Розвиток управлінських здібностей студентів засобами психологічного тренінгу



Скачати 132.57 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір132.57 Kb.




УДК 159.9.072:37.035.91

Сергій РЕДЬКО

м. Бровари

Київської області



Розвиток управлінських здібностей студентів засобами психологічного тренінгу
Авторами статті підняте та розглянуте питання керованого розвитку професійно важливих якостей у майбутніх управлінців. Основний наголос в запропонованому підході зроблено на виявленні та глибокому тлумаченні природних задатків, або психодинамічних властивостей особистості. Це надає можливість прогнозувати на базі природних задатків подальшу професійну, зокрема управлінську успішність студентів – майбутніх економістів. Крім того, дослідників – авторів статті – цікавить цілеспрямований розвиток у студентів управлінських якостей засобами психологічного тренінгу.
Здобуття вищої освіти в галузі економіки та управління стало останнім часом вельми поширеним та популярним. Окрім інших супроводжуючих ефектів це призвело до масового вступу молодих людей на навчання за означеними напрямками, причому дуже часто це робиться без врахування майбутніми фахівцями власних психологічних особливостей. Адже щоб стати ефективним керівником або управлінцем – замало одержати диплом за обраним фахом. Існує певний перелік професійно-важливих якостей управлінця, які, по-перше, розвиваються не “на порожньому місці”, а на основі наявних природних передумов – конкретних психофізіологічних базових характеристиках. По-друге, цей розвиток може відбуватися як в умовах реального виробництва, так і в штучно-створених умовах професійного навчання. Одним з методів створення умов, наближених до реальної виробничої ситуації, є організація та проведення навчального

© Сергій Редько, Олена Мерзлякова, 2005

спеціалізованого тренінгу.

Пропонуємо вашій увазі короткий звіт про експериментальний тренінг, який було проведено для студентів Економіко-технологічного університету (м. Бровари). Головною ідеєю експериментального дослідження була перевірка можливості розвитку у студентів економічних та менеджерських спеціальностей певних ПВЯ (професійно важливих якостей) керівника засобами психологічного тренінгу [3]. Крім того, цікаво було виявити, чи однаково розвиваються ці якості у “потенційно успішних” студентів, тобто у тих, які мають сприятливі психологічні передумови для розвитку управлінських здібностей, і студентів, які при попередній діагностиці таких передумов не показали.

Для перевірки зазначеної ідеї були виконані наступні кроки.

I. Проведено попереднє тестування студентів 1-2 курсів, що навчаються за спеціальностями “Економіка і підприємництво” та “Менеджмент організацій виробничої сфери” (414 осіб) за певною батареєю тестів для виявлення природних передумов формування тих чи інших управлінських якостей.

Перелік психодіагностичних методик, що були використані під час попереднього і підсумкового тестувань, а також для експрес-тестування під час проведення тренінгу [1]:


  • попереднє та заключне тестування:

  1. опитувальник рівня суб’єктивного контролю Бажина Є. Ф.;

  2. опитувальник структури темпераменту ОСТ Русалова В. М.;

  3. методика “Теппінг-тест” Ільїна Є. П.;

  4. методика діагностики типу поведінки особистості в конфліктній ситуації Томаса - Кілмана;

  5. методика оцінки стилю керівництва.

  • експрес-тестування під час проведення тренінгу (на початку та в кінці):

  1. психогеометричний тест “Конструктивний малюнок людини з геометричних фігур”;

  2. проективна методика “Обери свій характер”;

  3. експрес-діагностика творчого мислення.

II. За результатами тестування виділено дві групи студентів: ті, що за показниками психодіагностики мають сприятливі індивідуально-психологічні особливості (природні задатки) для розвитку управлінських здібностей і ті, у яких на час діагностування управлінського потенціалу не виявлено. Першу групу студентів в подальшому будемо називати “потенційно – успішні”, другу – “потенційно – малоуспішні”.

Основний наголос в нашому підході зроблено на виявлення та глибоке тлумачення природних задатків, або психодинамічних властивостей особистості. Саме ці властивості є сталими і такими, що значною мірою впливають на розвиток інших особистісних властивостей, тобто певною мірою визначають потенційні можливості людини, зокрема, здібності. Більшість дослідників вважають, що до природних передумов загальних здібностей належать властивості темпераменту, фізіологічною основою яких є властивості центральної нервової системи. До природних передумов загальних здібностей відносять такі властивості особистості як працездатність, активність, саморегуляція. Працездатність визначається індивідуальними особливостями таких властивостей нервової системи, як сила та активованість, а психічна активність та саморегуляція – лабільністю та врівноваженістю. В свою чергу, психічна активність та саморегуляція зумовлюють наявність таких властивостей особистості: допитливість, дослідницька та творча активність. Вербальні та невербальні здібності певною мірою визначаються специфікою взаємодії та активованістю півкуль головного мозку. [2, с.5-6]

В збірниках професіограм та професіокарт професій [4, с.79-80], [5, с.69-70] подано наступний перелік професійно-важливих якостей, тобто ПВЯ, менеджера (управлінця):


  • соціальна та підприємницька професійна спрямованість;

  • нейродинаміка: перевагу мають особи з сильною, лабільною, рухливою нервовою системою, гарним тонусом;

  • сенсорно-перцептивна сфера характеризується високою швидкістю сприйняття та оцінки ситуації;

  • високий рівень розвитку оперативної пам’яті;

  • високий рівень розподілу уваги, її стійкість та навички переключення;

  • розвинуте словесне-логічне мислення, досконала дикція, грамотність мовлення;

  • розвинуте аналітичне мислення, застосування креативного підходу;

  • високий рівень загального інтелекту; перевагу мають особи з високим рівнем вербальних здібностей;

  • емоційно-вольова сфера характеризується такими якостями, як емоційна стабільність, високий самоконтроль, проникливість, самостійність, гнучкість, наполегливість, сміливість, висока сумлінність, щирість, доброзичливість;

  • розвинуті комунікативні та організаторські здібності, навички командної взаємодії;

  • важливі риси характеру: активність, відповідальність, потреба у досягненнях, лідерство, терпіння, коректність.

Таким чином, до природних задатків, перш за все, можна віднести особливості вищої нервової діяльності – врівноваженість нервової системи, її лабільність та рухливість. Тісно пов’язані з зазначеними характеристиками показники емоційно-вольової сфери; деякі риси характеру (активність, допитливість); наявність комунікативних та організаторських здібностей. Студентів, які мають високі показники за цими характеристиками, було віднесено до групи “потенційно успішних управлінців”. Тих, хто при попередній діагностиці показали низькі результати за означеними параметрами, було віднесено до групи “потенційно малоуспішних управлінців”.

III. З переліку ПВЯ управлінця обрано якості, які можливо розвинути тренінговими методами. Нами складено спеціальну тренінгову програму занять, розраховану на 16 академічних годин (2 дні по 8 академічних або по 6 астрономічних годин).

Перш за все, програма тренінгу передбачала розвиток наступних якостей:


  • комунікативні вміння та навички;

  • аналітичне мислення, навички роботи з інформацією;

  • креативність та гнучкість мислення;

  • лідерство та схильність до командної взаємодії;

  • розвинута особистісна відповідальність.

IV. З кожною з двох сформованих груп студентів (по 16 осіб кожна) проведено тренінг, спрямований на розвиток управлінських здібностей.

Цей тренінг розроблено авторами статті як засіб розвитку вище перерахованих якостей. Склад груп в нашому випадку був представлений як представниками так званої “успішної категорії”, так і більш “проблемними” студентами. Ми виходили з того, що не слід поділяти студентів на окремі групи за ознаками наявності чи-то відсутності “управлінського потенціалу” – такий розподіл обов’язково дався би взнаки на загальній динаміці тренінгу і його кінцеві результати могли б зазнати впливу від цього фактору. Та якщо кінцевою метою тренінгу ставити не стільки дослідницький ефект, скільки розвиваючий та формуючий – можливо, розподіл студентів в різні групи в залежності від результатів попередньої психодіагностики та певна гнучкість в змістовному навантаженні тренінгу сприятимуть покращенню його кінцевих результатів.

Пропонуємо вашій увазі програму тренінгу.

Програма тренінгу розвитку професійно важливих якостей управлінця

Цільова аудиторія. Тренінг розраховано перш за все на студентів, що обрали економічну та управлінську діяльність як фахову. Проводити його можна як для студентів молодших курсів – в цьому випадку тренінг також має цінність як психодіагностичний засіб; так і для студентів випускних курсів – тренінгові вправи можна використовувати як ефективний засіб практичного закріплення набутих раніше теоретичних знань.

Тривалість. Загальна тривалість тренінгу – 16 академічних годин: 2 дні роботи по 8 годин. Кількість годин можна дещо збільшити при необхідності більш детального опрацювання тієї чи іншої тренінгової вправи; але зменшувати загальний обсяг занять недоцільно.

Склад груп. Оптимальна кількість учасників – від 12 до 16 осіб.

Мета тренінгу: Розвиток психологічних якостей, необхідних успішному управлінцю та формування певних управлінських здібностей у студентів, які навчаються за спеціальностями “Економіка та підприємництво” та “Менеджмент організацій”.

Завдання тренінгу:

- розвиток навичок ділової взаємодії та оволодіння прийомами вирішення виробничих конфліктів;

- розвиток навичок роботи з інформацією – аналіз студентами наявної власної професійної ситуації;

- розвиток креативності та гнучкості мислення;

- розвиток навичок командної взаємодії та навичок лідерства;

- створення мотивації на розвиток особистісної відповідальності як базово-необхідної якості управлінця.



Програма тренінгових занять зі студентами за темою:

“Розвиток управлінських навичок”.



Перший день. Тренінг розвитку комунікативних навичок і асертивної поведінки

Діагностика професійної спрямованості за психогеометричним тестом.

Рольова гра “Ухвалення єдиного рішення”. Аналіз. Висновки.

Колективне опрацювання теми “Особистісне зростання і його взаємозв'язок із професійним розвитком”:

- зміст професійно важливих якостей керівника (самостійне визначення ПВЯ керівника учасниками в режимі “мозкового штурму”, порівняння одержаного переліку з професіограмою управлінця за теоретичними джерелами);

- шляхи удосконалювання або корекції окремих якостей (дискусія);

- психологічна вправа “Повір у себе”.

Інформаційно-практичний блок. Типи керівників в залежності від обраного стилю керівництва та переважної поведінки в конфліктних ситуаціях.

Моделювання робочих ситуацій ділової взаємодії (на базі наявного у тренера кейсу проблемних ситуацій).

Аналіз робочих ситуацій взаємодії та колективне опрацювання інформаційного блоку:



  • типи керівників (експрес-інформування, закріплення теоретичного матеріалу);

  • інформація про стилі управління (експрес-інформування, закріплення теоретичного матеріалу);

  • способи вирішення конфліктних ситуацій (дискусія, експрес-інформування).

Закріплення матеріалу першого дня:

  • Рольові ігри-п'ятихвилинки (на базі наявного у тренера кейсу ситуацій).

  • Зворотній зв'язок. Проведення експрес-діагностики. Підведення підсумків дня.

Другий день. Розвиток навичок прийняття управлінських рішень

Прийняття управлінських рішень на базі креативного підходу. Діагностика креативності учасників. Розвиток навичок вирішення проблемних виробничих ситуацій:

- спеціальні психологічні вправи по активізації творчого підходу у вирішенні ситуацій;

- ділова гра, що моделює проблемну ситуацію, яка вимагає ухвалення управлінського рішення, аналіз гри.

Прийняття рішень на базі аналітичного підходу.

Групова гра: “До чого я йду?”:



  • окреслення сфери бажаних компетентностей керівника (в режимі групового “мозкового штурму”);

  • визначення зони особистісної компетенції учасників (самостійна робота);

  • роль особистості у розвитку власних професійних та життєвих компетентностей (групова дискусія).

Удосконалювання навичок роботи з інформацією:

  • аналітичний і творчий підхід під час роботи з інформацією (експрес-інформування);

  • поняття про рефлексію (обмін думками та інформування);

  • схема аналізу ситуації на прикладі гри “До чого я йду?”

Практикум “Розвиток навичок аналізу ситуації та прийняття зваженого управлінського рішення”:

  • психологічна гра “Співбесіда” (гра проводиться в парах);

  • колективне обговорення, відгуки учасників гри та спостерігачів;

  • враження та висновки учасників тренінгу від гри.

Закріплення матеріалу тренінгу:

  • ускладнений варіант психологічної вправи “Повір у себе”;

  • “вихідне” тестування за психогеометричним тестом та тестом визначення креативності;

  • зворотній зв'язок. Підведення підсумків тренінгу.

V. Для перевірки ефективності тренінгу проведено анкетування учасників та заключне тестування.

VI. Проведено аналіз одержаних даних з метою виявлення динаміки розвитку управлінських здібностей під впливом тренінгу, а також порівняльний аналіз зміни показників у студентів обох груп: тих, що мають управлінський потенціал і тих, у яких його не було виявлено.

Вважаємо за потрібне прокоментувати найбільш цікаві результати порівняльного аналізу, які представлено у вигляді діаграм.

Графічне відображення динаміки розвитку окремих управлінських якостей у студентів “потенційно-успішної” та “потенційно-малоуспішної” груп.

Діаграма 1. Зміна середніх показників інтернальності (за методикою Бажина Є.Ф.)


ЗІ – загальна інтернальність

ІД – інтернальність в сфері досягнень

ІН – інтернальність в сфері невдач

ІВ – інтернальність у сфері виробництва

ІМ – інтернальність у сфері міжособистісних стосунків.

Діаграма відображає різницю середніх показників інтернальності до проведення тренінгу та після нього у студентів різних категорій: “потенційно-успішних”, тобто таких, що мають психологічні передумови розвитку управлінських здібностей та “потенціально-малоуспішних”, тобто таких, у яких означених передумов не виявлено. Як можна бачити з діаграми, різниця між середніми показниками загальної інтернальності а також інтернальності в сферах досягнень та невдач до тренінгу та після нього майже однакова у студентів обох груп і має виражений позитивний характер. Це свідчить про загальне післятренінгове зростання у студентів готовності взяти на себе відповідальність за власне життя та його події.

Але картина різко змінюється, якщо проаналізувати показники інтернальності у виробничій сфері та у сфері міжособистісних стосунків. Так, студенти “успішної групи” продемонстрували різке зростання власної готовності покладатися на самого себе у тих ситуаціях, які вони пов’язують зі своєю подальшою професійною реалізацією. Це дає можливість припуститися думки, що тренінг надав їм додаткової віри в себе та власні можливості. Ті ж студенти, що попередньо були виділені як “потенційно-малоуспішні”, продемонстрували зниження готовності брати на себе відповідальність у виробничих ситуаціях. Можливо, тренінг надав їм додатковий привід замислитися над правильністю власного професійного вибору?

У сфері міжособистісних стосунків зростання віри у власні сили у представників “успішної групи” помітно вище, ніж у представників “малоуспішної групи”. Треба зауважити, що і під час проведення тренінгових вправ представники “успішної групи” брали помітно активнішу участь у міжгруповій комунікації та роботі. Приємно, що динаміка змін по цьому показнику у всіх студентів все ж таки позитивна.



Діаграма 2. Динаміка зміни відношення студентів до стилю керівництва


мін. серед. вис

мін. серед. вис

мін. серед. вис
.

Як видно з діаграми, в групі так званих “потенційно-успішних студентів” прослідковується незначна тенденція збільшення відсотку надань переваг авторитарно-одноосібному стилю керівництва. Надання переваг одноосібно-демократичному стилю у цієї категорії навпаки, дещо знизилася. Це може свідчити про зростання у цієї категорії студентів впевненості у власних силах та відчутті зростання вмінь приймати власні правильні управлінські рішення.

Студенти так званої “потенційно-малоуспішної” групи після тренінгу продемонстрували надання переваг одноосібно-демократичному стилю. Можливо, це свідчить про їх неусвідомлене бажання поділити відповідальність за прийняття управлінського рішення з колегами.

Студенти обох категорій продемонстрували після тренінгу меншу схильність до пасивного стилю керівництва. Опосередковано цей фактор може свідчити про зростання професійної відповідальності у всіх студентів, що приймали участь у тренінгу.

Наведені діаграми переконливо демонструють ефективність застосування тренінгового методу для розвитку управлінських якостей студентів, а також показують різницю у розвитку ПВЯ студентів різних категорій.

Висновки.

Пропонуємо вашій увазі загальні висновки, яких ми дійшли в процесі проведеної роботи.



  1. Управлінські здібності розвиваються на основі певних сприятливих індивідуально-психологічних особливостей, зокрема природних задатків.

  2. Своєчасне виявлення наявності чи відсутності такого природного потенціалу у студентів молодших курсів сприятиме професійній самореалізації молодої людини та вибору оптимального напрямку подальшого професійного та особистісного розвитку.

  3. Молоді люди, які мають так званий “потенціал управлінця”, набувають психологічні навички та здібності керівника набагато легше, ніж ті, у яких ознак цього потенціалу не виявлено.

  4. Тренінг як метод навчальної діяльності є сучасним методом як суто професійного навчання, так і ефективним засобом цілеспрямованого розвитку професійно важливих якостей студентів – майбутніх фахівців економічного профілю.

  5. Прогнозування на базі даних психодіагностики подальшої професійної успішності (неуспішності) студентів молодших курсів в обраному професійному напрямку (в нашому випадку – управлінська діяльність) дозволить побудувати окремі навчальні модулі (блоки, курси) з урахуванням індивідуальної специфіки саме цих молодих людей.

  6. Узгодження методів навчання та виховання з індивідуальними психологічними особливостями студентів дозволить підвищити ефективність професійного навчання майбутніх фахівців економічного профілю.


Використана література.

  1. Методи психодіагностики в системі професійної консультації безробітних. Методичний посібник. / Упорядник Синявський В. В. – К.: 2001. – 192с.

  2. Євдокимова Г. О., Мерзлякова О. Л. Складання прогнозу успішності розвитку професійних здібностей студентів за показниками психодіагностики. Методичні рекомендації. – К.: 1998 – 20с.

  3. Мерзлякова О. Л. Формування успішної особистості в процесі професійного навчання. / Психологія особистості безробітного // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: 2004. –225с. – с.171-174

  4. Рибалка В. В. Методологічні питання наукової психології (Досвід особистісно центрованої систематизації категоріально-поняттєвого апарату). Навчально-методичний посібник. – К.: Ніка-Центр, 2003. – 204с.

  5. Синявський В. В. Професіограми і професіокарти професій. Методичний посібник для працівників служби зайнятості. Книга IV. – К.: 2001. – 136с.

  6. Профессиограммы и профессиокарты основных профессий. Методическое пособие для работников службы занятости. Книга 2. Под ред. Ерасова В.В. – К.: 1995. – 224с.

 Позначені методики застосовувалися як при попередньому, так і при заключному тестуванні.










База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка