Сценарій виховної години «Хліборобські обжинкові обряди»



Скачати 47.21 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір47.21 Kb.
Сценарій виховної години

«Хліборобські обжинкові обряди»

Кучерявенко О.П.

ВП НУБіП України „Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім.О.Майнової
Місце проведення: актова зала

Мета проведення: ознайомити студентів з українськими обрядами, що установились протягом багатьох століть і освячені віками, діючими нині та в історичному минулому

Вступне слово куратора: На кожному кроці - з раннього дитинства і до глибокої старості - людина зустрічається з самими різними ритуалами, церемоніями, звичаями. Різними обрядовими діями з давніх давен супроводжувались всі важливі дії особистого та загальнолюдського життя. Потреба в святкуванні закономірне. Кожному хочеться, щоб поворотні моменти його життя запам’ятались повністю і ярко.

Не будь обрядів, традицій, звичаїв, святкових ритуалів - цих розпізнавальних дорожніх знаків на життєвій дорозі людства - важче було б утримувати в пам’яті» справи давно минувших літ». А те що забуто - зникло назавжди. Недарма говорять, що життя - це не ті дні, що пройшли, а ті що запам’ятались. Але не в цьому головна мета обрядів, не в цьому їх незамінне значення. Обряди тісно пов’язані з характером вираження людських почуттів в яких відображається наше відношення до зовнішнього світу: радість і горе, любов і ненависть…Всі ці почуття виникають і розвиваються звичайним шляхом, вони являються відображенням зовнішніх умов матеріального життя людини. Людина не може не проявляти своїх почуттів, особливо в момент високих душевних підйомів і потрясінь.



Студент: Обряди перш за все пов’язані з дуже важливими, не кожен день і навіть не кожен рік обставинами і змінами в житті людини.

Студентка:Краса і радість тяжкого сільського життя повинні бути відчуті кожною людиною, тим більше тим, хто вступає в самостійне життя і робота по вихованню такої поваги до сільської роботи проводиться не на голому місці. Традиції вже є, але про багато необхідно згадати,деякі необхідно відновити.

Студент: Сільська робота важка, природа ніби відчуваючи це дала їй для компенсації жменьку прикрас: світанок, пісню жайворонка, туман над річкою. Людина намагалася перенести красу і в сам процес роботи.

Студент: Жнива завжди на Україні починались за тиждень до свята Петра і Павла або через тиждень після нього. До них готувались, як до великого урочистого свята і водночас до тяжкої праці, бо ж працювали у спеку від зорі і до зорі. До 30-х років нашого століття єдиним знаряддям для збирання хліба був серп і коса. Мабуть тому і назвали цей місяць – серпень. Жнива складаються з зажинок, жнив і обжинок.
Інсценівка обряду фольклорним етнографічним ансамблем « Злагода»

с. Мирне Бобровицького району Чернігівської області
І жінка: Хліб на Україні вважається символом святості, радості, щастя, здоров'я та багатства. Тому жнива завжди були святою справою. Село в цей час завмирало. Вдома лишались тільки хворі, старі і малі. Достиглі поля пшениці і жита чекали мозолястих рук хлібороба. Жнива починались за тиждень до «Петра» (12 липня), або після нього і обов'язково в легкі (жіночі) дні: середу, п'ятницю, суботу. До схід сонця вирушали возами і пішки цілими валками селяни в поле. Чоловіки у солом'яних брилях, з косами на плечах, мантачками за поясом, а жінки в білих хустках, з серпами в руках.

(На сцені появляється дід у широкому солом'яному брилі з косою і дівчата та молодиці з серпами. Розстеляють білу скатертину, кладуть на неї хліб-сіль та інші наїдки).



Дід: (став лицем до сходу сонця, здіймає бриль, хреститься і промовляє):

Боже, допоможи щасливо день опровадити - святий хлібець зібрати! Пошли всім здоров'я у ці жнива, а померлим - царство небесне! Збережи хліб наш на ниві від граду, грому, тучі, вітру буйного! (Звертається до жінок і дівчат) Поснідаємо нашвидкуруч, як годиться, і почнемо з поля, що біля дороги.

(Виходять).

II жінка: Під палючим сонцем з ранку й до темна люди, зігнувшись, працювали до сьомого поту. Лишали всю іншу роботу, аби якнайшвидше впоратись із урожаєм. Якщо хтось мав велике поле, то збирав толоку. Учасникам її не платили, а лише ситно харчували. Вдовам, хворим, сиротам обов'язково безкоштовно допомагали впоратись на полі. Це свідчить про високі моральні якості нашого народу - щедру душу, добре, чуйне серце, бажання допомогти один одному в скрутну хвилину.

ІІІ жінка: Працювали на жнивах здебільшого цілісінький день мовчки, а вже увечері повертались додому з піснею:

Ой у полі нивка,

Кругом материнка...

Там дівчина жито жала,

Гарна чорнобривка.

Жала вона, жала,

Сіла спочивати,

їхав козак з України

Мусів шапку зняти.

Мусів шапку зняти,

«День добрий» сказати;

«Помагай Біг, дівча моє,

Тобі жито жати...»

І жінка: І наставав день, коли закінчувались жнива, коли поле густо вкрито копами і - починалось довгожданне свято «Обжинки»

(На сцену виходять хлопці і дівчата з пучками колосків, сідають на «травичку», плетуть вінки і співають):

От діждали літа

Тай нажали жита,

Будемо плести віночки

З золотої пшениченьки...

(Вінок надівають найвродливішій дівчині, дають в руки букет з колосків і йдуть за нею «в село», співаючи):

Відчиняй, пане, ворота,

Бо йде твоя робота.

Несем тобі вінки

Із золотої нивки –

Житнії, пшеничнії,

Щоб були величнії!

(Назустріч їм йде господар, бере з їх рук вінок, запрошує в хату)



ГУРТ (співає):

А ми насієм жита, жита,

Та поставим копи, копи.

Та ударим гопи, гопи,

Земля аж гуде,

Де громада йде!

(Господар з господинею виносять на середину стіл, покритий білою вишитою скатертиною. На ньому коровай з нового урожаю, сніп, перев'язаний червоною стрічкою. Починається свято з піснями, танцями. Грають троїсті музики).

Дівчата і хлопці співають:

Як діждали літа

Та й нажали жита

Літечко тепленьке,

Жито зелененько.

З жита та пшениці

Добрі паляниці.

Всіх ми почастуємо

Та ще й затанцюємо.

Ой, заспіваємо, хай дома почують,

Хай нам вечерю готують.

Утомила нас та широкая нива,

Що тепер нам і вечеря не мила.

Ой не так нива, як високії гори,

Ой не так гори, як велике жито,

А вже ж нам спину, як кілком перебито.

Куратор: Зібраний урожай…Багато сил потрачено, багато прийшлось пережити, перш чим з’явився на столі свіжий, духмяний коровай з борошна нового врожаю. Звалилась з плечей всі негаразди. Позаду багато днів радості, але і нелегкої праці. А тепер можна і відпочити.
Використана література

1. Онопрієнко С.П.Дума про хліб( репертуарний збірник).К.:,1983.-174 с.



2. Познанський А.Д. Перед выходом на сцену М.:Советская Россия,1984.-128 с

3.Филатов А. О новых и старых обрядах.-К.: Профиздат, 1967.-.112 с


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка