Роль та місце дидактичних ігор при вивченні математики



Скачати 282.15 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір282.15 Kb.









Роль та місце дидактичних ігор при вивченні математики

Дидактичні ігри можна використовувати як метод при навчанні, вихованні та розвитку. Основний навчальний вплив належить дидактичному матеріалу, ігровим діям, які ніби автоматично ведуть навчальний процес, направляючи активність учнів у певне русло.

Візьмемо для прикладу відому гру «морський бій». Навіть у цій елементарній грі набувають розвитку увага, спостережливість, кмітливість. У процесі гри діти краще застосовують поняття декартових координат, впевнюються, що положення точки на площині визначається за допомогою двох її координат (а не однією або трьох). Вони приходять до висновку, що якщо б


«корабель рухався», то його рух можна було б описати зміною значень координат. Учні 7-го класу впевнюються в тому, що «система відліку» для всіх гравців повинна бути однаковою, бо без цього вони просто не зможуть грати. І на заключения, гра вчить бути стриманим у «найтяжчі» хвилини «загибелі ескадри», тримати бій до самого завершення, до останнього «снаряду» під обстрілом «ворожих лінкорів».

Дидактичну гру треба розрізняти від гри взагалі та ігрової форми занять, хоча цей розділ умовний.

Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів та ситуацій, які є знаряддям збудження, стимулювання учнів до математичної діяльності.

Реалізація ігрових прийомів та ситуацій на уроках відбувається за такими основними напрямками :



  • дидактична мета постає перед учнями у вигляді ігрової задачі;

  • навчальна діяльність учнів керується правилами гри ;

  • навчальний матеріал використовується в якості засобу гри;

у навчальну діяльність вводиться елемент змагання, який переводить дидактичну задачу в ігрову;


- успішність виконання дидактичного завдання пов'язується з ігровим результатом.

Так, наприклад, після вивчення розділу «Основні властивості простіших геометричних фігур» (7 клас) виникає необхідність повторити всі аксіоми, перевірити, як їх засвоїли учні. Звичайне опитування не викликає цікавості.


Тому використовується ігрова форма занять під час проведення «Конкурсу геометрів».

Вчитель повідомляє, що всім треба слідкувати за зображеннями на дошці. Будуть пропонуватися малюнки до аксіом одночасно до трьох команд ( рядів ) учнів класу. Завдання полягає в тому, щоб з'ясувати,

ілюстрацією до якої аксіоми є кожний малюнок, а також помітити, яких елементів ( фігур ) на кожному з них не вистачає ( наприклад, точки, відрізка і т. д. ) необхідно потрібний елемент домалювати, а потім сформулювати відповідну аксіому.

Кодопозитиви з завданнями готуються заздалегідь. Всього може бути підготовлено 3- 4 завдання. Малюнки до однієї і тієї ж аксіоми у різних завданнях повинні відрізнятися. Приклад першого завдання (мал. 1)

Гра починається, коли на дошці з'являється зображення малюнків завдання. Для відповіді до дошки викликаються учні по черзі з кожної команди капітанами інших команд. Капітанів до дошки викликає вчитель. Учень, який вірно відповів, приносить команді 10 балів, з недоліком - 6 або 8 балів, учень, який не зміг розібратися у малюнку чи не правильно сформулював аксіому, позбавляє команду 5 балів. Гравець тієї ж команди, що доповнив товариша, приносить команді 2 бали. Під час гри підтримується дисципліна. За підказку чи викрики з місця команді знімається 4 бали.

Після того , як всі малюнки у кожному завданні будуть доповнені, аксіоми сформульовані, командам повідомляється друга умова : сформулювати одну з аксіом, виконати до неї малюнок і пояснити його. Відповідають по 2-3 учні з кожної команди. Правильність відповідей оцінюється (у балах ) вчителем, а в




кінці гри визначається команда -переможець. Більшість учнів отримують оцінки
в журнал.

Спостереження показують, що ігрові прийоми, які використовують програмний матеріал, і особливості ігор школярів середніх класів викликають у них активізацію розумової діяльності, сприяють виникненню внутрішніх мотивів навчання.

Ігрову форму занять можна використовувати на різних етапах уроків. Так,

наприклад, при засвоєнні у 9 класі теореми «Сума внутрішніх кутів опуклого n-

кутника» вчитель пропонує гру «Діалог». Вона направлена на підвищення

активності учнів під час засвоєння нових знань.

Ідея гри полягає в тому, що вчитель формулює навчальну проблему чи створює проблемну ситуацію, а учні прагнуть розв'язати цю проблему. Вони розуміють, що для розв'язання проблеми у них не вистачає знань, що мають.

За правилами гри кожна команда має право поставити вчителю мінімальну кількість запитань, а одержати з його відповідей максимум інформації для розв'язання проблеми, що виникла.

Під час гри вчитель не бажає видавати інформацію, а учні вміло поставленими запитаннями примушують його до цього. І якщо під час такого . діалогу з мінімальною кількістю запитань в учнів наступає «прояснення», то можна сказати, що вчитель виконав завдання розвитку творчого мислення учнів.











У розглянутому випадку на дошку проектується малюнок, на якому зображені трикутник, чотирикутник, п'ятикутник, шестикутник і т. д. Якщо через Sз , S4, S5, S6,... позначити суму внутрішніх кутів зображених многокутників, то виникає питання: чому дорівнюють , Sз, S4, S5, S6,.?

Для трикутника та чотирикутника учні записують : Sз = 180, S4= 360, а для п'ятикутника, шестикутника і т. д. відповідних рівностей вони записати не можуть. Створюється проблемна ситуація ( як результат невідповідності між тими знаннями, що вони мають і тим, що їм необхідно знайти). Вчитель разом з учнями формулює навчальну проблему.

Клас ділиться на три команди. Вибирають капітани команд. Визначаються


правила гри.

Вчитель пропонує накреслити в зошиті першій команді - довільний п'ятикутник, 2 - шестикутник, 3 - семикутник і за допомогою транспортиру найти градусну міру кожного внутрішнього кута, а потім визначити їх суму.

Результати трьох-чотирьох вимірів кожної команди записують на дошці:

Учні впевнюються, що вимірюванням практично неможливо знайти точну суму

внутрішніх кутів опуклого п-кутника.

Спочатку, використовуючи зображення многокутників на дошці, вчитель

намагається підвести учнів до узагальнення: в n-кутника можна провести (n – 3)

n./2 діагоналей, де n-число сторін, через одну вершину n-кутника можна провести

n-З діагоналі. Тому, ділячи n-кутник на трикутники за допомогою діагоналей,

проведених з однієї вершини, завжди зупиняються на п-кроці.

До цього узагальнення школярі приходять з допомогою індуктивних і

роздумів і таких питань вчителю:



Питання 1 команди. Чи можна записати формулу, що виражає зв'язок між кількістю діагоналей, проведених з однієї вершини n-кутника, та числом його сторін?

Відповідь вчителя. Так, якщо подумки провести в кожному з n-кутників з однієї вершини всі діагоналі, то кількість їх на одне й те ж саме число менше числа сторін.

Учні кожної команди обдумують діалог і, проконсультувавшись всередині команд, записують формулу: n-3.

Правильність формули оцінюється балами.

Питання 2 команди. Чи можна записати формулу, що виражає зв'язок між кількістю діагоналей n-кутника та числом його сторін?

Відповідь вчителя. Рахуючи діагоналі, що проведені з кожної вершини n-кутника,необхідно враховувати, що починаючи з деякого моменту почнеться повторення.

Після обговорення цього питання всередині команд капітани несуть свої записи вчителю.

Питання З команди. Яким чином виведення формули суми кутів n-кутника зв'язана з кількістю діагоналей, проведених з однієї вершини n-кутника?

Відповідь вчителя. Питання вчасне. Проводячи діагоналі з однієї вершини


многокутника, ми розбиваємо його на певну кількість трикутників, сума кутів яких нам відома..За оригінальність питань та правильність відповідей команди отримують бали

На слідуючому, завершальному етапі роботи, вчитель пропонує розбиття зображених на дошці многокутників діагоналями, що виходять з однієї вершини, на трикутники і записати формулу для знаходження суми їх внутрішніх кутів.

Питання 3 команди. Чи існує закономірний зв'язок між кількістю трикутників, отриманих при розбитті n-кутників, та числом сторін многокутника?

Відповідь вчителя. Так, завжди при такому розбитті кількість трикутників


на одне й теж саме число менше числа сторін.


Після індивідуальних роздумів і консультацій всередині команди капітани приносять вчителю записи:

S3= 180°, S4= 180°*2 , S5=180°*3 , S6=180°*4, Sn= 180°( n-2 )

Питання 2 команди. Чи існує зв'язок між кількістю діагоналей розбиття, проведених з однієї вершини, та кількістю отриманих при розбитті трикутника?

Відповідь вчителя: Так, число трикутників завжди на один більше числа діагоналей розбиття.

Після консультації всередині команд капітани приносять записи. Якщо число діагоналей розбиття n-З, то кількість трикутників n-2, тоді Sn= 180°(n-2).

Питання 1 команди. Чи можна послідовно, крок за кроком записати суму внутрішніх кутів многокутника як суму кутів збільшуючого числа трикутників?

Відповідь вчителя: Можна. Розглядаючи послідовне розбиття n-кутника діагоналями з однієї вершини, ми зупинилися на n-З кроці, після цього у нас залишається ще один трикутник.



Після підведення підсумків роботи вчитель проводить вибіркове опитування учнів з трьох команд. Перед відповіддю відводиться час для консультації всередині команд. Питання вчителя:

1)Поясніть, як була отримана формула для знаходження числа всіх діагоналей n-кутника?


2)3апишіть формулу числа діагоналей, що виходять з однієї вершини многокутника. Відповідь поясніть.

3)Як отримати формулу Sn=180°(n-2) під час підрахунку трикутників у зв'язку з числом діагоналей розбиття, що виходять з однієї вершини?

4) Як отримати формулу Sn= 180 °(п-2) під час підрахунку трикутників
через число сторін многокутника?

5) Поясніть процес послідовного розбиття n-кутника на трикутники


діагоналями, що виходять з однієї вершини, і отриманням формули Sn= 180° (n-
3)+180°.

Деякі учні за всі види роботи отримують оцінку. На залишений час пропонується задача для самостійного розв'язання.

Задача: На одній із сторін n-кутника дана точка, яка з'єднана з його
вершинами. Враховуючи таке розбиття многокутника на трикутники, довести,
що S„= 180°(n-2)

Розв'язання задачі дає можливість підвести підсумок і визначити команду-переможця, а також виділити кращих учнів на даному уроці.


Гра « Математичний двобій»


(засвоєнні формул скороченого множення ( 7 клас ))

Тема : « Добуток суми і різниця двох одночленів»

Під час гри «Математичний двобій» учні здобувають нові знання, тому гру краще проводити на етапах урок засвоєння та закріплення знань. Основою її є змагання між командами при відповідях на питання та розв'язання вправ, запропонованих вчителем, а також при доведенні математичних тверджень.

Для проведення гри клас ділиться на дві команди. Вибираються капітани команд та їх асистенти. Капітани слідкують за порядком та дисципліною у команді і самі приймають участь у грі. Асистенти гри необхідності дають консультації. Дозволяються консультації також між учнями однієї команди. Робота з асистентами дуже ефективна, вона дозволяє організувати на уроці індивідуальний підхід до учнів, крім того асистенти прагнуть, щоб їх робота в



ролі вчителя та заступника капітана приносила успіх команді. Асистенти не звільняються від загальної роботи класу та від відповідей на запитання.

Під час проведення уроку повинні виконуватись слідуючі правила гри:


  1. за правильну відповідь команді зараховуються очки; помилка, допущена при відповіді, неправильна відповідь, порушення дисципліни приводять до штрафних очків, тобто знімається певна кількість з рахунку команди;

  2. кожний член команди може знову відповідати тільки після того, як дадуть відповіді всі члени команди, це виключає випадки, коли деякі учні за урок ні разу не відповідають;




  1. питання і завдання дає вчитель; рахунок змагання фіксується на дошці;

  2. після того, як загальне завдання оголошене, дозволяються консультації всередині команди;

  3. всі необхідні записи за вказівкою вчителя робляться у зошиті;

  4. на певному етапі роботи спочатку одна команда є «першопрохідцем» , друга команда уважно слідкує за правильністю відповідей, виконує за вказівкою вчителя записи у зошитах, а після завершення вивчення деякої частини матеріалу відповідає на запитання, запроповані вчителем, та виконує завдання, подібні розглянутим. Потім ролі команд змінюються;

7) за правильні аргументовані доповнення відповідей учнів з іншої
команди кожний може отримати додаткові 4 очки.

Ігрові дії полягають в тому, щоб швидко і без помилок відповідати на запитання вчителя, робити потрібні записи і побудову в зошитах, слідкувати за правильністю відповідей товаришів своєї та іншої команди, розв'язувати приклади та задачі біля дошки, під час оголошеної консультації консультувати сусідів по парті аби в разі необхідності самому отримати консультацію, не порушуючи дисципліну, бути уважним та активним.

Пізнавальний зміст полягає в тому, щоб учні засвоїли формулу скороченого множення (а-в)(а+в)=а2 – в2 та вміли її застосовувати при множенні чисел та двочленів певного виду.

1. Завдання 1 команди.



  1. Виконати усно множення: 251-2; 8 1/2-6; 25-12; 496-125; 23-98.

  2. Знайти числове значення виразу: 18 1/3+39-7

Пояснити правила множення, що використовуються Завдання 2 команді аналогічні. Змінюються тільки вправи.

2. Завдання 2 команді.

1) Виконати усно множення двочлена на одночлен: (c+d)m.
2) Сформулювати розподільний закон множення.

3) Подати геометричну інтерпретацію розподільного закону. Аналогічні


завдання 1 команди.

3. Завдання 1 команді:



  1. Помножити двочлен на двочлен, ввівши нову змінну: (c+d)(m+n)

  2. Дати геометричну інтерпретацію одержаної тотожності.

3) Прочитати вирази: (а+Ь)(а-Ь); m(c-d). Завдання 2 команди аналогічні.
Наведені підготовчі вправи активізують думку учнів. Підводиться

підсумок першого етапу гри.

4. Вчитель пропонує завдання обом командам одночасно: знайти усно
добуток: 199*201; 102*98. Учні не в змозі виконати обчислення, а вчитель
швидко знаходить добуток записаних чисел. Учні розуміють, що тих знань, що в
них є, недостатньо, щоб впоратись з завданням. Створюється проблемна
ситуація, пов'язана з бажанням навчитись швидко знаходити добуток двох чисел.

Завдання 2 команді.

1) Використовуючи правило множення двочлена на двочлен, знати добуток 59*61.

Один з учнів 2 команди записує процес розв'язання даної вправи на дошці, а всі останні в зошитах:

59*61=(60-1)(60+1)=3600+60-60-1=3599

Другий учень виконує записи для прикладу 199*201 Аналогічні приклади

виконують учні 1 команди. Завдання 1 команди.

Спростити записи прикладів даного виду. При множенні, наприклад, 28*32

учні приходять до запису

28-32=(30-2)(30+2)= 302-22= 900-4=896 Аналогічні приклади 2 команді.


Завдання 1 команди.

1) Знайти добуток двочлена: (а-в)(а+в).


2) Записати добуток суми двох виразів на їх різницю, опустивши

проміжні дії:


(За-5в)(3а+5в)

3)Прочитати вирази: (а+в)(а-в); а22

Аналогічні питання отримує 2 команда.

Завдання 2 команді.

1) Сформулювати правило скороченого множення суми двох одночленів на їх різницю.

Таке ж завдання отримує 1 команда.

Кульмінаційним моментом мислення у пошуковій діяльності є підхід від
конкретного прикладу 59*61 до загальної формули:

(а-в)(а+в)=а –в


Підводяться підсумки другого етапу гри. Заохочуються ті учні, які доповнювали відповіді іншої команди. 5. Далі йде етап закріплення знань.

Завдання 1 команди.

1) Виконати усно множення: 31 *29; (у+5)(у-5); (c-d)(c+d).

Завдання 2 команди.

1) Виконати усно множення: 43*37; (х+3)(х-3); (m-n)(m+n).

2) Записати добуток у вигляді різниці квадратів двох одночленів:


(10а-3в)( 10а+3в);(а -3)(а +3); (а +х)(а -х).

Завдання 1 команди.

2) Записати добуток у вигляді різниці квадратів двох одночленів: І (2х-1)(2х+1); (12y+5z)(12y-5z); (m2+y2)(m2-y2)

3) Використовуючи ( мал. 2), пояснити геометричну інтерпретацію формули: (а+в)(а-в)=а2 –в2

Використовуючи (мал.З) , пропонується аналогічне завдання 2

команді для формули (m+n)(m-n)=m2 –n2.


Підводиться підсумок гри. Учні команди, яка одержала перемогу, що принесли команді найбільшу кількість очків, отримують поурочний бал. Якщо є час вчитель продовжує опитування на оцінку або
проводить самостійну роботу. Учні обох команд, що виконали роботу, отримують оцінки.

Результат гри. Учні здобули знання і вміння застосовувати формулу скороченого множення для множення чисел і двочленів.


Цінність дидактичних ігор полягає в тому, що в процесі гри діти в значній-

мірі самостійно отримують нові знання, активно допомагають один одному.

Під час використання дидактичних ігор важливо слідкувати за збереженням зацікавленості учнів до гри. Якщо відсутня зацікавленість до гри

чи згасає, ні в якому разі не слід примусово нав'язувати гру дітям, бо гра за

обов'язком втрачає своє дидактичне, розвиваюче значення; при цьому з ігрової

діяльності губиться найцінніше - ії емоційний початок.

Дуже важливо проводити гру виразно. У багатьох іграх взято принцип

змагання між групами учнів. Змагання підсилюють емоційний характер гри. При

цьому необхідно мати на увазі, що краще, коли змагання проводиться не на

особисту першість, а на першість команди, щоб учні не тільки прагнули добре виконати завдання, але й вели до цього своїх товаришів, допомагали їм. Мотив змагання може виражатись по-різному, а саме в назві гри: «Хто швидше, хто правильніше», «Хокей», «Телефон» і т. д.


Гра «Дивись же помились!»


Наприклад, після вивчення теми «Тотожності скороченого множення» 7 клас для закріплення та перевірки знань учнів з даного матеріалу можна запропонувати гру «Дивись не помились!» Для проведення гри попередньо на юшці роблять записи 6-10 формул та прикладів з даної теми. Наприклад:

Правила гри. Вчитель викликає по черзі по одному учню з кожної команди просить замість зірочки написати букву або число так, щоб виконувалась рівність. Після завершення цієї роботи пропонується всім уважно перевірити записи. Далі закривають праву частину тотожності, необхідно по пам'яті написати ліву і навпаки. Далі гра ускладнюється: затуляються всі записи і необхідно по пам'яті відтворити їх. Для відтворення одного-двох записів викликається один учень. Бажано, щоб записи відтворювались у тій послідовності, в якій вони пропонувались на дошці.

Гру проводить вчитель. До дошки викликаються учні по черзі з кожної команди. Той, хто виконав завдання приносить команді 5 балів, той хто не впорався з завданням позбавляє команду 3 балів. Результати змагання записуються на дошці. За порушення дисципліни знімається 1 бал. Окремим учням в кінці гри виставляються оцінки до журналу.


Під час організації дидактичних ігор з математичним змістом необхідно

продумати такі питання методики:

1. Мета гри. Які вміння та навички з математики учні засвоять у процесі
гри? Якому моменту гри необхідно приділити особливу увагу? Яка інша виховна
мета присутня під час проведення гри?


  1. Кількість гравців. Кожна гра вимагає певної мінімальної чи максимальної кількості гравців. Це необхідно враховувати під час організації гри.

  1. Які дидактичні матеріали необхідні для гри?

  2. Як за короткий проміжок часу познайомити учнів з правилами гри?

5. На який проміжок часу повинна бути розрахована гра? Чи буде вона
цікавою? Чи побажають учні повернутися до неї ще раз?


  1. Як забезпечити участь всіх учнів у грі?

7.Як організувати спостереження за дітьми, щоб виявити, чи всі підключені до роботи?


8. Які зміни необхідно внести до гри, щоб підвищити цікавість та
активність дітей?

9. Які висновки необхідно повідомити учням на заключения після гри


( кращі моменти гри, недоліки, результат засвоєння математичних знань, оцінки
окремим учасникам гри, зауваження що до порушення дисципліни та інше).

Дідова гра «Будівельник».


Тема: «Площі многокутників» (9 клас.)
Мета уроку: засвоєння учнями формул для обчислення площ паралелограма, трикутника, трапеції та засвоєння отриманих знань до розв’язання практичних задач.
Виховна мета: орієнтація учнів на професію будівельника.

На початку уроку вчитель знайомить учнів 9 класу будівельним виробництвом і з однієї з найбільш розповсюдженою будівельною професією - столяра..



1 етап. Будівнельне виробництво сьогодні - це механізований процес збірки

будівель і споруд з деталей, що мають великі розміри, виготовлених заводським

способом. Столяр працює в будівельно-монтажних організаціях, на деревообробних підприємствах, у столярних майстернях. Він виконує найрізноманітніші операції на станках.

Безпосередньо на будівничих об'єктах столяр ставить вікна та двері,

стелить дощану та паркетну підлогу, збирає меблі і т. д.

Виконання таких робіт не можливе без знань спорудження та правил

експлуатації деревообробних станків, знань технології і організації будівельного

виробництва, вміння читати креслення. Професія вимагає об'ємної уяви, знань

геометрії, малювання, креслення.

Вчитель оголошує, що сьогодні всі учні будуть будівельниками. Необхідно

виконати роботу - наслати підлогу в дитячому садку. Пропонується наслати я

паркетну підлогу в залі для гри розміром 5,758 метрів. Паркетні плитки мають

форму прямокутних трикутників, паралелограмів та рівнобедрених

трапецій. Розміри вказані на мал. 4 в сантиметрах.

Якщо їх вірно розв'язати, то камінь повернеться і звільнить дорогу. До

дошки викликаються по черзі учні від кожної команди, які розв'язують рівняння.

Іван-царевич, капітан однієї з команд, розв'язує рівняння разом

з представником своєї команди. На наступному етапі його змінює капітан іншої

команди.

Подолання першої перепони приносить бали команді. Враховується швидкість і правильність розв'язання. Учні на місцях розв'язують рівняння своєї команди і можуть допомогти в разі необхідності своєму гравцю, але за умови, що покажуть вчителю розв'язання рівняння і двох інших команд.

Вчитель продовжує: «Довго їхали вони лісом, поки дорога не привела до хатини Баби Яги». Вона давно ворогує з Кощеєм і згодилась допомогти Івану-

царевичу, але в тому випадку , якщо всі його воїни розв'яжуть шість рівнянь, написані на хатині».

Перші чотири учні сідають на місце, а сім інших (по два від кожної команди і один з капітанів) ідуть до дошки.

На дошці записані рівняння:

65+2х=21, 24-Зх=21, 75-5х-15=30,

у(58-27)=62, (25+8)х=99, 92-Зу=392-311.

Підводяться підсумки роботи на другому етапі.

"Прощаючись з Іваном-царевичем, Баба Яга розповіла йому про силу коренів рівняння. Якщо необхідно тобі який-небудь замок відкрити або закрити, вимови вслух корні рівняння. Вмить збудиться.

Чорний ворон підслухав цю розмову і розповів про все Кощею. Той підстеріг Івана-царевича та його воїнів, схопив їх і кинув до глибокого підземелля. Замкнув на шість замків."

До дошки йдуть нові 7 учнів. На дошці записані нові 6 рівнянь. "В'язні підземелля" розв'язують їх. Зайняти роботою і члени команди, готові прийти на допомогу своїм "воїнам".

35:х-20=15 у>2+35=36

(5-х) 3=4х-3-2 (3+х) 5=Зх+57

т:12-2=72 (7+х) 5=7-5+3-5

Підводиться підсумок гри.

Іван-царевич промовляє "чарівні слова", назвав корні рівнянь. Двері підземелля відкрились. І стали воїни перед брамою Кощеєвого палацу, на якій

написане рівняння: у+12705:121=105.Усно розв'язав його Іван-царевич. Брама відчинилась. Звільнили воїни Олену Прекрасну і в той же день згуляли весілля. Після цього Іван-царевич з Оленою Прекрасною відвідали його сестер, приїхали додому і стали жити-поживати й добра наживати".




Правила гри. Учні діляться на три бригади. Вибирають бригадирів.

Перша бригада - столяри. їм необхідно виготовити плитки вказаних розмірів у такій кількості, щоб після того як підлогу настелять , не залишилось зайвих плиток і кількість трикутних плиток було як найменше, а плиток у формі паралелограмів та трапецій - однакова кількість.

Друга бригада - постачальники. їм необхідно доставити необхідну кількість плиток на будівельний майданчик. Вони розраховують на цю кількість.

Третя бригада - паркетники. Щоб контролювати доставку, необхідно наперед знати, скільки і яких паркетних плиток необхідно для покриття підлоги.

Перемагає та команда, яка першою виконає правильний розрахунок. Для цього необхідно знати формули для обчислення площ даних фігур. Вчитель записує на дошці, який матеріал необхідно вивчити. Учні приступають до роботи з підручником. Всередині кожної команди дозволені консультації. При необхідності консультацію дає вчитель.

Після того, як теоретичний матеріал вивчений, а формули для обчислення площ паралелограма, трикутника і трапеції записані в зошиті, проводиться перевірка готовності бригад. Пропонується кожній команді по два - три питання. Відповіді учнів оцінюються очками. Рахунок записується на дошці.



2 етап. Кожна команда приступає до практичних обчислень. Паркет стелять так, що паралелограми і трапеції чергуються, а трикутників в одному ряді всього два. Розрахунки показують, що в одному ряді по ширині кладеться по два трикутника та по вісім паралелограмів і трапецій.

Дійсно площа однієї смужки шириною 20 см і довжиною 575 см буде 11500 см . Якщо площа двох трикутників 300 см2, а площа паралелограма або




трапеції 700 см , то в одній смужці по ширині залу поміститься по 8 паралелограмів і трапецій : ( 11500-300): 700=16. Таких смуг у довжині кімнати поміститься 800:20=40. Значить, необхідно 80 трикутників і по Зі: паралелограмів і трапецій. Перевірка встановлює:

площа залу для гри 575-800=460000 см , площа однієї смуги 575-20=11500 см2, а таких смуг 40, тому 11500-40=460000 см-площа паркетної підлоги.

Це найвідповідальніший етап гри. Обчислюються площа плоских фігурі виконуються розрахунки.

У кінці другого етапу гри учні з кожної бригади пояснюють біля вчите як вони обчислили необхідну кількість паркетних плиток.

Іде мова про економію матеріалу. На перший план виступає математичний зміст роботи. Відбувається процес застосування знань на практиці. На цьому етапі гри команди отримують певну кількість балів , а ті учні, які дали вірну відповідь-оцінки в журнал. На заключному етапі вчитель перевіряє , на скільки засвоїли учні матеріал. Для цього їм пропонуються контрольні питання:


  1. Дайте визначення площ простих фігур.

  2. Доведіть, що площа паралелограма дорівнює добутку його стороні висоту, проведену до цієї сторони.

3. Доведіть , що площа трикутника дорівнює половині добутку к
сторони на висоту, проведеної до цієї сторони.

4. Доведіть , що площа трапеції дорівнює добутку півсуми основ на


висоту.

  1. За якою схемою складеться паркетна плитка в один ряд?

  2. Як виконується обчислення площі одного ряду плиток?

7. Дайте коротку характеристику професії столяра? На заключена*
підводять підсумок гри.

Гра «Чарівне число». Цю гру можна запропонувати після

вивчення арифметичних дій з натуральними числами для відпрацювання І навичок розв’язання лінійних рівнянь. Гра проводиться на основі казки про Івана-царевича та Кощея Безсмертного. Клас ділиться на три команди.

Вчитель починає розповідь: " У деякому царстві, у деякій державі жив-був

Іван-царевич. були у нього три сестри: Марія, Ольга, Ганна. Батьки у них


померли. Віддав Іван-царевич сестер своїх заміж за царя мідного, срібного і золотого царства. Цілий рік жив без сестер, і стало йому сумно. Вирішив він і сестер відвідати і вирушив в дорогу. В дорозі зустрів Олену-Прекрасну. Воші покохали один одного. Але злий Кощей Невмирущий викрав Олену.

Іван-царевич взяв вірне військо і вирушив визволяти свою кохану. Прийшли вони до ріки, а там великий камінь перегородив дорогу на міст. На камені написані три рівняння (вказані номери команди):

(у-371 )+546=277(1)

(127+т)-98=32(2)

(х+379)-197=183(3)

Підводиться підсумок гри. Визначається команда-переможець. Частина


учнів отримують оцінки до журналу.

Гра «Кругові завдання».


Тема: "Розв'язання лінійних рівнянь з однією змінною."

(Алгебра, 7 клас)

Цю гру можна проводити , як естафету. В одну команду входять всі учні, які сидять на перших партах, у другу - ті, які сидять на других партах і т. д.

Вчитель готує 18(21) карток, якщо в ряді 6(7) парт; на кожній картці записані 6 завдань.

Учні одної парти отримують картку і розв'язують по одному рівнянню. Після цього передають картку на сусідню парту гравцям цієї ж команди.

Виходить, що перші парти обмінюються своїми картками, другі - своїми і т.д. Той, хто розв'язав рівняння, записує олівцем знайдений корінь і ставить свої ініціали. Виходить, що в одній горизонталі парт кожний учень розв'язує три рівняння. Виграє та команда, учні якої раніше від усіх розв'язують ці рівняння. Зразок картки:


  1. 2000:(2х+510)=2

  2. 61-(3х+51)=1

  3. (8х-12) 15-200:4=10

  4. (49х+11)5-293=7

  5. (5х+70): 120+2=3

  6. (6х-35)35=245

Всі ці рівняння пов'язані між собою так, що корінь будь-якого з рівнянь е поміж чисел, записаних у правій частині рівняння. Тому вчителю легке перевірити, хто зробив помилку.

Урок геометрії, 8 клас

Тема: "Прямокутник і його властивості".

Мета: засвоїти учнями поняття "прямокутник", доведення теореми 6.4.

Обладнання: кодоскоп, указка, кольорова крейда.

План урока.

1 етап - актуалізація опорних знань. Учні діляться на дві команди.



  1. Учні обох команд повинні на початку уроку в зошитах для самостійної роботи відтворити опорний конспект за матеріалами попереднього уроку "Паралелограм і його властивості" (т.62;6.3).

  2. Капітаном кожної команди стає учень, який зробив опорний конспект першим. Далі він слідкує за роботою учнів своєї команди. Якщо учень підняв руку, це означає, що робота завершена і зошит можна покласти на стіл вчителя Якщо учень підняв ручку, це означає, що він потребує консультації. Кожна


консультація позбавляє команду двох балів. Число консультацій в обох командах записується на дошці.



  1. На написання опорних конспектів відводиться 8-10 хвилин. Капітан н збирає зошити в учнів своєї команди і в розгорнутому вигляді приносить на стіл вчителя. Якщо команда не встигла виконати роботу за 10 хвилин, то вона губить В 2 бали, за кожну зайву хвилину; якщо вона виконала завдання менш ніж за 8 й хвилин, то отримує по 2 бали за кожну хвилину, що зекономили. За цим і слідкують вчитель і капітани команд.

  2. Зошити кожної команди перевіряє вчитель під час консультацій і самостійної роботи учнів, результати перевірки оголошуються в кінці уроку. Перемагає та команда, у якої більша сума балів.

2 етап - консультація.

На дошку проектується завдання. Наприклад:

1) Яка фігура називається чотирикутником?

2) Що називається паралелограмом?

3) Які прямі називаються перпендикулярними?

4) Сформулюйте наслідки з теорем 4.2 і 4.3.

5) Сформулюйте ознаки рівності прямокутних трикутників.

Від кожної команди виділяються 1-2 консультанта, які переходять в іншу

команду і консультують в разі необхідності. Консультантів назначають капітани

команд. За добре проведену консультацію і відсутність питань від учнів команда

отримує 3 бали. Під час консультації дозволяється користуватися підручником.

На консультацію відводиться 5-6 хвилин.



З етап - вивчення нового матеріалу.

На дошку проектуються малюнки і питання. По черзі капітани викликають


учнів з другої команди для відповідей на запитання:

1) Серед запропонованих чотирикутників вибрати прямокутник

(рис.5).










2) Що можна сказати про градусну міру кожного кута прямокутника?

З) Довести, що у прямокутника А В С Д сторони А В і СД;АД і В C паралельні.


4) Чи можна стверджувати, що прямокутник паралелограм.
5) На мал.6 назвати всі прямокутні трикутники.

6)Знайти рівні прямокутні трикутники і обґрунтувати їх рівність.


7)Який зробити висновок можна діагоналі прямокутника?
8)Сформулюйте властивості, що відносяться одночасно прямокутника (10-12 хвилин).

Результати роботи обох команд (кожна команда відповідає на 4 питання) записуються на дошці.



4 етап - складання опорного конспекту.

Учням пропонується прочитати розглянутий матеріал за підручником (теорема 6.4).Далі підручники ховаються, і учні складають опорний конспект. Капітани команд сідають за парти і також складають опорний конспект у робочих зошитах.

На четвертий етап уроку відводиться до 8 хвилин. Знову, як і під час 1 етапу, команда отримує бали за виконання роботи.

5 етап - розв'язання задач.

Першій команді пропонується розв'язати задачу: Довести, що, якщо у паралелограма всі кути рівні, то він є прямокутником.

Задача (2 команді). Довести, що, якщо у паралелограмі діагоналі рівні, то він є прямокутником.

Для відповіді по розв'язанню цих задач викликаються найслабші учні.

Потім підводиться підсумок, називається команда-переможець.

Окремим учням виставляються оцінки в журнал.



6 етап-домашнє завдання.
Література



  1. В.Г.Коваленко “Дидактичні ігри на уроках математики”. М.Просвіта, 1990р.

  2. А.С.Співаковська. Гра – це серйозно. М.Педагогіка, 1981.

  3. Л.М.Лоповок. Математика під час дозвілля. М.Просвіта, 1982.

  4. Е.М.Мінкін. Від гри до знань.М.Просвіта,1982.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка