Сценарій свята «масляна» Зима нас вдосталь розважала



Скачати 118.75 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір118.75 Kb.
СЦЕНАРІЙ СВЯТА «МАСЛЯНА»
1.Зима нас вдосталь розважала:

Різдво ми й Новий рік стрічали,

Біля ялинки були жарти, сміх,

Каталися ми з гірок снігових.

2.Прийшла пора Зимі на північ повертатись,

Тож хоче вона з нами попрощатись.

Дарує масляну нам на прощання –

Свято веселе зимове, останнє.

1.Гей, веселі скоморохи, свято починайте!

2.А ви, музиченьки, веселіше грайте!

 

Скоморох Просимо, гості милі, вітаємо!

Веселощів вам та добра бажаємо.

Ласкаво просимо, будьте як удома

Знайомтеся з усіма, хто вам не знайомий.

 

2 С:           Гей, хто веселитись бажає?

Тут вас щось цікаве чекає!

Ми кличемо до нас усіх,

Хто полюбляє забави та сміх!

 

3 С:            Завдання важливе виконуємо ми - 

Скликаєм на свято останнє зими!

Масляна щедра гостей всіх вітає,

Млинцями смачними всіх пригощає!

 

1 С:            Ми нудьги не переносимо –

В гості Масляну запросимо.

 

       1. А ми Масляну дожидаємо,



Сиром Масляну зустрічаємо.

2. Сиром гірку ми укладаємо,

Маслом зверху ми поливаємо.

3. Наша Масляна довгождана,

Щира гостя ти нам жадана.

 

Масляна:      А ось і я!

Я прийшла до вас з добром,

З сиром, маслом, пирогом,

Ще з млинцями, калачами та вареничками!

Я – Масляна – здавна шановане у народі свято, яке відзначалося протягом цілого тижня. Так-так, не дивуйтеся, цілий тиждень, останній перед Великим постом. По-іншому мене ще називають колодкою. У понеділок збиралися жінки, одна із них клала на стіл невеличке поліно – це колодка. Інші по черзі вповивали її шматками полотна. Це означало, що колодка народилася. Після цього дівчата ходили по хатах, де є дорослі хлопці , і прив’язували їм колодки до ноги. Це кара за те, що вони не оженилися упродовж останніх м’ясниць. Парубки платили дівчатам викуп намистом, квітками, стрічками або хусткою. Тоді колодку знімали. Гуляння продовжувалося і в наступні дні, бо у понеділок колодка родиться, у вівторок хреститься, в середу – похрестини, у четвер колодка вмирає, у п’ятницю її ховають, у суботу плачуть, а в неділю поминають. Звісно, ніхто не плакав, навпаки, всі веселилися, їли вареники зі сметаною, а також млинці на маслі – звідти й моя назва – Масляна. Отож я вітаю всіх присутніх на цьому святі. Сьогодні ми з вами познайомимося, як раніше шанували дні тижня, як це робить молодь двох сільських вулиць або сіл, зібравшись ув одній світлиці. А в нас це будуть учні двох класів. До складу журі увійдуть почесні гості нашого свята – це батьки і вчителі.

Кажуть, що в останні сім днів перед великоднім постом до людини в гості приходять дні тижня і перевіряють, як люди їх ушановують.
Неділя Мясопусна. Доброго дня вам! Я – Неділя М’ясопусна. А чи знаєте ви, чому я так називаюся? НІ? Тоді слухайте. Я звуся М’ясопусною тому, що востаннє перед постом допускаю, тобто дозволяю, їсти м’ясні страви: ковбасу, шинку, холодець. Тому люди наїдалися у цей день холодцю досита. А чи знаєте ви, як мене вшановувати?
Учень Знаємо, шановна неділе, що тебе ще називають початком тижня прощання зі скоромною їжею. Та й дівчата про тебе багато чого знають і тому чекають на тебе. Ось послухай, що вони тобі розкажуть.
Учениця. Так, Неділенько, ми дуже чекаємо тебе. Саме у твій день із холодцю, який готують із курячих або свинячих ніжок, ми вибираємо кісточки, що заворожені твоєю силою і допомагають нам загадувати щастя.
Учениця А ще ми до зустрічі з тобою готуємо гречані млинці зі смальцем. Бо за давньою традицією гречані млинці є символом-жертвою Сонцю, яке вже не вміщається у хмарах-пелюшках і ось має вийти з них на світ Божий.
Неділя Мясопусна Молодці! Я бачу, що ви добре знаєте народні традиції. Проте даю вам своє недільне завдання: пригадати прислів’я, приказки, пісні, гуморески, у яких згадуються дні тижня.


  • Сім п’ятниць на тиждень.

  • Скривився, як середа на п’ятницю.

  • Ні тепер, ні в четвер.

  • Як неділя, то й сорочка біла.

  • Скривився, як середа на п’яницю.

  • Аби четвер, то й тиждень попер.

  • Субота – не робота, помий, помаж та й спати ляж.

      • «Підманула, підвела»

    • «Прийди, Йване»

    • «Вчора була суботонька»

Вчора була суботонька, сьогодні неділя.

Чом у тебе, наймиточку, сорочка не біла?

Ой не біла, ой не біла, тай не буде біла,

Бо й не знає наймит бідний, коли та неділя.

  • «Ти прийшов до мене в суботу»

  • «В неділю пораненьку»

  • «Ой не ходи, Грицю»

Ой не ходи,Грицю, тай на вечорниці,

Бо на вечорницях дівки чарівниці.

У неділю рано зілля копала,

У понеділок переполоскала,

У вівторок рано зілля варила,

А в середу рано Гриця отруїла.

Степан Руданський «Не мої ноги»



Якось влітку, в темнім гаї,

У неділю, під обід

Заснув мужик у чоботях,

Прокинувся без чобіт.

Кілька раз очима кліпнув,

Сів, почухавсь, позіхнув,

Кілька раз ті босі ноги

На всі боки повернув –

- Не мої це, - каже, - ноги,

Присягаю на чім світ,

Бо мої були в чоботях,

А ці босі, без чобіт!

Павло Глазовий «Перший суп»



Добра була мама у дівульки Рити –

Не учила доню навіть суп варити.

Чистячи картоплю, патраючи кури,

Можна попсувати к бісу манікюри.

В середу за Гриця вийшла заміж Рита,

А в суботу стала перший суп варити.

Курку у каструлю вкинула з кишками,

Всипала картоплю разом з лушпайками…

А в неділю рано мати дочку била:

«Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?»
Понеділок Добрий день! Бачу, що в цій світлиці зібралися справжні шанувальники народних традицій! Багато пісень знаєте! А чи чекали ви на мене сьогодні? Чи готувалися до зустрічі зі мною?
Учениця Знаємо! Знаємо! Ти – Понеділок. А називають тебе Пеленальним Понеділком, бо кажуть, що цей день переломний у житті Сонечка. У цей день Сонечко востаннє перебуває у хмарах-пелюшках. Після Понеділка воно починає зростати і з хмар на землю поглядати. Отож оціни, Понеділку, наші знання і не ставай протягом року нам на перепоні щопонеділка: щоб був цей день для нас щасливий та вдалий!
Понеділок. Ні, цього замало! Я хочу подивитися, як ви готуєтеся до майбутнього життя. Чи вчитеся дитя пеленати, аби й братику й сестричці у пригоді стати? Отож влаштуємо змагання із пеленання.
Вівторок. Доброго дня! А чи знаєте, як Вівторка зустрічати, його традиції вшановувати?
Учень Знаємо, знаємо! Нам розповідали, що у вівторок свекрухи до невісток ходили й вареники вихваляли, якими їх невістки пригощали. Бо вареники, за давніми, ще язичницькими уявленнями, є жертвою Сонцю. Цим самим його закликали послати на землю тепло і життєдайність. А ще в цей день красномовність перевіряли.
Вівторок Тож чи готові ви сьогодні до вшанування цих традицій? Бо я б хотів вареника або млинця скуштувати, хазяйновитість майбутніх господинь оцінити та іхню красномовність послухати, аби не сказати, що уміли готувати, та не вміли подавати. Отже, за столи вже час сідати, всіх млинцями частувати. На тарілки їх складайте і до столу подавайте! 
1 Любі гості, просим сісти, вареники будем їсти!

2 Вареники непогані, вареники у сметані!

3 Їжте, їжте, просим щиро, вареники наші з сиром!

4 Круглолиці, білолиці, із найкращої пшениці!

5 А як попадеться з перцем, то ви – з добрим серцем!

1 Д: А ми млинців гречаних напекли!

2 Д: А ми вареників наварили з сиром!

3 Д: А про вареники така приказка є: «Вареники доведуть, що й хліба не дадуть.»

4 Д: А я іншу примовку знаю: «Млинці та коржі поховали для хліба ножі.»

1 Д: Все гарно на Масляну, але ж вона така коротка!

2 Д: Так і кажуть в народі: «Живе Масляна сім деньочків. Залишайся, Масляна, на сім рочків».

3 Д: А ще кажуть: «Масляна, Масляна, яка ти мала! Якби тебе сім неділь, а посту одна!»

4 Д: А ще є така приказка: «На Масляну співайте, грайте, усіх млинцями пригощайте!» 

Всі: Смачного!
 Середа. Доброго дня, шановне товариство! Чи багато вже вареників з’їли? А мені щось залишили? Якщо ні, то я розсерджуся і скривлюся, як середа на п’ятницю!
Учениця На сердься, не кривися, а краще в цю макітру подивися!
Середа. Вареники – смачні! Тож чи вгадаєте, з чим я тільки-но вареник з’їла? Ніхто не вгадав! Я з’їла вареник із пшиком! Хто знає, що це означає?Вареник із пшиком – це такий порожній вареник, у якому замість начинки – сухе борошно. Кому трапиться в макітрі такий жартівливий вареник – той матиме удачу цілий рік. Добре, даю вам нове завдання – конкурс на краще привітання з днем народження когось із рідних.
Четвер. Доброго дня, шановне товариство! Якщо багато вареників зіли – значить, багато сили набралися. Ви знаєте, чому я запитую саме про силу? Адже четвер – це день масових гулянь і прощання з зимою. Тут тобі – ігри, тут тобі – змагання, а ще це день вихваляння зими. Отож оголошую конкурс силачів.
Пятниця. Вітаю вас, шановні друзі! Я хочу наголосити, що в кожному селі святкують Масляну по-своєму. Як ви вже знаєте, у четвер ушановували сили Зими. У пятницю ці сили проганялися, тобто у четвер зиму уславляли, а у пятницю – холод гнали, тепло закликали. Тож чи готові ви до виконання основної традиції сьогоднішнього, пятничного, дня?
1 Д:        Готові!

         Дівчата – подруженьки!

Ходімо співати,

Весну закликати

Птахів зустрічати.

2 Д:         Весно, Весно – весняночко!

Прийди до нас, Подоляночко!

Прийди до нас – теплом утіш,

А ти, Сонечко, світи ясніш. 


Прийди, прийди, Весно-красна,

Звесели наш рідний край.

Подаруй нам сонце ясне,

Гарну пісню заспівай.

Принеси, весно, нам рясні дощі, рясні дощі,

Принеси, весно, нам радощі, радощі.

Хай всюди пісня луна, пісня луна, пісня луна,

Хай нам зустрінеться Дівчина Весна.

 

Весна:      От я й прийшла до вас, мої хороші.

Чекали? І дочекалися мене.

Усі сніги довкола розтопило

Моє ласкаве сонце весняне.

3 Д:         Здрастуй, Весно, наше Весно,

Що ти нам принесла?



Весна:     На дерева – цвіту,

А в поле – жито.

На травичку – росу,

На дівчаток – красу.

А на хлопців – сили,

Щоб росли, міцніли.

І тепло, і сонечко, і пісні,

Гаївки – весняночки голосні.



4 Д:          Дівчаточка – вороб’яточка, радьмося,

Та виходьмо на травицю – граймося.

Та виходьмо на травицю в добрий час.

Нема таких співаночок, як у нас.

 

Хоровод «Подоляночка.»

 

Субота. Доброго дня, шановні! Тож чи готові ви показати мені свої мисники і розповісти про традиції суботи?
Учень Проходь, шановна госте, будь ласка, в нашу оселю і подивись, як ми тарілки повимивали і казанки повичищали. Та запрошуй нас до змагань скоріше, адже ми знаємо, що в цей день проводилося загадування щастя. А нам так кортить загадати собі щастя!
Субота. Хоч і посуд у вас чистий, і горщики ви гарно повичищали, все ж вимушена поставити вам декілька запитань.

Запитання перше: чому в суботу вимивають посуд – миски, тарілки, горщики, глечики, чистять ножі, ложки і виделки?

Запитання друге: коли виставляють почищений посуд на сонце сушитися?

І останнє запитання: які є способи загадування щастя?


Учениця За традицією, посуд вимивається і вичищається для того, щоб радісно і святково зустріти виріст Сонця із хмар-пелюшок і порадувати його око чистотою і блиском. А виставляли цей посуд на плоті саме в неділю – в день, коли Сонце мало вийти з пелюшок.
Субота. В суботній день існувало два способи загадування щастя. Перший – влучити від порога сніжкою в коло, намальоване на воротах. Другий – влучити кісточкою, зібраною від холодцю, у білу пелюшку, яка висить на воротах, стоячи спиною до неї. Хто впорався з цим завданням – той, вважалося, матиме щастя у цьому році. Отож змагайтеся, а я вам усім бажаю щастя незалежно від результатів змагання.
Неділя Сиропусна. Моя попередниця – Неділя М’ясопусна – востаннє дозволяє їсти м’ясні страви. Я ж востаннє допускаю наїстися вареників із сиром та сметаною – тому я Сиропусна. За традицією, у цей день люди очищалися не тільки від бруду, а й від своїх гріхів. У понеділок вже було пізно свої гріхи спокутувати, тому саме в неділю люди каялися, просили прощення за кривди. Тому мене ще називають Прощеною Неділею. Якщо люди все робили правильно, то вранці-рано мало вийти ясне сонечко. Люди раділи цій прикметі і казали: якщо сонце рано вийде – весна буде рання, гарна та гожа. Дуже доброю прикметою була відлига. А ще люди казали – яка погода на Сиропусну – така буде й на Великдень. А у кого і за що ви б хотіли попросити прощення?
Понеділок Жилавий. Я – Жилавий Понеділок. Це перший день Великого посту. У цей день люди спокутували свої гріхи перед померлими , ходячи на могилки, а також обіцяли очиститися фізично – через сорокаденний піст. Перший день посту починався дуже гострими стравами – і то тільки після полудня: подавали буряк із хроном до картоплі в кожушках, їли пісні коржі круглої форми, що називалися жиланками. Звідси й назва Жилавий понеділок, тобто пісний. Ось так люди на переході від зими до весни вшановували зростання сонячної сили, закликаючи її прийти на зміну морозові та холодові. Люди просили сонечко кинути на землю ключі, якими відчиняються скрині Матері Землі. І за традицією, ці скрині відчинялися на Благовіщення, 7 квітня. У цей день ви можете спостерігати, як сім рослин вийдуть із землі, ніби з відкритої скрині. А за християнськими віруваннями, в цей день на землю приходить Бог – і все починає буяти.
Масляна:      Я гуляла з вами

Співала й танцювала

Однак я втомилася

Сил мені не стало.

Тепер мене проводжайте

А за рік знову чекайте.


Всі: До нових зустрічей!

 






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка