Розвиток творчих здібностей та креативного мислення учнів шляхом використання новітніх освітніх технологій



Скачати 215.51 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір215.51 Kb.


  1. Розвиток творчих здібностей та креативного мислення учнів шляхом використання новітніх освітніх технологій.

Формування інформаційної культури сучасної людини у великій мірі залежить від вивчення інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах. Без вивчення інформатики неможливе формування сучасного світогляду, розуміння ролі інформаційних процесів у природі, суспільстві, техніці.

Комп’ютеризація навчальних закладів та підключення до глобальної мережі Інтернет відкриває великі можливості доступу до інформації, її використання, впровадження комп’ютерних технологій, мультимедійних засобів в освітньо-навчальний процес. Саме використання цих можливостей у великій мірі залежить від рівня і якості досягнення знань учнями у вивченні шкільного курсу інформатики та комп’ютерних наук. Тому пошук нових методик в навчально-виховному процесі продовжується, здійснюється філософське переосмислення ролі інформатики та інформаційних процесів, зростає розуміння загальнонаукового значення інформаційного підходу як методу наукового пізнання. На першому плані постають завдання формування не тільки комп’ютерної грамотності школяра, а й формування інформаційної культури школярів, ознайомлення учнів з основами інформатики, як фундаментальної галузі наукового знання.

В сучасному суспільстві більшість дітей знайомляться із персональним комп’ютером ще у дошкільному віці, легко засвоюють роботу і проявляють захоплення комп’ютерними іграми та різноманітними видами мультимедійної інформації. У школі при вивченні шкільного курсу інформатики сучасного учня важко здивувати комп’ютерною технікою, тому дуже важливо вчителю інформатики пробудити інтерес, зацікавленість дитини до комп’ютерних наук, починаючи від історії обчислювальної техніки, основ формальної логіки, алгоритмізації до сучасних методів моделювання та програмування. Це спричиняє радикальні зміни в методичних системах навчання, актуалізує проблему співвідношення різних засобів навчання: підручника і педагогічних програмних засобів, комп’ютера і традиційних технічних засобів навчання, впровадження міжпредметних зв’язків, нових організаційних форм, переважного нахилу до навчально- пізнавальної діяльності дослідницького спрямування, використання проблемних методів навчання, творчої діяльності учнів і вчителів.

Одним із методів, що спонукає розвиток самостійної, творчої діяльності учнів є метод проектів. В основі цього методу лежить розвиток в учнів пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, формування креативного мислення, мислення високого рівня.

Метод проектів передбачає можливість впровадження різноманітних за своєю типологією проектів в залежності від їх тематики та призначення, які доцільно використати для практичного застосування набутих учнями знань. Це можуть бути індивідуальні та групові проекти, виконані на уроках інформатики, факультативних заняттях, а також особливе місце в освітній діяльності школи займуть телекомунікаційні регіональні та міжнародні проекти, які створять реальні умови для наукового та міжкультурного спілкування школярів.

Для застосування методу проектів необхідно:


  • наявність значимого в дослідницькому, творчому плані завдання або проблеми, а також практична і пізнавальна значимість передбачуваних результатів;

  • самостійна діяльність учнів;

  • структурування проекту, визначення, хоча б приблизного результату, які повинні бути досягнуті на кожному етапі роботи над проектом;

  • оформлення результатів, підведення підсумків та їх презентація.

У роботі над проектами учні вчаться здобувати знання самостійно, користуватися надбаними навичками для рішення практичних завдань. Вони розвивають свої комунікативні навички – постійно спілкуються з іншими учнями, викладачами – звертаються по допомогу за порадою та конструктивною критикою. Учням потрібно вміння користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, факти, аналізувати, робити висновки. Практична значимість проектної діяльності складається ще й у формуванні вміння представляти свою роботу на конференціях різного рівня, готувати тези до виступу. Тому необхідним етапом виконання проекту є його захист, колективне обговорення.

Досвід використання методу проектів дає можливість застосовувати його в поєднанні з методом структурного програмування при вивченні теми “Основи алгоритмізації та програмування”, що дає можливість реалізовувати, інтегрувати свої знання в проектах для розв’язку практичних задач, презентувати, обговорювати, оцінювати свою роботу, що так необхідно для ефективного навчання та розвитку зацікавленості учнів.

Реалізація методу проектів на практиці приводить до зміни ролі вчителя. Із носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів. Змінюється і психологічний клімат в класі, так як вчителю приходиться переорієнтувати свою навчально-вихону роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, їх пріоритет дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Значну роль у розвитку зацікавленості учнів до інформатики відіграє робота з учнями в позаурочний час.

Таким чином, постійний пошук і використання новітніх освітніх технологій сприяють розвитку творчого, креативного мислення учнів, активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчої особистості школяра, виховує бажання шукати, пізнавати, досліджувати, творити.

В подальшому для розвитку учня можна використовувати «Портфоліо».



2. Використання методу портфоліо
Згідно наказу МОНмолодьспорту від 13.04.2011р., №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» може бути використаний метод оцінювання порт фоліо. Основна суть методу – показати все, на що ти здібний. Учні мають змогу показати індивідуальні досягнення, накопичувати певні види робіт. Така система оцінювання передбачає формування вміння учнями ставити цілі, планувати і організовувати свою навчальну діяльність, накопичення різних видів робіт, які засвідчують підвищення рівня знань учня. Тому, що він може самостійно обирати для себе той вид учнівських робіт, який він знає, який йому більше подобається.

По-перше, портфоліо є альтернативним способом оцінювання учнівських досягнень. Таке розуміння портфоліо відображає невдо­волення багатьох вчителів традиційним способом оцінювання навчальних досягнень, що здійснюється за допомогою тестів, які, на їхню думку, не в змозі дати валідної картини справжніх умінь (компетентностей) їхніх учнів.


Під час оцінювання за допомогою портфоліо учень — на противагу тестам — отримує можливість представити свої здібності в різних сферах більш-менш самостійно.
Вирішальним тут є момент самовизначення. Найважливішою метою портфоліо є підвищення саморефлексивності учнів стосовно процесів навчання, яку розглядають як передумову підвищення відповідальності учня стосовно навчання, його самостійності в організації процесу навчанця (тобто рух у бік самонавчання) та участь у процесі оцінювання якості результатів навчання.
Отже, сама ідея оцінювання навчальних досягнень зазнає в правильному розумінні портфоліо-процесу істотних змін.
Це оцінювання не просто досягнень: до процесу оцінювання додається й пройдений учнем шлях навчання, який крім власне результатів навчання представляє комісії — вчителям, друзям, батькам, гостям — і те, як він працював для досягнення цих результатів, та дає свою оцінку тому, що йому вдалося, що не вдалось і де розташована «зона найближчого розвитку». Тобто говорить про свої найближчі навчальні плани, інтереси, завдання. Учень готовий відповісти на всі поточні запитання, обговорити і захистити свої результати, пояснити в розмові з іншими свою подальшу мету і способи її досягнення.
Важливість зміни форм оцінювання навчальних досягнень підкреслює більшість авторів. При цьому вони виходять із положення, яке зараз уже ні в кого не викликає сумніву, а саме: види оцінювання мають вирішальний вплив на процеси навчання, які йому передують.

Із цього випливає, що, змінюючи процедуру оцінювання навчальних досягнень, ми істотно впливаємо і на сам навчальний процес. Отже, портфоліо як метод оцінювання претендує не тільки на більш адекватне відображення справжніх досягнень, а й на те, щоб бути інструментом підвищення якості процесів навчання.


Вихідною при цьому є думка, що досягнення треба не оцінювати, а документувати. Досягнуте потрібно зробити безпосередньо зримим. Цілком природно, що традиційні зошити є теж такими документами. Але в портфоліо зазначено: учень сам вирішує, що він хоче покласти у свою папку або портфель.
Тобто від учня потрібна самооцінка в процесі навчання. У портфоліо знаходять своє місце (поряд з тим, що учень зробив у школі) і домашні та позашкільні роботи. У папку крім робіт кладуть і судження (оцінку) роботи як самого учня, так і вчителя. Якщо зібрано роботи одного типу або предмета (часто це пов’язано з письмовими завданнями), то за зібраними роботами добре можна бачити прогрес.
Учень працює над оформленням свого портфоліо як у шкільний, так і в позашкільний час. Учитель допомагає й консультує учня у виборі та оформленні портфоліо, пише свої коментарі до зібраного матеріалу. Інші учні можуть також внести свої зауваження та коментарі до окремих частин портфоліо своїх товаришів.

Метод портфоліо дозволяє вичерпно показати, на що учень здатний, підвищити його самооцінку, розкриває весь спектр виконуваних робіт, безперервність навчання з року в рік.


В наш час, коли школа виховує соціально адаптовану людину, метод портфоліо допомагає учневі самостійно визначити досягнутий рівень і більш активно брати участь в навчально-виховному процесі.
Звісно, таке оцінювання передбачає певну підготовку вчителя: визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до порт фоліо, форми подання матеріалу, розділи, самооцінка з боку учня та ін..
Портфоліо учня може мати такі розділи «Моя творчість»(тут учень розміщує складені задачі з вибраної теми, кросворди, тощо), «Розв'язування задач»(оцінюється відповідно до їх складності), «Мої досягнення »(грамоти, сертифікати), «Практичні роботи»(цей розділ містить виконані лабораторні і практичні роботи, або план проведення роботи, складений учнем. ). Розділи можна обирати на свій розсуд в межах вибраної теми, якщо тема велика, або за семестр. Наприклад , на початку вивчення теми «Електричний струм», яка в 9 класі вивчається 35 годин, можна провести урок в тренінговій формі, під час якого відмітити всі основні моменти (кількість самостійних, контрольних робіт, лабораторних, визначити розділи портфоліо).
Під час оцінювання всіх видів робіт і вчителю, і учням важливо виявляти доброзичливість, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом і тоді мета навчання буде досягнута.
Як оцінювати портфоліо?
Це питання задають досить часто. Справа в тому, що метод портфоліо працює тоді, коли він органічно включений в освітній процес. Якщо ви складаєте з учнями тематичний портфоліо, до твору (готуючи їх або до виступу на конкурсі і т.д.), то учень приймає його: «Все ясно: я збираю матеріали, що допомагають мені для досягнення бажаного результату!». Якщо ж портфоліо «вирваний» із загального процесу навчання, не пов'язаний з цілями, зрозумілими для учня, тоді він може стати додатковим навантаженням і тягарем. Отже, якщо учень зрозуміє, навіщо йому це треба, тоді й питання з оцінюванням буде легше вирішити.
Один з варіантів оцінювання портфоліо - це рейтингово-накопичувальна система. Кожен з блоків, включених в портфоліо, оцінюється на певну кількість балів (як правило, це визначає педагог, але це може бути і предметом обговорення з учнями). Чим складніше робота, чим вона більше пов'язана з державною атестацією, тим вона вище оцінюється. Сумарне число балів переводиться в п'ятибальну систему і, таким чином, ми знаходимо компромісний варіант для оцінки портфоліо.
Наприклад, якщо кількість балів може варіюватися від 0 до 150, то ті, хто набирають від 130 до 150 отримують 5 балів; 90-130 - 4 бали. А іншим пропонується обмежитися звичайними формами контролю, тобто, додаткової оцінки за портфоліо вони не отримують. Але, знову ж таки, це одна лише зі стратегій оцінювання. Ви можете заздалегідь запропонувати критерії оцінювання кожної роботи окремо або обмежитися якісною оцінкою, не переходячи до формальних моментів. Остаточне рішення - за вами.
Іспит у формі портфоліо
Завершенням роботи над портфоліо часто є процедура його презентації або захисту. Це може відбуватися в певний день, наприклад, на батьківських зборах, де учні представляють свої портфоліо. Ця процедура презентації або захисту портфоліо може бути приводом для того, щоб конкретно говорити про зростання учнівських досягнень у процесі роботи.
Презентація портфоліо може бути пов’язана зі звітом учня про процес своєї роботи і навчальні зусилля. У багатьох школах США як експеримент здають завершальний іспит у формі портфоліо, що, однак, не звільняє ці школи від американського варіанту «ЄД1», обов’язкового для всіх шкіл. Під час екзамена діти презентують портфоліо, розповідають як про предмет і результати, так і про процес своєї роботи, відповідають на запитання вчителів та комісії.
Роботу, подано учнями, оцінюють за трьома рівнями («Honors Standart»), («Beacon Standart») і («Competency Standart»). Цю оцінку супроводжує усний коментар, тобто її обґрунтовують. Таке усне оцінювання відбувається неодноразово в процесі підготовки портфоліо до презентації, що є принципово важливим моментом. На завершальну презентацію портфоліо — «портфоліо-іспит» — варто запросити колег з інших шкіл, інститутів або органів освіти.

Для чого потрібне портфоліо?
Спробуймо розібратися, що ж таке портфоліо школяра та чи дуже воно потрібне нашим дітям. Отже, цю статтю адресовано як дітям, так і їхнім стурбованим батькам.
Раніше, коли ми самі навчалися в школі, портфоліо було потрібне в основному моделям, фотографам, художникам, дизайнерам. А реальність сьогодення така, що воно необхідне й нашим дітям. Але, на жаль, не всі вчителі пояснюють батькам і школярам, що це таке.
Портфоліо школяра — зібрання особистих досягнень дитини, куди можуть входити її успіхи на олімпіадах, проекти, творчі роботи, громадська робота тощо. Портфоліо дає змогу виявити схильність школяра до тих чи інших предметів, визначити його психологічний портрет, словом, значно полегшує життя, по-перше, його батькам, по-друге — самому учню. Заповнюючи своє портфоліо протягом навчання у школі, дитина зможе легко обрати свою майбутню професію, з огляду на свої схильності й інтереси. Отже, учню буде легше вступити до ВНЗ і будувати своє подальше життя.
Як бачимо, мета портфоліо — допомогти майбутнім випускникам знайти своє місце в житті. Адже скільки випадків знає історія, коли талановитий від природи фізик ставав викладачем історії, а стиліст від природи працював продавцем тощо. Можна сказати, що портфоліо — перший глобальний крок до побудови супердержави, коли кожна людина займається своєю справою, це своєрідний перехід до профільної освіти. Можливо, недалеко ті часи, коли й до ВНЗ можна буде ходити лише на ті дисципліни, які викликають підвищену зацікавленість у студентів.
Нині існує непорушне правило, а саме: освітній рейтинг учня — це сума балів атестата й портфоліо. Портфоліо може бути прирівняне до одного, а іноді й до двох іспитів. Це значно полегшує життя школярам.
Портфоліо, з одного боку, покликане проілюструвати навички школяра, а з іншого — зусилля, яких він доклав для досягнення успіхів у різних сферах. Філософія шкільного портфоліо покликана донести громадськості інформацію про те, що насправді вміє й любить робити людина. Серед основних завдань, які виконує портфоліо, безумовне підвищення мотивації на успіх у школяра, підвищення самооцінки, а також передумови для успішного вибору професії. Розкриття здібностей дітей, створення позитивних установок, підвищення рефлексії, виховання моральних цінностей — це також функції портфоліо школяра.
Отже, портфоліо, по суті, переносить акцент із того, що дитина робити не хоче й не вміє, на те, що вона вміє та із задоволенням робить. Безумовна цінність портфоліо школяра в тім, що воно спрямовує його правильним шляхом серед тернистих доріг життя й сприяє постійному творчому зростанню. Важливий не результат, а сам процес. Нагадаємо, що до портфоліо заносять грамоти дитини, зокрема про перемоги на спортивних змаганнях, усілякі літературні публікації, можливі винаходи, відомості про участь у КВК, конкурсах, а також відомості про додаткову освіту.
Сподіваємося, що ця стаття допоможе вам і вашим дітям! Ми відповідаємо за наших дітей, за їхні успіхи й помилки, перемоги й поразки. Діти — це наше життя, й ми віримо, що портфоліо допоможе їм знайти своє місце в цьому житті, йти потрібним, своїм шляхом, визначеним долею від самого їх народження!


Портфоліо вчителя
1. Загальні відомості про вчителя
Прізвище, ім’я та по батькові
Прізвище, ім’я та по батькові повинні бути позначені розбірливо, адже від самого початку перегляду вони мають добре запам’ятатися. Відомості мають бути прописані досить великим, гарним шрифтом, Пам’ятайте: прізвище, ім’я та по батькові — логотип учителя!
a. Рік народження

Чи потрібно його зазначати — залежить від виду портфоліо. Якщо портфоліо містить тільки факти та стислий опис діяльності, то необхід¬но зазначити рік народження. Можна розмістити свою фотографію, що свідчитиме про вік власника.

b. Освіта

У цьому розділі потрібно записати основну спеціальність і кваліфі-кацію, що зазначена в дипломі. Якщо є кілька дипломів, то потрібно їх назвати.

c. Трудовий і педагогічний стаж роботи

Цей розділ має містити відомості про всі навчальні заклади, де до-велося працювати. Цей розділ є одним із найважливіших, оскільки він свідчить про педагогічний досвід і його розмаїтість, а це — один із клю-чових параметрів оцінювання вчителя.

d. Підвищення кваліфікації

У цьому розділі зазначають курси, семінари та ін., у яких брав участь власник портфоліо. Якщо курси не пов’язані із професією педагога (і:і суміжних галузей), то про них також варто згадати.

e. Нагороди, грамоти, подяки

Цей розділ дозволяє робити висновок про результативність інди-відуального розвитку педагога. У ньому необхідно зазначити всі свої досягнення, що підкріплені документально.

f. Копії документів

Подають копії документів, дипломів, свідоцтв (що підтверджують наявність почесних звань, нагород), грамот та листів подяки.

2. Результати педагогічної діяльності

Цей розділ містить:

• матеріали, що демонструють результати опанування учнями на-вчальних програм і сформованості в них ключових компетенцій із предмета, що викладає вчитель, який подає портфоліо;

• порівняльний аналіз діяльності за п’ять років на підставі кон-трольних зрізів, участі вихованців у олімпіадах, конкурсах;

• результати підсумкової атестації учнів;

• відомості про наявність медалістів тощо.

3. Науково-методична діяльність

Цей розділ містить методичні матеріали, що свідчать про професі-оналізм педагога:

• обґрунтування вибору навчальної програми (за потреби) й ком¬плекту навчально-методичної літератури;

• обґрунтування вибору освітніх технологій;

• обґрунтування застосування у своїй практиці тих або інших за¬собів педагогічної діагностики для оцінювання навчальних ре¬зультатів;

• використання інформаційно-комунікативших технологій в освіт¬ньому процесі, технологій навчання дітей; із проблемами розвитку та ін.;

• робота в методичному об’єднанні, співробітництво з районним методичним центром, вищими навчальними закладами;

• участь у професійних й творчих педагогічних конкурсах;

• участь у методичних і предметних тижнях;

• організація й проведення семінарів, «круглих столів», майстер- класів та ін.;

• проведення наукових досліджень;

• розробка авторських програм;

• написання кандидатської або докторської дисертації;

• підготовка творчого звіту, реферату, доповіді, статті;

• видавнича діяльність.

4. Позаурочна діяльність із предмета

Цей розділ містить такі документи:

• список творчих робіт, рефератів, навчально-дослідних робіт, про-ектів, виконаних учнями з предмета;

• перелік переможців олімпіад, конкурсів, з:магань, інтелектуальних марафонів та ін.;

• сценарії позакласних заходів, фотографії та відеозаписи (СБ- або БУБ-диски) проведених заходів (виставки, предметні екскурсії, КВК, брейн-ринги та ін.);

• програми роботи гуртків і факультативів тощо.

5. Навчально-матеріальна база

Цей розділ містить витяг із паспорта навчального кабінету (за його наявності):

• список словників та іншої довідкової літератури з предмета;

• перелік наочного приладдя (макети, таблиці, схеми, ілюстрації, портрети та ін.);

• наявність технічних засобів навчання;

• аудіо- та відеопосібники;

• наявність дидактичного матеріалу, збірок завдань, вправ, зразків рефератів і творів та ін.;

• інші документи (за бажанням учителя).

Портфоліо учня
Портфоліо учня — спосіб фіксування, накопичення й оцінювання (та самооцінювання) індивідуальних досягнень учня в певний період навчання; колекція робіт і результатів учня, що демонструє прогрес і досягнення з різних предметів.

Портфоліо учня — це систематичне та спеціально організоване збирання доказів, що учитель і учень використовують для моніторингу знань, навичок і взаємин учня з однолітками. У цьому випадку учень є активним учасником процесу оцінювання, що спрямоване на відстеження прогресу в навчанні та результатів навчально-пізнавальної діяльності, докладених зусиллях.


Портфоліо дозволяє враховувати найрізноманітніші результати активності учня: навчальні, творчі, соціальні, комунікативні.

Як характеризують портфоліо учня в педагогічній літературі?

Колекція робіт учня, що всебічно демонструє не тільки навчальні результати, але й зусилля, докладені для їх досягнення. ги

Виставка навчальних досягнень учня з певного предмета (декількох предметів).

Сенс навчального портфоліо учня

Зміщення акценту з того, що учень не знає й не вміє, на те, що вій знає та вміє з певної теми й предмета.

Інтеграція кількісної та якісної оцінок.

Перенесення педагогічного наголосу з оцінювання на самооцінювання.

Основний зміст портфоліо: «Показати всім, на що ти здатний».

Концепція портфоліо учня


Портфоліо учня як накопичувальна оцінка демонструє стійкі й тривалі результати, компенсуючи ефект випадкового успіху або неуспіху в ситуації іспиту, тестування.
Матеріал учнівського портфоліо збирають упродовж усього періоду навчання.

Які важливі педагогічні завдання допомагає розв’язувати портфоліо учня?

Підтримувати та стимулювати навчальну мотивацію школярів.

Розвивати навички рефлексивної та оцінної діяльності учнів (рефлексія — це схильність до аналізу своїх переживань, міркування про свій внутрішній стан).

Формувати вміння вчитися — ставити мету, планувати й організовувати власну навчальну діяльність.

Створювати додаткові передумови й можливості для успішної спеціалізації.

Портфоліо «Досягнення учня»
Цей тип портфоліо розрахований на весь термін навчання. У ньому зазначають рівень досягнень учня. Перше місце посідає навчальна діяльність, саме тому в основі — рефлексія навчальної діяльності.
Розділи:

ПІБ;


«Візитна картка»:

«Про мене»,

«Я й інші»,

«Який я?»,

«Я й мої друзі»,

«Яким я хочу бути?»,

«Мої труднощі»;

«Я — учень»:

«Графічне зображення мого розвитку як учня»,

«Хочу знати»,

«Хочу вміти»,

«Мої улюблені предмети»,

«Як я читаю (початкова школа)»;

«Книги, які я прочитав (-ла) і полюбив (-ла);

«Мої досягнення: заохочення, нагороди».
Портфоліо учня початкової школи

Робота над створенням портфоліо учня початкової школи починається у початкових класах. Мета цієї діяльності: створити умови для набуття практичного досвіду з формування портфоліо.

Початкова школа є базовою для успішного продовження навчання, тому важливо розпочати ознайомлення із технологію оформлення портфоліо ще на початку навчання, щоб надалі застосовувати її в різних сферах і на різних рівнях навчання.
Обов’язковою умовою успішної роботи є ознайомлення батьків із технологією оформлення портфоліо, адже діти цього віку не мають необхідних навичок. Тому батьки мають допомогти дитині оформити роботу. Дитина, відчуваючи зацікавленість дорослих, намагатиметься зробити це якнайкраще.

Яким може бути портфоліо учня початкової школи?


Одним із основних завдань навчання й виховання в початковій школі є виявлення й розвиток індивідуальних творчих здібностей дитини, що досягається шляхом:

створення ситуації успіху для кожного учня, підвищення самооцінки й упевненості у власних можливостях;

максимального розкриття індивідуальних здібностей кожної дитини;

розвитку пізнавальних інтересів учнів і формування готовності до самостійного здобуття знань;

формування настанови на творчу діяльність, мотивації подальшого творчого розвитку;

формування позитивних моральних якостей особистості;

набуття навичок рефлексії;

формування вміння аналізувати власні інтереси, схильності, по треби й співвідносити їх із наявними можливостями;

формування життєвих ідеалів, стимулювання прагнення до само» вдосконалення.

Структура портфоліо учня початкової школи


Титульний аркуш

ПІБ.

Навчальний заклад, клас.



Контактна інформація.

Фотографія учня.


Бажано, щоб учень самостійно обрав фотографію.

«Мій світ»


Можна помістити будь-яку інформацію, що є цікавою та важливою для дитини.

Орієнтовні заголовки сторінок:

«Моє ім’я» (інформація про те, що означає ім’я; можна написати про відомих людей, які мають це ім’я. Якщо в дцтини рідкісне або цікаве прізвище, то можна знайти інформацію про те, що воно означає. Можна навести інформацію про рік народження, місяць, число).

«Моя родина» (коротка розповідь про свою родину або про кожного члена родини. Можна розмістити родинне дерево).

«Моя мала батьківщина» (розповідь про рідне місто (село), його цікаві місця. Можна намалювати разом із дитиною схему маршруту від дому до школи. Важливо, щоб на ній були позначені небезпечні місця. Також цікавою буде інформація про історію вулиці, на якіїй живе дитина).

«Мої друзі» (фотографії друзів, інформація про їх захоплення).

«Мої захоплення» (невелика розповідь про те, чим захоплюється дитина. Можна написати про заняття в спортивній секції, у музичнііі школі або інших закладах).

«Моя школа» (розповідь про школу і педагогів).

«Мої улюблені шкільні предмети» (невеликі замітки про улюблені шкільні предмети, подані за принципом «Мені подобається… тому що…». Можна назвати сторінку «Шкільні предмети», де дитинн може висловитися про кожний предмет, знайшовши в ньому щосі. важливе та цікаве для себе).

«Моє навчання» Заголовки сторінок присвячені конкретним шкільним предметам. Учень наповнює цей розділ успішними контрольними роботами, цікавими проектами, відгуками про прочитані книги, графіками збільшення швидкості читання, творчими роботами.

«Моя громадська діяльність» Усі заходи, що проводяться поза межами навчальної діяльності, належать до громадської (роль у шкільній виставі, декламування віршів на святкових заходах, оформлення стіннівки до свята). Оформляти цей розділ бажано з використанням фотографій і коротких повідомлень.

«Моя творчість» Розміщують творчі роботи: малюнки, казки, вірші, фотографії робіт образотворчого мистецтва. Якщо робота була презентована на виставці або брала участь у конкурсі, також необхідно навести інформацію про цей захід: назву, коли, де й ким проводився.

«Мої враження» У початковій школі діти беруть активну участь в ексурсійно-пізнавальних програмах, відвідують театри, виставки, музеї. Після заходу необхідно запропонувати учневі творче домашнє завдання. Виконуючи його, він не тільки згадає зміст, але й матиме можливість висловити свої враження. Наприкінці навчального року можна провести презентації творчих завдань із обов’язковим нагородженням кращих робіт у декількох номінаціях.

«Мої досягнення» Грамоти, сертифікати, дипломи, листи-подяки у початковій школі розташовують не в порядку значущості, а за хронологією подій.

«Відгуки й побажання» Ніщо так не підвищує самооцінку дитини, як позитивне оцінювання педагогомїї зусиль (наприклад: «Брав (-ла) активну участь у підготовці позакласного заходу «Вивчив (-ла) і чудово розповів (-ла) вірш», «Самостійно підготував (-ла) стіннівку»).
Рекомендації для добору документів у портфоліо
Щодо добору матеріалів до портфоліо існують різноманітні рекомендації та критерії. Ці критерії мають допомогти в організації на­вчання за допомогою портфоліо. Положення, вміщені нижче, можуть бути прикладом таких рекомендацій.

Обери для твого портфоліо:

три, на твою думку, найкращі роботи з курсу, який вивчаєш;

роботу з початку, середини і кінця курсу;

роботи, які, на твою думку, виявляють найкраще, чого ти навчився;

з перелічених типів робіт обери по одному (наприклад, узагальнення тексту, біографічний спогад, історія, яку ти сам вигадав, коментарі до історії, вигаданої твоїм товаришем);

дві роботи, якими ти пишаєшся;

три роботи, які ти хочеш показати твоїм товаришам, батькам, гостям школи.



На практиці

Традиційне портфоліо є колекцією робіт, мета якої – демонстрація досягнень учнів. Будучи по суті альтернативним способом оцінювання, портфоліо допомагає мені розв'язати такі основні завдання:

• показує реальні здобутки учня;

• простежує індивідуальний прогрес у розвитку та навчанні учня, причому поза прямим порівнянням із досягненнями інших учнів;

• оцінює досягнення учня і доповнює результати його досягнень іншими формами контролю;

• заохочує учнів до активності й самостійності;

• розвиває в них навички оцінної діяльності;

• створює додаткові передумови та можливості для успішної соціалізації учнів;

• формує самоосвітню компетентність учня, що допомагає йому аналізувати й усвідомлювати власний шлях навчання, а також впливати на нього;

• формує інноваційну особистість учня, розвиває його вміння конструювати свої знання, орієнтуватись в інформаційному просторі; ставити перед собою завдання й поетапно розв'язувати їх;

• створює мотивацію навчальної діяльності.

Велике значення портфоліо у тому, що воно сприяє максимальному розкриттю індивідуальних можливостей кожної дитини, розвитку мотивації до творчого зростання. Портфоліо – технологія формування ключових компетентностей учня, нова ефективна форма контролю й оцінювання його досягнень. Результатом роботи над створенням портфоліо є сформованість таких компетентностей:

• уміння вчитися;

• інформаційної;

• комунікативної.

Пізнати дитину, її духовний світ, спрямувати її енергію на вищий злет творчої активності й допомагає створення портфоліо. І вже іншими очима дивишся на учнів, зовні тихих і непримітних, і розумієш, що кожен з них – особистість, по-своєму талановита й незвичайна.

Процес створення портфоліона моїх уроках захоплює школярів. Це співпраця вчителя і учнів. Учитель виступає й експертом, і консультантом, і куратором. Портфоліо сприяє інтеграції викладання й оцінювання, забезпечує учнів, учителів та батьків необхідною інформацією про розвиток дитини, дає можливість учителю спостерігати за її розвитком та формує основу оцінювання учнівської успішності. Портфоліо – багате джерело інформації про дитину. Воно особливо важливе для оцінювання учнів початкових класів. Адже традиційне оцінювання навчальних досягнень учнів може не досягти основної мети – оптимізації навчання.
Виходячи із цього, можна зазначити, що портфоліо є особистісно- орієнтованою формою роботи, автен­тичним видом оцінювання, який адресується учневі, розроблений для нього, спрямований на виявлення та розвиток творчих здібностей кожної дитини. Упрова­дження такої форми діяльності як портфоліо означає вихід на новий рівень самосвідомості учня, де він сам вибирає, оцінює, контролює процес навчання, роблячи його безперервним і сталим.

Портфоліо готує учня до дорослого життя, сприяє формуванню самооцінки та розвитку творчих здібностей учнів. Крім того, після завершення навчання нинішнім учням не раз доведеться себе презентувати, представляти свої проекти, захищати свої позиції. Портфоліо може сприяти підвищенню самооцінки школярів, внести у навчальний процес дух здорового змагання.



Кожна людина — автор власного життя, а тому повинна написати у своєму житті хоч одну книгу. Та­кою книгою може стати портфоліо — повне зібрання власних досягнень.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка