Розлетяться діти, мов голуб’ята… Сцена прикрашена голубами, шарами, зорями, плакат із зображенням випускника і випускниці, напис «Хай щастить вам, випускники»



Скачати 75.89 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір75.89 Kb.
Розлетяться діти, мов голуб’ята…
( Сцена прикрашена голубами, шарами, зорями, плакат із зображенням випускника і випускниці, напис « Хай щастить вам, випускники» )

Під мелодію прощального шкільного вальсу звучать слова
В 1. Червневий вечір, синь безкрая –

Цей день нам довго не забуть

Сьогодні, друзі, проводжаєм

Випускників в далеку путь.

В 2. Тихо нічка стуляє повіки

Зорі з неба моргають нам

Не забути, напевно, повіки

Цей тривожний і радісний день

В 1. Дитинство, дитинство – чудова пора

Дитинство, дитинство втікає з двора

Вже юність їх кличе в далекі путі

Де зорі ближче і дні золоті

В 2. Вже прощально вальсують навколо

Друзі, рідні їх, вчителі

Прощавай, незабутняя, школо,

Атестат вже лежить на столі



( Звучить музика, пара випускників кружляють у вальсі, а в цей час ведучі говорять про них слова, а потім випускники сідають у зал )

Вірші про випускників.

В 1. Вечір присвячений урочистій події – вручення атестатів про загальну середню освіту

випускників Шенгурівської ЗОШ І – ІІІ ст. оголошується відкритим.

В 2. Внесення прапорів.

В 1. Оголошення гостей.

У щасливу дорогу проводжають випускників їх батьки, вчителі, друзі, запрошені

гості, жителі села.

В 2. Шкільні роки – це 3000 днів. 3000 днів ви прокидалися, не додивившись цікавих снів

і йшли знайомою стежкою до школи. І хоча частенько сонечко кликало вас на

вулицю, в ліс, на річку, але ви прямували до школи. А сьогодні день народження

вашого дорослого життя . Ми вам даруємо святковий торт із 11 свічками як символ

11 шкільних років. Ви зараз їх загасите і полинуть ваші шкільні роки у минуле…



( Виноситься торт, в ньому 11 свічок, випускники із класним керівником сходяться в круг і гасять свічки.)

В 1. Ми прийшли на ваше свято

З іменинним пирогом

В ньому є свічок багато

Ви осяяли кругом.

В 2. Ну що ж бажання загадайте

В чарівну святкову мить

Тільки ж сили докладайте,

Щоб скоріше їх здійснить.

- 1 -


В 1. Нашій шкільній родині дуже шкода розлучатися з вами, але давайте не будемо

сумувати, бо до нас на свято завітали: Королева знань, Президент шкільного

парламенту, Міністр освіти.

( Нагородження випускників)

В 2. Слово для зачитання наказу по школі про випуск учнів 11 класу надається

заступнику директора з навчально – виховної роботи Омельченко К. І.

Просимо випускників встати.

В 1. А зараз найголовніша подія нашого вечора: слово для привітання і вручення

атестатів про загальну середню освіту надається директору школи Рибалка Тетяні

Григорівні.

В 2. Як кораблю велике плавання бажають, так ми проводимо своїх випускників і

бажаємо їм щастя, здійснення бажань на добре , на майбутнє, на віки.

( Слово надається гостям)

В 1. Коли у перший клас увійшли ви несміло,

Тоді вам все здавалось неможливим,

І як навчитись книжки читати,

Що треба у щоденник писати.

Як літери складати у слова

Аж заболіла голова

Та швидко кожен із вас до цього звик,

Бо поруч був чудовий помічник –

Це перша вчителька, що на шкільному ганку

Зустріла всіх вас вересневим ранком.

( Привітання першої вчительки Нечти В. І. )

В 2. Хто найближче до дитини у шкільному вирі днів?

Хто неначе рідна ненька словом людяним зігрів?

В 1. Хто в дитячі душі щирі, як найближчий друг проник?

Так, це він – опора учнів, класний керівник.

( Привітання класного керівника Рибалко К. Д. )

В 2. Доки батько живий, доки мати жива,

Поспішаймо сказати найніжніші слова:

В 1. Рідна , мамо, живи!

В 2. Рідний, тату, живи!

Разом. Найдорожчі у світі – це ви! Тільки ви !



( Привітання батьків Товмашенко Олександр, Домнич Людмила і дарують дітям хлібину)

В 1. Випускникам ми надаємо слово, слова подяки їм сказати,

Адже ідучи у світ широкий, їх всюди будуть люди зустрічати.

( Виступ випускників).


  • 2 –


Випускники виконують пісню « Выпускной».

1 В. Шкільне дитинство дзвоником злетіло,

Доросле починається життя.

Нам щойно атестати вже вручили,

Путівку в невідоме майбуття.

2 В. Здавалось 11 літ багато,

Ніхто й не думав, що так швидко промайнуть,

Тепер нам хочеться, щоб перенесли свято,

Хоча би тиждень в школі ще побуть.

3 В. Пройтися школою і тихо наодинці

Ще зазирнути в кожен – кожен клас,

Все пригадати до найменшої дрібниці.

Щоб залишилось в пам’яті у нас.

4 В. Нам усім по 17 , усі ми крилаті,

Усі галасливі і дуже завзяті.

А світ, мов казка, що летить у даль.

Вона скінчилась і усім нам жаль.

Як жаль, що все для нас кінчається,

Остання пісня проспівається.

Ми на світанку розлучаємось – назавжди, назавжди !

5 В. А вранці ми йшли, повертались знову до школи.

Вона, ніби зіронька, кликала кожного з нас.

Хіба думав хтось, що ми підемо звіди? Ніколи!

Та ось вже прийшов назавжди розлучатися час.



Випускники виконують пісню « Прощай, школа».

6 В. Усім нам жаль, що час розлуки такий нестримний і важкий.

У світлу даль простягнем руки, до неба звернем погляд свій.

Прости нам, Господи Всевишній, за наші грубощі і лінь

І за провини наші грішні простіть нас, рідні вчителі!

7 В. Не треба сліз, в цей день не плачуть,

Це перший крок в дорослий світ

Нехай наставники пробачать

Нас за помилки юних літ.

8 В. Учителю! Наставнику наш віщий,

Спасибі вам за ваш щоденний труд.

Найкращий наш, безцінний, наймиліший,

На всі віки благословенний будь!

Випускники виконують пісню « Вчителі»

9 В. Юність наша – пора непроста і примхлива,

То сміється, то плаче гіркими слізьми.

Все буває, повірте, і сонце, і злива,

Перешкод нам не буде, бо поряд батьки.

10 В. У глибині душі десь дзенькнула струна,

То, мамо, б’ють роки у дзвони,

То, мамо, лине вже пора, умита в слізоньках солоних.

Ти бачиш, мамо, як вітри женуть від дому нас подалі.

Ти плачеш, мамо, обітри ті сльози гіркі і незвані.

- 3 -

11 В. Чого ти зажурена, мамо? Чого в очах твоїх сльоза?



Чи вітер пестив тебе мало, чи усмішку вкрала гроза?

Куди твоя радість поділась?

Твоя ще не згасла краса, і руки ще не опустились.

Чого ж посивіла коса? Не треба журитися, мамо.

Чого у сльозах, ну чого? Чи снігу упало не мало і весь вік – тобі на чоло?

Пісень ти співала не мало, багато не спала ночей.

Чого ж ти зажурена, мамо? Аж капають сльози з очей.

Не жалій мене, мамо, не треба, і не думай, що я ще дитя,

Подивись у глибоке небо, на своє ти оглянься життя.

Як тобі було важко в дорозі, як тебе заставала гроза?

Я стою на твердому порозі. Чому ж в тебе іскриться сльоза?

Принесла тобі, мамо, я квіти, в очі гляну твої я ясні.

Сльози радості ніде подіти, ніби краплі дощу навесні.

Я загляну в очі – озерця, до щоки притулюсь, як колись.

І відчую биття твого серця, тільки жалібно так не дивись.

12 В. Щастя у житті, коли кохана любить,

Серце зігріва її любов палка,

Та ніколи так не приголубить,

Як ласкава й ніжна мамина рука.

13 В. Мчать літа, мов без припону коні, сніг на скроні сріблом опада.

Мамо, мила, дай свої долоні, твоя доня пісню їм склада.

Скільки діла руки ці зробили! Прали, шили, пестили малят.

Ну, а борщ який смачний варили! Як уміли коси заплітать!

14 В. Припаду до пучок тих устами,

Ревно їх сльозами окроплю…Як сивіють рано наші мами!

Як ми пізно млієм від жалю!

15 В. Уклін тобі, мій рідний тату

За те, що ласка в тебе є,

Нехай же рідну нашу хату

Біда і горе обмине.

16 В. За те, що можем мирно жити,

За те, що нас ти бережеш,

За те, що вмієш нас любити,

То ж буть щасливим ти без меж.

17 В. Я – син. Я – мамине крило. Я – син. Я – батьківське крило.

Гільце, що в світ широкий пророслою. Я народився вдачею веселий,

Таким я виріс, таким мені й рости… Я хлопець звідти, де співають села,

Де танцями розгойдані мости. Я з тих країв, де люди люблять сонце,

І сміх такий, що шкіру пробива, де жайвір в полі служить охоронцем,

Лелека у дворі гніздо звива… Я – син. Я мамине і батькове крило.

Гільце, що в світ широкий проросло.

18 В. Спасибі вам, мої батьки, за теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім’ї і за турботу щогодинну.

19 В. За вашу відданість святу своїм уже дорослим дітям, за людяність і доброту, -

Ми вдячні вам за все на світі! – ( разом)

Випускники виконують пісню батькам.

- 4 -


В 2. Сьогодні наша школа нагадує осіннє дерево, від якого відірвалось 19 листочків.

Нехай же доля не розкидає вас у буремному вихорі життя. Дружіть між собою,

приходьте до школи, приводьте до нашої школи своїх дітей.

В 1. Завжди пам’ятайте: ви її – діти, її вихованці. Почепіть свої листочки з вітаннями

на наше символічне шкільне дерево. Це буде постійна згадка про вас, яка

зберігатиметься у шкільному музеї.



( Учні чіпляють та зачитують листочки)

Звучить пісня « Через годы…»

В 2. Проведіть мене, мамо і тату,

Будь – ласка, проведіть до воріт.

Хай простелиться доля,

Мов казка, мені рідні у слід.

В 1. Рідні, мамо, рідний тату, подай мені руку –

Я у танці тебе поведу.

Попрощаємось разом з дитинством,

Вдячним серцем до ніг припаду.

( Діти разом з батьками танцюють вальс )

В 2. У Симоненка є такі слова: « Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з

тобою приспані тривоги». От і виросли сини й дочки. І так хочеться, щоб щаслива

дорога склалася перед ними, не забували рідного села, стежини до рідного порогу,

не цурались свого роду. Для цього в давнину матері дарували своїм дітям рушники.

В 1. За традицією, закладеною в стінах нашої школи, материнські руки найтепліші,

Найдобріші, най лагідніші стелять для своїх дітей рушник на удачу, на щастя, на

долю, щоб дорога була рівною і заквітчаною. Хай тепло цього рушника проникне до



самого їхнього серця.

( Звучить пісня « Рідна мати моя», матері стелять рушники )


  • 5 –




Сценарій випускного вечора

Шенгурівської загальноосвітньої

школи І – ІІІ ступенів




Шенгури 2008


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка