Розділ 11. Комплексний фінансовий аналіз



Сторінка1/3
Дата конвертації24.04.2016
Розмір0.56 Mb.
  1   2   3
Поняття комплексного фінансового аналізу

Методологія організації комплексного фінансового аналізу

Часткові моделі реалізації комплексного фінансового аналізу
РОЗДІЛ 11. КОМПЛЕКСНИЙ ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ
У сучасній практиці управління корпоративними фінансами важливе місце займає проблема якісного та кількісного обґрунтування управлінських фінансових рішень, ефективне прийняття яких неможливе без використання фінансового аналізу. Водночас, значна частина управлінських фінансових рішень потребує комплексного (інтегрального) підходу до дослідження об’єкта аналізу. Це, в свою чергу, визначає об’єктивну необхідність визначення загальних принципів і формулювання ефективних методик організації та проведення комплексного фінансового аналізу1.

Важливою умовою адекватного розуміння проблемних питань організації та реалізації комплексного фінансового аналізу є опрацювання таких базових питань теми:



  • поняття комплексного фінансового аналізу;

  • методологія організації комплексного фінансового аналізу;

  • часткові моделі реалізації комплексного фінансового аналізу.

Визначивши матеріал теми Ви повинні вміти:

  • обґрунтувати цілі та завдання проведення кимплексного фінансового аналізу для потреб конкретного замовника;

  • формувати модель організації та реалізації комплексного фінансового аналізу, яка відповідає специфічним запитам конкретного об’єкта дослідження;

  • інтерпретувати отримані кількісні результати комплексного фінансового аналізу та обґрунтувати відповідні управлінські фінансові рішення;

  • оцінити результати моделі комплексного фінансового аналізу та її ефективність для конкретного підприємства.



11.1. Поняття комплексного фінансового аналізу
В умовах глобалізації економіки та постійно зростаючого рівня вимог до забезпечення конкурентоспроможності підприємства як у короткостроковому, так і довгостроковому періодах особливе значення відіграє проблема формування ефективної системи інформаційного забезпечення прийняття менеджментом управлінських фінансових рішень. Базою прийняття таких рішень мають бути результати фінансового аналізу. Поряд з цим у новітній практиці управління корпоративними фінансами помітні тенденції до домінування методів фінансового аналізу, спрямованих на дослідження об’єкта управління як цілісної системи взаємопов’язаних фінансових відносин. Звичайно, такі методи використовують загальні принципи та прийоми фінансового аналізу, які були розглянуті у попередніх розділах підручника. Однак їх використання характеризуються модифікацією підходу до формування вхідної та вихідної інформаційної бази, формування та інтерпретацію результатів дослідження, що визначається насампе-
ред специфікою завдань, поставлених перед комплексним фінансовим аналізом.

Так, прийняття низки управлінських фінансових рішень потребує оцінки фінансово-економічного потенціалу суб’єкта господарювання в цілому — підприємства як цілісної системи. що є відокремленим суб’єктом економічних відносин, хоча не завжди є окремим суб’єктом права (має статус юридичної особи). За таких умов суб’єкт господарювання (підприємство) досліджується як економічна особа (economic entity), наприклад дослідження господарської діяльності господарського товариства, фінансово-промислової групи, бізнес-групи, спільної діяльності без створення юридичної особи, господарських альянсів (інших форм об’єднання підприємств чи їх відокремлених структурних підрозділів) тощо.

У такій ситуації постає питання щодо узагальнення результатів дослідження окремих фінансових аспектів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства з метою формування єдиного (інтегрального) показника як індикатора ефектив-
ності фінансового менеджменту на підприємстві. що є об’єктом дослідження. Практичне забезпечення такої потреби здійснюється, проведенням зведеного дослідження фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання (рис. 11.1) — комплексного фінансового аналізу (далі —КФА).

Рис. 11.1. Функціонально-організаційна структура комплексного фінансового аналізу

Виступаючи формою організації фінансового аналізу КФА, частково використовує спільні принципи та методи, однак характеризується реалізацією суттєво іншої функціонально-організаційної структури моделі дослідження фінансів підприємства. Тому доцільно зупинитися на визначенні структури моделі КФА більш докладно.


11.11. Мета організації
та проведення комплексного фінансового аналізу

Системоутворюючим елементом моделі КФА є мета організації та проведення аналізу, від чіткості формулювання якої залежить як ефективність всієї моделі КФА, так і достовірність результатів дослідження КФА ґрунтується на загальних принципах фінансового аналізу, однак їх практичне застосування спрямоване на досягнення принципово іншої мети —у достатньо короткі строки провести розрахунки на основі обраної математичної моделі комплексного фінансового дослідження операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства — об’єкта дослідження, ідентифікувати фактичні результати та обґрунтувати прогнозний тренд розвитку фінансового стану суб’єкта господарювання у коротко- або довгостроковомпу періодах.

При цьому отриманням результатів комплексного фінансового дослідження діяльності підприємств забезпечується обґрунтованість прийняття (або відхилення) управлінських фінансових рішень щодо позиціонування такого суб’єкта господарювання на цільовому ринку (іншому економічному просторі). Під позиціонуванням слід розуміти визначення фінансово-економічного потенціалу підприємства — об’єкта дослідження щодо формування, підтримання та поліпшення позиції на цільовому ринку, яким можуть виступати як інституції ринкової економіки:

ринок продукції (робіт, послуг), яку виробляє чи планує виробляти підприємство — формування маркетингової стратегії;

ринок RD (research and development — ринок науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт) — формування виробничої та технологічної стратегій підприємства, забезпечення доступу до новітніх технологій і правовий захист власних розробок;

ринок матеріальних ресурсів — формування системи постачання матеріалів, запасів та інших комплектуючих для забезпечення безперервності операційної діяльності суб’єкта господарювання;

ринок трудових ресурсів — обґрунтування ефективного фінансового забезпечення політики управління персоналом суб’єкта господарювання;

ринок цінних паперів — формування емісійної стратегії на ринку цінних паперів, включаючи ринок прав власності, ринок боргових цінних паперів, а також ринок похідних цінних паперів;

ринок кредитних ресурсів — визначення рівня доступу підприємства до банківських кредитів з метою покриття потреби в оборотному та інвестиційному капіталі;

ринок корпоративного контролю — визначення рівня привабливості підприємства для ворожого (дружнього) поглинання, проведення корпоративної реструктуризації підприємства;

ринок банкрутства — оцінка ймовірності оголошення підприємства фінансово неспроможним та/або оцінка його санаційної спроможності;

інші ринки, що формують інфраструктуру ринкової економіки країни та міжнародного економічного простору і які безпосередньо задіяні в забезпеченні операційної, інвестиційної та фінансової діяльності суб’єкта господарювання — об’єкта дослідження.

Особливості цільового ринку, щодо якого здійснюється позиціонування суб’єкта господарювання, а також специфіка операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства визначають вибір об’єкта КФА та суб’єктів проведення такого аналізу.


11.12. Об’єкти комплексного фінансового аналізу
Для побудови моделі КФА та її узгодження з метою такого дослідження необхідно правильно визначити об’єкт КФА, а також суб’єктів його реалізації.

Нагадаємо, що потреба комплексного фінансового аналізу викликана переважно потребами інформаційного, методологічного й організаційного забезпечення обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо фінансування різних видів діяльності суб’єкта господарювання у коротко- та довгостроковій перспективі. Тому очевидним є твердження, що об’єктом КФА є сукупність фінансових відносин, що виникають при реалізації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності структурного підрозділу підприємства. суб’єкта господарювання в цілому або їх групи (сукупності). Результатом такого аналізу буде кількісне вираження спроможності об’єкта дослідження забезпечити стабільність фінансово-господарської діяльності, приріст ринкової вартості підприємства та забезпечення доходу його власників у коротко- та довгостроковій перспективах. Іншими словами. КФА дає змогу кількісно оцінити рівень економічного потенціалу підприємства. При цьому об’єкт дослідження КФА може виражатися у таких формах:



  • відокремлений суб’єкт господарювання. що має статус юридичної особи (підприємства у формі господарських товариств, державних чи казенних підприємств тощо;

  • відокремлений суб’єкт господарювання, що не має статусу юридичної особи (спільна діяльність без створення юридичної особи, приватне підприємство тощо;

  • структурний підрозділ, суб’єкта господарювання (цех, філіал, дочірнє підприємство та ін.;

  • інтегрована корпоративна структура (бізнес-група) або фінансово-промислова група (ФПГ);

  • сукупність суб’єктів господарювання, не пов’язаних між собою формалізованими відносинами (підприємства-конкуренти, підприємства-бізнес-аналоги);

  • інвестиційний проект, що реалізується окремим суб’єктом господарювання або їх групою (включаючи формалізовані та неформалізовані групи).

У встановленні реального рівня економічного потенціалу підприємства зацікавлені всі учасники корпоративних відносин — як інсайдери, так і аутсайдери2. Названі категорії учасників ринку капіталу виступають основними замовниками КФА, хоча при цьому вони як суб’єкти КФА реалізують різні функції. Однак зважаючи на специфічність цілей та завдань, що ставляться замовниками перед КФА, та різний рівень їх інформаційної обізнаності про фінансово-господарську діяльність підприємства, об’єкта дослідження, до реалізації КФА можуть залучатися інші учасники — консалтингові організації, рейтингові та інформаційні агентства. Роль останніх як суб’єктів КФА полягає у виконанні таких функцій:

  • для рейтингових та інформаційних агентств:

  • інформаційне забезпечення додатковою інформацією, що потрібна для КФА (наприклад, фінансова інформація щодо підприємств-аналогів, підприємств-конкурентів; середньогалузеві показники, загальноекономічні індикатори; ринкові індекси та інша фінансово-економічна інформація);

  • самостійне проведення КФА як форма реалізації інформаційного посередництва (наприклад, кредитні рейтинги підприємств таких агентств, як StandardPoor, Moody, Top-100 “Української Інвестиційної Газети” тощо);

для консалтингових організацій:

  • надання додаткової інформації для проведення КФА;

  • консалтинг внутрішніх служб замовника КФА щодо питань, які виникають при організації та проведенні КФА;

  • надання послуг щодо обґрунтування моделі КФА та її реалізація;

  • інтерпретація результатів дослідження для його замовників;

  • вироблення рекомендацій щодо формування стратегії діяльності у коротко- та довгостроковій перспективі тощо.

Слід визнати, що згадані вище суб’єкти КФА виконують відмінні функції, специфіка яких обумовлена метою та завданнями, які поставлені перед КФА.

Наприклад, дослідження рейтингових агентств реалізується на інформаційній базі про фінансово-госпоодарську діяльність значної сукупності суб’єктів господарювання. Однак такі дослідження мають спрощений характер і спрямовані на оцінку, як правило, лише окремого аспекту їх діяльності, який визначається потребами цільової аудиторії. Так часто оприлюднюються рейтинги підприємств за рівнем їх кредитоспроможності або прибутковості їх корпоративних прав, або їх ринкової активності (частки ринку) тощо. Такі рейтинги, можуть задовольнити потребу частини замовників КФА, для яких основною вимогою до надання результатів КФА, для яких основною вимогою до надання результатів КФА виступає гранична простота та швидкість їх отримання, наприклад дрібних інвесторів чи спекулянтів на ринку цінних паперів. З іншого боку, менеджерів, власників корпоративних прав підприємства або результати лише такого аналізу, оскільки дана категорія замовників висуває принципово інші вимоги до організації, проведення та надання результатів КФА.

Тому доцільно зупинитися на з’ясуванні мети та завдань КФА, які висуваються різними категоріями замовників, та їх впливу на реалізацію моделі такого дослідження.


11.13. Завдання комплексного фінансового аналізу
Завдання КФА можуть бути виражені через сукупність проблемних питань фінансового менеджменту, підтримка й прийняття управлінських рішень щодо яких покладено на комплексне фінансове дослідження господарської діяльності суб’єкта господарювання. Наприклад, власники покладають на КФА завдання в обґрунтування фінансових та інфестиційних рішень як у коротко- так і в довгостроковому періоді, менеджери підприємства — вирішення проблеми інформаційного забезпечення, потреб оперативного та стратегічного фінансового планування та в разі потреби методологічного забезпечення окремих функцій антикризового фінансового управління та/або провадження справи про банкрутство. Водночас результуючи фінансові показники та коефіцієнти, що формуються в процесі реалізації КФА, необхідні для потенційних інвесторів підприємства, які розглядають інвестиційні проекти та пропозиції, для прийняття відповідних управлінських рішень щодо фінансування таких проектів, а кредиторам для обґрунтування рішень про надання –редиту. його обсягів і умов тощо.

Тому можна стверджувати, що основним завданням КФА операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства є забезпечення кількісної оцінки фінансово-економічного потенціалу суб’єкта господарювання, що досліждується. Нагадаємо, що таке дослідження здійснюється з метою позиціонування суб’єкта господарювання на цільовому ринку. У свою чергу, позиціонування як результат КФА є джерелом інформаційного забезпечення фінансового менеджменту і використовується, зокрема. для обґрунтування та прийняння управлінських фінансових рішень щодо питань:



  • обґрунтування залучення або здійснення реальних та фінансових інвестицій;

  • оцінка результативності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та/або його структурних підрозділів;

  • порівняльний аналіз фінансово-господарської діяльності окремих підприємств (підприємств-конкурентів, підприємств-аналогів);

  • оцінка надійності комерційних партнерів (зокрема, у формі оцінки кредитоспроможності позичальника);

  • прийняття управлінських рішень щодо купівлі-продажу бізнесу (mergeracquisition);

  • обґрунтування господарських аперацій на ринку корпоративного контролю;

  • визначення напрямків та резервів оптимізації параметрів фінансових процесів, у тому числі, організація фінансового оздоровлення суб’єкта господарювання (наприклад, у процесі реалізації антикризового фінансового менеджменту);

  • обґрунтування необхідності та/або доцільності проведення реорганізації суб’єкта господарювання;

  • визначення доцільності створення нового бізнесу, оцінка інвестиційної привабливості його подальшого функціонування на цільовому ринку чи необхідності згортання даного бізнесу;

  • оцінка та затвердження інвестиційних проектів, аналіз альтернативних можливостей, доступних замовнику КФА;

  • формування ринкового портфеля інвестицій (короткострокових чи довгострокових фінансових інвестицій) тощо.

Визначений вище орієнтовний перелік функціональних напрямів застосування КФА визначає особливі вимоги до вхідної та вихідної інформації, на основі якої здійснюється комплексне дослідження. Не зважаючи на той факт, що в кожному із наведених напрямків КФА буде використана різна фінансова інформація, задіяні відмінні джерела формування інформаційної бази КФА, вона має відповідати певним критеріям, які будуть розглянуті нижче.
11.14. Інформаційна база
комплексного фінансового аналізу

Формування інформаційної бази обґрунтування та реалізації моделі КФА має здійснюватися із дотриманням таких критеріїв та вимог:



  • проведення комплексного аналізу здійснюється на основі системи цільових фінансових показників та коефіцієнтів відповідно до обраної методики оцінки фінансового стану об’кта дослідження; сукупність таких показників може характеризувати один або кілька аспектів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності об’єкта дослідження;

  • вхідна інформація щодо фінансово-господарської діяльності підприємства — об’єкта дослідження, що надається для подальшої її обробки, має бути повною, достовірною та поданою у вигляді, прийнятному для обробки;

  • забезпечення зіставності фінансової інформації за відповідними напрямами й її формування — цільові показники обраної методики, вхідна фінансова інформація мають бути приведені до зіставних одиниць виміру, подані за аналогічні часові періоди, що повинно забезпечити можливість їх адекватної математичної обробки;

  • кожен із сукупності фінансових показників та коефіцієнтів, яка закладається в інформаційну основу моделювання цільового фінансового показника, має бути максимально інформативним, запобігати дублюванню та перекриття показників;

  • надання результатів КФА у простій та доступній для однозначної інтерпретації формі — результати дослідження являють собою, як правило, кількісну величину. яка визначає індекс, ранг, рейтинг об’єкта дослідження відповідно до встановленої шкали.


11,2. Методологія організації
комплексного фінансового аналізу

Трансформація результативності моделі КФА в її ефективність досягається дотриманням всіма учасниками комплексного фінансового дослідження певної процедури його проведення.

По-перше, методологічна база КФА має базуватись на таких методиках, які б дали змогу в обмежені строки виконати сукупність завдань, поставлених замовниками перед КФА, та однозначно інтерпретувати результати такого дослідження. Зокрема, експрес-аналіз як часткова форма КФА за період у 1—2 дні на основі даних фінансової звітності, а також розшифровок окремих статей фінансової звітності, інших наявних та доступних джерел інформації (даних управлінського обліку, аудиторського звіту тощо) повинен забезпечити, наприклад, ідентифікацію інвестиційної привабливості об’єкта дослідження (зокрема, доцільності включення цінних паперів підприємства до ринкового портфеля), виявлення та ідентифікацію проблемних напрямів фінансово-господарської діяльності підприємства.

По-друге, на основі практичних результатів проведення КФА його виконавцями (фінансовими аналітиками) було досить ефективний прийом організації аналізу фінансових звітів — порівняльний аналіз. Порівняльний аналіз являє собою внутрішньогосподарський аналіз зведених показників фінансової звітності за окремими напрямами діяльності самого підприємства та його дочірніх підприємств або міжгосподарський аналіз показників даної фірми у порівнянні із відповідними показниками конкурентів, середньогалузевими чи середніми показниками. Залежно від поставленого завдання щодо організації комплексного фінансового аналізу конкретного об’єкта необхідно насамперед визначитись із найбільш оптимальною базою для порівняння значень аналітичних індикаторів — значень фінансових показників.

Базою для забезпечення порівняльного вналізу можуть слугувати такі системи індикаторів:



  • середньогалузеві значення показників;

  • показники фінансово-господарської діяльності підприємств, які є дилерами у галузі, до якої належить об’єкт дослідження;

  • певні нормативні значення фінансових показників відповідно до законодавчих та/або внутрішніх нормативних документів, рекомендацій науковців;

  • цільові значення фінансових показників, визначені потенційними інвесторами або замовниками дослідження;

  • оптимальні та/або критичні значення фінансових показників, розраховані аналітиками для підприємства, яке аналізують, враховуючи специфіку та особливості його фінансово-господарської діяльності;

  • усередненні за часом значення фінансових показників, визначені на основі даних про фінансово-господарську діяльність підприємства у найсприятливіші періоди його функціонування.

По-третє, для проведення такого аналізу потрібно забезпечити формування системи показників та індикаторів, які б у своїй сукупності відповідали вимогам комплексної характеристики поточного стану об’єкта дослідження, формування та підтримання перспектив його подальшого розвитку. При цьому слід пам’ятати, що використання надлишкової кількості фінансових показників, коефіцієнтів може спричинити невиправдану втрату часу на математичне та аналітичне забезпечення дослідження функціонально взаємозалежних між собою показників (наприклад, індекс постійного активу та коефіцієнт маневреності власних коштів). Це, в свою чергу, значно знизить оперативність комплексного аналізу, яка є базовою характеристикою його ефективності. Наповненість цільової сукупності тими чи іншими фінансовими показниками залежить від завдань, поставлених перед аналізом його замовниками у кожному конкретному випадку. Серед таких вимог, що висуваються до потенційних показників, можна виділити невелику сукупність критичних значень.

По-четверте, ефективність реалізації КФА та його відповідність запитати замовників такого дослідження значною мірою залежить від можливості побудови адекватної системи однозначної інтерпретації результатів математичної та аналітичної обробки визначеної групи цільових показників з метою попередження та уникнення двозначності висновків, протиріч поглядів окремих експертів щодо ідентифікації стану об’єкта дослідження.

У сучасній практиці фінансового аналізу взагалі та КФА зокрема поширеним засобом досягнення визначеної вище мети є розробка системи ранжування, відповідно до якої кожному значенню цільового показника відповідає однозначно визначений ранг, а сума рангів, отриманих даним об’єктом дослідження за результатами аналізу, слугує підставою для підсумкової характеристики його фінансово-економічного стану розвитку тенденцій його зміни та перспектив подальшого функціонування. Типовим прикладом такого ранжування може бути рейтинг кредитоспроможності суб’єктів господарювання (наприклад, рейтинг StandardPoor, Moody’s)

Отже, оброблена оцінка окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства на основі математичного моделювання органічно компонується в єдиному інтегрованому фінансовому показнику. Отриманий у результаті КФА інтегрований показник є характеристикою об’єкта дослідження — суб’єкта господарювання щодо його відповідності поточним ринковим умовам. Наступні висновки є інформаційною основою для виконання поставленого управлінського завдання та дають змогу робити обґрунтовані висновки щодо ідентифікації фінансово-економічного потенціалу об’єкта дослідження і сфоормувати очікуваний тренд його розвитку у коротко- та довгостроковій перспективах.

Особливості досягнення мети та реалізації завдань КФА, а також специфіка вимог замовників такого дослідження виражені через визначені вище основні положення, дають можливість сформувати базову (орієнтовну) процедуру організації та реалізації проведення КФА об’єкта дослідження.

11.2.1. Базова структура моделі
комплексного фінансового аналізу

Основним елементом процедури КФА фінансового стану суб’єкта господарювання виступає модель обробки вхідної інформаційної бази. Являє собою обґрунтований відповідно до специфічних характеристик конкретного випадку процедури КФА органічний синтез математичних, статистичних та аналітичних методів проведення дослідження, обґрунтування результатів та їх інтерпретації. Загалом пропоновану процедуру організації та проведення КФВ (Рис. 11.2.) можна розподілити на такі етапи.

Рис. 11.2. Процедура організації та проведення комплексного
фінансового аналізу (КФА) об’єкта дослідження

Розглянемо визначені етапи процедури КФА більш докладно, зваживши, що їх сутнісне наповнення може відрізнятися залежно від завдань КФА та потреб замовників такого дослідження, виконуючи при цьому аналогічні функції.

На першому етапі замовник КФА забезпечує постановку цільової функції моделі обробки вхідної інформаційної бази. Адекватна постановки цільової функції КФА має сформувати чітке розуміння мети комплексного дослідження в окремо взятому випадку, відповідність процедури КФА вимогам замовників такого аналізу а також специфіці конкретного підприємства доводиться цільова функція комплексного фінансового аналізу, яка передбачає формалізацію таких елементів:


  • об’єкта дослідження та його специфіки (зокрема, економічної та правової формалізації об’єкта дослідження, його галузевої приналежності форми власності, величини, ринкового положення і рівня монополізації галузі та іншої суттєвої ринкової інформації);

  • інформаційної бази та її часових лагів (насамперед, фінансова звітність за порівняні часові проміжки, джерела додаткової інформації та форма її подання тощо);

  • мети й завдань проведення дослідження (зокрема, ідентифікації ділової надійності, оцінки кредитоспроможності, оцінки ймовірності банкрутства, визначення рівня достатку акціонерів (shareholder value) тощо);

  • сукупності напрямів дослідження параметрів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності об’єкта дослідження, які є складовими елементами узагальнюючого інтергального показника (ефективності підприємницької діяльності, результативність фінансового менеджменту, ризикованості діяльності, довго- та короткострокових перспектив платоспроможності, ефективності управління підприємством — об’єктом дослідження тощо);

  • форми подання кінцевої (вихідної) інформації (визначення абсолютної величини інтегрального показника, формування порівняльної таблиці тощо);

  • методики формування (в разі потреби) рекомендацій і пропозиції провадження заходів, необхідність яких випливає з дослідження результатів КФА щодо формування, збереження та/або модифікації очікуваного тренду розвитку об’єкта дослідження у коротко- та довгостроковій перспективі.

На відміну від першого етапу, який полягає у формуванні методологічної основи моделі обробки вхідної інформаційної бази в рамках КФА, на другому етапі передбачено обґрунтування процедур первинної обробки, узагальнення і консолідації вхідної фінансової інформації та особливостей їх реалізації. Практична реалізація такої первинної обробки фінансової інформації має відповідати критеріям оперативності формування та постачання придатної для подальшої математичної обробки фінансової інформації.

Отже, для забезпечення виконання завдань, які ставляться на другому етапі моделі, що розглядається, реалізується така сукупність інтеграцій:



  • групування джерел фінансової інформацій відповідно до визначених напрямів дослідження операційної, інвестиційної та фінансової діяльності об’єкта дослідження та формування об’єктів (центрів) спостереження (зокрема, платоспроможність, ділова активність, фінансові результати, майно підприємства, грошові потоки підприємства, формування ринкової вартості тощо);

  • формування відповідно до специфіки цільової функції сукупності фінансових показників та коефіцієнтів як форми узагальнення згрупованих даних відповідно до визначених об’єктів (центрів) спостереження;

  • обґрунтування вибору форм та методів обробки вхідної інформації відповідно до визначеної сукупності, показників та потреб процедури формування та надання кінцевих результатів КФА.

Третій етап моделі передбачає забезпечення технічної реалізації методичних засад, визначених на першому етапі, на основі обґрунтованої на другому етапі сукупності сфер аналізу та об‘єктів дослідження. При цьому здійснюється вибір необхідної методики (поєднання математичних, статистичних та/або аналітичних моделей) консолідації результатів первинної обробки вхідної інформації за визначеними напрямами дослідження, визначення структури та порядку формування цільового інтегрального показника як вихідної інформації комплексного фінансового аналізу. Ефективність комплексного фінансового аналізу та адекватність кінцевих результатів поставленим завданням не в останню чергу забезпечується доцільністю вибору інструментарію, що здійснюється на даному етапі, та обґрунтованістю такого вибору.

На сьогодні інструментарій, що може бути використаний виконавцем комплексного аналізу для здійснення обробки вхідної фінансової інформації широко представлений у літературі з питань фінансового аналізу цілою низкою формалізованих методик, які відповідно до специфіки їх загальних характеристик можна об’єднати у три великі групи:



  • ранжирування фінансових показників та коефіціентів (розд. 2.2);

  • розрахунок інтегрального показника фінансово-економічного потенціалу об’єкта дослідження (суб’єкта господарювання, його структурного підрозділу чи групи підприємств) — (розд. 2.3);

  • порівняння розрахункових показників та індикаторів по об’єкту дослідження із еталонними величинами (розд.2.4.)

  • визначення синтетичних індикаторів, що характеризують фінансово-економічний потенціал об’єкта дослідження відповідно до запитів цільової аудиторії споживачів КФА (розд 3.1, 3.2).

Отримання формалізованих даних математичного, статистичного та аналітичного узагальнення вхідної фінансової інформації щодо підприємства — об’єкта дослідження не завершує процедури комплексного фінансового аналізу, оскільки вони потребують відповідної інтерпретації та пояснення, яке відбувається на четвертому етапі моделі обробки вхідної інформаційної бази. Інітерпредація результатів обробки фінансової інформації має здійснюватися на основі сталої однозначної системи критеріїв та орієнтирів, що відповідають напрямкам здійснення КФА та запитам і вимогам замовників такого дослідження.

При цьому формулювання висновків щодо об’єкта дослідження на основі проведених розрахунків не тільки дає змогу дати замовникам КФА відповіді на поставлені ними питання, а виступає основою прогнозування зміни фінансово-економічного потенціалу об’єкта дослідження у коротко- та довгостроковому періодах. Отже органічним доповненням до попереднього етапу комплексного аналізу виступає процес формування сценаріїв майбутнього тренду формування, підтримання та модифікації фінансово-економічного потенціалу об’єкта дослідження, що має місце на останньому — п’ятому етапі.

Загалом для з’ясування специфіки управління КФА на етапі обробки вхідної інформаційної бази, інтерпретації результатів такої обробки та формування трендів подальшого розвитку об’єкта дослідження доцільно ознайомитись із деякими методиками організації та проведення КФА, докладно висвітлимо такі варіанти організації КФА, як ранжирування фінансових показників та коефіцієнтів; розрахунок інтегрального показника, порівняння розрахункових показників із еталонними величинами. Окремі вибрані методи КФА на основі визначення синтетичних індикаторів будуть розглянуті у третьому розділі підручника.

Для спрощення розуміння запропонованих методик та алгоритмів покажемо їх застосування на конкретному прикладі.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка