Роль класного керівника у формуванні колективу індивідуальностей: від вчителя до тьютора



Скачати 83.97 Kb.
Дата конвертації08.09.2017
Розмір83.97 Kb.
Роль класного керівника у формуванні колективу індивідуальностей: від вчителя до тьютора

Той, хто бажає почути нову відповідь,

має задати нове запитання

Автор учитель німецької мови класний керівник 7-А класу Скляр Олена Олексіївна

Сферою застосування є учнівські колективи загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв
Актуальність теми

В умовах соціально-економічних та політичних перетворень в країні питання виховання відповідальної самостійності учнів набуває нового сенсу, оскільки допомагає виховувати свідомих, відповідальних та готових до дорослого життя громадян України. Завдання сучасної школи вимагають від педагогів та класних керівників нових підходів до організації виховної роботи в школі. Успіх виховного процесу залежить від якісної взаємодії вихователя і вихованця. Педагог не заважає учневі, а лише аналізує його дії та досягнуті ним результати, спрямовує його діяльність на самовдосконалення, саморозвиток, самоосвіту. Для забезпечення всебічного розвитку вихованців необхідно давати їм можливість реалізувати себе в різних видах діяльності: у пізнавальній (навчальній), трудовій (в т.ч. у самообслуговуванні, суспільно корисній праці), громадській(організаторській), художньо-естетичній (від активного сприйняття до самодіяльності), спортивно-оздоровчій (в т.ч. якщо вона поєднується з іншими видами діяльності). Цей перелік доповнюється педагогічним спілкуванням, оскільки формування особистості відбувається в конкретних ситуаціях діяльності й комунікації. Таким чином створюється атмосфера, яка сприяє набуттю власного досвіду прийняття рішень у різних життєвих та навчальних ситуаціях. Відповідно змінюються ролі вчителя,класного керівника. Він має стати фасилітатором, ігротехніком, консультантом. Отже,- тьютором.

Для автора персонально тема стала актуальною з 2013 року у звя’зку з набуттям досвіду класного керівництва. Небажання бути ментором, прагнення сформувати колектив індивідуальностей сприяло зануренню у вивчення теорії та практики тьюторства.

Наукові концепції та теорії

В основу досвіду покладено технології особистісно орієнтованої освіти і виховання, розвивального навчання, ігрові методики, тьюторські технології.



Основна ідея

На відміну від учителя і викладача, тьютор піклується про індивідуальне формування певної особистості, про окремі, лише їй притаманні засоби навчання і виховання. Тьютор – не той, хто передає знання, а той, хто передає досвід Учіння. 



Технологія реалізації ідеї

ТЬЮТОРСТВО

СУПРОВІД

СУПРОВІД ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ

ФАСИЛІТАЦІЯ

ПІДТРИМКА



ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ САМИМ УЧНЕМ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

РЕАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ ТА ПРОЕКТНИХ РОБІТ




Протягом 3-х років роботи зі своїми вихованцями найбільш значущими стали такі напрями діяльності класного керівника – тьютора :

1. освітньо-перспективний - організація самоосвіти і самовиховання, самовизначення особистості, тобто вибору себе в світі культури, адаптації до життя;

2.інтеграційно-особистісний - об’єднання навчання й виховання, загальних та індивідуальних методів, форм і видів спільної діяльності тьютора і його вихованців.



Спираючись на методичну, науково-правову базу, внаслідок обміну досвідом на шкільних семінарах класних керівників, за допомогою психологічної служби здійснюючи моніторинг сімейного, соціального, психофізіологічного статусу учнів мого класу, я визначила форми та методи роботи, які необхідні для втілення цілей та задач, що є пріоритетними у моїй діяльності.
Форми, методи, прийоми, засоби.

Будь-які методи, форми та прийоми роботи, які сприяють забезпеченню якісного психолого-педагогічного супроводу, мають право бути застосованими. Від репродуктивних словесних, наочних і практичних методів до проблемно-пошукових (постановка проблемного питання, евристична бесіда тощо). Завдяки прийомам активізації уваги та мислення , самостійній роботі знаходиться рішення навіть достатньо складних морально-етичних проблем. Саме використання прийомів постанови взаємозв’язаних проблемних запитань дає можливість залучати дітей до пошуку виходу із деяких життєвих ситуацій ( зокрема, адаптації учнів, які прибули із зони проведення АТО або АР Крим).

Використання дослідницьких методів самостійної творчої роботи сприяє розширенню світогляду моїх учнів (під час екскурсій), їх естетичному вихованню (концерти, вистави, конкурси тощо), вихованню громадянських, лідерських якостей(благодійні ярмарки, аукціони, шефство на вихованцями Обласного будинку дитини, волонтерська робота – спілкування з бійцями АТО). Крім того, це – неабияка школа прийняття відповідальних самостійних рішень.

Велике значення у моїй роботі класного керівника –тьютора має співробітництво з психологічною службою школи. Адже тьюторство, - це постійний психолого-педагогічний супровід розвитку дитини.

Разом ми використовуємо методи та прийоми створення для кожного учня ситуації успіху та тріумфу особистості.


Ситуація успіху

Тріумф особистості

1. Послаблюється або зникає страх невдачі

1. Висловлення віри в людину

2. Високий рівень мотивації дії

2. Визнання результату діяльності

3. Подання прихованої (недирективної) інструкції

3. Зазначення переваги виконання над невиконанням

4. Відзначено особисті якості

4. Підкреслення значущості результату

5. Відбувається педагогічне навіювання

5. Група (учень) отримує позитивну оцінку у вигляді вдячності та визнання

6. Звертання уваги на деталі та їх позитивне оцінювання

6. Отримання зворотнього зв’язку від групи (учнів) щодо нового досвіду, самопочуття. Рефлексія.

Для створення ситуації успіху та  атмосфери прийняття рішень нами створюються сприятливі умови успішності групи та  кожного учня: доброзичливість — ставлення, коли всі вчинки учня оцінюють з  точки зору його переваг («він не хотів...», «вона думала, що так буде краще...», «він, напевно, утомився, тому так сталося...», «як добре, що він це сказав, тепер ми...»);віра в сили й успіх кожного — ставлення, ґрунтоване на позитивному оцінюванні людини, переконаності в  її перевагах, які обов’язково виявляться («У  нього вийде...», «Вона здатна...» «Він уже краще став робити...», «Вона незабаром зрозуміє...»);пошук істини — ставлення до обставин або подій, коли увагу спрямовано на  причини того, що сталося, але не на оцінювання поведінки дитини, яка стала винуватцем негативних подій («Головне — зрозуміти, чому ти так учинив...», «Не  страшно, що так вийшло, якщо ми з’ясуємо причини...»);зосередженість — уміння спрямовувати на  щось усі думки, увагу, всі сили («На  певний час забудемо про все, крім нашої проблеми, бо вона вимагає розв’язання...»);прийняття будь-якого заперечення («Ми готові тебе вислухати...», «У  твоєму запереченні є  певні підстави...»). Як тьютор я бажаю активної діяльності дітей, тому вселяю в  них упевненість у  їхніх здібностях.

Що стосується ситуації успіху, яка ґрунтується на  особистому

досягненні учня, я маю помітити її одразу, щоб і  група могла оцінити успіхи. Упровадження методики тріумфу особистості відбувається

неспішно, але неухильно та  поступово, коли вдається поступово навчити дітей помічати переваги, просування, індивідуальні досягнення кожного з них. Для цього ми  ставимо запитання: «Що було вдалим? Хто помітив своєрідність? Як вдалося виявити своє індивідуальне ставлення?»;

- висловлюємо думку: «Як мені сподобалося! Я  помітила, що особливо це вийшло...»;

- ініціюємо визнання досягнень у  вигляді будь-яких зовнішніх форм — аплодисментів, висловлювань, символу, подарунка тощо.
Результат застосування досвіду.

1. Високий рівень розвитку творчої  індивідуальності класного керівника, творче використання ним передової педагогічної (тьюторської) технології.

2. Демократичний стиль взаємовідносин між класним керівником та дітьми.

3. Активна співтворчість з класом. Спонукання учнів до вияву ініціативи.

4. Постійний контакт з батьками, залучення  їх до співпраці.

5.Володіння вмінням зацікавити  вихованців власним захопленням,  організувати дозвілля.

6. Взаємний інтерес класного керівника та учнів один до одного, повага учнів до класного керівника.
Критерії ефективності досвіду

1. Достатній рівень організованості класного  колективу (дисциплінованість, робота учнівського самоврядування);

2. Достатній рівень навчальної мотивації учнів  класу (існує позитивна динаміка навчальної успішності , активності учнів у позаурочній діяльності);

3. Різноманітність позаурочного  життя класу;

4. Достатній рівень розвитку класного колективу (згуртованість, активність, ініціативність учнів, відбувається постійний виховний
вплив колективу на його членів, в учнів розвивається  громадська думка);

5. Високий рівень активності співпраці класу з класним керівником;

6. Відбувається зв'язок із сім'єю, батьки беруть участь  у виховному процесі;

7. Забезпечується психолого-педагогічний супровід як окремого учня так і класного колективу.



Наукові джерела

1. Батьківські збори./ В.Л.Сухар. – Х.: Ранок, 2009

2.Виховна робота в закладах освіти України. Випуск ІІ. Збірник нормативних документів та методичних рекомендацій. - К.: ІЗМН, 1998. - 355 с.

3. Вікова психологія/ за ред. Г.С.Костюка. – К,1976

4. Гречаник,  О.  Є.Управління виховною діяльністю в  загальноосвітньому навчальному закладі [Текст] /  О.  Є.  Гречаник. — Х.: Основа, 2009. — 192  с.

5. Довідник класного керівника./Л.В.Цибульова. – Х.: Веста, 2008

документів / Ред. кол. П.М.Щербаков (голова) та ін. - К., 1996. - 238 с.

6 Бойко А.М. Інтегрований курс теорії та історії педагогіки: індивідуальні тьюторські завдання для студ. ІІ-V курсів: навч.-метод. посіб./ А.М.Бойко. – Полтава, 2007. – 358с.;

7. Дем’яненко Н.М. Система тьюторства: актуалізація ретродосвіду Великої Британії/ Н.М. Дем’яненко//Зб.наук.праць Полтавського держ.пед.у-ту імені В.Г.Короленка. – Полтава, 2006. – Вип.№6 (57);

8. Супутник класного керівника/ І.М.Рибальченко. - Х.: Основа, 2008

9. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. – К: Рад.шк.,1977.
Висновки

У колективі сучасних учнів, яскравих ( але невпевнених у собі) індивідуальностей, необхідністю є створення атмосфери, яка сприяє набуттю власного досвіду прийняття рішень у різних життєвих та навчальних ситуаціях. Відповідно змінюються ролі вчителя,класного керівника. Він має стати фасилітатором, ігротехніком, консультантом. Отже,- тьютором.

На відміну від учителя і викладача, тьютор піклується про індивідуальне формування певної особистості, про окремі, лише їй притаманні засоби навчання і виховання. Тьютор – не той, хто передає знання, а той, хто передає досвід Учіння. 

Будь-які методи, форми та прийоми роботи, які сприяють забезпеченню якісного психолого-педагогічного супроводу, мають право бути застосованими. Від репродуктивних словесних, наочних і практичних методів до проблемно-пошукових( постановка проблемного питання, евристична бесіда тощо)

Велике значення у роботі класного керівника – тьютора має співробітництво з психологічною службою школи. Адже тьюторство, - це постійний психолого-педагогічний супровід розвитку дитини.

Позитивним результатом застосування тьюторської технології в особистому досвіді класного керівника є достатньо високий рівень самостійної діяльності учнів на основі внутрішньої мотивації.


Проблемою залишається малий досвід запобігання певним психолого-педагогічним проблемам. Найчастіше не вдається передбачити певну ситуацію, а реагувати на неї «постфактум», коли вона вже сталася.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка