Сценарій обрядового дійства



Скачати 116.59 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір116.59 Kb.

Свято Купала (сценарій обрядового дійства)

Ведучий

Гей, око Ладове, Леле Ладове, Гей, око Ладове, ніч пропадає, Бо око Ладове з води виходить, Ладове свято нам приносить.



З народної пісні

Чудова ніч! Чарівне свято! Це вирішальний момент, час найвищої кульмінаційної сили Сонця — життєдайного Божества. Як співається у пісні «Око Ладове з води виходить». Вогонь і вода! Вода, правічна Мати Життя, яка посилає вологу на землю, щоб та все оживила, це Богиня, з лона якої постало все живе. Вважалося, що саме в цей час, коли дні найдовші, а ночі темні та росяні, Мати-Вода бере шлюб з Батьком Вогнем, і разом вони починають творити нове життя. Від цього чарівного шлюбу народжується папороть.



Ведуча. Уся природа оживає Купальської ночі. Пробуджуються духи стихій, чарівні істоти, які населяють ліси, гаї, озера. Як зіницю ока стережуть вони чарівну квітку папороті. А вона ж цвіте лише цієї Купальської ночі. Здавна в народі були сміливці, які хотіли зірвати квітку папороті. За народними повір'ями, опівночі брунька папороті з тріском розкривається і... розпускається жовто-огненна квітка. Лише на мить невимовний блиск її освітлює усе довколишнє, а після цього вона зникає. Українці ніяк не могли змиритися з тим, що папороть не цвіте. Вірили в те, що хто встигне зірвати цю чарівну квітку, той зможе передбачати майбутнє, знаходити скарби, лікувати хвороби...

Ведучий. Купала святкують відповідно до космічних ритмів у час літнього сонцестояння, на 15-й день після найкоротшої ночі, а саме — 7 липня. Вшанування літнього сонця відбувається обов'язково біля води й обов'язково з вогнищем. Таким чином віддають шану життєдайній воді та світлоносному сонцю. Звідси і єднання молодих сердець на святі, і попарне перестрибування через вогнище.

Дівчина. Навіть прикмета є: якщо дівчина і юнак, узявшись за руки, перестрибнуть через вогонь і їхні руки при цьому не роз'єднаються, — бути їм У парі. На Купальське свято сходяться всі, як кажуть: «від малого до старого».

Ведуча. У цей день обов'язково треба скупатись, щоб сили додалося, приказуючи: «Водице-студенице, ти обмиваєш луги, береги, каміння, креміння, обмий моє тіло і душу!» Треба також когось скупати або оббризкати водою. Обливання водою символізує силу води і запросини дощу, щоб землю , напоїв і все кругом освіжив.

Ведучий. Кажуть, що цього дня «сонце купається». Щоб це дійство побачити, треба встати до сходу сонця, вийти на горбок і дивитись, як воно сходить. Як воно «викотиться» тільки з-за обрію — починає переливатись фіолетовим, блакитним, рожевим, червоним відтінками, які змінюють один одного. Доброго дня, сонечко! Дівчата вставали зранку, збирали цілюще зілля , квіти на віночки.

Юнак. Хлопці заготовляли хмиз на вогнище та вирубували гілку верби. Коли їх довго не було, дівчата співали:

Дівчата

Зеленая дібровонько,

Чого так рано спустошена? Трава на сіно покошена?


  • Ой молодая молодице, Вийди до нас на вулицю, Винеси нам купайлицю!

Ой рада б я виходити,

Та заставляють до роботи,

Та заставляють хату мести,

Під круту гору води нести,

А під другую камінь котити.

Ой повій вітер буйнесенький, Викоти камінь круглесенький; Зійди дощику дрібнесенький, Скропи травицю-муравицю — Нехай я вийду на вулицю: Винесу дівкам купайлицю,

Бо наші хлопці недбайлівці,

Не вирубали купайлиці;

Якби вони за нас дбали

То купайлицю вирубали.

Тут уже і хлопці ідуть, співаючи: Наше Купайло з верби, з верби,

А ти, дівчино, прийди, прийди!

А вже Купайло заквітчане

Прийшло дівчатко засмучене.



1-ша дівчина. Наша Купайлиця має бути славною. Будемо її прикрашати стрічками, квітками, намистами, свічечками. Гарною вона буде.

2-га дівчина. І колесо-сонечко стрічками прикрасимо, квітами!

1-й юнак. А ми, тим часом, по вулицях пробіжимо, весь непотріб до вогнища знесемо. З кожного двора заберемо на чистий вогонь Купала. — Добридень, здорові будьте з Купайлом.

-Будьте й ви здорові.

-А чи немає у вас сякого-такого, давно застарілого, геть спорошілого?

душі не тримаю, а на подвір'ї, може, щось і завалялося.

-Тоді вимітайте, щоб воно прахом пішло у вогні Купала.

-Хай усе погане й зле пропадає, а гарне й добре зостається і розроста- ; ється.

Ю. Климець

2-й юнак. Хай усе погане і зле пропадає, а гарне і добре зостається і ро- звивається.

Ведуча. Дівчата, як квіточки, у стрічках, віночках. На Купала в кожного душа співає. І дівчата співають:

Сьогодні Купала— Срібна роса впала! Стороною дощик іде...

На дівочий спів сходяться всі до річки, ставка. Хлопці розпалюють вогнище. Хтось зі старших тричі промовляє: «Гори, наш Купальський вогонь, не ї згасай». Вогонь розгорається, сягає до небес. Вогонь Купала — вогонь душі!

«Купало, Купало, насвіти ніч!»

Купало птаха ночі подвоює:

на одну гору садовить птаха, що є вечір,

на другу гору садовить птаха, що є ранок,

і стало у долині серед ночі видно, як удень.

«Купало, Купало, даруй мову рослинам!»

Купало підійде до рослини, що спить,

збудить тихесенько: «уставай»,

квітка прокинеться, а навколо не ніч, а день,

треба розмовляти.

Сон-трава каже:

«Я — щоб дитині добре спалося». Ранник каже:

«Я — щоб рани скоро гоїлися».

Розрив-трава каже:

«Я — відкриваю таємниці».

В. Голобородько



Ведуча. Хвилююча картина — світло вогнища серед темряви ночі. У небі зорі мерехтять, на Купалиці горять запалені свічки. Ніченька-чарівниченька. Саме цієї купальської природа сягає своєї найвищої краси і розквіту. Вогонь висвітлює радісні обличчя. Сіяють віночки, мають стрічки, горять квітками жіночі хустки. Навколо вогнища нескінченним колом розкручуються дівчата, і звучить задушевна пісня:

Ой на Івана, на Купала,

Ой там Купайло купалося.

На бережку сушилося.

На полотенці білилося.

Ведучий. Вогнище трохи зменшувалось, дівчата і хлопці перескакували через нього. Нехай очищаючий вогонь очищає тіло і душу, оберігає від усього злого. Хороводи, співи, ігри тривали довго. Особливо чарівними, таємничими були хороводи зі свічками. Горіли свічки і на Купайлиці, охороняючи людей від усього злого.

Кругом Купаленьки

Ходили дівоньки,

Стороною дощик іде.

Стороною та й на мою

Роженьку червону.

Ой на морі хвиля,

При долині роса.

Стороною дощик іде.

Та ось час і Купала палити.

«Не бійся, Купало, —

Не все пропало!

До твоїх долонь

Хай торкнеться вогонь!

Вогонь нищить тьму

Проганяли зиму.

Купала, не будь, як пала!

Хлопці кидають Купала в огонь. Стрибають через вогонь.



1-ша дівчина. Жаль мені Купала.

Купало-Купалонько, Нечепурний сонько З біди тікай до води! Сам собі поможи, Мене бідну бережи! Ой, Купало, глухий, як рало,

Ось так роби, так

Як звитяжець козак!

2-га дівчина

Ой Купала пощадіте,


Йому вушка не паліте,

Пальчики горять — ніженьки болять!

Ні, з Купала не глузуймо,

Лякливого порятуймо!

Понесімо, дівиці, Купаленька до водиці.

Понесімо до річки,

Нехай знають парубки,

Що Купало, як козак

Пливе мужньо — ось так, так!

Хлопці вихоплюють осмаленого Купала з вогню, несуть до води під сміх, музику, співи.



Дівчата (співають)

Купало, чистая вода,

Не бійся, врода молода!

Схаменися-бадьорися, літня вода — не горе,

Тебе обадьоре..

Пливи-виринай,

Силу здобувай.

Хлопці (співають)

Іде Купало,

Несе немало,

Меди і жито

Прирост, присип.

Славим Купала,

Не спим до рана,

Не спи, дівчино,

Хлопець не спить.

Дівчата (ідучи з вінками, співають)

Ой, Ладо, Ладо, лелечко Лель

Сплетемо квіти в один вінок.

Ой, Ладо, Ладо, славимо радо,

Ми Л елі Лель.

Сплетемо квіти в один вінок!

Дівчина


Хто вінка дістане,

Той моїм стане.

Хлопці намагаються дістати вінки.



Ведучий. У Купальську ніч серця сповнені любові до життя. Усе живе прагне,любові,краси, ніжності та вічності. Батьки радіють дітям, спостерігаючи на яку дівчину кине оком син або кому віддасть перевагу донька. Цієї ночі молодь вправляється в силі, спритності. Це свято краси, сподівань, родичання.

Ведуча. Пливуть по річці віночки, пливуть дівочі долі. Дівчата співали:

Ой на Івана, ой на Купала,

Гам дівчинонька квіти збирала,

Квіти збирана, в пучечки клала,

До річки несла, в води пускала

Ой зійди сонце, світи та не грій.

Щоб мій віночок та й не згорів,

Щоб мій віночок живий зостався



Та миленькому в руки дістався.

Пливи, віночку, на синій хвилі

До тої хати, де живе милий.

Плив віночок, та й за водою,

Серце дівоче забрав з собою.

Свято закінчувалося піснею:

Ой в новому колодязі, новому,

Вже пора вам, дівчаточка, додому.

У цей день жінки га дівчата збирали лікарські трави.

Свято Купала — найпоетичніше, неповторне своєю красою, єдністю Людини, Природи, Космосу.



Ведучий. Краса і радість свята Купала пережили тисячоліття, незважаючи на гоніння, якого воно зазнало після прийняття християнства. Для церкви воно було скверним, «істинним бісом», і вона забороняла «скакать юношам и девушкам через огонь», «сплітати вінці». Універсал гетьмана І. Скоропацького(1710 р.) взагалі спотворював це свято. То були «богомерзкія купальльскія ігриська». Указ Катерини II забороняв це поетичне свято «навсегда і везде во всяком месте, деревне и селе до последнего населения генеральное запрещение». Та іі ні до чого німкені-цариці були наші красиві свята. У 1890-х роках на Уманщині соцькі киями розганяли людей зі свята купала. У1970-х роках заборонили також, «бо відгонить націоналістичним духом». Так було в усі часи: все наше рідне, що поєднувало наші душі із Природою, Космосом, оголошували «диявольським». Та відроджуються наші прадавні звичаї обряди, збирається по дрібочці все, що ще можна зібрати. Із цим гарним святом нас пов'язано чимало прикмет, повір'їв:

–Зелене Купало в літо упало.

‒До Купала дітки просять дощу, а після Купала він сам прийде.

‒Коли до Купала проса буде з ложку, то буде і в ложку.

‒Після Купала не треба Жупана.

‒Догодуй бджолу до Купала, нарядить тебе, як пана.

‒Велика роса на Купала — буде врожай огірків та горіхів.

‒Купальська ніч зоряна — вродять гриба.


‒Дощовий день — на неврожай.




85


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка