Реферат на тему: " Психологія підлітків"




Скачати 179.69 Kb.
Дата конвертації01.04.2016
Розмір179.69 Kb.

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів


РЕФЕРАТ

на тему:

Психологія підлітків”

зміст
1. Анатомо-фізіологічні особливості та психічний розвиток підлітків.
2. Психологічні особливості спілкування підлітків з однолітками і дорослими.
3. Психологічні особливості навчання підлітків.
4. Розвиток пізнавальних психічних процесів та мовлення підлітків.
5. Розвиток особистості підлітків.
Завдання для самостійної роботи

Тематика доповідей з даної теми


1. Психологічні особливості ставлення підлітків до праці.
2. Психологія підлітків з асоціальною, девіантною та деліквентною поведінкою.
3. Вплив сучасних молодіжних субкультур на розвиток та виховання дітей підліткового віку.
Орієнтовні теоретичні відомості
Зазвичай підлітковий вік охоплює період від 11-12 до 15 років. Це є учні 5-9 класів. Цей період є одним з найскладніших у житті людини. Часто його називають "критичним", "зламним" або "перехідним" віком.
Анатомо-фізіологічний розвиток у підлітковому віці характеризується перебудовою організму дитини - статевим дозріванням.
Підлітковий вік також називають пубертатним періодом - стадія, коли людина досягає статевого дозрівання (в середньому триває 3-4 роки). На цій стадії у підлітків інтенсивно росте скелет тіла. Спочатку дозрівають внутрішні органи, а потім збільшуються зовнішні розміри тіла. У дівчаток розширюється таз, плечі залишаються такими ж як були. У хлопчиків збільшується ширина плечей, а розміри тазу залишаються незмінними. Відповідно росту скелету відбувається розвиток маси тіла, м'язової та жирової тканин. Розвиваються вторинні статеві ознаки: у дівчаток починається розвиток грудей, відбувається оволосіння лобка, з'являються перші менструації (у середньому в 13 років); у хлопців збільшуються яєчка, також настає оволосіння лобка (в середньому в 12-13 років), через два роки після цього з'являється волосся під пахвами, починає рости борода, відбувається ломка голосу. Також пубертатний період характеризується високою гормональною активністю, що впливає на розвиток організму та поведінку дитини. На цьому фоні з'являється сексуальна поведінка, виокремлюється статева роль - уявлення про себе, установки і поведінка в соціальних ситуаціях, як індивіда чоловічої або жіночої статі.
В підлітковому віці завершуються основні структурні та функціональні зміни у мозку, він досягає свого кінцевого рівня ваги та об'єму.
Важливим є також те, що в організмі підлітків виникають труднощі з кровопостачанням мозку, оскільки всі системи організму розвиваються досить швидко, а серце і легені дещо запізнюються у розвитку. Це спричиняє нестабільність у поведінці та активності дітей цього віку.
Психічний розвиток підлітків характеризується тим, що фактично весь цей період супроводжується кризою, яку умовно називають "криза 13 років".
Її передумовою є руйнування старої структури особистості, внутрішнього світу, системи переживань дитини, що були сформовані до цього віку.
Основними причинами кризи є наступні:
1) дорослі не змінюють своєї поведінки у відповідь на появу в підлітків прагнень до нових форм взаємин із батьками та вчителями;
2) у поведінці з'являється пряме відображення статевого дозрівання.
Суть кризи полягає у глибокій якісній зміні всього процесу психічного розвитку дитини, її внутрішнього світу (а не в яскравих зовнішніх проявах поведінки).
До симптомів кризи належать:
1. Зниження продуктивності навчальної діяльності (а також спроможності нею займатися) навіть у тих сферах, де підліток обдарований (часто це зумовлюється переходом від конкретного до логічного мислення).
2. Негативізм. Підліток ніби відштовхується від оточуючих. Схильний до сварок, порушень дисципліни, у нього часто виникає внутрішнє занепокоєння, невдоволення, прагне самотності та самоізоляції.
Бурхливий розвиток та криза підліткового віку зумовлюють появу психологічних новоутворень, центральним з яких є самосвідомість. Іншим новоутворенням є відчуття дорослості. Це проявляється не у вигляді наслідування (як було в дошкільному та молодшому шкільному дитинстві), а в приналежності до світу дорослих - постійному намаганні зайняти місце дорослого в системі реальних стосунків між людьми. Звичайно дорослість підлітків є суб'єктивною, проявляється вона в емансипації від батьків, новому ставленні до навчання, у романтичних стосунках з однолітками іншої статі, у зовнішньому вигляді й манері одягатися.
Таким чином, нові умови розвитку підлітків зумовлюють нову соціальну ситуацію розвитку підлітків, яка характеризується тим, що основним соціальним середовищем дитини залишається школа, але змінюється мотив взаємодії із соціальним оточенням. Не ігноруючи навчання, підліток починає надавати особливої уваги спілкуванню. Таким чином, головним мотивом стає спілкування з однолітками. Це виявляється у часто повторюваному вислові підлітків: "Ми ходимо до школи не тільки вчитися, але й спілкуватися". Тому поступово провідною діяльністю цього віку стає інтимно-особистісне спілкування з однолітками (навчання залишається основним видом діяльності). Разом з цим з'являються й інші нові мотиви, які проявляються в наступному: поява "симпатії" та "антипатії" до навчальних предметів; з'являється прихильність, або відраза до своєї школи; для підлітка стають важливими результати контролю його навчання - оцінка.
Дорослі у соціальній ситуації розвитку підлітків виступають в якості значущих осіб. Але цей "п'єдестал" може зайняти будь-хто: масовий кумир (популярний співак або актор тощо), вчитель (у рольовій позиції дорослого друга), або батьки (якщо вчасно і правильно зреагували на кризу).
Розглянемо психологічні особливості провідної діяльності підлітків в її реалізації стосовно однолітків та дорослих.
Психологічні особливості спілкування і взаємин підлітків з однолітками проявляються в наступному:
- підлітки прагнуть зайняти місце в групі однолітків, яке б відповідало їх претензіям. Це є провідним мотивом поведінки;
- спілкування з однолітками поступово виходить за межі шкільного життя і навчальної діяльності, охоплює нові інтереси, види діяльності, стосунки. Усе це поступово виокремлюється в надзвичайно важливу для підлітка сферу життя;

- спілкування з однолітками набуває такої цінності, що відтісняє на другий план навчання і стосунки з рідними;


- невдоволення своїми стосунками з однолітками часто є причиною зниження рівня навчальних досягнень та порушень поведінки;
- у спілкуванні для підлітків стають важливими особистісні якості (знання, чесність, сміливість...);
- стосунки характеризуються орієнтацією на вимоги товаришів, їх врахування. Проявом цього є "вуличні закони", "кодекс честі" тощо;
- підлітки інтенсивно формуються в групи, в яких наявний високий рівень конформізму (пасивне, пристосовницьке прийняття групових стандартів поведінки, безумовне схиляння перед авторитетами);
- у підлітків з'являються референтні групи (група-еталон, на норми та цінності якої вони орієнтуються у своїх вчинках і самооцінці);
- постійно триває пошук друга, на фоні ревнощів, образ підлітки дорожать дружбою;
- з'являється взаємне зацікавлення хлопців та дівчат, бажання сподобатись, тому виникає стурбованість щодо зовнішності.
Психологічні особливості спілкування і взаємин підлітків з дорослими характеризуються такими проявами:
- підлітки не погоджуються на нерівноправні стосунки, оскільки вони не відповідають їх уявленням про власну дорослість та самостійність. Вони вимагають поваги, довіри, самостійності, обмежують права дорослих і розширюють свої. Часто це призводить до невиконання розпоряджень дорослих, нехтування обов'язками, протесту;
- конфліктність виникає за умови, коли зміни в розвитку особистості підлітка випереджають корективи стосунків з дорослими;
- характер спілкування підлітків з дорослими істотно впливає на особливості самооцінки підлітків, їм потрібна довіра.
Суттєво змінюються психологічні особливості навчання підлітків:
- підлітки обирають такі способи навчання, які роблять їх більш незалежними, більш дорослими в їх очах (обирають самостійні форми занять, а від вчителя потребується розуміння, підтримка, допомога);
- виникають нові мотиви учіння: освіченість, прагнення влаштуватись у майбутньому (подальше навчання, робота), прагнення самоствердження і самовдосконалення, необхідність виконувати вимоги батьків;
- знання стають цінністю. Вони дозволяють зайняти певний статус серед однолітків;
- з'являється спрямованість на самостійний пошук нових знань;
- процес засвоєння знань у школі може супроводжуватись інте-лек туальними емоціями, але особливістю є те, що вони не самі обирають знання, тому одні учні їх легко засвоюють, інші - тільки вибіркові предмети;
- оцінка для підлітків є статусом, показником рівня знань, стимулом;
- підлітки активно випробовують свої сили в різних галузях трудової діяльності: організація різних заходів, суспільно-політичне життя тощо.
Усі пізнавальні психічні процеси підлітків характеризується довільністю.
У підлітків вдосконалюється чутливість відчуттів, на основі чого сприймання стає більш повним і детальним, планомірним і послідовним.
Також у цьому віці збільшується обсяг пам'яті (за рахунок появи логічного мислення), вона стає більш керованою, формується смислова логічна пам'ять, збільшується кількість прийомів запам'ятовування.
Розвивається абстрактне і формується понятійне мислення. З'являються гіпотетично-дедуктивні судження. Розвивається здібність до розумових експериментів, оперування гіпотезами. Формується активне, самостійне, творче мислення.
Розвиток уяви підлітків характеризується розширенням змісту та появою нових способів утворення її образів. Уява стає більш довільною. Уявляються не тільки предмети, але й образи майбутніх ситуацій. Важливою формою уяви в цьому віці стає мрія. За її допомогою підлітки творять образи свого бажаного майбутнього.
У підлітків активно розвивається довільна увага, її стійкість, розподіл та переключення. Істотно зростає обсяг уваги, її самоконтроль, регуляція зовнішніх проявів уваги, збільшується концентрація уваги на поведінці та діях людей.
Мовлення підлітків розвивається за чотирма напрямками: 1) як засіб спілкування; 2) як спосіб набуття знань; 3) як інструмент творення та засіб вираження емоційних станів і вольової регуляції поведінки; 4) як об'єкт вивчення.
Паралельно у підлітків підвищується інтерес до оволодіння виразністю мовлення для демонстрації "інтелектуальної сили", розвивається чутливість до художнього слова, виникає потяг до написання віршів, зменшується кількість зайвих слів, збільшується словниковий запас, вдосконалюється писемне мовлення. Однак є і труднощі в розвитку мовлення: відсутня красномовність (невміння використовувати мову для відтворення почуттів), часто мова є уривчастою і з неадекватною інтонацією, наявна багатослівність, довгі речення.
Розвиток особистості підлітка характеризується такими психологічними особливостями:
- поява відчуття дорослості визначає спрямованість та зміст активності дитини;
- вони прагнуть визнання своєї дорослості, оскільки не відчувають себе дорослими повною мірою;
- з'являється велика чутливість до засвоєння норм, цінностей, способів поведінки;
- посилюється прагнення бути самостійним;
- виникає постійна потреба у доброзичливому ставленні, тактовності з боку дорослих;
- у діяльності підлітки самостійно ставлять мету, складають план дій, підбирають засоби. Але часто неповністю усвідомлюють свої дії, не прагнуть самоаналізу. Їх вчинки характеризуються імпульсивністю;
- в підлітковому віці також розвиваються специфічні особливості самосвідомості, що проявляється в самооцінці. Механізмом розвитку самосвідомості підлітків є їх постійна рефлексія, тому вони часто є невдоволеними самими собою;
- підлітки дуже цікавляться іншими. Їм подобається аналізувати дії та думки знайомих, розмовляти про свій внутрішній світ, переживання, почуття;
- розвиваються такі вольові якості як наполегливість, цілеспрямованість. Але часто їх вольові дії спрямовані тільки на щось одне;
- бурхливо розвивається вольова сфера підлітків. Практично усе їх життя і діяльність супроводжуються яскравими емоціями, почуттями, переживаннями, особливо у спілкуванні з однолітками протилежної статі;
- інтенсивно формується спрямованість, інтереси.
Практична частина роботи
Дуже часто у підлітків з'являються акцентуації характеру - це надмірне вираження окремих рис характеру та їх поєднань.
У залежності від ступеня виразності акцентуації характеру бувають приховані і явні.
Акцентуації характеру можуть "переходити" від однієї людини до іншої під впливом різних факторів: особливостей сімейного виховання, соціального оточення, професійної і навчальної діяльності, психофізіологічних особливостей фізичного здоров'я тощо.
Вчителю технологій необхідно вміти визначати особливості характеру учнів з метою його ефективного і адекватного виховання в умовах навчання і праці.
Опис методики
Методика розроблена К. Леонгардом. Вона містить 88 питань, відповіді на які розподіляються за10 шкалами, що відповідають таким акцентуаціям характеру: 1) особистість з високою життєвою активністю; 2) збудлива акцентуація; 3) глибина емоційного життя людини; 4) схильність особистості до педантизму; 5) підвищена тривожність; 6) схильність до перепадів настрою; 7) демонстративність поведінки людини; 8) неврівноваженість поведінки; 9) ступінь стомлюваності; 10) сила і виразність емоційного реагування.
Інструкція до проведення
Людині, яка досліджується, пропонуються твердження, що стосуються її характеру. При згоді з твердженням, поруч з його номером ставиться "+", якщо ні - знак "-". Також пояснюється те, що над питаннями не слід довго думати, оскільки правильних і неправильних відповідей тут немає.
Стимульний матеріал до проведення методики
1. У вас частіше веселий і безтурботний настрій?
2. Ви чуттєві до образ?
3. Чи буває так, що у вас на очі навертаються сльози в кіно, театрі, у бесіді.. ?
4. Зробивши щось, ви обов'язково переконуєтеся, що все зроблено правильно?
5. У дитинстві ви були такі ж сміливі, як усі ваші однолітки?
6. У вас часто різко міняється настрій від стану безмежної радості до відрази до життя, до себе?
7. Чи є ви центром уваги в компанії?
8. Чи буває так, що ви безпричинно знаходитесь у поганому настрої, і з вами краще не розмовляти?
9. Ви серйозна людина?
10. Ви часто захоплюєтеся чим-небудь?
11. Чи заповзятливі ви?
12. Ви швидко забуваєте, якщо вас хто-небудь скривдить?
13. Ви м'якосерді?
14. Опускаючи лист у поштову скриньку, ви перевіряєте чи впав лист у неї?
15. Ви прагнете завжди бути серед найкращих?
16. Чи буває вам страшно під час грози?
17. Чи прагнете ви в усьому й усюди зберігати порядок?
18. Чи залежить ваш настрій від зовнішніх обставин?
19. Вас люблять знайомі?
20. У вас буває почуття внутрішнього занепокоєння, відчуття можливості лиха, неприємності?
21. У вас часто дещо пригнічений настрій?
22. У вас була істерика або нервовий зрив?
23. Вам важко довго усидіти на одному місці?
24. Якщо стосовно вас вчинили несправедливо, чи енергійно ви відстоюєте свої інтереси?
25. Чи можете ви зарізати курку або вівцю?
26. Чи дратує вас, якщо вдома завіса або скатертина висять не рівно і ви одразу поправляєте їх?
27. Ви в дитинстві боялися залишатися один у будинку?
28. У вас часто бувають коливання настрою без причини?
29. Ви прагнете бути професіоналом своєї справи?
30. Ви швидко починаєте сердитися або впадати у гнів?
31. Чи можете ви бути абсолютно безтурботно веселим?
32. Чи буває так, що відчуття повного щастя буквально пронизує вас?
33. Як думаєте, могли б ви стати ведучим гумористичного спектаклю?
34. Ви зазвичай висловлюєте свою думку людям досить відверто, прямо і недвозначно?
35. Вам важко переносити вид крові?
36. Чи любите ви роботу з високою особистою відповідальністю?
37. Чи схильні ви захищати людей, з якими несправедливо вчинили?
38. У темний підвал вам важко, страшно спускатися?
39. Чи надаєте ви перевагу роботі, де діяти треба швидко, але вимоги до якості виконання невисокі?
40. Чи товариські ви?
41. У школі ви охоче читали вірші?
42. У дитинстві ви тікали з дому?
43. Чи здається вам життя важким?
44. Чи буває так, що після конфлікту або образи йти на навчання здається просто нестерпним?
45. При невдачі ви не втрачаєте почуття гумору?
46. Почали б ви перші кроки до примирення після конфлікту?
47. Ви дуже любите тварин?
48. Чи повертаєтеся ви, щоб переконатися, що залишили будинок або робоче місце у безпечному стані?
49. Чи переслідує вас іноді думка, що з вами і вашими близькими може трапитися щось страшне?
50. Ваш настрій дуже мінливий?
51. Вам важко доповідати (виступати на сцені) перед великою кількістю людей?
52. Ви можете вдарити кривдника, якщо він вас образить?
53. У вас дуже велика потреба в спілкуванні з іншими людьми?
54. Ви належите до тих, хто при яких-небудь розчаруваннях впадає у глибокий відчай?
55. Вам подобається робота, яка вимагає енергійної організаторської діяльності?
56. Чи наполегливо ви прагнете поставленої мети, якщо на шляху до неї приходиться долати масу перешкод?
57. Буває, що трагічний фільм хвилює вас до сліз?
58. Чи часто буває вам важко заснути через те, що проблеми пережитого або майбутнього дня увесь час крутяться у ваших думках?
59. У школі ви підказували своїм товаришам, давали списувати?
60. Вам потрібне велике напруження волі, щоб пройти одному через цвинтар?
61. Чи ретельно ви стежите за тим, щоб кожна річ у вашій квартирі була тільки на "своєму" місці?
62. Чи буває так, що перед сном, знаходячись у гарному настрої, наступного дня ви встаєте пригніченим?
63. Чи легко ви звикаєте до нових умов?
64. У вас бувають головні болі?
65. Ви часто смієтеся?
66. Чи можете ви бути привітним навіть з тим, кого ви явно не любите, не поважаєте?
67. Ви рухлива людина?
68. Ви дуже переживаєте через несправедливість?
69. Ви настільки любите природу, що можете назвати її другом?
70. Ідучи з будинку або лягаючи спати, ви перевіряєте чи закритий газ, вимкнене світло, або замкнені двері?
71. Ви дуже боязкі?
72. Ваш настрій змінюється при прийомі алкоголю?
73. Чи охоче ви брали участь у гуртку художньої самодіяльності?
74. Ви розцінюєте життя трохи песимістично, без чекання радості?
75. Вас часто тягне подорожувати?
76. Чи може ваш настрій різко змінитися з радісного на пригнічений?
77. Чи легко вам удається підняти настрій друзів у компанії?
78. Ви довго переживаєте образу?
79. Чи переживаєте ви довгий час прикрості інших людей?
80. Ви часто, коли були школярем, переписували сторінку в зошиті, якщо випадково поставили в ньому ляпку?
81. Ви недовіряєте людям?
82. Чи часто ви бачите страшні сни?
83. Чи буває так, що ви остерігаєтеся потрапити під колеса минаючого потягу, або стоячи біля вікна на високому поверсі можете раптово випасти?
84. У веселій компанії ви зазвичай веселі?
85. Ви можете відвернутися від важких проблем, які вимагають негайного вирішення?
86. Ви стаєте менш стриманим і почуваєте себе більш вільно, прийнявши алкоголь?
87. У бесіді ви убогі на слова?
88. Якби вам необхідно було грати на сцені, ви змогли б ввійти в роль, щоб забути про те, що це тільки гра?
Обробка результатів
Підрахуйте кількість відповідей "Так" (+) по кожному номеру зазначених питань і кількість відповідей "Ні" (-) на інші, потім суму помножте на відповідне даній шкалі число (табл. 8).
Таблиця 8
Ключ до методики К. Леонгарда
Перелік номерів питань, по яких слід рахувати суму балів за відповідні відповіді
Число, на яке помножується підрахована сума балів за відповідною шкалою
Шкала № 1. Гіпертими
+ ("Так"): 1, 11, 23, 33, 45, 55, 67, 77 - ("Ні"): немає
Х3 (помножити загальну суму кількості відповідей, які співпали на 3)
Шкала № 2. Застрягаючі, ригідні
+: 2, 15, 24, 34, 37, 56, 68, 78, 81 -: 12, 46, 59
Х2
Шкала № 3. Емотивні, лабільні
+: 3, 13, 35, 47, 57, 69, 79 -: 25
Х3
Шкала № 4. Педантичні
+: 4, 14, 17, 26, 39, 48, 58, 61, 70, 80, 83 -: 36
Х2
Шкала № 5. Стурбовані
+: 16, 27, 38, 49, 60, 71, 82 -: 5
Х3
Шкала № 6. Циклотимні
+: 6, 18, 28, 40, 50, 62, 72, 84 -: немає
Х3
Шкала № 7. Демонстративні
+: 7, 19, 22, 29, 41, 44, 63, 66, 73, 85, 88 -: 51
Х2
Шкала № 8. Неврівноважені, збудливі
+: 8, 20, 30. 42, 52, 64, 74, 86 -: немає
Х3
Продовження табл. 8
Шкала № 9. Дистимні
+: 9, 21, 43, 75, 87 -: 31, 53, 65
Х3
Шкала № 10. Екзальтовані
+: 10, 32, 54, 76 -: немає
Х6
Максимальний показник по кожному виду акцентуації дорівнює 24 бали. Ознакою акцентуації, тобто сильної виразності окремої риси характеру, вважається показник, що перевищує 12 балів. Чим вищий бал, тим відповідна риса характеру більше акцентуйована. Особливо слід звертати увагу на акцентуації, вищі за 20 балів.
Інтерпретація шкальних оцінок
Зазвичай "акцентуйовані" особистості не є патологічними. Вони характеризуються яскравим проявом певних рис характеру.
1. Гіпертимний тип
Високі показники (понад 12 балів) говорять про гіперактивність, постійно підвищений фон настрою в сполученні зі "спрагою" до діяльності, високою активністю, заповзятливістю. Є тенденція не доводити почате до кінця. Самооцінка трохи завищена, легко прощає собі помилки і недоліки, свою провину зазвичай звалює на інших. У той же час легко прощає, не злопам'ятний. Не дуже надійний: багато обіцяє, мало робить. Частіше веселий, любить зміну місць, спілкування, нові враження. Повний задумів й ідей, притягує до себе людей, довкола нього "життя кипить".
Необхідно стримано ставитись до його часто необгрунтованого оптимізму і недостатньо тверезій оцінці своїх можливостей.
2. Застрягаючий, ригідний тип
Основна риса даного типу акцентуації - надмірна стійкість "щиросердечного" хвилювання, пристрасті в сполученні зі схильністю до формування зверхцінних ідей. Характерні також підвищена підозрілість, уразливість, стійкість до негативних переживань, прагнення домінувати над іншими, неприйняття чужої думки, як наслідок, конфліктність. Акуратні, цілеспрямовані, самолюбні, додають значні вольові зусилля при досягненні поставлених цілей, прагнуть авторитету і влади.
3. Емотивний, лабільний тип
Це чуттєві і вразливі люди, що відрізняються глибокими переживаннями, багатством почуттів та емоцій, духовністю. Їхня характерна риса - підвищена чутливість до подій, що відбуваються з ними. Добре розуміють і відчувають ставлення до них з боку інших людей, мінливі в настрої, здатні зануритися у зневіру і похмурий настрій при відсутності яких-небудь на те причин. Майже постійно відкликаються на зовнішні події, прохання про допомогу, часто змінюється настрій.
4. Педантичний тип
Високі показники свідчать про інертність психічних процесів, негнучкість мислення і поведінки. Висувають високі вимоги до себе і навколишніх, до якості роботи, обіцянок дотримувати слово. Часто страждають від надмірної відповідальності. Завжди сумніваються, недовірливі, підозрілі, стурбовані своїм здоров'ям. Зазвичай неговіркі, тихі, легко бентежаться і червоніють, довго переживають невдачу. Поважають логіку, раціоналізм, систематизацію на шкоду своїй інтуїції та почуттям. Люблять аналізувати свої думки, почуття і вчинки, що часом приводить до неадекватного сприйняття реальності. Для таких людей корисно займатися мистецтвом, що викликає емоційний відгук і багатозначність сприйняття. Схильні до іпохондрії (надмірній увазі до свого здоров'я, страху перед невиліковними хворобами).
5. Тривожно-боязкий тип
Основна риса - схильність до негативних емоцій, страхів, підвищена боязкість, високий рівень тривожності. Для такої особи характерна підвищена вразливість, загострене почуття неповноцінності, нерішучість, схильність до постійних сумнівів і тривалих міркувань.
6. Циклотимний тип
Даним людям відповідає зміна гіпертимного (1-го) і дистимного (9-го) типів акцентуацій, тобто чергування фаз гарного і поганого настрою.
7. Демонстративний тип
Виражена тенденція до витиснення зі свідомості неприємних фактів і подій, своїх помилок і недоліків, що виявляється в облудності, фантазуванні, удаванні. Характерні також авантюризм, марнославство, "втеча у хворобу" при незадоволеній потребі у визнанні. Дуже егоїстичні, жадають уваги до себе і визнання, часто видають бажане за дійсне, хитрі, легко пристосовуються, артистичні, обдаровані багатою фантазією. Схильні до істерик - посиленню і нестійкості емоційних реакцій.
8. Неврівноважений, збудливий тип
Таким людям властива підвищена імпульсивність, ослаблення контролю над потягами і спонуканнями. Дратівливі, постійно уникають труднощів, часто впадають у гнів і лють. Похмурі на вид, спілкуються поверхово, відповідають скупо. Часто роздратовані, їм притаманна "в'язкість" мислення, конфліктність.
9. Дистимний тип
Даний тип протилежний гіпертимному (1-му типу), характеризується зниженим настроєм, фіксацією на похмурих сторонах життя, ідеомоторною загальмованістю (дуже повільне перетворення ідей у дії), схильністю до депресій ("подавлених" станів).
10. Афективно-екзальтований тип
Людям цього типу належний широкий діапазон пережитих емоційних станів, вони легко приходять у захват від радісних подій і в повний розпач від сумних. Люблять задоволення і розваги, життєві насолоди; почуття відповідальності й вищих цінностей виробляються тільки з працею. Мають потребу у твердому, але не жорсткому контролі, що необхідний протягом усього життя.
За результатами проведення методики зробіть висновки, користуючись орієнтовними запитаннями та вказівками:
- Надайте ґрунтовну характеристику своїх результатів.
- Про що свідчать отримані результати як для вашого віку?
- На вашу думку, про що свідчать дуже низькі показники (4 бали і менше)?
- За отриманими результатами наведіть рекомендації щодо можливих варіантів оптимального розвитку, вдосконалення свого характеру.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка