Рівненський навчально-виховний комплекс «Колегіум» Модель інноваційного освітнього закладу «Акме-школа» Науковий керівник Карпенчук Світлана Григорівна – доктор педагогічних наук



Сторінка8/8
Дата конвертації24.04.2016
Розмір1.66 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Ідеалізм - 1) Один з двох головних напрямів у філософії, який, на противагу матеріалізмові, визнає первинним не природу, буття, матерію, а дух, свідомість, ідею, відчуття. Розрізняють суб'єктивний (прагматизм, позитивізм, екзенстенціалізм, феноменологію і ін.), який визначає єдиною реальністю відчуття, уявлення, індивідуальну свідомість людини та об'єктивний (гегельянство, неотомізм, персоналізм тощо), який твердить, що основою всього існуючого є ідея, дух, незалежний від матерії й індивідуальної свідомості. 2) Схильність до ідеалізації дійсності.

Інтеграція - (від лат. - поповнення, відновлення) - об'єднання в одне ціле будь-яких окремих частин.

Інтегрований підхід до моделювання сучасного навчального закладу ґрунтується на антропологічній основі (синтезує знання про людину), інтегрує прогресивні вітчизняні та світові педагогічні технології і розв'язує педагогічні проблеми на методологічній, теоретичній, організаційній та технологічній основах.

Зовнішня інтеграція - передбачає синтез знань, умінь і навичок учнів та молоді, що навчається, із основоположними законами розвитку природи зокрема природи людини і суспільства, загальнолюдськими та національними, моральними та духовними надбаннями народу,

поєднання професійної підготовки із загальним всебічним розвитком та вихованням громадянина держави, гуманіста.



Категорії виховних цілей - у когнітивній галузі (пізнавальній) охоплюють цілі від запам'ятовування і відтворення до розв'язання проблем, у процесі яких слід переосмислювати наявні знання, будувати нові поєднання їх із уже відомими ідеями, методами, процедурами (способами дій), включаючи творення нового.

Категорії виховних цілей у афективній галузі (емоційно-ціннісній) належать цілі виховання емоційно-особистісного ставлення до явищ навколишнього світу, починаючи від простого сприйняття, інтересу, готовності реагувати, до засвоєння ціннісних орієнтацій і ставлень, усвідомлення і виявлення їх у практичній діяльності. Категорії виховних цілей у регулятивній галузі (вольовій) охоплюють аспекти діяльності особистості, пов'язані з фізичним загартуванням та іншими видами рухової активності. Ця галузь забезпечує саморегуляцію особистості станом її здоров'я, інтелектуальною та емоційною сферою, самовихованням.

Комплекс - єдність взаємодіючих відносно самостійних існуючих систем.

Матеріалізм (від лат. materialis - речовинний) - визначальний напрям у розвитку філософії, який виходить з того, що світ існує сам по собі, ніким не створений і не знищуваний, закономірно змінюється, розвивається в силу своїх власних причин, що він становить єдину і останню реальність, яка виключає будь-яку надприродну силу, що матерія, буття є первинним, а свідомість, мислення - вторинним, похідним, що світ і його закономірності пізнавані. Розрізняють стихійний, метафізичний і діалектичний матеріалізм.

Мета виховання - це програма кінцевого результату, модель сформованої людини як певний зразок довершеності, в основі якого програмується ідеальне, універсальне. Стратегічна мета виховання реалізується в процесі програмування освітньо-виховних цілей, які, в свою чергу, є основою педагогічної технології.

Метод (від грецьк. metodos - шлях дослідження) - спосіб організації практичного й теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об'єкта. З розвитком науки відбувається розвиток і диференціація методу, що приводить до виникнення вчення про метод - методології. В науковій методології поєднуються в історично визначеній формі об'єктивні і суб'єктивні моменти людської діяльності.

Методика наукового дослідження - це певні процедури або послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворюючих дій, операцій та впливів у цілому, які реалізуються стосовно його предмета й спрямовані на розв'язання завдань дослідження.

Методологія (від грецьк. metodos і logos- вчення) - 1) сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якісь науці. 2) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Розрізняють: а)часткову методологію - сукупність методів у кожній конкретній науці; б)загальну методологію - сукупність більш загальних методів, наприклад, методи педагогіки є одночасно і методами і загальною методологією для часткових дидактик, школознавства; в)філософську методологію - систему діалектичних методів, які є найзагальнішими і діють на всьому полі наукового пізнання,

конкретизуючись і через загальнонаукову, і через часткову методологію.



Механізм - поняття грецького походження, що означає знаряддя, пристрій. У виробничій діяльності під механізмами ми розуміємо різні пристрої або деталі, ланки, за допомогою яких здійснюється певний рух. У педагогічному контексті під механізмами розуміється сукупність системотворних засобів, що забезпечують ієрархіям та динамізм розвитку системи, певну цілісність та прогресію. Програмування освітньо-виховних цілей - провідний механізм педагогічної технології.

Народний світогляд - це система історично зумовлених поглядів, переконань, ідеалів, яка відображається у фольклорі, міфології, національній психології і характері даного народу, його культурно - історичних традиціях.

Науковий світогляд - основними ознаками його є формування поглядів і переконань на основі пізнання законів розвитку природи, суспільства і мислення, сукупність філософських, суспільно-політичних, економічних, етичних і естетичних знань. Будь-яке теоретичне значення в кінцевому рахунку має практичне значення, не тільки озброює людину методами і засобами перетворення світу, але і містить світоглядний аспект, обґрунтовує цілі практичної діяльності.

Науковий метод - це змістовий синтез методології, методики та власне прийомів дослідження, які у своїй єдності зумовлюють побудову об'єктивного, цілісного та завершеного знання про предмет науки.

Нове виховання - течія в педагогіці кінця IX - першої чверті XX ст., яка об'єктивно відображала потребу імперіалістичної буржуазії в підготовці через школу ініціативних, всесторонньо розвинутих людей, спроможних у майбутньому стати представниками, активними діячами в різних галузях державного і суспільного життя. Ця течія об'єднала багато педагогів, які виступали з вимогою радикальної зміни системи, змісту й методів виховання та навчання і відіграли, як відомо, позитивну роль в історії педагогіки. Прихильниками нового виховання були А-Фер'єр, О. Декролі, Е. Демолен, Г. Літі, Г. Віннен, Дж. Дьюї та ін. Всі вони вважали себе послідовниками Ж.-Ж. Руссо, який висунув ідею природовідповідного виховання, внаслідок чого нове виховання інколи називають "неоруссоїзмом" або "неофілантроїзмом".

Об'єкт вивчення педагогіки - це галузь дійсності, яку вона досліджує. За А.С.Макаренком, об'єктом дослідження з боку наукової педагогіки повинен вважатися педагогічний факт (явище).

Особистість - це найвищий рівень досконалості людини, яка спроможна творити себе, впливати на науково-технічний, соціально-економічний та духовний прогрес держави, гармонізувати внутрішні мотиви з абсолютними цінностями прекрасного в природі, суспільстві, морально досконалої і спроможної до збереження органічного світу, толерантності, самозбереження (фізичного і духовного).

Педагогічна майстерність - вищий рівень професійної діяльності педагога. Вона проявляється в успішному формулюванні педагогічних цілей, розв'язанні різних завдань навчального процесу, спрямованих на досягнення кінцевого результату. За А Макаренком - це високий

рівень професіоналізму, що ґрунтується на реалізації творчого потенціалу особистості вчителя.



Педоцентризм (від грецьк. дитя і центр) - одне із напрямків буржуазного досвіду, який утверджує, що якість, організація і методи навчання визначаються лише опосередкованими, спонтанними інтересами і потребами дітей, а не соціально-економічними умовами і потребами суспільства.

Педагогіка - інтегрована наука про систему цілеспрямованих виховних впливів на людину з метою забезпечення її досвідом соціальної та індивідуальної самореалізації.

Педагогічна технологія - інтегрований логічно обґрунтований механізм, що впорядковує педагогічну систему. Технологічність - внутрішня якість системи, що визначає її можливості і організаційну логіку. Вона ґрунтується на програмуванні освітньо-виховних цілей у певній ієрархічній послідовності (таксонологічній), орієнтуючись на загальний результат. Сукупність методів, що забезпечують реалізацію цих цілей, складають методику навчання або виховання.

Педологія - в буквальному розумінні слова - наука про дітей, фактично - сукупність психологічних, анатомо-фізіологічних, біологічних, соціологічних концепцій психічного і фізичного розвитку дітей і молоді. Виникнення педології було зумовлене проникненням у психологію і педагогіку еволюційних ідей і розвитком прикладних галузей психології і експериментальної педагогіки. Основоположник педології - американський психолог О.Холл. Позитивним у педології було перенесення психологічного експерименту з лабораторії до школи, що сприяло побудові навчально-виховної роботи на основі вивчення дитини, її вікових і психологічних особливостей, умов життя. Разом з тим педологія ґрунтувалася на визнанні фаталістичної зумовленості долі дітей біологічними й соціальними факторами, впливу спадковості й середовища, які вважалися незмінними. Головним способом вивчення дітей вважалися тестові випробування, за допомогою яких визначався "розумовий вік" і "коефіцієнт розумової обдарованості".

Педагогічний такт - складова частина педагогічної майстерності, що набувається разом з освітою і педагогічною практикою. Це спеціальне професійне уміння вчителя, за допомогою якого він у кожному конкретному випадку застосовує до учнів найефективніший у певних обставинах засіб виховного впливу.

Педагогічна техніка - форма організації поведінки вчителя, уміння володіти своїм тілом, емоційними станами, технікою мови тощо, а також цілим рядом організаційних умінь, технікою контактної взаємодії і ін.

Рефлексологія (від грецьк. refleks і logos) - природничо-науковий напрям у російській психології поч.. XX ст., основоположником якого був В.М.Бехтерєв. На опрацювання рефлексологічної теорії вплинули ідеї І.М.Сеченова про рефлекторну природу психічної діяльності. Концепції рефлексології вплинули на педологію й педагогічну психологію у 20-3 0-ті роки, сприяючи виникненню спрощено-механічного розуміння поведінки дитини.

Предмет вивчення педагогіки - це те, що вона вивчає в об'єкті. Це процес виховання як особистості з урахуванням її генетично-соціокультурного розвитку.
Принцип різновіковості передбачає об'єднання людей різного віку, що є об'єктивним природним явищем: різновікова сім'я, трудові об'єднання, дитячі об'єднання освітньо-виховного характеру. Він забезпечує провідне завдання виховання - передачу досвіду старшого покоління молодшим.

Прогрес (від лат. рух уперед, розвиток) - поступальний розвиток по висхідній лінії, перехід від нижчого до вищого, досконалість стану. Протилежне - регрес.

Прогресивний - 1. Той, що сприяє прогресові, розвиткові нового, передового. 2. Поступальний, той, що розвивається, зростає.

Прогресія (від лат. рух уперед, розвиток) - числовий ряд, кожний член якого, починаючи з другого, є сумою попереднього члена і якогось постійного для цього ряду числа (арифметична прогресія). Це постійне число в першому випадку називають різницею, у другому - знаменником прогресії.

Прогресивна педагогіка - це завжди сучасна педагогіка, тобто педагогіка, яка випереджає процеси розвитку суспільства і людини, орієнтуючись на вищий рівень досконалості - світову цивілізацію і особистість. Прогресивна ідея - це генератор прогресивної педагогіки.

Самосвідомість - здатність людини спостерігати свої власні душевні явища, чого немає у тварин. Саме ця здатність дає людині дар слова,

свободу волі, моральність, здатність до самовдосконалення і до прогресу.



Свідомість - сукупність чуттєвих і розумових образів, які безперервно змінюються і опосередковано виникають перед суб'єктом у його внутрішньому досвіді і передують його практичній діяльності.

Свідомість індивідуальна ґрунтується на самосвідомості особистості, яка являє собою складний психічний процес, що проявляється насамперед в сприйнятті людиною самої себе в різних ситуаціях діяльності і спілкування.

Свідомість суспільна - це форма відображення суспільного буття, яка синтезує свідомість політичну, правову, моральну, релігійну, естетичну тощо.

Світобачення (світогляд) - система поглядів на об'єктивний світ і місце в ньому людини, ставлення її до оточуючої дійсності і до самої себе, а також зумовлені цими поглядами основні життєві позиції людей, їх переконання, ідеали, принципи пізнання і діяльності, ціннісні орієнтації. Формування світогляду - це не стихійний процес, а цілеспрямований, який відповідає об'єктивним закономірностям розвитку природи і суспільства. Світогляд людини розглядається в діалектичній єдності знань, переконань, і зумовлених ними реальної дійсності. Тільки такі знання активно беруть участь у формуванні світогляду, які набувають характеру переконань, тільки ті переконання достовірно відображають загальну спрямованість світогляду, які втілюються у відповідних суспільно значущих справах і вчинках. Слід відрізняти народний світогляд від наукового.

Світогляд є ядром суспільної і індивідуальної свідомості. Сформованість свідомості - суттєвий показник зрілості не лише особистості, але й певної соціальної групи. Зміст свідомості перетворюється у світогляд тоді, коли він набуває характеру переконань. Світогляд впливає на норми поведінки, на ставлення людини до навколишнього світу, на характер життєвих прагнень, почуттів, смаків, інтересів.



Систематизація - (від грецьк. - сукупність, влаштування ) - мислительна діяльність, в процесі якої об'єкти, що вивчаються, організуються в певну систему на основі вибраного принципу. Найважливіший вид систематизації - класифікація, тобто поділ об'єктів за групами на основі аналогій тощо.

Системний підхід виступає методологічним засобом, з допомогою якого досліджуються, вивчаються, створюються цілісні об'єкти, розкривається загальна структура, взаємозв'язки частин, інтеграційні якості системи і її закономірності.

Системотворні зв'язки - механізми, за допомогою яких упорядковується, організовується і систематизується система, тобто технологізується (аналіз, синтез, інтеграція, систематизація, комплекс).

Системно-структурний підхід спрямований на розкриття способу взаємних зв'язків і зумовленості елементів системи, її внутрішніх закономірностей і властивостей. Його застосування сприяє кращому осмисленню особливостей інтегративних процесів і взаємодій.

Синкретизм - 1) нерозчленованість, злитість, характерні для початкового, нерозвинутого стану будь-якої явища. 2. Різновидність електики, поєднання суперечливих, протилежних один одному поглядів.

Соціалізація - (від лат. соціаліст - громадський) - процес залучення індивіда до суспільних відносин, формування його соціального досвіду, становлення й розвитку як цілісної особистості. Соціалізація передбачає взаємодію людини з соціальним оточенням, яке впливає на формування її певних соціальних якостей та рис, на активне засвоєння й відтворення нею системи суспільних зв'язків. Розрізняють первинну (дитинство, підлітковий вік, юність) та вторинну (зрілий вік), до трудову, трудову і після трудову соціалізацію.

Соціальний досвід особистості - синтез людських знань історії поколінь, релігії народу, його творчості, мистецтва, культурних досягнень, загальнолюдських норм поведінки тощо.

Соціальна педагогіка - це окрема галузь теорії виховання, що охоплює виховну діяльність позашкільних установ: роботи школи і педагогів з батьками за місцем проживання дітей та підлітків у мікрорайонах шкіл; працю в інспекціях РВВС з неповнолітніми, культурно-освітню педагогічну діяльність у клубах і бібліотеках, їх дитячих секторах і навчально-виховного процесу в інтернат них установах, дитячих будинках, групах подовженого дня.

Технічна методологія - синтез наукових засобів та прийомів дослідження. До технічної методології належить узагальнене уявлення про збір та перевірку історичних джерел (у методології історії) або вміння тлумачити закони, використовувати їх стосовно окремих випадків,

обґрунтовувати правову норму тієї чи іншої позиції у законодавстві ( в методології права) чи уявлення про послідовну кваліфікацію психологічного стану людини (в методології психологічної науки). В уніфікованому вигляді технічна методологія являє собою синтез методики психолого-педагогічного дослідження та методики перетворюючого впливу.


Джерельна база дослідно-експериментальної роботи


  1. Абдулина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О.А.Абдулина; [Для пед. спец. высш. учеб. заведений. – 2-е изд. перераб. и доп.] – М.: Просвещение, 1990. – 141с.

  2. Амосов Н.М. Алгоритмы раз ума/ Н.М.Амосов. – К.: Наук.думка, 1979. – 223с.

  3. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы познания / Б.Г.Ананьев. – М.-Воронеж, ин-т практ.психологии: НПО «МОДЭК», 1996. – 384с.

  4. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Б.Г.Ананьев // Избранные психологические труды: В 2-х т. – Т.1. – М.: Педагогика, 1980. – С. 16-178.

  5. Андрюхина Л.М. Теоретико-методологические основания дифференциро-ванного подхода в постдипломном педагогическом образовании / Л.М.Андрюхина: [Электронный ресурс]. – режим доступа к книге: http://www.bankrabot.com/work/work_20021.html?similar=1

  6. Анисимов О.С. Акмеология мышления / О.С.Анисимов. – М., 1997. – 534 с.

  7. Анисимов О.С. Основы методологического мышления / О.С.Анисимов. – М.: Всероссийская высшая школа управления АПК РСФСР, 1989. – 412 с.

  8. Анисимова Л.С. «Первый» педагог: знает всё, понимает ещё больше: Общепедагогическая подготовка учителей начальных классов как основа формирования их профессиональных учений / Л.С.Анисимова// Гуманітарні науки. – 2006. – №1. – С.42-51.

  9. Анненкова О.С. Качество образования как фактор востребованости випускника на рынке труда [Электронный ресурс] / О.С.Анненкова // Гарантии качества высшего профессионального образования. – Барнаул: Изд-во АлтГТУ, 2008. – 360 с. – режим доступа к статье: http://elib.altstu.ru/elib/disser/ conferenc/2008/kat/c2008.htm

  10. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса / П.К.Анохин. – М.: Медицина. 1968. – 547 с.

  11. Анохин П.К. Химический континуум мозга, как механизм отражения действительности / П.К.Анохин // Вопросы философии. – 1970. – №6. – C.107.

  12. Антонова О.Є. Професійна підготовка педагогічно обдарованої молоді у контексті ідей І.Огієнка [Електронний ресурс] / О.Є.Антонова. – режим доступу до статті: http://eprints.zu.edu.ua/683/2/gjyg.pdf.

  13. Арсеньев В.Ф. Звери. Боги. Люди/ В.Ф.Арсеньев. – М.: Политиздат, 1991. – 167с.

  14. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С.И.Архангельский. – М.: Высшая школа, 1980. – 368 с.

  15. Астафьев В.К. Законы мышления в формальной и диалектической логике/ В.К.Астафьев. – Львов, Изд. Львовского ун-та, 1968. – 208 с.

  16. Ахромеева Т.С. Нестационарные структуры и диффузионный хаос / Т.С.Ахромеева, С.Р.Курдюмов, Г.Г.Малинецкий, А.А.Самарский. – М.: Наука, 1992. – 542 с.

  17. Бабій М.Ф. Залежність розвитку мислення від організації навчального процесу/ М.Ф.Бабій// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. – Рівне: РДГУ, 2000. – Випуск 9. – С.122-124.

  18. Багаева И.Д. Професионализм педагогической деятельности и основы его формирования в будущего учителя: автореф. докт. пед. наук: спец: 14.00.14. / И.Д.Багаева. – Л., 1991. – 36 с.

  19. Базуріна В.М. Підвищення кваліфікації вчителів у Великій Британії як засіб їхнього професійного удосконалення/ В.М.Базуріна// Попт Методика. – 2001.-№4. – С.44-46.

  20. Байбара Т.М. До проблеми визначення поняття «Педагогічне мислення»/ Т. Байбара. – // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Серія: Педагогічні науки [Текст]: научное издание. Вип. 6 (14) / Голов. ред. В.О. Пащенко. – Полтава: [б. и.], 2000. – 192 с. – С.18-24.

  21. Байбара Т.М. Місце фахової методики у процесі формування педагогічного мислення майбутніх учителів початкових класів/ Т.М.Байбара// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Вип.26. – Рівне, 2003. – С.146-149.

  22. Баррет Д. Тест «Словарный тест»: Определение творческого потенциала учащегося и способа мышления/ Д.Баррет// Обдарована дитина. – 2006. – №10. – С.52-56.

  23. Белозерцев Е.П. Педагогическое образование: реалии и перспективы/ Е.П.Белозерцев// Педагогика, 1992. – №1-2. – С.61-65.

  24. Беляева Е.В. Культура профессионального мышления учителя: Формирование профессионального мышления студентов педвузов/ Е.В.Беляева// Наука и школа. – 2006. – №6. – С.25-27.

  25. Бергсон А. Интелект. Инстинкт. Интуиция. [Электронный ресурс] / А.Бергсон. – режим доступа к статье: http://terme.ru/dictionary/465/word/%C0.%C1%E5% F0%E3%F1%EE%ED%3A+%C8%ED%F2%E5%EB%EB%E5%EA%F2.+%C8%ED%F1%F2%E8%ED%EA%F2.+%C8%ED%F2%F3%E8%F6%E8%FF/

  26. Бех І.Д. Інтеграція як освітня перспектива / І.Бех // Початкова школа. – 2002. – №5. – С.7-11.

  27. Бібік Н. Профільна школа як стратегія рівного доступу до якісної освіти / Н.М.Бібік // Директор школи (Шкільний світ). – 2004. – №37. – С.2-3.

  28. Болотов В. Критическое мышление – ключ к преобразованиям российской школы / В.Болотов, Д.Спиро // Директор школы. – 1995. – №1. – С. 67-73.

  29. Большая энциклопедия «Кирилла и Мефодия» [Электронный ресурс]: Современная универсальная Российская энциклопедия, 2001. – 1 електрон.опт.диск (CD-ROM). – MS Windows 95/98/NT, Процесор Pentium, 8 Мбайт ОЗУ, 4-швидкісний CD-ROM, SVGA-відеокарта (800?600, 65536 кольорів), 16-бітна звукова карта, MS Windows сумісна мишка.

  30. Брагина Н.Н. Функциональные асимметрии человека / Н.Н.Брагина, Т.А.Доброходова. – М.:Медицина. – 1988. – 200с.

  31. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение/ А.В.Брушлинский. – М.: Знание, 1983. – 96с.

  32. Буряк В. Формування педагогічного мислення/ В.Буряк // Рідна школа. – 2003. – №9. – С.38-40.

  33. Бусыгин О.Г. Десмоэкология. Книга первак: теория образования для утойчивого развития / А.Г Бусыгин. – М.: Академия, 2003. – 199 с.

  34. Ветошкин А.П. Целостность сознания экономической личности: проблема синтеза духовности и прагматизма / А.П.Вєтошкин, Т.С.Орлова, Н.А.Каратеева // Актуальные проблемы развития экономического образования в России: Докл. Межрегион. научн.-практ. конф., Ч. 2, Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та,2004. с.3-21.

  35. Вища освіта в Україні: Навч.посібник / В.Г.Кремень, С.М.Ніколаєнко, М.Ф.Степко та ін.; За ред. В.Г.Кременя, С.М.Ніколаєнка. – К.: Знання, 2005. – 327 с.

  36. Волошенко О.В. Становлення педагога в умовах коледжу/ О.В.Волошенко // Рідна школа, 1998. – №4. – С.62-63.

  37. Вуджек Т. Тренировка ума / Т.Вуджек. – Спб: Питер Пресс, 1996. – 288с.

  38. Выготский Л.С. Вопросы теории и истории психологи / Л.С.Выготский. – [под ред. А.Р.Лурия, М.Г.Ярошевского; Послесл.и комент. М.Г.Ярошевского, Г.С.Гургидзе]// Собр.соч.: В 6-ти т. – Т.1. – М.: Педагогика, 1982. – 487с.

  39. Выготский Л.С. Мышление как особо сложная форма поведения / Л.С.Выготский // Педагогическая психология. – М., 1991. – С.190-214.

  40. Гегель Г.В.Ф. Наука логики / Г.В.Ф.Гегель. [Электронный ресурс]. – СПБ.: Наука, 1997. – 800с. – режим доступа к книге: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000423/index. shtml

  41. Гершунский Б.С. Педагогическая прогностика / Б.С.Гершунський. – К., 1986. – 197, [3] с.

  42. Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта / Дж.Гилфорд // Психология мышления / Под ред. А.М.Матюшкина. – М.: Прогресс, 1965. – С.433-456.

  43. Гильмашина С.И. Профессиональное мышление учителя / С.И.Гильмашина // Профессиональное образование. – 2006. – №2. – С.25-26

  44. Годфруа Ж. Мышление // Годфруа Ж. Что такое психология: в 2-т. / Ж.Годфруа – М., 1992. – Т.1. – С.361-371.

  45. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С.Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

  46. Горелікова Т. Організаційна культура педагогічного училища (коледжу): зміст, особливості, структура / Т.Горелікова // Рідна школа. – 2006. – №7. – С.63-65.

  47. Горкуненко П.П. Підготовка студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти»/ П.П.Горкуненко. – Вінниця, 2007. – 20с.

  48. Гузеев В.В. Образовательная технология: от приема до философии / В.В.Гузеев. – М.: Сентябрь. – 1996. –112 с.

  49. Гурова Р.Г. Современная молодёжь: социальные ценности и нравственные ориентиры [Текст]: [По материалам социол. исслед.] / Р.Г.Гурова // Педагогика. – 2000. – С.32-38.

  50. Гусак П.М. Підготовка учителя: технологічні аспекти / П.М.Гусак. – Луцьк: Вежа, 1999. – 276с.

  51. Донован Л.А. Педагогический коледж в структуре учебно-научного педагогического комплекса / Л.А.Донован, А.К.Карпов // Специалист, 1995. – №8. – С.8-10.

  52. Дружиніна Г.О. Формування педагогічного мислення студентів університету / Г.О.Дружиніна // Вища і середня педагогічна освіта. Вип.15. – К., 1991. – С.80-84.

  53. Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущею учителя / С.Б.Елканов. – Μ.: Просвещение, 1989. – 189с.

  54. Енциклопедія освіти [Акад.пед.наук України; головний ред. В.Г.Кремень]. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040с.

  55. Євтух М.Б. Пріоритети професійної підготовки вчителя в синтезі університетської освіти / М.Б.Євтух // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002. Збірник наукових праць до 10-річчя АПН України./ АПН України. – Частина 2. – Харків: ОВС, 2002. – С.66-76.

  56. Єрузалєм Вільгельм. Психольогія / В.Єрузалєм; [Із шостого німецького видання за дозволом автора переклав Григорій Кичун]. – Станіслав-Коломия: Бистриця, 1921. – 188с.

  57. Задорожна Л.В. Загальнопедагогічні проблеми підготовки вчителя: стажистська практика випускника педагогічного вузу / Л.В.Задорожна // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Вип.11. – Рівне, 2000. – С.50-56.

  58. Зайцева О.М. Шляхи та засоби підготовки студентів педвузу до професійної кар’єри педагога / О.М.Зайцева // Оновлення змісту і методів психології освіти та професійної орієнтації. – 1999. – Вип.6. – Рівне: РДГУ. – С.105-109.

  59. Зеер Э.Ф. Психология профессий: учеб. пособие для вузов / Э.Ф.Зеер /. – 3-е узд., перероб. и доп. – М.: Академический Проект, 2005. – 336 с.

  60. Зінченко В.П. Розум і мислення в контексті розвивального навчання / В.Зінченко // Сучасні шкільні технології. – К.: Ред.загальнопед. газет, 2004. – Ч.1. – С.95-104. – (Б-ка «Шк. світу»)

  61. Зязюн І.А. Технологізація освіти в контексті удосконалення професійного розвитку особистості / І.А.Зязюн // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002. Збірник наукових праць до 10-річчя АПН України./ АПН України. – Частина 2. – Харків: ОВС, 2002. – С.28-44.

  62. Ильясов И.И. Критическое мышление: организация процесса обучения / И.И.Ильясов // Директор школы. – 1995.– №2. – С.50-55.

  63. Ионова Е.Н. Вальдорфская педагогика: Генетико-методологические аспекты / Е.Н.Ионова. – Харьков: Бизнес-Информ., 1997. – 300с.

  64. Івашкевич Е.З. Психологія інтелекту / Е.З.Івашкевич, Н.О.Михальчук // Методичний посібник для студентів ВУЗу. – Рівне: РДГУ, Міжнародний у-т «РЕГІ», 2004. – 52с.

  65. Каган М.С. Системно-синергетический подход к построению современной педагогической теории / М.С.Каган // Педагогика культуры. – 2005. – №3-4. – С.13-21.

  66. Кант И. Критика чистого разума / Иммануил Кант. – Симферополь: Реномэ, 2003. – 464с.

  67. Карпенчук С.Г. Синтез у педагогічному досвіді А.С.Макаренка: контекстуальний аналіз. Монографія / С.Г.Карпенчук. – Рівне, 2008. – 298 с.

  68. Карпенчук С.Г. Технологія в контексті антропології та сучасного педагогічного системо творення / С.Г.Карпенчук // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі. Зб.наукових праць. – Рівне: Волинські обереги, 2002. – С.256-259.

  69. Карпова Т. Подготовка специалиста в коледже / Т.Карпова // Дошкольное воспитание, 1993. – №5. – С.80-81.

  70. Квіт С.М. Основи герменевтики: Навч. Посібник / С.М.Квіт. – К.: Вид. дім «КМАкадемія», 2003. – 192с.

  71. Кларин М.В. Развитие критического и творческого мышления / М.В.Кларин // Школьные технологии, 2004. – №2. – С.3-10.

  72. Кликс Ф. Пробуждающееся мышление: История развития человеческого интеллекта / Фридхарт Кликс. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Вища школа, 1985. – 296 с.

  73. Коваль Л. Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до моделювання уроків за різними навчальними технологіями / Л.Коваль // Початкова школа. – 2005. – №11. – С.22-26.

  74. Кондрашова Л.В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися / Л.В.Кондрашова. – М.: МГПУ им. В. И. Ленина, 1990. – 158 с.

  75. Корешкова Т.В. Подготовка будущего учителя: как научить младшых школьников создавать высказывания / Т.В.Корешкова // Начальная школа. – 2006. – №3. – С.82-85.

  76. Костенко М. Професійно-творчий саморозвиток майбутнього вчителя як складова змісту освіти / М.Костенко // Імідж сучасного педагога, 2002. – №3. – С.21-23.

  77. Коул М. Культура и мышление. Психологический очерк / М.Коул, С.Скибнер. – Перевод с англ. канд. псих. н. П.Тульвисте./ Под ред. и с предисл. дествительного члена АПН СССР А.Р.Лурия. – М.: Прогресс, 1977. – 264с.

  78. Кремень В. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти: Стратегія. Реалізація. Результати / В.Кремень. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.

  79. Кримська Г.І. Шляхи підвищення професіоналізму та продуктивності діяльності майбутнього педагога. / Г.І.Кримська // Проблеми формування особистості вчителя та шляхи його підготовки до всебічного розвитку учня: Тези доповідей науково-практичного семінару. – Луцьк, 1989.- С.57-59.

  80. Крупина Л.И. Критерии исследования форм мышления / Л.И.Крупина // Одаренный ребенок, 2005-№5.с.62-64

  81. Кузьмина Н.В. Проблемы повышения профессионализма педагогов / Н.В.Кузьмина // Вопросы психологии, 1989. – №5. – С.185.

  82. Кулюткин Ю.Н. Творческое мышление в профессиональной деятельности учителя / Ю.Н.Кулюткин // Вопросы психологии. – 1986. – №2. – С.21-30

  83. Кумпф Фридрих Диалектическая логика: Основные принцыпы и проблемы / Ф.Кумпф, З.М.Оружев. – М.: Политиздат, 1979. – 286с.

  84. Левичев О.Ф. Становление синтетического сознания школьников в процессе социализации. [Электронный ресурс]. – режим доступа к статье: Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.

  85. Лейтес Н.С. Умственные способности и возраст / Н.С.Лейтес. – М.: Педагогика, 1971. – 279 с.

  86. Леонтьев А.А. Л.С.Выготский / А.А.Леонтьев. – Кн. для учащихся 9-11 кл. сред. шк.– М.: Просвещение, 1990. – 158 с.: ил.

  87. Линенко А.Ф. Готовність майбутніх вчителів до педагогічної діяльності / А.Ф.Линенко // Педагогіка і психологія, 1995. – №1. – С.125-132.

  88. Литвиненко С.А. Підготовка вчителів початкових класів в умовах гуманізації освіти та виховання / С.А.Литвиненко // Оновлення змісту і методів психології освіти та професійної орієнтації. – 1999. – Вип.7. – Рівне: РДГУ. – С.17-19.

  89. Лукч’янчук І. Основні етапи формування професіоналізму вчителя початкової школи / І.Лук’янчук // Рідна школа. – 2005. – №12. – С.26-28.

  90. Львова Ю.Л. Деякі питання психології праці вчителя / Ю.Л.Львова. – К., 1972. – 72с.

  91. Мазниченко М.А. Мышление педагога: научное, обыденное, мифологическое? / М.А.Мазниченко // Наука и школа. – 2006. – №4. – С.13-18.

  92. Макаренко А.С. Педагогические сочинения: В 8-ми т. / А.С.Макаренко. – Т.1./ Сост. А.А.Фролов, Л.Ю.Гордин. – М.: Педагигика, 1983. – 368с.

  93. Макаренко А.С. Сочинения. Общие вопросы теории педагогики. Вос­питание в советской школе / А.С.Макаренко. – Т.5. / И.А.Каиров, Г.С.Макаренко, Е.Н.Медынс­кий.-М., 1951.-510 с.

  94. Маслоу А.Г. Дальние пределы человеческой психики / [А.М. Татлыдаева (пер.)] / Абоахам Гарольд Маслоу. – СПб.: ЕВРАЗИЯ, 1997. – 430с.

  95. Меерович М.И. Формирование культуры мышления как способ разрешения противоречия в системе образования / М.И.Меерович, Л.И.Шрагина // Новые ценности образования. Москва, 2002. С.44-50.

  96. Морен Э. Утраченая парадигма: природа человека. Пер.с франц., введение, послесловие М.Собуцкого. К.: КАРМЭ-СИНТО, 1995.– 240с.

  97. Мышление учителя: Личностные механизмы и понитийный аппарат / [под ред.Ю.Н.Кулюткина, Г.С.Сухобской]; АПН СССР НИИ общ.образования взрослых. – М.: Педагогика, 1990. – 104с.

  98. Нагорна О.Г. Бачення цілісного педагогічного процесу як умова формування професійного мислення майбутніх учителів / О.Г.Нагорна // Вища педагогічна освіта. Науково-методичний збірник. Випуск 17. – К.: Вища школа, 1994. – С.22-26.

  99. Наумов Б.М. Поліцентричний метод: перша педагогічна технологія цілісного розвитку особистості / Б.М.Наумов. – Харків: РВП «Оригінал», 1998. – 280с.

  100. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини / В.Г.Нестеренко. – Костопіль: Роса, 2005. – 336 с.

  101. Нестеренко В.Г. Навчання і розуміння / В.Г.Нестеренко // Психолого-педагогічні проблеми гуманізації шкільної освіти: Збірник матеріалів міжрегіонального науково-практичного семінару (28-30 березна 1996р.)./ Під ред. Г.О.Балл, В.М.Титова, В.М.Юрченко. – Київ-Рівне. – 1997. – С.19-23.

  102. Новое педагогическое мышление / [Под ред. А.В. Петровского]. – М.: Педагогика, 1989. – 280с.

  103. Орлов А.А. Формирование педагогического мышления (учителя) / А.А.Орлов // Сов.педагогика. – 1990. – №1. – С.82-86.

  104. Осипова Е.К. Структура педагогического мышления учителя Е.К.Осипова // Вопросы психологии. – 1987. – №5. – С.144-146.

  105. Педагогическая энциклопедия. В 4-х т./ [гл.ред. А.И.Каиров и Ф.Н.Петров]. – М.: Советская Энциклопедия, 1964. – Т.1. – 831с.

  106. Педагогічний словник / [За редакцією дійсного члена АПН України М.Д.Ярмаченка]. – К.: Педагогічна думка, 2001. – 514с.

  107. Пиаже Ж. Психология интеллекта / Ж.Пиаже. – М.: Просвещение, 1969. – 47 с.

  108. Полонський В.М. Словарь понятий и терминов по образованию и педагогике / В.М.Полонський. – М.: Приобье, 2000. – 368с.

  109. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод.посібн. / О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. [За ред. О.І.Пометун]. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192с.

  110. Психология. Словарь. / [Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского]. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494с.

  111. Рикер П. Герменевтика. Этика. Политика: Московские лекции и интервью / РАН; Институт философии {Москва} / [И.С. Вдовина (отв.ред.и авт.послеслов.)] / Поль Рикер. – М.: АО «КАМІ», Академия, 1995. – 160с.

  112. Савченко О. З початкової школи виростає вся освіта / О.Савченко; П.Ляшкевич // Освіта України: Міністерство освіти і науки України. – К.: Педагогічна преса. – 2005. – №85. – С.4

  113. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів / О.Я.Савченко. – К.: Генеза, 2002. – 368 с.

  114. Семиченко В. Сучасний стиль педагогічного мислення як основа професійної творчості / В.Семиченко // Педагогіка і психологія професійної освіти, 1999. – С.44-53.

  115. Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності: Навч. посіб. для вузів / В.А.Семиченко. – К.: Вища школа, 2004. – 335с.

  116. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Підручник / С.О.Сисоєва. – К.: Міленіум, 2006. – 346 с.

  117. Словник іншомовних слів / [За ред. О.С.Мельничука]. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1974. – 776с.

  118. Словник термінології з педагогічної майстерності / Н.Г.Базилевич, Д.Г.Білоконь, В.І.Бобрицька та інші. [за ред. Н.М.Тарасовича]. – Полтава: Полтавський державний педагогічний інститут ім. В.Г.Короленка, 1995. – 63 с.

  119. Соціологічно-педагогічний словник / [За ред. В.В.Редула]. – К.: «ЕксОБ», 2004. – 304с.

  120. Спенсер Г. Основные начала / Г.Спенсер. – М.: Полит. книга, 1972. – 119 с.

  121. Старовойт С. Філософські аспекти зміни орієнтирів у методології системи професійної освіти / С.Старовойт // Рідна школа. – №11-12. – 2007. – С.7-9.

  122. Стоунс Э. Психопедагогика. Психопедагогическая теория и практика обучения / Э.Стоунс. – М.: Педагогика, 1984. – 472с.

  123. Стренберг Р. Типи мислення: шляхи до розуміння способу дії учнів / Р.Стренберг // Рідна школа. – 2001. – №4. – С.75-77.

  124. Судаков К.В. Тайны мышления: генетические корни поведения / К.В.Судаков, А.Л.Рилов.- М.: Педагогика, 1990.- 128 с.

  125. Сухомлинский В.А. Проблемы воспитания всесторонне развитой личности / В.А.Сухомлинский // Антология педагогической мысли Украинской ССР./ Сост. Н.П.Калениченко. – М.: Педагогика, 1988. – С.444-457.

  126. Сухомлинський В.А. Умственний труд и связь школы с жизнью / В.А.Сухомлинский // Избраные произведения: В 5-ти т./ Редкол.: Дзеверин А.Г. (пред.) и др. – К.: Рад.школа, 1979-1980. – Т.5. – С.56-73.

  127. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа / В.О.Сухомлинський // Вибрані твори. В 5-ти т. – Т.4. – К.: Радянська школа, 1976. – С.7-390.

  128. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. Народження громадянина / В.О.Сухомлинський // Вибрані твори. В 5-ти т. – Т.3. – К.: Радянська школа, 1977. – С.7-279; 283-582.

  129. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / В.О.Сухомлинський // Вибрані твори. В 5-ти т. – Т.2. – К.: Радянська школа, 1976. – С.419-654.

  130. Табачек І.В. Формування та розвиток особистості сучасного вчителя 2005 года: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.10 / І.В. Табачек; Ін-т вищ. освіти АПН України. – К., 2005. – 20 с.

  131. Тамарин В.Э. Воспитание у студентов педагогической направленности мышления / В.Э.Тамарин, Д.С.Яковлева. – Сов. Педагогика.– 1971.– №12.– С.56-67.

  132. Теярд де Шарден П. Феномен человека / Пьер Тейяр де Шарден. – [Пер. с фр. Н.Садовского]. – М.: Гл. ред. изд. для зарубеж. стран изд-ва «Наука», 1987. – 240с.

  133. Туник Е.Е. Психодиагностика творческого мышления. Креативные тесты / Е.Е.Туник. – Спб.: Изд-во «Дидактика», 2002. – 48 с.

  134. Тягло А.В. Критическое мышление: Проблема мирового образования XXI века / А.В.Тягло, Т.С.Воропай: [Электронный ресурс]. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999. – 285с. – режим доступа к книге: http://www.geocities.com/tyaglo/ct/index. html

  135. Ушинський К.Д. Про зміст і плани третього тома «Антропології»/ К.Д.Ушинський // Твори: В 6 т. – Т.6. – К.: Рад.школа, 1955. – 616с.

  136. Ушинський К.Д. Проект учительської семінарії / К.Д.Ушинський // Твори. в 6-ти т./ [відповідальні за укр. вид. Г.С.Костюк, С.Х.Чавдаров.] – К.: Радянська школа., 1954. – Т.1. – С.242-267.

  137. Философский словарь / [Под ред. И.Т.Фролова.] – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Политиздат, 1991. – 560с.

  138. Философский энциклопедический словар / [Гл. ред. Л.Ф.Ильичев и др.] – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – 839с.

  139. Філософський словник / [За ред. В.І.Шинкарука.] – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Головна редакція української радянської енциклопедії, 1986. – 800с.

  140. Хокинс Дж. Об интеллекте: Пер.с англ./ Дж.Хокинс, С.Блейкли – М.: ООО «И.Д.Вильямс», 2007. – 240с.

  141. Хомич Л.О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів / Л.О.Хомич / Акад. пед. наук України, ін-ут педагогіки і психології проф. освіти. – К.: Магістр-S, 1998. – 199с.

  142. Цибух Л.М. Проблеми дослідження професійного мислення в психології / Л.М.Цибух // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д.Ушинського. – Одеса, 2004. – №3-4. – С.106-110.

  143. Шапошнікова І.М. До питання створення нової моделі підготовки вчителя початкової школи / І.М.Шапошнікова // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі. – Рівне: Волинські обереги, 2002. – Вип. З. – С.275-277.

  144. Шморгун В.Ф. Мислення у структурі педагогічної діяльності / В.Ф.Шморгун // Радянська школа. – 1990. – №8. – С.57-64


ЗМІСТ

Модель інноваційного загальноосвітнього навчального закладу……............................. …3



Стилі мислення у контексті педагогічної взаємодії циклу «викладання – учіння»……... 14

Рівні сформованості синтетичного мислення………………………………………………. 15



Поетапність процесу формування синтетичного мислення

в умовах моделі «Акме-школа» на основі педагогічної взаємодії…………………………15

Обгрунтування моделі освітнього закладу «Акме-школа»…………………………..……21

Реалізація концептуальних засад в умовах моделі «Акме-школа»…………………..…….28

Реалізація проблеми в умовах діяльності предметних кафедр – моніторингових майданчиків…………………………………………………………………………..…………28

Інтегрування технологій, що забезпечують формування синтетичного мислення…….…36

Реалізація моделі у системі виховної та позакласної роботи

НВК «Колегіум»..........................................................................................................................44

Універсальна базова програма розвитку пам’яті, уваги, уяви, позитивного творчого мислення та саморегуляції за методикою «Школи ейдетики» та «Школи позитивного мислення» в учнів середнього шкільного віку……………………………………………....48

ПРОГРАМА факультативного курсу «Інтелектика» для 5 – 9-х экспериментальных класів…………………………………………………………………………………………….62

Реалізація НПП «Росток»……………………………………………………………………. 67

ПРОГРАМА "ОБДАРОВАНА ДИТИНА"…………………………………………………. 73

Реєстраційний паспорт експериментального навчального закладу……… ……………...76

Додатки


Положення про кафедру…………………………………………………………………..…..84

Положення про науково-методичну раду …………………………………………………....88

Положення про предметні тижні……………………………………………………………...92

Положення про наставництво вчителя……………………………………………………….94

Положення про методичну роботу вчителя………………………………………………….95

Понятійний словник…………………………………………………………………...……….98



Джерельна база дослідно-експериментальної роботи……………………………………..107


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка