Рівненський навчально-виховний комплекс «Колегіум» Модель інноваційного освітнього закладу «Акме-школа» Науковий керівник Карпенчук Світлана Григорівна – доктор педагогічних наук



Сторінка1/8
Дата конвертації24.04.2016
Розмір1.66 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8


Рівненський навчально-виховний комплекс «Колегіум»



Модель інноваційного освітнього закладу «Акме-школа»

Науковий керівник

Карпенчук Світлана Григорівна –

доктор педагогічних наук, професор

Рівненського державного

гуманітарного університету
Модель інноваційного освітнього закладу «Акме-школа». Науково-методичний посібник – Рівне, 2014. - 114 с.
Відповідальна за випуск: Воротеляк А. В., заступник директора з навчально-виховної роботи, координатор дослідно-експериментальної роботи НВК «Колегіум».
Друкується за рішенням науково-методичної ради Рівненського НВК «Колегіум» (протокол №1 від 09 вересня 2014 року)

У посібнику представлена та обґрунтована Модель інноваційного навчального закладу «Акме-школа», місія якої є формування гармонійно розвиненої духовної особистості, здатної до постійного саморозвитку, самовдосконалення, спроможної адаптуватися у сучасному соціумі та досягнути вершини самореалізації. У посібнику узагальнено матеріали дослідно-експериментальної роботи педагогів Рівненського НВК «Колегіум», експериментального навчального закладу Всеукраїнського рівня (Наказ МОН України № 40 від19.01.2011р.), які допоможуть вчителям спрямувати педагогічну діяльність на реалізацію природо відповідного розвитку дитини, оптимізувати процес «учіння», а також формувати універсальне мислення сучасної людини, спрямоване на розуміння законів світу (педагогічна антропологія) та визначення власної місії (педагогічна акмеологія).


Технічний редактор: Бондар В. М.

@НВК «Колегіум»



e-mail: rivne-kolegium@ukr.net

Модель

інноваційного загальноосвітнього навчального закладу
Назва Рівненський навчально – виховний комплекс „ Колегіум”
а) Концептуальний аспект

Місія закладу освіти. Функції, цілі та завдання. Очікувані результати.



Місія Школи: відповідати на потреби суспільства щодо забезпечення учнів системою знань, пов’язаних із проблемою формування синтетичного мислення, а також певними уміннями та навичками, що забезпечують здатністю до синтетичної мислительної діяльності в різних галузях розвитку особистості через призму самопізнання і самоставлення у складових єдиної енергоінформаційної системи Всесвіту.

Загальна стратегія закладу

Концепція діяльності закладу спрямована на реалізацію Законів України

„ Про освіту”, „ Про загальну середню освіту”, складена з урахуванням сучасних завдань перебудови змісту національної освіти та виховання, спрямована на виконання Державних стандартів і сприяє формуванню інтелектуального потенціалу суспільства. Розвиваючи традиції середньої школи, НВК «Колегіум» має реалізувати ідею безперервності освіти виховання через подолання розриву між культурою, наукою та освітою, даючи особистості нові виміри життя, що ґрунтуються на глибокому знанні та розумінні сутності людини, її місця та ролі у природі

і суспільстві.



Мета і завдання навчально-виховного комплексу «Колегіум»

Головна мета – розвиток особистості для реалізації творчого потенціалу кожного учня, виховання здорової компетентісної особистості, що є носієм національних і загальнолюдських цінностей, яка володіє творчим потенціалом і уміє його реалізувати в повній мірі, здатна практично застосувати набуті знання, уміння і навички та адаптуватися до світу,, що швидко змінюється та усвідомлює своє місце в цьому світі.

Це передбачає розв’язання таких завдань:



  • створення оптимальних умов для задоволення базових потреб дитини в активності, здобутті інформації, формування у неї почуття соціальної та психологічної захищеності;

  • створення умов для набуття знань, умінь та навичок з базових дисциплін, передбачених Державним стандартом;

  • надання кожній дитині можливості самоствердження в найбільш значимих для неї сферах життєдіяльності, де максимально розкриваються її здібності та можливості через профілізацію навчання;

  • формування у закладі на рівні „учитель - учень”, „ учень - учень”, „ учитель - учитель”, „ учитель – батьки - учень” позитивного емоційного поля взаємовідносин через створення акмеологічного простору;

  • формування наукового світогляду учнівської молоді.

а) Напрямки модернізації

Природовідповідний розвиток



б) Дидактичний аспект

Критеріальна оцінка моделі з урахуванням законів і принципів дидактики



Особливості змісту та організації, технології навчання ( формування мислительної сфери)

Людський розум повинен бути готовий до того, щоб прийняти нове, незвичне спочатку як феномен, потім як можливу теорію і пізніше, можливо, як фізичні закони науки. Дослідженням цієї актуальної проблеми займалися фахівці багатьох наукових галузей – психологи, біологи, фізіологи, медики, фізики, інженери, біокібернетики, які у сукупності реалізують синтез природничонаукового і гуманітарного знання про людину. Вчені дійшли до висновку необхідності формування у людини нового покоління синтетичного мислення, яке дозволить їй усвідомити себе невід’ємною частиною єдиної енергоінформаційної системи Всесвіту. Ці погляди в повній мірі відповідають ідеї колегіуму, як освітнього закладу філологічного, природничо-математичного та художньо- естетичного напрямків, який забезпечує науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку учнів та здійснює гуманізацію на основі антропологічного погляду на людину, її сутність та місце в суспільстві, природі.

Отже, мислення здійснюється з метою пізнання певних суттєвих якостей об’єкта, з метою отримання знань. Сформоване синтетичне мислення дозволяє людині усвідомити себе як частину Всесвіту, де усе взаємопов’язане, взаємодіє, дозволить зрозуміти механізми цієї взаємодії та розвивати вміння гармонізації внутрішнього за зовнішнього світу.
Основні принципи організації навчального процесу:


    1. Безперервність освіти, яка створює потребу в постійному самовдосконаленні особистості.

    2. Забезпечення практичної спрямованості освіти. Створення умов, які роблять пошукову роботу обов’язковою для усіх учасників навчально – виховного процесу. Апробація авторських програм, методик, технологій ( розвивальне навчання, проектна технологія, лекційно – семінарська система, технологія кооперованого навчання ), навчальних посібників.

    3. Органічне поєднання класно – урочної системи з груповою та індивідуальною самостійною роботою. Збереження принципу чергування їхньої діяльності.

    4. Можливість вибору учнями факультативів, гуртків.

    5. Гуманізація – гармонізація стосунків між усіма учасниками навчально – виховного процесу, створення оптимальних умов для творчої самореалізації усіх суб’єктів навчально – виховного процесу, утвердження особистості як найбільшої цінності у суспільстві.

    6. Особистісно-зорієнтований підхід, як свобода вибору людини у обранні шляхів до само актуалізації, створення умов для досягнення особистісного зросту.


Освітні технології, що сприяють формуванню синтетичного мислення школяра:

REAL – методика як складова біоадекватної технології

Акмеологічна тезнологія

Проектна технологія

Інформаційні технології

Технологія кооперованого навчання

Моральний компонент у контексті ноосферної освіти

Діалог культур

Інтегративно-діяльнісний підхід

Особистісно зорієнтоване навчання

Прийоми та методи герменевтики

Технології ейдетики

Розвивальне навчання за системою Л.В.Занкова

Технологія створення ситуації успіху

Учнівське порт фоліо

Модель інноваційного освітнього закладу «Акме-школа»



в)Технології виховання

Провідна ідея проблеми: формування в учнівської молоді моральний та культурних цінностей створює умови для самопізнання та оцінки власних потреб, виділення аспектів їх спрямованості та корегування ними з метою самовдосконалення, самовизначення особистості відповідно до потреби гармонізації внутрішнього та зовнішнього світу.

Мета виховної роботи: формування і розвиток моральної та духовної особистості, яка прагне до постійного самовдосконалення, потреби її самореалізації та гармонізації

Зміст роботи

Основою, на якій ґрунтується і розкривається зміст виховного процесу в колегіумі, є:



  1. суб'єктність виховного процесу (активізація суб'єктної позиції особистості й забезпечення її досвіду самопізнання, самоосвіти, самореалізації);

  2. педагогічна підтримка і захист учня (спільне визначення з дитиною її особистісних інтересів, шляхів подолання проблем в досягненні бажаних результатів у різних сферах);

  3. культура знань, спілкування, творчої діяльності, самовизначення;

  4. індивідуалізація навчання та виховання ( допомога дітям у реалізації їхніх потреб на основі врахування індивідуальних складових розвитку кожної дитини);

  5. гуманізація виховання (виховання, становлення дитини, розвиток її творчого потенціалу, визнання права на самостійність, на самовизначення).


Форми

1. Масові: шкільні олімпіади, конкурси, науково-практичні конференції, свята, тематичні вечори, презентації класів, методичні тижні, анкетування, виконання творчих завдань, діяльність наукового учнівського товариства «Пошук»

2.Групові: проекти, робота гуртків, Клубу інтелектуальної творчості, студій, виховних центрів, школа лідера, штаб волонтерів, екскурсії, робота дебат - клубу, фотозвіти, звіти класу, гуртка, виховні години, екскурсії, створення журналу краєзнавчих розвідок.

3. Індивідуальні: самозвіти, участь в роботі секцій МАН (написання наукової роботи в МАН), створення власних проектів.



Методи виховання

I Методи формування свідомості особистості учня.

II.Методи організації діяльності учнів і формування досвіду поведінки
(педагогічна вимога, привчання, вправи, доручення, створення виховних
ситуацій).


  1. Методи стимулювання й корекції поведінки учня (метод залучення до творчої діяльності, методи проектів, методи заохочення до навчальної діяльності учня).

  2. Методи самовиховання


Педагогічні знахідки НВК "Колегіум"

  • виховний центр "Український світ";

  • колективний проект «Війна у долі моєї родини»;

  • краєзнавча програма "Мій край від сивої давнини до сьогодення";

  • модель "Формування цінностей школярів засобами науково-краєзнавчої роботи";

  • Клуб інтелектуальної творчості;

  • наукове учнівське товариство «Пошук»;

  • Шкільний Європейський клуб;

  • дебат–клуб;

  • школа лідера;

  • соціальний проект "Я - українець, я - європеєць";

  • школа тренерських умінь, майстер-клас підлітка- інструктора;

  • традиційні свята "Осінній вернісаж", "Колегіантський Олімп", " Містер та міс колегіуму";

  • програма "Обдарована дитина".

Партнери в реалізації виховної роботи

  • управління освіти Рівненського міськвиконкому;

  • РОІППО;

  • Міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

  • Палац дітей та молоді;

  • Рівненський обласний краєзнавчий музей;

  • Рада ветеранів Великої Вітчизняної війни;

  • обласна бібліотека для дітей та юнацтва;

  • Міський центр зайнятості.

г) Методичний аспект

Методичні особливості. Механізми впровадження моделі у практику школи.



Тема дослідно-експериментальної роботи

Психолого-педагогічні засади формування синтетичного типу мислення учителя та учня в умовах реалізації нової моделі «Акме-школа»



Зміст експериментальної роботи.

1. Визначення вихідних методолого–історичних основ проблеми, що досліджується.

2. Вивчення і зведення до оптимального обсягу теоретичних знань стосовно проблеми формування синтетичного мислення школяра.

3. Вивчення і узагальнення практичного досвіду, який пов’язаний із процесом формування синтетичного мислення школярів.

4. Розробка технологій вивчення та впровадження ідеї в освітньо–виховну систему колегіуму.

5.Узагальнення та систематизація результатів дослідження в науково – методичних статтях, збірниках, монографіях тощо.



Науковий керівник: Карпенчук С.Г.; професор РДГУ, доктор педагогічних наук.

Мета експериментальної роботи

Забезпечити педагогів та учнів колегіуму різнобічними знаннями з питання формування синтетичного мислення учнів, а також відповідними вміннями та засобами, що забезпечують здатністю до синтетичної мислительної діяльності шляхом розвитку когнітивної ( інтуїція, уява, сприйняття, оперування образами тощо), та афективної сфери (емпатія, самоставлення до себе як до самоцінності тощо) через призму самопізнання у складових «Людина - суспільство», « Людина – Природа », « Людина – наука і життя»,

«Людина - культура», « Людина – Всесвіт » єдиної енергоінформаційної системи.

Об’єкт дослідження

Система моральних цінностей, гармонійність духовного світу людини як результат синтетичної мислительної діяльності



Предмет дослідження

Процес формування синтетичного мислення школяра



Провідна ідея проблеми

Формування синтетичного мислення учнів створює умови для мобілізації та використання прихованих резервів людини; самовдосконалення та саморегулювання його структур, на встановлення тісних контактів з природою, формування вмінь жити за її законами, розуміти процеси творення світу.




Етапи експерименту

І. Організаційно-підготовчий етап (серпень 2010р. – червень 2011р.):

- визначення та наукове обґрунтування теми, мети та завдань дослідно – експериментальної роботи;

- вивчення і аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідно-експериментальної роботи, організація науково – методичної підтримки експерименту;

- розробка нормативно – правового забезпечення науково-експериментальної роботи;

- визначення та уточнення функціональних обов’язків членів педагогічного колективу та представників професійної громади щодо вирішень завдань експерименту;

- налагодження співпраці із науковими установами, школами – партнерами, із педагогічним колективом щодо створення акмеологічного освітнього простору;

- обґрунтування кошторису витрат для забезпечення реалізації програми дослідно – експериментальної роботи;

- формування творчих груп учителів за темою науково – експериментальної роботи, підготовка та проведення педагогічних рад, тренінгів та семінарів для вчителів;

- підведення підсумків першого (організаційно-підготовчого етапу) дослідно – експериментальної роботи.

ІІ. Концептуально – діагностичний етап (серпень 2011р. – червень 2012р)

- розробка теоретико-концептуальних засад дослідно-експериментальної роботи, підбір методик і технологій дослідження, моніторингу експерименту, розробка науково – методичного забезпечення дослідно-експериментальної роботи;

- визначення психолого-педагогічного супроводу експерименту: методик та описів психодіагностичного інструментарію для забезпечення діагностики акмеологічного простору:

- визначення критеріїв та показників щодо рівня сформованості мислительної сфери школяра у кожній ланці навчально-виховного процесу;

- проведення діагностики рівня педагогічної компетентності педагогічного колективу колегіуму з проблеми дослідження;

- організація та проведення комплексного психолого-педагогічного моніторингу готовності учнів до розвитку в умовах акмеологічного освітнього простору;

- психолого-педагогічна діагностика рівня сформованості мислительної сфери школярів та синтетичного типу мислення зокрема;

- інформаційне забезпечення експериментальної діяльності: підготовка та проведення педагогічних рад, підготовка науковців та педагогів для співпраці з експериментальними класами;

- розробка та затвердження Міністерством освіти і науки програм та спецкурсів для учнів;

- проведення науково – практичного семінару «Організаційні психолого-педагогічні умови для формування синтетичного типу мислення в умовах моделі «Акме-школа»;

- підведення підсумків другого (концептуально – діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи.

ІІІ. Формувальний етап (серпень 2012р. – червень 2015р.):

- експериментальне впровадження моделі «Акме-школа». Створення індивідуальних карт та індивідуальних програм інтелектуального та творчого розвитку учнів із застосуванням сучасних технологій;

- дослідження організаційних психолого-педагогічних умов формування синтетичного типу мислення школярів в умовах реалізації моделі «Акме - Школа»;

- розробка та практичне відпрацювання методики, узгодження взаємодії учасників навчально-виховного процесу, науковців для забезпечення прагнення до успіху, творчості, високих результатів навчальної діяльності та особистісного самовдосконалення школярів;

- практична апробація, корекція комплексу методів роботи з дітьми та їхніми батьками для забезпечення формування у дітей та учнівської молоді синтетичного типу мислення, що дозволяє гармонізувати внутрішні мотиви з абсолютними цінностями прекрасного в природі, суспільстві, а також уможливлює усвідомлення себе моральною, цілісною особистістю, спроможною до збереження органічного світу, толерантності, самозбереження (фізичного та духовного);

- проведення спостереження за рівнями сформованості особистості учнів. Поточний моніторинг готовності учнів до професійної діяльності на основі синтетичного типу мислення, що інтенсифікує духовне відродження, глибокі теоретичні знання про світ, навички науково-пошукової та пошуково-краєзнавчої роботи, вміння нестандартно мислити, усвідомлення цінностей духовних скарбів народу, відчуття краси та величі всього живого навколо, здатність активно діяти й знаходити оптимальний вихід у складних суперечливих життєвих ситуаціях сьогодення;

- накопичення набутого досвіду з питань створення акмеологічного освітнього простору, проведення Всеукраїнського науково-практичного семінару;

- підведення підсумків третього (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи.


ІV. Узагальнювальний етап (серпень 2015р. – травень 2016р.):

- проведення аналізу дослідно-експериментальної роботи. Здійснення контрольного діагностування рівня готовності учнів до саморозвитку згідно з визначеними критеріями та показниками;

- порівняння результатів діагностико-концептуального і контрольно-узагальнюючого етапів експерименту. Визначення співвідношення мети і завдань із результатами експерименту. Проведення кількісного та якісного аналізу, оцінювання ефективності навчально-виховної системи моделі «Акме–школа»;

- популяризація результатів експерименту, поширення досвіду дослідно-експериментальної роботи з означеної проблеми через публікації у пресі, видавничу діяльність;

- проведення Всеукраїнської науково – практичної конференції «Формування синтетичного типу мислення в умовах моделі навчально-виховного закладу « Акме - Школа»;

- підготувати науковий звіт про підсумки четвертого (узагальнюючого) етапу дослідно-експериментальної роботи.


Прогнозовані результати

Наукове дослідження проблеми передбачає:

- забезпечення навчального закладу синтезом ідей, пов’язаних із розвитком мислення учнів;

- розробку технологій впровадження ідей у контекст сучасної освітньо – виховної системи;

- систематизацію діагностичного матеріалу з метою вивчення рівнів сформованості синтетичного мислення учнів;

- систематизацію хрестоматійного матеріалу з проблеми розвитку мислення дитини у контексті синтезу мислительних дій ( фрагменти біографій відомих людей, вчених, науково – популярна література, відеоматеріали тощо), ситуацій, що ілюструють причинно – наслідкові реакції взаємодії структур природи, Всесвіту; досвіду, що представляють творчу лабораторію педагога з проблемного питання; поглядів вчених – дослідників з приводу проблеми, що досліджується;

- створення картотеки, відеотеки, банку знань з даної теми;

- проведення теоретичних, практичних семінарів, науково – практичних конференцій, випуск науково – методичних посібників;

- підготовка та створення на базі колегіуму експериментального майданчика,

- співпраця з науковими установами, лабораторіями, центрами регіонального та Всеукраїнського характеру.


д ) Управлінський аспект

НВК «Колегіум» працює в умовах оновленої моделі освітньо-виховного процесу, спрямованого на розвиток інтелектуального та творчого потенціалу особистості та мислення як провідного компоненту в системі цієї діяльності. Важливою ланкою в цьому контексті є науково-методичний центр колегіуму. Науково-методичний центр є генератором та координатором ідей: кваліметричні моделі оцінювання рівнів досягнення цілей; метод проектів у контексті освітньо-виховного процесу; біоадекватні технології, прийоми розвитку мислення у школярів. Колегіум XXI століття - школа життєтворчості, в якій реалізуються ідеї людинознавства і гуманності; діалогу культур; перехід від знаннєцентриської до культуродоцільної школи; вихід на загальнокультурну компетентність; ноосферної педагогіки; метод психодрам як компонент ідеї театралізації; ситуація успіху; орієнтація на гармонійну особистість Європейського типу тощо.

Проблема, що досліджується педагогічним колективом НВК «Колегіум», як і будь-яка інша, глибоко вивчається педагогами закладу на методологічному рівні - звернення до основоположних першоджерел проблеми, оскільки без цих знань неможливий цілеспрямований, ритмічний розвиток освітньо - виховного процесу. Знання педагогічної методології орієнтують на прогнозований результат і на оволодіння певною сумою теоретичних знань - теоретичний рівень. Теоретико-методологічна основа - це підґрунтя для педагогічної технології - програмування освітньо-виховних цілей у певній ієрархічній послідовності з орієнтацією на кінцевий результат та засобів реалізації цих цілей - методики навчання й виховання в контексті освітньо - виховного процессу.




Структура загальноосвітнього закладу «Акме-школа»


Стилі мислення у контексті педагогічної взаємодії циклу «викладання – учіння»

autoshape 25

autoshape 53

Концептуальна засада ґрунтується на виокремленні спільніх та індивідуальніх ознак стилів як викладання, так і мислення.

Спільні ознаки відображають основні риси педагогічної майстерності групи вчителів, індивідуальні – характеризують особисту майстерність окремих педагогів і більше пов’язані з їхніми конкретними нахилами і здібностями. Визначальною рисою педагогічного стилю роботи сучасних педагогів є творче ставлення до навчання й виховання й постійні пошуки нових ефективних методів і прийомів навчання та виховання на основі оволодіння теорією навчання та виховання і педагогічним досвідом.

Науковці, зокрема, пропонують три провідних стилі навчання (учіння):



  1. Гаптичний стиль навчання, походить від грецького слова haptikos – «хапальний». Ним послуговуються люди, які найліпше вчаться тоді, коли включені в дію, коли рухаються, досліджують нове, експериментують. Часто такий стиль навчання називають кінетично-дотиковим.

  2. Зоровому навчанню надають перевагу ті, хто найліпше навчається, коли бачить перед собою малюнки, що стосуються теми навчання, сюди ж входить категорія осіб, хто орієнтується на друкований знак, тобто вчиться здебільшого через читання.

  3. Слуховий стиль навчання притаманний тим, хто вчиться через звук – музику чи бесіду.

Важливою умовою в цьому контексті є інтегрування стилів викладання вчителем, відповідно й природного типу його мислення із стилем учіння учня та індивідуальним типом його мислення. Провідна сутність полягає в тому, щоб педагогічна взаємодія реалізувалася на основі персонального впливу вчителя як на усіх учнів одночасно, так і на кожного зокрема. У цьому полягає й важливий виховний вплив на учнів.
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка