Розробка і впровадження моделі управління розвитком життєвої компетентності особистості в умовах школи сприяння здоров’я Виступ на всеукраїнській конференції



Скачати 163.2 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір163.2 Kb.
Розробка і впровадження моделі управління розвитком життєвої компетентності особистості в умовах школи сприяння здоров’я
Виступ на всеукраїнській конференції «Управління розвитком життєвої компетентності особистості в умовах школи сприяння здоров’ю як школи майбутнього»

директора НВК «Дивосвіт»

Аракчеєвої В.Р.

24 листопада 2015 р.


Василь Сухомлинський говорив: «Школа – це тонкий і чутливий інструмент, який творить мелодію людської гармонії, що впливає на думку кожного вихованця, але творить лише тоді, коли цей інструмент добре налаштований».

Як організувати роботу школи? Від чого ж залежить ефективність закладу освіти? Що характеризує школу сьогодення? Якою їй бути завтра? Ці питання ставить собі кожен керівник, який прагне спрогнозувати розвиток своєї школи.

Сучасна школа як соціально-педагогічна система покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості та сучасним вимогам суспільства. Управління навчальним закладом стало більш оптимальним, змінюється стиль управління, кожному вчителю, адміністратору надається можливість творити, виразити свою індивідуальність, узяти безпосередню участь у створенні мікроклімату в колективі, створити позитивний імідж навчального закладу. Метою освіти стало формування рівня соціальної зрілості учнів, достатнього для забезпечення їхньої автономності, самостійності в різних сферах життєдіяльності, а компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою і реальним життям.

Саме тому ми обрали темою експерименту «Управління розвитком життєвої компетентності особистості в умовах Школи сприяння здоров’ю як Школи майбутнього».

Самою головною людиною в школі є не директор, не вчитель, а учень, в зв’язку з цим відбувається оновлення стратегії управління процесом навчання, за якою акценти переносяться на особистість дитини як суб’єкту навчальної діяльності. Основними елементами моделі розвитку життєвої компетентності учнів є:


  • збагачене педагогічне середовище (інноваційний характер педагогічного процесу, оптимальне матеріально-технічне та інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу, сконцентрованість педагогічних зусиль на особистості учня, демократичні суб’єкт-суб’єктні стосунки в школі, відкритість школи для батьків, громадських організацій, залучення школи до життя громади);

  • педагогічний процес( навчальний і виховний);

  • розбудова і реалізація індивідуальних життєвих проектів учнів;

  • процес саморозвитку особистості та життєвої компетентності в ході розгортання педагогічного процесу;

  • матеріальна основа процесу розвитку життєвої компетентності (особистість учня, особистість вчителя, учнівський колектив, педагогічний колектив, матеріально-технічна база школи;

  • інформаційно-методична база;

  • наявність соціально-психологічної служби.

Розвиток життєвої компетентності особистості – суто індивідуальний процес, під час якого відбувається формування унікальних потенціалів особистості в неповторну систему творення (організації) її життя.

І як будь який процес - процес розвитку особистості має бути керованим!

Перш за все необхідно створити умови для особистісного зростання учнів і педагогів, для розвитку і саморозвитку життєво компетентної особистості як вчителя так і учня.

Управління по відношенню до учнів полягає в створенні умов для формування і розвитку суб’єкта навчальної та інших видів діяльності, тобто людини з теоретичним мисленням, ініціативною, самостійною, здатною до спілкування, співробітництва, саморозвитку та самореалізації.

Управління по відношенню до педагогів – в створенні умов для формування і розвитку суб’єкта педагогічної діяльності, тобто людини, орієнтованої на гуманістичні цілі освіти, здатної до проектування і особистісного росту.

Сутність управління в комплексі полягає в керівництві управлінням і самоуправлінням учнів та педагогів.

Управління самоуправлінням по відношенню до педагогів виявляється:


  • в повазі до його особистості, його поглядів, індивідуальності;

  • в намаганні підтримати ініціативу, індивідуальний творчий прояв, забезпечити визнання та особистісне зростання;

  • в наданні йому свободи вибору і власної відповідальності через зняття формальних вимог, дрібної опіки та гнітючого контролю;

  • в особливій увазі до мотивації щодо проведення інноваційної роботи;

  • в створенні умов для педагогічної співпраці та індивідуальної творчої професійної діяльності;

  • в організації роботи по передачі деяких функцій управління педагогам та учням через дієві форми контролю і самодіагностики (самоаналіз, уроки, аналіз результатів власної діяльності, анкети, тренінги тощо).

По відношенню до учнів – в підтримці їх розвитку, проявів ініціативи, визнання значимості учнівського самоврядування, роботи щодо самооцінки, самокорекцїї , самоаналізу.

Враховуючи вище викладене в комплексі побудована наступна структура управління розвитком життєво компетентної особистості



Структурна модель управління розвитком життєвої компетентності особистості

в НВК "Дивосвіт" із санаторними групами і класами

В даній моделі чітко окреслюються чотири рівня управління, на кожному із яких вирішуються свої завдання. Зупинюся на кожному з них.



І рівень ( стратегічний) він пов’язаний з визначенням основних завдань щодо розвитку закладу, життєво компетентної особистості , їх аналізом та корекцією. Корегувати і вносити зміни можуть всі учасники навчально-виховного процесу (вчителі, учні, батьки) через обговорення на засіданнях ради школи, загально-шкільних конференціях, педагогічних радах.

Звичайно, найвищим керівним органом школи є конференція, яка проводиться у другий четвер вересня кожного року. Конференція має широкі повноваження: на загальношкільній конференції обирається рада школи, його голова, визначається термін їх діяльності, заслуховується звіт директора і голови ради про роботу, затверджуються основні напрями діяльності навчально-виховного комплексу.

Ефективно діє в комплексі рада школи, в яку входить пропорційно певна кількість педагогів, учнів, батьків. Рада школи є інтегруючим центром організаційної структури внутрішньошкільного управління. Вона формує в єдине ціле розрізнені управлінські дії з боку адміністрації, педагогів, учнів, батьків; регулює, упорядковує управлінську діяльність усіх органів і учасників внутрішньошкільного управління; сприяє вдосконаленню внутрішньошкільного управління та розвиткові школи як соціальної системи.

Роль в управлінні Ради школи :



  • затвердження і підтримка програми розвитку комплексу, програм експериментальної діяльності;

  • розробка та затвердження локальних проектів;

  • вирішення організаційних питань функціонування закладу;

  • контроль за дотриманням здорових та безпечних умов навчального процесу;

  • погодження бюджетного запиту на рік;

  • сприяння залученню позабюджетних коштів;

  • затвердження звіту директора за підсумками року.

В умовах демократизації шкільного життя зростає роль колективних форм управління, в тому числі педагогічної ради. Педагогічна рада є постійно діючим органом школи для розгляду основних питань навчально-виховної роботи. Головним завданням педагогічної ради є об’єднання зусиль педагогічного колективу комплексу на піднесення рівня навчально-виховної роботи, створення умов для розвитку життєво компетентної особистості, впровадження в практику досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду.

ІІ рівень - управління тактичними питаннями відбувається через науково-методичну раду, предметні методичні об’єднання,, експериментальні лабораторії. Саме всередині цих структур іде розвиток педагогів як суб’єктів педагогічної діяльності, їх активне включення в процес управління розвитком особистості.

Науково-методична рада направляє роботу методичних об’єднань, експериментальних лабораторій, діяльність шкіл молодого вчителя, професійного становлення, педагогічної майстерності, передового педагогічного досвіду, атестацію педагогічних кадрів, діяльність психолога. Через НМР іде управління інноваційною діяльністю педагогів та процесом їх безперервного розвитку ( фахові курси та курси ІКТ). Ця робота будується на основі принципу диференціації:

Школа молодого вчителя – вчителі початківці.

Школа професійного становлення – педагоги І та ІІ категорії.

Школа педагогічної майстерності – вища кваліфікація.

Школа передового педагогічного досвіду – вчителі що мають звання.

Результатом діяльності науково-методичної ради є методичні розробки з найбільш актуальних проблем навчання і виховання, науково-методичні рекомендації з удосконалення навчально-виховного процесу, брошури та методичні посібники. Для ефективного управління розвитком життєвої компетентної особистості створені експериментальні лабораторії:



  • лабораторія інноваційних технологій;

  • життєтворчого виховання;

  • моніторингових досліджень;

  • психолого-педагогічного супроводу;

  • дошкільної освіти;

  • розвитку екологічної компетентності.

Наступна складова управління розвитком життєвої компетентності особистості - це предметні методичні об’єднання. В НВК створено 7 методичних об’єднань:

  • суспільно-гуманітарного циклу;

  • вчителів фізики, математики, інформатики;

  • природничого циклу;

  • естетично-трудового та фізичного виховання;

  • вчителів початкових класів;

  • керівників гуртків ЕНЦ;

  • класних керівників.

Методичні об'єднання планують свою роботу відповідно до теми експерименту. Робота над певною темою починається з опрацювання її теоретичних засад, після чого проводяться практичні заняття, обговорення новинок методичної літератури, творчі дискусії, засідання «круглого столу», презентації досвіду, прес-конференції, моделювання уроків. Результатом такої діяльності є позитивні зміни у професійній підготовці вчителя, видання методичних посібників, авторських програм, розробка методик вивчення окремих предметів тощо. Застосовуються в школі не тільки традиційні, але й інтерактивні форми методичної роботи з педагогічними кадрами .

Прослідковується системне вивчення розвитку життєвої компетентності особистості на засіданнях м/о вчителів – предметників. А за наслідками цих засідань учні залучаються до асистування впродовж уроку, взаємного рецензування відповідей на уроках, використання додаткових джерел інформації, до використання нових інформативних технологій, самостійного складання тестів, питань до теми, залучаються до науково-дослідницької роботи.

З 2000 року НВК "Дивосвіт" із санаторними групами і класами є членом Національної мережі шкіл сприяння здоров’ю, а з 2006 року – членом Європейської мережі шкіл сприяння здоров’ю. В комплексі поряд з навчанням і вихованням учнів пріоритети надаються питанню збереження здоров’я учасників навчально-виховного процесу. Тому в закладі була створена і упродовж 14 років успішно діє рада здоров’я, в яку входять лікар комплексу, члени медичного персоналу, заступники директора з науково-методичної та виховної роботи, вчитель основ здоров’я, представники батьківської громадськості (за потреби залучаються працівники дитячої поліклініки).

Пріоритетними напрямами ради здоров’я стали:




  • узгодження діяльності різних ланок освітньо-реабілітаційного процесу;

  • розробка та реалізація комплексних оздоровчих програм;

  • профілактика захворювань вихованців та їх оздоровлення;

  • визначення дітей в групах і класах, які потребують цілеспрямованого фізичного і психічного оздоровлення;

  • організації гарячого і дієтичного харчування вихованців;

  • розгортання кваліфікованої ефективної просвітницької роботи серед учнівської молоді, спрямованої на профілактику шкідливих звичок та узалежнень;

  • взаємозв'язок здоров'я людини й екологічної обстановки, психологічний самозахист особистості;

  • поведінка в екстремальних ситуаціях.

Основними напрямами педагогічної діяльності у формуванні здорового способу життя учнів визнано:



  • формування цілісного ставлення до здоров'я всіх учасників педагогічного процесу;

  • упровадження традицій, що пропагують і сприяють здоровому способу життя;

  • формування валеологічної культури педагогів, учнів та їхніх батьків;

  • відстеження параметрів усіх учасників педагогічного процесу (разом із психологом, медпрацівниками);

  • профілактика й корекція соціально шкідливих звичок (тютюнокуріння, алкоголізму, токсикоманії, наркоманії);

  • соціально-педагогічна підтримка дітей-інвалідів і дітей групи ризику.

Доречі, перший інклюзивний клас в нашому місті створений саме в нашому закладі.



Батьківська рада школи формується з голів усіх комітетів класів за рекомендацією комітетів класів і діє від їх імені. Голова батьківської ради або його заступник є постійними представниками батьківської громадськості на всіх заходах в закладі.

Голова та заступник голови обираються на загальній батьківській конференції школи на початку навчального року. Батьківська рада бере участь у прийняті рішень щодо розвитку особистості учня та його життєвої компетентності, становленню учнівського самоврядування, захисту здоров'я та збереження життя дітей, всебічного зміцнення зв'язків між родинами, навчальним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на дітей, до професійної орієнтації учнів, позакласної та позашкільної роботи,вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази школи та благоустрою.

З 2002 року в комплексі дієво працює піклувальна рада, яка складається з осіб, що здатні приймати рішення або лобіюють їх прийняття: представників міської влади, приватних підприємців, керівників установ та організацій міста. Піклувальна рада допомагає залучати позабюджетні кошти та підтримує розвиток закладу.

В комплексі розроблена і підтвердила свою життєздатність модель учнівського самоврядування. Учнівська громадська організація «Країна Дивосвіт» - це дитяче об’єднання яке є основою для розвитку і вдосконалення організації життя колективу школярів та розвиває навички активно діяти у розв’язанні найважливіших питань життя класних колективів та колективу школи.

Як показує практика, визначається декілька напрямів діяльності органів учнівського самоврядування:


  • представницько-організаторський – участь учнівської ради в обговоренні шкільних проблем і прийняті рішень, вироблення думки учнів з питань шкільного життя, участь в роботі органів шкільної ради;

  • інформаційно- дослідницький– інформування школярів про шкільні проблеми та шляхи їх вирішення, соціологічні дослідження, діяльність учнівської ради;

  • правозахисний – захист прав учнів у школі через різні види право виховної діяльності та вирішення внутрішкільних конфліктів ;

  • шефський – організація шефської роботи;

  • зовнішньо-функціональний – організація взаємодії з позашкільними закладами, органами самоврядування сусідніх шкіл, залучення зовнішніх ресурсів до вирішення проблем учнів і школи в цілому.

Через систему класного та шкільного врядування вирішуються такі важливі завдання як:

  • виховування стійкої життєвої позиції;

  • розвиток гармонійно розвиненої, творчої, компетентної особистості, здатної жити в злагоді з довкіллям і собою, проектувати життєві перспективи;

  • формування вільної і відповідальної особистості, здатної відстоювати свої права, бути відповідальною за себе, оточення, Батьківщину;

  • сприяння максимальному саморозвиткові, самовдосконаленню, самореалізації кожного учня.

Поєднавши всі ці напрямки власне і існує модель управління учнівського самоврядування в країні «Дивосвіт», як цілісна, багатопланова, діяльнісна модель шкільного управління. Якщо спроектувати дане питання на роботу учнівського об’єднання країна «Дивосвіт», то слід зазначити про багатоплановість та активну функціональність моделі в масштабі життєвокомпетентністних орієнтирів.

Третій рівень – оперативне управління усіма поточними справами школи, в тому числі і розвитком життєвокомпетентної особистості . На цьому рівні управління здійснюється через наради при директорі педагогічного колективу (щотижнево), наради адміністрації комплексу ( щотижнево), раду лідерів (щомісяця), батьківської ради класів (щомісяця). Наради при директорі, наради адміністрації комплексу мають адміністративно-розпорядчий та аналітично-контролюючий характер. Відбувається коригування оперативної інформації з конкретних питань, що стосуються діяльності окремих працівників, груп учителів, класів тощо. Після закінчення нарад затверджуються рекомендації, визначаються конкретні виконавці рішень щодо обговорюваного питання, можуть формулюватись письмові та усні розпорядження, пропозиції.

Великого значення в створенні умов для розвитку життєвої компетентності особистості учня і вчителя набуває формування ефективної управлінської команди як ядра комплексу, як колективу однодумців, який прогнозує та координує всі основні завдання успішної роботи закладу. Основними умовами формування ефективної управлінської команди є:



  • спільне визначення стратегічних та тактичних цілей;

  • обґрунтування специфіки та інноваційних підходів в її діяльності;

  • чіткий розподіл функцій між членами команди;

  • використання різноманітних форм комунікацій;

  • налагодження успішної взаємодії різноманітних творчих груп;

  • колегіальність в прийнятті управлінських рішень;

  • формування високої управлінської та психологічної культури членів команди.

Ось вже 10 років як в комплексі сформувалась злагоджена, сильна, досвідчена управлінська команда. Її відрізняє продумана структура управління, чітке розподілення функціонала і при цьому взаємопідтримка, вміння долучити до управлінської діяльності педагогів, учнів, батьків, здатність до творчості і самовдосконаленню, колегіальність прийнятих рішень, вміння направити зусилля педагогів на досягнення загальних цілей колективу.

Особлива роль в структурі управління розвитком особистості належить соціально-психологічній службі. Її діяльність направлена на забезпечення повноцінного психічного розвитку учнів, діагностику особливостей їх особистісного та інтелектуального розвитку, виявлення причин відхилення в їх розвитку, вихованні, навчанні, на профілактику та корекцію. Ця робота проводиться переважно за програмою "Універсал". Психолог та соціальний педагог працюють в тісному контакті з педагогічним колективом, адміністрацією, батьками.



Батьківські ради класів виконують ті ж управлінські функції що і батьківська рада школи , але на своєму ( класному) рівні. Батьківський рада класу – це постійно діючий орган, який сприяє зміцненню зв’язків сім’ї, освітнього закладу, громадськості, залученню всіх учасників до активної життєдіяльності класного колективу, організації змістовного дозвілля школярів, педагогічного всеобучу батьків.

Сім'я зі школою створює той найважливіший комплекс факторів виховного середовища, який визначає успішність або неуспішність всього навчально-виховного процесу. Що б взаємодія педагога та батьків учнів була більш конкретною, осмисленою, результативною, проводяться анкетування, соціологічні дослідження, відвідуються родини вдома, індивідуальна робота, консультації, організовуються зустрічі з лікарями, психологами, юристами.

В комплексі створений банк науково-методичної інформації з проблем сім'ї, роботи з батьками та сімейного виховання.

Для успішної реалізації поставлених завдань класні керівники визначають основні напрямки взаємодії з батьками:



  • визначення рівня педагогічної культури батьків;

  • виявлення труднощів, які відчувають батьки;

  • вивчення позитивного досвіду сімейного виховання з метою його поширення;

  • здійснення колективного, диференційованого та індивідуального педагогічного впливу на батьків на основі ретельного аналізу;

  • залучення батьків до організації позашкільної, виховної роботи;

  • поширення досвіду роботи з батьками.

Для забезпечення ефективної участі всіх перерахованих суб’єктів управління у процесі вироблення, прийняття, а в подальшому й виконання рішень, необхідно підбирати відповідні технології організації колективної діяльності так, щоб досягти очікуваних результатів. З цією метою керівництво нашого закладу освоїло інтерактивні, тренінгові технології взаємодії й комунікації та використовує їх в управлінській діяльності. Ці технології дозволяють на основі внеску кожного з учасників процесу у спільну справу отримати можливість впливу на зміст рішення і організувати спільну діяльність від окремої взаємодії до широкої співпраці. Використання інтерактивних методів забезпечує реалізацію ідеї співробітництва в колективі, сприяє оздоровленню психологічного клімату, створює доброзичливу атмосферу, що в свою чергу позитивно впливає на розвиток життєво компетентної особистості.

Четвертий рівень управління – рівень особистісного впливу на особистість учня педагогів, учнів, батьків.

Конкурентоспроможний вчитель - це соціально-активний учитель, він є повноправним учасником навчально-виховного процесу, де з одного боку виконує соціальне замовлення батьків, а з іншого - державне замовлення. Багатофункціональність (цілепокладання, діагностика, прогнозування, проектування, інформаційна, організаційна, контролююча, корекційна, аналітична, зворотнього зв’язку) діяльності, які покладені на вчителя привносять в роботу вчителя якості менеджера і аналітика, експериментатора і психолога.

Які механізми розвитку життєвих компетенцій може використати вчитель? Це педагогічні технології, індивідуальний підхід, створення ситуації успіху. Вони допомагають вчителю в управлінні учнівським колективом, досягати зростання особистості. Але проектні та інтерактивні технології являються найдієвішими. В практиці роботи більшості вчителів використовуються уроки з комп’ютерною підтримкою. Засідання, наради, семінари, педагогічні та методичні ради школи проводяться з застосуванням мультимедійної техніки. Завдяки такій роботі вчителі набули навичок узагальнювати власну роботу, набули позитивного досвіду групової роботи, побачили значущість діяльності кожного для результату спільної справи, отримали позитивний емоційний настрій, можливість розвитку комунікативних навичок особистісних якостей кожного.

Таким чином,



  1. В закладі створена дієва модель управління розвитком життєвої компетентності особистості.

  2. Така модель управління якісно змінює способи взаємодії суб’єктів управління, насамперед адміністрації з учителями, керівника з колективом, педколектива та керівника з батьками і учнями.

  3. Активність керівника поступається місцем іншим суб’єктам управління, а його головним завданням стає створення умов для їхньої ініціативи.

  4. Важливим механізмом управління в комплексі – є системний моніторинг життєдіяльності комплексу і розвиток життєвої компетентності особистості.

  5. Залучення батьків до роботи Ради школи, діяльність батьківської ради дозволило втілити в життя одну з найбільш цікавих ідей сучасного менеджменту – ідею соціального партнерства в реалізації програми експерименту щодо розвитку життєвокомпетентної особистості.

Дякую за увагу.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка