Рішення слідчим про проведення очної ставки Технічне забезпечення проведення очної ставки Планування проведення очної ставки Розділ 3 Система тактичних прийомів, що використовується при проведенні очної ставки 1



Сторінка1/4
Дата конвертації10.09.2017
Розмір0.92 Mb.
  1   2   3   4


Тактика проведення очної ставки

7.060101 Правознавство
Дипломна робота на здобуття

освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”
ЗМІСТ
Вступ

Розділ 1

Очна ставка як самостійна слідча дія

    1. Суть і значення очної ставки

    2. Завдання очної ставки

    3. Очна ставка в системі інших слідчих дій

Розділ 2

Організація та підготовка до проведення очної ставки

2.1. Прийняття рішення слідчим про проведення очної ставки

2.2. Технічне забезпечення проведення очної ставки

2.3. Планування проведення очної ставки



Розділ 3

Система тактичних прийомів, що використовується при проведенні очної ставки

3.1. Види тактичних прийомів, що використовуються при проведенні очної ставки

3.2. Тактичні прийоми при проведенні очної ставки за участі неповнолітніх

3.3. Деякі особливості тактики очної ставки при розслідуванні злочинів, що вчиняються групою

3.4. Психологічні аспекти проведення очної ставки

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП
Розслідування злочинів в цей час доводиться здійснювати в надзвичайно складних умовах кардинальної зміни ідеологічних, політичних та економічних пріоритетів, що не може не вплинути на роботу слідчих по кримінальних справах.

У справі належного розслідування злочинів серед різних слідчих дій вельми важливе значення має очна ставка. У процесуально-тактичному і психологічному відносинах очна ставка є складною слідчою дією.

Результати очної ставки мають часом, якщо що не вирішальне, то, безсумнівно істотне значення. Вони допомагають вибору тієї єдиної версії в масі інших, за допомогою яких вдається з'ясувати дійсні обставини справи, а також сприяють усуненню істотних протиріч в свідченні допитаних раніше осіб. По суті, очна ставка направлена на встановлення істини по справі.

Результативність очної ставки залежить і від особистого уміння, і від досвіду, а також і від серйозного відношення до підготовки її проведення. Витрачений труд на підготовку, планування, досконале вивчення обставин справи завжди окупаються. Тому очну ставку ніколи не можна провести наскоком, похапки. Вона повинна бути підготовлена у всіх деталях.

Тактика проведення очних ставок в значному ступені розроблена в криміналістичній літературі. Але допит на очній ставці при розслідуванні злочинів, скоєних групою осіб, мають свої особливості, які не знайшли ще свого достатнього висвітлення.

Законодавча регламентація порядку проведення очної ставки не виключає допустимість та практичну цінність тактичних рекомендацій, розроблених на основі практики.



РОЗДІЛ 1

ОЧНА СТАВКА ЯК САМОСТІЙНА СЛІДЧА ДІЯ
1.1. Суть і значення очної ставки
Однієї з дискусійних проблем криміналістичної тактики є питання про суть і значення очної ставки. З'ясування самої суті очної ставки, розкриття всіх її сторін необхідні для найбільш ефективного застосування даної слідчої дії на практиці.

Визначення поняття очної ставки, що пропонуються в літературі в тій або іншій мірі відрізняються один від одного, і в них не завжди точно і повно відбивається її суть. Проведемо порівняльний аналіз найбільш характерних з них.

Серед вчених немає єдиного погляду на процесуальну природу очної ставки. Одні розглядають очну ставку як різновид особливої форми допиту і додержуються визначення цієї слідчої дії, даної М.С. Строговичем, який бачить її суть в „одночасному допиті двох осіб в присутності один одного з приводу однієї і тієї ж обставини”. Однак в даному понятті не вказується мета провадження очної ставки, і тим самим відбувається її ототожнення з допитом [28, с. 31].

Інша група вчених на чолі з А.Б. Соловйовим визначає очну ставку як 2допит в присутності один одного двох раніше допитаних осіб про обставини, по яких в свідченні цих осіб є істотні протиріччя, з метою встановлення істини по спірних обставинах”. Це визначення також не розкриває в повній мірі суть очної ставки. Автор, зважаючи очну ставку різновидом допиту, не обкреслює коло учасників, між якими може проводитися дана слідча дія [31, с. 22].

Наступна думка, що висловлюється в науці, вважає очну ставку самостійною слідчою дією, відмінною по своїх цілях, процесуальному порядку проведення і тактиці від інших слідчих дій (В.О. Коновалова, Н.В. Жогин, С.А Шейфер, А.Р. Ратінов, В. С. Комарков, Н. В. Бахарев, И.Е. Биховський, В.С., Максимов, Ф.Н. Фаткулін и др.) [21, 22, 28, 31, 35, 38, 41].

Найбільш розгорнене визначення очної ставки дає В.О Коновалова. Вона розглядає її „як слідчу дію, що має своєю задачею отримання доказів у справі і що перебуває в одночасному допиті двох осіб (двох свідків, двох обвинувачених, свідка і обвинуваченого) судово-слідчими органами з метою усунення істотних протиріч, що є в свідченні цих осіб і встановлення істини”. У даному визначенні правильно вказана мета очної ставки, зроблена спроба встановити коло учасників слідчої дії Але і тут присутні окремі неточності і упущення. Незважаючи на те, що Коновалова В.О. відносить очну ставку до самостійних слідчих дій, це положення у визначенні не закріплено. Серед осіб, між якими можливе проведення очної ставки, необхідно також вказати потерпілих і осіб що підозрюється. Крім того, у визначення не включене положення про те, що очна ставка може проводитися тільки між особами, раніше допитаними. Актуальність точного визначення суті очної ставки викликана науковою дискусією з питання, які тактичні прийоми повинні застосовуватися при її провадженні: тактичні правіша проведення допиту або самостійні, відособлені від прийомів допиту, правила [23, с. 19].

У криміналістичній літературі висловлена думка про те, що при підготовці і проведенні очної ставки „застосовні загальні положення тактики допиту і тактичні прийоми, що використовуються при допиті свідків і потерпілих, обвинувачених і підозрюваних (відповідно до того, хто є учасниками очної ставки)”. Однак практика спростовує механічне перенесення правил допиту на очну ставку, оскільки це не приносить очікуваних результатів і негативно впливає на розкриття злочинів.

Так, А.К. Давлетов і А.Б. Соловьйов стверджують, що питання про процесуальну природу очної ставки як різновид допиту, дозволений законодавцем. Однак, вживання певних термінів законодавцем ще не є доказом того, що очна ставка різновид допиту. Підтвердженням точки зору зазначених тверджень, що очна ставка є самостійною слідчою дією є виділення законодавцем її з числа допитів і детальна регламентація умов і порядку її проведення [25, 28].

Друга група, хоч і дотримується правильної позиції, не пояснює тих внутрішніх причин, які спонукали законодавця виділити очну ставку з числа допитів, регламентувати умови, порядок проведення і оформлення її результатів. Очна ставка має багато спільних рис з допитом, але на відміну від нього характеризується цілим рядом властивих тільки одній їй процесуальних, тактичних і психологічних особливостей. Саме ці особливості відображають те неповторне, що визначає собою індивідуальність даної слідчої дії.

Вважаючи очну ставку самостійною слідчою дією, А.Р. Ратінов правильно зазначає, що „на відміну від допиту, коли слідчий має справу з тим, що допитують тільки одну особу, то на очній ставці відбувається взаємодія трьох учасників”. На допиті ж між слідчим і що допитується Існують двосторонні правовідносини, які законодавець І вимушений був врегулювати [34, с. 31].

Внаслідок державно-владного характеру виникаючих в карному процесі правовідносин, кожний учасник очної ставки пов'язаний взаємними правами і обов'язками зі слідчим. Активними учасниками очної ставки є одночасно дві раніше допитані особи. Вони по черзі відповідають на одні й ті ж заздалегідь, точно сформульовані слідчим питання і з його дозволу відповідають на питання один одного. Такої умови, як наявність двох джерел, від яких виходить взаємовиключаюча інформація, при провадженні допиту немає. Згідно із законом, особи, викликані по одній і тій же справі до слідчого, повинні допитуватися їм окремо, і у відсутності інших осіб. Недотримання цього правила є процесуальним порушенням, яке впливає негативним чином на правильність формування свідчень.

Особа, викликана на допит, спочатку свідчить в формі вільної розповіді. Форма вільної розповіді, є основною тактичною особливістю допиту, яка неприйнятна на очній ставці. Інша мета, умови та обстановка очної ставки виключає можливість застосування в процесі її провадження загальної форми вільної розповіді На очній ставці вільна розповідь знаходить вияв тільки в зв'язку з відповіддю особи, що допитується на конкретно поставлене їй питання.

Приступаючи до допиту, слідчий в більшості випадків не знає конкретного змісту інформації, яку він отримає від того, кого допитує. Про об'єм і напрям допиту слідчий має загальне уявлення. Глибина цього уявлення залежить від наявності в даний момент відомостей оперативного характеру і доказів по справі. Ця обставина впливає на особливості тактики допиту.

Очна ж ставка проводиться тільки за наявності істотних протиріч в свідченні раніше допитаних осіб, коли ці протиріччя не можна усунути за допомогою інших слідчих дій, в тому числі повторним допитом. Отже, при її провадженні слідчий заздалегідь знає точки зору по суперечних обставинах майбутніх учасників очної ставки. Оперуючи інформацією, що є, слідчий обирає прийоми очної ставки, які направлені на найбільш ефективне усунення протиріч і встановлення істини у справі.

В очній ставці і допиту різні цілі. Метою очної ставки є усунення істотних протиріч у існуючих уже свідченнях раніше допитаної особи, тоді як мета допиту, отримання відомостей про подію злочину або пов'язані з нею факти. Інша, чим у допиту, цілеспрямованість очної ставки накладає свій відбиток і на тактику її провадження.

Необхідно також визначити відмінність в предметі даних слідчих дій. Предмет допиту значно ширше за предмет очної ставки. Предмет очної ставки усунення конкретної суперечності, що торкається лише невеликої частини інформації про подію злочину, отриманої в ході допиту від свідків, потерпілих, осіб що підозрюються, та обвинувачених. Предмет допиту обумовлюється великим колом передумов.

Визначення очної ставки, що є в літературі, характеризують цю слідчу дію як одночасний (по черзі) допит двох осіб. Однак, на очній ставці умови в яких свідчать учасники, не відповідають всім вимогам КПК України, обов'язковим при проведенні допиту свідка, потерпілого, особи що підозрюється і обвинуваченого. Отже, термін „допит” тут треба розуміти лише в умовному значенні. Очна ставка включає в себе свідчення двох осіб, кожне з яких не має самостійного значення для виконання її мети встановлення істини по спірних обставинах, але взяті разом вони складають єдине ціле в якісно новому змісті слідчої дії, що розглядається.

В основі структури очної ставки і допиту лежать прийоми розпиту. Однак очна ставка від допиту відрізняється по мірі складності структур, що відображаються. С.А. Шейфер пише: „Однорідні, але існуючі лише ізольовано один від одного структури повідомлення осіб, що допитуються співвідносяться на очній ставці” [45, с. 28].

В умовах очної ставки відбувається не тільки допит двох осіб по черзі, але аналіз, а також безперервна конфронтація свідчення. Р.С. Бєлкін затверджує, що „по суті, очна ставка і являє собою процес безперервного порівняння свідчення двох осіб, що одночасно допитуються з негайним використанням слідчим результатів такого порівняння для усунення протиріч в інформації, що виходить з цих джерел” [21, с. 131].

А.В. Дулов і П.Д. Нестеренко зазначають, що відмінності очної ставки від допиту полягають також в додатковому емоційному впливі за допомогою іншого учасника процесу [26, с. 341]. Психологічний вплив одного учасника очної ставки на іншого може призвести як до позитивних результатів, а саме, до з'ясування причин протиріч і їх усунення в свідченні учасників, так і до негативних, коли під впливом свого опонента учасник міняє своє свідчення на помилкові, відмовляється від раніше даного правдивого свідчення, тим самим посилюючи вже маючу місце конфронтацію свідчення.

Викладене дає підставу зробити висновок: очна ставка самостійна слідча дія, що полягає в допиті по черзі, в присутності один одного двох раніше допитаних по одних і тих же обставинах справи осіб з числа свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, аналізі і безперервному порівнянні (зіставленні) поступаючого свідчення для усунення в них істотних протиріч з метою встановлення істини по справі.
1.2. Завдання очної ставки
Велике значення для правильного розуміння ролі і місця очної ставки в системі інших слідчих дій має визначення її завдань. Так, очна ставка є засобом не тільки перевірки доказів, що є, але і отримання нових. Нарівні із встановленням істини по спірних обставинах в ході очної ставки можуть бути з'ясовані наступні конкретні завдання:

1. Подолання добросовісної помилки особою, що допитується. Проведення особою очної ставки, що сумлінно помиляється благотворно позначається на відновленні в його пам'яті забутого. Цьому сприяє безпосереднє відтворення в деталях одним учасником очної ставки свого свідчення Іншому. Іноді зовнішність несумлінного учасника очної ставки пожвавлює у особи, що сумлінно помиляється асоціативні зв'язки і полегшує йому спогад подій, що мали місце.

2. Викриття брехні одного з тих, що допитуються. Слідчий організує правомірний психологічний вплив на особу, що помилково свідчить. Засобом такого впливу виступають свідчення І поведінка того, що добросовісного допитується.

Велике значення має активність самого слідчого. Таким, є своєчасне і виправдане застосування певних тактичних прийомів, направлених на викриття брехні несумлінного учасника, таких як: пред'явлення на очній ставці доказів, проведення очної ставки в поєднанні з допитом, використання слідчим „слабих місць” психіки несумлінного учасника, деталізація предмета очної ставки, зміна темпу очної ставки на форсований або уповільненого з залежності від конкретної ситуації, і ряд інших.

3. Зміцнення вольових якостей, позиції обвинуваченого, що правдиво свідчив, А.В. Дулов і П.Д. Нестренко вказують, що такі очні ставки необхідні як засіб зміцнення позиції обвинуваченого, що признався перед іншим обвинуваченим [26, с. 341]. При викритті в ході очної ставки співучасників у обвинуваченого відбувається зміцнення вольових позицій, установки його на надання правдивих свідчень в суді. Подібні очні ставки проводяться в двох випадках:


  • коли обвинувачений, що признався викриває інших допитаних у справі осіб;

  • коли очна ставка проводиться з особами, що мають позитивний вплив на обвинуваченого.

4. Викриття помилкового алібі. У процесі проведення очної ставки слідчому нерідко вдається викрити помилкове алібі особи, що підозрюється у вчинені злочину (обвинуваченого).

Так, при допиті П. в якості підозрюваного у вимаганні у підприємця Д. великої суми грошей, не брав участь, оскільки з цей час виїжджав від своєї знайомої Т., яка проживає на побережжі. Раніше опитана Т. свідчення П. підтверджувала. Перед допитом Т. слідчий пояснив їй, що П. підозрюється у вимаганні і для слідства важливе її правдиве свідчення, а також попередив про відповідальність по от, ст. 178 та 179 КПК України. В результаті, Т. показала, що на побережжя вона їздила сама, однак, по поверненню назад зустріла П., який попросив її підтвердити його свідчення. Далі, слідчим була проведена очна ставка між П. і Т. Вислухав свідчення Т., П. зізнався у вимаганні великої суми грошей у д.

5. Викриття самообману або обмови за допомогою проведення очних ставок.

Так, в 2003 році у провадженні прокуратури Полтавської області м. Комсомольска знаходилася кримінальна справа, порушена за фактом здійснення розбійного нападу неповнолітнім М. На допиті М. показав, що здійснив розбій по вказівці свого старшого брата В. Крім того, В. також привіз і забрав його на своєму автомобілі з місця злочину. Однак, В. на допиті заявив, що не бачив молодшого брата вже більш 2 місяців, ніяких вказівок на здійснення розбою не давав, і у вказаний час знаходився у відрядженні в Німеччині. Перевіркою було встановлено, що В. дійсно бачив брата біля двох місяців тому, відношення відтоді з ним не підтримував, а у вказаний час знаходився закордоном, в Німеччині. Внаслідок проведеної очної ставки між братами було встановлено, що молодший брат підмовив старшого, в чому М. зізнався відразу, як побачив брата.

6. Перевірка зібраних у справі доказів. Очна ставка є засобом перевірки свідчень раніше допитаних осіб. Усуваючи істотні протиріччя, прогалини, неточності в свідченні, домагаючись їх деталізації і роз'яснення окремих обставин, фактично проводиться перевірка достовірності доказового матеріалу у справі загалом.

7. Викриття інсценування злочину. Очна ставка в ряді випадків є ефективною при викритті інсценування злочинів. У ході очної ставки брехун звичайно не витримує сорому, що випробовується перед свідком (потерпілим), що свідчить правду, або вираженого презирства з його сторони і зізнається у створенні інсценування.

Так, в УВС МВС України в Полтавській області м. Комсомольська поступила заява директора продовольчого складу В. про те, що 14.12.2000 р., в нічний час, шляхом; проникнення в сховище, була довершена крадіжка товарів на велику суму. На допиті: працівник складу М., той, що останній йшов з роботи показав, що склад їм був закритий на замок, включена система місцевої сигналізації, а також, що всієї ночі він знаходився вдома. У ході слідства був допитаний громадянин А., який показав, що біля 4 годин ранку, він проїжджав по вулиці, на якій розташований склад, і помітив В., який, схоже, щось вантажив в свою машину. Слідчим була проведена очна ставка між А. і В. Останній, зрозумівши безглуздя брехні, признався, що крадіжка була ним інсценована з метою приховання недостачі, що виникла з його вини.

8. Отримання нових доказів. Очна ставка „...додатковий спосіб отримання доказів зі свідчень свідків, потерпілого, обвинувачених і їх перевірки”.

Так, обвинувачений Ф. на допиті не заперечував збуту 2 пакетів конопель по 50 грам А. в гаражі у Ф. Між Ф. і А. була проведена очна ставка на місці злочину. А. розповів про обставини продажу коноплі, а також показав, що бачив, звідки Ф. діставав пакети, що з ящику для інструментів, і указав на це місце, Ф. визнав правильність свідчення Ф. і зізнався в зберіганні додаткової кількості наркотичних засобів. Даний приклад свідчить, що при проведенні очної ставки можуть бути отримані фактичні дані, раніше невідомої слідчому.

9. З'ясування причин походження істотних протиріч. Проведення очної ставки сприяє з'ясуванню даних, що пояснюють причини походження істотних


протиріч у свідченні.

У цьому випадку важливо точно відобразити свідчення учасників у протоколі. На з'ясування причин походження істотних протиріч свідченні потрібно звертати серйозну увагу як при проведенні очних ставок, направлених на викриття брехні, так і на подолання добросовісної помилки особи, що допитуються.

У справі про розбійний напад, на допитах свідок Р. показав, що бачив трьох учасників злочину, тоді як свідок Д. наполягала, що їх було четверо. Між свідками була проведена очна ставка, внаслідок якої з'ясувалося, що свідок Д. помилялася. У ході очної ставки свідок Р. детально розказав обставини побаченої ним події. Він затверджував, що бачив, як троє молодих людей в масках увірвалися в комерційний магазин і, загрожуючи обрізом, зажадали віддати їм гроші з каси. Він також запам'ятав, що в магазині в той час знаходився покупець, якого свідок Д. і прийняла по помилці за четвертого учасника нападу.

Результати очної ставки показали, що протиріччя в попередньому свідченні свідків були викликані помилкою одного зі свідків, тобто була з'ясована причина суперечності.

10. Вивчення особистості що допитуються. У ході очної ставки учасники вивчаються одночасно з дослідженням Істотних протиріч в свідченні. Постановкою питань, уважним спостереженням за поведінкою, реакціями особи, що допитуються на свідчення один одного, пред'явленням доказів слідчий може отримати такі дані про характер, темперамент, вольові, інтелектуальні і моральні якості особи, що допитуються, значення яких важко переоцінити. Результати вивчення можуть бути використані як в ході очної ставки для вибору найбільш раціональних тактичних прийомів допиту її учасників, так і при проведенні Інших слідчих дій. Крім цього, вивчення особистості злочинця допомагають слідчому визначити мотиви здійснення злочину, а також охарактеризувати його в залі судового засідання для призначення справедливого покарання.

11. Перевірка і оцінка слідчих версій. Очна ставка може проводитися з метою перевірки і оцінки слідчих версій. Усуваючи істотні протиріччя, викриваючи самообмову того, що допитується, слідчий під час очної ставки одночасно може отримати підтвердження про здійснення даного злочину іншою особою. Специфіка очної ставки дозволяє слідчому перевіряти свої припущення по самих різних обставинах розслідування справи.

Проведення очної ставки не обмежує, а розширює, збільшує можливості слідчого у встановленні об'єктивної істини у справі. У той же час значення очної ставки не треба перебільшувати, бо вона не може замінити інші слідчі дії або виключити їх провадження. Очна ставка повинна проводитися лише тоді, коли це дійсне необхідне в інтересах розслідування.

1.3.Очна ставка і інші слідчі дії
Очна ставка, будучи самостійною слідчою дією, має ряд ознак, які характерні і іншим слідчим діям. Так, зокрема, окремі межі очної ставки властиві перехресному допиту, пред'явленню для пізнання живих осіб, відтворення обстановки і обставин події, перевірці свідчення на місці у разі проведення очної ставки на місці випадку. З метою уникнення змішення вказаних слідчих дій важливо провести чітку диференціацію між очною ставкою і схожими слідчими діями шляхом виявлення відмінностей, що є між ними [22, с. 247].

Перехресний допит, як і очна ставка, проводиться для усунення протиріч в свідченні вже допитаних раніше осіб, здійснюється шляхом постановки питань і отримання відповідей від осіб, що допитуються. Схожа і та конфліктна психологічна обстановка, в якій ці дії проводяться; Однак між цими діями є і відмінності.

Очна ставка самостійна слідча дія. Процесуальний порядок її проведення на досудовому слідстві регламентований ст. 172, 173 КПК України. Перехресний же допит, будучи різновидом судового допиту, на попередньому слідстві не проводиться, а тому і не регламентований в законі. Перехресний допит в ході судового слідства може бути зроблений услід за основним допитом з метою з'ясування протиріч і заповнення неповноти у свідченні.

Відрізняються і стадії карного процесу, на якій можливе проведення перехресного допиту і очної ставки. Перехресний допит властивий тільки судовому слідству. Очна ставка проводиться і на досудовому слідстві і в суді.

Різний і суб'єктний склад даних суміжних слідчих дій. Перехресному допиту зазнає одна особа, на очну ставку зводяться двоє і більше раніше допитаних осіб. Очна ставка в суді може проводитися між підсудними, потерпілими і свідками, тоді як перехресний допит проводиться не тільки у відношенні вказаних осіб, але і експерта, цивільного позивача і цивільного відповідача. На очній ставці по кожній спірній обставині, питання ставляться обом особам, що допитуються, їх відповіді протиставляються, порівнюються між собою. При перехресному допиті всі питання звернені до однієї особи, що допитується, а його відповіді на питання, поставлені з позиції обвинувачення, зіставляються з його відповідями на питання, поставленими з позиції захисту.

Основою проведення очної ставки є наявність істотних протиріч в свідченні допитаних у справі осіб. Для проведення перехресного допиту основою є внутрішні протиріччя в свідченні осіб, що допитуються, не досить ясний і повний виклад ними в процесі вільної розповіді обставин події, що досліджується судом.

Пред'явлення для впізнання так само, як і очна ставка, є самостійною слідчою дією. Проведення його регламентоване кримінально-процесуальним законом (ст. ст. 174, 175, 166 КПК України).

Близькість впізнання до очної ставки приводила в минулому до того, що в літературі і на практиці ці різні за своїй природою слідчі дії ототожнювалися.

У слідчій практиці і зараз іноді замість впізнання проводиться очна ставка, що є грубим порушенням закону. Предмет таких очних ставок обмежений з'ясуванням питань: „Чи впізнаєте Ви людину, що сидить перед вами?”, „Чи той це громадянин, який вас образив?” і т.інше.

Так, Н. на допиті заявив, що разом з Д. він здійснив крадіжку у З. Підозра пала на Д., який був затриманий і допитаний як особа, що підозрюється у вчинені злочину. На допиті Д. показав, що він не знає і не бачив Н., і участі в крадіжці не приймав. Слідчий, проводячи очну ставку між Н. і Д., спитав чи той перед ним Д., з яким він здійснив крадіжку? Н. відповів, що це той самий Д. Потім слідчий запитав підозрюваного Д., чи підтверджує він свідчення Н., на що Д. відповів негативно, і так само спростував знайомство з Н.

Слідчий зробив не очну ставку, а пред'явлення для пізнання особистості з грубим порушенням порядку провадження цієї слідчої дії. Як позитивний, так і негативний результат такого «впізнання» не має доказового значення. Якщо мета очної ставки є усунення істотних протиріч у свідченні раніше допитаних осіб, то мета пред'явлення для впізнання є встановлення тотожності для групової приналежності об'єктів.

Особи, між якими проводиться очна ставка, мають можливість порівнювати свідчення один одного. Це розкриває істотні протиріччя, що є в їх свідченні з приводу одних і тих же обставин (фактів) і сприяє встановленню істини по справі. У ході пред'явлення для впізнання той, що впізнає порівнює (зіставляє) уявний образ людини, баченої ним в момент здійснення злочину, з особою, представленою ним для впізнання.

Очна ставка на попередньому слідстві проводиться тільки між двома особами; при проведенні впізнання той, що впізнається обов'язково пред'являється особі, що впізнає серед інших осіб, схожому по зовнішніх ознаках, загальне число яких повинне бути не менш трьох.

Особи, між якими проводиться очна ставка, є активними учасниками слідчої дії, тоді як при впізнанні найбільшу активність виявляє особа, що впізнає.

Крім того, ще однією обов'язковою умовою впізнання є присутність при його проведенні понятих, що також відрізняє цю слідчу дію від очної ставки.

Між очною ставкою, що проводиться на місці злочину, і перевіркою свідчення на місці є багато загального. Обидві слідчі дії проводяться на місці вчинення злочину, обстановка якого впливає істотним чином на встановлення істини. На очній ставці і при перевірці свідчень на місці проводяться свого роду допит учасників з числа обвинувачених, осіб, що підозрюються, потерпілих і свідків [23, с. 234].

Відмінність очної ставки від перевірки свідчень на місці полягає в наступному. Основою для проведення очної ставки є наявність істотних протиріч в свідченні раніше допитаних осіб. Основою для проведення перевірки свідчень на місці служить наявність в свідченні допитаних по справі осіб даних, що можуть бути встановленими і перевіреними безпосередньо на місці, про яке в них йде мова. Таким чином, мета виходу на місце інша: вона полягає в перевірці свідчення: допитаного, встановлення їх достовірності, отриманні нових даних.

На очній ставці свідчення дає почергово в присутності один одного дві особи, а при перевірці свідчення на місці свідчення дає всього одна особа. Обов'язковою умовою при проведенні пред'явлення для впізнання є присутність понятих; очна ставка проводиться без таких. Крім цього, на очній ставці свідчення двох осіб зіставляються, а в процесі перевірки свідчення на місці, свідчення допитаної особи порівнюється з обстановкою на місці.

При проведенні очної ставки мають значення і підлягають фіксації в протоколі лише свідчення її учасників. При перевірці свідчень на місці, крім повідомлення особи, свідчення якої перевіряються, мають значення і підлягають фіксації в протоколі дії, що виконуються нею, результати дослідження реальної обстановки місця скоєння злочину і предметів, що там є, слідів і інших речових доказів.

Очна ставка і відтворення обстановки і обставин події самостійні слідчі дії. Вони відрізняються по цілях, процесуальному порядку і тактиці провадження. Метою очної ставки, як було підкреслено раніше, є усунення істотних протиріч і встановлення істини: за спірними фактами шляхом почергового допиту її учасників. Мета відтворення обстановки і обставин події є перевірка досвідченим шляхом, чи могла та або інша обставина мати місце в даних умовах місця і часу [24, с. 185].

Очна ставка на місці події може призначуватися будь-яким часом дня. Відтворення обстановки і обставин події в багатьох випадках повинен проводитися лише в певних умовах часу, якщо вони можуть вилинути істотний чином на встановлення достовірності його результатів. Крім цього, при проведенні слідчого експерименти необхідна присутність двох або більш понятих; для очної ставки така вимога відсутня.

У протоколі відтворення обстановки і обставин події фіксується обстановка, в якій виробляються досвідчені дії, розташування учасників, характер і послідовність дій, повторюваність дослідів, що проводяться в умовах, що змінюються і їх результати.

Свідчення учасників відтворення обстановки і обставин події мета в протокол не заноситься. У протоколі очної ставки увага приділяється тільки фіксації питань і свідчення осіб, що допитуються.

Таким чином, незважаючи на схожі межі очної ставки з іншими слідчими діями, можна провести чітку відмінність між ними по таких критеріях як: мета, процесуальне регламентування, тактичні прийоми, особи, що бере участь, фіксація результатів і ряд інших, в залежності від слідчих дій, що порівнюються [26, с. 153].



РОЗДІЛ 2

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПІДГОТОВКА ДО ОЧНОЇ СТАВКИ
2.1. Прийняття рішення про доцільність проведення очної ставка і вибір моменту її проведення
Очна ставка є складною слідчою дією і вимагає ретельної підготовки, вираженої у вивченні свідчення осіб, між яким мається намір провести очну ставку; у виявленні суті протиріч, що є в них і причин їх походження; у визначенні послідовності проведення очної ставки.

Перш ніж провести очну ставку, слідчий повинен ухвалити про це відповідне рішення. Ухвалюючи таке рішення, слідчий зобов'язаний подумати, своєчасно і чи доцільно проведення очної ставки, чи є для цього належні умови.

Необхідно вибрати час проведення очної ставки з тим, щоб вона не була передчасною або запізнілою. Передчасна очна ставка може взагалі не дати позитивного результату, навіть виявитися в якійсь мірі шкідливою.

Запізніла очна ставка також не приведе до бажаних результатів, оскільки слідчий упустив найбільш вдалий для її проведення час: обвинуваченому, наприклад, вже стали відомі свідчення свідків або інших обвинувачених, і він з цього вже зробив відповідні висновки, перебудувався з своєму свідченні і т.д. В

такому спадку можуть з'явитися нові труднощі, яких можна було уникнути своєчаснім проведенням очної ставки, або ж очна ставка повністю втратила своє значення і стала некорисною.

Слідчому необхідно також визначити час проведення очної ставки на протязі доби; її тривалість і місце, де вона буде проводитися. Безпосередньо момент проведення очної ставки з кожному конкретному випадку вирішує слідчий, виходячи з матеріалів справи і обстановки, що складається.

Приймаючи рішення про проведення очної ставки, слідчий повинен вийти з характеру свідчення, що підлягає перевірці, з суті протиріч, що є в них, і бачити можливі шляхи їх подолання. Повне вивчення даних, що є по кожній конкретній справі, особистості залученого або осіб, що залучаються до карної відповідальності, а іноді і свідків допоможе визначити шляхи перевірки свідчень і усунення протиріч в них [29, с. 123].

Потрібно продумати питання про те, чи корисно і чи необхідно в даний час ознайомити обвинуваченого або Інших осіб зі свідченням свідків або інших осіб. Не можна планувати і проводити очну ставку передчасно, коли ознайомлення обвинуваченого зі свідченням свідків не дає позитивного результату, а навпаки буде використане ним в своїх цілях.

Тому виявлення істотних протиріч саме по собі не є обов'язкова основа для проведення негайної очної ставки: в одних випадках зона дійсно необхідна відразу, але в інших її доцільно відкласти до певного часу, коли над обвинуваченим; зімкнеться велике коло доказів.

Так, наприклад, проводячи очні ставки при розслідуванні розбійних нападів і грабежів, довершених групою осіб по попередній змові або організованою групою, потрібно враховувати небезпеку того, що слабовільні обвинувачені і неповнолітні підпадуть під вплив ватажків групи і змінять своє свідчення. У таких випадках доцільно стриматися від очних ставок або відкласти їх на більш пізній час, коли в розпорядженні слідчого виявляться докази, здатні впливати на ватажків групи, що упираються.

Складна робота чекає слідчого і при підготовці до очних ставок, що проводиться між декількома особами. Необхідно зробити висновок відносно їх послідовності, між ким починати першу очну ставку. Щоб правильно намітити план, треба передбачати можливі результати кожної очної ставки з тим, щоб ці результати враховувати вже при проведенні черговим.

У тих випадках, коли очна ставка проводиться для викриття обвинуваченого або свідка у брехні, останньою проводиться очна ставка між особою, що свідчить помилково, і особою, що викриває його. За загальним правилом, рекомендується задавати питання спочатку тому, хто на думку слідчого, свідчить правдиво, щоб ця особа не підпадала під вплив того, хто свідчить помилково. 3 цього правила можуть бути виключення, наприклад, якщо той ще дає правдиве свідчення має досить вольових якостей, щоб спростувати помилкове свідчення Іншої особи і всю його аргументацію [26, с. 341].

А у випадках, коли очна ставка проводиться для уточнення свідчення або усунення протиріч, її черговість визначається з таким розрахунком, щоб виключити: можливість змовк між особами, що підлягають допиту на очній ставці Одночасно необхідно продумати питання про те, чи немає, крім очної ставки, інших способів усунення протиріч, що є І чи не є вони більш надійними для встановлення істини.

У літературі правильно зазначається, що „...далеко не кожна суперечність в свідченні вимагає проведення очної ставки, оскільки вельми істотні розходження можуть бути усунені повторним допитом і іншими засобами, які часом більш надійно встановлюють причину їх виникнення, і вносять необхідну корективу в раніше дані свідчення” [26, 27, 28, 29].

Якщо один з учасників очної ставки (як правило, вони знають один одного) відмовляється свідчити з присутності іншої особи, проведення очної ставки недоцільне. Недоцільно, на думку деяких криміналістів, також провести очну ставку між особами, з яких той, хто свідчить правдиво, знаходиться в матеріальній, родинній або іншій залежності від іншого учасника, наприклад, між сином і батьком, підлеглим і начальником. Проте, деякі приклади з практики спростовують дану точку зору і свідчать про ефективність проведення очної ставки між таким особами.

Очна ставка частіше за все являє собою конфліктну ситуацію, при якій інтереси і цілі кожного з трьох учасників звичайно не співпадають. На очній ставці сходяться звичайно особи, в свідченні яких є істотні протиріччя, і кожний з них намагається відстоювати свої свідчення. При підготовці до проведення очної ставки слідчому вельми важливо з’ясовувати причини розходжень в свідченні осіб, що допитуються. Природно, що не завжди вдається відразу виявити причини: таких розходжень. Однак версії, припущення повинні розроблятися відразу, оскільки в залежності від них буде намічатися і тактика допиту на очній ставці [32, с. 112].

У ході розслідування справи слідчий повинен вивчити вольові якості кожної з передбачуваних учасників очної ставки, особливо з урахуванням: ситуації, яка буде мати місце при її проведенні. При підготовці очної ставки доцільно попередньою бесідою збудити такий психологічний стан особи, що йде на очну ставку, яке забезпечить активність його дій в процесі очної ставки, зніме страх, боязнь обвинуваченого, що була раніше.

Щоб показати, наскільки важливо заздалегідь психологічно підготувати учасників до майбутньої очної ставки, можна привести наступний приклад.

У розділі організованої злочинної групи стояв хтось Міхейко, раніше судимий за умисне вбивство. Один з обвинувачених, Томін, свідчив правдиво, чим викривав Міхейко в здійсненні розслідуваного злочину. Була призначена очна ставка, на якій Томін повторив своє свідчення проти ватажка. Останній, спокійно його вислухавши, сказав: „Те, що ти зараз говориш, суцільний наклеп. Ти що, забув про свої рідних? А ну пригадай все і скажи слідчому, як все було насправді”.

Відсутність необхідної підготовки привела до зриву очної ставки, Злочинець не був викритий в здійсненні деяких злочинів, не признався під впливом свідчення іншої особи, а навпаки, сам впливав на обвинуваченого, який признався, і той відмовився від раніше даного свідчення.

Нарешті, підготовка повинна бути направлена не тільки на попередження впливу на обвинуваченого, але і на те, щоб що виходить на очну ставку сам міг не тільки викласти певні факти, але і надати відповідний вплив своєю поведінкою, своєю мовою на особу, яка свідчить помилково.

Щоб запобігти можливості змови між учасниками очної ставки або вплив одного на іншого, слідчий повинен подумати, де провести очну ставку, як розмістити її учасників, чи треба запросити для спостереження за їх поведінкою іншого слідчого.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка