Сценарій учнівсько батьківського свята „ тато, мама, я дружна сім’я мета: сприяти створенню атмосфери доброзичливості І співробітництва у



Скачати 60.39 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір60.39 Kb.
СЦЕНАРІЙ УЧНІВСЬКО – БАТЬКІВСЬКОГО СВЯТА

ТАТО, МАМА, Я – ДРУЖНА СІМ’Я”


МЕТА: сприяти створенню атмосфери доброзичливості і співробітництва у відносинах дітей і дорослих; виховувати почуття любові до своїх рідних; створення умов для розкриття творчого потенціалу батьків і дітей.
І. Підготовчий період.

Учні готують музичні номери, прикрашають кабінет, спільно готується сценарій свята, його музичне оформлення.

Батьки отримують таке запрошення:

„ Згадай, як було колись:

В морі квітів і звуків

Із теплих матусиних рук

Вчитель взяв твою руку”.

Шановні батьки!



  • Якщо ці рядки нагадали вам щасливу пору дитинства;

  • Якщо ви маєте бажання хоч на декілька годин повернутись у шкільні роки;

  • Якщо вам цікаво дізнатись, якою стала ваша дитина за ... років навчання в школі, -

Ми чекаємо на вас ... о ... годині в приміщенні школи в ... кабінеті.

Діти, класний керівник.


ІІ. Проведення свята.

Шановні батьки! Ми раді вітати вас сьогодні на нашому святі. Ми запросили вас на вечір спілкування для того, щоб надати можливість попишатися своїми дітьми, розповісти про них щось таке, що відомо лише вам, батькам.

А наші діти мають сьогодні чудову нагоду сказати про вас, самих близьких і дорогих їм людей, сердечні й теплі слова вдячності, висловити свої почуття.

Дитинство. Юність. Хто із нас, дивлячись на своїх дітей, не згадує себе таким же веселуном та вередуном .На кожному кроці зараз повчаємо, виховуємо, караємо, картаємо. А інколи так і зловиш себе на думці : „ Хіба я не таким був ?” І усміхнемося.

Хотілося б, щоб цей вечір допоміг вам, шановні батьки, краще пізнати і зрозуміти наше молоде покоління, а дітям – побачити в вас люблячих, чутливих та вимогливих друзів.
СЦЕНКИ АБО ДОРОСЛІ ОЧИМА ДІТЕЙ.

ІСТОРІЯ І. ( КАПЕЛЮХ )

АВТОР. Одного разу маленький хлопчик, подивившись телепередачу про тварин, намалював картинку. Він показав малюнок дорослим і спитав:

ХЛОПЧИК. Вам не страшно?

АВТОР. Хіба капелюх страшний? – спитали його дорослі? Тоді хлопчик намалював ще один малюнок і запитав: „ А тепер вам не страшно ?”

Але дорослі лише здивувалися: чому це слон сидить під капелюхом?

ЕКСПЕРТ. Ох ці дорослі! Вони ніколи нічого не розуміють самі, а для дітей так важко постійно їм все пояснювати. А хлопчик, можливо втратив віру в себе і відмовився від кар’єри художника.

КЛАСНИЙ КЕРІВНИК. Шановний експерт, але чи винні дорослі? Адже психологи стверджують, що дорослим дуже важко думати так, як уміють діти – співставляти неспівставиме, поєднувати те, що не поєднується. Чи так це ? – покаже гра. Грають і дорослі і діти. Ось звичайний капелюх. Як правило у нього одне застосування – носити на голові. ЗАВДАННЯ: придумати інші варіанти використання звичайного капелюха

( навіть смішні ). Хто більше : дорослі чи діти?


ІСТОРІЯ ІІ. ( ДРУГ )
ДИТИНА. ( забігаючи ) . Мамо, тату, у мене з’явився друг!

МАМА. А скільки йому років?

ТАТО. Скільки він важить?

МАМА. Скільки у нього братів і сестер?

ТАТО. Цікаво, скільки заробляють його батьки?

ДИТИНА. ( в зал ) . Ну чому вони ніколи не спитають про головне: Який у нього голос? В які ігри він любить гратися? Чи ловить він метеликів?

ЕКСПЕРТ. Дорослі дуже люблять цифри... Такий вже народ ці дорослі. Але не варто на них сердитися. Діти повинні бути дуже терпимими до дорослих!

КЛАСНИЙ КЕРІВНИК. ( звертається до дітей ) . Спробуємо бути терпимими?


ІСТОРІЯ ІІІ ( ТРОЯНДИ І КОЛЮЧКИ )
І ДИТИНА. Які гарні у тебе троянди!( Торкається і приймає руку, вколовшись ). Ой! Які колючки! І навіщо трояндам колючки?

2 ДИТИНА. Колючки ні для чого не потрібні. Квіти випускають їх просто від злості.

І ДИТИНА. А я думаю, що квіти не злі. Вони слабкі і простодушні. Вони намагаються придати собі хоробрості. Квіти думають, що якщо у них колючки, то їх всі бояться.

КЛАСНИЙ КЕРІВНИК. А як часто ми , люди, колемо один одного такими „ колючками”.

А навіщо?
Діти уподібнюються дорослим, копіюють їх, орієнтуються на їх поведінку як прообраз власних дій.

КОНКУРС „ ВОРЧАЛКИ”.

Приймати участь в ньому я попрошу всіх дітей, нехай вони побудуть в ролі своїх мам, і використовуючи їх слова, жести, міміку, любовно посварять на задану тему. Самого сварливого, емоційного, артистичного чекає приз.

Теми для сварок:

- Промочив взуття; - Отримав двійку;

- Не з’їв суп; - Образив молодшого брата ( сестру );

- Смикав сусідку за косу; - Вільна тема.

Дамо нашим дітям час, нехай вони зберуться з думками. Можливо їм допоможе чашечка чаю , а заодно і ми поласуємо чаю зі смачними пирогами, спеченими нашими матусями.

ПРОВОДИТЬСЯ КОНКУРС. Переможець отримує приз.


СПОГАДИ, СПОГАДИ, СПОГАДИ...

Запитання для батьків.



  • Чи пам’ятаєте ви свої перші думки після народження дитини? Про що ви думали, коли вперше вам принесли ваше дитятко ( в пологовому будинку )?

Батьки діляться своїми спогадами. Вчитель підсумовує і підкреслює, що вони відчували

велику особисту відповідальність за своїх дітей, їх майбутнє, бажання захистити,вберегти


І наші батьки і наші діти дружні. А тепер перевіримо, чи уважні ви? Я прочитаю вам вірша, а ви повинні знайти помилки автора, а потім назвати правильну відповідь.

Есть сладкое слово – ракета,

Есть быстрое слово – конфета.

Есть кислое слово – вагон,

Есть слово с окошком – лимон.

Есть слово колючее – дождик,

Есть слово промокшее – ежик,

Есть слово упрямое – ель,

Есть слово зеленое – цель.

Есть книжное слово – синица,

Есть слово лесное – страница,

Есть слово веселое – снег.

Есть слово пушистое – смех.

Потім вчитель ще раз читає вірш, а команди дітей і батьків і називають правильні відповіді.

Ось якими різними бувають слова, але ми візьмемо лише одне – колюче. Це слово ...Їжак.

ГРА „ ЇЖАК”

Дві команди по чотири учасники і один тато. Кожний учасник переносить на своїй спині яблуко і віддає татові – їжаку, який потім переносить на своїй спині всі яблука.
Щось на нашому святі мало музики. Влаштуємо СІМЕЙНИЙ ОРКЕСТР.

Виходять бажаючі від батьків і від дітей, кожний отримує музичний інструмент, але не звичайний, а з того, що є під рукою. Під акомпанемент виконується відома мелодія.


КОНКУРС „ ЗАПИТАННЯ ІЗ СКРИНЬКИ”

Батьки і діти по черзі дістають із скриньки запитання. У команди 30 секунд на обговорення відповіді. Влучність та дотепність відзначаються оплесками.

Запитання для команд.

№ 1. Ви запізнилися на урок біології. Що ви скажете вчителю?

№ 2. Ви тікаєте з уроку і зустрічаєте завуча. Ваші пояснення.

№ 3. Розкажіть уривок з вірша , який ви вивчили у 1 класі.

№ 4. Що означає в школі слово „ вікно”?

№ 5. Музична пауза.

№ 6. Що ви робите, коли не маєте бажання йти до школи?

№ 7. Розкажіть про найцікавіший випадок з шкільного життя.

№ 8. Музична пауза.
КОНКУРС „ РЕКЛАМА ”

Кожна команда отримає по два „засоби виховання” ( гречка, ремінь, сіль, віник ). Команді потрібно зробити рекламу цих засобів глядачам.


Але щоб у повсякденному житті наші батьки не використовували широко розрекламованих засобів, їх необхідно слухати й любити. Наш вечір наближається до завершення.
ОСВІДЧЕННЯ В КОХАННІ.

Це не конкурс, а скоріше остання сторінка у програмі, і ми сподіваємося, сама приємна і несподівана. Про свою любов до вас вам розкажуть ваші діти.


РОЗПОВІДІ ДІТЕЙ.

А щоб їх любов була ще сильнішою, вам декілька порад.


ВИРАЗИ, ЯКИХ БАЖАНО УНИКАТИ У СПІЛКУВАННІ З ДОЧКОЮ ( СИНОМ )

  • Я тисячу разів тобі казав ( ла ), що...

  • Про що ти тільки думаєш;

  • Невже тобі важко запяматати , що...

  • Скільки разів треба повторювати...

  • Невже ти не бачиш, що...

  • Ти стала такою ( нудною, грубою, неуважною )...

  • Ну, що в тебе за друзі...

  • Ну, на кого ти схожа...

  • Що ти до мене причепилася...

  • Ти така ж, як і твій батько ( мати ), теж...


ВИРАЗИ , ЯКІ ТРЕБА ВЖИВАТИ ЯКОМОГА ЧАСТІШЕ


  • Ти в мене така красуня...

  • З тобою мені так легко...

  • Я нікому так не вірю, як тобі...

  • Порадь мені, будь ласка...

  • У мене нема нікого ближчого за тебе...

  • Я б ніколи не зумів ( ла ) так добре зробити, як ти...

  • Ти в мене найрозумніша...

  • Які в тебе чудові друзі...

А зараз всі запрошуються до столу, де нас чекають чай та солодощі.

Не раз мріємо: „ От би мені скинути пару літ! Ох і танцював би я .” То просимо, у нас все можливо. Уявіть: Вам усім – надцять літ. Лине музика, серце бентежно стукоче, душа розкривається... а Ви танцюєте.

Шановні батьки! Через сім’ю наші діти входять в суспільство. В сім’ї їм вручають естафету досвіду поколінь, котру вони повинні нести далі, щоб передати її своїм дітям і тим самим майбутньому. Жоден виховний заклад не може дати дітям того, що дає нормальна сімейна атмосфера, спілкування дітей з батьком і матір’ю. Вечір зустрічі закінчується, але нам хотілося б почути Вашу думку, Ваші зауваження, побажання щодо

подальшого спілкування . Просимо вас у „ Книзі відгуків” написати про це декілька слів.

( Батьки отримують листки, які потім заносяться в „ Літопис класу” ).


А на прощання давайте сфотографуємося.


НА ВСЕ ДОБРЕ ! ДО НОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ !


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка