Житомирська міська гімназія № 3
Сценарій
телепередачі
«Волонтерство – поклик
серця чи данина моді?»
Підготувала
Педагог-організатор
Бляшук Лілія Володимирівна
2015 року
Сценарій телепередачі
«Волонтерство – поклик серця чи данина моді?»
Голос режисера: Увага! Хвилинна готовність «Прямий ефір. 3…2…1…» (муз. заставка, відеозаставка, оплески).
Ведучий: Мої вітання. У прямому ефірі обласного телебачення програма «Маю надію» і я її ведуча …
Тема зустрічі актуальна сьогодні як ніколи. «Волонтерство. Що це? Поклик серця чи данина моді?». На нашу передачу запрошені експерти з України, Росії, США, Франції та Німеччини, а також волонтери Житомирської міської гімназії № 3.
(експерти з бейджиками – прапорами своєї держави)
Наш кореспондент спілкувався з житомирянами на вулицях міста. Якої вони думки з приводу волонтерства в Україні. Поглянемо на екран.
Сюжет № 1
Ведучий: А скажіть-но мені, будь ласка, чи зустрічалися ви коли-небудь з волонтерами?
Пенсіонерка: Ні. А хто це?
Ведучий: Можна порівняти з «Тимурівцями».
Пенсіонерка: Звісно ж. Приходять до мене, допомагають і на свята вітають. Тільки ж не знала я, що звуть їх …
Ведучий: Волонтерами?!
Пенсіонерка: Так, так.
Сюжет № 2 (представник соціальної служби)
Ведучий: Волонтер, волонтерство – «імпортні» слова, для багатьох українців незрозумілі і далекі. А чи є наші власні українські відповідники…?
Соц. представник: В Україні поняття «волонтер» до 90х-ХХст. не існувало. Людей, що займалися суспільно-корисною справою, називали доброчинцями, благодійниками, альтруїстами, громадськими діячами, меценатами. Серед найбільш відомих українців-благодійників я пригадую князя Володимира, Ярослава Мудрого, гетьмана Петра Сагайдачного, Мазепу; приватних доброчинців – Терещенків, Семеренків, Бороцьких.
Отже, волонтерська діяльність з давніх-давен була притаманна українському народу. Такі слова як доброчинність, добродійство, благодіяння… мають однакове тлумачення: «надавати допомогу, сприяти кому-небудь у чомусь…».
Сюжет № 3 (урок по «Праву»)
Ведучий: Бачу дівчата ви читаєте Закон України. Може, підкажете мені хто ж це такий – волонтер?.
Д- 1: Якщо говорити мовою закону, то це фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну неприбуткову та умотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер.
Ведучий: А ваша думка, хто такий – волонтер?
Д- 2– Це, передусім, добра, милосердна людина, яка володіє неабиякими комунікативними навичками і приваблює до себе людей.
Д- 3: Це людина, яка розуміє проблеми оточуючих, співчуває їм і має бажання безкорисливо допомогти вирішити проблеми інших.
Сюжет № 4 (з двома молодшими школярами)
Ведучий: Чи знаєте ви хто такий «волонтер?».
Д-1 – Ні
Д-2 - Це той, хто допомагає людям!
Ведучий: А ти хотів би ним стати?
Д-2 – Так.
Ведучий: Отож, ми маємо думку житомирян. Можливо, знання респондентів про волонтерський рух недосконалі. Ми знаємо, що це потужний соціально-суспільний рух, що розвивається по всьому світу. І завдання нашої передачі довести цю інформацію до телеглядачів. Тому сьогодні ми спробуємо дати відповідь на запитання нашої передачі: «Волонтерство. Що це? Поклик серця чи данина моді?»
Отож, до слова запрошую іноземних експертів. Що думає з цього приводу представник Франції?
Француз: (відповідь рідною мовою переклад українською) Як на мене, то відповідь очевидна. Волонтери – це першопрохідці, що вказують шлях до просування. Принципи волонтерства не змінилися з часу започаткування цього руху у 1859 р. Саме тоді французький письменник-журналіст Анрі Дюман, вражений кривавими картинами битви при Сольфоріно запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, що надає першу медичну допомогу і до сьогодні.
Німеччина: Так, я хочу додати, що до XIX ст. волонтерство сприймалось, як військова справа, але зараз волонтерсво набуло все більш соціального змісту. Волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства – прагнення миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей.
Ведучий: Це було доповнення експерта з Німеччини. А що з цього приводу нам скаже представник Сполучених Штатів Америки.
США: Сьогодні волонтерськи організації існують у 80 країнах світу, мільйони людей стають волонтерами, тому що це в першу чергу – шлях до самопізнання і самоперевірки.
Ведучий: Вибачте, але на скільки мені відомо, волонтерам надають певні пільги в здобутті освіти, доступі до закладів культури…
США: Так, але я не бачу в цьому нічого поганого. Професійний досвід роботи волонтера в різноманітних проектах враховують і під час прийому на роботу. До речі в США і Канаді неможливо отримати сертифікат про повну середню освіту, не відпрацювавши певну кількість годин на громадських засадах.
Ведучий: Послухаємо думку української делегації
Україна: Це мені нагадує розповіді моїх батьків про так зване «суспільне навантаження за радянських часів», яке здійснювалося у формах шефства над дітьми, школами, ветеранами, наставництво над важковиховуваними, участь у суботниках, членстві у тимурівських загонах. Думаю що тут необхідно зазначити, що в Україні населенню мало відомо хто такий волонтер. Тому потрібно встановити систему обміну інформацією. Телебачення, радіо, друковані видання та електронні ЗМІ можуть надавати інформацію про досягнення волонтерів.
(телефонний дзвінок у студію)
Ведуча: Увага! У нас телефонний дзвінок.
Голос з телефону: Доброго дня! Шановні присутні, хочу сказати, що не все було так погано у тому ж тимурівському русі і різного роду шефстві, допомозі старим людям. Так, це було за радянських часів, але головне не час – головне душа людини. І помисли, з якими вона виконує ту чи іншу справу. Моя думка – треба брати позитивний досвід тоді буде все гаразд.
Ведучий: Почуємо думку залу.
Німеччина: Саме так. Одним з поширених видів волонтерської роботи у Німеччині є допомога старим людям, безпритульним, інвалідам, мігрантам. Добровольці також прибирають територію, впорядковують подвір’я і вулиці. Організовують доброчинні концерти, просвітницькі бесіди на теми профілактики наркоманії, Сніду, підліткової злочинності.
Росія: В России в отличи от вашей страны уровень развития данного вида деятельности остается крайне низким. Труд волонтеров для выполнения общественных работ или поддержки государственных организаций практически не применяется. Хотя с середины 90-х отдельные российские организации начали привлекать добровольцев в период проведения различных соревнований и культурных мероприятий.
Ведучий: (телеміст) Увага! А зараз на черзі телеміст з Францією. На вашу думку, чому існує така суттєва різниця у відношенні до волонтерства Західної Європи, країнах США та в Україні?
Франція (відповідь з перекладачем): На мою думку, розвиткові волонтерського руху має сприяти держава. Адже уряди країн Заходу вже розробили державні програми із залучення молоді до соціальної діяльності. А також можна поясними цю різницю різним економічним становищем громадян наших країн.
Ведучий: Дякую! Я б іще додала, що на відміну від Європи і Америки, в нашій країні система заохочень добровільних працівників залишається невизначеною. Послухаємо думку залу.
Україна: Держава також повинна приділяти увагу волонтерському руху, виділяти кошти на проведення соціальних акцій, реклам. Формування великого руху добровольців є одним із важливих шляхів до продуктивної соціальної роботи в будь-якій державі. До речі 5 грудня наша країна також відмічає Міжнародний День Волонтера.
Ведучий: Прошу поглянути на екран. Ви бачите результати волонтерської діяльності центру «Милосердя» при Житомирській міській гімназії № 3. До нас у студію запрошені представники цього центру, які не словом, а ділом вже багато років займаються цією справою, а в цьому році вибороли перемогу у номінації «Допомога дітям, які знаходяться у складній життєвій ситуації» міського конкурсу «Волонтер року - 2014».
Як довго ви займаєтесь волонтерством? Та чому саме ви почали займатися волонтерською діяльністю?
Волонтер І: Справи нашого центру ви можете бачити на екрані. Ми працюємо близько 10 років. Почали займатися цією діяльністю, тому що доброта та милосердя – це милість людського серця, розуміння, співчуття, ніжність, любов та доброзичливе ставлення до людей. Це не слабкість, а сила, тому що доброта та милосердя властиві людям, які здатні відгукнутися на допомогу.
Головне у роботі волонтера – не чекати, коли тебе покличуть на допомогу, а відчувати ситуацію, коли твоя безкорислива допомога виявиться необхідною у скрутні хвилини життя. І не важливо чи це втішне слово, чи матеріальна підтримка, чи уміння розділити чужі переживання як власні.
Ведучий: Ваші запитання до юних волонтерів?
Україна: Які добрі справи ви плануєте найближчим часом?
Волонтер ІІ: Вже сім роки підряд на початку весни ми проводимо благодійну акцію «Діти-дітям». Учениці старших класів та вчителі трудового навчання шиють одяг для немовлят обласного будинку «Малятко». А ще ми є активними учасниками багатьох міських, обласних, всеукраїнських благодійних акцій. А саме: «Діти - ветеранам», «Творимо добро разом», «Від серця до серця», «Милосердя», «Турбота», «Ветеран живе поруч», «Підтримай захисника Житомира», «З любов'ю до захисників»…Запрошуємо всіх приєднатися до цих добрих справ.
Ведучий: Дякуємо вам за чуйні сердечка. Успіху вам!
Думаю, що наша передача сьогодні сприяла усвідомленню людей (громадськості) і державних органів у важливості волонтерства. Адже волонтери важливі для кожного суспільства тому що вони працюють без користі для себе, показуючи цим суспільству, що є в житті речі більш цінні ніж отримання слави чи матеріальної нагороди. Охорона навколишнього середовища, культура, розвиток і позитивний імідж країни – є основним напрямком роботи волонтерів. Ось що допомагає суспільству впевнено стояти на ногах, а волонтеру отримати задоволення і безцінний життєвий досвід, набуті професійні знання та навички.
Це була програма «Маю надію» і я, ведуча …. Бажаю вам всього найкращого. До нових зустрічей в ефірі.
(Фанфари)
(голос режисера) – Знято! Всім дякую! (муз. заставка) |