Реферат наукової роботи



Скачати 87.36 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір87.36 Kb.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний авіаційний університет


НАУКОВА РОБОТА
за темою «Лінгвокультурний простір художньої прози

Редьярда Кіплінга»
Головня Алла Василівна,

кандидат філологічних наук, доцент,

доцент кафедри англійської філології і перекладу

Гуманітарного інституту

Національного авіаційного університету
РЕФЕРАТ НАУКОВОЇ РОБОТИ
Актуальність. Спроба виявити особливості мови та її призначення віддзеркалювати життя народу, а також прагнення до осмислення феномену культури як специфічної форми існування людини і суспільства у світі зумовлюють активний розвиток лінгвокультурології. На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки увага багатьох дослідників фокусується на проблемах вивчення картин світу та взаємозв’язку мови та культури. Протягом тривалого часу вивчення концептуальних просторів творчості окремих письменників становить значний інтерес для науковців і здійснюється у рамках когнітивного напрямку сучасної лінгвістики.

Картина світу, відображена у художніх творах, репрезентує дійсність крізь призму світосприйняття письменника. Носієм мовної картини світу є людина як член певного соціуму та спільноти, у яких існує ціла низка уявлень про навколишній світ, про людину в ньому та про представників інших народів. Узагальненим образом носія цінностей національно-культурної спільноти є мовна особистість. Мовна особистість письменника як представника відповідного етнокультурного угрупування впливає на формування та розвиток його свідомості та виявляється у його творчості. У художньому тексті відтворюються особливості побуту та життя суспільства або окремого етносу, який описує автор, а простір твору відбиває особливості лінгвокультурного осередку, до якого належить письменник.

Актуальність роботи зумовлена спрямованістю низки досліджень у межах одного з пріоритетних напрямків сучасної лінгвістики – аналізу тексту, у якому зображено певну культурну традицію як засіб вираження національного характеру, менталітету народу, його картини світу. Такий ракурс наукового пошуку дозволяє виявити мовні особливості зображення різних етнічних угруповань, зокрема, народів Заходу та Сходу.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення мовних і концептуальних особливостей лінгвокультурного простору художньої прози Р.Кіплінга.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:



  • обґрунтувати поняття лінгвокультурного простору;

  • визначити особливості вияву мовної особистості Редьярда Кіплінга у художніх прозових творах;

  • виявити концепти, які ідентифікують лінгвокультурний простір художньої прози Р.Кіплінга;

  • розкрити особливості вербалізації концептів як маркерів лінгвокультурного простору художньої прози Р.Кіплінга з урахуванням їхньої значущості для англійської та індійської культурних традицій;

  • виокремити концептуальні метафори, притаманні художній прозі письменника, розмежувавши їх на підставі значущості для опису англійської та індійської культур;

  • встановити мовні засоби відображення лінгвокультурного простору художньої прози Р.Кіплінга на фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

  • уперше визначено поняття лінгвокультурного простору та бікультурної мовної особистості;

  • виокремлені вербалізовані у художній прозі Р.Кіплінга концепти, які становлять основу англійської та індійської картин світу;

  • виявлені одиниці фонетичного, морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів мови, що відтворюють типові риси англійської та індійської культур.

Робота є першим дослідженням мови прозових творів Редьярда Кіплінга, у якому встановлюються особливості художнього відображення англійської та індійської культур.
Практична цінність. Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю використання основних положень роботи в курсах лексикології (розділи „Словотвір”, „Семасіологія”, „Фразеологія”), стилістики англійської мови („Стилістична диференціація словникового складу мови”, „Стилістична лексикологія”), у розробці спецкурсів із когнітивної лінгвістики, інтерпретації тексту та лінгвокультурології, а також у лексикографічній практиці для укладання лінгвокультурологічних словників. Отримані результати можуть бути застосовані на практичних заняттях з англійського усного та писемного мовлення на старших курсах факультетів іноземних мов.

Запропонований підхід до дослідження тексту є актуальним в умовах українського сьогодення. Дослідження феномену полікультурності в умовах двомовності українського суспільства може стати одним із нагальних питань лінгвокультурології.


Публікації. Автор має 25 опублікованих наукових праць, зокрема за тематикою роботи опубліковано 10 статей у наукових журналах, що входять до переліку ВАК України, 11 публікацій за матеріалами доповідей на науково-практичних конференціях, 2 навчальних посібники, 1 публікація з грифом Міністерства, 1 колективна монографія.
Опис роботи. Робота присвячена дослідженню лінгвокультурних особливостей у художній прозі Редьярда Кіплінга.

Сучасний стан розвитку лінгвістичної науки характеризується значним інтересом науковців до питань, які торкаються проблем взаємозв’язку мови та культури в аспекті взаємодії мови та суспільства, у рамках яких вивчається відображення реального світу, що оточує людину, умови її життя, свідомість, національний характер, менталітет, певна система цінностей, моральні настанови за допомогою мовних одиниць.

Результати досліджень, проведених у такому аспекті, дозволяють поєднати розглянуті мовні одиниці у межах певних просторів: номінативного, ідіоматичного, образного, орієнтаційного, дискурсивного та ментального. З позицій культурологічно орієнтованої лінгвістики зроблено цілу низку спроб осмислити специфічну фіксацію культурно значущих явищ та характеристик буття на основі аналізу різнорівневих мовних одиниць. У такому ракурсі доцільним є поєднання мовних одиниць як маркерів певної культури у межах лінгвокультурного простору.

Місце людини як носія національно-специфічної інформації у лінгвокультурному просторі дозволяє визначити поняття мовної особистості. Кожна мовна особистість володіє певним набором когнітивних просторів – структурованою сукупністю знань, уявлень, притаманних певній культурі. Бікультурна мовна особистість Редьярда Кіплінга поєднує у собі риси, типові для представників англійської та індійської культур, є показовою в аспекті мовних і етнічних виявів як англійців, так і індусів. Західна англійська та східна індійська культури, зображені в художній прозі Редьярда Кіплінга, за своєю суттю є різними. Інформацію про них ми отримали шляхом аналізу різнорівневих мовних одиниць, що використовуються для зображення поведінки, вірувань, життя, побуту, світосприйняття та особливостей мовлення персонажів-представників англійського та індійського етнічних угрупувань.

З огляду на тип мовної особистості письменника, у лінгвокультурному просторі художньої прози Редьярда Кіплінга відображаються світогляд, менталітет, спосіб життя, побутовий та соціальний устрій, притаманний культурам Заходу та Сходу. За допомогою різнорівневих мовних засобів у межах концептосфери ЛЮДИНА вербалізуються як ізоморфні, так і аломорфні риси у представленні англійців та індусів, а концептосфери ФЛОРА, ФАУНА, ПРИРОДНІ ЯВИЩА вирізняються лише аломорфними рисами.

У царині англійської лінгвокультури концептосфера ЛЮДИНА поєднує позитивні та нейтральні складники, а для індійської культури, відображеної у художніх прозових творах Р.Кіплінга, ЛЮДИНА не є значущою.

Більшість ціннісних концептів, виокремлених у художній прозі Р.Кіплінга (КОХАННЯ, ПОВАГА, ПРАВДА, ОСВІТА, ДРУЖБА), мають ізоморфний характер і притаманні як англійцям, так і індусам. Концептосфери індійського та англійського лінгвокультурних просторів відбивають особливості соціального, духовного, побутового розвитку обох культур.

Концептосфера ПРИРОДНІ ЯВИЩА репрезентована основними концептами ВОДА та ВОГОНЬ. У межах кожної з національних традицій засобами сучасної англійської мови вербалізується концепт ФАУНА, який відрізняється рівнем важливості у обох лінгвокультурах: на противагу індійській культурі, у рамках англійської він не є суттєвим.

Відмінність географічного розташування Англії та Індії зумовила значущість концептів ПРОСТІР та ЧАС в обох культурах. Проте, якщо для англійців ЧАС – це поняття, яке визначається конкретними подіями, рухом годинникової стрілки, то для індуса ЧАС пов’язується з природними явищами.

Ключові концепти обох культур передаються за допомогою метафор. Завдяки їхньому використанню автор передає узагальнені образи національно-культурних англійських та індійських традицій. Аналіз концептів та концептуальних метафор, типових для англійців (ЛЮДИНА – ЦЕ ВОЛОДАР/ГОСПОДАР СВІТУ, ЗБРОЯ – ЦЕ ДРУГ, ЖАГА БАГАТСТВА – ЦЕ ЗЛО, ОСВІТА – ЦЕ МОГУТНІЙ ДРУГ) та індусів (ЖИТТЯ – ЦЕ КОЛЕСО, ЯКЕ РУХАЄТЬСЯ У ЗАДАНОМУ НАПРЯМКУ, ЛЮДИНА – ЦЕ ДРІБНИЧКА У СВІТІ ПРИРОДИ, ПРИРОДА – ЦЕ МОГУТНЯ ЖИВА ІСТОТА, БІДА – ЦЕ БЕЗЖАЛІСНИЙ БАТІГ та ДРУЖБА – ЦЕ РУКА ДОПОМОГИ) довів антропоцентричність англійської та природоцентричність індійської етнокультурних традицій.

Культурні особливості обох націй, відображених у лінгвокультурному просторі Р.Кіплінга, передаються за допомогою одиниць фонетичного, морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів англійської мови.

Лексикалізація синтаксичних груп відображає прагнення письменника передати якомога більше інформації та донести до читача перлини східної мудрості. У межах однієї такої одиниці Р.Кіплінг концентрує обсяг інформації, що традиційно виражається цілим реченням.

Вживання лексичних одиниць, які є культурно забарвленими маркерами, відтворює особливості життя етнічних осередків, зображених у художніх прозових творах Р.Кіплінга. Цьому сприяє використання значної кількості неасимільованих запозичень та фразеологічних одиниць.

Спосіб, темп і ритм життя на Заході та Сході відтворюється Р.Кіплінгом різними синтаксичними конструкціями. Типовими для відображення життя англійців є прості речення, необтяжені громіздкими конструкціями, що надають додаткову інформацію. Характерною рисою мови представників англійського культурного простору є економія. Притаманними опису життя англійців є номінативні, еліптичні речення, що відзначаються стислим викладом думок.

Водночас життя зображується за допомогою складних синтаксичних конструкцій з різними типами зв’язку, що сприяє відтворенню специфіки їхньої культури. Значна кількість вставних конструкцій різного типу надають додаткову інформацію, що сприяє кращому відтворенню атмосфери Індії. Типовими для відображення індійської культурної традиції є інфінітивні речення, які використовуються, головним чином, з повчальною метою, а разом з тим передають ідеї східної мудрості. Значна кількість спонукальних речень позначає той факт, що людина – недосконала, не варта нічого без природного фактору істота, її вчинками та діями необхідно керувати.

Напруження та неспокій, радість і переживання передаються за допомогою різних засобів звукової експресії. Особлива увага приділяється звуконаслідувальним словам, оскільки природа вважається основою життя на землі, то будь-які її прояви неодмінно відтворюються в творчості автора. Звуконаслідувальна лексика сприяє відтворенню природоцентричного характеру індійської культури.

Художній прозовий твір Р.Кіплінга є лінгвокультурним утворенням, яке віддзеркалює особливості етнічного оточення та індивідуального простору мовної особистості письменника, поєднуючи мовні одиниці кожного рівня для відтворення рис англійської та індійської національних традицій.

Перспективним є вивчення мовних засобів різних рівнів, за допомогою яких зображуються побут і традиції, притаманні іншим культурам. Доцільним також буде виявлення міфологічного підґрунтя відповідних особливостей та їхньої вербалізації.


Впровадження результатів роботи.

Результати дослідження становлять внесок до розвитку лінгвокультурології шляхом аналізу різнорівневих мовних одиниць, що використовуються для художнього віддзеркалення концептуальних, мовних та культурних особливостей певних етнічних угрупувань; до теорії концептуальної метафори через виділення типових для кожної з культур концептуальних метафор; до теорії номінації за допомогою виявлення лінгвокогнітивного підґрунтя лексичних одиниць, що вербалізують у художній прозі Р.Кіплінга базові концепти, а також теорії міжкультурної комунікації у визначенні особливостей взаємодії англійців та індусів і засобів відображення такого спілкування у прозовій творчості Р.Кіплінга.



Претендент на премію Президента України

для молодих вчених А. Головня


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка