Сценарій відзначення 25 -ї річниці Чорнобильської трагедії



Скачати 59.79 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір59.79 Kb.
Сценарій відзначення 25 –ї річниці Чорнобильської трагедії

Звучить мелодія. На сцену виходять ведучі.



Як сиво ридає полин.

Як тяжко, як тужно

Моєму народу болить?
-Журбо моя! Зажуро!

Ти сива, сиза, біла!

Ти чорний біль! Чорнобиль!


  • Ти відомий сьогодні кожному –

Не ім’ям своїм, а бідою,

Тою вулицею порожньою

Понад прип’ятською водою..


  • Шановні гості та присутні! На жаль, не всі річниці у наших календарях відмічені червоним святковим кольором.




  • Сьогодні саме така дата – 25 річниця Чорнобильської трагедії. Ми віддаємо шану тим, хто брав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на атомній станції і тим, хто був змушений залишити рідні домівки – евакуйованим та переселенцям із зони відчуження, усим тим, кого торкнулася чорним крилом ця страшна біда.




  • Чи буде квітень, як завжди,

Дарунком весняної здоби.

Чи власним іменем біди

Ми назвемо його «Чорнобиль!?

Чи , може, викинем його

З календарів своїх допоки

Нас темний грітиме вогонь

Ще не відкритих ізотопів?

Сумлінна мисль не має меж,

Її спинити годі.

І ти, Чорнобилю, ти теж

Не маєш меж сьогодні.


  • Урочистості, присвячені 25 річниці аварії на Чорнобильській атомній станції оголошуємо відкритими!

Гімн України.
- 26 квітня 1986 року. О 1 годині 23 хвилині, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало полум’я. Мирна, щаслива весна перестала існувати для українського народу.
- Біда розчинилася у духмяному повітрі, у біло – рожевому цвітінні яблунь, у воді, у родючих чорноземах. Вона розчинилася у людях. Ім’я їй – радіація.
- Ця жахлива трагедія увійшла в історію, в усі хронічки людства, як найбільша техногенна катастрофа, як невигойна рана на тілі України.
- У ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи брали участь 600 тисяч чоловік, з них 350 тисяч – українців
- Уже в перші дні травня до Чорнобиля пішли колони автобусів зі Ставища. Запрошуємо до слова Голову Ставищенської районної державної адміністрації Дмитра Павловича Лимаря.
Виступ.

Розповідь про Г.Нагаївського та М.Мельника


  • Минуть роки й десятиліття, а трагічний день Чорнобильської катастрофи все одно хвилюватиме людей: і тих, кого він зачепив своїм крилом і тих, хто народився далеко покривдженої землі.




  • Жорстока ноче, о, яка ти довга!

В тобі як крик і мука, вість одна…

Ті, що пішли в огонь, ввійшли у стогін

У душу, болем зчорнену до дна.

Слово має Голова районної ради Ірина Петрівна Паланська.



Виступ.

Пісня «Свіча»

  • Свічка поминальна і свічка Надії…Сьогодні у кожному домі їхні полум’я зіллються в одне - полум’я Віри. Ми будемо жити!

- На грані людства, на краю –

В тривозі атомній стою.

Душа тривожиться мов птиця:

А що, як висохне криниця?

Тривожиться у полі колос:

Чому замовк пташиний голос?

І вмить здригається планета,

І річка Прип’ять, і річка Лета.

Не все, не все пощезне в світі,

Ще в зорях – сад, земля – у цвіті.



Церемонія нагородження.


  • Для вручення нагород ліквідаторам аварії на ЧАЕС запрошуємо Голову Ставищенської районної державної адміністрації Дмитра Павловича Лимаря та Голову районної ради Ірину Петрівну Паланську .




  • Подяка обласної державної адміністрації висловлюється ліквідатору І категорії Георгію Володимировичу Нагаївському.

Перший удар на себе...

Перший вогонь на себе...

Мужньо ви стали до бою,

З водою смертоносною,

І світ заступили собою,

Світ з посивілим житом,

З цвітом і гроном калини,

З вічним дитячим сміхом.

Що на вустах України.


  • Грамотою обласної державної адміністрації нагороджується ліквідатор І категорії Камінський Анатолій Васильович

Коли зловісна блискавиця

Сторуко в серце уп’ялась,

І опалила ваші лиця,

І в танці дикому зайшлась,

Коли вже й хмари спопеліли

У знавіснілому вогні, -

Ви смерть приборкати зуміли

На тім, останнім рубежі.

Не віддали їй на поталу

Світанків наших ніжний щем,

Ви, як один супроти стали,

Пекельним січені вогнем.


  • Подяка Київської обласної ради висловлюється ліквідатору І категорії Моно шину Борису Дмитровичу.

У тій жорстокій веремії

Ви до кінця тримали бій

І понесли свої надії

Крізь вогнецвіт своїх надій.

Шумлять жита, як і раніше,

Пливуть у небі літаки

За вас історія допише

Суворі подвигу рядки.



  • Подяка Київської обласної ради висловлюється ліквідатору І категорії Ткачу Борису Григоровичу.

Зойкнула земля чаїним криком:



  • Сину, вбережи і захисти!

Вийшла мати із іконним ликом:

  • Йди, синочку. Хто ж , коли не ти?

Спалахнуло небо, впало крижнем:

  • Сину, збережи і захисти!

Вийшла жінка з немовлятком ніжним:

-Йди, коханий. Хто ж, коли не ти?


Подяка Ставищенської районної державної адміністрації та Ставищенської районної ради висловлюється ліквідатору І категорії Возненку Михайлу Дмитровичу

Жадання людства – зупинити

Безодні атомної смерч.

Ми ж сівачі, ми – сонця діти –

Спроможні зупинити смерть.

Спинити і віки , і дні,

Щоб сонце мирної планети

У кожнім сходило вогні.



Ліквідатору І категорії Перетятьку Івану Олексійовичу

Набат звучить! Чорнобиль чорні крила

Безкраю простягнув. Куди від нихвтікать7

Набат звучить! А чайки білокрилі,

Не знаючи біди, в смертельну синь летять.

Набат звучить! Минають дні і роки

Та скуті нерви. Їм уже не жить.

Набат звучить! Але життя уроки

Не зможуть, схоже, нас чомусь навчить!

Ліквідатору І категорії Галичу Віталію Андрійовичу

За днями дні, мина повільно рік.

За днями дні – і другого немає.

Нехай же лихо наше проминає

І в світі не повториться повік.

Ліквідатору І категорії Кравчуку Василю Олександровичу

Хай стане мир міцнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль – попередження, набат,

Його уроків людство не забуде.
Запрошуємо до слова ліквідатора аварії на Чорнобильській атомній станції Нагаївського Георгія Володимировича


  • З метою вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС встановлена відзнака „ 25 років героїчного подвигу”, якою нагороджуються 554 жителі нашого району.

  • Сьогодні нагороду отримують представники трудових колективів

На Чорнобиль журавлі летіли,

З вирію вертались на весні,

Як сніжниця попелище біле

Розвівалось в рідній стороні.

Там згоріли гнізда і гніздечка,

Поржавіла хвоя і трава,

Журавлина крихітна вервечка

Напиналась наче тятива.

Не було ні стогону, ні крику,

Тільки пошум виморених крил,

Журавлі несли печаль велику

Наче тінь невидимих могил.

Не спинились птиці на кордоні,

Де всякає атом у пісках,

І дивився батько з – під долоні,

І ридала мати в небеса.
Пісня „Чуєш, брате мій”


  • Станемо на коліна перед Матір’ю – Україною і помолимося, як Матері Божій.

  • Станемо на коліна перед Матір’ю і душею засвітимося праведно, як на сповіді.

  • Станемо на коліна перед Україною і виростемо духом аж до небес.

  • Заступися, Господь, і дай волю,

Нас помилуй, прости і спаси.

Все брудне Ти очисти Собою.



Підніми й на руках понеси.
Пісня „Молитва”

  • Шановні учасники зібрання! На території нашого селища є пам’ятний знак ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Право покласти квіти надається юному поколінню - учням Ставищенського НВК №1



- Запрошуємо усіх присутніх пройти на відкриття пам’ятника ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка