Розвиток творчих здібностей учнів початкової школи у процесі мовленнєвої діяльності



Скачати 122.41 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір122.41 Kb.
Розвиток творчих здібностей учнів початкової школи у процесі мовленнєвої діяльності

Особливої актуальності набуває становлення творчої особистості у процесі навчальної діяльності. Цю проблему досліджують І.Волощук, Н.Волошина, І.Головко, А.Дусавицький, Б.Ільюк, В.Костюк, І.Матюша, Л.Момот, К.Нор, Л.Шелестова та ін. Працями Л.Божович, Л.Венгера, В.Давидова, Д.Ельконіна, Н.Менчинської та ін. доведено, що періодом найінтенсивнішого креативного розвитку є молодший шкільний вік.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати дидактичні умови розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі мовленнєвої діяльності.

Аналіз наукових джерел з проблеми творчих здібностей обумовив висновок про складність, багатоаспектність їх природи, структури, шляхів розвитку, про недостатню розробку питання розвитку творчих здібностей у процесі навчання і дозволив тлумачити творчі здібності як інтегративну характеристику особистості, що спрямовує її на перетворювальну діяльність і забезпечує творчий рівень цієї діяльності завдяки єдності багатьох компонентів у її структурі: індивідуально-типологічного, когнітивно-пізнавального, емоційно-вольового, потребово-мотиваційного, екзистенційного і дієво-практичного. Оптимальним для педагогічного впливу визначено когнітивно-пізнавальний компонент творчих здібностей. На основі його компонентного аналізу психологічними передумовами розвитку творчих здібностей у навчальному процесі було визначено: сенсорний розвиток, розвиток довільної стійкої уваги та спостережливості, формування образної пам’яті, стимулювання наочно-образного мислення та уяви.

На сучасному етапі проблема розвитку творчих здібностей молодших школярів набула особливої актуальності, оскільки гуманістична тенденція в освіті детермінує необхідність упровадження нових підходів до процесу навчання й виховання учнів початкової школи з максимальним використанням творчого потенціалу і сензитивності молодшого шкільного віку. Проаналізувавши теорію і методику розвитку творчих здібностей у сучасних педагогічних дослідженнях, було з’ясовано, що розвиток творчих здібностей має бути невід’ємною умовою змісту усіх навчальних предметів початкової школи, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь і навичок учнів та їхніх творчих можливостей.

Аналіз експериментальних даних, вивчення відповідної літератури, спостереження за роботою вчителів, констатуючий і формуючий етапи експерименту дозволяють припустити, що причинами незадовільного стану розвитку творчих здібностей учнів молодших класів є відсутність цілісного розуміння вчителями початкової школи стратегії розвитку творчих здібностей, обмеженість прийомів, які вчителі використовують для розвитку творчих здібностей учнів у процесі мовленнєвої діяльності; недостатня кількість методичної літератури з розвитку творчих здібностей молодших школярів.

Основою розвитку творчих здібностей учнів початкових класів було визначено цілеспрямовану роботу з образами уяви як результату мовленнєвої діяльності молодших школярів. Успішність розвитку творчих здібностей у процесі мовленнєвої діяльності забезпечує дотримання таких дидактичних умов: активізація мовленнєвотворчої діяльності учнів початкових класів на основі збагачення емоційно-чуттєвого та комунікативного досвіду; забезпечення вербалізації уявлень учнів на основі мовленнєвотворчої діяльності.

Перевірка стану розвитку творчих здібностей молодших школярів після формувального експерименту підтверджує, що творчі здібності без спеціального стимулювання розвиваються повільно або майже не розвиваються. Про це свідчать результати кінцевого зрізу.



Методика розвитку творчих здібностей учнів початкових класів


«Може, маленька дитина повторює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона творець; її розумова діяльність – творчість.»

В. О. Сухомлинський
Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

Проголосивши людину найвищою цінністю, наша держава стала на шлях втілення гуманістичних ідей у педагогічну теорію і практику. Тому навчання у сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття усіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності й творчості. Розвиток творчих здібностей має бути невід’ємною умовою змісту усіх навчальних предметів початкової школи, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь і навичок учнів та їхніх творчих можливостей.

Розвиток творчих здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів.

Розвиток творчих здібностей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Тому на кожному уроці я ставлю перед собою такі завдання:


- запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

- розвивати різні види пам'яті;

- розвивати уяву і фантазію;

- розвивати увагу, спостережливість;

- формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

- розвивати творче мислення;

- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними, починаючи вже з першого класу – таке завдання я поставила перед собою.

Щоб сформулювати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, який їй подобається найбільше, а потім – в усіх притаманних учням видах діяльності (гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, робота з геометричним матеріалом, експериментування тощо). Формуючи в учнів інтерес до будь – якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину процесом творчості.

Серед шляхів розвитку творчих здібностей , пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Зважаючи на це вважаю, що розвитку творчих здібностей сприяють:


- словесні творчі завдання на добір рими, складання початку чи закінчення вірша;

- складання казки за малюнком;

- створення продовження казки, оповідання;

- складання чистомовок;

- використання анаграм, метаграм;

- словесне малювання;

- творчі списування текстів;

- вилучення зайвого;

- скоромовки;

Для розвитку творчих здібностей я використовую:
1. Метод гри.
Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання

В добукварний період, на уроках навчання грамоти, використовую такі ігри:



Гра «З яких звуків складається слово?»

Основна мета цієї гри – навчити дитину вслухатися в слово, чути звуки, з яких воно складається, і визначати послідовність цих звуків.



Гра «Заміни звук»

Гра вдосконалює фонематичний слух, розвиває уяву, розумові операції аналізу і синтезу.

На уроках використовую навчальні ігри «Розумові розминки»:

Гра «Чому так трапилось?» Річка вийшла з берегів і затопила навколишнє поле.

Гра «Висновок»: Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку. Хто найстарший? Наймолодший?

2. Використовуючи у роботі інтерактивні методи «Займи позицію», «Прес», «Саsе – метод” організовую «ігри»: «Мікрофон», «Акваріум», «Карусель». Методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково - пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.

3. Елементи технології критичного мислення.

Коли дитина приходить до школи відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності. Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую такі завдання:



«Крісло автора»

Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.



«Опиши (намалюй) навпаки»

Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.


4. Під час роботи з дітьми керую процесом творчості, спрямовуючи його на активізацію творчої думки. Тому використовую метод мозкового штурму.

Метод мозкового штурму використовую тоді, коли діти не мають уявлення про предмет, вони висловлюють свої думки, обґрунтовують, а вже потім роблять висновок. (Магічний трикутник, квадрат. Площа. Вимірювання площі.)



5. Для розвитку творчих здібностей учнів використовую також стратегію комбінаторних дій:

- таблиці – тренажери;

- гра «Утвори слово» (рис – сир);

6. Розвиток творчого мислення неможливий без формування розумових операцій, тому в своїй роботі використовую такий метод розвитку уяви, як «морфологічний аналіз».

Мета даного методу полягає в тому, щоб

*формувати у дітей уміння давати велику кількість різних категорій відповідей у рамках заданої теми;

*створювати умови для оцінки дитиною отриманих ідей;

*учити деталізувати найбільш продуктивні.

Необхідно заповнити таблицю. Потім можна вибірково взяти деякі ознаки і придумати фантастичну тварину.



7. Метод «Думай про інше»

Багато винаходів у нашому житті мають «аналоги» у природі. Літак схожий на птаха, вертоліт – на бабку, підводний човен – на рибу. Щоб винаходити потрібно бути спостережливим, уміти придумувати на що схожі різні предмети.

Розумовий розвиток дитини залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних видах діяльності. Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його в практичній діяльності. Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями першого класу. Залучаю дітей до таких видів художньої діяльності:

- зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

- музична діяльність (сприймання музики, ігри, хороводи);

- художньо – мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, створення власних творів);

- театралізована діяльність (інсценізація казок).

Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями першого класу. У класі було проведено конкурс віршів «Моя країна – Україна», конкурс малюнків «Новорічний серпантин», «Здоровим бути – модно», «Зима - чарівниця» та ін. Під час вивчення властивостей лікарських рослин оформлено альбом «Рослини, що мене лікують», де учні проявили свою творчість та фантазію. Усі роботи, що їх готували діти, були оформлені у нестандартній формі.

З метою залучення дітей до пошукової та дослідницької творчої діяльності у класі випускаємо щомісячну газету «Першокласник». Діти визначають теми, які їх цікавлять, знаходять матеріал. Уже разом ми систематизуємо весь матеріал та готуємо його до випуску. Це допомагає залучити дітей до творчого пошуку, сприяє визначенню нахилів та здібностей учнів. З цією ж метою випускаємо вісники до свят. Наприклад до Нового року ми створили «Новорічний вісник», до зимових канікул підготували куточок «Будь обережним».

Залучення до творчої діяльності здійснюю і на уроках навчання грамоти. Так під час читання дітьми навіть невеличких текстів пропоную продовжити текст, змінити кінцівку чи зобразити закінчення художніми засобами.

Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, тому що краса, яка не сприймається, - мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ.
Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

Тому залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо працюючу особистість.

Розвиток творчих здібностей та креативного мислення учнів шляхом використання новітніх освітніх технологій.
Формування інформаційної культури сучасної людини у великій мірі залежить від вивчення інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах. Без вивчення інформатики неможливе формування сучасного світогляду, розуміння ролі інформаційних процесів у природі, суспільстві, техніці.

Комп’ютеризація навчальних закладів та підключення до глобальної мережі Інтернет відкриває великі можливості доступу до інформації, її використання, впровадження комп’ютерних технологій, мультимедійних засобів в освітньо-навчальний процес. Саме використання цих можливостей у великій мірі залежить від рівня і якості досягнення знань учнями у вивченні шкільного курсу інформатики та комп’ютерних наук. Тому пошук нових методик в навчально-виховному процесі продовжується, здійснюється філософське переосмислення ролі інформатики та інформаційних процесів, зростає розуміння загальнонаукового значення інформаційного підходу як методу наукового пізнання. На першому плані постають завдання формування не тільки комп’ютерної грамотності школяра, а й формування інформаційної культури школярів, ознайомлення учнів з основами інформатики, як фундаментальної галузі наукового знання.

В сучасному суспільстві більшість дітей знайомляться із персональним комп’ютером ще у дошкільному віці, легко засвоюють роботу і проявляють захоплення комп’ютерними іграми та різноманітними видами мультимедійної інформації. У школі при вивченні шкільного курсу інформатики сучасного учня важко здивувати комп’ютерною технікою, тому дуже важливо вчителю інформатики пробудити інтерес, зацікавленість дитини до комп’ютерних наук, починаючи від історії обчислювальної техніки, основ формальної логіки, алгоритмізації до сучасних методів моделювання та програмування. Це спричиняє радикальні зміни в методичних системах навчання, актуалізує проблему співвідношення різних засобів навчання: підручника і педагогічних програмних засобів, комп’ютера і традиційних технічних засобів навчання, впровадження міжпредметних зв’язків, нових організаційних форм, переважного нахилу до навчально- пізнавальної діяльності дослідницького спрямування, використання проблемних методів навчання, творчої діяльності учнів і вчителів.

Одним із методів, що спонукає розвиток самостійної, творчої діяльності учнів є метод проектів. В основі цього методу лежить розвиток в учнів пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, формування креативного мислення, мислення високого рівня.

Метод проектів передбачає можливість впровадження різноманітних за своєю типологією проектів в залежності від їх тематики та призначення, які доцільно використати для практичного застосування набутих учнями знань. Це можуть бути індивідуальні та групові проекти, виконані на уроках інформатики, факультативних заняттях, а також особливе місце в освітній діяльності школи займуть телекомунікаційні регіональні та міжнародні проекти, які створять реальні умови для наукового та міжкультурного спілкування школярів.

Для застосування методу проектів необхідно:



  • наявність значимого в дослідницькому, творчому плані завдання або проблеми, а також практична і пізнавальна значимість передбачуваних результатів;

  • самостійна діяльність учнів;

  • структурування проекту, визначення, хоча б приблизного результату, які повинні бути досягнуті на кожному етапі роботи над проектом;

  • оформлення результатів, підведення підсумків та їх презентація.

У роботі над проектами учні вчаться здобувати знання самостійно, користуватися надбаними навичками для рішення практичних завдань. Вони розвивають свої комунікативні навички – постійно спілкуються з іншими учнями, викладачами – звертаються по допомогу за порадою та конструктивною критикою. Учням потрібно вміння користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, факти, аналізувати, робити висновки. Практична значимість проектної діяльності складається ще й у формуванні вміння представляти свою роботу на конференціях різного рівня, готувати тези до виступу. Тому необхідним етапом виконання проекту є його захист, колективне обговорення.

Досвід використання методу проектів дає можливість застосовувати його в поєднанні з методом структурного програмування при вивченні теми “Основи алгоритмізації та програмування”, що дає можливість реалізовувати, інтегрувати свої знання в проектах для розв’язку практичних задач, презентувати, обговорювати, оцінювати свою роботу, що так необхідно для ефективного навчання та розвитку зацікавленості учнів.



Реалізація методу проектів на практиці приводить до зміни ролі вчителя. Із носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів. Змінюється і психологічний клімат в класі, так як вчителю приходиться переорієнтувати свою навчально-вихону роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, їх пріоритет дослідницького, пошукового, творчого характеру.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка