Розучування української народної пісні «За світ встали козаченьки». Музична грамота: Тон. Півтон. Лад. Мажорний лад



Сторінка1/4
Дата конвертації29.04.2016
Розмір0.8 Mb.
  1   2   3   4
Методична розробка уроку музики у 5 класі

Розучування української народної пісні

«За світ встали козаченьки».

Музична грамота: Тон. Півтон. Лад. Мажорний лад.


Тема уроку : Розучування української народної пісні «За світ встали козаченьки». Музична грамота: Тон. Півтон. Лад. Мажорний лад.
Мета уроку: засвоїти з учнями слова та мелодію пісні; працювати над чистотою звучання; ознайомити учнів із мажорним звукорядом; розвивати в учнів музичний слух на основі народної пісні; виховувати любов та повагу до народної творчості, почуття гордості до свого народу, Батьківщини.
Обладнання: нотні зошити, баян, магнітофон, диски, фонозапис, таблиці.
ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.


  1. Розспівування на прикладах українських народних пісень.




































































































По до-ро-зі жук, жук, по до-ро-зі чор-ний. По-ди-ви-ся, ді-чи-нонь-ко, я-кий я мо- тор-ний
А) Прочитати (назвати звуки нот).

Б) Визначити тривалості звуків.

В) Сольфеджування вправи.

Г) Ритмічне відтворення вправи.

Д) Сольфеджування вправи з ритмічним супроводом.

Е) Сольфеджування вправи з тактуванням.
2. * Запитання до учнів:

- Мелодію якої української народної пісні ми сольфеджуємо? («По дорозі жук…»)



* Виконання пісні з застосуванням слів.
3. Виконання ритмічного канону:


































4. Виконання пісні «В Чорне море наш Дніпро тече».


ІІ. Засвоєння нових знань, умінь та навичок.

  1. Розучування української народної пісні «За світ встали козаченьки».



Помірно





































За світ вста - ли ко - за - чень - ки в по - хід з по - лу -







































но - чі, ви - пла - ка - ла Ма - ру - сень - ка







































сво - ї яс - ні о - чі. о - чі.







А. Прочитати текст пісні.
За світ встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька
Не плач, не плач, Марусенько,

Не плач, не журися,

Та за свого миленького

Богу помолися! (2 р.)


Стоїть місяць над горою,

А сонця немає.

Мати сина в доріженьку

Слізно проводжає: (2 р.)




Свої ясні очі (2 р.)
«Іди, іди, мій синочку,

Та не забаряйся,

За чотири неділеньки

Додому вертайся!» (2 р.)


«Ой рад би я, матусенько,

Скоріше вернуться,

Та щось мій кінь вороненький

В воротях спіткнувся. (2 р.)


Ой бог знає, коли вернусь,

В якую годину;

Прийми ж мою Марусеньку

Як рідну дитину!» (2 р.)


«Ой рада б я Марусеньку

За piдну прийняти,

Та чи ж буде вона мене,

Сину, шанувати?» (2 р.)


«Ой не плачте, не журітесь,

В тугу не вдавайтесь:

Заграв кінь мій вороненький

Назад сподівайтесь!» (2 р.)




Б. Бесіда за змістом пісні:

- Вкажіть художній та ідейний зміст пісні.



- Чи міг би цей поетичний текст існувати самостійно без музики?

- Чи цікаво було б нам слухати цей вірш?

- Сформулювати висновок сказаного.
В. Прослуховування мелодії пісні (Програвання мелодії пісні на баяні).
Г. Виконання першого куплету пісні (Виконує вчитель, а учні слухають)

Запитання:

- Визначте характер пісні, темп.



Д. Робота над засвоєнням мелодії пісні на прикладі І куплету.

Е. Робота над чистотою інтонування.

Є. Робота над засвоєнням наступних куплетів пісні.

Ж. Робота над чистотою звучання.

З. Робота над виразним співом (по фразах).

И. Заключне повторення всієї пісні.
2. Навчання музичної грамоти.

ТОН. ПІВТОН.

Слово вчителя:

- Кожен звукоряд побудований так, що між певними звуками по висоті відстань може бути більшою або меншою.

Найменша відстань між сусідніми звуками у звукоряді називається півтоном, а найбільша – тоном.

Подивіться на малюнок. Це клавіші фортепіано. Нижче поданий звукоряд, де видно, між якими нотами є півтон, а між якими – тон. Такий звукоряд називається мажорним.






ДО


РЕ


МІ


ФА


СОЛЬ


ЛЯ


СІ


ДО



















ПІВТОН ПІВТОН
ЛАД. МАЖОРНИЙ ЛАД.

1) Слово вчителя:

- Лад – це взаємозв’язок музичних звуків, їх злагодженість між собою.

Лад є мажорний та мінорний. До речі, у музиці є ще й інші лади. У кожному ладі є стійкі і нестійкі ступені.


У мажорному ладі стійкі ступені – І – ІІІ – V; нестійкі – ІІ - ІV –VІ – VІІ.

ПІВТОН ПІВТОН ПІВТОН ПІВТОН












І ІІ ІІІ ІV V VІ VІІ VІІІ VІІІ VІІ VІ V ІV ІІІ ІІ І


Відстань між ступенями не однакова. Лад, у якому відстань між ІІІ – ІV та VІІ – VІІІ ступенями становить півтон, а між всіма іншими ступенями – тон, називається мажорним.

2). Проспівайте мажорний звукоряд і вслухайтесь у звучання півтонів.
3) Виконайте вправу. Визначте стійкі ступені.
















































По – ста – ва – ли шко – ля – ри – ки дов – ги – ми ря - да - ми


















































За – лу – на – ли піс – ні звуч – ні до - ла - ми, я - ра - ми.


3. Слухання музики.

Слово вчителя:

- Пісня «Вівчарські награвання» виконується на старовинному народному музичному інструменті – флоярі. (З’ясування лексичного значення слова “флояра») Флояра – український народний музичний інструмент з родини сопілок, поширений у Західній Україні, Молдові, Балканських країнах.

Вслухайтесь у звуки флояри. Ця музика наче переносить нас на полонину, в українські Карпати, створює образи чарівної природи та імітує народний спів Гуцульщини.

ІІІ. Повторення вивчених пісень:


  1. Виконання Державного Гімну України.



  1. Виконання пісні «В Чорне море наш Дніпро тече».


ІV. Підсумки уроку.

Запитання до учнів:

  • Що ми з вами вивчали на уроці?

  • Яку нову пісню ми розучили?

  • Що таке тон, півтон, лад, мажорний лад?

  • Які асоціації виникли у вас під час слухання пісні «Вівчарські награвання»?


V. Домашнє завдання:

1) Співати пісню «За світ встали козаченьки»;

2) Сольфеджування вправи з ритмічним супроводом;

3) Підготуватись до теоретичного музичного диктанту.






Методична розробка уроку музики у 6 класі

Перетворююча сила музики


Тема уроку: Перетворююча сила музики. Вивчення нової пісні «Вийшли в поле косарі». Музична грамота: знаки альтерації. Музична література: К.Ф.Данькевич.
Мета уроку: працювати з учнями над засвоєнням слів та мелодії пісні «Вийшли в поле косарі»; робота над чистотою інтонування; ознайомлення та засвоєння знаків альтерації; ознайомлення з творчістю К.Ф.Данькевича; виховання в учнів любові до прекрасного на основі вивчених пісень та розучування нової пісні.
Обладнання: нотні зошити, баян, магнітофон, диски із записами пісень або касети.
ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Сольфеджування вправи (вчитель при цьому використовує таблицю)








































































































































  1. Сольфеджування вправи з тактуванням.

3. Виконання ритмічного канону.

Перший голос виконувати олівцем, другий – проплескати у долоні.






























4. Повторення вивченої української народної пісні «Від Києва до Лубен».

А) Відтворення характеру пісні.

Б) Спів пісні з ритмічним супроводом.
ІІ. Засвоєння знань, умінь і навичок.
1. Вивчення нової української народної пісні «Вийшли в поле косарі».

mf Пожвавлено



















































Вий - шли в по - ле ко - са - рі ко - сить ран - ком на зо - рі …


















































Гей, ну - те, ко - са - рі, бо не ра - но по - ча - ли,


















































Хоч не ра - но по - ча - ли, так ба - га - то у - тя - ли.



  1. До обіду покосили,

Гострі коси потупили…

Приспів.

  1. По обіді спочивали,

Тупі коси поклепали…

Приспів.

  1. Увечері холодком

Йшли додому всі рядком…

Приспів.

А) Художній та ідейний зміст пісні.

Б) Прослуховування мелодії пісні.

В) Засвоєння слів та мелодії пісні по фразах.

Г) Сольфеджування вправи.

Д) Робота над чистотою інтонування.

Е) Робота над засвоєнням І куплету пісні.

Є) Робота над засвоєнням приспіву.

Ж) Виконання І куплету і приспіву.

З) Засвоєння ІІ, ІІІ і ІV куплету пісні. Робота над виразністю співу.

И) Заключне повторення всієї пісні.

І) Співання пісні з ритмічним супроводом, відтворюючи її характер.
2. Музична грамота.

ЗНАКИ АЛЬТЕРАЦІЇ

Слово вчителя:

- Основних знаків альтерації є три:

1) Д і є з - - вказує на підвищення звука на півтон;

2) Б е м о л ь - - вказує на пониження звука на півтон;

3) Б е к а р - - відміняє дію дієза чи бемоля.

Знаки альтерації є ключові та зустрічні.

Ключові знаки альтерації (ті, що записуються біля ключа) діють протягом усього музичного твору.

Зустрічні знаки альтерації (ті, що зустрічаються в середині музичного твору) діють тільки в межах одного тексту.


Завдання для учнів:

- Заспівати ступені звукоряду, називаючи ноти (до-мажор)



І – ІІІ – ІІ – ІV – ІІІ – V – ІV – VІ – V – VІІ – VІ – VІІІ – VІІ – ІІ - VІІІ















































































































































































































МУЗИЧНА ГРАМОТА

3. Слухання музики.

А) Прослухайте арію Богдана «Небо беззоряне» з ІІ дії опери.

- Це роздуми полководця й палкого патріота напередодні бою. Музика підкреслює героїзм, мужність, непримиренність до ворогів Батьківщини, Богдана Хмельницького.

Творча спадщина композитора – це хори, пісні, романси, твори камерно-інструментальної та симфонічної музики; дві симфонії, симфонічна поема «Тарас Шевченко», симфонічна сюїта «Ярослав Мудрий», музика до театральних вистав і кінофільмів. Ним написані опери «Трагедійна ніч», «Назар Стодоля», балет «Лілея» та музична комедія «Золоті ключі».
Б) Послухайте хор «Гей, не радійте, панове магнати» з опери «Богдан Хмельницький», основою якого стала українська народна пісня «Гей, не дивуйте, добрії люди».
В) Бесіда з учнями:

- Як змінилося звучання народної пісні в опері?

- Яких виразних якостей набула мелодія в оперному хорі у зв’язку з новим змістом?
ІІІ. Підсумки уроку.


  • Що на сьогоднішньому уроці ми вивчили?

  • Охарактеризуйте пісню «Вийшли в поле косарі».

  • Які ви знаєте знаки альтерації?

  • Що вам запам’яталось з творчості К.Ф.Данькевича?


ІV. Домашнє завдання:

  1. Виконувати українську народну пісню «Вийшли в поле косарі» з ритмічним супроводом;

  2. Творчість К.Данькевича;

  3. Знаки альтерації.




Методична розробка уроку музики у 8 класі
Що означає сучасність у музиці




Тема уроку: Що означає сучасність у музиці?

Мета уроку: Продовжити знайомство учнів з сонатою № 14 Л. Бетховена та обставинами її створення.

Розвивати вміння детально та узагальнено аналізувати музичний твір та його образи. Підкреслити сучасність образу, що виражає почуття людини у музиці 19 століття.

Виховувати почуття поваги до сильної особистості, до образу людини - борця, та почуття співпереживання.
ПЛАН УРОКУ:

1. Вхід під звучання увертюри "Егмонт" Л. Бетховена.

2. Соната № 14 Л. Бетховена - слухання.

3. Українська народна пісня "Мрії юності" - розучування.

4. Перевірка домашнього завдання.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання: слухати музику, роздумувати над сучасністю її музичного образу.

7. Вихід під звучання 3 ч. сонати № 14.


ХІД УРОКУ

І. Інтригуючий момент уроку.

Звучить увертюра "Егмонг" Л. Бетховена. Учні заходять до класу.
Жестом саджаю учнів на місця, даю їм дослухати експозицію увертюри.


ІІ.Сприймання та усвідомлення нових знань.

1.Слухання музики

- Які слова-епітети викликає в нас ця музика?

- Так, "мужня", "героїчна".



(Пропоную учням згадати назву автора та сюжет увертюри.)

- Згадайте... Фашистська тюрма... Юліус Фучик: "Вранішній привіт із сусідньої камери: звідти вистукують два такти з Бетховена".


- Чому саме музика Бетховена допомогла людям спілкуватись в тих нелюдських умовах?
- Так, тому що його музика мужня, героїчна, така, що закликає до боротьби та перемоги добра над злом. Таким Бетховен був з нами в його увертюрі "Егмонт", де герой бореться із зовнішнім злом у вигляді державної тиранії.

- Але ж, це - теж Бетховен...


А) Робота над І частиною сонати № 14.

(Звучить 1 частина сонати № 14 (фрагмент).

-Що виражає ця музика? (Розмірені, хвильоподібні, монотонні звуки. Темний колорит. Безперервна робота думки, її напруженість (баси).


Три одиноких звука в горі - біль невирішених, але вимагаючих вирішення питань.
Невирішене питання порине у безодню болісних роздумів. Не пісенність - а спроба
заспівати).

- Що буде далі з людиною у такому стані?

- Чи закінчився музичний твір?

Цитую: "... Ти навряд чи зможеш собі уявити, наскільки одиноким і сумним було моє існування на протязі останніх двох років. Ніби примара, переслідував мене всюди мій слабий слух, і я тікав від людей, мабуть, здавався їм мізантропом, хоча, в дійсності, це мені так мало властиве. Зміна, яка відбулася в мені тепер, викликана милою чудовою дівчиною, яка любить мене і любима мною. Після двох років знову кілька світлих миттєвостей. І ось - я вперше відчув, що одруження могло б скласти моє щастя... " (Лист Л. Бетховена В. Ф. Вегелеру в Бонн з Відня, 16.11. 1801)

(Розповідаю історію знайомства Л. Бетховена з Джульєтою Гвічарді, про його захворювання, яке привело до глухоти (1797-1815 рр.), про наступне заміжжя Джульєтою Гвічарді з графом Робертом Галенбергом.)

- Чому у музиці немає відчуття сонатної форми?

- Так, щоб не порушити, не зробити важким й тендітний єдиний образ.

- Який?


- Образ скорботи та втраченого кохання.

(Звучить вся соната).

- Важкі роздуми 1 частини перериває грайливий, легкий, витончений наспів. Музика танцювальна, світла, зіткана із спогадів про минуле щастя. Радість, яка сумує і сум, який посміхається. Яскраві фарби, покриті пеленою суму. (Звертаю увагу учнів на цитату з вірша А. Вознесенського, що заздалегідь написана на дошці: «Не укоряю, что прошла,


Благодорю что приходила…»
Разом з учнями приходимо до думки, що ці слова асоціюються саме із звучанням 2 частини).

Цитую: "Мій ангел, моє все, моє я..." ("Лист до безсмертної коханої" Бетховена, 6-7.07.1812 р)

- До кого цей лист? Цю таємницю Бетховен забрав із собою.


Б) Робота над ІІІ частиною сонати № 14.

(Розмовляємо про 3-тю частину).

- Це - вершина, кульмінація. Стримувані почуття вирвалися зовні, наче киплячі струмені пристрасті. Головна тема - нетерпляча, гаряча, нестримно вольова, збігає по сходах перепон, одні - розбиваючи, а через інші дробиться сама. Потім знову набирає сили і кидається в гущу сутички.


- Що виражає?

- Гнів і захоплення, горду радість і трагічне збентеження, несамовитий відчай, тріумф. Людина не зігнулася під тягарем скорботи.



(У процесі обговорення з учнями виявляємо, що соната вражає цілісністю частин і деталей. Різні, суперечливі образи Бетховен об'єднав у художньо цілісне творіння).
В) Робота над сонатою (цілісна)

- Яка назва цієї сонати?

- Чи підходить вона всій сонаті?

- Звичайно, ні. Це приклад поверхневого сприйняття музики іншою людиною - поетом Л.Рельштабом. Саме він дав цю назву сонаті Бетховена (після смерті автора), бо йому здалося, що музика 1 частини змальовує переливчасту гру місячного сяйва на водах Фірвальштедтського озера в Швейцарії.

- А як же 2 та 3 частини? Чи можна давати довільну назву фрагментові твору? Ця назва розділяє сонату - а це неможливо.

Соната № 14 - цe спроба проникнути в сокровенні глибини людської психіки. Вона розкриває багато внутрішнього світу людини, передає складну гаму пристрастей, які володіють людиною. Душа в ній розкривається з неймовірною силою і психологічною витонченістю. До Бетховена ніхто ще не робив цього у музиці з такою повнотою вираження. Недаремно цей твір назвали "вікном у романтизм".

- Чи виражає ця музика почуття, які близькі нам?

- Чи можливі у наш час такі почуття?

- Чому соната, яка написана у 1801 р. так популярна сьогодні?

- Чи відповідає вона духовному світові наших сучасників?


(Звучить пісня Б. Окуджави у його ж виконанні "Ваше величество женщина").

2. Розучування пісня на слова та музику В.Островського «Мрії юності» .

1. Тепле літо відшуміло,

Знову осінь, знов урок.

Листя клена пожовтіле

Заглядає у вікно.

Знову вчитель біля дошки…

Але що це – може, сон?

Враз до нас, немов із казки,

Увійшла жива Асоль.

Та дівчина із мрій моїх,

Її я бачив в снах своїх.

Та, чий портрет я малював,

Кому троянди дарував.

Мов сонце, ти у клас ввійшла,

Мене ти поглядом знайшла –

І якось дивно, наче птах,

Забилось серце у грудях.
2. У діброві ми гуляли,

Рвали квіти запашні,

По морях ми мандрували

На казковім кораблі.

Швидко мить ця пролетіла,

Продзвенів шкільний дзвінок…

Знову осінь, знову школа,

Вже закінчився урок.

В очах твоїх журба й печаль,

Цю мить вже не вернуть назад.

Ти тільки не сумуй – для нас

Ще не настав жаданий час.

Кохання ще прийде, повір,

І не блукай ти серед зір,

Та не у сні, а наяву

Зустрінеш ти Асоль свою.



Бесіда з учнями за такими питаннями:
А) Художній та ідейний зміст пісні.

Б) Прослуховування мелодії пісні.

В) Засвоєння слів та мелодії пісні по фразах.

Г) Сольфеджування вправи.

Д) Робота над чистотою інтонування.

Е) Робота над засвоєнням І куплету пісні.

Є) Робота над засвоєнням приспіву.

Ж) Виконання І куплету і приспіву.

З) Засвоєння ІІ, ІІІ і ІV куплету пісні. Робота над виразністю співу.

И) Заключне повторення всієї пісні.

І) Співання пісні з ритмічним супроводом, відтворюючи її характер.

ІІІ. Підсумки уроку

- Так, виражені в сонаті почуття завжди хвилювали людей і виражені вони надзвичайно щиро, правдиво і прекрасно.



Цитую:
...Я люблю и отрекаюсь,

Я блаженной смертью скован,

Рвусь без ненависти в битву,

Слыша скорбь твою, Бетховен...

... Слышу зов любви великой,

Зов, ко всем сердцам летящий,

Чтобы старый мир и новый

Слить в один, непреходящий.


(з вірша "Бюсту Бетховена" Н. Ленау у перекладі В. Левіка.)
(Пропоную учням з'ясувати музичний образ та почуття, які виражені в пісні "Ой з-за гори кам'яної". (Співаю).

  • Це образ туги за молодими літами.

  • Як він виражений у музиці?

  • Вона звучить повільно, сумно, пісенно - протяжко, з розспівами.

(Тричі повільно повторюю учням слова 1 куплету, потім пропоную послухати мелодію на ці слова (без мого співу) та спробувати у думці заспівати. Потім співаємо разом вголос. Вказую на розспіви - у яких вони словах, складах, як саме їх треба заспівати. Знову повторюємо 1 куплет, враховуючи уточнення та вказівки, які я зробила перед цим. При наявності часу таким же чином розучуємо 2 куплет (не більше)

- А які музичні твори ви слухали удома?

- Які людські почуття виражали ці твори?

(Вислуховуємо відповіді учнів, робимо узагальнення про те, що музика з давніх-давен виражала людські почуття, які були, є, і будуть притаманні людям завжди).

ІІІ. Домашнє завдання:

Слухаючи музику, виявити почуття, в ній виражені та роздумувати над сучасністю образу музичного твору



(Учні виходять під звучання 3 частини сонати № 14 Л. Бетховена).






Методична розробка уроку музики у 5 класі
Музика в літературних творах. Казка



Тема уроку: Музика в літературних творах. Казка.

Мета уроку: Показати учням важливу роль музичного мистецтва у змісті літературних творів. На прикладі української народної казки підкреслити позитивну роль музики як носія добра, щастя, справедливості в літературних сюжетах.

Розвивати вокально-хорові навички, зокрема, навички співу прийомом стаккато.

Виховувати кращі моральні цінності особистості.
ПЛАН УРОКУ:

1. Вхід під норвезьку народну пісню “Чарівний смичок”.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. "Чарівна скрипка" (українська народна казка) та закарпатські народні мелодії - слухання.

4. "Чарівний смичок" (норвезька народна пісня) - розучування.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання. Пригадати інші українські казки про музику та музикантів.

7. Вихід під норвезьку народну пісню "Чарівний смичок".


ХІД УРОКУ

І. Інтригуючий момент уроку.

Звучить норвезька народна пісня “Чарівний смичок». Учні заходять до класу. Жестом саджаю учнів на місця.

- Починаючи з цього уроку, діти, ми розглядатимемо приклади взаємодії музичного мистецтва з літературою у змісті літературних творів різних жанрів. На уроках, я думаю, ви переконаєтесь у тому, що, як література допомагає музичному мистецтву бути більш змістовним, повноцінним та різноманітним, так і музика відіграє не менш важливу роль у літературі.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.

- Для початку пригадаємо пісні, зокрема, народні ("Во поле береза стояла", "Ой єсть в лісі калина" тощо).



(Діти виконують пісні, які повинні бути підготувати вдома).

- Діти, як ви думаєте, слова цих пісень звучать природно чи неприродно без мелодії?

- Правильно, неприродно, що доводить цілісність їх походження та існування як пісень, з непорушним єднанням музики та літератури.
ІІІ.Сприймання та усвідомлення нових знань.

А) Слухання музики (закарпатські народні мелодії).

- Неможливо виокремити музику зі змісту таких літературних творів, як українська народна казка "Чарівна скрипка", оскільки музика лежить в основі розвитку сюжету - вона діє, допомагає людям, приносить їм щастя, що простежується навіть у назві казки.

- Послухайте українську народну казку «Чарівна скрипка». Зауважте, що під час слухання казки, звучатимуть закарпатські народні мелодії. (Вчитель або заздалегідь підготовлені учні виразно читають казку. Фоном для неї служать закарпатські народні мелодії.)

- Який характер закарпатських народних мелодій?

- Яка роль музики?

- Послухайте уривок казки без музичного супроводу (Зачитую уривок без музичного супроводу).

- Що приємніше й цікавіше слухати?

Б) Розучування норвезької народної пісні "Чарівний смичок".

Слово вчителя:


  • Так само допомагає людям музика у виконанні старенького скрипаля з норвезької народної пісні "Чарівний смичок".































































При - йшов у се - ло му - зи - кант - ста - ри - чок, в ру -






























































ках му - зи- кан - та - ча - рів - ний сми - чок. У - да - рив у






























































стру-ни - зіб - рав - ся на – род. Тан - цю – є, спі - ва - є, смі - єть–ся се-

Для закінчення




























































Ло.
2.Проходив багач - як почув скрипаля,

То враз його заздрість за душу взяла.

– Продай свою скрипку! Тобі заплачу!

За неї віддам я всього досхочу!


  1. – Ні! Скрипку свою я тобі не продам.

Дорослим потрібна вона й дітлахам.

Під звуки її веселиться народ,

Танцює, співає, сміється село!
(Розучування пісні можна починати "а капела" з можливою підтримкою мелодії на інструменті, а виконувати бажано в супроводі скрипки. Важливо при розучуванні ретельно попрацювати над легким стакато в мелодії та диханням, а також із самого початку приділити увагу виразному виконанню тексту (змістовим акцентам) у поєднанні з "гнучкою" динамікою. Таку роботу достатньо провести на словах першого куплету (на цьому уроці).
А) Художній та ідейний зміст пісні.

Б) Прослуховування мелодії пісні.

В) Засвоєння слів та мелодії пісні по фразах.

Г) Сольфеджування вправи.

Д) Робота над чистотою інтонування.

Е) Робота над засвоєнням І куплету пісні.

Є) Робота над засвоєнням приспіву.

Ж) Виконання І куплету і приспіву.

З) Засвоєння ІІ, ІІІ і ІV куплету пісні. Робота над виразністю співу.

И) Заключне повторення всієї пісні.

І) Співання пісні з ритмічним супроводом, відтворюючи її характер.
ІV. Узагальнення вивченого.

(Пробують підсумки уроку зробити самі учні (сильніші)
V. Домашнє завдання:

1) Слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання.

2) Пригадати інші українські казки про музику та музикантів.

3) Додатковим домашнім завданням для учнів (окрім основного - слухання музики) є наведення прикладів інших казок, у яких музика є "головною дійовою особою" або так чи інакше допомагає героям.


Вихід під норвезьку народну пісню "Чарівний смичок".

Методична розробка уроку музики у 5 класі

Образ материнської любові



Тема уроку: Образ материнської любові.
Мета уроку: З метою більш глибокого сприйняття життєвих явищ, розкрити перед учням важливість внутрішнього (через уяву людини) зв'язку візуального та музичного видів мистецтва.

Розвивати образно-асоціативне мислення учнів, особисті естетичні уподобання, вокально-хорові навички.

Виховувати естетичний смак.
ПЛАН УРОКУ:

1. Вхід під пісню "Мама" Ю.Чичкова.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Зіставлення образу картини Рафаеля Санті "Сикстинська мадонна" з образом пісні "Ave Maria" Ф.Шуберта (слухання).

4. "Мама" Ю.Чичкова - розучування.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання. За бажанням відтворити засобами образотворчого мистецтва зміст музичних творів, що звучали на уроці.

7. Вихід під пісню "Мама" Ю.Чичкова або "Ave Maria" Ф.Шуберта.


ХІД УРОКУ

І. Інтригуючий момент уроку.

Звучить пісня “Мама» Ю.Чичкова. Учні заходять до класу. Жестом саджаю учнів на місця.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.
ІІІ.Сприймання та усвідомлення нових знань.

- Працюючи над темою "Музика та візуальні образи", діти, ми зосереджувалися на зорових образах-враженнях від прослуханої та виконаної музики та зіставляли їх зі змістом творів образотворчого мистецтва. Тепер ми будемо починати уроки зі сприйняття творів образотворчого мистецтва, намагаючись їх "почути", тобто, спрямовувати нашу уяву та внутрішній слух на створення звукових образів під враженням від твору художника, скульптора чи архітектора. Такі звукові образи не обов'язково мають бути конкретним музичним твором, вони можуть бути звучанням просто певного характеру та настрою, на який націлить нас твір образотворчого мистецтва, або ж будь-яка "картина" з навколишнього життя.

- Діти, а чи виникають у вашій уяві звукові образи від побаченого в житті та від творів образотворчого мистецтва, чи є такі, які вас вразили чи запам'яталися (Учні міркують вголос, обговорюють почуте).

(У комп’ютерній презентації демонструю учням картини всесвітньо відомих майстрів живопису, на яких зображені мати з дитям. Серед них всесвітньо відому картину італійського художника та архітектора епохи Відродження Рафаеля Санті "Сикстинська мадонна").

- Діти, зупиніть свій погляд на всесвітньо відомій картині італійського художника та архітектора епохи Відродження Рафаеля Санті "Сикстинська мадонна". Яку музику ви уявляєте, дивлячись на неї? (В уяві виникає музика спокійна, задумлива, сумна, пісенна та мелодійна).

- Я був впевнений, діти, у тому, що навряд чи ви, дивлячись на цю картину, зможете уявити яскраву, бурхливу, танцювальну чи маршову музику. У вашій уяві виникає музика спокійна, задумлива чи сумна, пісенна та мелодійна, оскільки, саме через пісенність найкраще можна виразити почуття ніжності, доброти, ліричні та поетичні образи.
1. Слухання музики Франца Шуберта "Ave Maria"

Слово вчителя:

- А тепер після вашої характеристики звукових вражень від картини я хочу запропонувати вам зіставити ці враження з твором австрійського композитора Франца Шуберта - піснею "Ave Maria" ("аve" з латини - "радуйся").


А) Розповідь про композитора Франца Шуберта

Б) Слухання твору Франца Шуберта.

(Діти слухають твір. Після його закінчення проводять бесіду за змістом).

- Як і картина Рафаеля, ця музика сповнена великої внутрішньої сили, як гімн материнській любові, доброті та благородству. Як бачимо, діти, і образотворче, і музичне мистецтво, кожне своїми засобами, створюють прекрасний, чистий і величний образ, образ МАТЕРІ.



2. Розучування пісні Юрія Чичкова «Мама».

- Пісня Юрія Чичкова "Мама" ще раз наблизить вас, діти, до теми любові до матері, оспіваної митцями різних часів і народів.


Помірно
















































Ма-ма, ма-ма, - в цьо-му сло-ві світ-ло дня. Ма –ма, ма - ма -сло-ва кращо-го не-ма


















































Ма – ма, ма-ма, хто рід-ні-ший, ніж во-на. Ма - ма, ма – ма, у очах ї – ї вес – на.


















































Ма – ма, ма-ма, хто рід-ні-ший, ніж во-на. Ма - ма, ма – ма, у очах ї – ї вес – на.


ІV. Узагальнення вивченого.

Слово вчителя:

- Жінка, мати – це свята Берегиня роду, котра привела нас на світ, своєю любов’ю і всілякими зусиллями допомогла нам вирости здоровими, декому вже міцно стати на ноги. Мати – це джерело невинної, чистої, правдивої любові. Величну місію матері не може заступити ніхто інший. Тільки вона щиро бажає нам у цьому світі добра, тільки вона, рідненька, рятує нас від обмов та образ, тільки вона, забувши про себе, леліє наш цвіт, бо вона – мати – для нас – і Совість, і Пам’ять, і Світ.

Любов матері — найбільша коштовність у нашому житті. Любов до матері — найсвятіше щастя.
V. Домашнє завдання:

Відобразити свої враження від прослуханої та виконаної музики засобами образотворчого мистецтва, створюючи власні художні твори.



Методична розробка уроку музики в 6 класі
Гумор у музиці




Тема уроку: Гумор у музиці

Мета уроку: Бесіда про гумористичні настрої, що знайшли своє відображення у музиці, про відповідність музичної форми твору його задуму.
Розвивати здібності аналізувати музичні твори.
Виховувати розуміння необхідності доброго, розумного гумору, жарту, усмішки в житті людини, у нашому спілкуванні.
Виховувати почуття гумору.
ПЛАН УРОКУ:

1. Вхід під "Жарт" із Сюїти № 2 Й.С.Баха.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Сюїта № 2 І.Стравінського - слухання.

4. Поспівка "Вулиця хмуриться" - слухання.

5. Українські народні пісні "Коломийки" та "Ой, під вишнею" - слухання.

6. "Од Києва до Лубен" (укр. нар. пісня) - виконання.

7. Узагальнення.

8. Домашнє завдання.

9. Вихід під звучання Сюїти І.Стравінського.


ХІД УРОКУ

І. Інтригуючий момент уроку.

(Учні заходять до класу під звучання "Жарту" із Сюїти № 2 Й.С.Баха. Вітаємося, учні сідають. Пригадуємо назву твору, який щойно прозвучав, його автора та головні ознаки жанру сюїти - танцювальність та різнохарактерність її частин).

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Слухаємо розповіді учнів про музику, яку вони слухали дома. Якщо прозвучать розповіді про музику гумористичного характеру, звертаю на них особливу увагу, обговорюємо, якими засобами виразності музика підкреслює гумористичний характер змісту.
ІІІ.Сприймання та усвідомлення нових знань.

1. Слухання музики:

А) Сюїта №2 І.Стравінського для невеликого симфонічного оркестру.

- А тепер - знову сюїта. Ми послухаємо сюїту №2 І.Стравінського для невеликого симфонічного оркестру. (Нагадую учням про І.Стравінського, українське походження його роду (рід українського гетьмана Сулими), риси його творчості).

Сюїта Стравінського, діти, прозвучить цілком, причому усі її чотири маленькі частини - "Марш", "Вальс", "Полька" та "Галоп" пронизані гумором. Можна сказати, що це сюїта, яка складається із чотирьох жартів. Та знову ми зустрічаємо наших «Трьох китів» - три типи музики.

І.Стравінський спочатку написав свою «Сюїту» для 2-х фортепіано, і тільки потім зробив перекладення для оркестру.



(Слухаємо сюїту, обговорюючи звучання та зміст музики).

- Давайте порівняємо «Жарт» Й.С.Баха та Сюїту № 2 І.Стравінського? Чи схожі вони за звучанням? (Не схожі, твори дуже різні).

- Правильно, у порівнянні із розважальною сюїтою І.Стравінського, «Жарт» Баха може здатися не таким вже й «жартівним», і все ж їх можна поставити в один ряд: у ряд творів, життєвим змістом котрих є гумор, жарт, весела посмішка, розвага.

У звучанні такий зміст, як правило, не виражається широко розгорнутими мелодіями, напруженістю розвитку, крупними формами. Навпаки, ми очікуємо граціозності, .легкості, дотепних звучань.


Б) Поспівка "Вулиця хмуриться".

- У тому, діти, що жартівливому задуму повинна відповідати певна музична форма твору, ви можете пересвідчитися на такому прикладі. Послухайте поспівку «Вулиця хмуриться» і дайте відповідь на питання: як вона звучить? (Грайливо, інтонацією скоромовки, яка підкреслює жартівливість змісту).



(Звучить поспівка "Вулиця хмуриться")

- А тепер послухайте фортепіанний варіант скоромовки (включаю запис, оскільки фортепіано у школі немає). Як ця скоромовка звучить тепер? овільно, маршово, майже траурно).



(Може бути й таке, що учні не пізнають у такому вигляді мелодію поспівки і вкрай здивуються, якщо їм запропонувати заспівати слова скоромовки. У них це, мабуть, не вийде та здасться смішним).

- Дуже важко сприймається фортепіанний варіант скоромовки. Насправді, жартівливі слова про «курку в капелюсі», які співаються на дуже серйозну музику, з якої зникла легкість, гострота, швидкий темп та, головне, розважальний характер - це не просто смішно, а й нерозумно. А чи може нерозумність бути хоча б у якійсь мірі красивою? (Міркування дітей).


В) Українські народні «Коломийки» та «Ой, під вишнею».

- Послухайте ще дві пісні, - українські народні: «Коломийки» та «Ой, під вишнею». Першу виконує співачка М.Байко, другу - тріо Мареничів.

-Що поєднують між собою ці пісні?

- Те, що було головним і у попередніх творах - гумористичний зміст, для відображення якого невідомі нам народні автори теж вибрали певні, відповідні засоби музичної виразності. (Обговорюємо, які саме. Звертаю увагу учнів на те, що пісня «Ой під вишнею» прозвучала у обробці, тобто в осучасненому варіанті (як недавно звучав «Жарт» Й.С.Баха у вокальній обробці). І виконавці, тріо Мареничів (розповідаю коротко про них, показую фото) дуже талановито та зі смаком зробили обробку, загостривши головне у цій пісні – жартівливість).


2. Виконання української народної пісні «Од Києва до Лубен».

- А чи пам'ятаєте ви подібні пісні з нашого репертуару? (Українська народна пісня «Од Києва до Лубен»).

- Як її треба заспівати, щоб вона дійсно була жартівливою, легкою, розважальною? (Виконуємо пісню).

Жартівливо





























































Од Ки-є-ва до Лу - бен на - сі - я - ла ко - но - пель. Дам ли - ха































































за- каб–лу-кам, за - каб - лу –кам ли - ха дам. До - ста – неть – ся й пе – ре - дам!
2.Од Ніжина до Прилуки та й побила закаблуки.

Приспів:

Дам лиха закаблукам,

Закаблукам лиха дам.

Достанеться й передам!

3.Од Полтави до Хорола черевики попорола.

Приспів.


  1. А мій батько чоботар черевики полатав.

Приспів.

  1. Запряжу я козу в віз та й поїду по рогіз.

Приспів.

  1. Запряжу я півня в сани та й поїду до Оксани.

Приспів.

  1. Запряжу я барана – куди люди, туди й я.

Приспів.

ІV. Узагальнення вивченого.

Слово вчителя:

- Отже, діти, гумор, жарт, посмішка надзвичайно важливі у нашому житті. Пожартувати, посміхнутися повинна уміти кожна людина, інакше вона буде здаватися нудною. А нудні люди завжди бувають тягарем для інших. Але, звичайно, жартувати треба вчасно і жарти не повинні бути нерозумними і брутальними. Зате вчасно висловлений хороший, розумний жарт приносить людям задоволення, покращує їх настрій, і у цьому міститься його добра роль, котру він у житті відіграє. Без жартівливих творів музичне мистецтво неможливе.


V. Домашнє завдання:

Вдома, при прослуховуванні музики особливо відмічати твори гумористичного характеру, спухати їх частіше, особливо, коли душа потребує радості, жарту.


(Учні виходять під звучання Сюїти №2 І.Стравінського).



Методична розробка інтегрованого уроку

музики, української та зарубіжної літератур, англійської мови

у 5 класі
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка