Сценарій родинного свята в театрі естрадної пісні



Скачати 99.51 Kb.
Дата конвертації02.05.2016
Розмір99.51 Kb.
Сценарій родинного свята в театрі естрадної пісні «Тік-Так»

«Хай завжди буде з нами Великодня казка».
Дата проведення: 11.04.2014, 17.00

Місце проведення: акт. зала ПДЮТ
/Сцена святково прикрашена.

В залі виставка робіт, які виготовили вихованці колективу під час майстер-класу«Писанка».

В залі батьки та діти театру естрадної пісні «Тік-Так»./
Дійові особи:

Господиня – культорганізатор

Даринка – вихованка театру естрадної пісні «Тік-Так»

Ганнуся – вихованка театру естрадної пісні «Тік-Так»


/Фонограма – позивні свята.

Демонструється мультимедійна презентація «Великдень».

На сцену виходить Господиня./
Господиня.

Добрий день вам, милі люди!

Хай вам щастя й доля буде.

Не на день і не на рік,

А на довгий, довгий вік.
/Вбігають дівчатка./
Даринка.

Я перша буду розмальовувати писанки.



Ганнуся.

Чому це ти перша?



Даринка.

Тому що я перша згадала і дістала кошика.



Ганнуся.

Не правда. Я теж збиралась взяти кошик.



Даринка.

А ось і ні.



Господиня.

Дівчатка, що трапилось.


/Дівчата перебивають одна одну./
Даринка.

Я вирішила зробити писанки, а вона…



Ганнуся.

Ні, це я вирішила…



Господиня.

Як вам не соромно. Що подумають про вас батьки? Що ви невиховані, нечемні діти. Забігли, сперечаєтесь, ні з ким не привітались.



Даринка.

Ой, вибачте нам.



Ганнуся.

Доброго дня і батькам, і вихованцям театру естрадної пісні «Тік-Так».



Даринка.

Просто скоро Великоднє свято, і ми вирішили зробити писанки.



Господиня.

Це добра справа. Але ж давайте згадаємо, які свята передують Великодню. Хто мені підкаже, яке свято на нас чекає у неділю.


Діти.

Вербна неділя.



Господиня.

Молодці. Верба – одне з найулюбленіших дерев на Україні. Тож, у цей день святять вербу. А вертаючись з церкви, били зустрічних вербовою гілочкою, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень, уже недалечко червоне яєчко».



Ганнуся.

Будь велика, як верба,


А здорова, як вода,

Будь багата, як земля,

І красива, як весна.

Даринка.

А ще у Вербну неділю, збиралися дівчатка та хлопчики на лузі і гралися.



Ганнуся.

І ми зараз навчимо вас одній грі, яку дуже полюбляли в цей день наші однолітки декілька століть тому.



Господиня.

Підніміть руки, хто бажає вивчити гру.


/Господиня вибирає 6 дітей./
Даринка.

Умови дуже прості. Всі стають у коло, присідають. Я буду ведучою. Коли я торкаюсь до когось вербовою гілочкою, він повинен встати і бігти у протилежному мені напрямі. Хто не встигає зайняти вільне місце, стає ведучим і продовжує гру.


/Проходить гра./
Ганнуся.

Ось так розважалися наші пращури.



Господиня.

І ми долучилися до цієї гри. А яке ж свято без пісні? Я знаю, що ви готувалися до свята. Тож запрошую на сцену молодшу групу колективу з піснею «А ми бажаєм вам добра!».


/Фонограма – пісня у виконанні молодшої групи театру естрадної пісні «Тік-Так»./
Господиня.

А ось Великдень святкують в Україні ще з Х століття. У ті часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну.



Даринка.

Існує, навіть, багато прикмет і прислів’їв, пов’язаних із цим святом. Коли на Великдень світить сонце, то через три дні йтиме дощ.



Ганнуся.

Цього дня, якось особливо сонце світить, кажуть люди: «Сонце грає».



Даринка.

Коли на Великдень іде дощ або хмарно, буде врожай.



Ганнуся.

А ще кажуть, що на Великдень опівночі тварини говорять людським голосом.



Даринка.

Це просто фантастично!



Господиня.

Не більш фантастично, аніж у нас на святі. Бо зараз ми проведемо гру для наших гостей, в якій вони спробують побути тваринами. А для цієї гри мені потрібні і діти, і батьки.


/Вибирають 3 пари дітей і батьків./
Господиня.

Шановні гравці, зараз дівчатка одягнуть на вас маски тварин. Одна сім’я – одна тваринка. А тепер згадайте, які звуки вимовляють тваринки: поросята, котики, песики. Чудово у вас виходить. Розійдіться, будь ласка, по майданчику. Зараз ми вам зав’яжемо очі, і за допомогою звуків тваринок вам треба буде об’єднатися. Чия пара знайде свою половинку швидше та виграла.


/Проходить гра./
Ганнуся.

Ми, здається, забули, про один з головних атрибутів Пасхальних свят.



Господиня.

Ні не забули. Нещодавно ви всі побували на майстер-класі «Писанка» і батьки мали змогу ознайомитись з вашими роботами на виставці, яка представлена в нашій залі. А ви знаєте, що писанка побутувала в Україні з сивої давнини. Це вид українського народного мистецтва, що має назву писанкарство. Яйце, як і дерево, у слов’ян було не тільки символом весняного пробудження природи, а й символом перемоги життя над смертю.



Ганнуся.

А в народі про вродливу дівчину кажуть: гарна, як писанка.



Господиня.

Так. І готували крашанки, писанки (дряпанки, крапанки, мальованки) у Великодню суботу. Вони зберігались протягом всіх свят.



Даринка.

А давайте спитаємо у батьків та вихованців, чи знають вони різницю між крашанками та писанками? Бо нам на майстер-класі Ірина Ігорівна про все розповідала.



Ганнуся.

Хто мені скаже, як виглядає крашанка?



(Відповідь: крашанка – це яйця одного кольору).
Даринка.

Добре. А що таке крапанка?



(Відповідь: крапанка – розмальовується воском або фарбою, які падають крапинками).

Ганнуся.

А як робиться дряпанка?



(Відповідь: дряпанка – орнамент видряпується гострим предметом).

Даринка.

А мальованка?



(Відповідь: мальованка – розмальовується пензликом).

Ганнуся.

І ось наша чарівна писанка. Як її розмальовували?



(Відповідь: писанка – це яйце, розмальоване різними фарбами за допомогою металевої трубочки з дерев’яним держачком).

Даринка.

А ще улюбленими Великодніми забавами і дорослих, і дітей були ігри з яйцями-крашанками.



Ганнуся.

І ми пропонуємо вам в них пограти.



Даринка.

«У трапка». Для цієї гри мені потрібно три учасники.


/Господиня вибирає учасників гри./
Даринка.

Гравцю потрібно відійти подалі від крашанки, і, закривши шапкою обличчя, знайти і взяти яйце.



Ганнуся.

Наш перший учасник спробує це зробити.


/Проводиться гра./
Даринка.

Переможцем став (ім’я гравця).



Ганнуся.

Ваші оплески.



Господиня.

Кожна писанка – як пісня. Двох однакових не буває.



Даринка.

Тому і дарували писанки на Великдень.



Господиня.

Дівчаткам дарували писанку із зображенням зірки або квіточки.



Ганнуся.

Хлопцям – із дубовим листям, символом сили.



Даринка.

Господиням дарували яйця жовтого кольору – символом достатку.


Господиня.

А я запрошую вас до наступної гри. Мені потрібно вибрати дві команди по п’ять гравців. (Дівчата вибирають команду дітей, команду батьків. Вручають по ложці і одне яйце) Ваше завдання: пронести в ложках писанки і не впустити їх. Та команда, яка швидше справиться з завданням – перемагає.


/Проходить гра./
Ганнуся.

А у подарунок – весела пісня у виконанні середньої групи театру естрадної пісні «Тік-Так».


/Фонограма – пісня, у виконанні середньої групи театру естрадної пісні «Тік-Так»./
Господиня.

Продовжуємо підтримувати веселий настрій. Для наступної гри мені потрібно 10 самих маленьких учасників. (Дівчатка вибирають) Це у нас дві команди: «Крашанка» та «Писанка». Ви отримуєте яйце і повинні його віднести у кошик. Яка команда швидше справиться – та перемогла. Команди готові? Тоді: один, два, три, розпочали!


/Проходить гра.

Мультимедійна презентація./
Господиня.

Мистецтво писанки зачаровує своєю красою і казковістю. Його знають і милуються нашими витворами навіть за кордоном. Серед тисячі неперевершених у красі пам’ятників над землею височить великий і неповторний пам’ятник українській писанці в Канаді. Ця дивовижна десятиметрова писанка дивує всіх своєю красою. А ще пам’ятники писанці є в Америці, Європі і, навіть, в Азії.

На Україні створений єдиний у світі Коломийський музей писанок.

Даринка.

А у нашому краї є якісь особливості?



Господиня.

На Херсонщині побутував цікавий звичай ставити на великодній стіл також тарілку із землею, на якій зеленіли пророслі стебельця вівса, висіяного за два тижні до цього. Між зеленню клали стільки червоних крашанок, скільки померло рідні. А для тих, хто знаходився у дорозі й не сидів за великоднім столом разом з родиною, господиня відрізала шматок паски і, загорнувши його в рушник разом з трьома крашанками, клала на покуті. На Вознесіння, як подорожні ще не повернулись, гостинець оддавала жебракам. Ось такі звичаї були на нашій землі.



Ганнуся.

А ми пропонуємо ще пограти. Для цієї гри мені потрібні 8 учасників. (Господиня вибирає) Учасники, ставайте в коло, а в середині кола розставлені наші писанки. Доки звучить музика, гравці рухаються по колу. Коли музика замовкає – ви повинні вхопити одну писанку. Кому не дісталась писанка – займає своє місце у залі. Ви готові? Розпочинаємо.


/Проходить гра./
Господиня.

Ми сьогодні з вами взнали багато нового, весело пограли, а зараз потанцюємо. До Великодня повітря вже прогрівалося, сонечко припікало і доки проходили гуляння багато людей встигало підсмажитись на сонечку і мати червоний колір обличчя. Тому тих, хто встиг отримати засмагу називали «Печеноє поросє». Так називається і наша танцювальна гра. Давайте спочатку вивчимо слова:

Печеноє поросє настовбурчилосє,

Не чіпайте його, воно батька мого.

А тепер другий куплет:

Хоч воно не моє, зате печеноє,

Не чіпайте його, воно батька мого.

А зараз ми покажемо вам, як треба виконувати рухи.


/Демонстрація гри./
Господиня.

А зараз я запрошую всіх бажаючих і батьків, і дітей разом з нами потанцювати.


/Учасники виходять на майданчик.

Проходить гра./
Даринка.

Так швидко проминув час.


Ганнуся.

І пора вже прощатися.



Господиня.

Ми бажаємо вам всяких гараздів, весело зустріти Великдень та насолоджуватися життям.



ВИХОВНИЙ ЗАХІД
«Хай завжди буде з нами Великодня казка»

Мета: познайомити дітей з українськими народними святами, вивчити традиційні народні ігри, виховувати почуття радості від власних знахідок та участі в колективних іграх, почуття взаємоповаги і взаємодопомоги, згуртувати колектив дітей і батьків, розвиток співпраці родини і гуртка.
Обладнання: звукопідсилююча апаратура, кошик, реквізит для ігор, виставка робіт дітей гуртка «Писанка – мальованка».
Учасники заходу: вихованці та батьки театру естрадної пісні «Тік – Так».




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка