"Реквієм" пам"ятка доби сталінського терору. Жанрово-стильова поліфонія поеми



Скачати 83.13 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір83.13 Kb.
Розробка уроку вчителя

світової літератури ЗНЗ № 243



Мельник Валентини Олексіївни

НАСПІВИ “МУЗИ ПЛАЧУ”


Тема : “Реквієм” - пам”ятка доби сталінського терору.Жанрово-стильова поліфонія поеми,

біблійні символи.


Мета: ознайомити з творчою історією поеми, розкрити сутність материнської трагедії лірич-

ної героїні і країни, розглянути узагальнений портрет народного страждання, художні особ-

ливості поеми; розвивати вміння і навички аналізу поетичного тексту в єдності змісту і фор-

ми; виховувати почуття людяності, активну громадянську позицію


Тип уроку: поглиблений аналіз поетичного твору.
Обладнання : портрети А.Ахматової, текст поеми “Реквієм”, запис “Реквієма” В.А.Моцарта.
“Я була тоді з моїм народом...”

(А.Ахматова)


Хід уроку
І.Повідомленя теми і мети уроку

П.Актуалізація опорних знань і вмінь




  • Повідомлення “Трагічні сторінки життя А.Ахматової”;

  • Усний твір-есе “Моє враження від знайомства з поетом”

  • розкрити ідею особистого патріотизму, що стверджується у вірші “Не з тими я,хто

кинув землю”

- Доповідь учня “Анна Ахматова і Україна”( Одеса в житті поетеси. Навчання в

Києві на Вищих жіночих курсах. Значення Києва, Харкова для перекладацької ді-

яльності поетеси. Переклади творів І.Франка).

Словникова робота.

Повторення значення понять: поліфонізм, психогогізм, драматизм, психологічна

деталь, лаконізм, символ.

Поліфонізм — розмаїття гармонічно взаємопов”язаних явищ.

Лаконізм - граничність, стислість і чіткість (мови, зображення тощо).
Ш.Сприйняття навчального матеріалу

..

Слово вчителя.



Одним з головних досягнень творчості А.Ахматової є поема “Реквієм”.

Це, можливо, єдиний твір в історії російської лірики ХХ ст., який може бути поставлений на

один рівень з блоківською поемою “Дванадцять”.Написаний у період, що настав після оспі-

ваного Блоком розгулу революційного хаосу, він по суті був мужньою і гідною відповіддю

літератури -спадкоємиці “Срібної доби” сталінізмові. На відміну від багатьох колег по лі-

тературному цеху, котрі або прислужувалися режиму, або обходили мовчанням його злочини,

Ахматова у своїй поемі стала на позицію гнівного осуду сталінської диктатури як жахливої

форми державного варварства, як “влади пітьми”.

Історія створення поеми “Реквієм” . Поетеса працювала над “Реквіємом” у розпал ста-

лінського терору — від 1935 до 1940 р. Вірші, що входили до поеми, заучувалися близькими

друзями, рукописи, як правило, знищувалися. Лише 1962 р., тобто у період “відлиги”, Ахма-

това передала повний рукопис твору до редакції прогресивного на той час часопису “Новий

мир”. Однак за життя поетеси “Реквієм” на її батьківщині так і не був опублікований.
Аналіз поеми “Реквієм” . Коментоване читання поеми.

Словникова робота.

Реквієм - 1.У католицькій вірі — богослужіння по померлому. 2.Траурний вокальний

твір.


“Марусі” - назва машин, що перевозили арештантів (інша назва - “ворони”).

“Голуб” - символ Святого Духа, який має силу воскресіння.

“Стрілецькі жони” - жінки російського середньовіччя ,особливо цей образ був оспіва-

ний в історичних піснях про повстання стрільців у часи правління Івана Грозного.


Епіграф. Якщо основний текст твору було написано в 1935-40 рр., то епіграф — лише

в 1961р. У ньому задається тон всієї поеми, а саме : глибоке єднання поетеси з народом.


Замість передмови. В цій частині твору поетеса ніби розповідає, як виник задум поеми. Твір не має зовні зв”язаного сюжету ( що спричинило розбіжності у його жанрових визначен-

нях: у літературній критиці “Реквієм” кваліфікується і як ліричний цикл, і як поема; сама ж

авторка згодом назвала його поемою). Він побудований як мозаїчна за стилем і образністю

панорама безмежного людського горя.Мозаїчне враження справляє в ній і різнобій в оформ-

ленні складових частин: більшість з них просто пронумеровані, деякі виокремлені підзаго-

ловками. Це вірші “Вирок”,”До смерті”,”Розп”яття”. Проте незважаючи на різноплановість

та умовну автономність, поетичні тексти утворюють органічне ціле,у межах якого просте-

жується “сюжетний” розвиток теми.

У прологовій частині, яка охоплює ліричну і прозову передмови, “Посвяту” та “Вступ”,

змальовано картину країни, розколотої навпіл величезним тюремним муром, по різні боки

якого стали полки “одурілих від муки” засуджених та нескінченні черги їхніх рідних, що

“зайвим доважком” “гойдаються” біля в”язниць.

Перший вірш основної частини описує арешт. Це і є вихідний пункт сюжету поеми.Си-

туація арешту зображується крізь призму народної свідомості. В окремих деталях, конструк-

ціях речень та загальній атмосфері розповіді про цю подію простежуються елементи фольк-

лорної стилізації:

Плачуть діти тобі наостанку.

На божниці свіча опливла.

На устах твоїх — крига ікони,

Смертний піт на чолі...Смертна мить...

Як стрілецькі знеславлені жони,

Під Кремлем буду вити і вить!

Завершальні рядки вірша вплавляють зображену картину в контекст історії російського наро-

ду. Душевні муки жінки і матері часів сталінського терору та стрілецьких вдів давно минулої

епохи утворюють єдине коло страдницького жіночого життя.

Вірші П — ІХ є своєрідним щоденником внутрішнього життя ліричної героїні після арешту її сина.Майстер психологічного аналізу, А.Ахматова сходить у найглибші пласти

спаленої лихом жіночої душі, розгортаючи повну гаму трагічних почуттів. Тут є і пережи-

вання жахливої самотності — етапу, коли єдиною співрозмовницею ліричної героїні є вечір-

ня зірка, яка віщує ій загибель. І метання ліричної героїні між молитвою та чорно-солодкою

мрією про смерть-визволительку. І близьке до божевілля відчуття ірреальності того, що від-

бувається.І мужнє прийняття своєї долі — вироку, що каменем падає на “ еще живую грудь”:

“Что ж была я ко всему готова,// Вынесу и это как-нибудь”.

В образі ліричної героїні, змальованому в основній частині твору, яскраво виражені автобіографічні риси поетеси. Найпоказовішим у цьому плані є ІУ вірш :

Показать бы тебе, насмешнице,

И любимице всех друзей,

Царскосельской веселой грешнице,

Что случится с жизнью твоей - -2

Как трехсотая, с передачею,

Под Крестами будешь стоять

И своею слезою горячею

Новогодний лед прожигать.....

Смисловою та емоційною кульмінацією поеми є вірш “Розп”яття”. У ньому соціально-по-

літична тематика переміщується у площину євангельських образів. Горе матері, що пережи-

ла наругу нед сином, ототожнюється з мукою Богородиці, на очах якої був розіп”ятий Хрес -

тос. Не випадково Богоматір іменується у віршу просто “Матір”ю”: у такий спосіб автор на-

ближає біблійний образ до земної жінки, а разом з тим - оскільки цей образ є узагальненням

ідеї материнства,- наближає і до всіх матерів, що пережили тортури чи страту репресованих

синів, і до матері-батьківщини, скутої болем за своїх дітей. Розп”ятий Христос та заніміла

Богоматір у “Реквіємі” - це вирок, що його виносить поетеса добі терору, уподібнюючи її до

найтемніших часів історії, коли відбулася страта Сина Божого.

Магдалина билась и рыдала,

Ученик любимый каменел,


А туда, где молча Мать стояла,

Так никто взглянуть и не посмел.

Процитована строфа є яскравим прикладом того, як завдяки аскетичності художніх засобів

поетеса досягає у своїх творах високої емоційної напруженості й смислової глибини.

Епілог. Повертаючись до панорами загальнонародних страждань, Ахматова виводить на передній план тему збереження пам”яті, що осмислюється нею як моральний обов”язок

живих людей перед мільйонами жертв терору. Ця тема переростає у тему пам”ятника, яка ді -

литься на дві змістові лінії. Перша пов”язана з думкою про пам”ятник постраждалим, зведе-

ний і в цій поемі:

Для них соткала я широкий покров

Из бедных, у них же подслушаных слов.

Друга ж продовжує популярний з пушкінських часів мотив пам”ятника самому поетові. Описаний у “Реквіємі” пам”ятник має бути поставленим біля тюремного муру, на місці, де

лірична героїня відстояла “триста годин”:

...здесь, где стояла я триста часов

И где для меня не открыли засов.

Затем, что и в смерти блаженой боюсь

Забыть громыхание черных марусь.

Такий “рукотворний” пам”ятник має стати матеріалізованим у камені символом людських

страждань, який століттями нагадував би новим поколінням про трагедію сталінізму.

Поетеса звертається до образу Голуба, який в даному контексті символізує свободу, хри-

стиянство, яке дозволить людям жити по-іншому, відродитися духовно:

И голубь тюремный пусть гулит вдали,

И тихо идут по Неве корабли.

Пам”ятник — це також символ духовної свободи.
Вагому роль у художньому світі твору відіграє музична стихія. Сама його назва “Рекві-

єм” - відсилає до музики жалобної меси. Ахматовський “Реквієм” - це пісня-плач за загиб-

лими і знівеченими, що представляє багатоголосся народної свідомості.

Соціально-політична тема у “Реквіємі” розробляється у модерністському ключі.Конкрет-

но-історичні реалії, що зафіксовані у творі з документальною точністю, переплітаються з

фольклорними образами (гори, що “никнуть у горі”, жовтий місяць у “капелюсі набакир”

входить до оселі ...). Все це пропускається крізь призму свідомості ліричного “я”, в якій

обриси реальності деформуються. Перед читачем розгортається унікальна художня картина

доби сталінських репресій, в якій факти дійсності переплавляються в образ світу, схожого

на царство плачу, заповнене застиглими в скорботі постатями.

-3

Також в епілозі звучить тема поминання померлих​, зосереджена увага на образі Мате-



рі, як узагальненому образі всіх жінок. Вони різні зовні, за характером, за силою волі, але

всіх їх поєднало одне горе, спіткала одна доля. В кожній із них Ахматова знаходить щось своє, а в собі — кожну з них: “Про них пам”ятатиму всюди й завжди”.


Висновок. Поема грунтуєтья на особистій трагедії Анни Ахматової, але вона має

узагальнюючий характер. Звичайно, такий твір не міг бути надрукований за сталінських

часів. Його навіть боялися тримати у себе в переписаному вигляді, тому вчили напам”ять.

Уперше твір було надруковано за кордоном 1963 р. в Мюнхені, і тільки 1987 р. - в Росії.

Підведення підсумків уроку (запитання для закріплення матеріалу):
1.За допомогою яких художніх засобів у поемі створюється атмосфера трагедії народу?

(Використання елементів фольклорної стилізації (плач,речитатив, повтори), звернення

до середньовічноі історії ( мотив стрілецьких жінок), елементи психологічного аналізу

(заглиблення у пласти спаленої лихом жіночої душі),використаня біблійських образів).


2.Як композиційно побудований твір? За допомогою яких художніх прийомів автор поєд-

нує частини твору в поему ?

(Твір не має зовні зв”язаного сюжету, побудований як мозаїчна за стилем і образністю

панорама людського горя. Більшість складових частин просто пронумерована, деякі

виокремлені підзаголовками.Проте поетичні тексти утворюють органічне ціле.)

3.Які сили протистоять Матері у творі?

(Державна машина, кат, події,що відбуваються в тоталітарній державі ).
4.У чому сутність частини “Розп”яття” ?

( Поетеса звертається до біблійних образів:Христа, Марії, Магдалини. В образі Матері автор

розкриває страждання всіх матерів, як найбільше лихо на землі. Також ця частина має філо-

софське значення : причини сталінщини надзвичайно глибокі, вони є наслідком знехтування

християнських заповідей).

Домашнє завдання : Сторінки підручника Є.Волощук 163-169. Конспект уроку.



Вивчити уривок з поеми “Реквієм” за вибором.

-4-


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка