Розвиток творчого потенціалу дітей дошкільного віку у грі Підготувала: вихователь-методист днз №170 Яремко Надія Володимирівна



Скачати 213.73 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір213.73 Kb.
Розвиток творчого потенціалу дітей дошкільного віку у грі

Підготувала: вихователь-методист ДНЗ № 170 Яремко Надія Володимирівна

Спостерігаючи за дітьми на заняттях і в повсякденному житті, ми зрозуміли, що у процесі навчання та виховання недостатньо приділяється уваги саме розвитку творчих здібностей у дітей. Цілеспрямовано творчий розвиток особистості дитини починається у дошкільному віці. Означений віковий період найбільш сприятливий для творчого розвитку дітей, оскільки у дошкільному віці спонтанна і репродуктивна творчість дитини поєднується зі швидким зростанням інтелекту, абстрактного та логічного мислення. Проблеми розвитку творчості тісно пов’язані з питаннями розвитку дитячої уяви. Формувати творчість дитини необхідно насамперед такими засобами, які сприяють формуванню дитячої уяви.

Свого часу Альберт Ейнштейн наголошував: «Уява важливіша за знання…». Уявімо на хвилину, що людина не мала б уяви. Не було б учених, винахідників, художників, письменників, артистів. Адже зроблені руками людини витвори мистецтва, світ культури, на відміну від світу природи, єпродуктом людської уяви й творчості. Однак для того, щоб тьмяне полум’я первісного смолоскипа перетворилося на газове й електричне освітлення, знадобилася довга низка винаходів.

Уява й подальша творчість залежать від багатства й розмаїтості досвіду дітей, кругозору, начитаності, емоційного світовідчуття. Величезну роль тут відіграє середовище, також умови, у яких зростають діти. Але основне значення має спеціальна діяльність, спрямована на розвиток уяви та творчості. У дошкільному віці такою діяльністю є гра. Видатний психолог ХХ ст. Л.С.Виготський та його послідовники Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, С.Л.Новоселова й інші показують, що за умови вмілого керування гра сприяє розвитку творчої уяви. Це дозволяє дітям придумувати, а потім і реалізовувати задуми, плани колективних та індивідуальних дій.

Головним завданням уяви є створення образу майбутнього результату ще до його втілення. Для створення нових образів в уяві дитини необхідна організація внутрішньої взаємодії мислення, уяви й довільності. І таку взаємодію забезпечують ігри дітей з піском.

Метод sandplay (дослівно-пісочна гра)—незвичайна техніка, завдяки якій малюк будує свій мініатюрний світ із піску й невеличких фігурок. Граючись, дитина виражає на піску те, що спонтанно виникає в її свідомості. Під час ігор з піском перед дитиною постає таємничий усесвіт, усередині якого вона створює свій індивідуальний і неповторний світ, який до цього був нікому невідомий. Метод sandplay—не лише ефективний засіб розвитку уяви дитини, а й засіб допомоги дитині в різних скрутних або психотравмуючих ситуаціях, наприклад: під час адаптації до будь-яких змін у житті дитини—прихід до дитячого садка. Зміна дитячого колективу, народження брата чи сестри; у процесі формуванні впевненості в собі і більш стійкої самооцінки; у гармонізації внутрішнього емоційного стану, наприклад, будувати нове і ламати старе. Пісок дає їй більше свободи, вона не боїться, що за зламаний пісочний світ її сваритимуть.

Застосування піску в групі сприяє створенню довірливих стосунків, цілісності та спілкування з мудрістю як кожного окремого учасника, так і групи в цілому. В пісочниці створюється додатковий акцент на тактильну чутливість, формується «мануальний інтелект» дитини. Тому перенесення традиційних навчальних і розвивальних завдань у пісочницю створює додатковий ефект. З одного боку, суттєво підвищується мотивація дитини до занять, а з іншого боку—більш інтенсивно і гармонійно відбувається розвиток пізнавальних процесів.

Працюючи з піском, можна створити стимулююче середовище, в якому дитина почувається захищеною, має можливість розкритися, проявити свою творчу активність. При проведенні ігор з піском слід дотримуватися такого правила—максимально заохочувати творчий підхід і фантазію, повністю виключаючи негативну оцінку як дій дітей, так і результатів їхньої діяльності. Зазвичай використовується пісок сухий, мокрий, кольоровий.

Виникає запитанняяке обладнання використовується для роботи з піском?

У дитячому садку використовують: пісок. Його можна знайти в будь-якому будівельному магазині. Необхідну для роботи кількість піску потрібно промити бактерицидним побутовим опромінювачем. Також пісок можна прожарити в жаровій шафі. Кольоровий пісок можна виготовити самостійно. У поліетиленовий пакет кладемо невелику кількість мокрого піску, додаємо харчовий барвник (для пасхальних яєць), розтираємо до отримання однорідної кольорової маси, розкладаємо тонким шаром для просушування. Сухий кольоровий пісок висипаємо для зберігання в коробки. Насиченість кольору залежить від кількості фарби. Щоб отримати насичений колір—додаємо два-три пакетики фарби, а для пастельного кольору достатньо одного пакетика. У кольоровий пісок воду не додаємо, його використовують тільки сухим; дерев’яний ящик синього кольору, в якому дно символізує воду, а бортики—небо. Для цього зовсім не потрібно закуповувати ящики, можна використовувати старі меблі, а саме—шухляди, які заздалегідь фарбують у синій колір; пластикову ємність синього кольору. За розміром вона має бути меншою за дерев’яний ящик. Пластикова ємність уставляється в дерев’яний ящик, і тоді пісок не висипається на підлогу; дрібні іграшки для ігор з піском; розмальовки (роздруківки). У залежності від занять, під час яких ми хочемо використати пісок, можна брати різні; кольорові ємності—червону, синю, жовту, зелену, куди додаємо відповідний кольоровий пісок.



Умовно ігри з піском можна розділити на: маніпулятивні ігри з пісочною поверхнею—діти заповнюють піском формочки, малюють на пісочній поверхні, роблять відбитки, створюють гірки; ігри з проникненням у товщу піску—риття тунелів, ямок, ховання і відшукування предметів у піску організація на піску сюжетів і композицій.

Найважливішим, найістотнішим компонентом виховного процесу є становлення внутрішнього світу малюка, що формується поступово, поступово, та визначає евристичний, творчо-пошуковий чи, навпаки, репродуктивно-наслідувальний характер будь-якої дитячої діяльності. Отже, одне з основних педагогічних завдань, які ми ставимо перед собою—організувати життєдіяльність дитини, яка відповідає законам її саморозвитку та сприяє формуванню творчої особистості.


ПЕДАГОГІЧНА ПІСОЧНИЦЯ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДОШКІЛЬНИКІВ
 Консультація  для  батьків


Підготувала: вихователь-методист ДНЗ № 170 Яремко Надія Володимирівна

Весь оточуючий нас світ (речі, предмети культури), окрім світу природи, створений руками людини — все це продукти людської уяви і творчості, яка базується на уяві. Творчість це необхідна умова для існування людини. Створення нового, як суб’єктивно так і об’єктивно, є повсякденною діяльністю кожного з нас. Тому про розвиток творчих процесів і говорять вже з раннього дитинства. Формувати творчість дитини необхідно перш за все такими засобами, які сприяють формуванню дитячої уяви. Для створення нових образів необхідна організація внутрішньої взаємодії мислення, уяви і довільності. І таку взаємодію забезпечують ігри дітей з піском.

Пісок — неймовірно приємний і загадковий матеріал. Він заворожує своєю податливістю, здатністю приймати будь які форми: бути сухим, легким, вологим, щільним і пластичним. Гра в пісок заворожує і дітей, і дорослих. Самостійне створення дитиною, або з допомогою дорослого піщаного світу, дає можливість відчувати себе чарівником; дитина не боїться щось змінювати, будувати нове і ламати старе. Пісочниця розвиває творчий потенціал дитини,активізує просторову уяву, образно- логічне мислення, тренує дрібну моторику руки, не нав’язливе налаштовує дітей на усвідомлення моральних істин добра і зла, будує гармонійний образ світу.

Працюючи з піском ми маємо справу з невизначеністю, страхами пісок вчить нас використовувати це на свою користь. Застосуванням піску в групі, досягається атмосфера довірливих стосунків, цілісності спілкування з мудрістю як кожного окремого учасника, так і групи в цілому В пісочниці створюється додатковий акцент на тактильну чутливість «мануальний інтелект» дитини. Тому переніс традиційних навчальних розвивальних завдань в пісочницю і створює додатковий ефект. З одного боку, суттєво підвищується мотивація дитини до занять, а з іншого — більш інтенсивно і гармонійно відбувається розвиток пізнавальних процесів.

Ігри дітей з піском є ефективним засобом загального розвитку дітей творчості зокрема. Багаторічні досліди показують, що ігри з піском позитивно впливають на емоційне благополуччя дітей, а також пісок є прекрасним засобом для розвитку і саморозвитку дошкільників. Ігри з піском — одна з форм найулюбленішої діяльності дітей, тому ми, дорослі в змозі і повинні використовувати його в розвивальних, навчальних корекційних цілях.

В своїй роботі ми використовуємо пісок як основний матеріал для розвитку творчості дітей. А чому так? Тому що в роботі з піском можна створити стимулюючу середу, в якій дитина почуває себе комфортне захищеною, в якій дитина має можливість розкритися, проявити свою творчу активність. При проведенні роботи з піском намагаємося дотримуватися такого правила — максимально заохочувати творчий підхід і фантазію, повністю виключаючи негативну оцінку як діям дітей, так результатам їх діяльності.



Зазвичай використовуємо пісок у трьох видах — сухий, мокрий кольоровий.

Заняття дітей розпочинаємо зі знайомства з піском, з тим/ тактильними відчуттями, які з’являються при взаємодії з піском. Так заняття є дуже результативними — діти сприймають пісок, як щось живе як свого «друга». Після знайомства з піском переходимо до роботи з ним але ритуал привітання і прощання використовуємо на кожному занятті. На піску можна будувати природні ландшафти, ріки, моря, гори, долини, по  ходу пояснюючи сутність цих явищ. Діти маніпулюють деревами, тваринами, транспортом, фігурками людей, будівлями. Так поступово діти отримують інформацію про оточуючий світ і приймають участь у його створенні. Всі картини з піску обов’язково супроводжуємо розповідями. Такі заняття формують уявлення дітей про оточуючий світ, розвивають просторову координацію, розвивають дрібну м’язову систему рук, сприяють розвиткові фантазії дітей.

Ні для кого ні є секретом, що для дітей є незамінними такі творчі заняття як малювання. Одним із способів малювання є малювання на піску і малювання піском. Малювати на піску можна пальчиками. Таке заняття дуже радує дитину. Малювання пальчиками на піску є корисним для дітей будь-якого віку. Розвивається дрібна моторика, гнучкість пальців і м’язів рук. У процесі малювання на піску дитина розслаблюється, у неї проходять страхи, комплекси, розвивається впевненість у собі і формуються комунікативні навички. Також піском можна і малювати. Найпростіше малювання піском можна проводити і з дітьми раннього віку. Для цього спочатку на білий аркуш паперу наносимо малюнок, наприклад киці, потім цей малюнок вирізуємо, завдяки чому отримуємо трафарет. Трафарет з’єднуємо з аркушем паперу. Дитині пояснюємо, що їй необхідно замалювати кицю клеєм. Не страшно, якщо дитина виходить за межі малюнку, верхній листок потім буде зніматися. Далі надаємо дитині можливість самій обрати кольоровий пісок для малювання — в цьому полягає прояв творчості дітей — у самостійному виборі матеріалу. Потім дитина притрушує піском зображення киці, зайвий пісок зсипаємо у ящик, знімаємо трафарет і отримуємо розфарбовану кішку. Потім кішок можна домалювати фарбами — намалювати очі, смужки, плямки тощо. Кішок можна вирізати і посадити на заготовлений дах будинку.

Діти розмальовують піском і зображення в розмальовках. Спочатку зображення «зафарбовуємо» клеєм, а потім «присолюємо» кольоровим піском. Коли зображення висихають, їх можна вирізати і створити будь-яку колективну композицію.

Цікавими для дітей є колективні зображення, наприклад, на морську тематику. Тут можна риб, медуз малювати долоньками, піском малювати морське дно, а справжніми ракушками прикрасити готовий малюнок.Також діти самостійно можуть щось намалювати простим олівцем, а розфарбувати малюнок кольоровим піском.

Щоб малювати кольоровим піском, дитина повинна оволодіти певними прийомами, докласти розумових і фізичних зусиль. Дитині цікаво, що вийде, їй подобаються ті сліди, які залишає кольоровий пісок на папері. Коли дитина отримує результат, у неї з’являється мотивація до подальшої творчості.

На піску можна гратися і в казки. Діти дуже люблять незвичні історії і казки, які розширюють їх пізнання і кругозір, які показують, що окрім реального існує і казковий світ. Через казку, звернену до серця дитини (особливо народну) і не спотворену впливом сучасної цивілізації з її притаманністю до прагматизму і вигоди, дитина отримує знання про людину, її проблеми і засоби рішення. Розповідаємо казку «Колобок» і  виготовляємо його з піску, а у казці «Колосок» можна таких пиріжків   напекти… і головне всіх пригостити — тут і формочки можуть знадобитися і камінчики для прикрашання, а Курочка Ряба яєць пісочних може нанести, а можна і саме гніздо для неї зробити. Казку на піску можна програвати, пересуваючи персонажів у різних напрямках. Так поступове діти навчаються співвідносити мовлення з діями персонажів і починають самостійно творити — змінюючи сюжет, додаючи нових діючих осіб тощо.

Казки на піску ні в якій мірі не можна сприймати лише як цікаве проводження часу, як приємне, доступне дитині заняття, навпаки, вони дуже суттєвий механізм розвитку в дитині тонкого розуміння внутрішнього світу людей, спосіб зняття тривоги і виховання впевненості у своєму майбутньому. За допомогою казок на піску можна метафоричне виховувати дитину, допомагати долати негативні сторони особистості малюка які ще тільки формуються. Казку на піску можна придумати самому. Головним в цих казках повинна бути перемога добра над злом. Число героїв таких казок повинно бути обмеженим, сюжетні повороти м’якими, спокійними, красивими. Для того, щоб викликати образ на піску на фоні словесного опису, не повинно бути стресових накатів і вибухів страхів. Можливими є лише емоційні очікування і віра в добро. Казки на піску повинні бути емоційно екологічні, такими, що оберігають духовний світ дитини, не несуть в собі тривожності і страхів.

При створенні пісочних композицій пісочниця дозволяє використовувати три форми художньої творчості: скульптуру, малюнок відбитки на піску, а також роботу з предметами. Додавання води до піску дає можливість створити пластичний природній матеріал, який використовується при створенні тримірних форм. Заняття з піском дуже корисні. Робота з піском дозволяє створювати нові образи і не потребує спеціальних умінь. Заняття з піском покращують емоційний стан дітей — гіперактивних пісок врівноважує, скутих розслаблює, тривожних заспокоює, агресивних втихомирює. Під час занять і після них всі діти задоволені і виходять з бажанням нової зустрічі. І, мабуть, це найголовніше, що дають дітям ігри з піском.

Виникає запитання, а яка ж роль дорослого в іграх дітей з піском.  Після того, як дорослий підготує обладнання для ігор, створить атмосферу доброзичливості, він виконує роль уважного глядача. Позиція дорослого — це «активна присутність», а не керівництво процесом. В чому  проявляється «активна присутність» — принести необхідні іграшки, воду віднайти необхідний матеріал тощо. Ігри дітей з піском ніколи не інтерпретуються і не обговорюються. Цікаві моменти дорослим можуть фотографуватися для створення виставок. Тобто простір як для творчості дорослих так і для творчості дітей — необмежений.



План роботи семінару-практикуму для педпрацівників:

«Пісок як матеріал для розвитку творчості та навчання дошкільників»

1. «Пісок як матеріал для розвитку творчості та навчання дошкільників» (консультація-лекція).


2. Практикум «Казка на піску» ( практичні завдання для учасників семінару-практикуму).

 
Форми роботи семінару і попередня підготовка до нього:


1. Укладання консультацій, методичних рекомендацій, проекту рішення, пам’ятки. 
2. Пам’ятка «Загальні рекомендації з підготовки та проведення адаптаційних ігор-занять з піском».
3. Консультація «Оформлення виставки художньої творчості дітей».
4. Консультація «Пісочниця – наш світ, а іграшки в ній – люди».
5. Укладання питань для практикуму з теми семінару, обробка літературних джерел.

Очікувані результати: 
Учасники зможуть розвинути творчість у рамках своєї професійної діяльності, навчитися стимулювати творчий інтерес у дітей, використовувати ігри з піском для всебічного розвитку дітей у цілому і творчих здібностей зокрема. Стимулювання творчої, інноваційної активності педагогів шляхом конкурсної роботи з ними

Рекомендації семінару: 
Організувати в групах осередки для індивідуальних ігор з піском.

Використана література:
1. «Пісок як матеріал для розвитку творчості та навчання дітей». Вихователь-методист. – 2010. - № 4. с.21;

2. Пам’ятка «Загальні рекомендації з підготовки та проведення адаптаційних ігор-занять». Вихователь-методист. – 2010. - № 6 с.31;

3. Т.Д.Зинкевич-Євстигнєєва, Т.М.Грабенко «Чудеса на песке»; практикум по песочной терапии.- СПб; Издательство «Речь», 2007,-340с.;


Консультація-лекція: «Пісок як матеріал для розвитку творчості та навчання дітей».

Ігри з піском є ефективним засобом всебічного розвитку дітей у цілому і творчих здібностей зокрема. Багаторічна практика свідчить, що ігри з піском позитивно впливають на емоційне благополуччя дітей. А з огляду на те, що це найулюбленіші ігри дітей, ми, дорослі, повинні максимально використовувати їх з розвивальною, навчальною та корекційною метою.
Сьогодні дуже популярним став метод sandplay, що з англійської дослівно означає «пісочна гра». Власне, це той метод, завдяки якому дитина з піску і невеличких фігурок будує свій індивідуальний і неповторний світ у мініатюрі. Граючись, вона виражає на піску те, що спонтанно виникає в її свідомості.
Ігри з піском дають дитині змогу відчути себе впевненою і вмілою: вона створює нове, не боїться ламати старе і щось змінювати. У пісочниці створено оптимальні умови для розвитку творчого потенціалу дитини, активізації її просторової уяви, образно-логічного мислення, тренування дрібної моторики рук. У процесі колективних ігор дитина усвідомлює морально-етичні норми, у неї формується гармонійний образ світу.
Дорослі можуть бути впевнені: якщо у дитячому пісочному господарстві все спокійно, то й на душі у дитини спокій і гармонія.
У роботі педагоги використовують пісок як основний матеріал для розвитку творчості дітей.

Організовуючи ігри з піском, слід дотримуватися таких правил:


  • максимально заохочувати творчий підхід і фантазію;

  • повністю виключати негативну оцінку як дій дітей, так і результатів їхньої діяльності.


Пісок та малювання

Дуже цікавий вид роботи для дітей — малювання на піску та малювання кольоровим піском. Складно переоцінити позитивний вплив малювання на дитину. Це не просто розвага, гра, вміння відтворити навколишній світ. Малювання сприяє гармонійному розвитку дитини та формуванню таких базових якостей особистості, як самостійність і креативність.


Малювання сприяє розвитку дрібної моторики, а як наслідок — розвитку мовлення і розумових здібностей. У дітей розвивається координація рухів. Дитячі пальчики стають більш сильними, спритними, вмілими. Окрім цього, малювання сприяє розвитку пам'яті, уваги, зосередженості. У творчому процесі дитина навчається розрізняти кольори та їх відтінки, у неї формується поняттях про форму, величину, кількість. Через малювання дитина пізнає навколишній світ по-новому, запам'ятовує його і вчиться його любити. Ще не вміючи виражати свої емоції словами, дитина чудово «розповідає» про них фарбами. Багата фантазія, ініціативність, уміння приймати рішення, самостійність у їх втіленні, посидючість, зосередженість активно формуються під час малювання і в майбутньому обов'язково знадобляться дитині.
Одним із найдревніших способів малювання є малювання на піску і одним з порівняно нових — малювання піском. Малювати на піску можна паличкою, камінчиком чи будь-яким іншим придатним для цього предметом. Але найдоцільніше малювати пальчиками. Таке заняття дуже подобається дітям. Малювання пальчиками на піску є корисним для дітей будь-якого віку: у них розвивається дрібна моторика, гнучкість та чутливість пальців. У процесі малювання на піску дитина розслабляється, у неї проходять страхи, комплекси, розвивається впевненість у собі. Адже на піску дитина може намалювати все, що завгодно. А невдалий малюнок дуже легко виправити, розрівнявши поверхню піску і продовжуючи малювати доти, доки не отримаєш задумане.Малювати можна не лише на поверхні піску, але й самим піском. Для цього промитий пісок ми фарбуємо у різні кольори і просушуємо. Пісок різного кольору зберігаємо у спеціальних ємкостях.
Малювати піском можна вже з дітьми раннього віку. Для цього використовуємо трафарет. Щоб його виготовити, на білий аркуш паперу наносимо контур малюнка, скажімо, кішки. Потім цей малюнок вирізаємо. Отримуємо аркуш з вирізаним трафаретом. Трафарет накладаємо на аркуш паперу. Пропонуємо малюку замалювати кицю клеєм. Не страшно, якщо малюк виходить за межі малюнка, адже трафарет потім зніматиметься. Далі надаємо малюку можливість самому обрати кольоровий пісок для малювання, яким він притрушує зображення. Зайвий пісок зсипаємо у ящик, знімаємо трафарет і отримуємо зафарбовану кішку. Зображення кішки можна домалювати фарбами — намалювати очі, смужки, плямки тощо. Кішку можна вирізати і «посадити» на заготовлене зображення даху будинку тощо.
Коли діти навчаться наносити клей на аркуш, не виходячи за межі малюнка, можна розмальовувати піском зображення у розмальовках. Для цього дитина спочатку наносить клей на частини зображення певного кольору, присипає їх зверху піском цього кольору, струшує зайвий пісок і переходить до послідовного «зафарбовування» піском відповідного кольору інших деталей зображення. Коли зображення висихають, їх можна вирізати і створити будь-яку колективну композицію.
Дітям подобається виконувати колективні зображення на різні теми, зокрема на морські. Фарбами за допомогою своїх долоньок діти малюють риб та медуз, а піском — морське дно, на якому можна розмістити справжні мушлі.
Старші дошкільники вже можуть самостійно намалювати малюнок простим олівцем, а потім розфарбувати його кольоровим піском.
Для того щоб малювати кольоровим піском, діти мають оволодіти певними прийомами, докласти розумових і фізичних зусиль. Малюків цікавить процес, їм подобаються сліди, які залишає кольоровий пісок на папері. Дітей старшого дошкільного віку більше цікавить результат. Коли діти струшують безформенну купку піску з аркуша паперу і бачать результат — зображення певного предмета, рослини, пташки чи тварини, у них з'являється мотивація до подальшої творчості.

Вчимося, граючись у пісочниці

Сухий і мокрий пісок ми використовуємо практично на всіх заняттях. Адже на піску можна ще й «писати». Так, писати букви і цифри... Дітям не страшно помилитися: це не папір, і легко можна виправити допущені помилки, тому на піску діти пишуть із задоволенням. Під час вивчення знакової системи окрім написання самих знаків ми використовуємо і такий прийом, як домальовування. Наприклад: Намалюйте фігуру, яку ми сьогодні вивчали, і домалюйте її так, щоб вийшов предмет. Напишіть цифру, яку ми сьогодні вивчали, і «оживіть» її — домалюйте їй платтячко. У цьому платтячку цифра піде на бал разом з Попелюшкою.


Пісочницю, особливо влітку, можна використовувати для закріплення тих знань, що отримали діти протягом навчального року.
Ігри з піском є ефективним методом психологічної допомоги дитині:

  • у формуванні впевненості у собі та стійкої самооцінки;

  • у гармонізації внутрішнього емоційного стану, зокрема при негативізмі, образливості, конфліктності;

  • при переживанні будь-яких травматичних ситуацій, таких як розлучення батьків, втрата близьких;

  • в адаптації до будь-яких змін у житті дитини — вступ до дитячого садка, зміна дитячого колективу, народження брата чи сестри;

Пісок і казка

Діти дуже люблять незвичайні історії і казки, які не лише переносять їх з реального світу у чарівний, казковий, але й розширюють їхній кругозір. Через казку, звернену до серця дитини, особливо народну, не спотворену впливом сучасної цивілізації з притаманним їй прагматизмом, діти отримують перший соціальний досвід: знання про людей, про добро і зло та їх протиборство у людському суспільстві.
Розповідаючи казку «Колобок», ми разом з дітьми виготовляємо з піску її головного героя. А розігруючи казку «Колосок», «печемо» пиріжки, якими можна всіх «пригостити». Тут і формочки можуть знадобитися, і камінчики для прикрашання. А для Курочки Ряби можна зробити гніздечко, куди вона «нестиме» пісочні яєчка.
Казку на піску можна розіграти, пересуваючи персонажів у різних напрямках. При цьому діти поступово навчаються співвідносити мовлення з діями персонажів і починають самостійно творити, змінюючи сюжет, додаючи нових дійових осіб тощо.
Казки на піску — не лише цікаве проведення часу та приємне й доступне дитині заняття, але й істотний механізм розвитку в дитині тонкого розуміння внутрішнього світу людей, спосіб зняття тривоги і виховання впевненості у своєму майбутньому. За допомогою казок на піску можна виховувати дитину, допомагати долати негативні сторони її особистості, які лише починають формуватися.Наприклад, жадібній дитині дуже корисно буде розіграти сюжет з «Казки про рибака і рибку» Олександра Пушкіна. У пісочниці створюють «море» — розгрібають пісок, вивільнюючи його дно, пофарбоване у голубий колір, що символізує море, а на його піщаних берегах за допомогою дрібних іграшок розігрують дійство.
Казку на піску може вигадати і сам педагог. Головне, щоб у цих казках завжди добро перемагало зло. Кількість персонажів таких казок має бути невеликою, сюжетні повороти — м'якими, спокійними, гарними. Казки на піску повинні бути емоційними, але такими, що оберігають духовний світ і спокій дитини, не несуть у собі тривожності і страхів. Прикладом може бути така авторська казка на піску:
У пісочній країні (погладьте її долонькою) жив-був піщаний чоловічок. Він жив у печері. Зробіть печеру для чоловічка такою, якою ви собі її уявляєте. Зимою піщаний чоловічок спав у своїй печері, а весною прокидався. Уявімо, що наступила весна. Візьміть необхідні предмети, щоб показати прихід весни (заздалегідь можна приготувати штучні квіти тощо). Яскраве Сонце (його показує дорослий) привіталося з піщаним чоловічком (індивідуально з кожною дитиною виконується ритуал привітання). Яскраве, лагідне Сонце помітило, що він дуже сумний і запитало: «Чому ти сумуєш? (Запитуємо кожну дитину.) Ти, мабуть, сумуєш тому, що живеш один. Отже, тобі треба знайти друга, тоді ніколи не сумуватимеш».Діти, у мене до вас є пропозиція — знайдіть друга для свого піщаного чоловічка і збудуйте ціле піщане містечко.


Роль дорослого в організації ігор з піском

Після того, як дорослий підготує обладнання для ігор, створить атмосферу доброзичливості, він виконує роль уважного глядача. Позиція дорослого — це «активна присутність» (принести іграшки, воду, віднайти необхідні матеріали тощо), а не керівництво процесом. Ігри дітей з піском ніколи не інтерпретують і не обговорюють. Цікаві моменти дорослий може фотографувати для виставок, альбомів тощо.


Заняття з піском поліпшують емоційний стан дітей: гіперактивних пісок врівноважує, скутих - розслаблює, тривожних — заспокоює, агресивних — втихомирює. Під час занять та після них усі діти задоволені і виходять з бажанням зустрітися знову. І це, мабуть, найголовніше, що дають дітям ігри з піском. 


ІІ частина 


Практикум «Казка на піску»
 ( практичні завдання для учасників семінару).


Вправа «Візерунки на піску» (сухий пісок).

Педагоги пальцем, ребром долоні, щіточкою, паличкою у пісочниці малюють різні прості чи складні візерунки - прямі та хвилясті доріжки, парканчики, східці прикрашають різними фігурками, за бажанням тощо. 

Потім розповідають про свої відчуття під час виконання малюнка.


Вправа «Візерунки на піску» (мокрий пісок).

Вправа проводиться так само, як із сухим піском.
Далі педагогам пропонується розповісти яким піском їм було приємніше 

Вправа «Казка на піску»

Педагогам дається завдання створити казку на піску за допомогою різноманітних фігурок та елементів, розповісти її.

Памятка: «Загальні рекомендації з підготовки та проведення адаптаційних ігор-занять в піску».

Адаптаційні ігри в піску слід проводити з підгрупою дітей, особливу увагу при цьому приділяючи новій дитині. До складу підгрупи, у якій працює новачок, потрібно включати дітей, які вже адаптувалися до умов дошкільного закладу. Спостерігаючи за їхніми діями та наслідуючи їх, новачок зможе легко відтворити ті ігри, що його зацікавили. Під час проведення перших адаптаційних ігор-занять не обов'язково дотримуватися їх точної структури та тривалості. Якщо ігри в піску добре стабілізують психофізичний стан дитини, то доцільно збільшити час її занять у пісочниці. Дорослий повинен уважно стежити за реакцією дитини під час роботи з піском. Якщо у дитини виникли негативні емоції або ознаки втоми, заняття слід закінчити.



Ознайомлюючи дітей з іграми в піску, дорослий спочатку показує способи дій, а потім дитина разом з дорослим «рука в руці» або самостійно повторює їх. Не потрібно наполягати на чіткому виконанні вказівок. Дорослий на етапі ознайомлення має підстроюватися під дитину. Для початку та кінця ігор-занять варто започаткувати особливий ритуал привітання та прощання — д\я цього можна використати музику, пісочний годинник, певні звуки, дії тощо (див. вправу «Доброго дня, пісок!»1). На перших 2 - 3 заняттях дитині не показують увесь набір іграшок. Вона має засвоїти досить широкий спектр простих маніпуляцій з піском за допомогою рук, лопатки та щіточки. Бажано, щоб дитина для занять у пісочниці принесла з дому одну зі своїх найулюбленіших іграшок (висота не більше 10—15 см). Але вона може вибрати й ту іграшку, яку запропонував дорослий. Ця іграшка має стати для дитини іграшкою-посередником в іграх з піском. 3 правилами поводження, заборонами, схваленнями дорослий ознайомлює дітей через іграшку-посередника — Піщинку, яка живе у пісочниці, дружить з дітьми і залюбки з ними грається.

Чим молодші діти, тим коротші мають бути правила:

  • не можна викидати пісок із пісочниці;

  • не можна брати пісок до рота та кидати в інших дітей;

  • погрався з піском - помий руки та покажи чисті долоньки дзеркал.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка