С. Голубівка Інноваційне навчання — новий тип організації навчально-виховного процесу



Скачати 384.99 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір384.99 Kb.
Г
олубівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Новомосковської районної ради


вул. Леніна, 17, с. Голубівка Новомосковського району, Дніпропетровської області, 51230,

тел. 51230, тел. (05693) 53 193 Е – mail: sndgolubovka @ ukr. net
Розкриття потенціалу креативності учнів на уроках світової літератури
Учитель світової літератури Данілко Т. О.


с. Голубівка

Інноваційне навчання — новий тип організації навчально-виховного процесу,

орієнтований на формування готовності особистості до швидких змін у суспільстві, до невизначеного майбутнього за рахунок розвитку здатності до творчості, мислення у різноманітних формах, співпраці з іншими людьми.

Методи і прийоми інтерактивного навчання

Метод «Мікрофон»

Метод «Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:



  • говорити має тільки той чи та, у кого «символічний» мікрофон; відповіді не коментуються і не оцінюються;

  • коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.

Робота в малих групах

Робота в малих групах дозволяє набути навичок, які необхідні людині для спілкування та співпраці.

Після того як учитель об'єднав учнів у малі групи і вони отримали завдання, кожна група за короткий час (3—5 хв) повинна виконати це завдання та оголосити результати роботи своєї групи.

Пропонуємо правила роботи в малих групах, які допоможуть учням організувати свою роботу: . Швидко розподіліть ролі в групі:



Спікер (керівник групи):

  • зачитує завдання групи;

  • організовує порядок виконання;

  • пропонує учасникам групи висловитись по черзі;

  • заохочує групу до роботи;

  • підбиває підсумки роботи;

  • за згодою групи визначає доповідача.

  • Секретар:

  • веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;

  • як член групи має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві.

Спостерігач (тайм-кіпер):

  • слідкує за часом;

  • заохочує групу до роботи.

  • Доповідач:

  • чітко висловлює думку групи;

  • доповідає про результати роботи групи.

    1. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.

    2. Дотримуйтесь одного з правил активного слухання, головне— не перебивайте один одного.

    3. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.

    4. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

6 Намагайтеся в групі дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групи може бути особлива думка і вона має право на існування.

«Мозковий штурм»

Це ефективний метод/ колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок усіх учасників та учасниць і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми. Учитель на уроці називає тему дискусії та запрошує учнів взяти участь у її обговоренні шляхом «штурму», який організовується за такими етапами:


      1. Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв'язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).

        1. Учень або учениця записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.

Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від ви­конання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої витрати часу. Серед них можна назвати такі:

  • Обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ.

Узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до заданого читання, лекції, відео- чи іншої навчальної діяльності.

  • Зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного.

  • Сформулювати підсумок уроку чи серії уроків з теми.

  • Розробити разом питання до викладача або до інших учнів.

  • Проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент.

  • Протестувати та оцінити один одного.

  • Дати відповіді на запитання вчителя.

  • Порівняти записи, зроблені в класі.

Метод «Акваріум»

Ефективним методом розвитку вмінь ведення дискусії є «акваріум». Після того як учитель розподілив учнів на дві-чотири групи і запропонував їм завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду), утворивши внутрішнє коло.

Учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:


  • прочитати вголос ситуацію;

е обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії,

  • дійти спільного рішення.

На цю роботу групі дається 3—5 хв. Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаю­чись у хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами. Після закінчення часу група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:

  • Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

  • Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?

  • Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

Після цього місце в «акваріумі» займає інша група й обговорює наступну ситуацію (проблему).

Всі групи по черзі мають побувати в «акваріумі», і результати роботи кожної з них мають бути обговорені у класі.

Групова та кооперативна форми організації діяльності учнів на уроці передбачають навчання однією людиною (здебільшого вчителем) групи учнів чи цілого класу, Усі учні в будь-який момент працюють разом чи індивідуально над одним завданням із наступним контролем результату.

Колективна (кооперативна) — це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. Загально класну роботу, яка поширена в сучасній українській школі, не можна назвати колективною перш за все тому, що при загально класній учні не мають спільної мети. Адже вчитель ставить перед дітьми не спільну, а однакову мету для всіх. Внаслідок цього в учнів виробляється ставлення до навчальної діяльності не як до спільної і творчої праці, а як до чогось індивідуального й обов'язкового. Діяльність, спрямована на досягнення спільної мети, об'єднує, а однакової — викликає конкуренцію, змагання.

Спільну мету легко відрізнити від однакової для всіх. Якщо завдання, поставлене вчителем, може виконати кожен учень самостійно, то така мета однакова для всіх. А якщо за певний, вказаний проміжок часу, завдання можуть виконати лише всі учні спільними зусиллями, то така мета є спільною. Одна людина досягти її не в змозі.

Навчальна мета може бути спільною в тому випадку, коли в ході навчання, окрім засвоєння нових знань, умінь і навичок, група учнів навчає кожного свого члена. Це передбачає системати­чну участь кожного учня в навчанні всі.



  • Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, їх подання припиняється.

  • Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються, розвиваються групою.

  • Вибираються ті, що, на думку учнів, допоможуть вирішити поставлену проблему. Правила поведінки під час «мозкового штурму»:

  • намагатися зібрати якомога більше ідей шодо вирішення завдання або проблеми;

  • примусити працювати свою уяву: не відкидати ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;

  • можна подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;

в не можна обговорювати і критикувати висловлювання інших та намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.

Метод «Займи позицію»

Цей метод допомагає проводити дискусію із суперечливої теми. Надає можливість висло­витися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію, або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо його переконали, та назвати більш переконливі аргументи. Порядок проведення:

• учитель називає тему та пропонує висловити свою думку з досліджуваної теми;


  • учню потрібно стати біля того плакату, який збігається з його точкою зору; ® учень готується до обґрунтування своєї позиції, чому саме її він обрав;

  • якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив точку зору, він може перейти до іншого плакату і пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони.

Метод «Карусель»

Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:



  • для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;

  • для збирання інформації з якої-небудь теми;

  • для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад, термінів);

  • для розвитку вмінь аргументувати власну позицію. Як організувати роботу

    1. Розставте стільці для учнів у два кола.

    2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому — обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.

    3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє — рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо й опиняються перед новим партнером. Мета — пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

У першому варіанті організації такої діяльності учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього -— протилежної. Спочатку йде обмін точками зору у перших парах, подаються необхідні відомості (аргументи, оригінальний поворот проблеми тощо). Учні фіксують у себе в записничках усе, що подає протилежна сторона. За сигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія продовжується, однак учні намагаються підібрати нові контраргументи. До кінця кола учні, як правило, уже відточують свою систему аргументів, а також набувають досвіду спілкування з різними партнерами.

Метод «Робота в парах»

Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботи у малих групах, її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти мають можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.



Елементи інтерактивних технологій на уроках світової літератури

11 клас. Тема. Поль Верлен - поет і людина. «Поетичне мистецтво» - віршований маніфест символізму.

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом поета, визначити особливості символізму в його творчості, розвивати вміння учнів аналізувати, зіставляти поетичні твори, робити висновки; виховувати відчуття прекрасного, розуміння краси слова.

І.Актуалізація опорних знань.


  • Психологічна розминка «Скажи мені добре слово».

  • Складання грона «Символізм

Модерністський напрям

Культура ХІХ –ХХ ст.

Франція

Мистецтво

Символ

Підсвідомість

Насиченість змісту

Відтінки

Інтуїція

Музика у слові

Чуттєвість

Півтони


Ґ. Аполлінер

С. Малларме

А. Рембо

П. Верлен



Індивідуальна робота з картками.

    • Розкрити суть термінів « декаданс», «модернізм», «імпресіонізм», «символізм».

    • Назвати основні риси модернізму.

    • Схарактеризувати внесок Ш. Бодлера у світову літературу.

    • Робота в групах.

      • 1група. Дитячі та юнацькі роки Поля Верлена.

      • 2 група. Становлення поета.

      • 3 група. Особисте життя.

      • 4 група. Дружба П. Верлена з А. Рембо.

      • 5 група. Участь П. Верлена у Паризькій Комуні та її наслідки у його подальшій роботі.

      • 6 група. Філософські шукання поета.

  • «Мозковий штурм». Чим, за Верленом, мусить керуватися поет: логікою чи інтуїцією? (Варіанти відповідей):

Вірш, написаний у 1847 році, а надрукований у 1882 році, став маніфестом як символістів, так і імпресіоністів. Вимоги самого Верлена надавати в поезії голос найтоншим, найневиразнішим враженням та емоціям збіглися з пошуками молодих поетів.

Поет у вірші віддає перевагу відтінкам, переливам між ними, найтоншим нюансам. Таким чином він намагається виразити своє бачення природи і світу людської душі і закликає інших позбутися спрощеності та схематизму в їх змалюванні.

Цей вірш напівжартівливий, іронічний. У ньому пародіюється відомий твір теоретика класицизму Н. Буало. Верлен пропонує «давати в поезії голос найтоншим враженням і емоціям...»

У вірші поет акцентує на важливості відтворення поетичними засобами життя світу природи і людського духу в усьому їхньому розмаїтті та єдності. Саме цим зумовлене його гасло: «Найперше - музика у слові!»



- Рефлексія.

То хто ж він Поль Верлен? Складання сенкану.

1.Особистість.

2.Цікава, інтригуюча.

3.Творить, працює, страждає.

4.Король поетів.

5.Талант.

11 клас Тема. Провідні мотиви поєзій П. Верлена — «пейзажі душ», їх своєрідність та насиченість

символами ( на прикладі вірша «Осіння пісня»).



Мета: розкрити особливості поезії Верлена, охарактеризувати її провідні мотиви; розвивати вміння зіставляти переклади; формувати навички аналізу поетичних творів; виховувати любов до поезії.

і. Актуалізація опорних знань.



- Складання схеми.

Основоположник символізму таємничість поезії поетичне мистецтво







Групова робота з картками.

1.Чому поезія «Поетичне мистецтво» стала маніфестом символістів?

2.Скласти цитатний план вірша.

3.Які асоціативні образи виникають в уяві під час читання поезій П. Верлена?




  • Виразне читання учнями вірша «Осіння пісня» ( у перекладі М. Терещенка, Г. Кочура, М.

Рильського).
Порівняння перекладів «Осінньої пісні» шляхом стратегії «Коло думок».

    1. Хто з перекладачів краще відтворив словесну, образну, поетичну, емоційну структуру вірша?

2.Яке враження справив на вас вірш? 3.3 чим асоціюється у поета осінь?

3.Які почуття відтворив автор у вірші?

4.Який настрій передано в «Осінній пісні»?

5.Спробуйте описати картини, що виникають у вашій уяві. Доберіть відповідні кольори до картини осені у вірші.

5.Які звуки можна почути під час читання вірша?

- Прийом «Віночок». Скласти віночок символів поезії «Осіння пісня».

Осінь - час переосмислення пройденого життя, журба, втома, туга за втраченим прекрасним. Вітер - голос осені, відкритий простір, щось вороже людині.

Листя - зів'яле (прожите) людське життя.

Струни - настрій.

Годинник - час як одна із характеристик процесу буття і нагадування людині про минущість усього

сущого, зокрема її самої.

Скрипка - душа.

Осіння пісня - журба, плин часу.


Рефлексія.

З якими основними ознаками поезії П. Верлена ви ознайомилися на уроках за творчістю поета?


Відповіді учнів оформляються в зошиті за стратегією « Гронування»

Музичність Змалювання «поезії душі»

Живописність Імпресіоністичність

Сугестивність Символічність

Назвіть провідні мотиви поезії Поля Верлена. Відповіді учнів оформляються у зошиті за стратегією «Гронування»



Розчарування

Печаль Туга, самотність


7 клас Тема. Своєрідність розв'язання проблеми батьків і дітей в оповіданні

Дж. Олдріджа «Останній дюйм».

Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю Дж. Олдріджа, розвивати вміння переказувати текст, висловлювати власне судження про прочитане; виховувати повагу до батьків, бажання знайти спільну мову із рідними людьми.

Презентація теми, мети, епіграфа уроку.



  • Розповідь учителя про письменника, робота з підручником, картою Австралії.

  • Словникова робота.

  • Бесіда за змістом оповідання.

Групова робота. Розповідь учнів про Єгипет, Акулячу бухту в Єгипті, про акул.

Прийом «Стоп - кадр». Проілюструвати епізод «Поранений батько навчає сина, як управляти

літаком».



Рольова гра. Робота в групах.

Перша група. Уявіть, що ви психологи і перед вами стоїть завдання розповісти Бену про сина, про всі його страхи, переживання з метою допомоги у встановленні духовного контакту із Деві. Бен поставив вам запитання. Дайте на них відповідь. Запитання Бена.

1.Як почуває себе Деві в польоті? Що страшніше для нього: політ чи залишитися наодинці з батьком?

2.Як ставився Деві до мене?

3.Невже можна роками жити із сином і не розгледіти його обличчя?

4.Чи є надія на порозуміння?

5.Чи стане Деві сильнішим після пригод? Чи стане він добрішим



Друга група. Уявіть: вам випала нагода переконати Деві, що батько його любить. Для переконання використовуйте цитатний матеріал, ваші спостереження за текстом і розуміння підтексту. Запитання Деві.

1.Чому батько взяв мене в Акулячу бухту?

2.Батько в хвилини «великодушності» вирішує навчити мене вести літак, не запитавши, чи потрібно це мені. Чому він думає тільки про свої бажання?

3.Як ви розумієте значення слова «великодушність»?

4.Чому батько говорить зі мною тільки наказовими реченнями: «Не плач! Підведи голову!»?

5.Яке право мав батько довірити мені, десятирічному, вести літак?

6.Батько так нічого і не зрозумів. Коли я прийшов до лікарні, то він мене запитав:»Здорово було, га?» Невже ви думаєте, що він збагнув, який страх я пережив?

Домашнє завдання. Підготувати розповідь від імені одного з героїв; підготувати питання до героїв для прийому «Мікрофон».

7 клас Тема. Головна думка оповідання Дж. Олдріджа «Останній дюйм».

Мета: узагальнити знання про оповідання, формувати навички спостереження над художнім твором, розвивати вміння учнів аналізувати текст, визначати головну думку, виховувати повагу до батьків, бажання зробити перший крок до подолання сімейних конфліктів.

Останній дюйм, який розділяє всіх і все,нелегко подолати, якщо не бутимайстром своєї справи.

Дж.Олдріж

Актуалізація опорних знань.

Прийом «Мікрофон». Репортаж з місця подій.


  • Чому не склалися стосунки Бена і Деві?

  • Які деталі свідчать про те, що справжнім батьком Бен не був?

  • Яке значення для розуміння оповідання має запитання Деві : «А хто-небудь знає, що ми тут?» Чому для Бена найголовніше було «вижити до Каїра»?

  • Чи можемо ми сказати, що в Акулячій бухті ставлення Бена до Деві змінилося кардинально?

  • Які риси характеру Деві проявилися до пригоди і після неї?

Робота з епіграфом. Метод «ПРЕС». Символом чого став у оповіданні дюйм?

а) викладіть свою думку: «Я вважаю, що...»

б)поясніть причину появи цієї думки: «Тому що...»

в)наведіть аргументи на підтримку вашої позиції: «Наприклад,,...»

г)зробіть висновок: «Таким чином...»

Робота в парах. Завдання. Візьміть до рук лінійку і в зошиті накресліть відрізок довжиною 2,54 см. Яке враження на вас справляє довжина відрізка? Виріжте із паперу квадрат, сторони якого рівні 2,54 см, візьміть його до рук, уявіть, яке значення дюйм може мати в стосунках Бена і Деві в збереженні миру?


  • Скільки разів слово «дюйм» вживається в оповіданні?

  • Яке значення має дюйм у творі?

  • Навіщо долати ці дюйми в стосунках між людьми?

  • Чи долали ви останній дюйм? - Чи легко це зробити?

Прийом «Незакінчені речення».

  • Останній дюйм у стосунках батьків і дітей можна подолати, якщо...

  • Останній дюйм буде завжди розділяти батьків і дітей, якщо...

Прийом «Мозковий штурм». Яка головна думка оповідання «Останній дюйм»?

- Домашнє завдання. Знайти у словнику значення слів «дебати, екстремальний, сутність».


7 клас Тема . Екстремальна ситуація допомагає розкрити сутність людини. Підготовка до написання твору за творчістю О.Генрі, Дж. Олдріджа.

Суперечка — словесне змагання, під час якого кожен захищає власну думку.

С. Ожегов



Кращий засіб перемогти в суперечці — в неї не

вступати.

Д. Карнегі



Мета : узагальнити знання учнів про особливості розкриття характерів людей, які опинилися в екстремальній ситуації, на прикладі літературних творів; показати шляхи розвитку ерудиції людини, дати уявлення про дебати як інтелектуальну гру; розвивати вміння робити висновки на основі вивченого, прочитаного, навички порівняльного аналізу; формувати логічне, творче мислення, усне зв'язне мовлення, елементи ораторської майстерності; виховувати в учнів толерантність, уміння вислуховувати протилежну думку, бажання виявляти кращі риси свого характеру не тільки в екстремальній ситуації, а й у повсякденному житті.

Обладнання: схема "Що допоможе залишитися людиною в екстремальній ситуації?".

Тип урок: урок розвитку мовлення (усного).

Хід уроку

Інтелектуальна гра-дебати.

Презентація теми та мети уроку.

Слово вчителя. "Життя — це каса, куди ми складаємо усі духовні скарби, що нам належать", — вважав Вільгельм Гумбольдт. Знайомлячись із творами О.Генрі, Джеймса Олдріджа, ми мали змогу переконатись, що героям творів цих письменників є що покласти до каси життя, хоча шкода, що ці скарби проявились в незвичайних життєвих ситуаціях. Роздумуючи над характерами героїв вивчених творів, спробуймо знайти відповідь на запитання: "Чи тільки в екстремальній ситуації розкривається сутність л юди н и ? "



Мотивація навчальної діяльності.

Бесіда.


Що відчуває людина в екстремальних ситуаціях?Чи соромно відчувати страх в екстремальнихситуаціях?

Робота з епіграфами.

Слово вчителя. Відповідь на запитання, яке ми поставили перед собою, може бути або ствердною, або заперечливою. Щоб уникнути суперечки, пропоную урок провести в формі інтелектуальної гри — дебати.



Дебати (фр.debats) — обговорення, обмін думками на нараді або засіданні. Ця гра розроблена з метою допомогти отримати важливі навички, необхідні для досягнення життєвого успіху в сучасному демократичному суспільстві. Основні принципи дебатів — 1 ) брати у них участь потрібно для того, щоб навчатись; 2) говорити правду; 3 ) учасники дебатів мають поважати однеодного.

Фрагмент інтелектуальної гри-дебатів на тему «Екстремальна ситуація допомагає розкрити сутність людини».

Робота в групах. Виступ гравця команди ствердження. Дозвольте представити наші дефініції (визначення ключових слів теми. їх має бути небагато, але достатньо, щоб розкрити тему). -Людина — особа як утілення високих інтелектуальних і моральних властивостей.

  • Екстремальний — незвичайний, крайній, межовий, надзвичайний.

  • Екстремальна ситуація — загроза життю людини, її здоров'ю, майну.

  • Ситуація — сукупність умов та обставин, що створюють певне становище, зумовлюють ті чи інші взаємини людей.

  • Характер — сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявляються в поведінці й діяльності; вдача.

- Допомагати — справляти певний вплив, давати потрібні наслідки.

  • Сутність — найголовніше, основне, істотне в комусь,-чомусь; суть, сенс, зміст.

Метод «ПРЕС». Наш критерій ( головна мета теми, має бути представлена одним реченням, відповідати аргументам) такий:

Справжньою людину можна побачити в ситуації, що загрожує її життю.

Аргументи на користь цієї думки. По-перше, інстинкт самозбереження показує істинну сутність людини; по-друге, справжній характер людини виявляється тоді, коли вона перестає контролювати себе, коли її вже не стримують моральні принципи, а на перше місце стає проблема збереження життя. Дякую за увагу. Я готовий до ваших запитань.

Виступ гравця команди заперечення. Члени нашої команди заперечують, що екстремальна ситуація допомагає розкрити сутність людини. Ми погоджуємося з вашими дефініціями тільки тому, що тема спільна і дібрати інші було просто неможливо, але хочемо додати свої:

Стрес (від англ. stress — тиск, напруження) — реакція тіла і психіки на ситуацію, що вимагає функціональної перебудови організму, відповідної адаптації.

Воля— це свідоме керування емоціями, діями, вчинками. Людина — носій певної сукупності стійких психічних властивостей.

Ми вважаємо, що ваш критерій не дає змоги розкрити тему і провести дебати, тому пропонуємо свій: "Поведінка в екстремальній ситуації залежить від фізіологічних і психологічних особливостей людини".

Спростовуючи ваші аргументи, зазначимо. По-перше те, що духовна краса героїв виявилася за екстремальних умов, — це збіг обставин, по-друге, не всі люди носять маски, які спадають у час небезпеки.

Пропонуємо свої аргументи.

По-перше, на поведінку людини в екстремальній ситуації впливають психологічні особливості, а не характер; по-друге, в усіх важливих подіях життя діє інстинкт любові, за висловом Поля Шарля Жозефа Бурже.

А любов виявляється у ставленні до інших людей. Тож найповніше особистість розкривається саме у стосунках з людьми.



Підбиття підсумків уроку. Прийом «Займи позицію». Слово вчителя. Золоте правило моралі стверджує: "Стався до людей так, як хотів би, щоб вони ставилися до тебе". Нам сьогодні так не вистачає тих, які зробили б це правило суттю свого життя. Проблеми, конфлікти між людьми виникають через непорозуміння. Вміння спілкуватися — це мистецтво. Воно не всім підкоряється з першого разу, але коли ви вмієте слухати, поважаєте свого співрозмовника, тоді маєте шанс на успіх, в Бесіда.

Які провила спілкування вам відомі ?

Чи можна сказати, що герої творів О.Генрі "Останній листок", "Дари волхвів,» ,Дж.Олдріджа "Останній дюйм", "Акуляча клітка" опанували мистецтво спілкування ?

Чому красивими можуть бути не тільки речі, твори мистецтва, а й стосунки між

людьми ?

Очікувані результати.

Учень:

- уміє доводити твердження, аргументувати свою думку.



Домашнє завдання .Дібрати цитатний матеріал, необхідний для написання твору на тему "Краса чистих людських взаємин" (за творами О. Генрі та Дж. Олдріджа), скласти літературний путівник для людини, яка мріє стати кращою.
7 клас Тема. Засудження війни в оповіданні Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...»

Мета:дати короткі відомості про життя та творчість Г. Белля; показати антигуманну й протиприродну сутність війни на прикладі оповідання; виховувати повагу до учасників війни.

  • Організаційний момент.

  • Робота з підручником. Самостійне ознайомлення з відомостями про життя і творчість Г. Белля. Прийом «Лови помилку». Учитель зачитує факти біографії письменника, учні знаходять помилку.

Коментоване читання оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа.. Дослідницька робота. Створення «обличчя війни» в оповіданні.

ВІЙНА

звуки

кольори

ознаки

сліди




























Прийом «Уявна прогулянка». Від імені героя розповісти про пережите ним у останні місяці війни.

Учитель. Недоречно й некоректно звучатиме запитання: чи важко буде жити герою нашого оповідання в майбутньому? Але знаю, що вистояти важче, ніж впасти. Тому ми маємо з повагою ставитися до людей з обмеженими фізичними можливостями. Вони живуть у нелегкому світі. І наша увага, допомога важить для них багато.



Прийом «Займи позицію». Учень висловлює особисте ставлення до проблем, порушених в оповіданні, аргументуючи свою думку прикладами і цитатами з тексту.

  • Домашнє завдання. Написати листа героєві оповідання. Прийом «Мікрофон».



7 клас Тема. Особливості будови оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...». Внутрішній монолог у творі.

Мета:навчати учнів використовувати деталь під час аналізу оповідання; поглибити знання про особливості будови, виховувати почуття милосердя до оточення, любові до життя.

Інколи застогнати можна і мужчині.

Цицерон

Часто для того, щоб жити, треба більше мужності, ніж для того, щоб вмерти.



В. Альфьєрі

1.Організаційний момент.

Перевірка домашнього завдання.



2.Прийом «Літературна розминка».

  • Як герой опинився на фронті?

  • Які деталі підказують юнакові, що він у власній школі?

  • Чому всі школи Рейху обладнані однаково?

  • Чому герой «мусив, мусив дізнатися», чи у своїй він школі?

  • Чи випадково він не зміг дописати фразу?

  • Чому герой не має власного імені?

3.Перевірка домашнього завдання. Презентація листів у підтримку героя.

4.Дослідницька робота. Визначення особливостей будови твору. Оповідання - розповідь про окрему подію з життя героя.

Новела - розповідь про незвичайну подію з динамічним розвитком сюжету і гострими поворотами.



Прийом «Обери позицію»:

Я вважаю, що цеоповідання...

Я вважаю, що це новела...


    1. Робота в групах.

Завдання: розмежуйте монолог героя на часові відрізки ( минуле, сьогодення, майбутнє). 6.Домашнє завдання. Прочитати оповідання М. Шолохова «Доля людини».


7 клас Тема. Оповідання М. Шолохова «Доля людини». Трагічна доля Андрія Соколова як втілення трагедії всього народу під час Другої світової війни.

Мета: ознайомити учнів із фактами життя і творчості М. Шолохова; розкрити сенс назви оповідання; виховувати здатність співпереживати.

Одна і та сама сила, яка приходить лихоліттям, добрих перевіряє, очищає,а поганих відсіває, спустошує, викорінює.

Августин Блаженний


  • Оголошення теми, мети уроку.

  • Формування нових знань, умінь і навичок.

Робота з підручником. Прийом «Вікторина: що я запам'ятав».

  • Робота над оповіданням. Асоціативна розминка.

Людина-душа, вірність, розум... Справжня людина -...

Словникове лото (за окремими словами скласти вислів). Рідше, героїзм, характер, ніж, зустрічається ( «Характер зустрічається рідше, ніж героїзм» Поль Клодель).

Господарі, долі, люди, власної («Люди - господарі власної долі» В. Шекспір). Формує, долю, характер («Характер формує долю»).



  • Прийом «Закінчіть речення».

« Доля нічого не дає на довічну власність»,- стверджував Сенека, але нашому герою доля все ж дала у довічну власність...

Оповідання «Доля людини» присвячено темі... Найбільше в образі Соколова вражають...



  • Домашнє завдання. Виписати цитати до образів Соколова та Ванюшки.


7 клас Тема. Оптимістичний пафос оповідання. Уславлення сили людського духу і віра в людину. Андрій Соколов і Ванюшка.

Мета: розкрити пафос оповідання, продовжити роботу над образом Андрія Соколова, його стосунків з Ванюшкою; виховувати шанобливе ставлення до сильного, стійкого характеру.

Єдине страждання - бути самотнім.

Г. О. Марсель

  • Оголошення теми, мети уроку.

  • Робота у групах. Прийом «Віночок». Скласти схему «Національний характер» за оповіданням «Доля людини».















  • Перевірка домашнього завдання. Рольова гра.

Уявіть, що вам необхідно написати статтю в газету про Андрія Соколова. Редактору шляхом відкритого опитування своїх працівників потрібно визначити того, який досить глибоко знає історію життя героя, а отже, отримає замовлення на статтю. Переможець гри (усно) пише статтю «Доля Андрія Соколова». Учасники гри: редактор, журналісти.

  • Переказ епізоду першої зустрічі Андрія Соколова з Ванюшкою.

  • Виразне читання епізоду повідомлення Андрієм Соколовим хлопчику про те, що він - його батько.

  • Творче моделювання. Як ви гадаєте, якою буде подальша доля наших героїв? Спробуйте аргументувати відповідь, спираючись на знання історії нашої країни.

  • Домашнє завдання. Підготувати розповідь «Доля людини і людства у оповідання Г. Белля та М. Шолохова».


7 клас Тема. Доля людини і людства у оповіданнях Г. Белля та М. Шолохова.

Мета: узагальнити знання про особливості зображення війни утворах Белля та Шолохова, знайти

спільне та різне; виховувати повагу до історичного минулого народів.

Історія - це святая святих народу, недоторкана для злодійських рук.

О.Довженко


  • Оголошення теми, мети уроку,

  • Робота над темою уроку.

  • Робота в групах. Завдання для груп. Знайдіть спільне в оповіданнях Г. Белля та

М. Шолохова. Визначте спільні моменти в долях героїв оповідань. Дослідіть відмінність в оповіданнях.

  • Робота з підручником. Складання плану статті «Узагальнення за розділом «Література проти війни». Прийом «Лови помилку».

  • Створення асоціативної картини «Доля людини у війні».

  • Оцінка діяльності учнів. Прийом оцінювання «Своя валюта».


6 клас Тема уроку: О.С.Пушкін «Пісня про віщого Олега»

Прийом «Я - режисер»

Інструкція. Ви знімаєте фільм за мотивами «Пісні...». Вам, як режисеру, треба підібрати акторів для фільму. Напишіть, з якими зовнішніми даними (зріст, статура, обличчя) ви б узяли акторів на ці ролі. Під час проб, які б костюми запропонували».

Додатково:

1). Якщо ви швидко впорались із завдання, опишіть місцевість, яку б ви обрали для зйомок фільму.

2). Можливо, ви зможете ввести у твір нових героїв?

Прийом «Я - лінгвіст»

Інструкція. Напишіть визначення пропонованих слів, користуючись тлумачним словником. Аркуші з поясненнями слів прикріпіть до дошки.



Прийом «Я - поет»

Інструкція. Напишіть віршований (2-4 рядки) відгук на «Пісню...». Використайте опорні слова: Олег - войовник, князь, чарівник, старець, броня, товариш, гадюка тощо. Якщо у вас виникли труднощі, не зневіряйтесь, напишіть у прозовій формі, хто з героїв уособлює владу, хто - мудрість. Чому?



Прийом «Я - художник»

Інструкція. Намалюйте ілюстрації до будь-яких цитат з твору. (Учні не просто малюють ілюстрації до твору, а створюють діафільм, озвучуючи його).


10 клас Тема уроку: Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея»

Використання різноманітних прийомів:

1. «Я і слово» (розкрити зміст слів: «краса», «мораль», «естетизм», «гедонізм»).


2. «Я і думка» (пояснити життєві позиції лорда Генрі, Безіла Голуорда, Д. Грея).
3. «Я і портрет» (відобразити зміни портрету, створити універсальний портрет Д. Грея).
4. «Я і Д. Грей» (дати поради Д. Грею).
В кінці уроку діти дають відповідь на проблемне питання: «Чому пошук краси не приніс щастя

Д. Грею?»


Організація пошуково-дослідницької діяльності учнів на уроках світової літератури як засіб формування їх читацької компетентності

Сучасна школа вимагає, щобна зміну пасивному учню прийшов учень-активний суб'єкт, що володіє умінням самостійно здобувати знання. Відповідно змінюються й вимоги до вчителя: він не повинен бути єдиним, основним джерелом знань, а перетворюється на організатора пізнавальної діяльності, координатора, партнера, співавтора, консультанта, за участю якого на уроках створюються належні умови для реалізації принципів національного й полікультурного виховання, для мотивації творчої активності, формування досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття світу учнями. Тому одною з головних умов виховання читача - компетентної, самостійної та творчої особистості на уроках світової літератури стає організація пошуково-дослідницької діяльності учнів. Однак творчість неможлива без пізнавальної активності.


Основні принципи активізації пізнавальної діяльності:

1) принцип проблемності (шляхом поступового ускладнення задач створити таку проблемну ситуацію, коли учню не вистачає існуючих знань і він сам активно формує нові знання за допомогою учителя,спираючись на чужі знання, логіку,- таким чином нові знання створюються внаслідок власної активної пізнавальної діяльності);

2) принцип забезпечення максимально можливої адекватності навчально-пізнавальної діяльності характеру практичних завдань (навчально-пізнавальна діяльність повинна бути максимально наближеною до реальної діяльності - перехід від теоретичного осмислення до практичного);

3) принцип взаємонавчання (учні обмінюються знаннями, для чого потрібна не тільки теоретична база, а й уміння аналізувати, узагальнювати, творчо підходити до

виконання завдань, робити висновки, вміти актуалізувати свої знання та уміння);



4) принцип дослідження поставлених проблем (діяльність повинна носити творчий, пошуковий характер, включати елементи аналізу та узагальнення, бути дослідженням);

5) принцип індивідуалізації (організація навчальної діяльності з урахуванням

індивідуальних особливостей і можливостей учнів, допоповнення та удосконалення ЗУН, самостійного вивчення додаткової літератури в процесі консультацій учителя);



6) принцип мотивації (головна умова - бажання вирішувати проблему, з урахуванням звідси витікає й вибір форм і методів роботи);

7) принцип самонавчання (самоконтроль і саморегуляція активізують прагнення особливостей навчального процесу).
На підвищення рівня пізнавальної активності учнів впливають такі фактори, як:

1) професійний інтерес;

2) творчий характер діяльності;

3) дух змагання;

4) ігровий характер;

5) емоційний вплив.


Мотивація як необхідна умова активізації пізнавальної діяльності учнів

Мотивація до навчання залежить від таких факторів:

1) сама навчальна система;

2) організація навчального процесу;

3) особливості суб’єкта навчання;

4) суб’єктивні особливості вчителя;

5) специфіка предмету.



У процесі формування пізнавальної активності важливо спиратися на мотиви самовдосконалення, які складаються з етапів планування (визначення цілей і задач, розробка програми розвитку особистості, визначення форм, методів, прийомів роботи над собою), самоконтролю і самокорекції. Якщо учень не розуміє, для чого йому потрібно рішення того чи іншого завдання, участь у тій чи іншій навчальній діяльності, якщо сам не ставить перед собою певних завдань, не можна говорити про мотивованість його роботи, а значить, і про її якість. Назвемо основні методичні прийоми, що впливають на формування мотивації учнів до навчання на уроках літератури:

1) створення проблемних ситуацій (І шлях - створення суперечностей: нові факти та явища - наявні знання; наявні знання - практичні завдання; нові вимоги - існуючі технічні рішення; ІІ шлях: порівняння, зіставлення, протиставлення фатів, явищ, правил, дій та - їх узагальнення; III шлях: вибір потрібної інформації, коли є її надлишок);

2) бесіда (у вступному слові учитель окреслює коло питань, що розглядатимуться на уроці, при цьому наводяться цікаві приклади, залучається досвід дітей, використовується парадоксальність фактів тощо);

3) добір епіграфу до уроку (у тому числі парадоксального епіграфу, який сам по собі створює проблему, викликає здивування, протиріччя з моральними переконаннями або життєвим досвідом учнів);

4) прийом «Дивуй!» показує відомі факти, явища з дивного для учнів боку;

5) фантастична добавка (вчитель доповнює реальну ситуацію елементами фантастики);
6) відстрочена відгадка (вчитель на початку уроку задає загадку, відгадку якої можна знайти в процесі роботи над новим матеріалом);

7) кросворди;

8) виразне читання фрагменту з твору або спогадів про письменника (такий прийом створює емоційний фон уроку, викликає інтерес до твору або особистості письменника);

9) асоціації на дошці (цей прийом залучає власний досвід учнів, має високий рівень зацікавленості; асоціації можуть викликати записані поняття - учні повинні назвати асоціації або ознаки поняття; квітка, в середині якої записане поняття, - учні називають його ознаки; прямокутник, в середині якого записане поняття, а учні повинні назвати синоніми, антоніми, прикметники, які характеризують поняття);

10) робота з джерелами інформації (вчитель роздає друковані джерела з інформацією, що стосується теми уроку, пропонує учням ознайомитися з нею, наголошуючи на її важливості);

11) мозкова атака (спонукає до колективного творчого розв'язання проблеми);
12) класифікація (1 - учні отримують картки, на яких записані різні ознаки певних понять, і повинні згрупуватися за певними ознаками або критеріями; 2 - учні отримують картку, на якій записана моральна проблема і ряд альтернативних пропозицій щодо її розв'язання, кожен повинен обрати одну альтернативу і пояснити свій вибір).

Звісно, формування навичок ПДД неможливе без оволодіння учнями навичками самостійної роботи, до якої необхідно привчати вже з 5 класу. Завдяки використанню самостійної роботи в учнів формуються прийоми її раціональної організації, уміння раціонально її планувати, чітко ставити систему задач роботи, виділяти головне, добирати способи швидкого та економного рішення, здійснювати самоконтроль, аналізувати підсумки, порівнювати результати з поставленими задачами, виявляти причини відхилень і намічати шляхи їхнього подолання у подальшій роботі.

Рівень самостійності визначається: - умінням учнів застосовувати надбані ЗУН у новій навчальній ситуації; - умінням самостійно формулювати запитання та знаходити відповіді на них; - умінням самостійно здобувати знання різними способами.

До форм і методів організації самостійної роботи учнів належать: випереджальні завдання пошукового характеру, пошукова робота, завдання узагальнюючого характеру (складання схем, таблиць, опорних конспектів), аналіз тексту, проблемні запитання та завдання, завдання творчого характеру (наприклад, інтерпретація твору) тощо.


Самостійна робота може бути індивідуальною, парною, груповою, колективною,але вважається, що її ефективність підвищується, якщо вона передбачає процес взаємодопомоги, взаємонавчання. Під час організації самостійної роботи вчителю необхідно враховувати, перш за все, вікові особливості учнів.

Важливо запам'ятати, що в основі організації ПДД учнів повинен бути, перш за все, принцип проблемності навчання. В основі проблемного навчання лежить метод створення проблемних ситуацій, формування проблем, підведення учнів до проблеми. Проблемна ситуація включає емоційну, пошукову та вольову сторони діяльності. Її задача - скерувати діяльність учнів на максимальне оволодіння новим матеріалом, забезпечити мотивацію діяльності, викликати до неї інтерес.



Пошуково-проблемна робота сприяє формуванню в учнів таких дослідницьких умінь:

1) усвідомлювати проблему й самостійно формулювати її;

2) висувати гіпотези, асоціативно і критично мислити, переносити знання в нові нестандартні ситуації;

3) проводити спостереження над мовним, літературним матеріалом;

4) усвідомлювати структуру власної пізнавальної діяльності (мету, план реалізації, перебіг здійснення плану, оцінювання результату);

5) виконувати мисленнєві дії (аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити, обґрунтовувати, класифікувати);

6) проводити експеримент;

7) самостійно розв'язувати пізнавальні завдання;

8) встановлювати причинно-наслідкові зв'язки;

9) робити припущення щодо способу розв'язання певної проблеми;

10) спростовувати хибні припущення і твердження.

ПДД може бути використана на всіх етапах уроку:

І - при вивченні нової теми: - біографії письменника, історії створення твору, огляду мистецької доби(реферат, доповідь, робота пошукових груп, складання конспекту, плану, хронологічної таблиці, есеістичний портрет письменника, психологічне дослідження, інтерв'ю, рольова гра, подорож,інтеграція, виготовлення наочності тощо); - теоретичного матеріалу (лабораторна, практична робота, компаративний аналіз); - під час знайомства з твором (повідомлення, екскурс, складання словника, екзистенційний нарис – інтерпретація, семінар);

II- при закріпленні знань (аналіз тексту, особливостей авторського стилю, пошук і аналіз

деталей, складання характеристик, добір цитатного матеріалу, складання словесного

портрету, усне малювання, участь у дискусії, діалозі, підготовка до конференції, підготов­

ка проектів);



III- на узагальнюючо-контрольному етапі (складання узагальнюючих таблиць, схем,

конспекту, плану, вивчення критичної статті, порівняльний аналіз творів різних авторів,

участь у конференції, написання творчих робіт, захист проектів).

Вчителю необхідно пам'ятати, що навчально-дослідницька робота учнів в школі повинна бути організованою за двома напрямками:


1) урочна (семінари, практичні та лабораторні заняття, урочні проекти тощо);

2) позаурочна (підготовка рефератів, проектна діяльність, дослідження і наукові роботи, інтелектуальні марафони, олімпіади, конференції, предметні тижні, свята, випуск газет, буклетів, реклами, ігри, конкурси, вечори, концерти, вистави, презентації тощо).


Форми та методи організації ПДД

Педагоги виділяють такі основні форми та методи організації пошуково-дослідницької діяльності:

1) проблемне навчання (проблемна лекція, бесіда,проблемні запитання);

2) евристична бесіда;

3) дидактичні Ігри;

4) експеримент;

5) дослідження;

6) проекти;

7) дискусія;

8) консультації в групах; групове навчання;

9) самостійна робота;

10) аналіз твору та його компонентів;

11) компаративний аналіз;

12) інтеграція.

Перелічені форми та методи можуть бути використані як елемент уроку, а можуть скласти комбінацію. Відповідно до їх використання на уроці можна назвати форми уроків, що сприяють розвитку пошуково-дослідницьких навичок учнів:

урок-дискусія; урок-діалог; урок-дослідження; лабораторна робота (практична); «круглий стіл»; урок компаративного аналізу; інтегрований урок; семінар; конференція; урок-подорож; урок-конкурс; брейн-ринг; урок - екскурсія тощо.



Конспект уроку за романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара» (10 клас)
Тема: Проблеми пошуків духовних орієнтирів та морального вибору, осмислення шляхів «сильної особистості» та «маленької людини»
Форма уроку: лабораторна робота
Мета: - розкрити ідейно-художнє значення образної системи роману у розкритті антигуманної сутності теорії Раскольникова

- розвивати усне зв’язне мовлення, навички пошукової роботи з текстом та додатковою літературою, навички характеристики героїв;

-виховувати загальнолюдські моральні цінності, самостійність.

Обладнання: тексти, картки з пошуковими завданнями, кінофільм «Злочин і кара»

І. Організація класу

ІІ. Основний матеріал
1. Активізація знань учнів:


  • Пригадайте основні причини злочину Раскольникова.




  • Чому, здійснивши злочин, він не знаходить спокою?

2. Вступне слово учителя, постанова завдання уроку (мотивація)


Ми з`ясували, що Раскольников вигадав теорію і здійснив злочин заради «спасіння людства», однак після вбивства йому не дає спокою совість, він хоче зрозуміти, чи теорія його неправильна, чи він у неї «не вписався».
Вирішити це йому допоможуть інші герої. Отже, наша задача: з`ясувати, яку роль в романі відіграють образи таких героїв, як Лужин, Свидригайлов, Соня. Чи правий герой, коли говорить:

У кого є вона (с о в і с т ь), той і страждай, якщо усвідомлює свою помилку. Це й покарання йому…(Ч.ІІІ, гл.5)

3. Запис теми, епіграфу
4. Самостійна робота в групах: 1) дослідники образу Лужина; 2) образу Свидригайлова; 3) психологи; 4) літературознавці.

(Домашнім завданням було за варіантами дібрати цитати до образів героїв.)


Картки з пошуковими завданнями

П.П.Лужин

1) Що ми дізналися про Лужина до його появи у Петербурзі? Чому у Раскольникова склалося негативне ставлення до героя?

2) Чи виправдався цей негативізм після знайомства з Лужиним? Як характеризують героя його портрет, ім`я, прізвище, по батькові? (Виступ психологів: психологічний портрет героя за іменем.)

3) Якої філософії дотримувався Лужин у житті? Які результати отримав за такою філософією? (Охарактеризуйте вчинки героя)

А.І.Свидригайлов

1. Що ми дізналися про Свидригайлова до його появи в Петербурзі? Чим пояснюється негативне ставлення до нього Раскольникова?

2.Чи виправдався цей негативізм після знайомства з героєм? Як характеризують його портрет, ім.`я, по батькові, прізвище? (Виступ психологів: психологічний портрет героя за іменем.)

3.За якими принципами живе герой? Які результати отримав? Чим пояснюється його самогубство?

5. Виступи груп з результатами самостійної роботи.

Перед виступом груп демонструються фрагменти з к/ф «Злочин і кара» - перша зустріч Раскольникова з Лужиним, Свидригайловим. Під час виступів всі учні складають плани-характеристики героїв.



Психологічні портрети – дослідження групи «психологів» за іменем героїв роману:

1) Петро Петрович Лужин

З грецької Петро – «камінь», «скеля», «кам`яна глиба»; людина з таким іменем обирає професію за покликанням, ставиться до неї відповідально, прагне бути кращим. Має схильність до аналізу, довго шукає супутницю життя, діє стрімко і рішуче. Дружина, в його розумінні, повинна бути над усе відданою, в усьому слухатися чоловіка. Ревнивий, нестриманий. Люди з таким іменем тверді, мають прекрасне здоров`я, сильну волю. Це ім`я апостола, який три рази зрікся Христа. В романі «злочин і кара» ми бачимо людину сильної волі, готову на все заради своїх примх, він зверхньо ставиться до Дуні, чекає від неї вдячності, покірності. Відповідає перекладу імені – «камінь», ставиться до людей безсердечно. По батькові підкреслює «двічі кам`яну» натуру. Його прізвище підкреслює слизьку, брудну натуру героя.

2) Аркадій Іванович Свидригайлов

Аркадій з грецької: «пастир». Ім`я несе заряд любові та добра. Така людина дуже швидко знаходить спільну мову з любимими людьми. Незлостивий, конфліктів з ним не буває, завжди виконує обіцянки. Спокійний, м`який, піклується про людей. Уникає суперечок. Любить дітей.

У перекладі з давньогрецької: виходець з Аркадії. Це ім`я з`явилося з прийняттям християнства. Іван (по батькові) – з давньої єврейської: «Божий дар», «милость Божа»; люди з таким іменем – широкі натури, відкриті, свято відносяться до сімейних традицій. У Святцях це ім`я носять 63 святих.

Прізвище, на думку літературознавців, пов’язане з неприємною натурою героя, носить узагальнюючий характер людини «отталкивающей, омерзительной для свежего честного взгляда», у той же час, можливо, пов’язане з історією: у 14 столітті був князь Швитригайло, в другій частині його прізвища німецький корінь «гайл» - «хтивий», «похітливий». Отже, ми бачимо, що герою роману скоріше підходить його прізвище, але, можливо, він поховав свою натуру, яку відображена в імені, підкорив її своєї теорії нестриманого егоїзму.

6. Узагальнення: виступ групи «літературознавців»



Картка:

  • Чому з героями ми знайомимося спочатку заочно?




  • Чим пояснюється негативне ставлення Раскольникова до них?




  • Чому Раскольников відчуває потяг до Свидригайлова?




  • Яке значення мають образи Лужина і Свидригайлова у розвінчанні теорії Раскольникова? Чому їх можна назвати «дублерами» Раскольникова?


ІІІ. Підсумки уроку. Домашнє завдання: перечитати частину 6 та епілог, готуватися до бесіди за ними; дібрати цитати для характеристики Соні.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка