Реферат Дніпропетровськ 2013



Скачати 84.55 Kb.
Дата конвертації13.04.2016
Розмір84.55 Kb.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
Державна установа «Інститут гастроентерології НАМН України»
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ І МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ, ПОЄДНАНУ З ХРОНІЧНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ І ОЖИРІННЯМ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

1. ТОЛСТИКОВА Тетяна Миколаївна – кандидат медичних наук, старший науковий співробітник відділу захворювань кишечнику Державної установи «Інститут гастроентерології НАМН України»




реферат

Дніпропетровськ – 2013

Актуальність теми. Серед хронічних неінфекційних захворювань найбільшу розповсюдженість набуває ожиріння із прогресуючим збільшенням кількості хворих (H. Heseker, A. Schmid, І.І. Дедов, Г.А. Мельниченко). Гострота цієї проблеми в усьому світі настільки зросла, що ВООЗ признала ожиріння епідемією 21 століття (P.T. James). В Україні лише 15% дорослого населення мають нормальну масу тіла, а ожиріння розповсюджено у 52% осіб старше 45 років (А. Камінський).

Як складне та мультифакторне захворювання, ожиріння характеризується метаболічними порушеннями та супроводжується формуванням соматичної патології, яка призводить до ранньої втрати працездатності, погіршення якості життя, інвалідності і летальності


(R.E. Patterson із співавт.). Досліджень, присвячених вивченню механізмів розвитку пептичної виразки дванадцятипалої кишки та хронічного безкам’яного холециститу у хворих з ожирінням невиправдано мало, хоча перебіг цих захворювань при їх поєднанні часто ускладнюється та супроводжується торпідністю до проведеного лікування (S. Delgado-Aros із співавт.).

Незважаючи на те, що у пацієнтів з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки встановлено тісний взаємозв’язок між секреторною активністю парієтальних клітин, зниженням регенераторної здатності слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони та станом ліпідного обміну, що вказує на наявність патогенетичної єдності між пептичною виразкою дванадцятипалої кишки і ожирінням, функціональному стану секреторних залоз шлунка у хворих на ожиріння приділяється недостатньо уваги, що може бути однією з причин неефективного їх лікування (В.Б.Гриневич із співавт.). При ожирінні частіше, ніж у осіб з нормальною масою тіла розвивається хронічний безкам’яний холецистит в результаті не тільки порушення холестеролового обміну, але й дисфункції жовчного міхура, що також не завжди враховується у лікуванні хворих (С.І. Рапоппорт).

У патогенезі пептичної виразки дванадцятипалої кишки та хронічного безкам’яного холециститу та ожиріння значна роль приділяється порушенням метаболічних процесів, у тому числі і окислювального метаболізму (Т.Д. Звягінцева із співавт., C.J. Small, S.R. Bloom, Л.М.Пасієшвілі). Проте, оцінка стану окислювального гомеостазу без урахування його як цілісної взаємопов’язаної системи, яка забезпечує формування адаптативно-компенсаторних процесів організму, може призводити до нераціонального призначення антиоксидантних препаратів, які нерідко не тільки не чинять лікувального ефекту, а й проявляють прооксидантні властивості (М.Ф. Тимочко із співавт., С.В. Оковитий,
L.S. Tam із співавт.). Це спонукає до пошуку нових методів оцінки характеру порушень окислювального гомеостазу, особливо при пептичній виразці дванадцятипалої кишки, поєднаній з хронічним безкам’яним холециститом та ожирінням.

Вищенаведене було переконливим підґрунтям для визначення особливостей функціональних порушень у травній системі і характеру метаболічних змін в організмі у хворих при поєднанні пептичної виразки дванадцятипалої кишки, хронічного безкам’яного холециститу та ожиріння, що дозволило обґрунтувати комплекс лікувальних заходів, спрямованих на їх корекцію.



Мета дослідження. Оптимізувати лікування хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, поєднану з хронічним безкам’яним холециститом та ожирінням з урахуванням функціональних і метаболічних порушень.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі комплексного дослідження та співставлення характеру обміну ліпідів, оксидативного гомеостазу та метаболічного стану системи нейрогуморальної регуляції у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки і хронічний безкам’яний холецистит з різною масою тіла, набула подальшого розвитку проблема впливу дисметаболізму та оксидативного стресу на виникнення структурних і функціональних змін у органах езофагогастродуоденальної зони та біліарній системи.

Встановлено, що перебіг пептичної виразки дванадцятипалої кишки, та хронічний безкам’яний холецистит на тлі ожиріння супроводжується взаємообтяжливим впливом: порушення обміну ліпідів та їх перекисного окислювання при зниженні контролюючої функції з боку нейрогуморальної системи регуляції підтримують запальний процес у жовчному міхурі та слизовій оболонці езофагогастродуоденальної зони. З другого боку, загострення запального процесу сприяє розвитку оксидативного стресу, створюючи умови для утворення своєрідного “порочного кола”.

Набула подальшого розвитку концепція оцінки стану окислювального гомеостазу на основі моделі стрес-синдрому Сельє, згідно якої кисневий гомеостаз розглядається як найважливіша складова формування адаптаційних процесів. Вперше у хворих з ожирінням при розвитку пептичної виразки дванадцятипалої кишки, поєднаної із хронічним безкам’яним холециститом, сформульовані типи реакцій ендогенної антиоксидантної системи у відповідь на надлишкову продукцію малонового діальдегіду: мобілізаційний, компенсаторний, ригідний та декомпенсаторний; встановлено їх вплив на розвиток функціональних і морфологічних змін органів езофагогастродуоденальної зони та біліарної системи.

Встановлено, що тільки ригідний та декомпенсаторний типи реагування антиоксидантної системи супроводжуються тяжкими порушеннями у травній системі, обумовлені недостатньою адаптаційно-трофічною функцією з боку симпатоадреналової системи та серотонінергічної ланки регуляції, яка виконує стрес-лімітуючу функцію, та вірогідно визначають наявність оксидативного стресу.

Вперше встановлені розбіжності у механізмах порушень окислювально-відновних процесів у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки та хронічний безкам’яний холецистит у залежності від маси їх тіла: при ожирінні більш виражена пероксидація нейтральних ліпідів, а у хворих з нормальною масою тіла – фосфоліпідів.

Вперше обґрунтований диференційований підхід до лікування хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, поєднану з хронічним безкам’яним холециститом та ожирінням з урахуванням визначених типів реагування ендогенної антиоксидантної системи і функціональних порушень шлунка та органів біліарної системи застосування якого обумовлює позитивний перебіг захворювань та запобігає прогресуванню функціональних і метаболічних розладів.



Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволили розширити існуючі уявлення про особливості порушень функціонального стану шлунка та біліарної системи, ліпідного обміну, окислювального гомеостазу та стану системи нейрогуморальної регуляції у пацієнтів з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки, поєднаною з хронічним безкам’яним холециститом та ожирінням та розробити рекомендації щодо найбільш оптимального їх лікування.

Практична цінність роботи полягає в комплексі методичних заходів, що дозволяють удосконалити діагностику функціонального стану шлунка, викладених у методичних рекомендаціях МОЗ України „Клініко-лабораторна оцінка функціонального стану секреторних залоз шлунка”, а також дати клінічну оцінку характеру оксидативного стресу за різними типами реагування антиоксидантної системи, методика якої викладена у інформаційному листі МОЗ України „Методика визначення характеру оксидативного стресу і його клінічна оцінка при захворюваннях органів травлення”.

Практичні рекомендації і висновки роботи використані в роботі лікарів терапевтичних, гастроентерологічних та ендокринологічних відділень обласних, міських і районних лікарень, особливо на етапі диспансерного спостереження за хворими на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, поєднану з хронічним безкам’яним холециститом та ожирінням.

Запропоновані методи діагностики впроваджені у роботу відділення захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», гастроентерологічного відділення лікарні № 6, м. Дніпропетровськ; терапевтичного відділення Центральної районної лікарні Дніпропетровського району; терапевтичного відділення лікарні станції Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці; кафедри фітотерапії з курсом фармакології медичного інституту Української Асоціації Народної Медицини, м. Київ; гастроентерологічного відділення Інституту терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України, м. Харків; терапевтичного відділення міської лікарні № 10, м. Запоріжжя; терапевтичного відділення міської клінічної лікарні № 1, м. Полтава, що підтверджено відповідними актами впровадження. Результати дисертації застосовуються у навчальному процесі кафедри факультетської терапії Одеського державного медичного університету МОЗ України.



За матеріалами роботи опубліковано 14 наукових праць, у т.ч. 8 – у фахових виданнях, визначених ВАК України, з них 5 статей у наукових журналах та 3 – у збірниках. Без співавторів опубліковано 7 наукових праць. Видано 1 методичні рекомендації та 1 інформаційний лист.

Список праць, опублікованих за темою роботи:

  1. Толстикова Т.М. Місцева нейрогуморальна регуляція шлункової секреції при пептичній виразці в поєднанні з патологією біліарної системи // Вісник наукових досліджень. – № 4. – 2004. – С. 38–39.

  2. Толстикова Т.Н. Функциональное состояние желудка и желчного пузыря при пептической язве двенадцатиперстной кишки и хроническом бескаменном холецистите у больных ожирением // Сучасна гастроентерологія. – № 6 (26), 2005. – С. 10–15.

  3. Толстикова Т.М., Майкова Т.В. Особливості перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у хворих з ожирінням в поєднанні з захворюваннями органів травлення // Світ медицини та біології, №1. – 2006. – С. 119–123.

  4. Толстикова Т.М., Майкова Т.В. Особливості клінічних проявів виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в сполученні з хронічним безкам’яним холециститом у хворих на ожиріння і стан езофагогастродуоденальної зони // Проблеми військової охорони здоров’я. Збірник наукових праць. Вип. 15. К. – 2006. – С. 396–402.

  5. Підходи до лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки та хронічного безкам’яного холециститу у хворих з ожирінням. Т.М. Толстикова, Т.В. Майкова, І.О. Васильєва, Т.М. Потапова // Сімейна медицина. – 2006. – №1. – С. 50–53.

  6. Толстикова Т.Н., Майкова Т.В. Суточные ритмы показателей функционального состояния желудка у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Гастроентерологія. Міжв.збірник. Вип. 35, 2004. – С. 63–71.

  7. Толстикова Т.М. Фактори агресії та захисту шлункового вмісту у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки поєднану з хронічним безкам’яним холециститом // Гастроентерологія. Між від. збірник. – Вип. 36. – 2005. – С. 242–246.

  8. Толстикова Т.Н., Аверянова Л.П. Особенности обмена липидов у пациентов с ожирением в сочетании с заболеваниями органов пищеварения // Гастроентерологія. Міжвід. збірник. – Вип. 37. – 2006. – С. 54-59.

  9. Толстикова Т.М. Стан нейрогуморальної ланки регуляції при поєднаній патології гастродуоденальної зони та біліарної ланки травної системи // V міжнародна конференція студентів і молодих вчених “Молодь – медицині майбутнього”. – 16-18 вересня. – 2004. – С. 59-60.

  10. Толстикова Т.М. Особливості секреторної функції шлунка у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки асоційовану з хронічним безкам’яним холециститом // Матеріали ІХ міжнародного конгресу студентів і молодих учених. Тернопіль. – 21-22 квітня, 2005. – С. 32.

  11. Толстикова Т.Н. Состояние процессов липопероксидации и антиоксидантной защиты у пациентов с ожирением в сочетании с заболеваниями органов пищеварения // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Харків – 12 квітня – 2006 – С. 123-124.

  12. Толстикова Т.М. Аналіз ефективності лікування хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки в поєднанні з хронічним безкам’яним холециститом та ожирінням // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю). Харків – 20 жовтня – 2006 – С. 108-109.

  13. Клініко-лабораторна оцінка функціонального стану секреторних залоз шлунка: Методичні рекомендації МОЗУ / Розроб.: Інститут гастроентерології АМНУ; Підгот.: Руденко А.І., Майкова Т.В., Мосійчук Л.М., Пономаренко О.А., Толстикова Т.М., Сиротенко А.С. – Київ, 2004. – 23 с.

  14. Методика визначення характеру оксидативного стресу і його клінічна оцінка при захворюваннях органів травлення: Інформаційний лист МОЗУ / Розроб.: Інститут гастроентерології АМНУ; Підгот.: С.Л. Меланіч, Т.М., Т.М. Потапова, Т.М. Толстикова. – Київ, 2006. – 4 с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка