Розвиток особистісних якостей керівника як засіб підвищення ефективності керування педагогічним колективом



Скачати 446.45 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації31.03.2016
Розмір446.45 Kb.
1   2   3

Індивідуально-психологічні властивості особистості
До індивідуально-психологічних властивостей особистості ставляться темперамент, характер, спрямованість і здатність.

Темперамент це сполучення індивідуальних властивостей, що визначають динамічну сторону поводження.

Відповідно до класифікації Гіппократа , виділяються 4 основних темпераменти: холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік.

Темперамент має певний набір психологічних проявів у діяльності суб'єкта: активність, реактивність, динамічність, емоційність, тривожність, чутливість.

Облік властивостей темпераменту дуже важливий для професійного відбору людей до тих видів діяльності, де потрібна швидкісна переробка інформації, увага, інші якості. Оскільки темперамент є стійка природна основа поводження індивіда, варто прагнути не до переробки типу, а до знаходження для кожного темпераменту найбільш ефективних способів реалізації його якостей, сприятливих для конкретного виду діяльності; тому що кожна людина, тренуючись у виконанні певних професійних завдань, виробляє деякий прийнятний темп і стиль діяльності.

Тому при індивідуальному підході до співробітників необхідно підбирати форми діяльності (по напруженості, темпу роботи, наявності стресових ситуацій), до яких легше адаптується той або інший тип темпераменту.

Холерик сильний, неврівноважений тип, високо тривожній екстраверт. Він найбільш продуктивний там, де потрібна висока активність, захопленість, концентрація уваги, лідерство, висока рольова активність. Але його треба по можливості відсторонити від конфліктних ситуацій, строго об'єктивно оцінювати його успіхи й тактовно вказувати на недоліки, виховувати витримку й самовладання.

Сангвінік сильний, урівноважений тип, малотривожній екстраверт. Він швидко пристосовується до нових умов, швидко вирішує поточні оперативні завдання, володіє високою увагою, високою емоційністю, контактністю, комунікативністю. Його можна використати для розрядки конфліктних ситуацій у групі, організації спільних дій, лідерства. Сангвініки мало піддані нервовим зривам. Але вони мало продуктивні в умовах монотонної діяльності, що вимагає тривалого напруженої уваги, схильні до зміни обстановки й видам діяльності.

Флегматик сильний, урівноважений інертний тип, малотривожній інтроверт. Він не замінний у ситуаціях, що вимагають пильної уваги, докладності в справах, терпіння, неквапливості, продуктивний у монотонних умовах. Але він зазнає значних труднощів при необхідності швидкого орієнтування на зміну ситуацій, швидкого прийняття рішень, при орієнтації конфліктних і стресових ситуаціях. Не має високих результатів при швидкісній переробці він і для швидкісної переробки навчальної й виробничої інформації; соціально пасивний, не претендує на лідерство в групах, нетовариський, малоемоційний.

Меланхолік слабкий тип нервової системи, високотривожній інтроверт. Це складний високочутливий тип, що вимагає тактовного підходу. Малопридатний до нервових перевантажень, до подолання стресових ситуацій, у яких часто губиться, загальмовується; неконфліктен, але беззахисний перед конфліктами, намагається їх обходити, а не дозволяти, не претендує на лідерство, але в гарному колективі виконавчий, чуйний, шукає опору в більше сильній особистості. У спокійній життєвій ситуації, що не вимагає перенапруги, може проявляти високу інтелектуальну й практичну працездатність, вдумливість, відповідальність, ретельність.

На основі загального аналізу досліджень психологів та науковців в області менеджменту, всі якості, якими повинен володіти сучасний керівник, можна розділити на п'ять груп:

1)загальнолюдські якості;

2)психофізіологічні якості;

3)ділові якості й організаторські здатності;

4)комунікативні якості;

5)професійні знання.

У першу групу, тобто групу загальнолюдських якостей керівника включаються наступні: працьовитість; принциповість, чесність; обов'язковість, вірність слову; самокритичність; гуманність; тактовність; справедливість; цілеспрямованість; альтруїзм; висока культура, бездоганна моральність; енергійність; працездатність; витриманість; любов до своєї справи; оптимістичність; вимогливість до себе й іншим; почуття гумору; зовнішня привабливість (охайність, стиль одягу).

До групи психофізіологічних властивостей особистості відносяться: міцне здоров'я, стійкість до стресів, загальний рівень розвитку, інтелектуальні властивості (спостережливість, аналітичність мислення, стійкість та увага, оперативність і логічність пам'яті, здатність до прогнозування ситуацій і результатів діяльності), індивідуально-психологічні властивості (темперамент, спрямованість особистості).

До ділових якостей і організаторських здібностей відносяться: ініціативність; самостійність у рішенні питань; самоорганізованість (вміння берегти свій і час інших, пунктуальність і точність); дисциплінованість; ретельність; вміння чітко визначити мету й ставити завдання; здатність міняти стиль поводження залежно від умов; вміння розставити кадри й організувати їхню взаємодію, здатність мобілізувати колектив і повести його за собою; вміння контролювати діяльність підлеглих; здатність і прагнення оперативно приймати рішення; здатність і прагнення об'єктивно аналізувати й оцінювати результати, вміння стимулювати підлеглих; творчий підхід до дорученої справи; вміння підтримувати ініціативу, прагнення використати все нове, прогресивне; вміння підтримувати свій авторитет.

У групу комунікативних якостей ми включаємо вміння керівника встановлювати ділові стосунки з вищестоящими органами, з підлеглими, вміння підтримувати нормальний психологічний клімат у колективі, вміння спілкуватися (культура мови, вміння слухати), вміння виступати публічно.

До професійних знань, якими повинен володіти сучасний керівник ми відносимо: знання науки про керування (основи менеджменту, керування персоналом); застосування на практиці сучасних організаційно-управлінських принципів і методів; вміння працювати з документацією.

Якщо керівник буде мати всі вищезгадані якості, його можна вважати ідеальним.

Безумовно, кожна із якостей керівника впливає на ефективність роботи підлеглих та організації.

Які ж якості керівника (менеджера) перешкоджають ефективній діяльності організації? Це -

· недостатня сформованість у менеджера індивідуальної управлінської концепції;

· організаційні та особові цінності та цілі керівника не взаємопов’язані;

· недостатня ступінь управлінських здібностей керівника;

· недостатньо знань, вмінь, навичок менеджера в області управлінської діяльності;

· відсутність креативності у менеджера;

· відсутність вмінь керувати собою;

· відсутність вмінь керувати групою;

· погані відносини до підлеглих;

· відсутність прагнень особового зростання;

· невміння мотивувати персонал;

· труднощі в спілкуванні із підлеглими;

· застосування неефективного, пасивного стилю керівництва;

· орієнтація тільки на себе та свої особові цілі;

· відсутність орієнтації на рішення професійних завдань;

· відсутність творчого підходу до роботи;

· консервативність у поведінці менеджера;

· присутність конфліктних тенденцій поведінки;

· присутність невротичних тенденцій поведінки.

Грамотний керівник ніколи не допустить такої кількості недоліків у собі та своїй діяльності, постійно буде працювати над саморозвитком, самовихованням, удосконаленням, самоосвітою.

Всі особистісні якості керівника проявляються в його стилі керування. Стиль керування, що вибирається керівником - це певна система способів, методів і форм управлінської діяльності.

Вибір того або іншого стилю керівництва обумовлений безліччю взаємодіючих об'єктивних і суб'єктивних факторів.

До об'єктивних факторів можна віднести такі як зміст виконуваної діяльності, міра труднощів розв'язуваних завдань, складність умов, у яких здійснюється їхнє рішення, ієрархічна структура керівництва й підпорядкування, соціально-політична ситуація, соціально-психологічний клімат у колективі.

До суб'єктивних факторів варто віднести типологічні властивості нервової системи (темперамент), властивості характеру, спрямованість, здатності людини, звичні способи діяльності, спілкування, прийняття рішень, знань, досвід, переконання.

Кожному конкретному керівникові не може бути властивим тільки який-небудь один стиль. Досвідчений керівник здатний використати той або інший стиль залежно від обставин: змісту розв'язуваних завдань, конкретного складу керованої групи.

Стилі керівництва дуже впливають на діяльність підлеглих, і ефективність роботи організації.

Ефективна організація є тоді, коли є ефективний керівник.

Оцінка ефективності організації пов'язана з дією багатьох факторів і тому рішення цієї проблеми вимагає комплексного підходу. Ефективність діяльності будь-якої організації можна оцінити за наступними показниками: 1)продуктивність праці колективу;

2)успішність рішення професійних завдань;

3)психологічний клімат у колективі;

4)зростання кадрів.

Ефективність роботи керівника залежить як від нього самого, так і від його підлеглих.

Нижче приводяться фактори, що знижують ефективність роботи керівника й залежать від нього самого:


  • не планує роботу (ні свою, ні свого підрозділу);

  • виконує спочатку приємну й знайому роботу;

  • не довіряє своїм підлеглим і виконує їхню роботу сам;

  • не вміє використовувати в інтересах роботи своїх підлеглих;

  • направляє роботу персоналу безпосередньо, замість того, щоб керувати шляхом постановки цілей і завдань, опираючись на самоврядування;

  • приймає занадто багато рішень за своїх підлеглих, вважаючи що таким шляхом тримає всі нитки керування у своїх руках, а насправді гальмує розвиток своїх підлеглих у питаннях прийняття рішень і перевантажує себе роботою;

  • не знає своїх підлеглих і не цікавиться їхньою роботою, їхніми особистими планами на майбутнє;

  • не хоче або не вміє розмовляти відверто зі своїми підлеглими;

  • не вірить у здатність своїх підлеглих;

  • не визначає порядок терміновості й важливості своїх робіт і не становить плану раціонального використання робочого часу.

Фактори, що знижують ефективність роботи керівника, що залежать від підлеглого:

а) не готовить як треба питання, з якими має намір звернутися до свого керівника й віднімає робочий час в обох;

б) боїться сам приймати рішення й постійно звертається до керівника;

в) не планує використання свого робочого часу й виконання доручених йому завдань і цим самої заважає плановій роботі керівника;

г) не знає точно свого завдання, своїх повноважень і призначення своєї роботи; д) не вміє апелювати своєму керівникові й береться за виконання завдань, що не ставляться до нього, або робіт, з якими він свідомо не впорається;

є) не вміє розмовляти зі своїм керівником;

ж) не звик сам розбиратися в отриманих завданнях, а любить одержувати завжди готові інструкції від інших;

з) сам не знає, до чого прагне в житті.



Висновок
Отже, ефективність роботи будь-якої організації, у тому числі у ШЕВ, залежить від стилю керування колективом. У стилі керування проявляються особистісні якості керівника. Отже, підвищуючи ефективність роботи школи, необхідно звернутися до особистості керівника. Розвиваючи й удосконалюючи особистісні якості керівників, змінюючи стиль керівництва, можна підвищити ефективність роботи освітньої установи.

Раджу всім займатися самовдосконаленням в управлінні, самоосвітою, виписувати періодичні виданні із менеджменту, а саме науково-методичний журнал «Управління школою», журнал «Директор школи, гімназії, ліцею».

Завершуючи нашу роботу, хотілося б відзначити, що все вищевикладене становить той мінімум теоретичних знань, яким будь-який керівник повинен володіти й уміти застосовувати його на практиці, щоб управлінська діяльність завжди була ефективною.


Список використаних джерел

1. Березняк Е.С. Руководство современной школой (Некоторые вопросы и проблемы). – К.: Рад. школа, 1977. – С. 11-17


2. Гончаров М.А. Основы менеджмента в образовании: учебное пособие. - М.: КНОРУС, 2006. - С. 9
3 . Дороніна М. С., Григоренко А. М. Психологія управління, ч 2. Навчальний посібник. - Харків.: Вид ХДЕУ, 2000 - с.
5. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учеб. пособие. - Мн.:БГЭУ, 1999. - С.193
6. Поташник М.М., Моисеев А.М. Управление современной школой (В вопросах и ответах): Пособие для руководителей образовательных учреждений и органов управления образованием. - М.: Новая школа, 1997. - С.43
7. Управление школой: Словарь-справочник руководителя образовательного учреждения / Под. Ред. А.М. Моисеева, А.А. Хвана. – М.: Педагогическое общество России, 2005. – С.153-154


1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка