Рівненський навчально-виховний комплекс «Колегіум» Модель інноваційного освітнього закладу «Акме-школа» Науковий керівник Карпенчук Світлана Григорівна – доктор педагогічних наук



Сторінка7/8
Дата конвертації24.04.2016
Розмір1.66 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Основні напрямки діяльності науково – методичної ради




    1. Спрямовує роботу педагогічного колективу на реалізацію науково – методичної проблемної теми колегіуму.

    2. Розглядає і робить експертизу цільових проектів, програм базового, варіативного і колегіантського рівнів освіти навчального плану та експериментальних програм, скоординованих відповідно до Концепції колегіуму.

    3. Визначає основні напрямки психолого – педагогічних досліджень.

    4. Розглядає на своїх засіданнях актуальні проблеми, від яких залежить ефективність та результативність навчання та виховання учнів колегіуму.

    5. Вносить пропозиції щодо вдосконалення навчання та виховання учнів відповідно до Концепції колегіуму.

    6. Рекомендує напрямки вивчення і пропаганди роботи вчителів, обміну досвідом з педагогічними колективами міста, області.

    7. Розглядає інновації, нововведення, які подаються кафедрами або членами педагогічного колективу.

    8. Розробляє план проведення семінарів, практикумів із метою підвищення педагогічної майстерності вчителя, а також для пропаганди педагогічного досвіду колегіуму.

    9. Розглядає та рекомендує кандидатури вчителів на встановлення їм кваліфікаційних категорій, педагогічних звань, премій, нагород.

    10. Аналізує результати освітньої діяльності з предметів.

    11. Бере участь у розробці варіативної частини навчальних планів, внесення змін до вимог щодо мінімального обсягу і змісту навчальних програм.

    12. Розглядає та оцінює інтегровані навчальні програми з предметів, які вивчаються.

    13. Обговорює рукописи науково – методичних, інформаційних і дидактичних матеріалів, пропагує досягнення педагогічного колективу.

    14. Готує і обговорює доповіді з питань методики викладання навчальних предметів, підвищення кваліфікації.

    15. Розглядає питання організації, керівництва та контролю пошуково – дослідницькою роботою учнів, науково – експериментальною роботою кафедр.

    16. Організовує та проводить експерименти з пошуку і впровадження нових педагогічних технологій навчання.

    17. Організовує взаємовідвідування занять з метою обміну досвідом і вдосконалення методики викладання навчальних предметів.

    18. Розробляє положення про проведення конкурсів, олімпіад, змагань з предметів.






  1. Організація роботи науково – методичної ради

    1. До складу Ради входять завідувачі кафедр, директор та заступники, вчені вищих навчальних закладів ( за згодою).

    2. Склад Ради і порядок роботи затверджується наказом директора колегіуму.

    3. Засідання науково – методичної ради проводяться за необхідністю, але не рідше 1 разу у квартал. Науково – методична рада має право приймати рішення, якщо на засіданні присутня більша половина її складу. Усі питання вирішуються відкритим голосуванням і приймаються більшістю голосів.

    4. Доповіді, повідомлення, зроблені на засідання науково – методичної ради, конспекти відкритих уроків здаються до методичної скарбниці.

    5. Найбільш цікаві сучасні, актуальні доповіді, розробки уроків рекомендуються Радою до публікації у педагогічній пресі.

    6. Діяльність Ради регламентується Концепцією колегіуму, річними планами роботи, узгоджені з перспективним планом.

    7. Керує Радою заступник директора з науково – методичної роботи. Для забезпечення роботи Рада обирає секретаря.

    8. Робота Ради здійснюється на підставі річного плану. План складається головою науково – методичної ради, розглядається на засідання науково – методичної ради, узгоджується з директором колегіуму і затверджується на засіданні педагогічної ради.

    9. Про час і місце проведення засідання голова науково – методичної ради ( секретар) зобов’язаний повідомити членів Ради.

    10. Під час розгляду питань, які стосуються інших напрямків освітньої діяльності, на засідання запрошуються відповідні посадові особи.

    11. З кожного питання, що обговорюється на засіданні, приймаються рекомендації, які фіксуються у протоколі.




  1. Права і обов’язки науково – методичної ради

Науково – методична рада має право:

    1. Заслуховувати звіти завідувачів кафедр.

    2. Залучати вчителів до співробітництва щодо реалізації поставлених завдань

    3. Виступати з пропозицією перед адміністрацією колегіуму про заохочення вчителів, які успішно впроваджують передові технології навчання і виховання, розробляють оригінальні авторські програми, беруть активну участь у дослідно – експериментальній, пошуково дослідницькій, науково – методичній діяльності.

    4. Висувати пропозиції, направлені на вдосконалення навчання і виховання відповідно до Концепції колегіуму.

    5. Готувати пропозиції вчителям для підвищення їхньої кваліфікації.

    6. Висувати вчителів для участі у конкурсах „ Учитель року”, „ Класний керівник року”.

Науково – методична рада зобов’язана:

  1. Скеровувати роботу відповідно до Положення про науково – методичну раду, Статуту, Концепції та інших локальних актів НВК

„ Колегіум ”.

  1. Розглядати пропозиції учителів, кафедр, адміністрації про вдосконалення роботи Ради.

  2. Сприяти розвитку творчої, науково – дослідницької діяльності членів педагогічного колективу НВК „ Колегіум ”, впроваджувати в практику роботи нові прогресивні технології та авторські розробки.


6. Контроль за діяльністю науково – методичної ради

У своїй діяльності Рада підзвітна педагогічній раді колегіуму. Контроль за діяльністю науково – методичної ради здійснюється директором закладу відповідно до плану науково – методичної роботи та графіка внутрішнього контролю



ПОЛОЖЕННЯ

про предметні тижні

  1. Загальні положення

Предметний тиждень – комплекс навчально-виховних заходів, спрямованих на розвиток творчості учнів, поглиблення та поширення знань з предметів, збагачення науково-методичного досвіду вчителів колегіуму.

  1. Завдання тижнів

    1. Забезпечення належних умови явлення та розвитку творчої активності та зацікавленості учнів, сприяння формуванню їх наукового світогляду.

2.2. Вдосконалення науково-методичного рівня та рівня професійної майстерності вчителів, збагачення педагогічного досвіду вчителів колегіуму.

    1. Поглиблення знань з профільних предметів та підвищення інтересу до інших предметів, передбачених навчальним планом закладу.

  1. Функції предметних тижнів

    1. Організаційна: тижні дозволяють внести цікаві заходи та інноваційні технології до навчально – виховного процесу, вдосконалити організаційні якості вчителів та розвивати організаційні здібності.

    2. Діагностична: можливість отримувати моніторингову інформацію про динаміку професійного рівня вчителів та особистісний розвиток учнів.

    3. Моделююча: при плануванні предметних тижнів розробляються принципово нові форми навчально – пізнавальної діяльності учнів.

    4. Інформаційна: зміст тижнів спрямований на інформування учнів про досягнення сучасної науки.

4. Організація та проведення

4.1.Предметні тижні організовуються та проводяться відповідними науково – методичними об’єднаннями колегіуму не частіше одного разу на місяць та не більше трьох разів на семестр.

4.2. Відповідно до існуючої профілізації обов’язковими є тижні суспільно – гуманітарних, природничо – математичних наук та іноземних мов.

4.3. До участі у предметних тижнях можуть бути запрошені фахівці наукової та педагогічної роботи, творчі колективи, громадськість.

4.4. Питання планування предметного тижня обговорюються та затверджуються на засіданнях кафедри, МО.

4.5. Методист кафедри та голова МО персонально відповідає за складання плану проведення предметного тижня з урахуванням можливостей кожного вчителя, проте участь кожного є обов’язковою.



5.Порядок проведення та вимоги до учасників

5.1.Предметному тижню передує засідання кафедри, на якому складають план проведення, графік взаємовідвідування уроків, узгодження єдиної методичної теми, за якою проводять уроки для колег.

5.2. Предметні тижні проводяться за трьома основними напрямками: методична робота, позаурочна робота, виконання навчальної практики.

5.3.Планування заходів, відвідування уроків, відпрацювання годин навчальної практики має бути узгоджено з усіма зацікавленими особами, адміністрацією, з урахуванням розподілу навантаження на учнів і вчителів.

5.4. За підсумками предметного тижня керівники методичних підрозділів готують матеріали для звіту про роботу закладу, подають списки учнів та вчителів, які виявили особливу старанність та досягли певних успіхів в організації запланованого.

6. Керівництво діяльністю

Керівництво предметними тижнями здійснюють керівники методичних підрозділів з узгодженням з членами адміністрації, учнівською радою самоврядування.


ПОЛОЖЕННЯ

про наставництво вчителя

  1. Загальні положення

    1. Учитель – наставник НВК «Колегіум» - людина за високою творчою активністю, своїм баченням проблем навчально – виховного процесу, з високими результатами практичної діяльності, яку слід розуміти як необхідність виховувати майстерність, творчу індивідуальність молодих педагогів.

    2. Наставництво – це одна за форм підвищення кваліфікації молодих вчителів, які мають стаж роботи до 3-х років або потребують методичної допомоги, новопризначених учителів закладу.

    3. Результатом методичної допомоги вчителя – наставника є творча активність, ініціатива молодого педагога, зростання його авторитету.

  2. Завдання та напрями діяльності

Основними завданнями вчителя – наставника є:

    1. Планування та здійснення заходів разом з молодим, малодосвідченим або новопризначеним вчителем з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міносвіти та науки України.

    2. Поглиблення науково – теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів.

    3. Допомога вчителю в розв’язанні конкретних проблем щодо методики викладання.

Основні напрями роботи вчителя – наставника:

    1. Організація індивідуальних консультацій, занять, на яких здійснюється моделювання та обговорення запропонованих моделей уроків, позаурочних заходів, виготовлення зразків дидактичних матеріалів під керівництвом наставника.

    2. Взаємовідвідування уроків та позакласних заходів з обов’язковим наступним обговоренням, плануванням корекції діяльності молодого вчителя.

    3. Консультування молодого педагога щодо організації навчально – виховного процесу.

  1. Організація роботи

    1. Наставників молодих вчителів призначають наказом по школі.

    2. Роботу вчителів – наставників контролює заступник директора з НВР.


4. Права та обов’язки вчителя - наставника

4.1. Вчитель – наставник має право вносити корективи і давати поради щодо методики проведення уроку та узгоджених планів.

4.2. У разі потреби має право на незаплановане відвідування уроків.

4.3. Учитель – наставник зобов’язаний надати методичну допомогу в складанні календарних та поурочних планів.



5. Права та обов’язки молодого вчителя (малодосвідченого або новоприбулого вчителя ) НВК «Колегіум»

5.1. Молодий вчитель (малодосвідчений або новоприбулий вчитель ) має право звернутися по пораду чи допомогу до вчителя – наставника або відповідального члена адміністрації, інших вчителів НВК «Колегіум».

5.2. Молодий вчитель (малодосвідчений або новоприбулий вчитель ) зобов’язаний виконувати основні положення спільно плану взаємодії з вчителем – наставником.

5.3. Молодий вчитель (малодосвідчений або новоприбулий вчитель ) зобов’язаний відвідувати семінари, тренінги, майстер – класи, які проводять учителі колегіуму, міста.

5.4. Молодий вчитель (малодосвідчений або новоприбулий вчитель ) зобов’язаний наполегливо оволодівати методикою викладання, вивчати досвід наставника, інших колег.

6. Документація

6.1. Розробка плану уроку або конспекту уроку.

6.2. План та матеріали самоосвіти.

6.3. План відвідування семінарів, тренінгів, майстер – класів.

6.4. Матеріали самоаналізу та самооцінки особистої діяльності.

7. Керівництво діяльністю

Керівництво взаємодією вчителя – наставника та молодого вчителя

( малодосвідченого, новоприбулого вчителя) здійснюється керівниками МО.
ПОЛОЖЕННЯ

про методичну роботу вчителя

1.Загальні положення

1.1. Учитель НВК «Колегіум» - ключова постать у сучасному освітньому процесі, духовний наставник колегіантів. Від його підготовки залежить якість шкільної освіти, рівень духовної культури суспільства, ствердження демократичних принципів та процесів.

1.2 науково – методична робота вчителя колегіуму – усвідомлена, цілеспрямована, планомірна та неперервна робота педагогів, спрямована на вдосконалення теоретичної, практичної підготовки педагога, необхідної для практичної діяльності.

1.3. Результатом методичної роботи вчителя колегіуму є формування творчої активності, розвитку ініціативи педагога, узагальнення й поширення його досвіду, зростання авторитету.



2. Завдання та напрями діяльності

Основними завданнями вчителя колегіуму є:

2.1. Формування потреби до неперервної освіти та самоосвіти впродовж педагогічної діяльності.

2.2. Формування високого рівня культури, зокрема правової.

2.3. Розвиток здатності до творчої діяльності.

2.4. Готовність до співробітництва, толерантність, терпимість до чужої думки.

2.5. Уміння вести діалог, шукати і знаходити розумні компроміси.

2.6. Розвиток здатності до самоорганізації.
Основні напрями роботи вчителя колегіуму:

2.7. Участь у роботі МО вчителів - предметників, творчих групах, створених з метою реалізації програм та проектів, які існують у колегіумі.

2.8. Участь у проведенні педагогічних рад, педконсиліумів з метою колективного розв’язання педагогічних ситуацій.

2.9. Участь у науково – практичних конференціях, семінарах, тренінгах, які відбуваються у колегіумі, у споріднених навчальних закладах освіти та вищих навчальних закладах.

2.10. Участь у співбесіді з відповідальним членом адміністрації, головою МО з питань, які є в їхній компетенції.

2.11. Участь у підготовці та проведенні оперативно – методичних нарад.



3. Організація роботи

3.1. Методичну діяльність планують, координують та затверджують на засіданні НМР, МО та творчих груп.



4. Права вчителя колегіуму на підвищення фахової майстерності

4.1. Учитель має право на вибір форм, методів, технологій викладання навчального матеріалу, які відповідають основним положенням законодавчих документів у сфері освіти та не входять у протиріччя з основними завданнями організації життєдіяльності колегіуму.

4.2. Учитель має право самостійно обирати форми і методи підвищення особистої фахової майстерності.

4.3. Учитель має право на участь у тренінгах, семінарах, конференціях, які носять науково – методичний, фаховий характер і сприяють підвищенню педагогічної та фахової майстерності.

4.4. Учитель має право на забезпечення організації навчальної діяльності учнів на сучасному рівні, власної методичної діяльності необхідною методичною літературою та посібниками, зокрема педагогічною пресою відповідно фаху.

5. Обов’язки вчителя колегіуму щодо підвищення фахової майстерності

Учитель колегіуму зобов’язаний:

5.1. Організовувати свою діяльність з питань удосконалення педагогічної, фахової майстерності ( наукова, експериментальна, методична робота) через участь у роботі МО, творчої групи, відповідно до програми самовдосконалення, саморозвитку та самореалізації вчителя колегіуму.

5.2. Організовувати роботу з обдарованими, здібними учнями ( наукова, дослідна, проектна, «олімпіадна» робота) та з учнями інших груп за рівнем навченості.

5.3.Організовувати навчальну роботу з урахуванням основних завдань життєдіяльності колегіуму, НМ проблеми МО, особисто вчителя відповідно до програми самовдосконалення, саморозвитку та самореалізації вчителя колегіуму, Концепції НВК «Колегіум».

5.4. Організовувати співпрацю з батьками та вчителями з питань підвищення якості навчально – виховного процесу, поліпшення якості педагогічної праці.

5.5. Планувати свою діяльність з урахуванням охорони здоров’я та життя дітей, заходів з техніки безпеки.

5.6. Планувати методичну, фахову допомогу молодим та новопризначеним вчителям.



6. Документація

6.1. Методична картка – як результат фахової методичної роботи.

6.2. Сценарії урочних та позаурочних навчальних і виховних заходів.

6.3. Тексти особистих видань, публікацій тощо.



7. Керівництво діяльністю

Керівництво методичною діяльністю вчителя здійснюють відповідальний член адміністрації, керівник МО, відповідальний за організацію роботи творчої групи.




ПОНЯТІЙНИЙ СЛОВНИК

Антропологія (від грецьк. людина і логос ) - наука, що вивчає походження, еволюцію, закономірності морфологічної організації людини та її рас і поширення їх на Землі.

Антропологія педагогічна - система педагогічних поглядів, яка ґрунтується на даних наук про людину. Вперше термін запровадив К.Д.Ушинський. Він твердив, що педагогіка, маючи справу з реальною людиною, повинна ґрунтуватися на всебічному її пізнанні. З положенням Ушинського про необхідність вивчення людини в конкретній життєвій ситуаціі пов'язана його ідея про народність освіти, яка полягає в тому, що система освіти повинна враховувати специфічні особливості історії і розвитку даного народу.

Вільне виховання - течія в педагогіці 2-ї пол. ХІХ - поч.ХХ ст., для якого характерний крайній індивідуалізм та категоричне заперечення практики виховання і навчання, що ґрунтуються на подавленні особистості дитини, на дріб'язковій регламентації усіх напрямів її життя і поведінки, що склалася у більшості навчально-виховних закладів. Ідеал прихильників вільного виховання - вільний, який не сковує ніяким обмеженнями розвиток сил і здібностей кожної дитини, повне розкриття індивідуальності. Ідеї вільного виховання нерозривно пов'язані з ідеєю природовідповідного виховання.

Вертикальний синтез - передбачає взаємозв'язок цілей та засобів ї реалізації.

Внутрішньо дисциплінарні зв'язки - гарантують теоретичну єдність навчального матеріалу в рамках окремої навчальної дисципліни.
іпотеза - (від грецьк. основа, припущення) наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності. її нерідко називають опорною точкою наукового дослідження.

Горизонтальний синтез - рух у певному ієрархічному порядку від цілі до цілі в певному просторі і часі, (за А.С.Макаренком - від перспективи до перспективи.)

Діалектика (від грецьк. діалектік- мистецтво ведення бесіди, полеміка) -

1. В давньому значенні - мистецтво полеміки, логічний метод встановлення істини шляхом виявлення й подолання суперечностей у судженнях супротивника.

2. У сучасному розумінні - філософська наука про універсальні закони руху й розвитку природи, суспільства та людського мислення.

Духовність - індивідуальна вираженість у системі мотивів особистості двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби пізнання й соціальної потреби жити, діяти "для інших ".| Під духовністю переважно розуміють першу з цих потреб, під душевністю - другу. Душевність характеризується добрим ставленням особи до людей, які її оточують, увагою, готовністю прийти на допомогу, розділити радість і горе.1 3 категорією духовності співвідноситься потреба пізнання світу, себе, смислу і призначення свого життя. Людина духовна в тій мірі, в якій вона задумується над цими поняттями і і прагне дістати на них відповідь. Втрата духовності рівнозначна втраті людяності. Формування духовних потреб особистості є найважливішим завданням виховання.

Душа - поняття, що інколи вживається як синонім терміну "психіка". В матеріалістичному розумінні душа, або психіка, - це функція мозку, здатність людини відчувати, сприймати, уявляти, осмислювати

предмети і явища об'єктивної дійсності, переживати, свідомо ставити перед собою цілі і відповідно до них діяти. Слово "душа" вживається для означення сукупності психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб'єктивний світ людини, а також основних рис особистості - = життєвих інтересів, переконань, ідеалів, моральних якостей, її ставлення до суспільства, до інших людей, до своїх обов'язків і до самої себе. Вищі прояви свідомої психічної діяльності людини, пов'язані з її пізнавальними інтересами, поглядами, переконаннями, моральними, естетичними почуттями, часто називають її духовним життям. Матеріалістичне розуміння душі здавна протистоїть ідеалістичним і релігійним концепціям, у яких душа розглядється як нематеріальна потойбічна безсмертна сила, що тимчасово перебуває в тілі і ніби є основою, джерелом психічних явищ.



Дух – 1. Філософське поняття, яке означає ідеальне, безтілесне начало на відміну від матеріального, тілесного начала. Питання про співвідношення духу і матерії - основне питання філософії. Визнання первинності матерії, вторинності духу - визначальна риса матеріалізму; визнання першоосновою світу духу визначальна риса ідеалізму, спірутиліму. 2. У християнстві "дух святий" - третя особа святої трійці. 3. Переносно - внутрішній стан, моральна сила людини, колективу.

Еклектизм (від грецьк. еклектос- вибраний, вибираю) - механічне поєднання в одному вченні різнорідних, суперечливих, органічно несумісних положень, які безпринципно запозичуються з протилежних концепцій; використовування і підтасовування з певною тенденційною метою вирваних з контексту фактів, формулювань, цитат тощо.

Емпатія - відгук однієї людини на переживання другої. Дійова емпатія характеризується не лише розумінням однією людиною іншої, переживанням за успіх і неуспіх, але найголовніше - сприяння іншій людині, надання їй допомоги.

Етика - 1. Наука, що вивчає мораль. 2. Норми поведінки, сукупність моральних правил певної соціальної групи.

Ідеал - (у перекладі з грецьк. - ідея, первообраз) - уявлення про найвищу досконалість, яка як взірець, норма й найвища мета, визначає певний спосіб і характер дії людини. Ідеал вірно чи ілюзорно відображає корінні суспільні інтереси. Залежно від форм людської життєдіяльності формуються суспільні, політичні, етичні, естетичні, гносеологічні та інші ідеали, які є виразом активно-творчого ставлення людини до дійсності й відіграють роль кінцевих цільових орієнтирів. Формування ідеалу у дітей необхідно розглядати я к виключно важливий аспект загального розвитку особистості дитини, її морального виховання.

Індивідуальність - сукупність рис, що визначають самобутність людини, її відмінність від інших людей; своєрідність психіки та особистості індивіда, її неповторність. 1. проявляється в рисах темпераменту, характеру, у специфіці інтересів, якостей перцептивних процесів і інтелекту, потреб і здібностей індивіда. Передумовою формування людської індивідуальності служать анатомо-фізіологічні задатки, які перетворюються в процесі виховання, яке має суспільно зумовлений характер, породжуючи широку варіативність проявів індивідуальності. У психології індивідуальність виступає як цілісна характеристика окремої людини, як оригінальність, самобутність її психологічної структури. Людина стає індивідуальністю, коли її особистість наповнюється одиничними та особливими

неповторними властивостями. Індивідуальні якості особистості формуються на основі індивідуальних (конституційних особливостей, типу нервової системи, темпераменту тощо). Характер людини є проявом індивідуальних особливостей особистості.


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка