Батькам і вчителям уклін наш! Так

Вед. Будем в школе так трудиться

Чтоб знать как хлеб родится

Знать где рожь, а где пшеница

Что такое сельский труд

И что булки в закоулках

На деревьях не растут



Вед. Лето! Лето! Лето! Лето!

Никаких уроков нету

Отдыхай!

Всем команда: «Вольно»

Ждет на поле мяч футбольный

Забивай


Вед. Никаких заданий на дом

Речка рядом, роща рядом

Тут как тут

Ну а парта у окошка

И звонок пускай немножко

Подождут


Вед. Будет много песен спето

Дождь не страшен и жара

Здравствуй солнечное лето

Здравствуй звонкая пора



Вед. И солнце в ясной просеке

С ребят не сводит глаз

До осени, до осени

Прощай любимый класс.


Вед. Будьмо щедрі серцем в ім’я добра, людяності, справедливості.

Вед. Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить.

В її очах любов і ласка сяє,

Вед. Така людина сонечком горить!

Будьте і ви як маленькі сонечка, творіть добро, допомагайте стареньким, поважайте батьків, учителів, любіть Землю. Так будуть панувати у нас мир і злагода.

Любі діти! Відкривайте

Серце для добра.

Всім, хто поруч, подаруйте

Крихітку тепла.

Сильні будьте! Не лякайтесь

Боротьби зі злом.

Пам’ятайте: перемога

Завжди за добром!



Пісня
Вед. Друзья! Давайте так стучаться в двери,

Чтоб от души к душе дорога шла.

Останутся народу без потери

Одна любовь да добрые дела.


Вед. Давайте речи долгий забудем,

Научимся выслушивать сердца.

Делами люди помогают людям –

Нам это надо помнить до конца.


Вед. Войдем в дома к собратьям и соседям,

Любой очаг с любовью навестим,

Любое сердце доброе приветим,

У всех сограждан наших погостим.



Вед. Тогда ответной ласкою, согреты,

Услышим мы сердечные слова,

У стариков найдутся самоцветы,

В которых мудрость вечная жива

Простые, человечные слова.
Пісня. «На недельку бы остаться»

На недельку бы остаться, хоть разок еще остаться

В этой школе, в этом классе, ну хотя бы на чуть – чуть.

Только время не воротишь, с грустью фото ты посмотришь,



Вспоминая дня былые, и невзгоды, и успех.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка