Робоча програма навчальної дисципліни проблеми І тенденції міжнародних



Скачати 371.16 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір371.16 Kb.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПРОБЛЕМИ І ТЕНДЕНЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ПІСЛЯ

1945 РОКУ


Галузь знань 0203 Гуманітарні науки

Спеціальність 8.02030201 Історія

Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання

Мета та завдання навчальної дисципліни


    1. Метою вивчення дисципліни «Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 року» є формування системно – цілісного уявлення про проблеми і тенденції світової політики і дипломатії.

Реалізація зазначеної мети передбачає виконання таких основних завдань:

  • з’ясувати та засвоїти провідні тенденції світової політики після Другої Світової війни до сьогодення.

Згідно з вимогами освітньо – професійної програми студенти повинні:

Знати:

- структуру, теоретичні основи, періодизацію курсу;

- основні тенденції та події історії міжнародних відносин та історичних осіб.

Вміти:


  • самостійно організовувати навчальну діяльність;

  • аналізувати події, факти, документи з історії міжнародних відносин і світової дипломатії;

  • узагальнювати і систематизувати нагромаджений досвід з історії міжнародних відносин;

  • визначати причини, характер та наслідки світових процесів, робити правильні висновки, оцінки, видобувати уроки минулого для сучасного і майбутнього, вести наукову дискусію і відстоювати свою точку зору;

  • застосовувати отримані знання для вирішення практичних завдань.

Володіти:

  • системним аналізом конкретного фактичного історичного матеріалу історії міжнародних відносин;

  • навички самостійної науково-дослідної роботи.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 162 години та 4,5 кредитів ЕCTS.

Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль №1

Проблеми та тенденції світової політики 1945 – перша половина 80-х рр

Вступ.

Обгрунтування курсу “Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 р.” Основні проблеми, структура, теоретичні основи та періодизація курсу.

Тема 1. Проблеми мирного врегулювання в Європі та Азії після війни. Початок холодної війни. – 25 год. (Самостійне опрацювання)

Ялтинсько-потсдамська система міжнародних відносин та біполярність повоєнного світу. Особливості повоєнного врегулювання в Європі й на Далекому Сході. Нові підходи до з’ясування причин і суті холодної війни. Ядерний фактор післявоєнної історії.



Тема 2. Холодна війна та структура закріплення біполярності в Європі. Початок протистояння двох військово-політичних блоків. – 2 год.

1.Успіхи і невдачі політики стримування. Протистояння СРСР і США у Південно-Східній Європі. Греція у стратегічних і тактичних розрахунках країни радянського блоку і західних держав. Корейська війна 1950-1953 рр. Карибська криза 1962 р.



Тема 3. Німецька проблема в міжнародних відносинах (1945-1961 рр.). – 25 год. (Самостійне опрацювання)

Боротьба навколо німецького врегулювання після Потсдамської конференції (1945-1949 рр.) Створення двох німецьких держав. Німецька проблема в 1949-1955 рр. Вступ ФРН до НАТО. Берлінська криза 1958-1961 рр.



Тема 4. Розрядка міжнародної напруженості та її зрив. Глобальні та регіональні аспекти (60-ті перша половина 80-х рр.). -2 год.

Радянсько-американські відносини. Становлення політики розрядки в Європі (60-ті – початок 70-х років). Зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 70-ті роки. Проблеми контролю над озброєннями та розброєння. Радянсько-китайський конфлікт у контексті світової політики. Арабо-Ізраїльські війни. Радянська агресія проти Афганістану. Програма “зоряних воєн” і боротьба проти “імперії зла”.

Ескалація озброєнь – шлях у безвихідь. Демонтаж розрядки.

Змістовий модуль №2

Країни Східної Європи в системі міжнародних відносин. Проблеми і тенденції світової політики в другій половині 80-х рр. – ХХІ ст.

Тема 5. Країни Східної Європи в системі міжнародних відносин. – 40 год. (Самостійне опрацювання)

Сателізація країн Східної Європи. Становлення режимів “народної демократії”. “План Маршалла” та східноєвропейські країни. Створення Комінформу і РЕВ. Радянсько-югославський конфлікт. Подальша сталінізація країн Східної Європи. Польські та угорські події 1956 р. і реакція СРСР. “Празька весна” 1968 р. “Доктрина Брєжнєва”. Польська “Солідарність”. Країни Східної Європи напередодні завершення холодної війни.



Тема 6. Проблеми і тенденції світової політики (друга пол. 80-х ХХ ст. – початок ХХІ ст.) – 2 год.

Новий курс у міжнародній політиці – від конфронтації до співробітництва. Розвал комуністичної системи. Кінець холодної війни. Нова геополітична ситуація. Загальноєвропейський процес і НАТО. Проблеми врегулювання регіональних конфліктів. Глобальні проблеми людства і міжнародні відносини на порозі ХХІ ст.



Структура навчальної дисципліни

Тема

Кількість годин, відведених на:

лекції

Семінари

самостійну

роботу


Змістовий модуль 1. Проблеми та тенденції світової політики 1945 – перша половина 80-х рр.

Тема 1.


Проблеми мирного врегулювання в Європі та Азії після війни.

-


-


25

Тема 2.


Холодна війна та структурне закріплення біполярності в Європі. Початок протистояння двох військово – політичних блоків.


2


2


16


Тема 3.


Німецька проблема в міжнародних відносинах 1945 – 1961 років.

-


-


25


Тема 4.

Розрядка міжнародної напруженості та її зрив. Глобальні та регіональні аспекти (60-перша половина 80-х рр.)

2

2

24




Усього за змістовим модулем

4

4

90




Змістовий модуль 2. Країни Східної Європи в системі міжнародних відносин. Проблеми і тенденції світової політики в другій половині 80-х рр. - ХХІ ст.

Тема 5.

Країни Східної Європи в системі міжнародних відносин

-

-

40

Тема 6.

Проблеми і тенденції світової політики в другій половині 80-х – на поч. ХХІ ст..

2

2

20




Усього за змістовим модулем

2

2

60

Теми практичних занять

№ з/п

Назва теми

Кількість годин

1

Холодна війна в міжнародних відносинах.

2

2

Становлення політики розрядки в Європі та зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 60-70-ті рр.

2

3

Глобалізація ХХІ століття.

2



Самостійна робота

1. Складання словника термінів і понять.

2. Підготовка до виступів на семінарах з тем і питань, які не розглядаються на лекціях.

3. Виконання письмових завдань, зазначених після переліку питань для обговорення на семінарських заняттях.



4. Систематизування вивченого матеріалу перед іспитом.

Перелік тем, які виносяться на тиждень самостійної роботи з курсу


«Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 року»

  1. Ядерний фактор післявоєнної історії.

  2. Греція у стратегічних і тактичних розрахунках країн радянського блоку і західних держав.

  3. Корейська війна 1950-1953 рр.

  4. Створення двох німецьких держав. Німецька проблема в 1949-1955 рр. Вступ ФРН до НАТО.

  5. Радянсько-китайський конфлікт у контексті світової політики.

  6. Радянська агресія проти Афганістану.

  7. Арабо-ізраїльські війни.

  8. Радянсько-югославський конфлікт. Польські та угорські події 1956 р.

  9. Доктрина Брежнєва.

  10. Загальноєвропейський процес і НАТО. Проблеми врегулювання регіональних конфліктів.

Методи навчання: лекції із застосуванням технічних засобів навчання, робота з історичною картою.

Методи оцінювання: поточне оцінювання, оцінювання індивідуального дослідницького завдання (есе, реферату), модульний контроль.

Розподіл балів, які отримують студенти.

Поточне оцінювання

Т.2

Т.4

Т.6

К.Р.

ІНДЗ

іспит

сума

С.1

С.2

С.3













5

5

5

25

10

50

100

Шкала оцінювання:

Оцінка за шкалою ЕСTS

Оцінка за 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

А

91-100

відмінно

ВС

76-90,9

добре

ДЕ

61-75,9

задовільно

FX

20-60,9

незадовільно (з можливістю повторного складання)

F

0-19,9

незадовільно (з обов’язковим повторним вивчення м курсу)

Критерії оцінювання: з кожної із тем, які виносяться на семінарські заняття студент може отримати максимум 4 бали, в тому числі 2-2,5 бали - за виступ на семінарі, 1-1,3 бала за ґрунтовне доповнення, 0,2 - бали за присутність на семінарі. Після освоєння матеріалу дисципліни пишеться контрольна робота , яка включає в себе тести, а також питання, що вимагають поширеної відповіді. Максимум балів за контрольну роботу – 18. Модуль 2 передбачає виконання індивідуального письмового завдання за яке студент може отримати максимум 8 балів. Оцінювання індивідуального завдання: за повний структурований, логічно викладений та теоретично обґрунтований матеріал студент отримує 5 балів. Окрім того, за опрацювання спеціальної літератури (не менше 20 джерел) і за технічне оформлення завдання згідно з програмними вимогами ще 3 бали.

Загальна сума балів за курс – 100. Оцінка за освоєння курсу виставляється згідно шкали оцінювання, наведеної в п. 9.

Оцінку "відмінно" студент одержує, коли демонстрував глибоке розуміння матеріалу, добре засвоєння основних понять і навичок.

Оцінку "добре" студент отримує, коли задовольняє зазначеним вище вимогам, але виклад матеріалу недостатньо систематизований, у визначенні понять, термінології та узагальненнях мають місце окремі неточності, які самостійно виправляються, трапляються поодинокі недоліки в умінні здійснювати оформлення наукового дослідження.

Оцінку “задовільно” студент отримує, коли відповідь свідчить про розуміння основних питань курсу, але разом з тим спостерігаються значні прогалини в знаннях; визначення понять нечіткі, неточні, вміння сформульовані недостатньо, знання студента фрагментарні, неповні.

Оцінку “незадовільно” студент отримує, коли виявляє незнання більшої частини вивченого матеріалу курсу, викладає непослідовно, неповно і без розуміння суті. На додаткові запитання викладача з базових питань курсу студент здебільшого не дає правильної відповіді. Розуміння основних понять немає.



Методичне забезпечення: підручники, опорні конспекти лекцій, ілюстративний матеріал (карти).

Рекомендована література

Основна:

  1. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. К., 1995.

  2. История новейшего времени стран Европы и Америки. 1945-2000. М., 2001.

  3. Іваницька О. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002). Вінниця, 2003.

  4. Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 г.: В 2-х кн. М., 2000.

  5. Киссинжер Г. Дипломатия .Пер. с англ. М.,1997

  6. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1945-70-і роки. К.,1999

  7. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980-2000 роки. К.,2001

  8. Системная история международных отношений: В 2-х тт. –М., 2006

  9. Советская внешняя политика в годы „холодной войны (1945-1985): Новое прочтение. М.,1995.

Додаткова:

  1. Амброз С. Эйзенхауер. Солдат и президент. М., 1993.

  2. Адибеков Г. Коминформ и послевоенная Європа. 1947-1956. М., 1994.

  3. Арабо-израильские войны. 1967-1973. М., 2004.

  4. Арах М. Європейський Союз: видения политического объединения. М, 1998.

13а. Анилионис Г., Зотова Н. Глобальный мир: единый и разделенный. М., 2005.

  1. Бажанов Е. Советско-китайские отношения (уроки истории и современость) // Новая и новейшая история.-1989.-№2-3.

  2. Барановський В. Западная Европа: военно-политическая интеграция. М., 1986.

  3. Бейли Д., Кондрашев С., Мерфи Д. Поле битвы – Берлин. М., 2002.

  4. Белецкий В. За столом переговором. Обсуждение германских дел на послевоенных совещаниях и встречах. М., 1979.

  5. Борьба СССР против ядерной безопасности, гонки вооружений, за разоружение: Документы и материалы. М., 1987.

  6. Бовин А. Начало восьмидесятых. М., 1984.

19а. Бутусов Ю. Як цхінвальський бліцкріг став «примусом до відставки» // Дзеркало тижня. – 2008.- 30.-с.5.

  1. Берге И. Историческое недоразумение? Холодная война. 1917-1990. М., 1996.

  2. Бжезинський З. Велика шахівниця: Американська першість та її стратегічні імперативи. Львів, 2000.

  3. Баландин Р., Миронов С. Дипломатические поединки Сталина. От Пилсудского до Мао Цзедуна. –М., 2004.

  4. Бурлацкий Ф. Никита Хрущев и его советники-красные, черные, белые. М., 2002.

  5. Валента И. Советское вторжение в Чехословакию 1968. М., 1991.

  6. Венгрия 1956 года. Очерки истории кризиса. М., 1993.

  7. Внешняя политика Советского Союза и международные отношения, 1964-1980. Сб.докум. М., 1962-1981.

  8. Гриневский О. Тысяча и один день Никиты Сергеевича. М., 1998.

27а. Гриневский О. Перелом. От Брежнева к Горбачеву. М., 2004.

  1. Гиренко Ю. Сталин – Тито. М., 1991.

  2. Глухарев Л. Европейские сообщества. М., 1990.

  3. Грайнер Б. Американская внешня политика от Трумена до наших дней. М., 1986.

  4. Громов Б. Ограниченный контингент. М., 1994.

  5. Громыко А. Памятное: в 2-х кн. М., 1989.

  6. Громыко А. Андрей Громыко в лабиринтах Кремля. М., 1997.

  7. Горбачев М. Перестройка и новое мышление для нашей страны и всего мира. М., 1987.

  8. Дергачев В. Геополитика. К., 2000.

  9. Дугин А. Основы геополитики. М., 1997.

  10. Джонсон П. Современность. Мир с двадцатых по 90-е годы. М., 1995.

  11. Добрынин А. Сугубо доверительно. Посол в Вашингтоне при шести президентах (1962-1986). М., 1997.

  12. Де Монбриаль Ф. Память настоящего времени. М., 1997.

  13. Диалог в Гаване. Карибский кризис. Документы. // Международная жизнь.-1992.-№10; 1993.-№1.

  14. Дубинин Ю. Хрущев и де Голль // Международная жизнь.-1986.- №9.

  15. Д’Єстен В.Ж. Власть и жизнь. М., 1990.

  16. Дипломаты вспоминают. Мир глазами дипломатов дипломатической службы. М., 1997.

  17. Задохин Л., Низовский А. Пороховой погреб Європы: Балканские войны ХХ века. М., 2000.

  18. Замятин Л. Мегги и Горби. М., 1997.

  19. Эндрю К., Гордиевский. КГБ. История внешнеполитических операций от Ленина до Горбачева. М.,1992

  20. Иванов Р. Крушение Организации Варшавского договора и Советского Союза // Международная жизнь.-1991.- 4-8.

  21. Ильинский М. Вьетнамский синдром. Война разведок. М., 2005.

  22. Корягин В. Берлин от “железного занавеса” до бетонной стены// Международная жизнь.-1991.-№4-8

  23. Кондрашев С. Мы и они в этом тесном мире. М., 1984.

  24. Корниенко Г. Новое о Карибском кризисе // Новая и новейшая история.-1991.-№3.

  25. Корниенко Г. Холодная война. Свидетельство ее участника. М., 1994.

  26. Концельман Г. Арафат. М., 1997.

  27. Кашлев Ю. Общеевропейский процес: вчера, сегодня, завтра. М., 1990.

  28. Кисилев В. Палестинская проблема в международных отношениях: региональный аспект. М., 1988.

  29. Лебедев А. Очерки буржуазной внешней политики. 60-80-е годы. М., 1988.

  30. Маргарет Тетчер. М., 1998.

  31. Марущак М. Історія дипломатії ХХ століття. Львів, 2000.

  32. Меир Г. Моя жизнь. М., 1997.

  33. Мельников Е. Корейская война 1950-1953 гг. // Международная жизнь.-1995.-№8.

  34. Мусатов В. СССР и венгерские события 1956 г. Новые архивные материалы // Новая и новейшая история.-1993.-№1.

  35. Млечин Л. МИД. .Министры иностранных дел. Романтики и циники. М, 2001.

  36. Медведев В. Распад. Как он назревал в мировой системе социализма.М.,1994.

  37. Мусский И. Сто великих дипломатов. М., 2001.

  38. Наринский М. СССР и план “Маршалла”// Новая и новейшая история.-1993.-№2.

  39. Олбрайт М. Госпожа Госсекретарь. Мемуары М.Олбрайт. М., 2004.

  40. Овчинников Р. Зигзаги внешней политики США. М.,1986

  41. Орлик Н. Запад і Прага в 1968 г. // Новая и новейшая история.-1996.-№3

  42. Орлов А. Тайная битва свердержав. М.,2000

  43. Очаги тревоги в Восточной Европе (драма национальных противоречий). М.,1994

  44. Лихоя Р. Чехословакия,1968. Взгляд из Москвы // Новая и новейшая история.-1994.-№6; 1995.- №1

  45. Политические кризисы и конфликты 50-60-х годов в Восточной Европе. М.,1993

  46. Примаков Е. Анатомия ближневосточного конфликта. М..1978

  47. Рахманинов Ю. Послевоенное урегулирование в Европе. М.,1984.

74а. Рахманін С. «Отселе принуждать мы будем к миру»// Дзеркало тижня. – 2008.- №30.-с.4.

  1. Рощин А. ООН и холодная война // Новая и новейшая история.-1991.-№5

  2. Россия и Германия в годы войны и мира 1941-1990. М.,1995

  3. Рейган О. Откровенно говорю. М.,1991

  4. Смирнова И. Греция в политике США и СССР. 1945-1947 // Новая и новейшая история.-1997.-№5.

  5. Советская внешняя политика в ретроспективе. 1917-1991. М., 1993.

  6. СССР в борьбе за безопасность и сотрудничество в Европе. 1964-1987: Сб.документов. М.,1988

  7. СССР в мировом сообществе: от старого мышления к новому. М.,1990.

  8. Семанов С. Леонид Брежнєв. М., 2005.

  9. Стародубов В. Супердержавы ХХ века: стратегическое противоборство. М., 2001.

  10. СССР и восточноевропейские страны в 1944-1949 гг. М.,1995

  11. Світова та європейська інтеграція. Львів, 2005.

  12. Советский Союз и страны Восточной Европы. Эволюция и крушение политических режимов: Круглый стол (сер.40-х-конец 80-х гг.) //История СССР.-1991.-№1.

  13. Тисменяну В. Поворот у політиці: Східна Європа від Сталіна до Гавела. К., 2003.

  14. Уильямс Ч. Последний великий француз. Жизнь генерала де Голля. М., 2003.

  15. Уильямс Ч. Аденауэр. Отец новой Германии. М., 2002.

  16. Филитов А. Германский вопрос: от раскола к объединению. М.,1993

  17. Фурман А. О чем мечтают канцлеры. К.,1990

  18. Цветков Г. СССР и США: отношения, влияющие на судьбы мира. К.,1988.

  19. Чжисуй Ли. Мао Цзедун. В 2-х кн. М., 1996.

  20. Швейцер П. Победа. Роль тайной стратегии администрации США в распаде Советского Союза и социалистического лагеря. Минск,1995.

  21. Штраус Ф. Воспоминания. М.,1991.

  22. Шевякин А. Загадка гибели СССР. М., 2004.

  23. Яковлев А. От Трумена до Рейгана. М., 1984.

  24. The Kennedy tapes. Harvard, 1997.

  25. Thatcher M. The path to power, N.Y, 1995.

Індивідуальні завдання

Скласти політичний портрет відомих історичних осіб (40-і роки ХХ – початок ХХІ століть).

Орієнтовні аспекти, які необхідно висвітлити при складанні політичного портрету історичної особи:


  1. Ознайомитись з найважливішими біографічними даними.

  2. Простежити процес становлення особистості в конкретному історичному і соціальному середовищі.

  3. З’ясувати морально-психологічні якості історичної особи.

  4. Показати коло однодумців і соратників історичної особи.

  5. Визначити історичну роль особи та її вплив на розвиток міжнародних відносин.

  6. Дати власну оцінку діяльності особи.

Перелік історичних осіб, яким потрібно скласти політичний портрет:

(К.Аденауер, Я.Арафат, Д.Буш, Б.Бхутто, В.Брандт,Л.Брєжнєв, М.Горбачов, І.Ганді, Ш.де Голль, В.Ж.д’Естен, А.Квасневський, Ф.Кастро, Кім Ір Сен, М.Каддафі, Я.Кадар, Г.Колль Д.Кеннеді, Б.Клінтон, Г.Меїр, Ф.Міттеран, Мао Цзедун, Р.Ніксон, Г.Насер, В.Путін, Р.Рейган, Г.Трумен, М.Тетчер, М.Хрущов, Хо Ши Мін).



ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

З курсу «Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 року»

  1. Ялтинсько-потсдамська система міжнародних відносин.

  2. Особливості повоєнного врегулювання в Європі

  3. Особливості повоєнного врегулювання на Далекому Сході.

  4. Сан-францизька конференція і створення ООН.

  5. Ядерний фактор післявоєнної історії.

  6. Початок холодної війни

  7. Успіхи і невдачі політики стримування

  8. Греція у стратегічних розрахунках країн радянського блоку і західних держав

  9. Корейська війна 1950-1953 рр.

  10. Проблема Австрії в повоєнних міжнародних відносинах

  11. Карибська криза 1962 р.

  12. Боротьба навколо німецького врегулювання після Потсдамської конференції (1945-1949)

  13. Берлінська криза 1958-1961 рр.

  14. Курс Франції на розрядку та співробітництво «від Атлантики до Уралу» і радянсько-французькі відносини.

  15. Радянсько-західнонімецькі відносини в епоху розрядки

  16. Німецьке питання в світовій політиці в період завершення холодної війни

  17. Радянсько-американські відносини (60-і-перша половина 80-х рр.)

  18. Становлення політики розрядки в Європі (60-початок 70-х рр.)

  19. Зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 70-і рр.

  20. Проблеми контролю над озброєнням і роззброєння

  21. Радянсько-китайський конфлікт у контексті світової політики.

  22. Арабо-ізраїльські війни

  23. Радянська агресія проти Афганістану

  24. Програма «зоряних воєн» і боротьба проти «імперії зла»

  25. Демонтаж розрядки: причини і наслідки.

  26. Сателізація країн Східної Європи

  27. Становлення режимів «народної демократії»

  28. «План Маршаллува» та східноєвропейські країни

  29. Радянсько-югославський конфлікт

  30. Польські події 1956 р. і реакція СРСР

  31. Угорські події 1956 р. і реакція СРСР

  32. «Празька весна» 1968 р. «Доктрина Брежнєва».

  33. Суспільно-політична криза в Польщі 80-х років.

  34. Гельсингський процесс у 80-і роки. Паризька хартія для нової Європи.

  35. Демократичні революції в країнах Східної Європи.

  36. Становлення СНД і питання забезпечення безпеки на її просторах.

  37. Косівська криза та її наслідки.

  38. Вересневі події 2001 року в США і виникнення транснаціональної загрози терроризму.

  39. Етно-територіальні конфлікти в Грузії та міжнародна реакція.

  40. Інтеграційні процеси в Європі. Створення і розширення ЄС.

  41. Трансформація російсько-американських відносин в період розпаду біполярної структури і підписання договору СНО-2.

  42. Глобальні проблеми людства на порозі ХХІ ст.

  43. Провідні тенденції міжнародних відносин в епоху глобалізації.

  44. Зовнішня політика США в епоху глобалізації.

  45. Зовнішня політика Росії в епоху глобалізації.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до курсу «Проблеми і тенденції міжнародних відносин

після 1945 року»

Знання, отримані в процесі освоєння лекційного курсу, дозволяє поглибити і закріпити підготовка та проведення семінарських занять, написання рефератів та самостійна робота студентів. Для підготовки до семінарських занять, модульного контролю спочатку необхідно опрацювати відповідні розділи в новітній навчальній літературі. Звернути увагу на характеристику епохи, загальний контекст історичних подій. Внаслідок опрацювання літератури студент повинен володіти загальною ситуацією, послідовністю подій, а також знати найважливіші імена і дати. Після цього студент повинен опрацювати спеціальні дослідження, присвяченні конкретній науковій проблемі цього курсу, спеціалізовані монографії, статті. Наслідком опрацювання загальної та спеціалізованої літератури є добре знання історіографії відповідної наукової проблеми. Під час підготовки до семінарських занять та до іспиту студент повинен користуватися різноманітними довідковими виданнями та термінологічними словниками.

До кожного семінарського заняття студенти опрацьовують відповідні джерела, що рекомендує до прочитання викладач.

Обов’язковим є також вивчення історичних карт відповідного періоду, вільна робота з контурною картою. Такий наочний матеріал як історичні карти, фотоальбоми, документальні фільми, мультимедійні презентації з історії тільки допоможуть закріпити набуті знання.

Важливе значення має самостійна робота студентів та виконання індивідуальних дослідницьких завдань (рефератів, есе). Такі види роботи сприяють не лише повторенню, кращому засвоєнню, але й поглибленню отриманих знань під час лекційних та семінарських занять. Самостійна робота проводиться у формі вивчення окремих питань за пропонованою літературою з подальшим їх обговоренням і розбором на семінарських заняттях. Щоб добре підготуватися до іспиту студент повинен опрацьовувати питання, що подані для підготовки до іспиту, а також розв’язувати тренувальні тести з цієї дисципліни.

У ході вивчення дисципліни використовуються доступні матеріально–технічна база університету. Під час самостійної підготовки студенти забезпечені доступом до літератури, що знаходиться у науковій бібліотеці НаУОА, методичному кабінеті кафедри історії ім. проф. М.П. Ковальського, у фондах Інституту досліджень української діаспори НаУОА.



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

На семінарських заняттях студенти виступають з доповідями, підготовленими у відповідності з вказаними нижче темами, а також практичне заняття може проходити у формі обговорення, дискусії, історичної гри тощо. При підготовці доповіді студент повинен провести порівняльний аналіз джерел та літератури з конкретного питання. Основній частині доповіді повинен передувати короткий аналіз джерел по названій темі, а також огляд доступної студенту історіографії по темі і постановка проблеми. Основна частина доповіді повинна завершуватися висновком, в якому коротко резюмуються підсумки виконаної доповідачем роботи, формулюються висновки. Готуючись до семінарського заняття, на якому сам він не є доповідачем або рецензентом, студент в порядку підготовки до семінару і роботи з обговорюваною на цьому семінарі темою, повинен дати аргументовані письмові відповіді на контрольні питання.

Виконання зазначених вище видів робіт (доповідь, рецензія, контрольні запитання, обговорення) є обов’язковим для всіх студентів, а результати поточного контролю служать підставою для виставлення оцінок у відомість.

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ І МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

З курсу «Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 р.»

Семінарське заняття №1

Тема: Холодна війна в міжнародних відносинах.

Питання для обговорення:


  1. Передумови і причини холодної війни.

  2. Початковий етап формування біполярності (1947-1949).

  3. Поширення біполярного протистояння на Східну Азію і периферію міжнародної системи (1945-1951).

Література:1-6, 8-10, 20, 21, 22, 30, 32, 37, 39, 46, 52, 54, 58, 60, 62, 64, 65, 74, 75, 78, 79, 97.

Готуючись до першого питання, потрібно охарактеризувати передумови і причини конфронтації між СРСР і західними державами, назвати її складові, перші прояви, розкрити значення „ядерного фактора” в міжнародних відносинах. Оголошення „доктрини Трумена” й активізація міжнародної політики США, „план Маршалла”, підготовка і заключення Брюссельського пакту 1948 р., Вашингтонська конференція 1949 р. й утворення НАТО, зовнішньополітичні погляди американської еліти та ідеологізація радянсько-американського протистояння, міжнародне становище до осені 1949 р. і перетворення СРСР в ядерну державу – зміст другого питання. У третьому питанні слід охарактеризувати: післявоєнну ситуацію в Східній Азії, політику провідних держав у питаннях мирного врегулювання з Японією, боротьбу Північного В’єтнаму, розкол Кореї, утворення КНР і розкол Китаю, зрушення у близькосхідній підсистемі і консолідація арабських країн на національно-державній основі, корейську війну, Сан-Францизький договір з Японією.



Семінарське заняття №2

Тема: Становлення політики розрядки в Європі та зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 60-70-ті рр.



Питання для обговорення:

  1. Відносна стабілізація в Європі. Підвищення ролі Західної Європи в міжнародних відносинах.

  2. “Нова східна політика” ФРН. Курс Франції на розрядку та співробітництво “від Атлантики до Уралу” і радянсько-французькі відносини.

  3. Підготовка і проведення наради з безпеки і співробітництва в Європі. Подальший розвиток гельсінгського процесу.

Література: 1-6, 8-10, 15,16,18, 20,21, 30, 32, 33,38, 39, 42, 43, 50, 52, 54,56,58, 62, 64,67,69, 79,80,82,83,88,90,91,95.

У першому питанні слід простежити зв'язок між становленням політики розрядки в Європі і “новою східною політикою” ФРН, розкрити суть останньої, висвітлити радянсько-західнонімецькі відносини, показати значення Московського договору 1970р., чотиристоронньої угоди по Західному Берліну 1971р., висвітлити нормалізацію відносин ФРН з країнами Східної Європи.

Друге питання передбачає розкриття суті активізації “східної” політики Франції, висвітлення радянсько-французького співробітництва.

У третьому питанні слід висвітлити практичну діяльність щодо підготовки наради з безпеки і співробітництва в Європі, охарактеризувати її етапи, розкрити значення Заключного Акта НБСЄ, показати подальший розвиток гельсінгського процессу.



Семінарське заняття №3

Тема: Глобалізація ХХІ століття.



Питання для обговорення:

  1. Провідні тенденції міжнародних відносин. 2. США і Росія в глобальній політиці.

  2. Глобальні проблеми людства.

Література: 1-5, 7-8, 13а, 19а, 74а.

На даному занятті слід розкрити: суть і характерні риси глобалізації; причини розмороження основних конфліктних точок планети; геополітичне суперництво Росії і США, проблеми, які постали перед людством.



Література:

Основна:

  1. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. К., 1995.

  2. История новейшего времени стран Европы и Америки. 1945-2000. М., 2001.

  3. Іваницька О. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002). Вінниця, 2003.

  4. Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 г.: В 2-х кн. М., 2000.

  5. Киссинжер Г. Дипломатия .Пер. с англ. М.,1997

  6. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1945-70-і роки. К.,1999

  7. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980-2000 роки. К.,2001

  8. Системная история международных отношений: В 2-х тт. –М., 2006

  9. Советская внешняя политика в годы „холодной войны (1945-1985): Новое прочтение. М.,1995.

Додаткова:

  1. Амброз С. Эйзенхауер. Солдат и президент. М., 1993.

  2. Адибеков Г. Коминформ и послевоенная Європа. 1947-1956. М., 1994.

  3. Арабо-израильские войны. 1967-1973. М., 2004.

  4. Арах М. Європейський Союз: видения политического объединения. М, 1998.

  5. 13а. Анилионис Г., Зотова Н. Глобальный мир: единый и разделенный. М., 2005.

  6. Бажанов Е. Советско-китайские отношения (уроки истории и современость) // Новая и новейшая история.-1989.-№2-3.

  7. Барановський В. Западная Европа: военно-политическая интеграция. М., 1986.

  8. Бейли Д., Кондрашев С., Мерфи Д. Поле битвы – Берлин. М., 2002.

  9. Белецкий В. За столом переговором. Обсуждение германских дел на послевоенных совещаниях и встречах. М., 1979.

  10. Борьба СССР против ядерной безопасности, гонки вооружений, за разоружение: Документы и материалы. М., 1987.

  11. Бовин А. Начало восьмидесятых. М., 1984.

  12. 19а. Бутусов Ю. Як цхінвальський бліцкріг став «примусом до відставки» // Дзеркало тижня. – 2008.- 30.-с.5.

  13. Берге И. Историческое недоразумение? Холодная война. 1917-1990. М., 1996.

  14. Бжезинський З. Велика шахівниця: Американська першість та її стратегічні імперативи. Львів, 2000.

  15. Баландин Р., Миронов С. Дипломатические поединки Сталина. От Пилсудского до Мао Цзедуна. –М., 2004.

  16. Бурлацкий Ф. Никита Хрущев и его советники-красные, черные, белые. М., 2002.

  17. Валента И. Советское вторжение в Чехословакию 1968. М., 1991.

  18. Венгрия 1956 года. Очерки истории кризиса. М., 1993.

  19. Внешняя политика Советского Союза и международные отношения, 1964-1980. Сб.докум. М., 1962-1981.

  20. Гриневский О. Тысяча и один день Никиты Сергеевича. М., 1998.

  21. 27а. Гриневский О. Перелом. От Брежнева к Горбачеву. М., 2004.

  22. Гиренко Ю. Сталин – Тито. М., 1991.

  23. Глухарев Л. Европейские сообщества. М., 1990.

  24. Грайнер Б. Американская внешня политика от Трумена до наших дней. М., 1986.

  25. Громов Б. Ограниченный контингент. М., 1994.

  26. Громыко А. Памятное: в 2-х кн. М., 1989.

  27. Громыко А. Андрей Громыко в лабиринтах Кремля. М., 1997.

  28. Горбачев М. Перестройка и новое мышление для нашей страны и всего мира. М., 1987.

  29. Дергачев В. Геополитика. К., 2000.

  30. Дугин А. Основы геополитики. М., 1997.

  31. Джонсон П. Современность. Мир с двадцатых по 90-е годы. М., 1995.

  32. Добрынин А. Сугубо доверительно. Посол в Вашингтоне при шести президентах (1962-1986). М., 1997.

  33. Де Монбриаль Ф. Память настоящего времени. М., 1997.

  34. Диалог в Гаване. Карибский кризис. Документы. // Международная жизнь.-1992.-№10; 1993.-№1.

  35. Дубинин Ю. Хрущев и де Голль // Международная жизнь.-1986.- №9.

  36. Д’Єстен В.Ж. Власть и жизнь. М., 1990.

  37. Дипломаты вспоминают. Мир глазами дипломатов дипломатической службы. М., 1997.

  38. Задохин Л., Низовский А. Пороховой погреб Європы: Балканские войны ХХ века. М., 2000.

  39. Замятин Л. Мегги и Горби. М., 1997.

  40. Эндрю К., Гордиевский. КГБ. История внешнеполитических операций от Ленина до Горбачева. М.,1992

  41. Иванов Р. Крушение Организации Варшавского договора и Советского Союза // Международная жизнь.-1991.- 4-8.

  42. Ильинский М. Вьетнамский синдром. Война разведок. М., 2005.

  43. Корягин В. Берлин от “железного занавеса” до бетонной стены// Международная жизнь.-1991.-№4-8

  44. Кондрашев С. Мы и они в этом тесном мире. М., 1984.

  45. Корниенко Г. Новое о Карибском кризисе // Новая и новейшая история.-1991.-№3.

  46. Корниенко Г. Холодная война. Свидетельство ее участника. М., 1994.

  47. Концельман Г. Арафат. М., 1997.

  48. Кашлев Ю. Общеевропейский процес: вчера, сегодня, завтра. М., 1990.

  49. Кисилев В. Палестинская проблема в международных отношениях: региональный аспект. М., 1988.

  50. Лебедев А. Очерки буржуазной внешней политики. 60-80-е годы. М., 1988.

  51. Маргарет Тетчер. М., 1998.

  52. Марущак М. Історія дипломатії ХХ століття. Львів, 2000.

  53. Меир Г. Моя жизнь. М., 1997.

  54. Мельников Е. Корейская война 1950-1953 гг. // Международная жизнь.-1995.-№8.

  55. Мусатов В. СССР и венгерские события 1956 г. Новые архивные материалы // Новая и новейшая история.-1993.-№1.

  56. Млечин Л. МИД. .Министры иностранных дел. Романтики и циники. М, 2001.

  57. Медведев В. Распад. Как он назревал в мировой системе социализма.М.,1994.

  58. Мусский И. Сто великих дипломатов. М., 2001.

  59. Наринский М. СССР и план “Маршалла”// Новая и новейшая история.-1993.-№2.

  60. Олбрайт М. Госпожа Госсекретарь. Мемуары М.Олбрайт. М., 2004.

  61. Овчинников Р. Зигзаги внешней политики США. М.,1986

  62. Орлик Н. Запад і Прага в 1968 г. // Новая и новейшая история.-1996.-№3

  63. Орлов А. Тайная битва свердержав. М.,2000

  64. Очаги тревоги в Восточной Европе (драма национальных противоречий). М.,1994

  65. Лихоя Р. Чехословакия,1968. Взгляд из Москвы // Новая и новейшая история.-1994.-№6; 1995.- №1

  66. Политические кризисы и конфликты 50-60-х годов в Восточной Европе. М.,1993

  67. Примаков Е. Анатомия ближневосточного конфликта. М..1978

  68. Рахманинов Ю. Послевоенное урегулирование в Европе. М.,1984.

  69. 74а. Рахманін С. «Отселе принуждать мы будем к миру»// Дзеркало тижня. – 2008.- №30.-с.4.

  70. Рощин А. ООН и холодная война // Новая и новейшая история.-1991.-№5

  71. Россия и Германия в годы войны и мира 1941-1990. М.,1995

  72. Рейган О. Откровенно говорю. М.,1991

  73. Смирнова И. Греция в политике США и СССР. 1945-1947 // Новая и новейшая история.-1997.-№5.

  74. Советская внешняя политика в ретроспективе. 1917-1991. М., 1993.

  75. СССР в борьбе за безопасность и сотрудничество в Европе. 1964-1987: Сб.документов. М.,1988

  76. СССР в мировом сообществе: от старого мышления к новому. М.,1990.

  77. Семанов С. Леонид Брежнєв. М., 2005.

  78. Стародубов В. Супердержавы ХХ века: стратегическое противоборство. М., 2001.

  79. СССР и восточноевропейские страны в 1944-1949 гг. М.,1995

  80. Світова та європейська інтеграція. Львів, 2005.

  81. Советский Союз и страны Восточной Европы. Эволюция и крушение политических режимов: Круглый стол (сер.40-х-конец 80-х гг.) //История СССР.-1991.-№1.

  82. Тисменяну В. Поворот у політиці: Східна Європа від Сталіна до Гавела. К., 2003.

  83. Уильямс Ч. Последний великий француз. Жизнь генерала де Голля. М., 2003.

  84. Уильямс Ч. Аденауэр. Отец новой Германии. М., 2002.

  85. Филитов А. Германский вопрос: от раскола к объединению. М.,1993

  86. Фурман А. О чем мечтают канцлеры. К.,1990

  87. Цветков Г. СССР и США: отношения, влияющие на судьбы мира. К.,1988.

  88. Чжисуй Ли. Мао Цзедун. В 2-х кн. М., 1996.

  89. Швейцер П. Победа. Роль тайной стратегии администрации США в распаде Советского Союза и социалистического лагеря. Минск,1995.

  90. Штраус Ф. Воспоминания. М.,1991.

  91. Шевякин А. Загадка гибели СССР. М., 2004.

  92. Яковлев А. От Трумена до Рейгана. М., 1984.

  93. The Kennedy tapes. Harvard, 1997.

  94. Thatcher M. The path to power, N.Y, 1995.

ЗРАЗОК КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

З курсу «Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 р.»

1. Зясувати причини і суть холодної війни.

2. Арабо-Ізраїльські війни.

3. У вересні 1951 р. відбулося:

А) підрисання на мирній конференції в Сан – Франциско мирного договору 49 держав з Японією Б)Франція, ФРН, Італія, країни Бенілюкса аідписали договір про створення Європейського об'єднання В) проголошення незалежності Лівівї

4. Коли втупив в дію статут ООН?

А) 2 вересня 1945 Б) 24 жовтня 1945. В) 22 листопада 1946

5. 1 липня 1968 р. відбулося:

А)підписання договору про нерозповсюдження ядерної зброї Б) введення військ СРСР, БНР, УНР, НДР, ПНР в Чехословаччину В) вихід Албанії з ОВД

6. Хто такий У. Тан

А) король Бірми Б ) прем’єр-міністр Японії В) генсек ООН

7. 15 травня 1989 р відбулося:

А) початок виведення радянських вйськ з Афганістану Б) перемога Ф. Мітерранана президентських виборах у Франції В) на президентських виборах у сША перемогу здобув республіканець Дж.Буш - старший

8. Які державні діячі написали мемуари з однаковою назвою «Моє життя»?

А) А. Рейган і Л.Джонсон Б) М.Тетчер і С. Бандараїке В) Г.Меїр і Б. Клінтон

9. 16 травня 1960 р. відбулося:

А)зрив Парижської чотирьохстороньої зустрічі у верхах Б) перемога на президентських виборах в США Дж. Кеннеді В) прийняття ГА ООН Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам.
ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ

З курсу «Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 р.»


    1. Розкрити боротьбу навколо німецького врегулювання після Посдамської конференції (1945-1949 р.)

    2. Охарактеризувати становлення режимів «народної демократії»?

    3. Коли відбулась Карибська криза.

А) травень 1960 Б) квітень 1961 В) жовтень 1962

    1. 13 серпня 1961 р. відбулася :

А) спроба збройного вторгнення на Кубу Б)зведення Берлінського муру В)політ Гагаріна в космос.

5. Хто такий Ю.Паасіківі?



А) президент Югославії Б) президент Румунії В) президент Фінляндії

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

З курсу «Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 р.»

  1. Ялтинсько-потсдамська система міжнародних відносин.

  2. Особливості повоєнного врегулювання в Європі

  3. Особливості повоєнного врегулювання на Далекому Сході.

  4. Сан-францизька конференція і створення ООН.

  5. Ядерний фактор післявоєнної історії.

  6. Початок холодної війни

  7. Успіхи і невдачі політики стримування

  8. Греція у стратегічних розрахунках країн радянського блоку і західних держав

  9. Корейська війна 1950-1953 рр.

  10. Проблема Австрії в повоєнних міжнародних відносинах

  11. Карибська криза 1962 р.

  12. Боротьба навколо німецького врегулювання після Потсдамської конференції (1945-1949)

  13. Берлінська криза 1958-1961 рр.

  14. Курс Франції на розрядку та співробітництво «від Атлантики до Уралу» і радянсько-французькі відносини.

  15. Радянсько-західнонімецькі відносини в епоху розрядки

  16. Німецьке питання в світовій політиці в період завершення холодної війни

  17. Радянсько-американські відносини (60-і-перша половина 80-х рр.)

  18. Становлення політики розрядки в Європі (60-початок 70-х рр.)

  19. Зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 70-і рр.

  20. Проблеми контролю над озброєнням і роззброєння

  21. Радянсько-китайський конфлікт у контексті світової політики.

  22. Арабо-ізраїльські війни

  23. Радянська агресія проти Афганістану

  24. Програма «зоряних воєн» і боротьба проти «імперії зла»

  25. Демонтаж розрядки: причини і наслідки.

  26. Сателізація країн Східної Європи

  27. Становлення режимів «народної демократії»

  28. «План Маршаллува» та східноєвропейські країни

  29. Радянсько-югославський конфлікт

  30. Польські події 1956 р. і реакція СРСР

  31. Угорські події 1956 р. і реакція СРСР

  32. «Празька весна» 1968 р. «Доктрина Брежнєва».

  33. Суспільно-політична криза в Польщі 80-х років.

  34. Гельсингський процесс у 80-і роки. Паризька хартія для нової Європи.

  35. Демократичні революції в країнах Східної Європи.

  36. Становлення СНД і питання забезпечення безпеки на її просторах.

  37. Косівська криза та її наслідки.

  38. Вересневі події 2001 року в США і виникнення транснаціональної загрози терроризму.

  39. Етно-територіальні конфлікти в Грузії та міжнародна реакція.

  40. Інтеграційні процеси в Європі. Створення і розширення ЄС.

  41. Трансформація російсько-американських відносин в період розпаду біполярної структури і підписання договору СНО-2.

  42. Глобальні проблеми людства на порозі ХХІ ст.

  43. Провідні тенденції міжнародних відносин в епоху глобалізації.

  44. Зовнішня політика США в епоху глобалізації.

  45. Зовнішня політика Росії в епоху глобалізації.

Література:

Основна:

    1. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. К., 1995.

    2. История новейшего времени стран Европы и Америки. 1945-2000. М., 2001.

    3. Іваницька О. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002). Вінниця, 2003.

    4. Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 г.: В 2-х кн. М., 2000.

    5. Киссинжер Г. Дипломатия .Пер. с англ. М.,1997

    6. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1945-70-і роки. К.,1999

    7. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980-2000 роки. К.,2001

    8. Системная история международных отношений: В 2-х тт. –М., 2006

    9. Советская внешняя политика в годы „холодной войны (1945-1985): Новое прочтение. М.,1995.


Додаткова:

    1. Амброз С. Эйзенхауер. Солдат и президент. М., 1993.

    2. Адибеков Г. Коминформ и послевоенная Європа. 1947-1956. М., 1994.

    3. Арабо-израильские войны. 1967-1973. М., 2004.

    4. Арах М. Європейський Союз: видения политического объединения. М, 1998.

    5. 13а. Анилионис Г., Зотова Н. Глобальный мир: единый и разделенный. М., 2005.

    6. Бажанов Е. Советско-китайские отношения (уроки истории и современость) // Новая и новейшая история.-1989.-№2-3.

    7. Барановський В. Западная Европа: военно-политическая интеграция. М., 1986.

    8. Бейли Д., Кондрашев С., Мерфи Д. Поле битвы – Берлин. М., 2002.

    9. Белецкий В. За столом переговором. Обсуждение германских дел на послевоенных совещаниях и встречах. М., 1979.

    10. Борьба СССР против ядерной безопасности, гонки вооружений, за разоружение: Документы и материалы. М., 1987.

    11. Бовин А. Начало восьмидесятых. М., 1984.

    12. 19а. Бутусов Ю. Як цхінвальський бліцкріг став «примусом до відставки» // Дзеркало тижня. – 2008.- 30.-с.5.

    13. Берге И. Историческое недоразумение? Холодная война. 1917-1990. М., 1996.

    14. Бжезинський З. Велика шахівниця: Американська першість та її стратегічні імперативи. Львів, 2000.

    15. Баландин Р., Миронов С. Дипломатические поединки Сталина. От Пилсудского до Мао Цзедуна. –М., 2004.

    16. Бурлацкий Ф. Никита Хрущев и его советники-красные, черные, белые. М., 2002.

    17. Валента И. Советское вторжение в Чехословакию 1968. М., 1991.

    18. Венгрия 1956 года. Очерки истории кризиса. М., 1993.

    19. Внешняя политика Советского Союза и международные отношения, 1964-1980. Сб.докум. М., 1962-1981.

    20. Гриневский О. Тысяча и один день Никиты Сергеевича. М., 1998.

    21. 27а. Гриневский О. Перелом. От Брежнева к Горбачеву. М., 2004.

    22. Гиренко Ю. Сталин – Тито. М., 1991.

    23. Глухарев Л. Европейские сообщества. М., 1990.

    24. Грайнер Б. Американская внешня политика от Трумена до наших дней. М., 1986.

    25. Громов Б. Ограниченный контингент. М., 1994.

    26. Громыко А. Памятное: в 2-х кн. М., 1989.

    27. Громыко А. Андрей Громыко в лабиринтах Кремля. М., 1997.

    28. Горбачев М. Перестройка и новое мышление для нашей страны и всего мира. М., 1987.

    29. Дергачев В. Геополитика. К., 2000.

    30. Дугин А. Основы геополитики. М., 1997.

    31. Джонсон П. Современность. Мир с двадцатых по 90-е годы. М., 1995.

    32. Добрынин А. Сугубо доверительно. Посол в Вашингтоне при шести президентах (1962-1986). М., 1997.

    33. Де Монбриаль Ф. Память настоящего времени. М., 1997.

    34. Диалог в Гаване. Карибский кризис. Документы. // Международная жизнь.-1992.-№10; 1993.-№1.

    35. Дубинин Ю. Хрущев и де Голль // Международная жизнь.-1986.- №9.

    36. Д’Єстен В.Ж. Власть и жизнь. М., 1990.

    37. Дипломаты вспоминают. Мир глазами дипломатов дипломатической службы. М., 1997.

    38. Задохин Л., Низовский А. Пороховой погреб Європы: Балканские войны ХХ века. М., 2000.

    39. Замятин Л. Мегги и Горби. М., 1997.

    40. Эндрю К., Гордиевский. КГБ. История внешнеполитических операций от Ленина до Горбачева. М.,1992

    41. Иванов Р. Крушение Организации Варшавского договора и Советского Союза // Международная жизнь.-1991.- 4-8.

    42. Ильинский М. Вьетнамский синдром. Война разведок. М., 2005.

    43. Корягин В. Берлин от “железного занавеса” до бетонной стены// Международная жизнь.-1991.-№4-8

    44. Кондрашев С. Мы и они в этом тесном мире. М., 1984.

    45. Корниенко Г. Новое о Карибском кризисе // Новая и новейшая история.-1991.-№3.

    46. Корниенко Г. Холодная война. Свидетельство ее участника. М., 1994.

    47. Концельман Г. Арафат. М., 1997.

    48. Кашлев Ю. Общеевропейский процес: вчера, сегодня, завтра. М., 1990.

    49. Кисилев В. Палестинская проблема в международных отношениях: региональный аспект. М., 1988.

    50. Лебедев А. Очерки буржуазной внешней политики. 60-80-е годы. М., 1988.

    51. Маргарет Тетчер. М., 1998.

    52. Марущак М. Історія дипломатії ХХ століття. Львів, 2000.

    53. Меир Г. Моя жизнь. М., 1997.

    54. Мельников Е. Корейская война 1950-1953 гг. // Международная жизнь.-1995.-№8.

    55. Мусатов В. СССР и венгерские события 1956 г. Новые архивные материалы // Новая и новейшая история.-1993.-№1.

    56. Млечин Л. МИД. .Министры иностранных дел. Романтики и циники. М, 2001.

    57. Медведев В. Распад. Как он назревал в мировой системе социализма.М.,1994.

    58. Мусский И. Сто великих дипломатов. М., 2001.

    59. Наринский М. СССР и план “Маршалла”// Новая и новейшая история.-1993.-№2.

    60. Олбрайт М. Госпожа Госсекретарь. Мемуары М.Олбрайт. М., 2004.

    61. Овчинников Р. Зигзаги внешней политики США. М.,1986

    62. Орлик Н. Запад і Прага в 1968 г. // Новая и новейшая история.-1996.-№3

    63. Орлов А. Тайная битва свердержав. М.,2000

    64. Очаги тревоги в Восточной Европе (драма национальных противоречий). М.,1994

    65. Лихоя Р. Чехословакия,1968. Взгляд из Москвы // Новая и новейшая история.-1994.-№6; 1995.- №1

    66. Политические кризисы и конфликты 50-60-х годов в Восточной Европе. М.,1993

    67. Примаков Е. Анатомия ближневосточного конфликта. М..1978

    68. Рахманинов Ю. Послевоенное урегулирование в Европе. М.,1984.

    69. 74а. Рахманін С. «Отселе принуждать мы будем к миру»// Дзеркало тижня. – 2008.- №30.-с.4.

    70. Рощин А. ООН и холодная война // Новая и новейшая история.-1991.-№5

    71. Россия и Германия в годы войны и мира 1941-1990. М.,1995

    72. Рейган О. Откровенно говорю. М.,1991

    73. Смирнова И. Греция в политике США и СССР. 1945-1947 // Новая и новейшая история.-1997.-№5.

    74. Советская внешняя политика в ретроспективе. 1917-1991. М., 1993.

    75. СССР в борьбе за безопасность и сотрудничество в Европе. 1964-1987: Сб.документов. М.,1988

    76. СССР в мировом сообществе: от старого мышления к новому. М.,1990.

    77. Семанов С. Леонид Брежнєв. М., 2005.

    78. Стародубов В. Супердержавы ХХ века: стратегическое противоборство. М., 2001.

    79. СССР и восточноевропейские страны в 1944-1949 гг. М.,1995

    80. Світова та європейська інтеграція. Львів, 2005.

    81. Советский Союз и страны Восточной Европы. Эволюция и крушение политических режимов: Круглый стол (сер.40-х-конец 80-х гг.) //История СССР.-1991.-№1.

    82. Тисменяну В. Поворот у політиці: Східна Європа від Сталіна до Гавела. К., 2003.

    83. Уильямс Ч. Последний великий француз. Жизнь генерала де Голля. М., 2003.

    84. Уильямс Ч. Аденауэр. Отец новой Германии. М., 2002.

    85. Филитов А. Германский вопрос: от раскола к объединению. М.,1993

    86. Фурман А. О чем мечтают канцлеры. К.,1990

    87. Цветков Г. СССР и США: отношения, влияющие на судьбы мира. К.,1988.

    88. Чжисуй Ли. Мао Цзедун. В 2-х кн. М., 1996.

    89. Швейцер П. Победа. Роль тайной стратегии администрации США в распаде Советского Союза и социалистического лагеря. Минск,1995.

    90. Штраус Ф. Воспоминания. М.,1991.

    91. Шевякин А. Загадка гибели СССР. М., 2004.

    92. Яковлев А. От Трумена до Рейгана. М., 1984.

    93. The Kennedy tapes. Harvard, 1997.

    94. Thatcher M. The path to power, N.Y, 1995.


ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ

З курсу «Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 р.»

Киридон А., Мартинюк В., Троян С. Словник – довідник міжнародні відносини.: Країнознавство . Ч.1. – Харків, 2011 – 127 с.; Дипломатический словарь. – Т.1- 3. – М.1796 с.; Кук К., Стивенсон Д.:Европа в двадцатом столетии: справочник. М., 2005 – 464 с.





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка