Сценарій свята "День святого Миколая"



Скачати 86.75 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір86.75 Kb.


группа 453
Сценарій свята “День святого Миколая”




Дійові особи:

Ведуча


Ведучий

Святий Миколай


Чортик

Ангел

(Виходять ведучі)

Ведуча: Свято Миколая це - веселе народне свято. Колись господарi варили пиво, скликали гостей, пили, гуляли, веселилися. А по обiдi, на пiдпитку, запрягали найкращих коней у «козирки» i з пiснями та веселими вигуками їздили навколо села - «бо ж треба знати, чи слизький снiг цього року випав!»
Ведучий: Варити пиво на «Миколи» - звичай дуже старий. В однiй колядцi це пивоварiння представляється як один з тих звичаїв, якими «держиться світ»:
Ведуча: Чому так нема, як було давно,

Як було давно, ще з пepедвіку:

Святим Миколам пива не варять...
Ведучий: Далi в колядцi говориться, що все лихо, яке є тепер помiж людьми, настало тому, що «Святим Миколам пива не варять...» Мабуть, з «пивом» пов'язувалися колись i музики. В одному народному голосінні з Буковини дочка, звертаючись до померлої матері, каже:
Ведуча: Мамко моя, голубко моя,

Коли ж вас ся надiяти:

Чи на Рiздво з колядниками.

Чи на Великдень з писанками,

Чи на Миколая з скрипками?
Ведучий: Хто першим прийде вранці до хати, той буде першим «показником». На Поділлі «плазами» вважаються чотири дні в році: Введення, Миколая, Анни i Рiздво або Новий piк - четвертий i останній «полаз».

«Зле, якщо в тi дні хто інший - не господар - перейде через подвір’я першим. Кожний господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, та йде дати худобі їсти. Прийшов­ши до хліва, поздоровляє німину словами: «Дай, Боже, добрий день, щобись, худібонько здорова була, та й я з тобою ще й зі своєю жоною!»


Ведуча: В народних легендах та переказах Святий Миколай боронить людей від стихійного лиха, а найбільше - на воді. Bci одеські рибалки в своїх куренях мали образ Святого Миколая. Виходячи в море на промисел, рибалки брали з собою образ Святого Чудо­творця.

На Харківщині записана така легенда про Святого Миколая:


Ведучий: «Святий Микола-Чудотворець на небi не сидить, а тут, на землi, людям помагає. Не те, що Касян - за панича убрався i до Бога пішов жалітися на людей. «Вони, - каже, - Миколу шанують, почитають, на його ім’я церкву будують, а мене й не згадують». Бог вислухав Касяна та й каже до янголів: «Покличте мeнi Святого Миколу. Скажіть, щоб зараз прийшов!»

- Нема його на небi! - кажуть янголи.

-Аде ж він?

- Пішов на Чорне море людей рятувати!

- Почекай, - каже Бог до Касяна, - Микола прийде, тоді поговоримо.

За якийсь час Бог знову посилає янголів за Святим Миколою.

- Нема його, - кажуть янголи, - на землi людей вiд пожежі рятує!

Втрете посилає Бог янголiв за Святим Миколою.

- Нема його, - кажуть янголи, - він кайдани розбиває, козаків з турецької неволі визволяє!

Аж за четвертим разом з'явився Святий Миколай перед Богом: в старiй свитi, мотузком пiдперезаний, чоботи в болотi i руки бруднi.

- Де ти був? - спитав Бог, а Святий Микола йому вiдповiдає:

- Помагав мужиковi воза з багна витягнути!

- Ось бач, - каже Бог до Касяна, - за що його люди шанують? Biн на небi не сидить, на землi дiло робить, а ти паном одягнувся i тут, на небi, кутки обтираєш. Iди геть вiд мене!.. Будуть тебе люди боятись, але не будуть шанувати».
Ведуча: З iнших народних оповiдань виходить, що Святий Миколай-Чудотворець опiкується не тiльки людьми, а й диким звiром:

«Один чоловiк їxaв лiсом i захопила його нiч. Мусив ночувати. Випрiг він воли, дав ciнa. Коли дивиться: недалечко вiд нього на пустирi звiряче збiговисько. Злякався чоло­вiк, ще б пак! Вовки, лисицi, зайцi, ведмедi... таке назбiгалося - страх глянути! Сидить заєць поруч з вовком i не боїться його. «Що за дивовижа?!» - думaє собi чоловiк. А коли йому вже вiд серця вiдлягло, він пильнiше придивився i побачив: сидить помiж тiєю звiриною Святий Микола - старий сивий чоловiк. Сидить i щось тим звiрам розказує, а вони слухають, розвiсивши вуха».


Ведучий: У Галичинi є така легенда: «Опiвночi надходить Св. Николай з сивою бородою, i як свиснув, то вci звiрi ся злетiли. Bін собi ciв на престолi i так каже до медведя: «Ти маєш завтра з’їcти Панькового вола; ти, лисе, маєш у Доцьки вci кури поїсти; ти, кабане, маєш знищити побережнику кукурудзу». 1 так дальше, кожному звiревi назначив, що мaє з'їcти. В кiнцi звернувся до вовка i каже: «А ти маєш нинi досвiта з'їcти Процевого лисого коня, він пасеться на сiножатi пiд лiсом».

А той Проць чув наказ Св. Миколая вовкові, але задумав обдурити вовка, а тим самим i Св. Николая. Bін замастив болотом коневі лисину. На другу нiч збіглися звiрi до Св. Николая i «здають перед ним справу, шо хто весь день робив». Говорив медвідь, лис, кабан i аж приходить вовк: «Я не з'їв лисого коня, - каже вовк; - бо там його не було». - «То з'їж самого Проця, - каже Св. Николай, - бо він тебе обдурив!» Як се наш Проць учув, аж мало не злетiв з дерева...».


Ведуча: У Галичинi Св. Микола роздає дiтям подарунки.
Ведучий: У третім столітті у місті Патарі,

Теофілю й Ноні Бог дав дитя в дарі.


Ведуча: Сина Миколая, єдину дитину,

Мов сонце те ясне у погідну днину.

Ведучий: І росла дитина, родичів втішала,

Та пильно до школи й до церкви вчащала.


Ведуча: І позволив Господь Теофілю й Ноні,

Радості діждатися на їх життя склоні,

Священникам сина дав бог доглядати,

Тішилися в серці щастям батько й мати.


Ведучий: А як повмирали родичі потому,

Спадщину лишили синові свойому.

Миколай нічого не узяв для себе,

Все роздав убогим на їхні потреби.


Ведуча: А жив у Патарі чоловік убогий,

Що зійти задумав з чесної дороги.

Щоби на прожиток грі якийсь придбати,

Задумав три доні на розпусту дати.


Ведучий: Щоб не допустити до замислу злого,

Миколай чим швидше спішив на підмогу.

І часу не тратить він ані хвилини,

Й гроші підкидає ніччю до хатини.


Ведуча: Тричі підкидає гроші серед ночі,

Батько приловити добродія хоче.


Ведучий: Це йому вдається, бо він доганяє,

Свого добродія отця Миколая.


Ведуча: Паде на коліна, та цілує ноги,

Дякує сердечно, за щирі підмоги,

А святитель просить:
Ведучий: “Не кажи нікому,

Хто дав порятунок у нещасті твому.”




(Звучить музика, з піснею заходить Чортик)
Чортик: (співає) Я був колись, я був колись,

Ну просто ангел, хоч молись,

Я ангел був колись.
Та якось раз, немов той біс,

Дурний непослух в мене вліз,

Непослух в мене вліз.
Я не хотів до школи йти,

Новенький ранець берегти,

Як ти, як ти, як ти!
І чортика, о диво з див,

Господь із ангела зробив,

Ох, чортика зробив.
Чортик: (говорить)

Агов, агов! Чи пустите до хати?

Бодай погрітись... Бр... Холодно.

Мороз грудневий, хоч око виколи –

Бездонна темінь!

То пустите чи ні до хати?


Хоч, правда, дорогою,

Усі дарунки я розтрати


Ведуча: Чужі дарунки ти посмів занапастити?
Чортик: А що я мав робити?

Довкола ніч, судома зводить тіло,

І їсти нічого, І горло заболіло.

А голод ну такий, що ледь копита тягну.

То я все з’їв: цукерки, мармеладу,

Горішки, грушки, марципани,

Цитрини, яблука, банани,

Хрумки, рогалик і тістечка всякі.


Ведуча: А ліцеїстам, що лишив?
Чортик: Накручу купу різок,

Для нечемних діток,

Ліцеїстів – задавак,

Ліцеїстів – розбишак,

Які не люблять батькам помагати,

Не хочуть фізику й математику вивчати,

А хочуть тільки їсти, тільки спати.

Тут стане всім!

Ха - ха, хі-хі, даруночки такі!
(танцює, вимахує прутиками)
Не варто їм давати анічого,

Хіба вони про щось просили в бога?

Або молились ввечері і рано?

Ану скажи... Ати скажи...

О, прошу пана!

А ще й до того у кишені

Я маю список тих дітей,

Які сьогодні були неслухняні.



Ведуча: Які різки? Що за список?


Злих ліцеїстів в нас нема!

Може є та трохи дальше,

Тут шукати їх дарма!
Чортик: Є, тобі сказати мушу, є...
Ведуча: Нема, нема, нема!
Чортик: (на вухо ведучій читає)

Курять, п’ють потрохи пиво,

Ну а вчаться то на “два”

На парканах, стінах пишуть,

А у зошитах – то ні!

Я їх маю всіх провчити,

Прошу не мішать мені.
Ведучий: Постривай, це не про наших ліцеїстів!
Чортик: А про кого ж? Ось!
Юрко, Оленка, Наталя, Максим..., ваші?

Ведучий: Наші!
Чортик: То послухайте! (читає далі)

Юрко, бешкетник, ображав Оксанку,

А Наталя й Оля, - залік з нарисної здавати не хотіли.

Таня так Максима била, що аж завуч боронила.

То ж чи дати їм дарунки?

Ні! Я ліпше їх продам

А на зароблені гроші куплю собі новий каптан.

(Заходить ангел)
Ангел: Мир і спокій дому цьому,

Тут немає місця злому!


(Звертається до чорта)
Хто ти є? Чи можу знати?

Чортик: Я – Чорт – добродій – чудотворець!



Ангел: Спинись, бідо! Бач як забрехався,

Та звідки той добродій взявся?


Чортик: Ах так!? Ви всі нечемні діти,

І зараз всіх я буду бити,

І посаджу в міцні залізні кліті!

Ангел: Моліться і не бійтесь злого!



(Молитва)

Чортик: О, перед молитвою і Ангелом

Я, Чорт, безсилий –


Вас покарати вже не маю сили.
Ангел: Згинь з очей, нечиста сило,

В цю ж хвилину, пропадай!



(Чорт втікає)

Бо вже йде з небес на землю,

Святий угодник Миколай!

Звучить пісня “Ой, хто, хто, Миколая любить”


(Заходить Миколай)
Миколай: Мир дому цьому!

Чув я пісню, ще з далека,

І летів немов лелека,

Ви мене вітаєте,

Гостинців чекаєте?

Я зішлю вам цеї ночі,

Ліпші скарби, кращі дари:

Милосердя й божу ласку,

Принесу вам із-за хмари.

Мир і спокій я приношу,

В кожну вашу скромну хату,

А в серцях любов вам створю,

І надію пребагату.

Хай від нині згода й єдність,

Процвітай між вами стиха

Ці чесноти вас піднімуть,

Оборонять всіх від лиха!
(Роздача подарунків)

Ведучий: Тішитеся, радійте діти,

Та горніться до освіти,

Хай пожиток із вас буде,

Як вже вийдете у люди.


Ангел: Пильно вчіться і моліться,

Не лінуйтеся трудіться,

А від злого – бережіться!

Дуже прошу оминайте,

Навіть і найменший гріх.
Ведуча: Батька, неньку поважайте,

І учителів своїх!


Миколай: І любіться, не сваріться,

Бо ви є брати і сестри,

Тільки в згоді у народі,

Ви дійдете до мети!

Оставайтеся здорові,

За рік прийду до вас знову!



(Всі виходять)



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка