Резолюція засідання «круглого столу»: «Сучасні проблеми розвитку судової експертизи



Скачати 468.92 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації10.09.2017
Розмір468.92 Kb.
  1   2   3
Резолюція

засідання «круглого столу»: «Сучасні проблеми розвитку судової експертизи», присвяченого 10-річчю створення Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса

(м. Севастополь, 10-11червня 2010 року)
10–11 червня 2010 року на базі Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса відбулося засідання «круглого столу»: «Сучасні проблеми розвитку судової експертизи», присвяченого 10-річчю його створення, у якому взяли участь представники Міністерства юстиції України, судово-експертних установ, вищих навчальних закладів та інших установ і організацій України, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Азербайджанської Республіки, Латвії та Республіки Казахстан.

На засіданні «круглого столу» відбувся ґрунтовний обмін думками з актуальних проблем, що існують в Україні та зарубіжних державах на сучасному етапі розвитку судової експертизи. Учасники засідання підтримали необхідність розширення міжнародних відносин у галузі судової експертизи, що мають бути побудовані на засадах співробітництва органів державної влади та судово-експертних установ різних держав. Відзначено основні досягнення в галузі судової експертизи, обговорено проблеми її розвитку, запропоновано шляхи їх вирішення.

На засіданні «круглого столу» акцентовано увагу на пріоритетах діяльності Міністерства юстиції України у 2010 році:

1) удосконалення законодавчого регулювання реалізації конституційних прав і свобод людини;

2) реформування системи правосуддя;

3) реформування кримінальної юстиції;

4) реформування системи виконання покарань;

5) удосконалення правових засад запобігання та протидії корупції;

6) підвищення рівня примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), запровадження ефективних механізмів захисту прав і законних інтересів стягувача у виконавчому провадженні;

7) подальше реформування системи нотаріату з метою створення єдиного нотаріату;

8) формування системи безоплатної правової допомоги;

9) удосконалення міжвідомчої координації із захисту інтересів держави в судах України;

10) здійснення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

11) вжиття заходів по створенню єдиної системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У реалізації майже кожного з цих пріоритетів важливу роль відіграє, поряд з іншими напрямками діяльності Міністерства юстиції України, й експертне забезпечення правосуддя. Так, визначено, що вдосконалення існуючих та запровадження нових законодавчих форм реалізації прав і свобод людини є одним із пріоритетних напрямів законопроектної діяльності Міністерства юстиції й розглядається як важлива складова процесу утвердження громадянського суспільства в державі. Наголошено, що аналіз застосування норм чинного законодавства з питань призначення та проведення судової експертизи – джерела доказів у кримінальному, цивільному, господарському або адміністративному процесах, указує на певні прогалини й необхідність внесення змін і доповнень до нього.

Поряд з тим, порушувалося питання щодо необхідності вирішення одного із головних завдань демократичної держави – створення та розвиток правових інститутів, які б забезпечували права й свободи громадянина та безвідмовне спрацьовування механізмів викоренення такого негативного явища як корупція. Протидія корупції здійснюється багатьма засобами, серед яких судова експертиза має важливе значення, оскільки є одним із джерел доказування при розслідуванні справ про корупцію в будь-яких формах її прояву. В аспекті недопущення корупції обговорено, зокрема, питання про співвідношення поняття суб’єкта судової експертизи (головного суб’єкта судово-експертної діяльності) та суб’єкта відповідальності за корупційні правопорушення. Особливого значення це питання набуває із прийняттям Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», який буде введений у дію 1 січня 2011 р. Обговорено проблеми протидії корупції, які є вельми актуальними для країн пострадянського простору: проведення судових експертиз у справах про корупцію, удосконалення антикорупційного законодавства, запровадження антикорупційної експертизи правових актів і їх проектів, юридично-лінгвістичної експертизи як одного з елементів протидії корупції.

Інтерес учасників засідання викликала дискусія щодо «юридичної судової експертизи». Останнім часом це питання вивчається на рівні дисертаційних та інших наукових досліджень, робляться спроби віднести знання у сфері права до спеціальних, які є досить дискусійними.

Наголошено також на необхідності вирішення важливої проблеми – мінімізації впливу на судового експерта, зокрема, обмеження взаємодії з учасниками процесу та забезпечення його безпеки. Відмічено необхідність створення умов для процесуальної самостійності судового експерта, його незалежності від зовнішнього впливу та «установок», що в наслідку підвищить ефективність діяльності органів досудового розслідування й судового розгляду, сприятиме досягненню мети правосуддя.

Звернуто увагу на необхідність більш повного використання механізмів співпраці й потенціалу міністерств юстиції, інших міністерств і відомств різних країн та науково-методичних рад, що діють при них.

Важливою є також думка про необхідність наближення судово-експертної діяльності на пострадянському просторі до загальносвітових міжнародних стандартів у галузі судової експертизи.

Наведено основні напрямки концепції розвитку правового інституту судової експертизи в кримінальному судочинстві в умовах змагальності сторін.

Розглянуто проблеми щодо використання в кримінальному судочинстві письмових висновків спеціалістів-правознавців.

Порушено питання про важливість об’єктивізації та впровадження єдиних критеріїв оцінювання результатів діяльності державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз, які можуть бути використані для вдосконалення процесу прийняття рішень, системи звітності та процесів державного управління експертним забезпеченням правосуддя.

Звернено увагу на проблему дослідження природи й системи судової експертології, визначення її предмета, об’єкта, процесуальних положень, які потребують законодавчої регламентації, а саме: статусу керівника експертної установи; вибору експерта й контролю керівництва за його діяльністю; призначення експертизи до порушення кримінальної справи; законодавчої регламентації статусу провідного експерта, експертної ініціативи; правових гарантій дотримання принципів судової експертизи; порядку організації та загальних методичних положень з питань призначення й проведення комплексних і комісійних судових експертиз у кримінальному, цивільному, адміністративному, господарському судочинстві; класифікації об’єктів судової експертизи, що сприятиме більш точному розумінню їх сутності.

Розглянуто питання розвитку криміналістичної техніки з урахуванням прогресу в різних галузях науки й техніки, їх взаємозв’язків і взаємодій з потребами слідчої, експертної, оперативно-розшукової й судової практик.

Наголошено на необхідності типізації та уніфікації експертних методик, що позитивно відображується на висновку експерта, сприяє його розумінню, правильному оцінюванню наукової достовірності й доказового значення, з акцентом на зазначення в методиці можливості евристичного підходу, який передбачає пошук нових шляхів пізнання в дослідженні. Така стандартизація методик дослідження не обмежуватиме власний пошук експерта.

Акцентовано увагу на тому, що при розробленні методик і подальшому внесенні їх у Реєстр методик проведення судових експертиз України необхідно додержуватися єдиних підходів до структури методики, а саме, обов’язкової наявності таких компонентів: предмета, завдання, об’єктів і суб’єктів досліджень, методів, що застосовуються, викладення алгоритму послідовних дій експерта (експертів) і оцінювання ним (ними) отриманих результатів. Крім цих обов’язкових складових, методика експертного дослідження може містити й інші, наприклад, рекомендації щодо підготовки матеріалів для проведення досліджень або оцінювання отриманих результатів слідчим (судом) тощо.

Відзначено, що організація діяльності судово-експертних установ відповідно до вимог міжнародних стандартів у галузі судової експертизи є необхідною умовою для утворення гармонізованої інфраструктури, відкритої для співпраці з міжнародними, регіональними й національними організаціями, здійснення єдиного науково-методичного підходу до експертної практики, а також гарантією об’єктивності, всебічності та повноти судово-експертних досліджень.

Визначено можливості валідації судово-експертних методик відповідно до вимог міжнародних стандартів. Сформовано поняття, цілі та завдання валідації судово-експертних методик. Так, цілями валідації є: встановлення придатності методик для судово-експертної діяльності відповідно до вимог міжнародних стандартів; забезпечення єдності оцінювання криміналістично значущих ознак у різних судово-експертних установах при вирішенні типових експертних завдань; визначення характеристик (властивостей) методик і метрологічних показників при їх використанні в конкретній установі.

Розглянуто питання щодо кримінальної відповідальності за неправдивий висновок експерта, зокрема, наголошено на тому, що в кримінальному законодавстві воно викладено неоднозначно.

Обговорено також проблеми фінансування державних установ судових експертиз, які тісно пов’язані з питанням їх забезпечення сучасних обладнанням, що використовується під час проведення досліджень, зокрема новітніми приладами, устаткуванням, апаратно-програмними комплексами тощо.

Розглянуто сучасний стан і основні напрямки розвитку судово-експертних установ України, зокрема, Харківського НДІСЕ та його Севастопольського й Полтавського відділень, Київського НДІСЕ, а також системи судової експертизи в Азербайджанській Республіці, Республіці Болгарія.

Проаналізовано організаційні питання судової експертизи; деякі аспекти судово-експертного забезпечення конституційних прав і свобод громадян України; сучасні напрямки інтеграції судово-експертної діяльності на пострадянському просторі; питання запровадження захисту адвокатом прав потерпілого в процесі призначення та проведення судової експертизи; проблеми організації залучення спеціаліста до слідчих дій; роль судової експертизи в захисті суспільної моралі, ситуаційного підходу до тактики використання спеціальних знань у методиці розслідування економічних злочинів тощо.

Крім того, відповідно до програми засідання «круглого столу», заслухано та обговорено доповіді й повідомлення, що висвітлюють актуальні проблеми розвитку різних класів, родів, видів судових експертиз.

У галузі судової почеркознавчої та авторознавчої експертиз:

дослідження рукописних записів і підписів, виконаних на незвичайному матеріалі незвичними пишучими приладами;

підготовка матеріалів для проведення почеркознавчої експертизи;

клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи;

судово-авторознавча класифікаційна діагностика, до завдань якої належить вирішення питання щодо типологічних характеристик автора тексту документа.

У галузі судово-технічної експертизи документів:

можливості судово-технічної експертизи договорів;

нові можливості експертного дослідження документів із застосуванням сканера й растрового графічного редактора «Аdobe Рhotoshop»;

проблема встановлення давності нанесення штрихів пастами кулькових ручок.

У галузі судової балістичної експертизи та досліджень пошкоджень від вогнепальної зброї:

застосування динамічного методу відтворення слідів взаємодії кулі та гільзи для встановлення їх належності одному патрону;

комплексні дослідження гладкоствольної мисливської зброї;

предмет дослідження місця події судово-балістичною експертизою;

проблеми дослідження вогнепальних пошкоджень, утворених через використання самозарядного малогабаритного пістолета та його модифікацій під патрон несмертельної дії;

диференціальна діагностика кульових і дробових вогнепальних пошкоджень.

У галузі судової трасологічної експертизи:

методологічні особливості дактилоскопічної експертизи. Наголошено на необхідності подальшого розвитку знань у галузі цього виду судової експертизи;

правове регулювання обігу дактилоскопічної інформації.

У галузі експертизи відеозвукозапису:

проблеми розвитку судової фоноскопічної експертизи;

комплексне дослідження апаратів і носіїв цифрового відеозвукозапису.

У галузі судової експертизи матеріалів, речовин і виробів:

криміналістичне дослідження наркотичних засобів, що містяться у вигляді домішок і нашарувань у масах насіння маку;

проблеми експертного дослідження деяких лікарських засобів, що використовуються з немедичними цілями;

встановлення причин виникнення дефектів одягу, що пройшов хімічне чищення;

дослідження металевих деталей з метою виявлення їх особливостей;

сучасні проблеми криміналістичного дослідження лакофарбового покриття автомобілів, виконаного у заводських умовах.

У галузі судово-біологічної експертизи:

питання про атестацію та реєстрацію методик проведення судово-біологічних експертиз в Україні;

диференціювання крові тварин близьких біологічних видів;

особливості експертного дослідження грибів-мікроміцетів та уражених ними об’єктів;

деякі проблеми дендрохронологічної експертизи в розслідуванні злочинів.

У галузі судової інженерно-транспортної експертизи:

визначення швидкості руху транспортних засобів перед зіткненням;

розрахунок руху в разі екстреного гальмування автомобіля при непрацюючому гальмівному механізмові одного з коліс;

визначення параметрів руху транспортних засобів у процесі зустрічного зіткнення;

експертна оцінка дорожніх ситуацій, у яких водії виконували маневр на нерегульованому перехресті;

сучасні методи фіксації обставин ДТП і методи їх дослідження в судово-автотехнічній експертизі;

експертна оцінка маневру обгону двоколісних транспортних засобів на перехресті;

встановлення особи, яка знаходилася за кермом транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди;

оцінка дій водіїв під час руху транспортних засобів заднім ходом;

особливості експертного дослідження систем пасивної безпеки транспортних засобів;

особливості організації та проведення комплексних судово-медичних і транспортно-трасологічних експертиз;

необхідність уточнення коефіцієнта зчеплення шин із дорожнім покриттям залежно від типу шин коліс транспортних засобів;

оцінка дій водія при проїзді нерегульованих пішохідних переходів.

У галузі судової експертизи з безпеки життєдіяльності й охорони праці:

напрямки реалізації державної політики України в галузі охорони праці;

судово-ергономічна експертиза у виробничих людино-машинних системах як новий вид досліджень;

експертне дослідження небезпечних чинників у життєдіяльності;

нещасні випадки, пов’язані з експлуатацією транспортних засобів, і методичне забезпечення їх судово-експертного дослідження.

У галузі судової будівельно-технічної експертизи та досліджень з розподілу й визначення порядку користування земельними ділянками:

експертні дослідження з визначення факту порушення меж землекористування;

особливості проведення експертних досліджень з розподілу, визначення порядку користування земельними ділянками, щодо яких виникає право земельного сервітуту;

основні показники визначення вартості будівництва при складанні кошторисної документації підрядними організаціями при виконанні робіт за рахунок державних коштів;

проблеми, пов’язані з відновленням меж прибудинкової території багатоквартирних житлових будинків старої забудови центральної та прибережної частини курортних міст;

застосування терміна «самовільне зайняття земельної ділянки».

У галузі судової комп’ютерно-технічної експертизи:

актуальні проблеми призначення комплексної експертизи програмного забезпечення;

використання програмного блокування запису в USB порт ПЕОМ при проведенні комп’ютерно-технічних експертиз.

У галузі судово-економічної експертизи:

завдання та предмет економічної експертизи з дослідження прийнятих стратегічних рішень щодо розвитку підприємств;

поняття та структура експертної економічної інформації;

проблеми судово-бухгалтерських експертиз, що призначаються у справах про податкові злочини;

застосування поняття достовірності фінансової звітності в судовій економічній експертизі;

проведення експертних досліджень з питань оподаткування за наслідками визнання правочину нікчемним;

визначення фінансової можливості підприємств і організацій з погашення заборгованості з виплати заробітної плати;

застосування нормативних документів при проведенні економічних досліджень, пов’язаних з кредитуванням банками юридичних осіб;

експертна оцінка питань щодо оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, які є платниками єдиного податку;

проведення судово-економічних експертиз щодо розрахунку частки майна при виході учасника із товариства;

особливості проведення судово-економічних експертиз, пов’язаних з обґрунтованістю дебіторської заборгованості при розрахунках з покупцями через торгових представників;

особливості проведення судово-економічних експертиз, пов’язаних з оподаткуванням нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України.

У галузі судових товарознавчої та автотоварознавчої експертиз:

експертна ініціатива та її межі при проведенні судової автотоварознавчої експертизи;

особливості підготовки та призначення судових автотоварознавчих експертиз ненаданого майна (транспортних засобів);

деякі питання з товарної ідентифікації харчових продуктів при проведенні товарознавчих експертиз.

У галузі судових мистецтвознавчої та психологічної експертиз:

культурні цінності в сучасній експертній практиці;

проблеми призначення та проведення комплексної психолого-мистецтвознавчої експертизи порнографічної продукції;

деякі термінологічні особливості в експертних дослідженнях сексографічної продукції;

моделі підготовки експерта-психолога в Російській Федерації;

розвиток киберпсихології як однієї з галузей судової психологічної експертизи;

проблеми професійної етики експерта-психолога;

комплексне дослідження причин виникнення депресивних станів у мешканців Калінінградської області;

судово-психологічне дослідження психічного розвитку неповнолітніх у ході розгляду справ у цивільному судочинстві;

призначення судово-психологічної експертизи у справах про доведення до самогубства.

У галузі судово-медичної експертизи:

визначення доказової цінності діагностичних ознак при судово-медичній експертизі раптової серцевої смерті;

методи виділення ДНК із кісткової тканини та сперми в криміналістичних цілях з використанням комплекту реагентів «ДНК-сорб-В»;

доказова судова медицина – новий напрямок розвитку сучасної судово-медичної експертизи;

уніфікація та стандартизація – засоби вдосконалення судово-медичної служби;

помилки призначення, проведення судово-медичної експертизи та шляхи їх подолання;

судово-медична експертиза живих осіб з травмою гортані;

інформативність діагностичних критеріїв визначення віку в судово-медичній практиці.

У галузі інших видів судових експертиз:

проблеми формування судово-екологічної експертизи в Україні;

проблеми становлення судової екологічної експертизи в Республіці Казахстан;

одорологічні сліди в розслідуванні злочинів;

проблеми судово-експертного дослідження руд корисних копалин у Республіці Казахстан;

можливості судово-лінгвістичної експертизи.
За результатами засідання «круглого столу» прийнято підсумкову резолюцію, що відображає загальну зацікавленість учасників у зміцненні та подальшому розвитку міждержавної співпраці судово-експертних установ, підкреслено необхідність впровадження в практику роботи єдиних методик досліджень, здійснення взаємообміну науково-методичною та нормативною документацією, проведення спільних наукових конференцій, шкіл, семінарів з актуальних проблем судової експертизи.
З урахуванням обговорення проблем, розглянутих на засіданні «круглого столу», з метою подальшого вдосконалення організаційної, науково-методичної, науково-дослідної, експертної роботи прийнято такі рекомендації:

1. Активізувати роботу з удосконалення нормативно-правового регулювання судово-експертної діяльності в Україні щодо підготовки пропозицій про внесення відповідних змін у законодавство та розроблення норм з питань призначення й проведення судової експертизи в кримінальному, цивільному, господарському та адміністративному процесах.

2. Спеціалізованим експертним установам України в межах компетенції вжити заходів щодо реалізації пріоритетів діяльності Міністерства юстиції України на 2010 рік в аспекті експертного забезпечення правосуддя України.

3. Вважати за необхідне удосконалення правових засад протидії корупції, що включає комплекс заходів, спрямованих на діагностику, профілактику, запобігання, виявлення та припинення корупційних діянь, притягнення винних осіб до відповідальності, формування негативного ставлення громадськості й суспільства до проявів корупції.

4. Сприяти вжиттю дієвих заходів щодо вирішення важливих проблем – мінімізації впливу на судового експерта, обмеження взаємодії з учасниками процесу, забезпечення його безпеки.

5. Рекомендувати міністерствам, відомствам і спеціалізованим установам судових експертиз вжити заходів щодо більш повного використання механізмів співпраці та потенціалу міністерств юстиції та інших міністерств і відомств різних країн, науково-методичних рад, що діють при них.

6. У судово-експертних установах Міністерства юстиції України обговорити основні напрямки концепції розвитку правового інституту судової експертизи в кримінальному судочинстві в умовах змагальності сторін.

7. Продовжити роботу над удосконаленням єдиних критеріїв оцінки результатів діяльності державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз з метою їх запровадження в практику.

8. Науково-дослідним установам судових експертиз України при розробленні методик експертних досліджень вжити заходів щодо їх типізації й уніфікації для подальшого внесення в Реєстр методик проведення судових експертиз України, враховуючи можливості валідації судово-експертних методик відповідно до вимог міжнародних стандартів; додержуватися єдиних підходів до структури методики, а саме, обов’язкової наявності таких компонентів: предмет, завдання, об’єкти та суб’єкти досліджень, методи, що застосовуються, викладення алгоритму послідовних дій експерта (експертів) і оцінювання ним (ними) отриманих результатів.

9. У наукових дослідженнях з питань судової експертизи одним з пріоритетних напрямків вважати дослідження природи та системи судової експертології, визначення її предмету, об’єкта, процесуальних положень, які потребують вдосконалення законодавчої регламентації.

10. Здійснювати планування наукових розробок відповідно до потреб судово-слідчої та експертної практики з урахуванням досягнень науки й техніки, а також змін у системі законодавства; упроваджувати новітні наукові розробки в практику проведення нових видів судових експертиз. Ученим радам науково-дослідних установ судових експертиз зосередити увагу на розробленні наукових тем теоретичної й методологічної спрямованості (в аспекті розвитку загальної теорії судової експертизи; методології експертних досліджень; удосконалення організації та підвищення ефективності державного управління судово-експертною діяльністю тощо). Уважати одним із пріоритетних напрямків наукової діяльності вдосконалення існуючих і розроблення нових методик дослідження об’єктів судової експертизи.

11. Вважати необхідним дослідження питань, пов’язаних з кримінальною відповідальністю за неправдивий висновок експерта, з метою підготовки пропозицій про внесення відповідних змін у законодавство.

12. Ужити заходів щодо розвитку криміналістичної техніки, з урахуванням прогресу в різних галузях науки й техніки, їх взаємозв’язків і взаємодій з потребами слідчої, експертної, оперативно-розшукової й судової практики. Зосередити зусилля на вирішенні проблем фінансування державних установ судової експертизи, які тісно пов’язані з питанням їх забезпечення сучасним обладнанням, що використовується під час проведення досліджень, зокрема, новітніх приладів, устаткування, апаратно-програмних комплексів тощо.

13. Спрямувати зусилля на розроблення та реалізацію заходів щодо своєчасної організації та проведення на належному науковому рівні певних видів експертиз, що можуть бути призначенні під час Чемпіонату Європи з футболу UEFA EURO 2012 (з дослідження документів, наркотичних засобів, вибухових пристроїв, зброї, контрафактної продукції, телекомунікаційних технологій, мистецтвознавчих досліджень тощо).

14. Підсумки проведення «круглого столу» обговорити на засіданнях вчених рад науково-дослідних установ судових експертиз, вчених рад (кафедр) інших установ-учасників. Резолюцію засідання «круглого столу» надіслати до судово-експертних установ України.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка